Події
На Миколаївщині під час будівництва фортифікацій виявили поховання VI-V століть до нашої ери
На Миколаївщині бійці 123-ї бригади ТрО розкопали давнє поховання, яке датується VI-V століттями до нашої ери – там знайшли ритуальні речі, привезені з Греції, та рештки людей.
Про це йдеться на сторінці бригади у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Під час будівництва фортифікаційних споруд на півдні України звичайні земельні роботи обернулися сенсаційною археологічною знахідкою. Водій екскаватора Микола виявив невелику амфору. Зацікавившись, він звернувся до свого побратима Євгена, який захоплюється історією. Разом вони вирішили передати знахідку до музею “Старофлотські казарми”, – йдеться у повідомленні.
Експерти музею, проаналізувавши знахідку, встановили, що це іонійська амфора, яка використовувалася в ритуальних цілях і розміщувалася в могилах. Місце, де бійці проводили фортифікаційні роботи, виявилося архаїчним могильником, що датується 6-5 століттями до нової ери.
Особливу увагу музейників привернула ще одна знайдена корінфська посудина – ойнохоя. Цей давньогрецький глечик з однією ручкою та трьома носиками використовувався для розливання вина під час симпосіїв – ритуалізованих бенкетів у Стародавній Греції, що супроводжувався буйними веселощами – важлива складова чоловічого дозвілля.
“Це ритуальні речі, створені спеціально для поховань, привезені з Греції. Важливо, що посудини цілі, без пошкоджень, що свідчить про високий соціальний статус похованих”, – пояснив Олександр, колишній археолог, викладач Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, а нині військовослужбовець.
Разом з артефактами військовослужбовці служби цивільно-військового співробітництва також передали до музею рештки давніх людей.
Як повідомляв Укрінформ, у Первомайському районі Миколаївської області пастухи знайшли на березі Південного Бугу ніж із кременю епохи енеоліту.
Фото: 123 бригада тероборони ЗСУ / 123 territorial defense brigade
В Одеському національному академічному театрі опери та балету 27 березня відбудеться прем’єра спектаклю «Снігова королева».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
На сцені театру постане хореографічна історія про Снігову Королеву – балет на музику сучасного фінського композитора Туомаса Кантелінена, який вже створив музику до понад 30 кінострічок, а його «Снігова Королева» вважається справжнім хітом Фінського національного балету.
За словами генеральної директорки-художньої керівниці театру Надії Бабіч, «Снігова Королева» Т. Кантелінена стане ще однією яскравою сторінкою у новітній історії балету Одеської опери та перетворить сцену театру на територію формування нового, сучасного танцю.
На глядачів чекають містичні сміливі образи, відеоінсталяції, світлові ефекти та мінімалістичні декорації. Все це разом дозволяє виставі бути унікальним твором мистецтва.
Як повідомляв Укрінформ, у Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки 20 березня відбудеться прем’єра вистави «Будівничий Сольнес» за п’єсою норвезького драматурга Генріка Ібсена.
На Прикарпатті, у селі Крилос поблизу міста Галич, археологи виявили колекцію скляних намистин X-XIII століть, що слугували прикрасою жінок княжої доби. Артефакти передали до музею.
Про це у Фейсбуці повідомляє Національний заповідник «Давній Галич», передає Укрінформ.
«У Крилосі – серці літописного Галича – виявлено колекцію скляних намистин X-XIII століть, що колись прикрашали жінок княжої доби. Ці маленькі артефакти – мовчазні свідки часу, коли Галич був важливим центром торгівлі між Візантією, Центральною Європою та Сходом… Щиро дякуємо Мар’яні Коваль за передані до музею цінні артефакти», – йдеться у повідомленні заповідника.
Тут зауважили, що смарагдово-зелені, темно-зелені, кобальтово-сині, жовті та білі намистини зберегли на собі сліди століть – патину, іризацію скла та навіть тріщини, які сьогодні допомагають дослідникам розкривати секрети давнього склоробства.
Зазначається, що серед знахідок є велика намистина жовтуватого кольору, ймовірно, з бурштину, а також кам’яна.
За інформацією Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Мар’яна Коваль – молодша наукова співробітниця науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич».
Як повідомляв Укрінформ, біля Галича археологи виявили залишки дороги часів княжої доби.
Фото: Національний заповідник «Давній Галич»
У Києві в Будинку кіно 18 березня відбудеться показ фільму «Крим, як це було» та зустріч з творчим колективом фільму на чолі з режисером Костянтином Кляцкіним.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.
«Крим, як це було» – повнометражний документальний фільм 2016 року про українських військовослужбовців (офіцерів, солдатів та матросів), які під час захоплення Криму російськими військами не зрадили присягу на вірність народу України й продовжували виконання своїх військових обов`язків на землі, морі та в повітрі.
Прем’єра фільму, знятого студією DOCNOTEFILMS та об’єднанням BABYLON’13, відбулась в Києві, 16 березня 2016 року.
Стрічка отримала у 2016 році нагороду Rivne International Film Festival «Dreams city».
Покази фільму відбулися у Бельгії, Польщі, Ізраїлі, Німеччині, Канаді, Іспанії, Литві та Португалії.
Як повідомляв Укрінформ, у столичному кінотеатрі «Жовтень» 18 березня відбудеться закритий показ документального фільму «Вона» режисерки Тетяни Станєвої.
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Усі новини5 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoМарченко розповів про управління держборгом
-
Усі новини1 тиждень agoВартість життя в Італії в 2026 році — житло, продукти, розваги
-
Події1 тиждень agoКанада випустила золоту монету у формі української писанки