Події
На Чернігівщині розпочалася реставрація старовинної садиби «Покорщина»
У містечку Козелець Чернігівської області розпочалися реставраційні роботи старовинної садиби козацьких часів “Покорщина”.
Про це повідомила у Фейсбуці народна депутатка та громадська діячка Ганна Бондар, передає Укрінформ.
“Наразі відбуваються рятівні роботи на камʼяниці (дозвіл — є!), розробляється науково-проєктна документація на реставрацію головної садиби, погоджена науково-проєктна документація на камʼяницю”, – поінформувала Бондар.
Паралельно депутатка наголошує, що необхідно реставрувати цю унікальну памʼятку – найстаршу панську садибу на Лівобережжі України, яка у різні часи належала родинам Розумовських, Дараганів та Галаганів.
За її словами, реставрація реалізується завдяки проєкту Акіма Галімова “Реальна історія”, БФ “Блискавка”, УТОПІК, НСАУ, ЮНЕСКО, БФ “Сміливі відновлювати”, Козелецькій селищній раді, Чернігівській ОВА, а також невтомній роботі архітекторів-реставраторів Сергія Юрченка та Івана Бикова.
“Останніми тижнями представила нашу спільну роботу на Конференції UREHERIT, присвяченій питанню фінансування заходів з охорони культурної спадщини, організованій Національною спілкою архітекторів України, а також на Саміті з відновлення на Чернігівщині”, – додала Бондар.
На сайті “Чернігівщина туристична” інформують, що “Покорщиною” називають садибу Дараганів – київського полковника Юхима Дарагана і його дружини Віри Розумовської. Останній придбану у 1744 році садибу подарувала мати, Наталія Розумиха (Розумовська).
Як повідомляв Укрінформ, у Львові, в Музеї народної архітектури та побуту, за підтримки німецької культурної інституції Ukraine Art Aid Center відреставрували церкву із села Соколів та дзвіницю з містечка Монастириська.
Фото: Фейсбук Ганна Бондар
Події
Український проєкт Reminiscence здобув два призи на кінофестивалі у Карлових Варах
Український перспективний кінопроєкт Reminiscence здобув два призи на Карловарському міжнародному кінофестивалі.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Спеціальна премія Eurimages за розвиток спільного виробництва (Eurimages Special Co-production Development Award) була присуджена проєкту режисерки та сценаристки Анастасії Тихої, продюсерка Дар’я Бассель. Журі вирішило присудити спеціальний грошовий приз у розмірі 20 тисяч євро на подальший розвиток цього фільму.
«Ця премія присуджується проєкту, очолюваному жіночою творчою командою – молодою режисеркою та відомою продюсеркою – він розповідає історію, яка досліджує універсальні теми втрати, горя та виживання, з бажанням знайти спосіб продовжувати жити в сучасній Україні. Ми впевнені, що ця премія, присуджена на такому важливому етапі розвитку, може допомогти заохотити інших європейських партнерів долучитися до Reminiscence», – пояснили в журі.
Крім того, проєкт був відзначений премією Connecting Cottbus. Таким чином, він отримає можливість представити свою пропозицію на Connecting Cottbus, копродукційному ринку Схід-Захід, під час кінофестивалю в Котбусі (Німеччина). Журі відзначило, що їх дуже вразило «тихе та особисте дослідження наслідків війни» в історії матері й доньки, «розлучених у своєму горі».

Індустріальна секція та кіноринок фестивалю KVIFF Promises, в рамках якої проходив конкурс, спрямована на налагодження контактів між талановитими режисерами та їхніми потенційними партнерами з копродукції, фестивалями та глядачами. Престижна премія Eurimages за розвиток спільного виробництва у розмірі 20 тис. євро є великою підтримкою для будь-якого продюсера, який стикається з викликами спільного виробництва в Європі. Цього року було представлено загалом 38 кіно- та серіальних проєктів або IP.
Як повідомлялося, Карловарський кінофестиваль проходить 3-11 липня.
Події
Українська письменниця Ярина Груша отримала спецвідзнаку однієї з найпрестижніших літературних премій Італії
Українська перекладачка та письменниця Ярина Груша отримала спеціальну міжнародну відзнаку премії Viareggio-Répaci 2026 за свій дебютний роман «Синій альбом» (L’Album Blu).
Як передає Укрінформ, про це Український інститут книги повідомив у Фейсбуці.
Події книги розгортаються після аварії на Чорнобильській АЕС. У центрі сюжету – дівчина на ім’я Ярина. Вона дорослішає на тлі розпаду Радянського Союзу, Помаранчевої революції й Революції Гідності. Авторка вплела в оповідь власні дитячі спогади про ці історичні події.
Роман написаний італійською мовою. Вийшов він друком цьогоріч у видавництві Bompiani.
Журі премії відзначило внесок Ярини Груші в поширення української культури в Італії та Європі, а також майстерність письма, що поєднує теми пам’яті, ідентичності та громадянської відповідальності.
Як повідомлялося, Viareggio-Répaci є однією з найпрестижніших літературних премій Італії. Заснована вона в 1929 році.
Фото: pen.org.ua
Події
Ще один херсонський музей отримав міжнародний захисний знак «Блакитний щит»
Будівля Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка відтепер позначена міжнародним захисним знаком «Блакитний щит» (Blue Shield).
Як передає Укрінформ, про це музей повідомляє у Фейсбуці.
«Будівля Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка відтепер позначена міжнародним захисним знаком «Блакитний щит» (Blue Shield). Це надзвичайно важливий крок задля захисту культурної спадщини в умовах війни», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, «Блакитний щит» — це всесвітньо визнаний символ охорони культурної спадщини. Емблему у вигляді синього щита з білими трикутниками запровадила Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту ще у 1954 році. Вона маркує об’єкти, які мають виняткову історичну, наукову чи художню цінність для людства, щоб убезпечити їх від руйнування та знищення.
Цей знак офіційно засвідчує, що об’єкт є культурною цінністю, яка перебуває під захистом міжнародного права. Він полегшує розпізнавання будівлі здалеку, щоб запобігти випадковим ушкодженням. Пошкодження або руйнування таких пам’яток вважається воєнним злочином, за який передбачена відповідальність, згідно з міжнародним правом.
Як акцентують музейники, звісно, це маркування не створює фізичного, «куленепробивного» бар’єра, проте емблема суттєво підвищує видимість музею та подвоює юридичні ризики й відповідальність для агресора. Цинічно пограбувавши музейні фонди, ворог продовжує нищити саму споруду.
«Будемо відвертими: ми не маємо ілюзій. Ми чудово розуміємо, що країні-терористу байдуже до міжнародного права, Гаазьких конвенцій чи гуманістичних цінностей. Росію ніколи не зупиняли жодні закони, і цей синьо-білий знак на фасаді навряд чи стримає чергову ворожу ракету чи снаряд. Проте цей знак потрібен світу», – переконані у музеї.
Як наголошується, кожен новий удар по будівлі, позначеній емблемою «Блакитний щит». — це кричущий злочин, за який доведеться відповідати на міжнародних трибуналах.
Як повідомляв Укрінформ, Херсонський краєзнавчий музей позначили міжнародним розпізнавальним знаком «Блакитний щит». Спеціальні знаки засвідчують належність об’єкта до культурних цінностей, які підлягають особливому захисту відповідно до норм міжнародного права.
Ще дві будівлі Херсонського обласного краєзнавчого музею марковані міжнародним знаком «Блакитний щит», який означає, що на об’єкт поширюється дія Гаазької конвенції про захист культурних цінностей – літературний музей та музей природи.
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Суспільство7 днів agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Політика1 тиждень agoСибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї
