Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів майор медичної служби, викладач Української військово-медичної академії Ігор Палій.

«Епідемія війни — це, по суті, епідемія травматології кінцівок. Це дуже велика частина поранених, яка потребує подальшого реконструктивного лікування. Перші етапи — стабілізація, відновлення кровопостачання — дуже важливі, але після цього залишається багато питань, які потребують подальшого вирішення», — зазначив Палій.

Як приклад можливостей сучасної реконструктивної хірургії Палій навів операцію пацієнта з масштабним ураженням плеча.

«Це була обширна рана, і було незрозуміло, що з нею робити. Ми трансплантували великий м’язово-фасціально-шкірний клапоть і одномоментно закрили практично весь дефект кінцівки. Окрім цього, у пацієнта було ампутоване передпліччя. Людина настраждалася, мала дуже багато проблем», — розповів хірург.

Він наголосив, що головне завдання реконструктивної хірургії — не лише закрити рану чи відновити тканини, а допомогти людині повернутися до повноцінного життя.

«Усе це робиться для того, щоб людина не втратила себе, могла відновлюватися і далі бути людиною», — підкреслив Палій.

Лікар зазначив, що перед провадженням таких операцій проходив стажування у Сполучених Штатах, однак війна дала українським медикам досвід, якого сьогодні практично немає в інших країнах.

«Враховуючи той досвід, де я був і що я бачив, можу сказати, що наша медицина краща. Ми не тільки у військовій майстерності, а й у лікуванні поранених — на крок попереду. Наші лікарі мають колосальний досвід. У них немає таких поранених, вони не знають, що з ними можна робити», — сказав він.

На його переконання, українські фахівці вже мають не лише переймати міжнародний досвід, а й самі навчати іноземних колег.

«Мені здається, наших колег уже мають запрошувати, щоб вони показували й розповідали, як саме лікувати такі поранення. Настав час говорити про це», — наголосив Палій.

Водночас він зауважив, що український підхід до лікування суттєво відрізняється від практики багатьох західних країн, де медичні рішення часто залежать від економічної доцільності.

«У них страхова медицина значною мірою зав’язана на грошах. Якщо лікування невигідне, то це буде ампутація. У нас ампутація — це останній крок: коли вже здався пацієнт, коли здався не один лікар, коли людина пройшла три-чотири роки лікування і зрозуміло, що кінцівка вже нефункціональна», — пояснив військовий хірург.

Палій також є одним із лікарів, які у 2017 році провели унікальну операцію з вилучення гранати ВОГ-17 із ноги пораненого військового. Через ризик вибуху медики працювали разом із саперами, заходячи до операційної по одному.

«Ми розуміли, що в будь-який момент граната може вибухнути і всі могли загинути. Але ми дістали ВОГ, встановили апарат зовнішньої фіксації, а вибуховий предмет забрали розміновувачі. Після операції всі обіймалися, дякували один одному», — пригадав він.

За цю операцію Ігор Палій був нагороджений орденом «За мужність».

Дивіться повне інтерв’ю на YouTube-каналі Укрінформу.

Як повідомляв Укрінформ, В ООН заявили про різке зростання кількості жертв серед цивільних в Україні через атаки РФ.

Уранці 28 липня російські військові атакували безпілотником маршрутний автобус у Дніпровському районі Херсона. Внаслідок удару постраждала 62-річна жінка, яка перебувала поруч із місцем вибуху.

Про це повідомив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

За його словами, атака сталася близько 06:10. Унаслідок удару жінка отримала вибухову травму та уламкове поранення склом лівого плеча. Медики надали їй необхідну допомогу на місці.

Водій та пасажири маршрутного автобуса не постраждали. Однак вибухом у транспортному засобі вибило лобове скло.

Пізніше Шанько повідоми, що що через технічні причини сьогодні не працюватиме автобусний маршрут №7. У міській військовій адміністрації закликали жителів врахувати це під час планування поїздок містом.

Нагадаємо, минулої доби внаслідок російських обстрілів і атак дронів в Херсонській області загинули троє людей, ще десятеро отримали поранення.

Раніше, директор КП “Херсонкомунтранссервіс” Вадим Мельник заявляв, що у Херсоні вікна громадських автобусів заклеять бронеплівкою, щоб зменшити ризик травмування пасажирів уламками скла під час російських атак.

Водночас у Херсоні продовжують шукати ефективніші способи захисту громадського транспорту. Зокрема, розглядають можливість встановлення на автобусах засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Спочатку такі системи планують протестувати, після чого ухвалять рішення щодо їхнього масового використання.

Крім того, у салонах автобусів планують встановити планшети та монітори, які показуватимуть інформацію про повітряну тривогу та напрямок руху російських безпілотників. Це має допомогти водіям і пасажирам швидше реагувати на загрозу.

Андрій Колісніченко