Події
На Миколаївщині під час будівництва фортифікацій виявили поховання VI-V століть до нашої ери
На Миколаївщині бійці 123-ї бригади ТрО розкопали давнє поховання, яке датується VI-V століттями до нашої ери – там знайшли ритуальні речі, привезені з Греції, та рештки людей.
Про це йдеться на сторінці бригади у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Під час будівництва фортифікаційних споруд на півдні України звичайні земельні роботи обернулися сенсаційною археологічною знахідкою. Водій екскаватора Микола виявив невелику амфору. Зацікавившись, він звернувся до свого побратима Євгена, який захоплюється історією. Разом вони вирішили передати знахідку до музею “Старофлотські казарми”, – йдеться у повідомленні.
Експерти музею, проаналізувавши знахідку, встановили, що це іонійська амфора, яка використовувалася в ритуальних цілях і розміщувалася в могилах. Місце, де бійці проводили фортифікаційні роботи, виявилося архаїчним могильником, що датується 6-5 століттями до нової ери.
Особливу увагу музейників привернула ще одна знайдена корінфська посудина – ойнохоя. Цей давньогрецький глечик з однією ручкою та трьома носиками використовувався для розливання вина під час симпосіїв – ритуалізованих бенкетів у Стародавній Греції, що супроводжувався буйними веселощами – важлива складова чоловічого дозвілля.
“Це ритуальні речі, створені спеціально для поховань, привезені з Греції. Важливо, що посудини цілі, без пошкоджень, що свідчить про високий соціальний статус похованих”, – пояснив Олександр, колишній археолог, викладач Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, а нині військовослужбовець.
Разом з артефактами військовослужбовці служби цивільно-військового співробітництва також передали до музею рештки давніх людей.
Як повідомляв Укрінформ, у Первомайському районі Миколаївської області пастухи знайшли на березі Південного Бугу ніж із кременю епохи енеоліту.
Фото: 123 бригада тероборони ЗСУ / 123 territorial defense brigade
Події
У світі оперу «Матері Херсона» сприйматимуть як правду, а не казку
«Перш за все, ця історія базована на правді, вона широко висвітлена у міжнародних медіа. Я вважаю, що міжнародна аудиторія сприйме її, не буде вважати казкою. Дуже майстерно зроблені і лібрето Джорджа Бранта, і музика Максима Коломійця. Це унікальний і дуже потужний твір», – сказав Гелб.
Він зауважив, що одне з його завдань як генерального менеджера Метрополітен-опери та найважливіших стратегій – замовляти нові твори і представити їх світовій аудиторії.
2 червня Гелб був присутній на генеральній репетиції концертного виконання українською мовою опери «Матері Херсона» у Національній опері України. На сцені працювали оркестр і хор Нацопери (хормейстер-постановник Богдан Пліш), дитячий хор Київського державного музичного ліцею імені Миколи Лисенка (хормейстер Марія Коваль) та Національний ансамбль солістів «Київська камерата».
Солісти: сопрано Мар’яна Мазур, Анастасія Поважна, Софія Соловій, Анастасія Довбіус; мецо-сопрано Анжеліна Швачка; тенор Віталій Роздайгора та бас Тарас Бережанський, який три роки служить у добровольчому формуванні Територіальної оборони.
Опера «Матері Херсона» створена на спільне замовлення Метрополітен-опери в Нью-Йорку та Польської національної опери у Варшаві. Концертна версія, яка буде показана 4 червня, стане першою публічною презентацією твору.
Серед дійових осіб опери є уповноважена з прав дитини РФ Марія Львова-Бєлова, щодо якої в березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт разом із Володимиром Путіним через незаконну депортацію українських дітей. Партію Львової-Бєлової у концертній версії виконує солістка Львівської філармонії та Львівської національної опери Софія Соловій.
Світова прем’єра опери «Матері Херсона» відбудеться 16 жовтня у Варшаві. Метрополітен-опера планує перший показ в сезоні 2027–2028. В обох постановках і концертному виконанні у Києві диригентом буде Кері-Лінн Вілсон.
У репертуарі Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка, за словами гендиректора – художнього керівника Петра Чуприни, постановка «Матерів Херсона» може з’явитися у сезоні 2028-2029 рр.
Як повідомлялося, за даними порталу «Діти війни», Росія депортувала або примусово перемістила з України з 24 лютого 2022 року 20 тис. 570 неповнолітніх. Правозахисники наголошують, що багато таких випадків не були задокументовані.
Події
Оголосили претендентів на здобуття премії імені Григорія Кочура
Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило претендентів на здобуття премії імені Григорія Кочура в 2026 році.
Про це повідомляє Держмистецтв, передає Укрінформ.
Цьогоріч номінантами є Наталія Горішна за переклад з польської мови збірки «Adam Mickiewicz, «Sonety»; Віктор Мельник за переклад з польської мови драми Юліуша Словацького «Кордіан»; Віталій Радчук за навчальний посібник «Мистецтво перекладу».
Премія імені Григорія Кочура присуджується щороку за кращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу.
Як повідомляв Укрінформ, лауреатом премії імені Григорія Кочура в 2025 році став Олег Жупанський за переклад з німецької на українську мову збірки поезії Андреаса Гріфіуса «Сльози вітчизни».
Фото Укрінформу можна купити тут.
Події
Картину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
Картину “Щедра планета” українського художника Івана Марчука продали на аукціоні Sotheby’s за рекордні €96 тисяч.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив Іван Марчук, передає Укрінформ.
“Щойно лот пішов з молотка за €96 000. Особистий аукціонний рекорд на Sotheby’s! Твір перебував у приватній колекції у США. Вітаю нового власника!”, – написав Марчук.
Раніше Іван Марчук розповів, що картина “Щедра планета” була створена у Нью-Йорку.
“Сьогодні завершуються торги на платформі найвідомішого аукціону світу, і мій твір здобуде нову оселю. У кожної картини, як і у кожної людини, своя доля… Саме “Щедра планета” могла б багато розповісти про своє кольорове заокеанське життя. Створена у серці Нью-Йорка, вона 32 роки когось втішала й надихала, пробуджувала спогади і мрії. Таке покликання мистецтва”, – написав на своїй сторінці Марчук.
Як повідомляв Укрінформ, художник Іван Марчук прийшов на виставку своїх робіт у Музеї історії Києва.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство7 днів agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві за добу через «Дію» подали майже тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене атаками РФ житло
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
