Події
На Миколаївщині під час будівництва фортифікацій виявили поховання VI-V століть до нашої ери
На Миколаївщині бійці 123-ї бригади ТрО розкопали давнє поховання, яке датується VI-V століттями до нашої ери – там знайшли ритуальні речі, привезені з Греції, та рештки людей.
Про це йдеться на сторінці бригади у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Під час будівництва фортифікаційних споруд на півдні України звичайні земельні роботи обернулися сенсаційною археологічною знахідкою. Водій екскаватора Микола виявив невелику амфору. Зацікавившись, він звернувся до свого побратима Євгена, який захоплюється історією. Разом вони вирішили передати знахідку до музею “Старофлотські казарми”, – йдеться у повідомленні.
Експерти музею, проаналізувавши знахідку, встановили, що це іонійська амфора, яка використовувалася в ритуальних цілях і розміщувалася в могилах. Місце, де бійці проводили фортифікаційні роботи, виявилося архаїчним могильником, що датується 6-5 століттями до нової ери.
Особливу увагу музейників привернула ще одна знайдена корінфська посудина – ойнохоя. Цей давньогрецький глечик з однією ручкою та трьома носиками використовувався для розливання вина під час симпосіїв – ритуалізованих бенкетів у Стародавній Греції, що супроводжувався буйними веселощами – важлива складова чоловічого дозвілля.
“Це ритуальні речі, створені спеціально для поховань, привезені з Греції. Важливо, що посудини цілі, без пошкоджень, що свідчить про високий соціальний статус похованих”, – пояснив Олександр, колишній археолог, викладач Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, а нині військовослужбовець.
Разом з артефактами військовослужбовці служби цивільно-військового співробітництва також передали до музею рештки давніх людей.
Як повідомляв Укрінформ, у Первомайському районі Миколаївської області пастухи знайшли на березі Південного Бугу ніж із кременю епохи енеоліту.
Фото: 123 бригада тероборони ЗСУ / 123 territorial defense brigade
У Нью-Йорку відбувся перший фестиваль сценічних читань української драматургії Ukrainian Drama Showcase.
Як передає власний кореспондент Укрінформу, фестиваль проходив 7–10 травня в театрі Flamboyan на Мангеттені.
Глядацькій авдиторії були представлені повнометражні п’єси Лесі Українки «Блакитна троянда», Сергія Жадана «Хлібне перемир’я», Лєни Лагушонкової «Оренда застелених ліжок», а також невеликі драматичні твори сучасних письменників Аліни Сарнацької, Анни Галас та Олександра Жугана.
«Ми мали на меті показати нью-йоркським глядачам українські драматичні твори, поставлені американськими режисерами та у виконанні американських акторів», – розповіла в коментарі Укрінформу кураторка літературних проєктів благодійної організації Razom for Ukraine Марія Генкін.
За її словами, усі американські актори «закінчували Драматичну школу Єльського університету, Джульярдську школу, Нью-Йоркський університет – тобто все це дуже високий рівень».
«Ми хотіли подивитися, як українські п ‘єси – в перекладі на англійську – працюють на американську аудиторію, – зазначила Генкін. – І тепер бачимо, що такий фестиваль може стати щорічною подією».
Як повідомляв Укрінформ, у канадському місті Мішен 9 травня відбувся 29-й щорічний Фестиваль української культури у Британській Колумбії.
Фото: Володимир Ільченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Мер Парижа Еммануель Грегуар уперше спробував сили у петриківському розписі під час святкування Дня Європи на площі Республіки.
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, участь у святкових заходах також взяли посол України у Франції Вадим Омельченко, представники української громади та громадських асоціацій.
«Місто Париж за останні роки активно допомагає українцям, зокрема киянам. Ми готові продовжувати цю максимальну підтримку надалі, у нас багато нових ідей та задумів», – наголосив Грегуар.
Він відвідав український простір асоціації Vidkryta Arka, що займається психологічною підтримкою дітей-переселенців. Там мер Парижа вперше спробував себе у мистецтві петриківського розпису.
Посол України Вадим Омельченко своєю чергою нагадав, що цей розпис внесений до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО і походить із Дніпропетровщини, яка від початку війни регулярно зазнає російських обстрілів.
«Європа сильна своєю єдністю, культурним різноманіттям та солідарністю. І радісно бачити, як Україна збагачує Європу та є невід’ємною частиною великої європейської родини», – зазначив Омельченко.
День Європи завершився концертом музичних гуртів з Франції, європейських країн та України. На площі Республіки виступив і український інді-фолк-музикант Postman.
Як повідомляв Укрінформ, низка українських асоціацій взяла участь у Європейському ярмарку, що відбувся в День Європи, 9 травня, біля собору Нотр-Дам у Страсбурзі.
На платформі Steam вийшла українська гра The Hollow, натхненням для якої став роман Івана Багряного “Тигролови”.
Про це повідомляє Читомо, передає Укрінформ.
Гру створили розробник Віталій Чиж і студія Brenntkopf Development.
Події The Hollow розгортаються наприкінці 1960-х років в альтернативному світі. За сюжетом, попри офіційну ліквідацію системи ГУЛАГ, для “найнебезпечніших” політичних в’язнів у Сибіру існує секретний табір “Заслон”, розташований у кратері Тунгуського метеорита. Саме там Радянський Союз утримує науковців і в’язнів, нелояльних до режиму.
Гравець діє від імені персонажа на ім’я Морок – сина вченого, який працював над створенням секретної зброї на основі вигаданого мінералу “тунгусій”. Основне завдання героя – з’ясувати природу цієї зброї та встановити, хто контролює її використання.
У грі є як вигадані персонажі зі світу “Тигроловів”, так і реальні історичні постаті. Серед них – герой роману Григорій Многогрішний, сам Іван Багряний, правозахисник Михайло Сорока, конструктор Юрій Кондратюк, а також Левко Лук’яненко.
Окремим простором гри є Чорноклин – вигадана незалежна держава, поділена на так звані “Зачепилівки”, віртуальні зони, натхненні реальним населеним пунктом Зачепилівка на Харківщині. У світі The Hollow Чорноклин, де живуть представники УНРівського середовища, протистоїть Білій гвардії, яка також існує в альтернативній реальності гри.
За жанром The Hollow поєднує елементи шутера, виживання, дослідження й горору. Гравець має протистояти ворожим угрупованням і незрозумілим сутностям, досліджувати ізольований простір табору та поступово розкривати історію цього світу.
Розробник описує гру як політизовану історію про Україну, тоталітаризм, колоніальне насильство й боротьбу за свободу. Водночас за механіками The Hollow наслідує шутери середини 2000-х: серед референсів до неї згадують Xenus, перший Far Cry і ранні збірки S.T.A.L.K.E.R.: Oblivion Lost.
Як повідомляв Укрінформ, за два дні після релізу відеогри “S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля” було продано 1 мільйон копій.
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Події6 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Одеса5 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Відбудова6 днів agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026