Політика
Нова політика США є ударом по довірі у час війни
Нова політика США є ударом по довірі у час війни.
Про це у Фейсбуці написав колишній Президент України Віктор Ющенко, передає Укрінформ.
«Останні 20 років Сполучені Штати були опорою українців, які боролися за демократію! Свобода слова, чесні вибори, ринкова економіка, гендерна рівність, сильне громадянське суспільство – все це було запитом українців на вільне і гідне життя у власній незалежній країні. Ці цінності ми виплекали разом з нашими партнерами – і лідерство в цьому відігравали Сполучені Штати. Цей діалог ніколи не відбувався через приниження – і тим більше гірко бачити, коли це раптом проявилося під час війни. Коли замість підтримки та співпраці ми побачили безпрецедентне знецінення – це удар по довірі, який потребує зусиль, аби відновити баланс у відносинах», – зазначив Ющенко.
Він наголосив, що сьогодні Україна гостро потребує лідерства і єдності.
«Не дискусій про дипломатичний протокол чи костюм, а політичної мудрості для пошуку формул гарантій безпеки, умов справедливого миру та збереження незалежності нашої держави. Президент Володимир Зеленський є демократичним лідером, який робить неймовірну роботу і згуртовує міжнародних партнерів України довкола цілей миру та зупинки агресора», – зазначив експрезидент.
Він наголосив, що з першого дня російського вторгнення Україна прагне миру – і він настане, коли російська армія піде з наших територій.
«Примушування до миру – це відома російська тактика, яку росіяни застосували у Грузії в 2008 році. Наслідки цього відомі і повчальні. Російська пропаганда сьогодні розхитує весь світ. Коли з Кремля говорять, що в Україні диктатура – це політична шизофренія. Відповіддю на ці виклики має бути міцна коаліція міжнародних партнерів, які підтримують перемогу України. Разом ми можемо зробити плани агресора неможливими і змусити його заплатити за все. Цей шлях ніколи не був простим, але жодні маніпуляції, психологічний тиск і принизливе знецінення українського народу не повинні нас відволікати від головного: ми знаємо, хто розпочав війну», – підкреслив Ющенко.
Як повідомляв Укрінформ, 28 лютого після жорстких заяв в Овальному кабінеті Президент Володимир Зеленський достроково залишив Білий дім разом із урядовою делегацією. «Угода про встановлення правил та умов інвестиційного фонду відбудови України» не була підписана.
Президент Володимир Зеленський у Римі розпочав зустріч зі спеціальним представником президента США з питань України Кітом Келлогом.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Кіт Келлог входить до складу американської делегації, що братиме участь у Міжнародній конференції з відновлення України, що відбудеться у столиці Італії 10-11 липня.
Як повідомляв Укрінформ, учора, 8 липня, президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація має намір постачати Україні більше оборонної зброї. За його словами, українці повинні мати змогу захистити себе. Ця заява пролунала після паузи у поставках зброї зі Сполучених Штатів.
Гендиректор ОЗХЗ посол Фернандо Аріас наголосив, що ситуація в Україні залишається тривожним нагадуванням про загрозу застосування хімічної зброї у сучасних конфліктах, а також підкреслив необхідність посиленої міжнародної співпраці для запобігання таким злочинам.
Європейський суд з прав людини у середу оголосить рішення у міждержавній справі “Україна та Нідерланди проти Росії”.
Як передає кореспондент Укрінформу, рішення зачитають під час публічного слухання в Будівлі прав людини в Страсбурзі.
Йдеться про справу, яка охоплює події на сході України, що розпочались у 2014 році, включно зі збиттям літака рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, а також з вторгненням російських військ на територію України з 2022 року.
Справу формують чотири міждержавні заяви: перша й друга подані Україною у 2014 році. Вони стосуються системних порушень прав людини Росією на сході України, включно з викраденням груп дітей і їх тимчасовим вивезенням до РФ. Третя, подана Нідерландами у 2020 році, присвячена збиттю рейсу MH17. Четверту заяву держава Україна внесла у 2022 році – вона стосується порушень прав людини в умовах повномасштабної агресії Росії після 24 лютого 2022 року.
Україна та Нідерланди як держави-заявники посилаються на численні порушення Європейської конвенції з прав людини, зокрема на статті 2- 5, 8 -11, 13 і 14 – право на життя, заборона тортур, свободи слова, мирних зібрань, свобода совісті та інші.
На стадії розгляду по суті 26 держав-учасниць Конвенції отримали дозвіл на подання спільної письмової позиції, а також на усні виступи під час слухання у Великій палаті. Окремі подання також зробили Польща та Велика Британія.
Наразі на розгляді ЄСПЛ залишаються ще три міждержавні заяви “Україна проти Росії” та близько 9500 індивідуальних скарг, що стосуються подій у Криму, на сході України, в акваторії Азовського моря та в контексті повномасштабного вторгнення Росії.
Як повідомляв Укрінформ, у червні 2024 року ЄСПЛ оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)», визнавши існування численних порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму з боку держави-агресора.
Фото: ennhri.org
-
Усі новини1 тиждень agoчи є в ньому натяк на спін-офф
-
Відбудова1 тиждень agoУ Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень agoЦентр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Події1 тиждень agoМеджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Війна1 тиждень agoНа фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень agoвже знайшовся покупець — відео
-
Політика1 тиждень agoГоловування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами