Події
На Чернігівщині розпочалася реставрація старовинної садиби «Покорщина»
У містечку Козелець Чернігівської області розпочалися реставраційні роботи старовинної садиби козацьких часів “Покорщина”.
Про це повідомила у Фейсбуці народна депутатка та громадська діячка Ганна Бондар, передає Укрінформ.
“Наразі відбуваються рятівні роботи на камʼяниці (дозвіл — є!), розробляється науково-проєктна документація на реставрацію головної садиби, погоджена науково-проєктна документація на камʼяницю”, – поінформувала Бондар.
Паралельно депутатка наголошує, що необхідно реставрувати цю унікальну памʼятку – найстаршу панську садибу на Лівобережжі України, яка у різні часи належала родинам Розумовських, Дараганів та Галаганів.
За її словами, реставрація реалізується завдяки проєкту Акіма Галімова “Реальна історія”, БФ “Блискавка”, УТОПІК, НСАУ, ЮНЕСКО, БФ “Сміливі відновлювати”, Козелецькій селищній раді, Чернігівській ОВА, а також невтомній роботі архітекторів-реставраторів Сергія Юрченка та Івана Бикова.
“Останніми тижнями представила нашу спільну роботу на Конференції UREHERIT, присвяченій питанню фінансування заходів з охорони культурної спадщини, організованій Національною спілкою архітекторів України, а також на Саміті з відновлення на Чернігівщині”, – додала Бондар.
На сайті “Чернігівщина туристична” інформують, що “Покорщиною” називають садибу Дараганів – київського полковника Юхима Дарагана і його дружини Віри Розумовської. Останній придбану у 1744 році садибу подарувала мати, Наталія Розумиха (Розумовська).
Як повідомляв Укрінформ, у Львові, в Музеї народної архітектури та побуту, за підтримки німецької культурної інституції Ukraine Art Aid Center відреставрували церкву із села Соколів та дзвіницю з містечка Монастириська.
Фото: Фейсбук Ганна Бондар
Фільм “За Перемогу!” Валентина Васяновича отримав одразу три відзнаки XVII Одеського міжнародного кінофестивалю.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
“За Перемогу!” визнали найкращим українським ігровим повнометражним фільмом.
Режисер отримав головну нагороду Національної конкурсної програми – статуетку “Золотий Дюк”, а також грошову премію.
Крім того, стрічка стала переможцем за версією журі Міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI. Ще одну спеціальну відзнаку фільму присудив MEGOGO.
“Таким чином, “За Перемогу!” завершив 17-й Одеський міжнародний кінофестиваль одразу з трьома нагородами”, – зауважили у Держкіно.
“За Перемогу!” – антиутопічна історія про Україну після завершення війни, у якій режисер досліджує майбутнє країни та людини, яка намагається знайти своє місце у новій реальності.
Українська прем’єра фільму “За Перемогу!” відбудеться 22 жовтня.
Фільм створено у копродукції між Arsenal Films, українською продюсерською компанією ForeFilms ForeFilms та литовською M-Films.
Як повідомляв Укрінформ, українська стрічка “Театр Ветеранів” стала найкращим документальним фільмом на міжнародному кінофестивалі.
Франція та Південна Корея спрямують один мільярд євро упродовж наступних п’яти років на підтримку кіно й аудіовізуальної індустрії та зміцнення культурного суверенітету.
Про це президент Франції Еммануель Макрон сказав на відкритті міжнародного саміту «Люм’єр» у Сен-Поль-де-Ванс, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми залучаємо один мільярд євро протягом п’яти років для створення того, що ми назвали партнерством «Люм’єр», а саме ініціативи, спрямованої на підтримку індустрії зображень та культурного суверенітету», – зазначив Макрон.
Президент Франції також закликав до нового багатостороннього підходу для підтримки світового кінематографа на тлі викликів, пов’язаних зі штучним інтелектом і цифровими платформами.
«Успіх цього саміту буде вимірюватиметься тим, що на ньому утвориться – новими коаліціями, новими проєктами та сталим діалогом між середовищами, які надто часто працювали розрізнено», – зазначив Макрон.
Саміт, організований спільно з президентом Південної Кореї Лі Чже Мьоном, зібрав у Фонді сучасного мистецтва 200 учасників із 55 країн. Серед них – представники голлівудських студій, телеканалів, стримінгових платформ, кінотеатрів, продюсерських компаній та видавців відеоігор.
Участь у заході беруть керівники Sony Pictures, Disney та Американської академії кінематографічних мистецтв і наук.
Як повідомляв Укрінформ, на фестивалі анімаційних фільмів у Франції лауреатами стали відразу п’ять українських робіт.
Фото: АА
Вийшов друком роман, де вперше в художній формі осмислюється постать єврейського письменника з Бучача на Тернопільщині, лауреата Нобелівської премії з літератури Шмуеля Йосефа Агнона.
Український письменник Василь Махно розповів у коментарі Укрінформу, що його роман «Ангел і осел. З віршами про вогонь і воду», який вийшов у «Видавництві Старого Лева», поєднує реальні факти з художнім вимислом.
У творі переплітаються кілька сюжетних ліній: історія самого Агнона, розповідь про вигаданого українського письменника з Тернопільщини Віктора Прейснера, який цікавиться видатним земляком, а також життя давнього Єрусалима у дні суду над Єшуа (Ісусом Христом) та його розп’яття.
Через Прейснера та його майже знищений роман про новозавітну історію, а також через інших персонажів Махно вибудовує «зв’язки між Бучачем і Єрусалимом, юдейською та християнською традиціями, особистою пам’яттю та історією».
«Я б сказав, що це книжка про час, про взаємозв’язок усього з усім. У ній є і сакральне, і банальне, і звичайне. Там багато речей, які доповнюють одна одну, створюючи цілісний образ часу», – зазначив автор.
Махно наголосив, що прагнув написати водночас філософський та інтелектуальний роман, а також осмислити досвід свого покоління на тлі подій ХХ – початку ХХІ століття.
«Я не був би схильний говорити, що це роман про щось одне. Це твір про життя, буття – у певні відрізки часу, у певних обставинах, у певних просторах, містах – з їхніми особливостями й нюансами», – сказав письменник.
За його словами, під час роботи над образом Агнона він використовував англомовні видання його творів, спогади доньки письменника Емуни та інші свідчення.
Василь Махно – український письменник, поет, есеїст і перекладач, родом із Тернопільської області, який з 2000 року живе у Нью-Йорку.
Нагадаємо, серед Нобелівських лауреатів – шестеро вихідців з України: біолог і медик Ілля Мечников (1908), мікробіолог Зельман Ваксман (1952), письменник Шмуель Йосеф Аґнон (1966), хімік Роалд Гоффман (1981), фізик Жорж Шарпак (1992) та письменниця Світлана Алексієвич (2015).
Фото: Володимир Ільченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Війна1 тиждень agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу
-
Усі новини1 тиждень agoПереселенці освоїли стару хату в селі без газу, а потім прийшов «господар» (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoрозкрито ціни Poco X8 та X8 Power (фото)
-
Суспільство6 днів agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Суспільство1 тиждень agoУкрзалізниця скоротила затримки поїздів на низці напрямків
-
Політика5 днів agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Політика5 днів agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Відбудова5 днів agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України