Події
На Чернігівщині розпочалася реставрація старовинної садиби «Покорщина»
У містечку Козелець Чернігівської області розпочалися реставраційні роботи старовинної садиби козацьких часів “Покорщина”.
Про це повідомила у Фейсбуці народна депутатка та громадська діячка Ганна Бондар, передає Укрінформ.
“Наразі відбуваються рятівні роботи на камʼяниці (дозвіл — є!), розробляється науково-проєктна документація на реставрацію головної садиби, погоджена науково-проєктна документація на камʼяницю”, – поінформувала Бондар.
Паралельно депутатка наголошує, що необхідно реставрувати цю унікальну памʼятку – найстаршу панську садибу на Лівобережжі України, яка у різні часи належала родинам Розумовських, Дараганів та Галаганів.
За її словами, реставрація реалізується завдяки проєкту Акіма Галімова “Реальна історія”, БФ “Блискавка”, УТОПІК, НСАУ, ЮНЕСКО, БФ “Сміливі відновлювати”, Козелецькій селищній раді, Чернігівській ОВА, а також невтомній роботі архітекторів-реставраторів Сергія Юрченка та Івана Бикова.
“Останніми тижнями представила нашу спільну роботу на Конференції UREHERIT, присвяченій питанню фінансування заходів з охорони культурної спадщини, організованій Національною спілкою архітекторів України, а також на Саміті з відновлення на Чернігівщині”, – додала Бондар.
На сайті “Чернігівщина туристична” інформують, що “Покорщиною” називають садибу Дараганів – київського полковника Юхима Дарагана і його дружини Віри Розумовської. Останній придбану у 1744 році садибу подарувала мати, Наталія Розумиха (Розумовська).
Як повідомляв Укрінформ, у Львові, в Музеї народної архітектури та побуту, за підтримки німецької культурної інституції Ukraine Art Aid Center відреставрували церкву із села Соколів та дзвіницю з містечка Монастириська.
Фото: Фейсбук Ганна Бондар
Події
Лауреатку «Оскара» Джуліанн Мур відзначать на кінофестивалі у Цюриху
Американська акторка та лауреатка престижної премії «Оскар» Джуліанн Мур отримає на кінофестивалі Цюриха (Швейцарія) відзнаку за досягнення у кіноіндустрії.
Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
«Джуліанн Мур — одна з видатних акторок американського кіно. Вона володіє надзвичайною універсальністю і знову і знову примудряється захоплювати нас своїми яскравими відтворенням персонажів, яких вона грає. Незалежно від того, в якому фільмі ми її бачимо, ми вболіваємо за її персонажів», — заявив генеральний директор Цюрихського кінофестивалю Крістіан Юнген.
Зазначається, що на кінофестивалі Мур отримує нагороду «Золота ікона» за життєві досягнення під час її кінокар’єри та нещодавньої головної ролі у фільмі «Дебют», показ якого відбудеться на самому фестивалі.
Упродовж кінокар’єри, яка триває вже понад три десятиліття, Мур працювала з видатними режисерами сучасного кіно, серед яких – Роберт Альтман («Короткі історії»), Пол Томас Андерсон («Ночі в стилі бугі», «Магнолія»), брати Джоел та Ітан Коени («Великий Лебовскі») та Тодд Гейнс («Безпека», «Далеко від раю», «Травень, грудень»).
Серед найвідоміших фільмів Мур — «Все ще Еліс» (2014), за який вона здобула найпрестижнішу кінопремію «Оскар» у категорії «Найкраща жіноча роль».
Попередніми лауреатами премії «Золота ікона» у Цюриху були всесвітньо відомі актори Кейт Вінслет, Сильвестр Сталлоне та Шерон Стоун.
22-й Цюрихський кінофестиваль триватиме з 24 вересня по 4 жовтня.
Як повідомляв Укрінформ, провідна іспанська акторка й лауреатка премії «Оскар» Пенелопа Крус отримає відзнаку за досягнення у кіно на кінофестивалі Торонто у Канаді.
Фото: Jennifer 8. Lee / WikiPortraits
Події
«Недописані» запустили сайт пам’яті людей літератури, яких вбила Росія
Проєкт “Недописані” запустив меморіальний сайт із профілями людей літератури, чиї життя забрала Росія.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Команда ідентифікувала 289 діячів і діячок – письменників, перекладачів, редакторів, видавців, літературознавців, бібліотекарів та інших працівників книжкової сфери. Про це повідомили засновники проєкту Євген Лір і Олена Герасим’юк.
На сайті можна шукати імена загиблих людей літератури, читати їхні біографії, дізнаватися про твори, професійний і творчий шлях, а також переглядати зібрані командою матеріали та спогади близьких.
Платформу запустили у бета-форматі. Команда продовжує додавати нові профілі та доповнювати вже опубліковані матеріали. Основну роботу з наповнення сайту планують завершити до кінця осені 2026 року.
“За три роки список імен виріс в архів, а тепер архів отримав власний простір. На nedopysani.org.ua можна шукати імена людей літератури, читати біографії, дізнаватися про їхні твори, творчий і професійний шлях, повертатися до написаного ними”, – зазначили у проєкті.
Архів продовжують наповнювати на основі інтерв’ю, документів, текстів, фотографій та інших матеріалів. Частину розмов із родичами й близькими загиблих команда записала ще на початку роботи над “Недописаними”, до деяких історій поверталася повторно, щоб перевірити факти та доповнити інформацію.
Через великий обсяг матеріалів нові профілі й оновлення публікуватимуть поступово після перевірки та редакційного опрацювання. Якщо користувачі помітять помилку або неточність, матимуть додаткову інформацію чи матеріали про людину, представлену на сайті, вони можуть звернутися до команди електронною поштою. Так само можна долучитися до збору матеріалів для архіву.
На платформі також є форма “Поділитися іменем”, через яку можна запропонувати людину для додавання до проєкту.
На сайті людей літератури можна шукати за професійними категоріями, зокрема:
- проза, поезія, есеїстика, художня література, дитяча література, літературознавство,
- переклад, нон-фікшн, промоція літератури, видавнича справа, бібліотечна справа та архіви, редактура, освіта та наука.
Також на платформі передбачені фільтри, зокрема за роком загибелі, областю народження, категорією діяльності та військовою службою. Імена на сайті розподілені, зокрема, за періодами 2014-2022 та 2022-2026 років.
Серед представлених на платформі людей, які загинули від початку російсько-української війни у 2014 році, – Богдан Сольчаник, Максим Штатський, Степан Петрівський, Іван Пантелєєв, Тарас Матвіїв, Олександр Козенко, Михайло Микусь, Олексій Ємець, Роман Набєгов, Олександр Дзюбелюк, Олексій Кваша, Андрій Витвицький, Степан Чубенко, Тарас Сич, Іван Жуков, Андрій Юркевич та Оксана Гайдар.
У розділі за 2022-2026 роки представлені, зокрема Василь Богач, Микола Головенко, Діана Савіта Ваґнер, Ольга Павленко, Олександр Тужилов, Юлія Шевченко, Дмитро Войтюк, Назар Мялікгулиєв, Денис Антіпов, Андрій Славич, Олександр Кузенков, Сергій Жилін, Максим Ємець, Олександр Хухлей, Олена Чебоненко, Владислав Онищенко, Юрій Дадак, Олександр Гордєєв, Сергій Іщенко, Сергій Баламутовський, Геннадій Афанасьєв, Роман Строгий, Ярослав Кузьменко, Любомир Крупа, Євген Гулевич, Орест Білінчук-Портяк, Кирило Денисенко, Максим Петренко, Світлана Риженко, Богдан Петрущенко, Сергій Коновал та Микола Рачок.
Йдеться не лише про відомих письменників. “Недописані” збирають інформацію про людей, які працювали в різних ланках літературного процесу.
Авторами “Недописаних” є ветеранка, поетка, громадська діячка та парамедикиня добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри” Олена Герасим’юк і військовий, волонтер, письменник та перекладач Євген Лір, співзасновник проєкту “Твоя підпільна гуманітарка” й однойменного видавництва.
Перелік убитих Росією людей літератури Герасим’юк і Лір почали складати навесні 2023 року.
На початковому етапі інформацію шукали у новинах, соціальних мережах та через пошукові системи. Частину імен вдавалося встановити одразу після повідомлень про загибель, однак інші історії потребували тривалого пошуку. Згодом робота проєкту розширилася: волонтери не лише збирають біографічну інформацію, а й шукають рукописи загиблих, працюють зі спогадами близьких, перекладають їхні тексти та проводять вечори пам’яті. Родичі та близькі від початку роботи передавали команді фотографії, документи, тексти й особисті свідчення. У “Недописаних” зазначили, що запуск сайту став можливим, зокрема завдяки їхній співпраці.
На сайті про “Недописаних” зазначають: “Війна – це коли у боротьбі за країну, у спробі вижити під натиском ворога гине майбутнє. З 2014 року і понині Росіяни вбили близько трьохсот українців і українок, які були людьми літератури. “Недописані” – проєкт памʼяті тих, чия історія в літературі обірвалася”.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті під час виконання бойового завдання загинув поет, перекладач, мовознавець, культуролог, музикант і дослідник традиційної музики та історії Ігор Ходжаніязов.
Фото ілюстративне: Дія
Події
На Одеському кінофесті відбудеться гала-прем’єра фільму «Санаторій Горького: Поєдинок»
У Києві 2 вересня в межах Одеського міжнародного кінофестивалю відбудеться премʼєра історичної драми Лукаша Палковського “Санаторій Горького: Поєдинок”.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Держкіно.
“Санаторій Горького. Поєдинок” – це масштабна міжнародна копродукція Польщі, України та Ірландії. Напружена історична драма, заснована на реальних подіях, розповідає про події, що розгортаються після радянського вторгнення в Польщу у 1939 році.
У центрі сюжету – психологічний двобій польського офіцера та агента НКВС, який перетворюється на історію про вибір, гідність і межу людської витривалості.
Подія відбуватиметься у межах Одеського міжнародного кінофестивалю за підтримки Польського інституту в Києві.
Фільм демонструватимуть у кінотеатрі “Жовтень”, після чого відбудеться публічне обговорення з командою фільму.
Як повідомляв Укрінформ, стрічка “Санаторій Горького. Поєдинок” (Gorky Resort) була представлена на OFF CAMERA International Festival of Independent Cinema у Кракові в основному конкурсі Polish Feature Film Competition.
Фото: скриншот із відео
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400
-
Політика1 тиждень agoПрезидент Литви виголосив у Києві промову українською
-
Події1 тиждень agoУ Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із представниками оборонних і технологічних компаній Фінляндії захист енергооб’єктів
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
