Connect with us

Події

На Чернігівщині розпочалася реставрація старовинної садиби «Покорщина»

Published

on



У містечку Козелець Чернігівської області розпочалися реставраційні роботи старовинної садиби козацьких часів “Покорщина”.

Про це повідомила у Фейсбуці народна депутатка та громадська діячка Ганна Бондар, передає Укрінформ.

“Наразі відбуваються рятівні роботи на камʼяниці (дозвіл — є!), розробляється науково-проєктна документація на реставрацію головної садиби, погоджена науково-проєктна документація на камʼяницю”, – поінформувала Бондар.

Паралельно депутатка наголошує, що необхідно реставрувати цю унікальну памʼятку – найстаршу панську садибу на Лівобережжі України, яка у різні часи належала родинам Розумовських, Дараганів та Галаганів.

За її словами, реставрація реалізується завдяки проєкту Акіма Галімова “Реальна історія”, БФ “Блискавка”, УТОПІК, НСАУ, ЮНЕСКО, БФ “Сміливі відновлювати”, Козелецькій селищній раді, Чернігівській ОВА, а також невтомній роботі архітекторів-реставраторів Сергія Юрченка та Івана Бикова.

“Останніми тижнями представила нашу спільну роботу на Конференції UREHERIT, присвяченій питанню фінансування заходів з охорони культурної спадщини, організованій Національною спілкою архітекторів України, а також на Саміті з відновлення на Чернігівщині”, – додала Бондар.

Читайте також: У Львові за грантові кошти відреставрували старовинну церкву і дзвіницю в музеї просто неба

На сайті “Чернігівщина туристична” інформують, що “Покорщиною” називають садибу Дараганів – київського полковника Юхима Дарагана і його дружини Віри Розумовської. Останній придбану у 1744 році садибу подарувала мати, Наталія Розумиха (Розумовська).

Як повідомляв Укрінформ, у Львові, в Музеї народної архітектури та побуту, за підтримки німецької культурної інституції Ukraine Art Aid Center відреставрували церкву із села Соколів та дзвіницю з містечка Монастириська.

Фото: Фейсбук Ганна Бондар



Джерело

Події

В Україні оголосили конкурс на здобуття премії імені Миколи Лисенка

Published

on



Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголошує конкурс на здобуття премії імені М. В. Лисенка у 2026 році.

Про це повідомило Міністерство культури України, передає Укрінформ.

Як зазначається, премія присуджується українцям на конкурсних засадах за видатні досягнення у сфері музичного мистецтва та мистецтвознавства.

Грошова винагорода до Премії становить 20 тисяч гривень.

Премією відзначаються: професійні композитори — автори музичних творів (оперних, балетних, симфонічних, кантатно-ораторіальних, вокально-хорових, камерно-інструментальних тощо); окремі професійні виконавці з концертними програмами; автори музикознавчих праць (наукових, просвітницько-популяризаторських, музично-критичних тощо).

У міністерстві підкреслюють, що музичні твори, концертні програми, музикознавчі праці повинні бути виконані (надруковані, опубліковані в завершеному вигляді, записані аудіо-, відео-, СD) упродовж останніх п’яти років до року присудження премії, але не пізніше ніж за три місяці до їх висунення.

На здобуття премії не висуваються музичні твори, концертні програми, музикознавчі праці, які вже були відзначені нагородами. Премія не присуджується посмертно.

Читайте також: В Україні оголосили лауреата мистецької премії Малевича

Повторно премія може присуджуватися претенденту за наявності нових визначних досягнень у сфері музичного мистецтва та музикознавства.

Заявки приймаються до 1 лютого 2026 року (включно).

Як повідомлялося, Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило прийом заявок на здобуття премії імені Леся Курбаса у 2026 році.



Джерело

Continue Reading

Події

У бібліотеці Триніті-коледжу з’явилася українська книжкова поличка

Published

on



Про це вона повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

На поличці представлені найкращі українські видання.

Як зауважила дружина Президента, бібліотека Триніті-коледжу в Дубліні є однією з найкрасивіших у світі. Кожен із п’яти мільйонів томів, які там зберігаються, мають історичну цінність. Найбільша – 1200-річна Келлська книга (Book of Kells) – оздоблена великою кількістю ілюстрацій, зроблених вручну.

Зеленська нагадала, що екскурсію цією бібліотекою можна послухати українською мовою. У 2023 році заклад став частиною проєкту з упровадження українських аудіогідів у провідних пам’ятках світу.

Читайте також: В Іспанії відкрили нову «Українську книжкову поличку»

«Наша мова й література поширюються у світі, щоб говорити про найцінніше в людстві і в людях – те, що обороняє Україна», – наголосила перша леді.

Як повідомляв Укрінформ, у різних країнах світу налічується загалом уже понад 360 українських книжкових поличок.



Джерело

Continue Reading

Події

Колекцію «незламних» васильківських півників показали в Парижі на відкритті Українського сезону

Published

on


На відкритті Українського мистецького сезону у Франції показали частину унікальної колекції півників Васильківського майолікового заводу, яка допомагає збирати кошти на операції з відновлення слуху військовим.

Керамічних птахів у подарунок від Благодійного фонду «Півник» отримали перша леді Франції Бріжит Макрон, мер Парижа Анн Ідальго, міністерка культури Рашида Даті та міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро, передає кореспондент Укрінформу.

«Це один із символів нашої стійкості. І він збігається з французьким символом – півнем. Лише у нашому випадку це керамічний півник з Бородянки, що лишився стояти на кухонній поличці у зруйнованому російським терором будинку. Мені це дуже приємно, що також цей півник став символом відновлення слуху наших воїнів», – згадав про цю ініціативу у своєму виступі на відкритті міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Директорка фонду «Півник» Олена Комар зазначила, що гасло Українського сезону у Франції – «Культура дає відсіч» – резонує з їхньою діяльністю.

«Ми маємо унікальну культурну спадщину, але світ має дізнаватись не лише про неї, а й допомагати нам боротись із наслідками війни, часто невидимими, але від того не менш серйозними. Якщо людина втратила кінцівку, то це помітно оточуючим, а якщо людина втратила барабанні перетинки, а зараз величезна кількість таких випадків після атак дронів, КАБів, різних вибухів, то цього не видно, однак це спричиняє справжні страждання. Крім того, через втрату слуху на обидва вуха втричі зростає ризик розвитку важкого посттравматичного стресового розладу», – сказала вона.






Колекцію «незламних» васильківських півників показали в Парижі на відкритті Сезону України / Фото: пресслужба Олени Зеленської, Людмила Коростіль

Колекцію почав збирати ЛОР-хірург (клініка ЛОР-хірургії Rino в Києві), засновник благодійного фонду Іван Гринько. Нині в ній – понад 2000 екземплярів. Але до Парижа привертати увагу до проблеми та залучати партнерів привезли лише близько двох сотень. За словами лікаря, таких поранених тепер десятки тисяч, і на операції в державній клініці – черга більш ніж пів року.

«Розриви барабанних перетинок – це найрозповсюдженіша проблема військових. Ми працюємо по максимуму: на сьогодні вже прооперували 130 людей. Але потреба в Україні, за нашими даними, це понад 40-50 тисяч операцій. В ідеалі ми хочемо створити великий Центр відновлення слуху для військових, але для цього нам потрібні площі, обладнання, самостійно це робити складно. Звісно, що всі операції, які ми робимо військовослужбовцям, вони безкоштовні», – розповів Гринько.

Читайте також: До Глобальної коаліції українських студій приєднались 12 навчальних закладів Франції

Наступного року із залученням коштів фонду «Півник» там планують повернути слух 300 військовим.

Як повідомляв Укрінформ, у Парижі в Міському театрі (Théâtre de la Ville) в понеділок, 1 грудня, відбулось урочисте відкриття Українського сезону у Франції. Протягом чотирьох місяців французи відкриватимуть для себе українське кіно, музику, літературу, візуальне та театральне мистецтво.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.