На цьому в коментарі Укрінформу наголосила медична експертка ЮНІСЕФ в Україні Катерина Булавінова.

“Дуже раджу всім, хто збирається йти до війська, або виїжджає допомагати дуже близько до лінії фронту, та і взагалі у зв’язку з безпековою ситуацією наразі, перевірити, чи ви вакциновані від гепатиту В. Дорослі люди в Україні загалом не вакциновані від гепатиту В, бо ця вакцина з’явилась у календарі щеплень на початку 2000-х, і традиційно щепленнями від гепатиту В було охоплено дуже мало населення. Тобто є багато дорослих людей, які можуть надавати допомогу іншим людям і мати контакт із кров’ю. Тому ми дуже радимо вакцинуватися від гепатиту В”, – сказала Булавінова.

Окрім цього, додала вона, мобілізованим, військовим, рятувальникам, волонтерам, людям, які працюють на розбиранні завалів після російських атак, необхідно вакцинуватися від правця. За її словами, ці люди мають високий ризик травмуватися і, відповідно, високий ризик захворіти на правець.

Як нагадала Булавінова, вакцина від правця та дифтерії безкоштовна, кожна доросла людина, починаючи з 16 років має вакцинуватися від цих хвороб кожні 10 років.

Також медична експертка ЮНІСЕФ наголошує, що українцям слід бути дуже уважними у випадках, якщо вони мали контакт із безпритульними чи дикими тваринами. Це можуть бути укуси собак, котів, їжаків, лисиць тощо.

“Я раджу бути дуже уважними, якщо вас кусає якась тварина. Обов’язково робити щеплення проти сказу, бо це смертельно небезпечна хвороба, від якої немає жодного лікування. Наразі в Україні для превентивної вакцинації просто немає стільки вакцини, хоча представників деяких професій вакцинують превентивно. Це, наприклад, лісники або ті, хто працює у сільському господарстві з тваринами. Але загалом в Україні практикується постконтактна профілактика”, – пояснила Булавінова.

Вона наголосила, що після інфікування вірусом сказу іноді перші симптоми можуть проявитися через пів року.

“Тобто, якщо когось хтось укусив, неважливо, чи це село, місто або ліс, звʼяжіться з медичним працівником і зʼясуйте, чи не треба вам зробити щеплення від сказу”, – порадила співрозмовниця.

Ще одним ризиком для України медична експертка ЮНІСЕФ назвала кір. Хоча, за її словами, охоплення дітей щепленням від кору в Україні на досить непоганому рівні – 80% від рекомендованих ВООЗ 95%, проте, наголошує Булавінова, спалах захворювання цілком вірогідний через невакцинованих 10%.

“Така інфекція як кір дуже швидко розповсюджується від людини до людини, є однією із найзаразніших. Кір може також уражати і дорослих, як ми це бачили під час усіх спалахів в Україні. Тому моя рекомендація така: якщо дитина пропустила свої щеплення від кору, наприклад, в рік, то їх треба надолужити. Якщо пропустили другу дозу, теж треба надолужити. Якщо це дитина, яка всі дози пропустила і якій наразі, наприклад, 10 або 7 років, вона ніколи не була вакцинована, то їй необхідно зробити дві дози вакцини проти кору, яка є у складі вакцини кір-краснуха-паротит (КПК) з інтервалом в один місяць. Якщо це доросла людина, яка не хворіла на кір і не була вакцинована в недавньому минулому, про своє дитинство не впевнена, то доросла людина теж може вакцинуватись від кору, теж двома дозами з різницею в один місяць”, – розповіла Булавінова.

Вона додала, що вагітним жінкам, які не були вакциновані від кору, варто почекати народження дитини, оскільки вакцини від кору містять ослаблені живі віруси і не рекомендовані вагітним.

Водночас, наголошує фахівчиня, людина, яка перехворіла на кір, вдруге не захворіє. Проте, кір часто можна сплутати з краснухою чи ентеровірусною інфекцією. Тому дорослі, які не мають лабораторного підтвердження того, що перехворіли на кір, також можуть зробити щеплення вакциною КПК – від кору, паротиту та краснухи.

“Краснуха у дорослих жінок небезпечна тим, що на її фоні може виникати артрит. Наприклад, у жінок, які працюють у дитячому колективі чи лікарні, високий ризик того, що вони зіткнуться з дитячими інфекціями. І така жінка, наприклад, перехворівши колись на кір, може вакцинуватися вакциною КПК, щоб захиститися від краснухи і паротиту”, – рекомендувала Булавінова.

Як повідомляв Укрінформ, в Україну доставлено нову партію інактивованої вакцини проти поліомієліту у кількості 138 тис. доз.

Фото ілюстративне

Американський президент Дональд Трамп. Фото: REUTERS/CARLOS BARRIA

У Вашингтоні та Кремлі знову заговорили про новий виток переговорів. Втім, нинішня риторика, попри гучні заяви, радше нагадує інформаційний дим без конкретних кроків. Україна ж у цих процесах дедалі частіше опиняється осторонь — і це сигнал не лише тривожний, а й стратегічно небезпечний. Що ж принесуть кричущі 100 днів Трампа? 

Журналісти Новини.LIVE запитали у політологині Людмили Покровщук. 

Реклама

Тінь Віткоффа

Ключову роль в інформаційній частині переговорного треку наразі відіграє радник Трампа — Віткофф. Його заяви після серії зустрічей із Путіним викликають занепокоєння серед українських аналітиків та партнерів. Адже, судячи з риторики, акценти в перемовинах зміщуються з безпеки в Європі на відновлення двосторонніх відносин США та РФ. І що важливо — відбувається це шляхом виключення України з процесу перемовин.

“Віткофф заявив, що перемовини, які в нього були втретє з Путіним, знайшли якесь світло в кінці тунелю. Але він також сказав, що саме це світло буде просувати більше зближення Росії та Сполучених Штатів”, — каже політологиня Людмила Покровщук. 

Такі слова, навіть у дипломатичному контексті, свідчать про намагання створити “оптимістичну картинку” налагодження контактів. Але за цим оптимізмом може ховатися небезпечне прагнення обміняти принципи на швидкий результат. Зрештою, це саме те, чого добивається Кремль, — повернення у гру без санкцій, обмежень і публічного осуду.

Російська стратегія

Москва продовжує рухатися в бік реалізації свого давнього сценарію — вивести Україну з переговорного процесу. Кремль хоче говорити напряму зі Сполученими Штатами, і лише з ними. Жодної багатосторонності та участі Києва. В цьому вся суть російської стратегії: поставити “українське питання” на стіл як предмет торгу, а не як повноцінного учасника переговорів.

“Росія хоче окремий трек вести з Америкою, не долучаючи Україну, не долучаючи Європу, а напряму говорити з США. Наше питання для них — це приманка. Вони використовують його, щоб розв’язувати глобальні проблеми”, — зазначила експертка. 

І справді — під виглядом “пошуку миру” Москва хоче розв’язати стратегічні задачі. Вихід з економічної ізоляції, стабілізація внутрішньої ситуації та повернення в глобальну політику — ось що стоїть за цією активністю. При цьому українська безпека перетворюється на інструмент — не мету. 

“За три роки проблем у Росії накопичилося чимало. Вона втрачає ринки Азії, зокрема через посилення позицій Казахстану, Азербайджану, Китаю. Втрачає ринки в Африці, Латинській Америці. Європу взагалі втратила. А це великі кошти”, — каже політологиня. 

Такі втрати є стратегічним ударом по амбіціях Кремля. Вони створюють економічний тиск, який Путін намагається компенсувати політичними “перемогами” на міжнародній арені. Саме цим пояснюється активізація переговорів із США — навіть у кулуарному форматі.

Путін і “велика трансформація”

Президент РФ не приховує, що бачить нинішню ситуацію як момент для глобального переформатування. І війна проти України — це, на його думку, не окрема подія, а інструмент великої геополітичної гри. Такі заяви звучали раніше і знову повертаються в риторику російської влади.

“Росія добре розуміє, що зараз триває геополітична турбулентність. Сполучені Штати сходять з арени глобального гегемона — того політичного світу, яким вони були після 1991 року”, — каже політологиня Людмила Покровщук. 

У цьому наративі РФ намагається позиціювати себе як силу, що повертається. Вона претендує не просто на роль учасника, а на право диктувати правила гри. І чим слабшими здаються США, тим більше простору для маневру з’являється у Кремля.

Капкан для Трампа

За оцінками фахівців, Росія давно готувала цю пастку. І сьогодні вона замикається — особливо якщо Білий дім дозволить собі вийти на домовленості з Путіним без урахування української сторони. До того ж у самому американському політикумі зараз точиться серйозна боротьба за вплив на майбутній курс.

“Ми постійно попереджували, що не можна вести переговори сам на сам із Росією, як це роблять США, без України і Європи. Бо це затягує процес і дає Росії можливість маніпулювати ним”, — зазначила політологиня.

Ці застереження досі залишаються актуальними. Відомо, що в оточенні Трампа існує протистояння між двома підходами: умовним “табором Віткоффа” і тими, хто закликає не втрачати тверезість.

“Рубіо — держсекретар, Келлог — спецпредставник з питань України. Вони, за нашими даними, рекомендують Трампу не йти на перемовний трек, запропонований Віткоффом”, — каже політологиня. 

Проте впевнено сказати, чию позицію обере Трамп, поки що неможливо. Він мислить у категоріях простих рішень, і саме це може зробити ситуацію ще небезпечнішою.

“Він же людина простих рішень. Він це завжди підкреслює: не люблю довгі рішення, люблю прості. І от наближаються 100 днів його президентства. Буде велика пресконференція, треба буде щось говорити”, — пояснює експертка. 

На кону не просто його імідж, а й сприйняття Америки як надійного гравця. У разі провалу переговорів без результату провину можуть перекласти на Україну.

Звалити провал на Україну

Такий сценарій, на жаль, реалістичний. Влада США уникає визнання власних помилок, а отже у разі фіаско з Путіним зручніше буде звинуватити “непоступливу” Україну. Це дозволить зберегти обличчя перед міжнародними партнерами та електоратом.

“Може так статися, що США, зайшовши в глухий кут, не визнають цього. Вони скажуть, що Україна не виконала домовленостей, що не вдалося врегулювати питання. Це простіше, ніж визнати, що перемовини з Путіним провалилися”, — каже політологиня. 

Для України це означає ризик втрати суб’єктності та погіршення позицій на міжнародному рівні. І Трамп це прекрасно розуміє: провалений трек із Путіним вдарить не лише по ньому, а й по довірі до США як до глобального партнера.

Раніше ми писали, що Трамп припустив, коли Україна та Росія укладуть мир. А також про те, що США хочуть визнати Крим російським. 

Реклама