Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

«В умовах російської збройної агресії Україна не лише забезпечує збереження власної культурної спадщини, а й формує нові підходи до її міжнародного захисту. Наш практичний досвід взаємодії з механізмами ЮНЕСКО є унікальним і має бути врахований у подальшому розвитку міжнародних інструментів у цій сфері», – зазначила Бондар.

У першому кварталі 2026 року міністерство забезпечило системну координацію державної політики щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Зокрема завершений офіційний переклад Гаазької конвенції 1954 року та її резолюцій, а також проведена ревізія Другого протоколу 1999 року для усунення термінологічних неузгодженостей.

Нещодавно відбулося перше засідання Робочої групи з питань захисту культурних цінностей у межах діяльності Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні. Він передбачає аналітичні звіти щодо імплементації Конвенції 1954 року, удосконалення нормативної бази для маркування культурних цінностей емблемою «блакитний щит» та посилення міжвідомчої координації для документування воєнних злочинів проти спадщини.

Станом на перший квартал 2026 року до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом внесли 46 українських об’єктів. Мінкульт працює над наступним пакетом номінацій спільно з обласними військовими адміністраціями та Міністерством оборони.

Триває системне оцифрування культурних цінностей через електронні системи: Реєстр Музейного фонду України та Державний реєстр нерухомих пам’яток.

Також триває внесення даних про викрадені з Херсонського художнього музею імені Шовкуненка предмети до бази Інтерполу. Це, у свою чергу, дозволить включити певний перелік предметів і до Віртуального музею втрат ЮНЕСКО.

Міністерство також ініціювало напрацювання міжнародними експертами ЮНЕСКО роз’яснень щодо криміналізації посягань на культурні цінності на національному рівні та подало звіти про стан об’єктів всесвітньої спадщини, зокрема щодо «Херсонеса Таврійського та його хора», який пропонується включити до списку під загрозою.

Серед інших міжнародних ініціатив: підписання меморандуму про співпрацю з Молдовою та Румунією щодо включення культурного комплексу Прекукутень – Аріушд – Кукутень – Трипілля до Попереднього списку ЮНЕСКО та доопрацювання досьє Софіївки відповідно до оновлених операційних настанов.

Засідання Національної комісії у форматі бюро провела голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца.

За його результатами учасники узгодили подальші кроки для активного просування інтересів України в ЮНЕСКО та зміцнення позицій держави на міжнародній арені.

Як повідомляв Укрінформ, депутати Одеської міськради звернулися до Міністерства культури з проханням створити орган управління об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Історичний центр Одеси» на базі муніципалітету.

Фото: МЗС

Як передає Укрінформ, про це письменник і ветеран повідомив у Фейсбуці.

За результати програми Translate Ukraine на підтримку перекладів української літератури різними мовами світу грант отримають вісім видавців, які підписати контракти на видання “Гемінґвея”. Тож до кінця 2026 року книга точно вийде англійською, шведською, французькою, польською, литовською, грузинською, словацькою і португальською (в Бразилії).

“А книга віршів “Тут були ми” вийде німецькою, що стане вже сьомим її іноземним виданням”, – зауважив Дронь.

У Великій Британії книжку у перекладі Ганни Лелів видасть Jantar Publishing. Видавець – Майкл Блюз Тейт. Уже готують друк перших сигнальних примірників.

У Швеції книжку видасть видавництво Ellerströms Förlag, яке очолює Мікаель Нюдаль. Книжку мають презентувати у вересні.

У Бразилії в перекладі на португальську Вольги Франко та Патерсона Франка книжку видасть Editora Rua do Sabão Ltda.

У Литві книжку випустить видавництво письменницької асоціації Литви. Переклад литовською – Доната Рінкевичене, яка переклала книжку ще до того, як знайшовся видавець.

У Польщі книжку видасть Borderland – Pogranicze, Sejny, у Франції – Les Éditions Bleu et Jaune. Перекладачка – Ніколь Дзюб.

В Угорщині книжку видасть Prae Publishing, у Чехії – Větrné mlýny.

У Сакартвело книжку видасть Artanuji Publishing, у Словаччині – Dajama publisher.

Як повідомляв Укрінформ, Дронь з книжкою “Гемінґвей нічого не знає” став лавреатом премії імені Юрія Шевельова 2025 року.

Фото: Артур Дронь/Фейсбук

Доступ до Ближніх печер Києво-Печерської лаври відкритий як для паломників, так і для екскурсантів, не існує жодних списків і черг на відвідування.

Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді сказала віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна, передає кореспондент Укрінформу.

“Якщо говорити про Ближні печери, які ми нещодавно відкрили для відвідування, то можу чітко заявити, що зараз вони відкриті для кожного. Існують два формати, в яких люди можуть туди заходити. Перший формат, це коли люди приходять туди як паломники помолитися, печери відкриті абсолютно для всіх охочих. Другий формат – екскурсійні відвідування, коли в супроводі екскурсовода люди, навіть ті, які не приходять туди помолитися, можуть прийти і послухати про історію цього місця. І цей доступ здійснюється також відкрито. Немає ніяких черг, списків. Телефони, по яких можна записатись на екскурсію, інформація знаходиться в соцмережах у відкритому доступі. Тому ніякого привілейованого входу немає”, – зазначила Бережна.

Читайте також: «Під час війни багато хто приходить до мистецтва з болем – як до розради» – іконописиця Тетяна Дзядик

Як повідомлялося, 24 лютого 2026 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” вперше з 2023 року відкрив доступ до Ближніх печер.

Фото Ярини Скуратівської