Connect with us

Події

На Херсонщині через бойові дії пошкоджені пів тисячі пам’яток археології

Published

on


На території Херсонської області розташовані 7,5 тисяч пам’яток археології, пів тисячі з них пошкоджені через бойові дії, зокрема зафіксоване часткове руйнування двох сотень курганів на тимчасово окупованому лівобережжі.

Як передає Укрінформ, про це розповів заступник начальника обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Денис Сікоза, повідомляє Суспільне.

За його словами, на території Херсонської області представлені майже всі відрізки історії України. Це поховальні споруди – кургани, їх переважна більшість у південних степах, а також короткострокові стійбища і поселення народів, які мешкали в різні епохи: від мисливців на мамонтів та доби бронзи до часів козаччини.

«Було дуже багато кочовиків. Кімерійці, скіфи, сармати, гуни, і середньовічні кочівники включно із Золотою Ордою і татарами. А також представлені пам’ятки осілості – це хора античної Ольвії, і в нас на території Херсонської області входили майже всі городища нижньодніпровського варіанту пізньо-скіфської культури. Також у нас було представлено дуже багато черняхівських пам’яток», – додав Сікоза.

З нових часів, зауважив він, – це фортеця Тягинь, добре знана на всю Україну. Там розташовані декілька археологічних шарів, які відносять і до доби скіфської, пізньоскіфської, золотоординської, литовської й татаро-турецької. Також були представлені дві незатоплені Січі – Кам’янська та Олешківська.

Читайте також: Оцифрування культурної спадщини допоможе сучасним архітекторам – МКСК

За словами археолога, після підриву російськими військовими Каховської ГЕС оголились сотні археологічних пам’яток, які були затоплені під час будівництва водосховища. Перед зведенням ГЕС їх досліджували, але це були «точкові уколи». Зокрема, під водою опинились городища ольвійської хори, поселення пізніх скіфів та часів Київської Русі.

«На державному рівні прийняли рішення, що будемо досліджувати ці території, коли туди можливо буде прийти археологам. У нас відкрилась Таванська переправа, яку теж можна буде дослідити, але це справа прийдешніх поколінь, тому що навіть якщо закінчаться бойові дії, то розмінування цієї території займатиме не один десяток років. І ми не знаємо, будуть затоплювати чи ні», – зауважив Сікоза.

Музейники поповнюють колекціїї новими експонатами Фото: Суспільне Херсон

Крім того, археолог акцентував, якщо її будуть затоплювати, то потрібна програма, яка розрахована на кілька десятків років, щоб дослідити сотні пам’яток і багато з них стосуються саме української державності, бо це майже всі Січі.

За його словами, майже всі пам’ятки осілості перебувають на лінії бойового зіткнення. Так, на тимчасово окупованому лівобережжі поховальні споруди давніх народів армія РФ часто використовує для облаштування своїх бойових позицій.

Читайте також: На Харківщині руйнується старовинний маєток, де гостював Сковорода

«Ми це перевіряємо, і буває таке, що пам’ятку просто обстрілюють без видимої причини. Так у нас постраждала Кам’янська Січ включно з хрестом Костя Гордієнка, Червономаяцьке городище і дуже-дуже багато городищ», – підкреслив археолог.

Також він зазначив, що на лівобережжі Херсонщини за допомогою дистанційного моніторингу мають підтвердження про пошкодження понад 200 курганів. Тож після закінчення війни потрібно буде розробляти програму з їх дослідження, це має бути цільова програма, на яку будуть виділяти кошти, оскільки дуже великий обсяг, що стосується дослідження створу Каховської ГЕС та пам’яток, пошкоджених війною.

«Можуть бути зруйновані шари, перерізані, наприклад, бліндажем або пошкоджена споруда чи поховання. Якщо їх не дослідити, вони зруйнуються, і ми втратимо відомості», – підсумував Сікоза.

Як повідомляв Укрінформ, на тимчасово окупованій території Херсонщини загарбники проводять незаконні розкопки з «дозволами» на ці дії російського зразка.

Перше фото: Кам’янська Січ, архівне

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Події

Помер актор Джеймс Толкан, відомий за ролями у фільмах «Найкращий стрілець» і «Назад у майбутнє»

Published

on



Актор Джеймс Толкан, найвідоміший за ролями у фільмах “Назад у майбутнє” та “Найкращий стрілець”, помер у віці 94 років.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.

Новину про смерть Толкана оголосила його родина, а також сценарист та продюсер Боб Гейл.

Кар’єра Толкана тривала понад п’ять десятиліть. Його перша телевізійна роль була в серіалі 1960 року «Голе місто», а остання — у фільмі 2015 року «Кістяний Томагавк». Хоча Толкана, мабуть, найбільше знають за його роботу в трилогії «Назад у майбутнє», де він зіграв головного героя містера Стрікленда в оригіналі 1985 року та у продовженні 1989 року. У 1990 році він повернувся в ролі дідуся свого персонажа в третьому фільмі.

Толкан також відомий своєю появою у фільмі «Найкращий стрілець», а в бойовику Тоні Скотта 1986 року Толкан зіграв командира Тома Джардіана, відомого під прізвиськом Стінгер, разом з зірками Томом Крузом, Велом Кілмером, Мег Райан та іншими.

Він також зіграв ролі у фільмах «Військові ігри», «Стилетто», «Викрадення», «Вони можуть бути велетнями», «Жах Амітівілля», «Нестандартний», «Озброєний та небезпечний» та інших. Грав ролі у телесеріалах, таких як «Важливе значення», «Таємниця Ніро Вулфа», «Самозванець», «Рання версія», «Людина нізвідки», «Кобра» та «Чудові роки» серед інших.

Джеймс Толкан народився 20 червня 1931 року в Калуметі, штат Мічиган, та навчався у коледжі Коу та Університеті Айови після вступу до ВМС США. Зрештою він поїхав до Нью-Йорка, де навчався в Акторській студії у Стелли Адлер та Лі Страсберга.

Як повідомляв Укрінформ, американський актор Чак Норріс помер у віці 86 років вранці у четвер.

Фото: imdb.com



Джерело

Continue Reading

Події

З України намагалися вивезти поштою 39 археологічних пам’яток VIII-XX століть

Published

on



Надсилали ці предмети жителі Харківської і Вінницької областей та Прикарпаття.

Митники через очевидні ознаки старовини скерували їх на експертизу до Національного музею історії України.

Фахівці визначили, що надані на експертизу предмети – автентичні зразки салтово-маяцької культури, а також часів Середньовіччя, Ранньомодерної, Модерної та Новітньої доби на території України.

Серед вилученого два бронзових туалетних набори є зразками предметів побуту салтово-маяцької культури, поширеної колись, зокрема, в басейні річки Сіверський Донець (VIII-X ст.). Такі косметичні набори складаються з копоушки, пінцета і шпильки.

Вилучені з відправлень 28 гудзиків є зразками одежної гарнітури (IX-XVIII ст.). Вони слугували не лише застібками, а й прикрасами.

Також митники вилучили прикладну особисту печатку, яка належить до пам’яток сфрагістики (XVIII ст.) з гравійованими ініціалами.

Серед вилученого також три натільні мідні чотирикінцеві хрестики латинського типу (XVIII ст.).

Крім того, митники вилучили п’ять бронзових перснів із вставками зі скла – зразки жіночих прикрас (XIX-XX ст.), які належать до пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва України.

Читайте також: Біля Галича археологи виявили колекцію скляних намистин X-XIII століть

Як повідомляв Укрінформ, волинські митники запобігли вивезенню до Польщі 223 монет, карбованих у XVI-XVIII століттях.



Джерело

Continue Reading

Події

У МЗС анонсували проведення українсько-польської конференції істориків

Published

on



Україна та Польща проведуть 6–8 травня конференцію істориків, яка стане фаховим майданчиком для обговорення складних сторінок спільного минулого, розвитку конструктивного діалогу та зміцнення двостороннього партнерства.

Про це йшлося під час зустрічі заступника міністра закордонних справ України Олександра Міщенка з головою Комісії із закордонних справ Сейму Республіки Польща, уповноваженим уряду Польщі з питань відбудови України Павлом Ковалем, передає Укрінформ з посиланням на Міністерство закордонних справ України.

Сторони зазначили, що розпочаті 23 березня спільною українсько-польською експедицією пошукові роботи у селі Угли Рівненської області є важливим свідченням конструктивної та прагматичної взаємодії у вирішенні історичних питань.

«У цьому контексті заступник міністра відзначив ефективну підготовку сторонами до проведення 6-8 травня у Польщі Українсько-Польської конференції (форуму) істориків, метою якої є обговорення найскладніших питань спільного минулого на фаховому рівні істориків обох країн», – поінформували у зовнішньополітичному відомстві.

Сторони також предметно обговорили питання участі Польщі у відновленні нашої країни, зокрема, в контексті проведення 25-26 червня у польському Ґданську Конференції з питань відновлення України (URC 2026).

Читайте також: Рівненщина проводить перший міжрегіональний форум із ветеранської політики

Як повідомляв Укрінформ, у селі Угли Сарненської міської громади Рівненської області розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни.

Фото: МЗС України



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.