Про це заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов повідомив Укрінформу.

Білорусь передала Україні 114 цивільних громадян, серед них – українці / Фото: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

“Сьогодні, завдяки результативним домовленостям та спільній роботі, відбувся важливий гуманітарний захід: Білорусь передала Україні 114 цивільних громадян, серед яких – українці. Ця подія стала можливою внаслідок попередніх перемовин із білоруською стороною, на запит та за активного сприяння американських партнерів та, звісно, роботи Координаційного штабу”, – йдеться у повідомленні.

З українського боку операцією керував безпосередньо на місці генерал-лейтенант Кирило Буданов.

Серед повернених – українські цивільні особи, які утримувалися на території Республіки Білорусь. Наймолодшому зі звільнених українців – 25 років, його дружину було повернено раніше. Це цивільні громадяни, яких утримували та звинувачували у співпраці з українськими спецслужбами.

Крім того, передано також громадян Білорусі,  які були ув’язнені із політичних мотивів та відбували тривалі терміни. Серед них – відомі білоруські діячі, зокрема Марія Александрова, Віктор Бабаріко, журналістка Марина Золотова та інші. Після надання медичної допомоги та за їхнім бажанням, звільнені білоруські громадяни будуть доставлені до Польщі та Литви.

У ГУР висловили вдячність американським партнерам, особисто Президенту Дональду Трампу, спеціальному посланнику Президента США у Білорусі Джону Коулу та заступнику помічника держсекретаря США з питань Європи Крістоферу Сміту за їхню плідну роботу щодо повернення наших громадян як із Білорусі, так і з території РФ. “Без їхньої особистої участі сьогоднішнє успішне звільнення цивільних громадян було б неможливим”, – підкреслили у розвідці.

ГУР також відзначає “продовження конструктивної співпраці з білоруською стороною в гуманітарних питаннях, що стосуються повернення громадян України та звільнення інших цивільних осіб”.

Усі звільнені українські та іноземні громадяни обов’язково отримають необхідну допомогу.

Як повідомлялося, 22 листопада Україна повернула з Білорусі 31 цивільного громадянина.

Терміни відновлення електропостачання, водопостачання та теплопостачання жителям Одеси наразі невідомі. 

Про це під час брифінгу заявив очільник Одеської МВА Сергій Лисак. 

Він зазначив, що наразі все залежить від енергетиків, адже без електропостачання неможливо буде відновити ані постачання води, ані тепла. На думку Сергія Лисака ближче до завершення дня 13 грудня адміністрація матиме певну ясність, щодо відновлення критичної інфраструктури міста. 

Наразі в місті розгорнули 428 пунктів незламності, від генераторів працюють 16 бюветів, а також розгорнули 16 пунктів підвозу води й за допомогою Державної служби з питань надзвичайних ситуацій планують забезпечити ще 32 пункти. 

Щодо лікарень, то вони, за словами Сергія Лисака, забезпечені генераторами, питною та технічною водою.

За словами очільника Одеської міської адміністрації Олега Кіпера, через відсутність електропостачання питну воду до Одеси везуть із семи регіонів. Він зазначив, що наразі в області немає проблем із бутельованою водою.

Одеса та Одеська область впродовж доби піддається атакам російських ракет та дронів, внаслідок яких в місті станом на ранок 13 грудня здебільшого відсутнє електропостачання, а також водопостачання. Внаслідок ворожої атаки без електропостачання залишилися всі тягові підстанції міста, робота трамваїв та тролейбусів тимчасово призупинена. Внаслідок обстрілів постраждали четверо осіб. 

 12 грудня Президент України Володимир Зеленський підтвердив інформацію, яку спочатку розповсюдили медіа про пошкодження цивільного судна в одному з портів Одеської області – Чорноморську. 

Також близько вечора 12 грудня “Інфоксводоканал” повідомив про відновлення електропостачання на його об’єктах, що дозволить відновити постачання води жителям районів, які тимчасово були позбавлені його через російську атаку по енергетичній інфраструктурі Одеської області вночі 12 грудня. Йдеться про споживачів житлових масивів “Лузанівка” та “Котовського”, місто Південне. А також населені пункти: Ілічанка, Корсунці, Красносілка, Світле, Олександрівка, Крижанівка, Ліски, Фонтанка, Вапнярка, Нова Дофінівка, Чорноморське,  Змієнкове, Григорівка, Нові Білярі,  Булдинка, Візирка, Білярі,  Сичавка.

Вночі 12 грудня масовано атакував Одеський район ударними безпілотниками. Попри активну роботу сил ППО, пошкоджень зазнали об’єкти енергетичної інфраструктури. Ушкоджені також складські приміщення, адміністративна будівля та гараж. На місці спалахнули пожежі, які ліквідували рятувальниками.

Кирило Бойко

17 листопада 2025 року на 89-му році життя помер відомий кінорежисер, сценарист, громадський діяч, народний артист Молдови Микола Трохимович Гібу — постать, чий внесок у розвиток молдовського, українського та світового кіномистецтва є надзвичайно значущим.

Про це пише Район.Ізмаїл.

Микола Гібу народився 19 листопада 1936 року у селі Озерне Ізмаїльського району Одеської області. На момент народження село знаходилося під румунською окупацією та носило назву Авереску, та територіально відносилося до Бессарабської губернії. У мореходному училищі Ізмаїла отримав спеціальність «моторист».

У 1966-му закінчив сценарний факультет ВДІКу (майстерня К. Парамонової та В. Єжова), після чого працював сценаристом і редактором Комітету з кінематографії Молдавської РСР. З 1970 по 2009 рік був режисером і сценаристом на кіностудії «Молдова-фільм» та став одним із ключових творців золотого фонду молдавського кіно.

Гібу співпрацював з видатними акторами — Олегом Янковським, Миколою Караченцовим, Владиславом Дворжецьким, Кларою Лучко. Саме Лучко стала однією з головних творчих муз режисера: вона знімалась у більшості його художніх стрічок. А ідеалом жінки Гібу називав свою дружину — письменницю Зінаїду Чиркову.

Серед найвідоміших фільмів митця:
«Виновата ли я…», «Игра в смерть, или Посторонний», «Ваш специальный корреспондент», «Найди на счастье подкову», «Кодовое название “Южный гром”», «Корень жизни», «Гнев», «Зарубки на память», «Офицер запаса».

У творчому доробку режисера також знакові документальні проєкти: «Политзаключенный Р-586», «Завоеватели Сибири», «Над Молдовой безоблачное небо», «50 лет после 37-го» та інші.

Як пише «Блокнот Молдова», 19 листопада Миколі Гібу виповнилося б 89 років. Останніми роками він рідко з’являвся на публіці, віддаючи перевагу роботі вдома — на своїй маленькій кухні, заваленій книжками, де народжувалися нові творчі ідеї.

Окремою віхою його життя стала праця над енциклопедією «Сонети Дуная» — режисер устиг видати два томи. Він залишався незалежним документалістом і уникав політичних впливів, наголошуючи на важливості створення нового замість повернення в минуле. Часто він підкреслював, що діти депортованих після повернення додому приносили країні освіту, талант і нові ідеї.

Микола Гібу залишив по собі багатогранну спадщину: десятки фільмів, сценарії, публіцистичні праці, масштабні культурні й просвітницькі проєкти. Його творчість продовжить надихати майбутні покоління, а внесок у кінематограф Молдови та культурну історію Бессарабії назавжди залишиться частиною національного мистецького надбання.

Поховають маестро сьогодні, 19 листопада об 11.30, у день його народження, на Армянському кладовищі Кишинева. 

Довідково. Армянське кладовище в Кишиневі — це неофіційна назва Центрального кладовища. Поряд розташована однойменна вулиця, яка бере початок від головних воріт. На цвинтарі поховані почесні діячі країни.