Суспільство
На будівництво укриття у спорткомплексі Миколаївщини планують залучити 20 мільйонів Анонси
На Миколаївщині запланували будівництво бомбосховища у спорткомплексі. Проєкт вартістю понад 20 мільйонів гривень забезпечить належні умови для тренувань і спортивних заходів навіть у кризових ситуаціях.
Про це повідомив Центр публічних розслідувань з посиланням на екосистему Dream.
На території спортивного комплексу в місті Баштанка, Миколаївської області, розпочнеться будівництво сучасного протирадіаційного укриття (ПРУ). Проєкт спрямований на забезпечення безпеки відвідувачів та працівників закладу, а також створення належних умов для проведення тренувань і спортивних заходів навіть у складних умовах.
Загальна вартість будівництва укриття становить 21,4 мільйона гривень, які мають бути спрямовані на будівельні роботи, підключення до інженерних мереж та закупівлю необхідного обладнання.
Серед основних статей витрат – закупівля та амортизація обладнання на суму 946,4 тисячі гривень, підключення об’єкта до інженерних мереж на 870,2 тисячі, будівельні роботи за 12,1 мільйона, а також інші капітальні витрати у розмірі 7,4 мільйона гривень.
Відповідно до затвердженої проєктно-кошторисної документації, головним замовником робіт є Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради. Виконавцем будівництва виступає ТОВ “Ей Бі Сі Констракшен”.

Будівництво укриття є частиною Стратегії розвитку територіальної громади та відповідає національним програмам щодо створення цивільних споруд у закладах освіти. Завдяки реалізації цього проєкту місцева громада отримає надійний захист у разі надзвичайних ситуацій, а також можливість безперервно займатися спортом у безпечних умовах.
Також у Кривоозерському ліцеї №1 стартував капітальний ремонт укриття. Для початкової стадії робіт уже виділили 1,5 мільйона гривень, однак для завершення ремонтних робіт та облаштування споруди необхідно ще близько 15 мільйонів гривень. Це є частиною плану для посилення захисту учнів і працівників навчального закладу в разі загрози.
У Миколаєві тим часом планують звести новий сучасний дитячий діагностичний центр. Проєкт передбачає будівництво укриття на 500 осіб. Це дозволить не лише надавати висококваліфіковану діагностику, але й забезпечити безпеку громадян у разі надзвичайної ситуації. Для реалізації цього проєкту необхідно залучити близько 790 мільйонів гривень, однак з місцевого бюджету профінансували лише 0,53% від цієї суми.
Суспільство
хто з іноземців допоміг росіянам із псевдовиборам на ТОТ України
Частина іноземців уже не вперше бере участь у псевдовиборах на окупованих територіях, інших РФ привезла з молодіжного фестивалю
Псевдовибори до Держдуми РФ 18-20 вересня ‒ це черговий фарс та імітація, покликані зберегти режим Путіна, продовжити агресивну війну та створити ілюзію «законності» окупації. Для створення «картинки» «міжнародного визнання» Кремль традиційно залучає «іноземних спостерігачів» та «електоральних експертів». Центр стратегічних комунікацій ідентифікував 39 таких осіб. У тому числі дев’ятьох, які незаконно відвідали тимчасово окуповані території у 2026 році.
«Іноземні спостерігачі» та «рекордна явка» на окупованих територіях
За словами ЦВК РФ Елли Памфілової, у 2026 році у російських виборах задіяні 1126 іноземних спостерігачів та експертів зі 130 країн світу.
Кожен з ідентифікованих Центром стратегічних комунікацій іноземців має підтверджені зв’язки з РФ, частина ‒ брала участь у незаконних «голосуваннях» на ТОТ України у попередні роки. Справжніх спостерігачів, зокрема від Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини, РФ не запрошує з 2021 року.
На ТОТ України організатори псевдовиборів Окупаційні адміністрації традиційно намалювали «рекордну явку» 75-80% Штучні цифри потрібні для внутрішньої пропаганди РФ та створення ілюзії «абсолютної лояльності та інтеграції» захоплених українських земель у правове поле Росії.
Важливим елементом кампанії 2026 року є також легітимізація окупації через просування кандидатів із числа так званих «ветеранів СВО». Кремль цілеспрямовано інтегрує учасників війни проти України до політичної еліти, щоб продемонструвати безальтернативність мілітаристського курсу.
Втім, не відміну від фейкового референдуму 2022-го та наступних псевдовиборів, присутність іноземців на ТОТ цього разу була значно скромнішою. «Міжнародні делегації» відвідали окуповані Луганськ, Донецьк і Маріуполь й оминули Крим та Севастополь. Інформації про «роботу іноземних експертів» в окупованих частинах Запорізької та Херсонської областей не виявлено.
«Незалежні експерти» та «молодіжний десант»: як формується пул агентів впливу Кремля
Цьогоріч серед «іноземних спостерігачів» на тимчасово окупованій частині Луганської області були:

Мюнхенський публіцист і блогер, автор російського пропагандистського мовника RT DE, з 2021 року — керівник Rubikon Betriebsgesellschaft mbH (операційної компанії німецької «альтернативної» медіамережі Rubikon). Автор книги «Im Namen der Russen», у якій систематично захищає режим Путіна від критики, а також репортажу «Donbassdonner» (2025) про поїздку за маршрутом Мюнхен — Москва — Донецьк. На окупованих територіях України бував і раніше, а під час вересневого фарсу в Луганську був представлений місцевими окупаційними медіа як «журналіст, письменник і спостерігач».

Онук колишнього президента Чилі Сальвадора Альєнде, керівник Фонду імені Сальвадора Альєнде та міжнародний координатор проклемлівської «Мережі інтелектуалів, митців і суспільних рухів на захист людства». Випускник Латиноамериканської школи медицини в Гавані, наразі проживає у Венесуелі. У Луганську відзначився повторенням тез російської пропаганди про те, що «Донбас першим виступив проти нацизму у 2014 році», та демонстрував найвищу медійну активність серед усіх залучених іноземців, беручи участь у виїздах на дільниці за межами міста.

Журналістка-міжнародниця, випускниця Національного автономного університету Мексики (UNAM), редакторка мексиканського журналу Contralínea та дописувачка пропутінської мережі Réseau Voltaire. Спеціалізується на темах національної безпеки, розвідки та збройних конфліктів. У Луганську її презентували як «аналітика та спостерігача у сфері міжнародних відносин». Під час висвітлення «голосування» публічно заявила, що не боїться можливі санкційні наслідки з боку ЄС.

Відповідальний секретар парламентської групи «Росія — Африка». Прибув у складі кенійської групи делегатів Міжнародного фестивалю молоді в Єкатеринбурзі, звідки організатори цілеспрямовано розвозили іноземних гостей по «спостережних» місіях у регіонах РФ та на ТОТ України. Перебуваючи на дільницях у Луганську, відкрито висловлював підтримку російській агресії, публічно дякуючи «збройним силам РФ, які захищають землю від ворога».

Пропагандист і фрілансер, який із лютого 2022 року постійно проживає в Луганську та працює кореспондентом для пропагандистського проєкту International Reporters. Навчався в університетах Пізи, Болоньї та Білефельда. У 2024 році публічно звертався до Путіна з проханням надати йому російське громадянство. Хоча окупаційні медіа залучають його для створення ілюзії «міжнародного висвітлення», статусу офіційно акредитованого спостерігача він не має, виконуючи суто функцію заангажованого репортера.
На тимчасово окупованій частині Донецької області працювали:

Член Селянської партії Сербії та представник міської влади Ніша (заступник керівника товариства «Братство»). 18 вересня став першим «іноземним спостерігачем» у зруйнованому й окупованому Маріуполі, де відвідав чотири виборчі дільниці та захоплений Маріупольський державний університет.

Президент Мароккансько-Китайськоъ молодіжної ліги, член Арабсько-китайської асоціації діалогу та комунікацій, голова мароканського комітету Міжнародного фестивалю молоді. блогер Російської ради з міжнародних справ (РСМД) і «посол» декількох російських гуманітарних проєктів. Перед відрядженням до Донецька «спостерігав» за процедурами в Рязані й Тулі. У Донецьку відпрацьовував кремлівський темник, заявляючи на камери про «гордість місцевих жителів бути громадянами Росії».

Учасник групи так званих «електоральних експертів», залучених окупаційною адміністрацією через програму Міжнародного фестивалю молоді. Жодного досвіду спостереження за виборами на міжнародному рівні не має. Перебуваючи в Донецьку, виправдовував критичні проблеми з електропостачанням на окупованих територіях «підступами ЗСУ» та цинічно закликав Україну «вчитися в Росії забезпеченню виборчих прав». Його дії повністю суперечать офіційній позиції МЗС Узбекистану щодо підтримки територіальної цілісності України.

Ще один представник залученої через Фестиваль молоді групи «експертів» без жодного верифікованого бэкграунду у сфері міжнародного права чи спостереження за виборами. 20 вересня був задіяний для зйомок пропагандистських сюжетів у «Тельманівському окрузі» Донеччини, де на камери хвалив високий рівень організації псевдовиборів під контролем окупаційних військ.
Міжнародний фестиваль молоді Адміністрація президента РФ проводить з 2024 року. Він став ідеологічним наступником Всесвітнього фестивалю молоді та студентів, з другої половини 1940-х був платформою для формування пулу агентів впливу Кремля з числа амбітних молодих іноземців. Кенієць Ахмад Абдулазіз Каді, марокканець Набіль Белкасс, узбекистанець Шохрух Чорієв, бангладешець Ібн Белал Мохаммад Еса потрапили на псевдовибори одразу ж після відвідування Фестивалю в Єкатеринбурзі 11-17 вересня. До цієї ж «делегації» увійшли наразі невстановлені громадяни Того, Малаві та Індонезії.
Неодноразові «експерти»
Крім «фестивальної молоді», Кремль залучає до «виборчих процедур» і «стару гвардію» перевірених агентів впливу. Частина іноземних експертів, які 18-20 вересня «працювали» на виборчих дільницях у Росії раніше «засвітилася» на окупованих територіях.
Зокрема, громадянин Німеччини, редактор німецькомовного російського видання редактор Anti-Spiegel Томас Рьопер у 2022 році відвідував псевдореферендум на Херсонщині, у 2023 році ‒ регіональні псевдовибори на Запоріжжі, а у 2024 році ‒ фейкові президентські «вибори» на окупованій Донеччині. Під час виборів 2026 року зафіксований як «спостерігач» у Ростовській області РФ
Горан Шимпрага та Горан Петронієвич з сербського медіацентру «Русский экспресс» «спостерігали за виборами» у Пермському краї. У 2022 році вони відпрацювали на псевдореферендумі на Херсонщині, а 2023-му ‒ на фейкових «виборах» у Запорізькій області. Крім того, Шимпрага у 2024 році був «електоральним експертом» у Мелітополі.
Мануел Піреш да Роша з Португалії у 2023 році сприяв ліегтимізації «виборів» в окупованій частині Донечини. Цього року росіяни задіяли йогоу Курській області.
Марко Марсілі бере участь у заходах Кремля ще з 2018 року, коли виступав «спостерігачем» на президентських «виборах» РФ в окупованому Криму та Севастополі. Цього разу він «працював» у Краснодарському краї.
Роль «експертів» зводиться до відвідування дільниць для «голосування», участі в записах пропагандистських телесюжетів та прес-конференціях із заявами про «відсутність порушень», «прозорість процесу» та «абсолютну легітимність» псевдовиборів.
Російські спецслужби вербують іноземців шляхом «налагодження комунікації» зі студентами та випускниками російських вишів, радикальними рухами та політичними партіями, фінансують проєкти, спрямовані на популяризацію російської культури та «дружби з Росією». Російські пропагандисти з іноземним громадянством поширюють кремлівські наративи у медіа, власних блогах та безпосередньо «у полі». Зокрема, граючи роль іноземних «міжнародних експертів» на фейкових «голосуваннях». Міжнародні партнери України мають накласти санкції на всіх так званих «спостерігачів» та псевдоекспертів, які згадуються в цьому матеріалі. А українські правоохоронні органи мають зареєструвати щодо них кримінальні провадження та зробити всі необхідні кроки для притягнення їх до відповідальності.
Центр стратегічних комунікацій
Суспільство
В Одесі міняють депутатів міськради: один заперечує зая…
Одеська міська територіальна виборча комісія Одеського району Одеської області розпочала процедуру заміни депутатів Одеської міської ради від партії “Довіряй ділам”. Частину обранців позбавляють мандатів на підставі їхніх заяв, ще двох — за вимогою виборців.
Про це повідомляє кореспондентка Інтенту із засідання виборчої комісії.
За власними заявами мандатів депутатів Одеської міськради позбавляють Павла Вугельмана, Ігоря Колесника, Сокали та Проданчука. Водночас за вимогою виборців припиняють повноваження Олега Бриндака та Василя Ієремії.
ФОТО: Інтент
Під час засідання виникла ситуація із заявою Колесника. За словами депутата Одеської міської ради від “Довіряй Ділам” Ірини Куценко ( Єсінович), відповідні заяви депутати писали ще у 2020 році, тоді як нинішня заява датована 19 вересня 2026 року.
Водночас, як повідомляє кореспондентка Інтенту, до комісії зателефонував чоловік, який представився адвокатом Колесника. Він заявив, що депутат Одеської міськради не підписував заяву про складання мандата і перебуває за кордоном.
Якщо комісія зараз зареєструє нових депутатів замість відкликаних, подальша процедура їхнього відкликання, за словами кореспондентки, може бути відсутня.
Водночас кандидати, яких мають зареєструвати замість депутатів Одеської міськради, перебувають біля приміщення комісії та очікують на рішення.
Під час засідання комісія визначає кандидатів, які мають замінити депутатів, чиї повноваження припиняють.
Зокрема, замість покійного депутата Танцюри запропонували Захара Петровицького. Замість Бриндака — Кисловського, замість Лозовенко — Іорданову, замість Ієремії — Лобана, а замість Антоніщак — Талалаєву.
Також комісія розглянула кандидатуру Олега Лобана — колишнього військового комісара Приморського районного ТЦК та колишнього члена виконкому. Його кандидатуру також прийняли.
Раніше процедура відкликання депутатів Одеської міськради від “Довіряй ділам” стала предметом судового спору. Партія спочатку намагалася провести процедуру заміни чотирьох депутатів, однак рішення було заблоковане Одеським окружним адміністративним судом.
Згодом, за інформацією зі ЗМІ, партія виграла справу в апеляційній інстанції, після чого питання заміни депутатів знову винесли на розгляд виборчої комісії.
Раніше, політична партія “Довіряй ділам“ офіційно заявила про рішення щодо відкликання за народною ініціативою чотирьох депутатів Одеської міської ради. Йдеться про Олега Бриндака, Марину Лозовенко, Олександра Матвєєва, Василя Ієремію.
Суспільство
Чи отримає колишній аеродром в Арцизі другий шанс
Колишній військовий аеродром «Червоноглинське» в Арцизі, який за часів СРСР вважався стратегічним авіаційним форпостом на Південно-Західному напрямку, вже понад двадцять років заростає чагарниками та руйнується. Попри це, масштабний інвестиційний проєкт «Інноваційний острів B-ZONE» доводив, що занедбана демілітаризована база має унікальний потенціал, щоб стати найбільшим мультимодальним хабом Східної Європи. Проте амбітна ідея досі залишається на папері, оскільки занепад бази глибоко вдарив по регіону, а рестарт летовища вимагає колосальних ресурсів. Про це «Бессарабії INFORM» повідомив голова ГО «Асоціація архітекторів Одеси» Володимир Халін.
Історична травма: як Бессарабія втратила авіаційне крило, а місто — серце
Щоб зрозуміти масштаби сьогоднішньої трагедії об’єкта, варто повернутися в часи, коли «Червоноглинське» працювало на повну потужність. Аеродром в Арцизі будувався як об’єкт вищого стратегічного значення, де дислокувався двісті шостий штурмовий авіаполк із літаками Су-25 та військово-транспортна авіація. Злітно-посадкова смуга була здатна без проблем приймати важкі радянські транспортники Іл-76 та забезпечувати десантні чи логістичні операції в межах всього Чорноморського регіону. Для самого міста Арциз авіабаза була не просто військовим об’єктом, а містоутворюючим підприємством, яке забезпечувало роботою тисячі цивільних спеціалістів і підтримувало місцеву торгівлю, культуру та комунальну інфраструктуру.
Проте 1998 рік став для «Червоноглинського» фатальним. В рамках загального скорочення Збройних Сил України авіабазу офіційно розформували, а військові пішли, передавши колосальне майно на баланс місцевої громади, яка фізично та фінансово не мала ресурсів для утримання такого об’єкта. Без належної охорони територія швидко перетворилася на ласий шматок для мародерів, через що роками відбувався тихий вандалізм. Залізобетонні плити покриття руліжних доріжках та капонірів демонтувалися й розпродавалися як будматеріали, з корінням виривався дефіцитний мідний кабель систем навігації та посадки, а цегляні будівлі колишніх казарм, їдалень та командних пунктів розбиралися до фундаменту, внаслідок чого держава фактично викреслила Арциз із карти діючих авіаційних точок країни.
Проєкт «B-ZONE»: три кроки до глобального логістичного прориву
Декілька років тому група одеських архітекторів та економістів запропонувала концепцію, що передбачала перетворення демілітаризованої зони на інноваційний технопарк «Інноваційний острів B-ZONE». Головна ідея полягала в тому, щоб не просто відновити злітну смугу для літаків, а створити повністю автономний, екологічно чистий промислово-логістичний кластер. Розробники розділили реалізацію проєкту на три стратегічні етапи, кожен з яких мав чіткі часові та фінансові рамки.
Перший етап під назвою «Інфраструктура» розрахований на два роки та передбачає повне очищення території від залишків зруйнованих радянських споруд, проведення нових сучасних комунікацій та капітальну реконструкцію злітно-посадкової смуги. Проєкт передбачає її подовження до 3760 метрів, що автоматично виведе Арциз у вищу лігу світової авіації, дозволяючи приймати цивільні надважкі вантажні літаки типу Ан-124 «Руслан» та Боїнг сімсот сорок сім. Паралельно заплановано будівництво сучасних критих карго-терміналів із температурним контролем, митних лінійок та експрес-зон оформлення вантажів, а також готельних комплексів для екіпажів та обслуговуючого персоналу.
Другий етап під назвою «Енергія» фокусується на «зеленій» складовій, оскільки величезна територія колишнього аеродрому має бути задіяна під об’єкти відновлюваної енергетики. Планується будівництво потужних сонячних електростанцій, щоб хаб став на 100 відсотків енергонезалежним і міг постачати надлишки чистої електроенергії в загальну мережу регіону, що критично важливо для енергодефіцитного півдня Одещини.
На третьому етапі навколо відновленого аеропорту та енергетичного вузла створюється промислова зона, де мають розміститися підприємства з низьким екологічним навантаженням, включаючи збірку елементів автономного електропостачання, логістичне пакування та переробку сільськогосподарської продукції Бессарабії для її миттєвого експорту літаками в будь-яку точку світу.
Мультимодальна матриця: чому Арциз — це «золота жила» для інвестора?
Географічне та інфраструктурне розташування Арцизького летовища робить його унікальним не лише в масштабах України, а й усього Чорноморського басейну завдяки кільком ключовим факторам, які разом створюють так звану логістичну матрицю. Якщо поглянути на карту повітряних коридорів, Арциз лежить на прямій авіаційній лінії, що з’єднує країни Північної Європи з Близьким Сходом та Індією, а також Південну Європу з головними виробничими потужностями Азії. Це робить проєкт стратегічним хабом для дозаправки, технічного обслуговування та зміни екіпажів транзитних літаків.
Найбільша перевага об’єкта полягає в реалізації мультимодального трикутника, адже на відміну від багатьох інших занедбаних смуг, прямо до території аеродрому підходить власна залізнична гілка та станція. Поруч також проходить модернізована міжнародна автотраса Одеса — Рені, що дозволяє оперативно перевантажувати товари за схемою «літак — поїзд — автомобіль». Цю картину доповнює портове кільце, оскільки у радіусі всього ста п’ятдесяти кілометрів зосереджені сім морських та річкових портів Одеської області, включаючи Одесу, Чорноморськ, Південний, Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ та Білгород-Дністровський. Арцизький хаб міг би працювати як «сухий порт» авіаційного спрямування, забираючи на себе експрес-доставку найдорожчих та термінових вантажів з морських контейнеровозів.
Заручники геополітики та воєнного стану
Найближче до реального старту проєкт підійшов у 2013, коли концепція «B-ZONE» пройшла сито погоджень у профільних міністерствах та Кабінеті міністрів України, а також обговорювалися варіанти залучення міжнародних грантів. Проте події 2014 року зламали ці плани, оскільки всі цивільні інвестиційні програми в авіації були заморожені, а держава переорієнтувала фінансування на оборонний сектор. Згодом Міністерство оборони України спробувало повернути об’єкт до життя як військову комендатуру, але виділений такий бюджет у розмірі близько п’яти мільйонів гривень виявився краплею в морі, якої ледве вистачило на базове розчищення бур’янів та виставлення охорони.
Далі повномасштабна війна. Цивільний повітряний простір України закритий з 24 лютого 2022 року.
Сьогодні на шляху відродження аеродрому стоять серйозні перешкоди. Через глибину руйнування смугу і термінали на аеродромі доведеться ставити фактично з нуля — орієнтир «щонайменше 1 млрд USD». У воєнний час, при закритому небі і при ударах по залізничній інфраструктурі Арциза (листопад 2025), ця цифра не є ні пріоритетом держави, ні банкопридатною для PPF. У 2026-му бар’єр інший і жорсткіший: безпека смуги.
Окрім цього, тривалий час існувало потужне одеське лобі в особі Одеського міжнародного аеропорту, який розцінював Арциз як потенційного небезпечного конкурента у сфері карго-перевезень, і волів концентрувати всі вантажопотоки в обласному центрі. Ситуацію ускладнював і ізмаїльський вектор, оскільки обласна влада тривалий час віддавала пріоритет відродженню аеропорту «Ізмаїл», який зберігся в рази краще і потребував значно менших фінансових вливань для запуску, що змушувало чиновників вважати його більш реалістичною ціллю.
Погляд у завтрашній день
Попри купу скепсису, автори проєкту не складають зброї, адже концепцією екологічного виробничого кластера в Арцизі свого часу активно цікавилися японські інвестиційні структури, які шукали майданчики для релокації високотехнологічних потужностей ближче до кордонів Європейського Союзу.
«Японський інтерес до релокації високотехнологічних потужностей ближче до кордону ЄС — історичний сигнал, на жаль, не підписаний до 2026 року. Бо податковий режим ВЕЗ і статус земель колишньої оборонки досі не закриті. Без цього «другий шанс смуги» лишається гаслом», – каже Володимир Халін.
В нинішніх реаліях, коли логістична карта України зазнає трансформацій, а південь Одещини та Дунайський кластер стали критично важливим транспортним вікном, ідея створення потужного сухого порту з авіаційним крилом в Арцизі виглядає стратегічною необхідністю. Але для того, щоб перетворити «Червоноглинське» з пам’ятника радянському мілітаризму на сучасний інноваційний острів, державі доведеться виконати серйозне домашнє завдання, надавши майбутнім інвесторам юридичні гарантії безпеки капіталу, створивши спеціальний податковий режим вільної економічної зони та чітко врегулювавши статус земель колишньої оборонки.
«Другий шанс для аеродрому в Арцизі є. Він іде рейкою і трасою, не злітною смугою. Смуга може повернутися — після відкриття неба, після визначення статусу земель оборонки і після того, як парк і коридор уже дадуть вантаж. Інакше громада знову отримає великий бетон без економіки, як у 1998 році», – підсумовує архітектор.
Раніше ми повідомляли: В Ізмаїлі до 6 років тюрми засудили чоловіка за розбещення дівчинки на дитячому майданчику
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство4 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса6 днів agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Війна7 днів agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Політика7 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Події6 днів agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
