Connect with us

Суспільство

Найбільший хлібзавод Херсона продають з молотка за понад 20 мільйонів Анонси

Published

on



На продаж виставили майно ПрАТ “Херсонський хлібокомбінат”, яке було найбільшим роботодавцем і платником податків у регіоні. Минулого року приватне підприємство визнали банкрутом.

Відповідні оголошення оприлюднили у системі Прозорро.Продажі. 

Перший аукціон з реалізації майна хлібокомбінату заплановано на 4 квітня, а стартова ціна лота становить 20,9 мільйона гривень.

До складу активів входить велика виробнича база, зокрема:

  • виробничі та адміністративні будівлі загальною площею понад 8 000 м²;
  • склади, гаражі, котельня та прохідна;
  • хлібопекарські лінії, холодильне обладнання, комп’ютерна техніка та інші виробничі засоби.

В описі зазначається, що об’єкт нерухомості розташований у Херсоні. Через військові дії будівлі підприємства зазнали значних пошкоджень: вибиті вікна, пробоїни у покрівлі та стінах. Обладнання не використовувалося понад два років, має ознаки зносу, а його працездатність не перевірялася.

Демонтаж та транспортування придбаного майна здійснюватиметься коштом покупця.

За даними медіа, підприємство мало борги на суму 23,45 млн грн, тоді як його активи оцінювалися лише в 9,59 млн грн. Відновити роботу заводу не вдалося через нестачу фінансів, відсутність активів і потенційних інвесторів.

До початку повномасштабної війни Херсонський хлібокомбінат забезпечував 40% ринку хліба і хлібобулочних виробів у регіоні. Однак після звільнення правобережної частини Херсонщини підприємство так і не змогло відновити роботу – його виробничі потужності залишаються в зоні постійних обстрілів або частково зруйновані.

Зараз потреби області у хлібі здебільшого покривають виробники з Одеської, Миколаївської областей і Кривого Рогу. У деокупованих громадах працюють малі пекарні, а міжнародні та благодійні організації, зокрема Всесвітня продовольча програма ООН, Червоний Хрест і ADRA Ukraine, допомагають із постачанням хліба.

Власником “Херсонського хлібокомбінату” був Сергій Дуров. Підприємство працювало з 1958 року.

Інтент вже писав, що Україна виставила на продаж банківські будівлі у тимчасово окупованих Генічеську та Новій Каховці Херсонської області. Лоти виставив ПАТ “Промінвестбанк”, аукціон заплановано на 1 квітня 2025 року.

Нещодавно  АРМА виставила на продаж сім вантажних автомобілів марок Scania, Volvo, МАN, Mercedes-Benz. Тим часом Нацбанк не зміг продати цілісний майновий комплекс, розташований в Одесі


Ірина Глухова



Джерело

Суспільство

Стратегія розвитку кримськотатарської мови потребує змін до законодавства

Published

on



Реалізація Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки потребує внесення технічних змін до законодавства України та фінансової підтримки на державному рівні.

На цьому наголосив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в Укрінформі на круглому столі «Екосистема кримськотатарської мови та літератури в Україні: що зроблено і яке домашнє завдання перед нами?».

«Кабінет Міністрів України у квітні 2026 року ухвалив розпорядження, яким офіційно закріпив за Меджлісом кримськотатарського народу правовий статус представницького органу кримськотатарського народу. Отже, Меджліс сьогодні має цей правовий статус. Але для того, щоби безпосередньо приступити до виконання своїх завдань, які передбачені Законом «Про корінні народи України», треба певним чином оформити цей статус. І тут виявляється, що в законодавстві України є певні прогалини, зокрема щодо набуття статусу юридичної особи. Для цього потрібно внести певні зміни, які носять такий більш технічний характер, до законодавства України, щоб представницький орган корінного народу мав право створювати виконавчий орган, який діє як юридична особа на підставі положення, затвердженого цим представницьким органом», — пояснив він

Чубаров зауважив, що найближчим часом роботи в цьому напрямку мають завершитися та законопроєкт буде внесено для реєстрації Верховною Радою України.

За словами голови Меджлісу, на сьогодні Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки також потребує фінансової підтримки на державному рівні.

«Законом України «Про медіа» передбачено, що мовники мовами корінних народів мають забезпечувати сумарний обсяг мовлення державною та своєю мовою не менше ніж 75%, з яких мінімум 30% — державною мовою. Але у нас немає грошей і достатньої кількості журналістів, які володіють мовами корінних народів. Потрібна ресурсна допомога. Важлива підтримка теле- та медіаресурсів кримських татар», — додав він.

Читайте також: Окупація Криму створила безпрецедентні загрози для корінних народів – Чубаров

Як повідомлялося, Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки — це комплексний державний документ, схвалений Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 224-р від 23 лютого 2022 року. Головною метою стратегії є збереження, популяризація та відновлення кримськотатарської мови, яка за класифікацією ЮНЕСКО перебуває під серйозною загрозою зникнення. Вона реалізується у межах Міжнародного десятиліття мов корінних народів.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Підприємця підозрюють у крадіжці коштів на укритті

Published

on



На Миколаївщині повідомили про підозру підприємцю-підряднику, який проводив поточний ремонт укриття одного з ліцеїв у місті Південноукраїнську. За версією слідства, він незаконно заволодів понад 260 тисячами гривень. 

Про це повідомила Миколаївська обласна прокуратура.

За версією слідства, підприємець під час виконання договору вніс до актів приймання робіт завідомо неправдиві відомості щодо їх обсягів та якості. На підставі цих документів на рахунок підрядника з бюджету безпідставно перерахували кошти. 

Підприємцю загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі.

Раніше посадовицю Управління капітального будівництва Одеської міської ради відправили під суд за можливе зловживання службовим становищем під час ремонтно-реставраційних робіт. За даними слідства, через завищення обсягів і вартості виконаних робіт бюджету Одеси завдали збитки на декілька мільйонів.

Детективи Територіального управління БЕБ в Одеській області встановили, що жінка відповідала за технічний нагляд під час реставрації та укріплення фундаменту дитячого центру. За версією слідства, посадовиця знала, що частину робіт, передбачених договором, фактично не виконали. Попри це, вона підписувала документи, у яких були зазначені завищені обсяги та вартість робіт.


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі англійська стане обов’язковою для дошкільнят

Published

on



В Одесі англійська стане обов’язковою для дошкільнят



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.