Connect with us

Суспільство

Мін’юст завершив технічний етап створення Реєстру депортованих дітей, почалося подання справ

Published

on



Мін’юст завершив технічний етап створення Реєстру відомостей щодо депортованих або примусово переміщених дітей. Наразі починається подання перших особових справ.

Як повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Мін’юсту, про це заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак повідомила під час дев’ятого засідання робочої групи пункту 4 української Формули миру у Житомирі.

“Наше головне завдання як держави – встановити особу кожної дитини, яку було незаконно депортовано державою-агресором. Реєстр – це частина нашої системної відповіді на спробу позбавити Україну її майбутнього. Ми формуємо верифіковану базу даних, яка дозволяє працювати з кожним випадком і наближати момент повернення дітей додому”, – підкреслила Сугак.

У своєму виступі вона наголосила на важливості Реєстру як системного інструменту, який посилює міжвідомчу координацію.

“Реєстр дозволяє збирати структуровану інформацію про депортованих та примусово переміщених дітей, зокрема формувати особові справи на основі даних від державних органів, місцевої влади, громадян, громадських та міжнародних організацій. Технічне створення Реєстру вже завершене. Наразі здійснюється формування та подання перших особових справ, які найближчим часом розглядатиме спеціальна міжвідомча комісія”, – додала вона.

Заступниця міністра юстиції також закликала міжнародну спільноту посилити зусилля з повернення дітей і фіксації фактів їхньої примусової депортації.

Читайте також: У Конгресі закликають Трампа відновити фінансування групи, яка розшукувала викрадених РФ українських дітей

Реєстр акумулює дані, які надходять від державних, місцевих та міжнародних структур, забезпечуючи цілісність, упорядкованість і доступність інформації для подальших дій із повернення дітей в Україну.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт, який передбачає встановлення відповідальності за незаконну депортацію дітей до іншої країни.

Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк наголосила, що на сьогодні 19 тисяч 546 неповнолітніх громадян України офіційно зареєстровані як незаконно депортовані або переміщені на територію країни-агресора. Водночас у Росії раніше заявляли, що загалом на територію країни-агресора переміщено більш як 700 тисяч українських дітей.

Фото ілюстративне



Джерело

Суспільство

у Міноборони нагадали нові правила отримання відстрочок

Published

on



В Україні з 1 листопада діють нові удосконалені правила оформлення та продовження відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.

Про це нагадує Міністерство оборони, передає Укрінформ.

Наголошується, що автоматичному продовженню підлягають усі відстрочки, підстави для яких можна підтвердити в державних реєстрах або які не можуть змінитися з часом.

Оформлення відстрочок онлайн через застосунок «Резерв+» є основним способом. Також це можна зробити офлайн через центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи).

У «Резерв+» на сьогодні доступні десять типів відстрочок. Оформити їх через застосунок можуть такі категорії громадян: люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до служби (за наявності електронної постанови ВЛК), батьки дитини з інвалідністю до 18 років, батьки повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи, ті, хто мають дружину (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи, жінки та чоловіки військових із дитиною, батьки трьох та більше дітей в одному шлюбі, батьки, які самостійно виховують дитину до 18 років, студенти й аспіранти, працівники вищої та професійної освіти.

Перелік цифрових відстрочок розширюватиметься й надалі. Наступною в застосунку з’явиться відстрочка для людей, які доглядають за батьком або матір’ю з інвалідністю.

Громадяни, чий тип відстрочки ще не доступний у «Резерв+», а також ті, хто не користується смартфоном або має паперові документи й недостатньо даних у державних реєстрах, із 1 листопада можуть подати заяву на відстрочку в будь-якому зручному ЦНАПі.

Читайте також: З початку року поновлено права 1 746 військових і членів їхніх сімей – Міноборони

Звернутися до центру надання адміністративних послуг можуть:

опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують тяжко хвору дитину, якій не встановлена інвалідність;

усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває неповнолітня дитина, котра до моменту усиновлення була дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;

особи, які здійснюють постійний догляд за хворою дружиною/чоловіком, дитиною чи за своїми батьками або батьками дружини/чоловіка за умови, що ці батьки не мають інших працездатних членів сім’ї, котрі можуть здійснювати догляд;

опікун особи, визнаної судом недієздатною;

особи, які мають дружину/чоловіка з інвалідністю III групи;

особи, які мають одного зі своїх батьків або батьків дружини/чоловіка з інвалідністю І чи II групи;

члени сім’ї другого або третього ступеня споріднення особи з інвалідністю І або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею;

інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках;

педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, а також наукові працівники, не залучені в освітній процес;

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час проведення антитерористичної операції, відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях або під час дії воєнного стану в Україні;

члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, брат чи сестра) тих громадян, яким посмертно присвоєне звання Герой України за громадянську мужність та самовідданість, виявлені під час Революції Гідності;

особи, незаконно позбавлені волі внаслідок збройної агресії РФ проти України;

військовозобов’язані віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу;

звільнені з полону військовослужбовці.

Читайте також: Відстрочка через ЦНАПи: у Міноборони сказали, скільки вже опрацювали заяв

До ЦНАПу потрібно прийти з паспортом, реєстраційним номером облікової картки платника податків та пакетом документів за типом відстрочки. Можна подати оригінали чи завірені нотаріусом копії документів.

Адміністратор через портал «Дія» відправить документи до територіального центру комплектування та соцпідтримки.

У разі позитивної відповіді ТЦК відправить результат центру надання адміністративних послуг. Далі ЦНАП поінформує людину телефоном, за потреби може роздрукувати оновлений обліковий документ із відстрочкою.

Також можна роздрукувати документ через «Резерв+» або портал «Дія».

У разі негативної відповіді людина отримає на електронну пошту форму від ТЦК, де буде вказана причина відмови.

Читайте також: У Резерв+ з’явилась відстрочка для батьків, які самостійно виховують дитину

Заяву на відстрочку необхідно подавати лише особисто. Представник – родич чи юрист – зробити це не може. Можливості подати паперову заяву на відстрочку з-за кордону не передбачено.

Відповідальність за подання неповної чи недостовірної інформації в пакеті документів несе заявник.

Недостовірні чи неповні дані можуть бути підставою для відмови в наданні відстрочки від ТЦК. За таких обставин доведеться подавати заяву ще раз.

Підтвердженням подання заяви на відстрочку в центрі надання адміністративних послуг є опис вхідного пакета документів (друкований документ), який видає адміністратор ЦНАП після приймання заяви.

У Міноборони зазначають: усі зміни впроваджені, щоб зробити процес оформлення та продовження відстрочок від призову максимально прозорим, а також розвантажити працівників ТЦК та СП, щоб вони могли зосередитися на завданнях мобілізації.

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні уряд запровадив автоматичне продовження відстрочок, цифровий формат оформлення та можливість подавати документи через ЦНАП.

Фото: mod.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Миколаївщині затримали кримінального авторитета зі спільниками Анонси

Published

on



Під процесуальним керівництвом прокурорів Миколаївської обласної прокуратури суд 4 листопада 2025 року визнав винними чотирьох жителів Миколаєва. Їх засуджено до реальних строків позбавлення волі за захоплення заручників, незаконне поводження зі зброєю та незаконне заволодіння транспортним засобом. Дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 147, ч. 1 ст. 263 та ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України.

Про це повідомила Миколаївська обласна прокуратура.

Суд призначив одному з обвинувачених, відомому у кримінальних колах як ”Апті”, 9 років позбавлення волі. Його спільник отримав 8 років і 6 місяців, ще двох засуджено до 7 років і 6 місяців ув’язнення.

Як встановило слідство, у серпні 2019 року 49-річний мешканець Миколаєва разом із трьома спільниками віком 47, 41 та 25 років, маючи намір незаконно заволодіти вантажним автомобілем, позбавили волі його водія. Чоловіка привезли на територію одного з підприємств у Вознесенську та протягом півдня утримували у приміщенні, вимагаючи виконання їхніх умов. Щоб посилити тиск, зловмисники взяли у заручники брата потерпілого й пригрозили фізичною розправою, примушуючи погодитися на передачу транспортного засобу.

1 листопада 2019 року у Миколаєві під час спільної операції співробітники управління стратегічних розслідувань Нацполіції та Служби безпеки України затримали всіх чотирьох. Під час обшуку автомобіля кримінального авторитета правоохоронці вилучили вогнепальну зброю.

Розгляд справи тривав з лютого 2020 року колегією суддів — у період карантинних обмежень та дії воєнного стану, що ускладнило дослідження письмових доказів, матеріалів негласних слідчих дій та допит свідків.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів.


Катерина Глушко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Радники мера Одеси офіційно припинили свою діяльність

Published

on


Про це повідомляє Одеська міськрада.

Ключові моменти:

  • Усі 22 радники Труханова припинили діяльність після його позбавлення громадянства
  • Більшість радників працювали на громадських засадах без оплати

Основна частина

Після того як Геннадій Труханов був позбавлений громадянства України та втратив посаду міського голови Одеси, припинили діяльність усі його радники. Про це стало відомо з офіційного сайту Одеської міської ради, де 22 жовтня опублікували рішення про припинення повноважень радників.

Загалом було 22 радники, більшість з яких працювали на громадських засадах — без оплати з міського бюджету. Вони виконували виключно консультативні функції, але після втрати Трухановим громадянства автоматично втратили свої повноваження. Розпорядження про звільнення підписав секретар міської ради Ігор Коваль, який зараз виконує обов’язки міського голови.

Серед них були як чиновники, так і представники громадського сектору. 





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.