Водночас проблема не полягає лише у виборі журналістів писати про негативні події. Як показує дослідження Юрія Мельника та ін., проведене у 2023 році на основі аналізу Google News, 70,54% заголовків є позитивними. Цей висновок суперечить поширеному уявленню про те, що саме журналісти є головною причиною переважання негативного контенту в інформаційному просторі.

Натомість ми, як читачі, відповідальні за популярність негативних новин. Доктор Чарльз Р. Чаффін пояснив у журналі Psychology Today, що коли ми читаємо негативну інформацію, мигдалина — частина мозку, відповідальна за оброблення емоцій — надсилає сигнали, які підвищують пильність та емоційне збудження, утримуючи нашу зацікавленість у історії. У 2023 році Клер Е. Робертсон та ін. у своєму дослідженні для Національного інституту охорони здоров’я виявили, що негативні слова в заголовках новин збільшують рівень споживання, в той час як позитивні слова його знижують. Ба більше, навіть серед негативних новин кожне додаткове негативне слово збільшує коефіцієнт кліків на 2,3%.

Такий рівень залученості зумовлений ширшим поширенням негативних новин у соціальних мережах. Згідно з аналізом новинних сайтів США та Великої Британії, проведеним журналом Nature у 2024 році, користувачі соцмереж у 1,91 раза частіше діляться посиланнями на статті з негативним змістом. До того ж посилання на такі матеріали частіше поширюються безпосередньо в межах самих платформ.

Останнім часом особливу небезпеку становить те, що українці дедалі частіше використовують Telegram як джерело новин. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, згідно з дослідженням міжнародної компанії Ipsos 61% українців назвали Telegram своїм основним джерелом інформації. Серед людей віком 25–34 років цей показник сягнув 87%. Адміністратори Telegram-груп часто публікують сенсаційну та неперевірену інформацію, прагнучи забезпечити її вірусне поширення. Водночас архітектура цього месенджера дедалі більше ускладнює відстеження, моніторинг і регулювання поширення дезінформації.

У результаті негативні новини не лише привертають більше уваги, а й отримують алгоритмічну перевагу: вони швидше поширюються, частіше взаємодіють із аудиторією і, відповідно, піднімаються на вершину новинних стрічок. Це створює середовище, у якому навіть нейтральні або позитивні події відступають на другий план.

Однак така домінантність негативного контенту має наслідки, що виходять за межі медіаспоживання. Дослідження, проведене групою науковців на чолі з Венді М. Джонстоном у 2011 році, показало, що всього 14 хвилин перегляду негативних телевізійних новин викликають у людей посилення тривожності, смутку та схильності до катастрофізації власних переживань. У такому стані організм виробляє адреналін і кортизол, переходячи в режим “бий або біжи”. До симптомів цього стану належать прискорене серцебиття, поверхневе дихання, розлади травлення тощо.

Через постійний вплив негативних новин — по телебаченню, у Telegram, на інформаційних сайтах та в соціальних мережах — багато людей опиняються в стані хронічного стресу. Згідно з інформацією із сайту Центра відновлювальної медицини в штаті Мічиган, це призводить до порушення регуляції рівня кортизолу, уповільнення роботи щитоподібної залози та зниження рівня статевих гормонів, що своєю чергою спричиняє постійну втому, непереносимість холоду, набір ваги й навіть безпліддя. Крім того, можуть виникати здуття живота, діарея або запор, проблеми з пам’яттю, втрата концентрації, безсоння, біль у суглобах і м’язова напруга.

У результаті такого інформаційного перенапруження дедалі більше людей стикаються з явищем так званої “втоми від новин”. Згідно з дослідженням Media Development Foundation за 2025 рік, 46% опитаних українців свідомо уникають новин про війну. Особливо помітною є ця тенденція серед молоді: люди віком 18–24 років демонструють загальне зниження споживання новин.

Водночас повна відмова від новин не є рішенням. У контексті війни доступ до інформації залишається критично важливим для особистої безпеки. Тому ключове завдання полягає не в тому, щоб уникати новин, а в тому, щоб навчитися взаємодіяти з ними більш усвідомлено.

Тож як знайти баланс між отриманням інформації та збереженням власного здоров’я?

Знайдіть надійні джерела та уникайте пустих заголовків

Проблема не в самих негативних новинах, а в безконтрольному потоці інформації. Вибір кількох надійних джерел і читання повних матеріалів замість нескінченного перегляду заголовків допомагає краще розуміти нюанси кожної події.

Встановіть межі для споживання новин

Незалежно від того, чи ви переглядаєте соціальні мережі, Telegram-канали чи новинні сайти, важливо визначити час, який ви готові присвячувати отриманню інформації. Як зазначає психолог Дон Грант у рекомендаціях American Psychological Association (2022), контроль за кількістю споживання новин є одним із підтверджених способів покращити емоційний стан. Зокрема, він радить регулярно вимикати сповіщення, свідомо виділяти час протягом дня без використання гаджетів, а також обмежувати користування соціальними мережами приблизно до 15 хвилин на день.

Уникайте “інформаційної бульбашки”

Алгоритми соціальних мереж показують нам більше контенту, який вже привернув нашу увагу. Тому свідомий пошук позитивних, конструктивних або аналітичних матеріалів може допомогти уникнути спотвореного уявлення про реальність.

Робіть паузу після емоційно важких новин

Група охорони здоровʼя Acibadem International радить дати собі час на відновлення після новин про трагедії чи катастрофи. Наприклад, корисними способами відволіктися можуть стати прогулянки, розмови з близькими або будь-яка інша діяльність.

Однак важливо розуміти, що вирішення проблеми не можна покладати виключно на користувачів. Натомість соціальним мережам та медіаплатформам слід змінити алгоритми, щоб вони враховували не лише рівень залучення і так звану сенсаційність статті, а і якість та суспільну цінність цього контенту.

Кадри влучання ФАБ-3000 з’явилось у російському мілітарному пабліку у Telegram. Про черговий злочин РФ стало відомо 12 липня. На відео з місця подій фігурує житловий квартал з церквою. Над точкою ураження спершу піднявся купол вогню, а потім пронеслась вибухова хвиля, яка зносила уцілілі будівлі.

Росіяни не вказали, по якій саме точці Оріхова вдарили, орієнтовно, 12 липня. За конфігурацією храму на передньому плані (зліва) Google-пошук показав Свято-Покровський храм з орієнтовними координатами 47.57942472382201, 35.784135199538916, розташований на півночі населеного пункту. Бомба вдарила за кілька сотень метрів від церкви: спершу пронісся вогонь, потім — потік повітря, і далі у точці ураження піднялась хмара чорно-сірого диму.

Оріхів — місто Запорізької області, розташоване на відстані 10 км від лінії фронту. Запорізька військова адміністрація 12 липня інформувала про масовані удари ЗС РФ по обласному центру та населених пунктах у зоні досяжності російської авіації, дронів різних типів та артилерії. Згідно з даними ОВА, того дня нарахували 12 авіаударів, у тому числі — по Оріхову.

Бомба ФАБ-3000 — деталі

Зазначимо, Фокус писав про інші удари потужних бомб ФАБ-3000 ЗС РФ по українських міста та селах у зоні досяжності російської авіації. Один з таких ударів відбувся у квітні 2026 року. Українські військові опублікували кадри момент влучання авіабомби по Костянтинівці. Кадри опублікували бійці підрозділу аеророзвідки “Фенікс” Сил оборони України. Військові розповіли, що Костянтинівку, яка на той час саме опинилась у сірій зоні, росіяни стирають КАБАами та ФАБами, які запускаються літаками Су-34 та іншими.

Перша інформація про удари ФАБ-3000 з’явились у 2024 році. Від обстрілу постраждало село Липці на півночі Харківської області — про це написав колишній російський пілот Ілля Туманов, який веде Telegram-канал Figherbomber. Росіянин заявив, що бомба відхилилась від цілі на відстань кілька десятків метрів.

Тим часом у липні 2026 року стало відомо про збиття російського літака Су-35 ЗС, який запускав ФАБи та КАБИ на українські позиції на східному фронті. Удар відбувся у Луганській області, а спецоперацію провели кількома українськими літаками: частина з них відвертали увагу росіян, а F-16 дістав Су-35.

Нагадуємо, у лютому 2026 року на порталі Defence Blog розповіли про модернізацію сімейства керованих авіабомб (КАБів), які навчились літати на відстань 160 км.

Компанія створила акаунт у соціальних мережах для британських користувачів, і, що цікаво, маркетингова команда висміює Samsung, щоб підігріти інтерес до своєї появи, пише gizmochina.com.

В описі акаунта написано: “Вирвіться із замкнутого кола SAMe”, де виділене слово “SAMe” — це відсилання до Samsung, яка займає значну частку британського ринку смартфонів.

Наразі Lava опублікувала два дописи в цьому акаунті. У першому показано захаращений екран з іконками додатків Samsung та підписом, що цей безлад “очевидно” не ваш. Другий показує телефон із потрійною задньою камерою та написом “Купівля нового не повинна відчуватися так… SAMe”. Тут використано гру слів, адже в англійській мові “same” перекладається як “такий самий”, “той самий”.

Раніше компанія Lava підтвердила, що вийде на ринок Великої Британії у 2026 році в рамках плану зі створення, як це називає керуючий директор компанії Суніл Райна, справді глобального бренду.

Компанія продає свої телефони на Близькому Сході, в Африці та Латинській Америці, але наразі вона скоротила обсяги продажів у цих регіонах, щоб спочатку зосередитися на Індії, а потім і на Європі. Наразі вона експортує продукцію до Непалу та Бангладеш, де займає значну частку ринку.

Що стосується Великої Британії, очікується, що Lava дотримуватиметься того самого цінового підходу, який добре зарекомендував себе на внутрішньому ринку — утримувати ціни на телефони на рівні близько 400 доларів США, а не конкурувати у сегменті флагманських пристроїв. Райна заявив, що компанія не бачить необхідності відразу ж гнатися за преміум-сегментом.

Lava не повідомила, який телефон буде першим випущений у Великій Британії. Нещодавно компанія анонсувала в Індії Agni 4 з чіпсетом Dimensity та власним вбудованим ШІ-помічником. Так само її бюджетний Yuva Star 3 демонструє той самий підхід, орієнтований на співвідношення ціни та якості, але за нижчою ціною.

Раніше ми писали про те, як продовжити час роботи смартфонів Samsung Galaxy. Вбудований штучний інтелект допомагає забезпечити флагману Samsung Galaxy чудовий час автономної роботи.