Connect with us

Події

На Миколаївщині під час будівництва фортифікацій виявили поховання VI-V століть до нашої ери

Published

on



На Миколаївщині бійці 123-ї бригади ТрО розкопали давнє поховання, яке датується VI-V століттями до нашої ери – там знайшли ритуальні речі, привезені з Греції, та рештки людей.

Про це йдеться на сторінці бригади у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Під час будівництва фортифікаційних споруд на півдні України звичайні земельні роботи обернулися сенсаційною археологічною знахідкою. Водій екскаватора Микола виявив невелику амфору. Зацікавившись, він звернувся до свого побратима Євгена, який захоплюється історією. Разом вони вирішили передати знахідку до музею “Старофлотські казарми”, – йдеться у повідомленні.

Експерти музею, проаналізувавши знахідку, встановили, що це іонійська амфора, яка використовувалася в ритуальних цілях і розміщувалася в могилах. Місце, де бійці проводили фортифікаційні роботи, виявилося архаїчним могильником, що датується 6-5 століттями до нової ери.

Особливу увагу музейників привернула ще одна знайдена корінфська посудина – ойнохоя. Цей давньогрецький глечик з однією ручкою та трьома носиками використовувався для розливання вина під час симпосіїв – ритуалізованих бенкетів у Стародавній Греції, що супроводжувався буйними веселощами – важлива складова чоловічого дозвілля.

Читайте також: На Полтавщині знайшли рідкісний артефакт козацької доби

“Це ритуальні речі, створені спеціально для поховань, привезені з Греції. Важливо, що посудини цілі, без пошкоджень, що свідчить про високий соціальний статус похованих”, – пояснив Олександр, колишній археолог, викладач Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, а нині військовослужбовець.

Разом з артефактами військовослужбовці служби цивільно-військового співробітництва також передали до музею рештки давніх людей.

Як повідомляв Укрінформ, у Первомайському районі Миколаївської області пастухи знайшли на березі Південного Бугу ніж із кременю епохи енеоліту.

Фото: 123 бригада тероборони ЗСУ / 123 territorial defense brigade



Джерело

Події

Цьогоріч «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня вийде вісьмома мовами

Published

on



До кінця 2026 року книжка Артура Дроня “Гемінґвей нічого не знає” вийде друком вісьмома мовами.

Як передає Укрінформ, про це письменник і ветеран повідомив у Фейсбуці.

За результати програми Translate Ukraine на підтримку перекладів української літератури різними мовами світу грант отримають вісім видавців, які підписати контракти на видання “Гемінґвея”. Тож до кінця 2026 року книга точно вийде англійською, шведською, французькою, польською, литовською, грузинською, словацькою і португальською (в Бразилії).

“А книга віршів “Тут були ми” вийде німецькою, що стане вже сьомим її іноземним виданням”, – зауважив Дронь.

У Великій Британії книжку у перекладі Ганни Лелів видасть Jantar Publishing. Видавець – Майкл Блюз Тейт. Уже готують друк перших сигнальних примірників.

У Швеції книжку видасть видавництво Ellerströms Förlag, яке очолює Мікаель Нюдаль. Книжку мають презентувати у вересні.

У Бразилії в перекладі на португальську Вольги Франко та Патерсона Франка книжку видасть Editora Rua do Sabão Ltda.

У Литві книжку випустить видавництво письменницької асоціації Литви. Переклад литовською – Доната Рінкевичене, яка переклала книжку ще до того, як знайшовся видавець.

У Польщі книжку видасть Borderland – Pogranicze, Sejny, у Франції – Les Éditions Bleu et Jaune. Перекладачка – Ніколь Дзюб.

Читайте також: У Мінкульті готують програми фінансової підтримки книгарень і бібліотек

В Угорщині книжку видасть Prae Publishing, у Чехії – Větrné mlýny.

У Сакартвело книжку видасть Artanuji Publishing, у Словаччині – Dajama publisher.

Як повідомляв Укрінформ, Дронь з книжкою “Гемінґвей нічого не знає” став лавреатом премії імені Юрія Шевельова 2025 року.

Фото: Артур Дронь/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Події

Бережна спростувала фейки про екскурсії до Ближніх печер Київської лаври

Published

on


Доступ до Ближніх печер Києво-Печерської лаври відкритий як для паломників, так і для екскурсантів, не існує жодних списків і черг на відвідування.

Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді сказала віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна, передає кореспондент Укрінформу.

“Якщо говорити про Ближні печери, які ми нещодавно відкрили для відвідування, то можу чітко заявити, що зараз вони відкриті для кожного. Існують два формати, в яких люди можуть туди заходити. Перший формат, це коли люди приходять туди як паломники помолитися, печери відкриті абсолютно для всіх охочих. Другий формат – екскурсійні відвідування, коли в супроводі екскурсовода люди, навіть ті, які не приходять туди помолитися, можуть прийти і послухати про історію цього місця. І цей доступ здійснюється також відкрито. Немає ніяких черг, списків. Телефони, по яких можна записатись на екскурсію, інформація знаходиться в соцмережах у відкритому доступі. Тому ніякого привілейованого входу немає”, – зазначила Бережна.

Читайте також: «Під час війни багато хто приходить до мистецтва з болем – як до розради» – іконописиця Тетяна Дзядик

Як повідомлялося, 24 лютого 2026 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” вперше з 2023 року відкрив доступ до Ближніх печер.

Фото Ярини Скуратівської



Джерело

Continue Reading

Події

В музеї Блещунова триває виставка ізраїльського художника Йосипа Капеляна “Алхімія графіки”

Published

on


В Одеському муніципальному музеї особистих колекцій ім. А. В. Блещунова триває виставка видатного ізраїльського художника Йосипа Капеляна “Алхімія графіки”. 24 роботи виконані у техніці сухої голки. На полотнах розгортається особливий світ: ангелів, біблійних мотивів, квітів, зірок, фантазії та давнього Єрусалима.

В експозиції представлені роботи з шести серій: «Ангели» (2006), «Книга Есфір» (2008), «Квіти» (2009), «Фантазія» (2009), «Зірки» (2009), «Давній Єрусалим» (2009).
 

Твори були подаровані художником Одеському Будинку-музею імені М. К. Реріха з ініціативи Галини Подольської, і сьогодні ця виставка є не лише можливістю побачити вишукану графіку високого рівня, а й доторкнутися до історії культурного дару, діалогу та духовної спадкоємності.
Йосип Капелян — художник із великою міжнародною біографією, майстер графіки, книжкової ілюстрації, офорту, літографії та акварелі. За його плечима десятки персональних виставок, участь у сотнях мистецьких проєктів і вагомий внесок у мистецьке життя Ізраїлю та за його межами. Особливого звучання цій експозиції надає сама техніка. Суха голка — різновид офорту, що дає м’який, оксамитовий відбиток і зберігає в кожній лінії живий дотик руки художника. Саме тому ці роботи так сильно відчуваються… камерно, глибоко, майже медитативно.

Виставка працює до 19 квітня 2026 року.
Музей чекає відвідувачів четвер – неділя, 11:00-17:00.
12 квітня, у Великдень, музей теж відкритий для відвідувачів весь робочий день і щиро запрошує відвідати виставку. Також 12 квітня о 12:00 – відвідувачів запрошують долучитися до творчих зустрічей для дорослих, в музеї планують розмальовувати крашанки і створювати собі святковий настрій.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.