Connect with us

Суспільство

Мін’юст завершив технічний етап створення Реєстру депортованих дітей, почалося подання справ

Published

on



Мін’юст завершив технічний етап створення Реєстру відомостей щодо депортованих або примусово переміщених дітей. Наразі починається подання перших особових справ.

Як повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Мін’юсту, про це заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак повідомила під час дев’ятого засідання робочої групи пункту 4 української Формули миру у Житомирі.

“Наше головне завдання як держави – встановити особу кожної дитини, яку було незаконно депортовано державою-агресором. Реєстр – це частина нашої системної відповіді на спробу позбавити Україну її майбутнього. Ми формуємо верифіковану базу даних, яка дозволяє працювати з кожним випадком і наближати момент повернення дітей додому”, – підкреслила Сугак.

У своєму виступі вона наголосила на важливості Реєстру як системного інструменту, який посилює міжвідомчу координацію.

“Реєстр дозволяє збирати структуровану інформацію про депортованих та примусово переміщених дітей, зокрема формувати особові справи на основі даних від державних органів, місцевої влади, громадян, громадських та міжнародних організацій. Технічне створення Реєстру вже завершене. Наразі здійснюється формування та подання перших особових справ, які найближчим часом розглядатиме спеціальна міжвідомча комісія”, – додала вона.

Заступниця міністра юстиції також закликала міжнародну спільноту посилити зусилля з повернення дітей і фіксації фактів їхньої примусової депортації.

Читайте також: У Конгресі закликають Трампа відновити фінансування групи, яка розшукувала викрадених РФ українських дітей

Реєстр акумулює дані, які надходять від державних, місцевих та міжнародних структур, забезпечуючи цілісність, упорядкованість і доступність інформації для подальших дій із повернення дітей в Україну.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт, який передбачає встановлення відповідальності за незаконну депортацію дітей до іншої країни.

Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк наголосила, що на сьогодні 19 тисяч 546 неповнолітніх громадян України офіційно зареєстровані як незаконно депортовані або переміщені на територію країни-агресора. Водночас у Росії раніше заявляли, що загалом на територію країни-агресора переміщено більш як 700 тисяч українських дітей.

Фото ілюстративне



Джерело

Україна

Отруєння біля Шипоту – туристи брали воду з водоспаду

Published

on


Люди використовували воду для пиття та приготування їжі, поінформували епідеміологи.

Кількість осіб, які захворіли на гостру кишкову інфекцію після відвідування водоспаду Шипіт на території Пилипецької територіальної громади, наразі становить 38 осіб, повідомили у Закарпатському обласному центрі контролю та профілактики хвороб.

При цьому 28 хворих проживали в наметах та брали участь у неформальному молодіжному заході поблизу водоспаду, а 10 хворих перебували у тій місцевості на екскурсії.

Встановлено, що туристи вживали воду з водоспаду Шипіт для пиття та приготування їжі.

Наразі хворі отримують належну медичну допомогу у закладах охорони здоровʼя.


Важливо

Відпустка 2025: де в Україні можна влаштувати літній відпочинок без тривог


Наголошується, що у більшості пацієнтів зафіксований перебіг захворювання середньої важкості. При цьому тяжких форм або летальних випадків не зафіксовано.

Вперше випадки гострих кишкових інфекцій були зафіксовані 8 липня у 9 учасників неформального заходу. У трьох людей зафіксовано легкий перебіг, а у шістьох — середньої важкості.

Вони були госпіталізовані до інфекційного відділення Міжгірської райлікарні.

Наразі, як наголошується, медичне спостереження та епідеміологічне розслідування триває.

Закарпатський ОЦКПХ принагідно нагадав основні правила безпеки під час відпочинку на природі:

  • не вживайте некип’ячену воду з відкритих джерел;
  • зберігайте продукти в належних умовах, особливо у спекотну погоду;
  • дотримуйтеся правил особистої гігієни.

Нагадаємо, раніше ми писали про 5 найкращих туристичних принад Карпат, які сподобаються дітям та здивують їх різноманітністю та атмосферою.

Також Фокус писав, як підкорити найвищу вершину України, піднявшись на Говерлу одним із найлегших маршрутів.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Україна має акцентувати на спільних історичних перемогах з Польщею

Published

on



Пріоритетним напрямком для Українського інституту національної пам’яті є продовження розпочатого конструктивного діалогу з польською стороною.

Про це заявив в інтерв’ю Укрінформу нещодавно призначений голова УІНП Олександр Алфьоров.

«За понад тисячолітню історію стосунків ми сьогодні маємо акцентувати на тих спільних перемогах, які відбувалися між нашими народами, на тих спільних історичних звитяжних діях. І це буде девіз, вочевидь, України, українських істориків: фіксувати позитивні зрушення, перемоги. Польські історики, багато хто з них, теж фіксують позитивні зрушення», – сказав Алфьоров.

Голова УІНП нагадав, що у серпні у Польщі відзначатимуть 105 років Варшавської битви, яку ще називають «Диво на Віслі». Вона тривала 13–25 серпня 1920-го і стала вирішальною битвою радянсько-польської війни 1919–1921 років. Тоді завдяки перемозі Польська республіка змогла відстояти свою незалежність. А союзником поляків у цій битві виступили військові з’єднання УНР.

«Так само необхідно згадувати про нашу культурну, історичну, наукову взаємодію. Зрештою, скільки у нас спільних письменників», – зазначив Алфьоров.

Він планує продовжувати вибудовувати добросусідські відносини між Україною і Польщею.

«Для мене це виклик, але він буде, я сподіваюся, прийнятий і доведе до позитивного вирішення певних непорозумінь», – наголосив голова УІНП.

Читайте також: Голова Інституту нацпам’яті пропонує повернути містечка в адміністративний устрій України

Як повідомляв Укрінформ, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров заявив, що УІНП не зосереджуватиметься лише на історії ХХ століття й спростовуватиме історичні міфи.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Акунін пообіцяв більше не питати нічого про Одесу Анонси

Published

on



Борис Акунін подякував тим хто у коментарях відповіді на його запитання щодо Одеси та пообіцяв більше не запитувати про місто.

Він визнав, що питання було недоречним з погляду публічності, але пояснив його відношенням до підписників на своїй сторінці як до читачів своїх книг. 

“Зі своїми читачами на реальних зустрічах чи в соцмережах я завжди розмовляю не так, як із широкою публікою – виходжу з того, що читачі, на відміну від широкої публіки, цікавляться моєю роботою. Судячи з коментарів до посту, а їх там дві тисячі, дуже багатьом фейсбучним передплатникам мої твори по барабану. Чому вони на мене підписані, не знаю, але чомусь підписані. І я дуже засмучений тим, що образив цих людей своїм питанням, з погляду загальнопублічного, справді, в теперішній час недоречним”, – написав письменник.

Він також наголосив, що незгоден з тими коментаторами, які радили йому спочатку висловити підтримку, а потім питати, мовляв, тоді обурення було б меншим. 

“Мені здається моторошною вульгарністю змішувати ці два жанри: піднесений і практичний. “Душою-з-вами-слава-Україна-до речі-допоможіть-письменнику-в-роботі”. Читачі моєї сторінки мали б і так знати про мою позицію в цій війні, що сто разів заявлена і обійшлася мені забороною в росії, “списком терористів” і трьома кримінальними справами. А втім, ні, нічого українські читачі мені не винні. Ті, хто на мене обрушився – ще раз повторю – мають рацію”, – підсумував письменник.

Тиждень тому російський письменник Борис Акунін викликав хвилю обурення одеситів, попросивши фото з Приморського бульвару під час повномасштабної війни з рф. 

Борис Акунін (справжнє ім’я – Григорій Чхартишвілі) – російський письменник, який з 2022 року публічно засуджує війну, звернувся до підписників із проханням надіслати йому фото або уточнення рельєфу місцевості в Одесі, зокрема, нахилу схилу від Приморського бульвару в напрямку Одеського морського порту. Письменник пояснив, що пише повість, дія якої відбувається в Одесі, де сам ніколи не був. Одесити  застерегли, що такі “літературні запити” можуть виглядати як збір розвідданих.


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.