Суспільство
На будівництво укриття у спорткомплексі Миколаївщини планують залучити 20 мільйонів Анонси
На Миколаївщині запланували будівництво бомбосховища у спорткомплексі. Проєкт вартістю понад 20 мільйонів гривень забезпечить належні умови для тренувань і спортивних заходів навіть у кризових ситуаціях.
Про це повідомив Центр публічних розслідувань з посиланням на екосистему Dream.
На території спортивного комплексу в місті Баштанка, Миколаївської області, розпочнеться будівництво сучасного протирадіаційного укриття (ПРУ). Проєкт спрямований на забезпечення безпеки відвідувачів та працівників закладу, а також створення належних умов для проведення тренувань і спортивних заходів навіть у складних умовах.
Загальна вартість будівництва укриття становить 21,4 мільйона гривень, які мають бути спрямовані на будівельні роботи, підключення до інженерних мереж та закупівлю необхідного обладнання.
Серед основних статей витрат – закупівля та амортизація обладнання на суму 946,4 тисячі гривень, підключення об’єкта до інженерних мереж на 870,2 тисячі, будівельні роботи за 12,1 мільйона, а також інші капітальні витрати у розмірі 7,4 мільйона гривень.
Відповідно до затвердженої проєктно-кошторисної документації, головним замовником робіт є Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради. Виконавцем будівництва виступає ТОВ “Ей Бі Сі Констракшен”.
Будівництво укриття є частиною Стратегії розвитку територіальної громади та відповідає національним програмам щодо створення цивільних споруд у закладах освіти. Завдяки реалізації цього проєкту місцева громада отримає надійний захист у разі надзвичайних ситуацій, а також можливість безперервно займатися спортом у безпечних умовах.
Також у Кривоозерському ліцеї №1 стартував капітальний ремонт укриття. Для початкової стадії робіт уже виділили 1,5 мільйона гривень, однак для завершення ремонтних робіт та облаштування споруди необхідно ще близько 15 мільйонів гривень. Це є частиною плану для посилення захисту учнів і працівників навчального закладу в разі загрози.
У Миколаєві тим часом планують звести новий сучасний дитячий діагностичний центр. Проєкт передбачає будівництво укриття на 500 осіб. Це дозволить не лише надавати висококваліфіковану діагностику, але й забезпечити безпеку громадян у разі надзвичайної ситуації. Для реалізації цього проєкту необхідно залучити близько 790 мільйонів гривень, однак з місцевого бюджету профінансували лише 0,53% від цієї суми.
Суспільство
Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»
Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.
Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.
Відзначення планується у кількох номінаціях.
Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.
Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.
«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.
Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:
- Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;
- Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;
- Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;
- Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;
- Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;
- Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».
Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.
У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.
Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.
Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.
Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.
Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.
Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.
Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.
Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.
15:39, 10 вересня
Надійне джерело
У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.
Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.
Про це повідомили в Одеській міській раді.
Що вже зробили в лікарнях і школах
Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.
Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.
Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.
Що з когенераційними установками
Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.
Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.
Скільки Пунктів незламності працює в Одесі
Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.
В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.
Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.
За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.
Читайте також
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство3 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса5 днів ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Політика6 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Війна6 днів agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів