Connect with us

Події

На Чернігівщині розпочалася реставрація старовинної садиби «Покорщина»

Published

on



У містечку Козелець Чернігівської області розпочалися реставраційні роботи старовинної садиби козацьких часів “Покорщина”.

Про це повідомила у Фейсбуці народна депутатка та громадська діячка Ганна Бондар, передає Укрінформ.

“Наразі відбуваються рятівні роботи на камʼяниці (дозвіл — є!), розробляється науково-проєктна документація на реставрацію головної садиби, погоджена науково-проєктна документація на камʼяницю”, – поінформувала Бондар.

Паралельно депутатка наголошує, що необхідно реставрувати цю унікальну памʼятку – найстаршу панську садибу на Лівобережжі України, яка у різні часи належала родинам Розумовських, Дараганів та Галаганів.

За її словами, реставрація реалізується завдяки проєкту Акіма Галімова “Реальна історія”, БФ “Блискавка”, УТОПІК, НСАУ, ЮНЕСКО, БФ “Сміливі відновлювати”, Козелецькій селищній раді, Чернігівській ОВА, а також невтомній роботі архітекторів-реставраторів Сергія Юрченка та Івана Бикова.

“Останніми тижнями представила нашу спільну роботу на Конференції UREHERIT, присвяченій питанню фінансування заходів з охорони культурної спадщини, організованій Національною спілкою архітекторів України, а також на Саміті з відновлення на Чернігівщині”, – додала Бондар.

Читайте також: У Львові за грантові кошти відреставрували старовинну церкву і дзвіницю в музеї просто неба

На сайті “Чернігівщина туристична” інформують, що “Покорщиною” називають садибу Дараганів – київського полковника Юхима Дарагана і його дружини Віри Розумовської. Останній придбану у 1744 році садибу подарувала мати, Наталія Розумиха (Розумовська).

Як повідомляв Укрінформ, у Львові, в Музеї народної архітектури та побуту, за підтримки німецької культурної інституції Ukraine Art Aid Center відреставрували церкву із села Соколів та дзвіницю з містечка Монастириська.

Фото: Фейсбук Ганна Бондар



Джерело

Події

В Одеському музеї сучасного мистецтва триває вернісаж трьох виставок

Published

on


В Одеському музеї сучасного мистецтва за адресою вул. Європейська, 31/33 триває вернісаж трьох авторів до 22 листопада:

“Ecstatic Singularity” мисткині Alex Hetman.
Що ми готові показати іншим, а що залишаємо тільки собі?
З 17 вересня в МСМО можна буде побачити проєкт “Ecstatic Singularity” мисткині Alex Hetman. Розмова про еротику виступатиме як своєрідне візуальне осмислення простору, в якому перетинаються людські бажання.
Тут відвертість не завжди означає “показати все”.
Простір гратиме з цією межею. Десь тканини частково приховуватимуть роботи, а десь, щоб побачити більше, треба буде зробити крок назустріч і пройти крізь завісу.
Ми запрошуємо вас зробити цей крок.

“Докази життя” Сергія Мельниченка.
Що саме може бути доказом існування: зображення, тіло, голос, особистий предмет чи досвід, який ще не набув завершеної форми пам’яті?
Сергій Мельниченко дослідив кожен з них.
Результатом стала виставка «Докази Життя», яка об’єднала 3 проєкти автора: «Татуювання війни», «Попід Дніпром» та «Плівки з передової: фотографії, листи і артефакти українських військових», створені в контексті повномасштабної війни в Україні.
Тут не буде цілісного наративу, скоріш навпаки — виставка складається з окремих свідчень. Фотографії, артефакти, відео та документальний фільм покажуть різні форми людської присутності. Вони залишаються на межі між досвідом і його осмисленням, між присутністю і пам’яттю. У цьому проміжку і виникає головне — доказ життя.

“ABOUT THEM” Івана Петрука.
Чи стаємо ми менш справжніми, коли показуємо світові лише частину себе?
Можна багато знати про людину, але ніколи не побачити її всю.
Саме про це виставка Івана Петрука
«ABOUT THEM», побудована на зіткненні двох способів бачення людини: ми читаємо інших за поглядом, позою та тілом, хоча за цими знаками завжди залишається щось невідоме.
Виставка говоритиме цією мовою дуальності.
У першій залі на нас дивитимуться люди з портретів, коли у другому ми побачимо лише маски та фрагменти тіл. Там, де можна було шукати характер та історію, залишиться лише частина оболонки.
Та чи ця частина існує лише щоб приховувати?

Фото: Іван Страхов.





Джерело

Continue Reading

Події

Кінофестиваль «Молодість» представив айдентику та оголосив дати

Published

on



Міжнародний кінофестиваль “Молодість” проходитиме з 24 жовтня до 1 листопада в Києві.

Як передає Укрінформ, про це Держкіно повідомило у Фейсбуці.

“55-й Київський міжнародний кінофестиваль “Молодість” відбудеться з 24 жовтня до 1 листопада 2026 року в Києві. До ювілейної едиції фестиваль представив нову візуальну айдентику”, – йдеться у повідомленні.

У Держкіно зазначили, що в основі нової айдентики – число 55, складене з простих геометричних форм: кіл, напівкіл і трикутників. Вони відсилають до мови кіно, світла кінопроєктора та кіноплівки.

Окрім того, айдентика не має сталої форми: її елементи можуть змінювати масштаб, положення та комбінації, утворюючи нові композиції для афіш, банерів, мерчу та інших носіїв.

“Молодість” була заснована у 1970 році режисерами Вадимом Чубасовим та Віктором Івченком як фестиваль студентського кіно. Перший фестиваль тривав два дні, а його програма включала 33 короткометражні фільми студентів і студенток Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.

За 55 років фестиваль “Молодість” виріс у міжнародний кінофорум, зосереджений на молодому професійному кіно та відкритті нових імен в українському й світовому кінематографі.

Міжнародна конкурсна програма фестивалю охоплює студентський, короткометражний і повнометражний конкурси. Окремим напрямом представлений документальний конкурс.

Позаконкурсна програма об’єднує секції “Фестиваль фестивалів”, FORMA, “Століття великих”, “Опівнічний сеанс” та інші – від найпомітніших прем’єр Берлінале, Каннського та Венеціанського кінофестивалів до сміливого експериментального кіно.

У Держкіно зауважили, що “Молодість” – єдиний кінофестиваль в Україні, акредитований Міжнародною федерацією асоціацій кінопродюсерів FIAPF, та один із найбільших кінофестивалів Східної Європи.

Читайте також: В Ужгороді оголосили переможців Карпатського гірського міжнародного кінофестивалю

Особливе місце у програмі традиційно посідає українське кіно. У 1979 році Ґран-прі “Молодості” отримав “Вавилон ХХ” Івана Миколайчука.

За роки існування фестиваль відкривав для глядачів режисерів, які згодом здобули світове визнання. Серед них – Денні Бойл, Франсуа Озон, Стівен Далдрі та Адіна Пінтіліє. На фестивалі також був представлений дебютний фільм Алена Берлінера “Моє життя у рожевому”, який згодом номінували на премію “Оскар”.

Як повідомляв Укрінформ, найбільший фестиваль анімації в Україні Linoleum, який відбудеться у Києві з 29 вересня по 4 жовтня, оголосив повну програму.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

До Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще три елементи

Published

on



Міністерство культури внесло шахтарські бувальщини про духа-охоронця, панаїр і традицію серпанкового ткацтва до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства культури.

Зазначається, що перелік доповнили елементами:

  • «Шахтарські бувальщини про духа-охоронця»;
  • «Панаїр — традиція святкування греків України»;
  • «Традиція серпанкового ткацтва».

У міністерстві зауважили, що шахтарські бувальщини сформувалися під впливом життєвих ситуацій і вірувань, пов’язаних із духом-охоронцем шахт, образ якого спочатку сформувався суто в професійному середовищі шахтарів, а згодом поширився серед мешканців шахтарських міст і містечок. Головний герой цих бувальщин – дух-охоронець Шубін.

«Панаїр — одне зі значимих для спільноти релігійних, громадських та сімейних свят греків України, яке увібрало в себе звичаї різних часів і демонструє динамічну природу нематеріальної культурної спадщини. Назва свята походить від давньогрецького слова πανηγύρι, що означає “гуртом” або буквально: “загальне зібрання”», – додали у Мінкульті.

Також у відомстві розповіли, що традиція серпанкового ткацтва – це локальна технологія виготовлення тонкого напівпрозорого лляного полотна серпанку, яка історично побутує у селах Дубровицької міської територіальної громади Сарненського району Рівненської області.

Ця традиція охоплює не лише технологію виготовлення тканини, а й створення виробів із неї.

Читайте також: Британія надасть £800 тисяч на збереження культурної спадщини України

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури оголосило прийом заявок на здобуття Премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини у 2026 році.

Фото: Міністерство культури України



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.