Connect with us

Події

Одеський художник Геннадій Кім відкрив персональну виставку в техніці пуантилізму

Published

on


В галереї “Квартира №6” Одеського муніципального музею Блещунова відкрилася виставка талановитого митця, богослова та педагога Геннадія Кіма «Відображення невидимого». На виставці глядачі побачать нові твори, що були створені протягом останніх двох років. За цей час митець також розробив власну програму арт-терапії і протягом виставки проведе творчі зустрічі для всіх охочих, де пропонуватиме працювати зі своїм внутрішнім станом за допомогою кольору.

Геннадій Кім працює в техніці пуантилізму (від фр. point – крапка) — це стилістичний напрямок, який характеризується використанням ефекту оптичного змішування кольору безпосередньо на сітківці ока глядача, що дає можливість створювати надзвичайно складні кольорові ефекти нюансованого живопису, неможливого для відтворення механічними сумішами фарб. Завідуюча виставками музею Блещунова, мисткиня Марія Апрятова зазначає, що Кім неперевершено володіє цією технікою: «Художник передає найтонші нюанси кольорових співвідношень, які можна спостерігати тільки у природньому середовищі, а, головне, митець вміє передати навіть відтінки сакрального простору, тим самим Ким стає своєрідним провідником у невидимий таємничий світ».

У нових композиціях митець вперше використовує акрилову фарбу, завдяки якій роботи виглядають більш контрастними. А от основною ідеєю свого живопису Кім вважає передачу невидимого світу через видимі засоби образотворчого мистецтва. «Такий підхід дає нам можливість відчути думки та ідеї через колір і композицію. Адже картина є своєрідним відображенням невідомого — виразом через видимі образи того, що важко пояснити словами. Дані принципи стали основою для арт-терапії, яка дозволяє за допомогою кольору відчувати та вирішувати духовні та душевні проблеми нашого внутрішнього світу» (Геннадій Кім).

Саме до березневого пробудження природи підготовлена ця виставка. Надихаюча сила живопису Геннадія Кіма дійсно власна пробудити у глядача почуття піднесення та надії на світле майбутнє. Одеський музей особистих колекцій імені О.В. Блещунова запрошує відчути все це з 20 березня по 15 квітня. Графік для відвідування: з четверга по неділю з 11:00 до 17:00.

Детальніше про автора:
Геннадій Кім (1965)
1994 – закінчив Одеське державне художнє училище ім. М.Б. Грекова
2015 – бакалавр пастирського служіння
2017 – магістр богослов’я
2020 – магістр педагогіки вищої школи
2004 – персональна виставка в Одеському художньому музеї
2023 – персональна виставка в ОММОК ім. О.В. Блещунова
Займається творчою діяльністю і є служителем євангельської церкви в смт. Саврань Одеської області, Україна.





Джерело

Події

У Сумській філармонії вперше відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою

Published

on



У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.

Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.

“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.

В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.

Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.

Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.

За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.

Читайте також: Жестова мова та геолокація: у застосунку 112 Ukraine з’явилися нові функції

В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.

Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.

Фото: Сумська ОВА



Джерело

Continue Reading

Події

Масова культура під час війни стала «неофольклором» українців

Published

on


Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.

Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.

«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.

За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.

Читайте також: В Україні формується традиція комбатантської літератури – поетка і військова

Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.

“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.

Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.

Фото: Ольга Будник/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

На фронті загинув саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко

Published

on



На фронті загинув артист оркестру та саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомляє чернігівський Міський палац культури, передає Укрінформ.

“12 березня під час виконання бойового завдання загинув наш колега — артист оркестру, саксофоніст Дмитро Гладіренко. Він був не лише талановитим музикантом, а й щирою, світлою людиною, відданою своїй справі та Україні”, – йдеться у повідомленні.

Дмитро мріяв після війни повернутися до музики, взяти до рук саксофон і знову вийти на сцену, щоб зіграти для глядачів.

“Навіть під час відпустки після поранення він не втримався — прийшов до оркестрової і заграв. Того дня його музика знову наповнила зал життям, теплом і надією… Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Дмитра. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі. Світла пам’ять Герою”, – зазначили у палаці культури.

Як повідомляв Укрінформ, на війні загинув артист Ансамблю пісні і танцю ЗСУ Ігор Любименко.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.