Події
На Миколаївщині під час будівництва фортифікацій виявили поховання VI-V століть до нашої ери
На Миколаївщині бійці 123-ї бригади ТрО розкопали давнє поховання, яке датується VI-V століттями до нашої ери – там знайшли ритуальні речі, привезені з Греції, та рештки людей.
Про це йдеться на сторінці бригади у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Під час будівництва фортифікаційних споруд на півдні України звичайні земельні роботи обернулися сенсаційною археологічною знахідкою. Водій екскаватора Микола виявив невелику амфору. Зацікавившись, він звернувся до свого побратима Євгена, який захоплюється історією. Разом вони вирішили передати знахідку до музею “Старофлотські казарми”, – йдеться у повідомленні.
Експерти музею, проаналізувавши знахідку, встановили, що це іонійська амфора, яка використовувалася в ритуальних цілях і розміщувалася в могилах. Місце, де бійці проводили фортифікаційні роботи, виявилося архаїчним могильником, що датується 6-5 століттями до нової ери.
Особливу увагу музейників привернула ще одна знайдена корінфська посудина – ойнохоя. Цей давньогрецький глечик з однією ручкою та трьома носиками використовувався для розливання вина під час симпосіїв – ритуалізованих бенкетів у Стародавній Греції, що супроводжувався буйними веселощами – важлива складова чоловічого дозвілля.
“Це ритуальні речі, створені спеціально для поховань, привезені з Греції. Важливо, що посудини цілі, без пошкоджень, що свідчить про високий соціальний статус похованих”, – пояснив Олександр, колишній археолог, викладач Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, а нині військовослужбовець.
Разом з артефактами військовослужбовці служби цивільно-військового співробітництва також передали до музею рештки давніх людей.
Як повідомляв Укрінформ, у Первомайському районі Миколаївської області пастухи знайшли на березі Південного Бугу ніж із кременю епохи енеоліту.
Фото: 123 бригада тероборони ЗСУ / 123 territorial defense brigade
Нацопера України 4 червня о 18:00 представить світову прем’єру концертної версії опери «Матері Херсона» композитора Максима Коломійця на лібрето американського драматурга Джорджа Бранта, український переклад якого здійснив Мирослав Лаюк.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Концертна версія опери стане першою публічною презентацією твору, створеного на спільне замовлення Метрополітен-опери в Нью-Йорку та Польської національної опери у Варшаві.
У проєкті беруть участь оркестр і хор Національної опери України, ансамбль «Київська камерата» та дитячий хор КДМЛ імені М. В. Лисенка. За диригентським пультом – канадська диригентка українського походження Кері-Лінн Вілсон.
Головні партії виконають Мар’яна Мазур, Анастасія Поважна, Софія Соловій, Анастасія Довбіус, Анжеліна Швачка, Віталій Роздайгора і Тарас Бережанський.
«Опера розповідає історію двох матерів з Херсона, які вирушають у подорож довжиною понад чотири тисячі кілометрів через кілька країн і підконтрольні Росії території, щоб врятувати своїх дочок, яких утримують у Криму. В її основі – реальні свідчення жінок, які повертали своїх дітей з російської окупації», – зазначили у Мінкульті.
Сценічна світова прем’єра опери «Матері Херсона» відбудеться у Варшаві в жовтні 2026 року, а американська прем’єра – в Метрополітен-опері в сезоні 2027–2028. Обидві постановки диригуватиме Кері-Лінн Вілсон.
У міністерстві нагадали, у 2025 році Кері-Лінн Вілсон і Ukrainian Freedom Orchestra виконали сюїту з «Матерів Херсона» під час туру Європою, записавши її для Deutsche Grammophon разом із П’ятою симфонією Бетховена. Запис вийшов у лютому цього року до річниці повномасштабного вторгнення Росії.
У 2026 році сюїта з «Матерів Херсона» прозвучить знову в межах Invincible Tour, зокрема у Лінкольн-центрі в Нью-Йорку.
Як повідомляв Укрінформ, Ukrainian Freedom Orchestra («Український оркестр свободи») оголосив про п’ятий міжнародний тур «Незламні» 2026, який розпочнеться у Варшаві 16 серпня та завершиться в Нью-Йорку 26 серпня.
Продовження американського пригодницького фільму «Minecraft: Фільм» вже перебуває в розробці кіностудій Warner Bros. та Legendary.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.
Другий фільм франшизи отримав назву «Майнкрафт у квадраті» (A Minecraft Movie Squared). Прем’єру сиквелу заплановано на 23 липня 2027 року.
Нині триває виробництво другого пригодницького фільму.
Американець Джаред Гесс повертається до режисури, а номінантка на премію «Оскар» Кірстен Данст приєднується до акторського складу.
Гесс також написав сценарій «Майнкрафт у квадраті» у співавторстві з Крісом Галлеттою.
Зазначається, що перша стрічка франшизи «Minecraft: Фільм», яка вийшла у кінопрокат торік навесні, загалом зібрала 960 млн доларів касових зборів у світі.
Як повідомляв Укрінформ, американський пригодницький фільм «Minecraft: Фільм» зібрав за перші вихідні після виходу 157 млн доларів у США та Канаді, що стало рекордом торік.
Фото: Warner Bros.
У Словенському етнографічному музеї в Любляні 29 травня відкрилася виставка «Вишивана Україна: народний одяг українців кінця ХІХ – ХХ століття».
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
Зазначається, що експозиція налічує 40 автентичних комплектів народного строю із фондової збірки Музею народної архітектури і побуту у Львові ім.Шептицького та приватної колекції Наталії Холод
Виставка пропонує поглянути на українське вишиття та народну ношу як на важливий елемент національної самоідентифікації і цінну частину культурної спадщини, де поєднуються історія, родинна пам’ять, традиції та українська ідентичність.
“Експозицію побудували навколо історичного контексту та особистих історій людей та родин, яким належав представлений одяг. Через ці мікроісторії відвідувачі зможуть побачити, як традиційні вишиті речі супроводжували українців у різні періоди життя та історичні епохи. Експонати розповідають про долі родин, майстрів і цілих поколінь, а також допомагають осмислити такі непрості сторінки української історії, як Голодомор, заслання до Сибіру, концтабори, дисидентський рух, радянська культурна політика, Чорнобиль і національне відродження кінця 1980-х років”, – йдеться у повідомленні.
Частиною проєкту стала історія колекціонерки Наталії Холод. Початок повномасштабної війни та вимушений переїзд із родиною до Словенії спонукали Наталію до активного вивчення та збереження українського традиційного одягу, зокрема, щоб підтримувати зв’язок українців зі своєю культурою та розповідати світу про Україну. Зараз її приватна колекція налічує понад 150 предметів із 12 регіонів України.
Організатори наголошують, що виставка стане простором міжнародного культурного діалогу між Україною та Словенією. Через народний одяг, особисті історії та музейні колекції українська культура постане перед європейською аудиторією як жива, глибока й самобутня традиція.
Проєкт реалізують за підтримки Посольства України у Словенії, Словенського етнографічного музею, міністерств культури України та Словенії.
Як повідомляв Укрінформ, на столичному Подолі в музеї «Кам’яниця київського війта» відкрили оновлену експозицію про історію міського самоврядування та роль війта у житті стародавнього міста.
-
Відбудова5 днів agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова5 днів agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Усі новини6 днів agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Суспільство4 дні agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoДокументальний фільм про вплив війни на природу України здобув приз на фестивалі у Парижі
-
Політика1 тиждень agoСибіга анонсував візит Тихановської в Україну
-
Події5 днів agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Війна1 тиждень agoЗагроза для Волинської, Житомирської та Рівненської областей: можливий наступ з Білорусі, — Зеленський