Події
На Миколаївщині під час будівництва фортифікацій виявили поховання VI-V століть до нашої ери
На Миколаївщині бійці 123-ї бригади ТрО розкопали давнє поховання, яке датується VI-V століттями до нашої ери – там знайшли ритуальні речі, привезені з Греції, та рештки людей.
Про це йдеться на сторінці бригади у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Під час будівництва фортифікаційних споруд на півдні України звичайні земельні роботи обернулися сенсаційною археологічною знахідкою. Водій екскаватора Микола виявив невелику амфору. Зацікавившись, він звернувся до свого побратима Євгена, який захоплюється історією. Разом вони вирішили передати знахідку до музею “Старофлотські казарми”, – йдеться у повідомленні.
Експерти музею, проаналізувавши знахідку, встановили, що це іонійська амфора, яка використовувалася в ритуальних цілях і розміщувалася в могилах. Місце, де бійці проводили фортифікаційні роботи, виявилося архаїчним могильником, що датується 6-5 століттями до нової ери.
Особливу увагу музейників привернула ще одна знайдена корінфська посудина – ойнохоя. Цей давньогрецький глечик з однією ручкою та трьома носиками використовувався для розливання вина під час симпосіїв – ритуалізованих бенкетів у Стародавній Греції, що супроводжувався буйними веселощами – важлива складова чоловічого дозвілля.
“Це ритуальні речі, створені спеціально для поховань, привезені з Греції. Важливо, що посудини цілі, без пошкоджень, що свідчить про високий соціальний статус похованих”, – пояснив Олександр, колишній археолог, викладач Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, а нині військовослужбовець.
Разом з артефактами військовослужбовці служби цивільно-військового співробітництва також передали до музею рештки давніх людей.
Як повідомляв Укрінформ, у Первомайському районі Миколаївської області пастухи знайшли на березі Південного Бугу ніж із кременю епохи енеоліту.
Фото: 123 бригада тероборони ЗСУ / 123 territorial defense brigade
Бійці мобільної вогневої групи виявили на околицях Переяслава Київської області частину кістки мамонта, якій 25 тисяч років, і передали до палеонтологічної колекції місцевого заповідника.
Як передає Укрінформ, про це Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав” повідомив у Фейсбуці.
“27 березня співробітникам науково-дослідного сектору “Археологічна експедиція” Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав” передано для вивчення, збереження та експонування епіфіз кульшового суглоба мамонта (частина стегнової кістки). Його знайшли бійці мобільної вогневої групи ДФТГ-2 “Переяслав” Добровільне формування територіальної громади №2) на південно-східних околицях міста Переяслав Бориспільського району Київської області”, – ідеться у повідомленні.
Визначення та атрибуцію знахідки здійснив кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології кам’яної доби Інституту археології Національної академії наук України Дмитро Ступак. За його словами, “потрібно дивитися це місце, чи є там ще щось? Як кремінь пов’язаний із фауністичними знахідками? Можливі різні варіанти, можливо всі знахідки одночасові? Тоді треба шукати палеолітичну стоянку. Поки мало знахідок, але місце цікаве для подальших обстежень”.
Археологи заповідника Олександр Прядко та Олександр Павлик обстежили згадану локацію, проте інших чи одночасових знахідок не виявили.
Зазначається, що у цьому ж місці у 2021 році археологи виявили фауністичні рештки і крем’яний наконечник цього ж періоду. На думку науковців, це могли бути перші сигнали про раніше невідому пам’ятку палеоліту на околицях Переяслава.
Науковці подякували бійцям “за поповнення знань про давно минулі часи, а також за доповнення колекції” і зазначили, що “ця інформація суттєво змінює вагу знахідки – тепер це не просто випадкова кістка, а частина потенційного археологічного об’єкта”
Як повідомляв Укрінформ, воїни Січеславської бригади спільно з музейниками, волонтерами та благодійниками евакуювали з Васильківки Синельниківського району Дніпропетровської області половецькі баби XI–XIII століть – унікальні кам’яні пам’ятки степової доби.
Фото: Заповідник Переяслав
Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило лавреатів музичної премії імені Миколи Лисенка в 2026 році.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Держмистецтв.
Зазначається, що у 2026 році премію імені М. В. Лисенка отримують:
- за напрямом «За видатні досягнення у професійній композиторській творчості» – Любава Сидоренко за твори «Beyond dreams» для ансамблю ударних, «Тіні забуті» для вокального секстету на слова Михайля Семенка;
- за напрямом «За видатні досягнення у професійному виконавському мистецтві» – Роман Лопатинський (фортепіано) за концертні програми 2024-2025 років;
- за напрямом «За видатні досягнення в музикознавстві» – Богдан Луканюк за музикознавчі праці «Курс музичного фольклору» та «Микола Лисенко. Фольклористичні праці: бібліонотографічний каталог».
Любава Сидоренко – композиторка, заслужена діячка мистецтв України, відзначена низкою національних та міжнародних премій, серед яких премія ім. Л. М. Ревуцького, премія ім. Б. Лятошинського, стипендіатка фундації Ernst von Siemens Musikstiftung (Мюнхен, Німеччина).
Роман Лопатинський – піаніст, лавреат десятків національних та міжнародних конкурсів. Він виступає в складі камерних ансамблів Nota Bene Chamber Group та Лятошинський Тріо.
Богдан Луканюк – український музикознавець, етномузикознавець, організатор науки, педагог. Він є автором і науковим редактором понад 150 праць із етномузикології та музикології, а також учасником всеукраїнських і міжнародних конференцій.
Премія імені М.В.Лисенка присуджується за видатні досягнення у сфері музичного мистецтва та мистецтвознавства.
Як повідомляв Укрінформ, премію імені Б. М. Лятошинського у 2026 році отримав Олег Безбородько за твори для симфонічного оркестру: «Ода неподоланим» та «Симфонія незламності».
Продовження американського психологічного трилера «Секрет служниці» (The Housemaid’s Secret) з акторкою Сідні Свіні вийде у прокат 17 грудня 2027 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Variety.
Акторка Сідні Свіні повертається у головній ролі разом із італійцем Мішелем Морроне, який також знімався у першому фільмі. Крім того, Кірстен Данст приєднується до акторського складу у сиквелі.
Фільм заснований на бестселері письменниці під псевдонімом Фріда Мак-Фадден.
Рік тому оригінал фільму «Служниця» після виходу у прокат став комерційним хітом, зібравши майже $400 мільйонів касових зборів у світі при бюджеті у $35 мільйонів.
Кіностудія Lionsgate, яка стоїть за цим трилером, знову позиціонує фільм як контрпрограму під час насиченого різдвяного періоду.
На даний момент прем’єра сиквелу «Секрет служниці» запланована на той самий день, що й прем’єра фільмів «Месники: Таємні війни» та «Володар перснів: Полювання на Ґоллума».
Як повідомляв Укрінформ, трейлер серіалу «Гаррі Поттер і філософський камінь» став найпопулярнішим в історії HBO та HBO Max.
Кадр із фільму “Служниця”: Фото: Daniel McFadden/Lionsgate/Daniel McFadden/Lionsgate – ©2025 Lionsgate
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події6 днів agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Політика1 тиждень agoДопомога України у війні на Близькому Сході посилить її переговорну позицію
-
Політика1 тиждень agoВ ОП обговорили з представниками командування НАТО залучення до навчань українських військових
-
Війна1 тиждень agoБЗВП за кордоном — Генштаб відмовляється від навчань за межами України
-
Усі новини7 днів agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Усі новини7 днів agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Політика7 днів agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів