Аро це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 26 листопада – 29 грудня 2025 року, передає Укрінформ.  

Більшість українців – 57% (у вересні – на початку жовтня – 56%) – продовжують вважати, що в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією і є позитивні зрушення. Водночас дотримуються думки, що Україна є безнадійно корумпованою – 35% (раніше було 40%).

Крім того, згідно з дослідженням, за останні пів року з 9% до 24% стало більше тих, хто не зміг визначитися з думкою про рух України до демократії, чи навпаки до авторитаризму.

У грудні стало менше як тих, хто говорить, що Україна рухається до демократії (з 50% до 42%), так і тих, хто говорить про рух до авторитаризму (з 41% до 34%).

Тобто в будь-якому випадку зберігається перевага тих, хто бачить рух до демократії, хоча і частка тих, хто бачить рух до авторитаризму, лишається значною, зазначили соціологи.

У всеукраїнському опитуванні громадської думки “Омнібус” на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах на підконтрольній Україні території взяв участь 1001 громадянин у віці 18 років і старше.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.

Як повідомляв Укрінформ, за даними опитування КМІС, проведеного 26 листопада – 29 грудня 2025 року, Президенту Володимиру Зеленському довіряють 59% опитаних українців, не довіряють 35%.

Фото: pixabay

Станом на початок 2026 року в області нараховується майже 12 тисяч понівечених приватних осель. Попри руйнування, будівельникам уже вдалося повернути до життя 32% житлового фонду (понад 3 800 об’єктів).

Про це повідомив очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім в ефірі телемарафону.

За даними Віталія Кіма, на Миколаївщині з 12 тисяч пошкоджених приватних будинків уже відновили 32%, тоді як у багатоповерховому секторі цей показник становить 16% (з понад 2 тисяч об’єктів). Повністю знищеними залишаються 194 будинки. Паралельно працює програма ”єВідновлення”: жителі області вже отримали сертифікати на 409 мільйонів гривень за результатами 1390 схвалених заявок.

Окрему увагу приділено Миколаєву, який став учасником грантового проєкту Світового банку ”HOPE”. У межах програми відібрано 54 багатоповерхівки. На їхнє проєктування спрямують понад 150 мільйонів, а готову документацію очікують до квітня 2026 року. Втім, у міськраді обережно оцінюють терміни, висловлюючи сумніви щодо можливості завершити всі роботи до кінця 2027 року. Наразі вже тривають тендери на проєктування перших 20 будинків.

Зокрема, у селі Лепетиха Миколаївської області відділ освіти, культури, молоді та спорту Березнегуватської селищної ради запланував відновлення ліцею, раніше пошкодженого росією. На роботи мають виділити 30,4 мільйона.

Навчальний корпус №1 Лепетиського ліцею, зазнав значних пошкоджень, попри те, що його фундаменти, виконані з бутового каменю, залишилися цілими. Цокольна частина будівлі має значні часткові розломи, висипання, лущення штукатурного покриття та тріщини. Зовнішні стіни отримали часткове руйнування, розшарування рядів кладки та відшарування фактурного зовнішнього декоративного шару.

Катерина Глушко

Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Сьогодні згадуємо уродженця села Успенівка Білгород-Дністровського району Заікіна Валерія Васильовича, який загинув від рук російських окупантів у вересні 2025 року.

Як повідомляє Успенівська сільська рада, народився Валерій 23 березня 1981 року у селі Успенівка. Тут у свій час закінчив місцеву школу. Згодом залишився працювати у селі. Був трактористом в ТОВ «Успенівське».

У рідному селі запам’ятався дуже працьовитим, щирим, безвідмовним чоловіком, що мав добрий та м’який характер і завжди приходив на допомогу іншим. 

1 січня 2025 року чоловік мобілізувався до лав Збройних сил України. Пройшовши невелику військову підготовку солдат був відправлений для виконання військового обов’язку на передову. 

Разом із своїм бойовим підрозділом захисник боронив пекельну Донеччину. Воїн ніс службу сумлінно та відповідально, швидко адаптувався до умов війни, виконував поставлені завдання та підтримував побратимів, не втрачаючи попри небезпеку людяності. 

20 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шахове Покровського району Донецької області, захисник загинув. Ще деякий час він вважався безвісти зниклим. Однак вже 15 листопада військовослужбовця змогли провести в останню путь та поховати у рідному селі на місцевому кладовищі.