Події
На Миколаївщині під час будівництва фортифікацій виявили поховання VI-V століть до нашої ери
На Миколаївщині бійці 123-ї бригади ТрО розкопали давнє поховання, яке датується VI-V століттями до нашої ери – там знайшли ритуальні речі, привезені з Греції, та рештки людей.
Про це йдеться на сторінці бригади у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Під час будівництва фортифікаційних споруд на півдні України звичайні земельні роботи обернулися сенсаційною археологічною знахідкою. Водій екскаватора Микола виявив невелику амфору. Зацікавившись, він звернувся до свого побратима Євгена, який захоплюється історією. Разом вони вирішили передати знахідку до музею “Старофлотські казарми”, – йдеться у повідомленні.
Експерти музею, проаналізувавши знахідку, встановили, що це іонійська амфора, яка використовувалася в ритуальних цілях і розміщувалася в могилах. Місце, де бійці проводили фортифікаційні роботи, виявилося архаїчним могильником, що датується 6-5 століттями до нової ери.
Особливу увагу музейників привернула ще одна знайдена корінфська посудина – ойнохоя. Цей давньогрецький глечик з однією ручкою та трьома носиками використовувався для розливання вина під час симпосіїв – ритуалізованих бенкетів у Стародавній Греції, що супроводжувався буйними веселощами – важлива складова чоловічого дозвілля.
“Це ритуальні речі, створені спеціально для поховань, привезені з Греції. Важливо, що посудини цілі, без пошкоджень, що свідчить про високий соціальний статус похованих”, – пояснив Олександр, колишній археолог, викладач Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, а нині військовослужбовець.
Разом з артефактами військовослужбовці служби цивільно-військового співробітництва також передали до музею рештки давніх людей.
Як повідомляв Укрінформ, у Первомайському районі Миколаївської області пастухи знайшли на березі Південного Бугу ніж із кременю епохи енеоліту.
Фото: 123 бригада тероборони ЗСУ / 123 territorial defense brigade
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголошує конкурс на здобуття премії імені М. В. Лисенка у 2026 році.
Про це повідомило Міністерство культури України, передає Укрінформ.
Як зазначається, премія присуджується українцям на конкурсних засадах за видатні досягнення у сфері музичного мистецтва та мистецтвознавства.
Грошова винагорода до Премії становить 20 тисяч гривень.
Премією відзначаються: професійні композитори — автори музичних творів (оперних, балетних, симфонічних, кантатно-ораторіальних, вокально-хорових, камерно-інструментальних тощо); окремі професійні виконавці з концертними програмами; автори музикознавчих праць (наукових, просвітницько-популяризаторських, музично-критичних тощо).
У міністерстві підкреслюють, що музичні твори, концертні програми, музикознавчі праці повинні бути виконані (надруковані, опубліковані в завершеному вигляді, записані аудіо-, відео-, СD) упродовж останніх п’яти років до року присудження премії, але не пізніше ніж за три місяці до їх висунення.
На здобуття премії не висуваються музичні твори, концертні програми, музикознавчі праці, які вже були відзначені нагородами. Премія не присуджується посмертно.
Повторно премія може присуджуватися претенденту за наявності нових визначних досягнень у сфері музичного мистецтва та музикознавства.
Заявки приймаються до 1 лютого 2026 року (включно).
Як повідомлялося, Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило прийом заявок на здобуття премії імені Леся Курбаса у 2026 році.
Про це вона повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
На поличці представлені найкращі українські видання.
Як зауважила дружина Президента, бібліотека Триніті-коледжу в Дубліні є однією з найкрасивіших у світі. Кожен із п’яти мільйонів томів, які там зберігаються, мають історичну цінність. Найбільша – 1200-річна Келлська книга (Book of Kells) – оздоблена великою кількістю ілюстрацій, зроблених вручну.
Зеленська нагадала, що екскурсію цією бібліотекою можна послухати українською мовою. У 2023 році заклад став частиною проєкту з упровадження українських аудіогідів у провідних пам’ятках світу.
«Наша мова й література поширюються у світі, щоб говорити про найцінніше в людстві і в людях – те, що обороняє Україна», – наголосила перша леді.
Як повідомляв Укрінформ, у різних країнах світу налічується загалом уже понад 360 українських книжкових поличок.
Події
Колекцію «незламних» васильківських півників показали в Парижі на відкритті Українського сезону
На відкритті Українського мистецького сезону у Франції показали частину унікальної колекції півників Васильківського майолікового заводу, яка допомагає збирати кошти на операції з відновлення слуху військовим.
Керамічних птахів у подарунок від Благодійного фонду «Півник» отримали перша леді Франції Бріжит Макрон, мер Парижа Анн Ідальго, міністерка культури Рашида Даті та міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро, передає кореспондент Укрінформу.
«Це один із символів нашої стійкості. І він збігається з французьким символом – півнем. Лише у нашому випадку це керамічний півник з Бородянки, що лишився стояти на кухонній поличці у зруйнованому російським терором будинку. Мені це дуже приємно, що також цей півник став символом відновлення слуху наших воїнів», – згадав про цю ініціативу у своєму виступі на відкритті міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Директорка фонду «Півник» Олена Комар зазначила, що гасло Українського сезону у Франції – «Культура дає відсіч» – резонує з їхньою діяльністю.
«Ми маємо унікальну культурну спадщину, але світ має дізнаватись не лише про неї, а й допомагати нам боротись із наслідками війни, часто невидимими, але від того не менш серйозними. Якщо людина втратила кінцівку, то це помітно оточуючим, а якщо людина втратила барабанні перетинки, а зараз величезна кількість таких випадків після атак дронів, КАБів, різних вибухів, то цього не видно, однак це спричиняє справжні страждання. Крім того, через втрату слуху на обидва вуха втричі зростає ризик розвитку важкого посттравматичного стресового розладу», – сказала вона.
Колекцію почав збирати ЛОР-хірург (клініка ЛОР-хірургії Rino в Києві), засновник благодійного фонду Іван Гринько. Нині в ній – понад 2000 екземплярів. Але до Парижа привертати увагу до проблеми та залучати партнерів привезли лише близько двох сотень. За словами лікаря, таких поранених тепер десятки тисяч, і на операції в державній клініці – черга більш ніж пів року.
«Розриви барабанних перетинок – це найрозповсюдженіша проблема військових. Ми працюємо по максимуму: на сьогодні вже прооперували 130 людей. Але потреба в Україні, за нашими даними, це понад 40-50 тисяч операцій. В ідеалі ми хочемо створити великий Центр відновлення слуху для військових, але для цього нам потрібні площі, обладнання, самостійно це робити складно. Звісно, що всі операції, які ми робимо військовослужбовцям, вони безкоштовні», – розповів Гринько.
Наступного року із залученням коштів фонду «Півник» там планують повернути слух 300 військовим.
Як повідомляв Укрінформ, у Парижі в Міському театрі (Théâtre de la Ville) в понеділок, 1 грудня, відбулось урочисте відкриття Українського сезону у Франції. Протягом чотирьох місяців французи відкриватимуть для себе українське кіно, музику, літературу, візуальне та театральне мистецтво.
-
Відбудова1 тиждень agoВідновлення пункту пропуску «Орлівка» може тривати кілька тижнів
-
Події7 днів agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Одеса7 днів agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Політика1 тиждень agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство7 днів ago
Погрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Політика1 тиждень agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
-
Відбудова1 тиждень agoНімеччина виділить додаткові €32 мільйони на відновлення української енергетики
-
Усі новини1 тиждень agoу людей і золотих ретриверів знайдено спільні гени