Події
На Миколаївщині під час будівництва фортифікацій виявили поховання VI-V століть до нашої ери
На Миколаївщині бійці 123-ї бригади ТрО розкопали давнє поховання, яке датується VI-V століттями до нашої ери – там знайшли ритуальні речі, привезені з Греції, та рештки людей.
Про це йдеться на сторінці бригади у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Під час будівництва фортифікаційних споруд на півдні України звичайні земельні роботи обернулися сенсаційною археологічною знахідкою. Водій екскаватора Микола виявив невелику амфору. Зацікавившись, він звернувся до свого побратима Євгена, який захоплюється історією. Разом вони вирішили передати знахідку до музею “Старофлотські казарми”, – йдеться у повідомленні.
Експерти музею, проаналізувавши знахідку, встановили, що це іонійська амфора, яка використовувалася в ритуальних цілях і розміщувалася в могилах. Місце, де бійці проводили фортифікаційні роботи, виявилося архаїчним могильником, що датується 6-5 століттями до нової ери.
Особливу увагу музейників привернула ще одна знайдена корінфська посудина – ойнохоя. Цей давньогрецький глечик з однією ручкою та трьома носиками використовувався для розливання вина під час симпосіїв – ритуалізованих бенкетів у Стародавній Греції, що супроводжувався буйними веселощами – важлива складова чоловічого дозвілля.
“Це ритуальні речі, створені спеціально для поховань, привезені з Греції. Важливо, що посудини цілі, без пошкоджень, що свідчить про високий соціальний статус похованих”, – пояснив Олександр, колишній археолог, викладач Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, а нині військовослужбовець.
Разом з артефактами військовослужбовці служби цивільно-військового співробітництва також передали до музею рештки давніх людей.
Як повідомляв Укрінформ, у Первомайському районі Миколаївської області пастухи знайшли на березі Південного Бугу ніж із кременю епохи енеоліту.
Фото: 123 бригада тероборони ЗСУ / 123 territorial defense brigade
В Івано-Франківську презентували книгу «Михайло Дяченко (Марко Боєслав) Поетичний символ боротьби ОУН і УПА» у Музеї визвольної боротьби.
Про це у Фейсбуці повідомив Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків, передає Укрінформ.
«Для нас це дійсно велетень у визвольному русі. На жаль, він загинув у 1952 році в урочищі Хубена – тепер Богородчанський район. Та його спадщина є дуже велика», – зазначив Марцінків.
За його словами, збірник «Михайло Дяченко (Марко Боєслав) Поетичний символ боротьби ОУН і УПА» об’єднує поезію, драматичні твори, публіцистику, а також архівні документи, світлини, які допомагають глибше зрозуміти постать одного з найяскравіших голосів українського підпілля і його епоху
Він зауважив, що у цю збірку увійшли архівні документи, які він раніше викупив із Ярославом Коретчуком.
«Це напрацювання насправді унікальне. Цікавий щоденник Марка Боєслава, щоправда його важко розшифрувати, адже є питання по збереженості. Тому, я думаю, що ця робота буде далі продовжуватися», – додав Марцінків.
Зазначається, що до роботи зі збіркою долучилось видавництво «Лілея НВ».
Михайло Васильович Дяченко (псевдо: «Гомін», «Марко Боєслав») – український військовий та політичний діяч, референт пропаганди Карпатського краю, чоловий поет УПА, ідеолог, публіцист та пропагандист українського збройного підпілля ОУН-УПА. Редактор підпільного часопису «Чорний ліс» (1947-1950). Лицар Срібного Хреста Заслуги.
Як повідомляло агентство, на Прикарпатті запровадили премію за твори у жанрі військової літератури імені Марка Боєслава.
Фото: Руслан Марцінків, Facebook
Євросоюз засудив рішення Фонду бієнале дозволити Росії участь у цьогорічній виставці у Венеції, підкресливши, що культура не повинна використовуватися як платформа для пропаганди.
Про це йдеться у спільній заяві виконавчої віцепрезидентки Єврокомісії Генни Віркунен та єврокомісара з питань справедливості, молоді, культури та спорту Глена Мікаллефа, передає кореспондент Укрінформу у Брюсселі.
«Ми рішуче засуджуємо рішення Фонду бієнале дозволити Росії знову відкрити свій національний павільйон на 61-й Міжнародній мистецькій виставці Венеційська бієнале 2026 року», – заявили Віркунен і Мікалеф.
Вони нагадали, що Єврокомісія чітко висловила свою позицію щодо незаконної війни Росії проти України: культура має захищати демократичні цінності, сприяти відкритому діалогу, різноманітності та свободі слова, «і ніколи не повинна використовуватися як платформа для пропаганди».
У заяві підкреслюється, що держави-члени, установи та організації ЄС мають діяти відповідно до санкцій Євросоюзу та уникати надання платформи особам, які активно підтримували або виправдовували агресію РФ проти України.
Це рішення Фонду бієнале несумісне з колективною відповіддю ЄС на жорстоку агресію Росії, вказується у заяві. «Якщо він залишить чинним своє рішення дозволити участь Росії, ми розглянемо подальші дії, включаючи призупинення або припинення поточного гранту ЄС Фонду бієнале».
Як повідомлялося, у ЗМІ з’явилася інформація, що цьогоріч Росія відкриє свій національний павільйон на Венеційській бієнале. Це підтвердив делегат країни-агресорки з міжнародних культурних обмінів Міхаіл Швидкой.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем’єрка – міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти свою позицію 2022-2024 років.
Фото: labiennale.org
Український ПЕН завершив прийом заявок на четвертий фестиваль для авторів-початківців «Прописи» і обрав десятку фіналістів, які стануть учасниками професійних воркшопів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український ПЕН.
Цьогоріч фіналістами «Прописів» стали Ганна Аргірова, Валерія Бойко, Ольга Кацан, Дарина Мелашенко, Аліса Москаленко, Яна Мохончук, Мая Полікарпова, Микола Сипко, Марія Хілініч і Анна Часова.
Загалом на участь у фестивалі надійшли 107 заявок.
До журі «Прописів-2026» увійшли Остап Сливинський, Олеся Яремчук, Тарас Прохасько, Марічка Паплаускайте, Ганна Устинова і Ярина Микитин.
Менторами, які проводитимуть заняття з авторами-початківцями, стануть українська письменниця, журналістка, медіадослідниця Марія Титаренко, українська репортерка, авторка-документалістка Віра Курико, а також французька журналістка, колишня головна редакторка газети Le Monde Наталі Нугайред.
Як зауважили в Українському ПЕН, у фокусі цьогорічної програми фестивалю буде репортаж.
Зокрема, фіналісти «Прописів» матимуть змогу дізнатися більше про цей жанр, а також ознайомитися з досвідом фахових журналістів-репортажистів.
Крім того, дебютанти здобудуть знання про підготовку до написання репортажів, особливості репортажистики, висвітлення подій війни та репортажні традиції в інших країнах світу.
Також у межах «Прописів» відбудуться відкриті для відвідування події. Публічну програму фестивалю організатори оголосять згодом .
Четвертий фестиваль-воркшоп «Прописи» проходитиме з 31 березня до 4 квітня в Івано-Франківську, а його підсумком стане друкований альманах, до якого ввійдуть твори 10 учасників і учасниць проєкту та їхні тексти з враженнями про подію.
Співорганізатором фестивалю-воркшопу виступає програма промоції читання «Текстура». Фестиваль відбудеться за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН оголосив фокус-тему 2026 року – «Відчуття дому», на яку запрошує поміркувати українських інтелектуалів в есеях та під час публічних дискусій.
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Усі новини1 тиждень agoКупити будинок у Португалії — жінка показала, що знайшла за 37 тисяч євро
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Одеса6 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Відбудова1 тиждень agoПотреби у відновленні сфери охорони здоров’я в Україні становлять $23,6 мільярда
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі відійшов у вічність працівник театру Музкомедії Андрій Шишкін
-
Політика1 тиждень agoУкраїна співпрацюватиме з країнами Близького Сходу для протидії «Шахедам»
-
Усі новини1 тиждень agoБудинок у США — оголошення про продаж дому викликало дебати в мережі — фото