Події
Одеський художник Геннадій Кім відкрив персональну виставку в техніці пуантилізму
В галереї “Квартира №6” Одеського муніципального музею Блещунова відкрилася виставка талановитого митця, богослова та педагога Геннадія Кіма «Відображення невидимого». На виставці глядачі побачать нові твори, що були створені протягом останніх двох років. За цей час митець також розробив власну програму арт-терапії і протягом виставки проведе творчі зустрічі для всіх охочих, де пропонуватиме працювати зі своїм внутрішнім станом за допомогою кольору.
Геннадій Кім працює в техніці пуантилізму (від фр. point – крапка) — це стилістичний напрямок, який характеризується використанням ефекту оптичного змішування кольору безпосередньо на сітківці ока глядача, що дає можливість створювати надзвичайно складні кольорові ефекти нюансованого живопису, неможливого для відтворення механічними сумішами фарб. Завідуюча виставками музею Блещунова, мисткиня Марія Апрятова зазначає, що Кім неперевершено володіє цією технікою: «Художник передає найтонші нюанси кольорових співвідношень, які можна спостерігати тільки у природньому середовищі, а, головне, митець вміє передати навіть відтінки сакрального простору, тим самим Ким стає своєрідним провідником у невидимий таємничий світ».
У нових композиціях митець вперше використовує акрилову фарбу, завдяки якій роботи виглядають більш контрастними. А от основною ідеєю свого живопису Кім вважає передачу невидимого світу через видимі засоби образотворчого мистецтва. «Такий підхід дає нам можливість відчути думки та ідеї через колір і композицію. Адже картина є своєрідним відображенням невідомого — виразом через видимі образи того, що важко пояснити словами. Дані принципи стали основою для арт-терапії, яка дозволяє за допомогою кольору відчувати та вирішувати духовні та душевні проблеми нашого внутрішнього світу» (Геннадій Кім).
Саме до березневого пробудження природи підготовлена ця виставка. Надихаюча сила живопису Геннадія Кіма дійсно власна пробудити у глядача почуття піднесення та надії на світле майбутнє. Одеський музей особистих колекцій імені О.В. Блещунова запрошує відчути все це з 20 березня по 15 квітня. Графік для відвідування: з четверга по неділю з 11:00 до 17:00.
Детальніше про автора:
Геннадій Кім (1965)
1994 – закінчив Одеське державне художнє училище ім. М.Б. Грекова
2015 – бакалавр пастирського служіння
2017 – магістр богослов’я
2020 – магістр педагогіки вищої школи
2004 – персональна виставка в Одеському художньому музеї
2023 – персональна виставка в ОММОК ім. О.В. Блещунова
Займається творчою діяльністю і є служителем євангельської церкви в смт. Саврань Одеської області, Україна.
У 55 років померла британська письменниця Мадлен Софі Вікгем, яка стала всесвітньо відомою за авторство книжкової серії-бестселера «Шопоголік».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Зазначається, що у Вікгем залишилися чоловік та п’ятеро дітей.
Загалом авторка, яка більш відома під псевдонімом Софі Кінселла, написала понад 30 книг, тираж яких перевищив 45 мільйонів примірників.
У квітні 2024 року письменниця оголосила, що наприкінці 2022 року їй поставили діагноз гліобластома (агресивний тип раку мозку), і що після операції вона пройшла променеву терапію та хіміотерапію.
Зазначається, що у 24 роки вона написала свій перший роман «Тенісна вечірка» про групу друзів, які беруть участь у турнірі вихідного дня.
Вікгем подала свій перший рукопис, написаний під псевдонімом Софі Кінселла, «Таємний світ мрій шопоголіка», не розкриваючи видавцям свою особу.
Книга, яка в деяких країнах видавалася під назвою «Шопоголік», була опублікована у 2000 році та стала першою з 10 частин серії «Шопоголік».
Історії розповідають про фінансову журналістку Беккі Блумвуд, яка має проблеми з контролем своїх витрат.
Перший і другий романи серії – останній під назвою «Шопоголік за кордоном» – були екранізовані. Стрічка «Шопоголік» режисера Пі Джей Хогана з Айлою Фішер та Г’ю Денсі в головних ролях вийшов у 2009 році.
Як повідомляв Укрінформ, помер український та американський письменник, перекладач та лінгвіст Юрій Тарнавський.
Фото: Sophie Kinsella/Фейсбук
Події
Лауреаткою премії у сфері нематеріальної культурної спадщини 2025 року стала вишивальниця Орися Рябунець
Цьогоріч за премію змагалися 37 дослідників і майстрів, які багато років зберігають українські традиції.
Орися Рябунець – завідувачка канцелярії Рівненської дитячої художньої школи імені А. І. Мартиненка, заслужена майстриня народної творчості України та одна з найвідоміших сучасних дослідниць української вишивки.
Премія, заснована Кабінетом міністрів, відзначає вагомий внесок у виявлення, фіксацію, збереження та популяризацію етнокультурної спадщини українського народу. Цьогорічне рішення комітету – визнання багаторічної праці майстрині, яка понад пів століття досліджує та відтворює традиції Полісся й інших регіонів України.
Переможниця – авторитет у сфері традиційної вишивки. Народилася у 1952 році на Івано-Франківщині, з дитинства переймала техніки ручного шитва від матері та бабусі. У її творчому доробку понад 90 технік вишивки, включно з рідкісними та майже втраченими. Її роботи вирізняють філігранність виконання, глибока етнографічна точність і впізнаваний авторський стиль, у якому традиція поєднується із сучасною естетикою, зазначили у Мінкульті.
За роки мистецької діяльності вишивальниця представила роботи на більш як 575 виставках – від музеїв України до галерей Польщі, Франції та Канади. Її твори зберігаються у музейних колекціях та культурних інституціях по всьому світу.
Рябунець проводить майстер-класи, консультує дослідників, навчає нове покоління майстрів. Її учениці вже стали лауреатками мистецьких премій і провідними діячками у сфері нематеріальної культурної спадщини.
“Внесок Орисі Рябунець – це справжнє мистецтво, а також збереження живого зв’язку між минулим та сучасністю. Вона відновлює техніки, що зникають, та підтримує розвиток української ідентичності через традиційну культуру. Саме такі постаті формують культурну стійкість України й забезпечують передачу унікальних знань наступним поколінням”, – зауважили у міністерстві.
Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.
Фото: Мінкульт
На Прикарпатті, у селі Залуква, що біля Галича, археологи знайшли артефакт Трипільської культури – фігурку глиняного бичка.
Про це у Фейсбуці повідомив гендиректор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, передає Укрінформ.
«Під час археологічних досліджень багатошарового поселення в урочищі Сад села Залуква, проведених відділом археології Національного заповідника «Давній Галич» та відтворення історичних ландшафтів у 2025 році, наші фахівці натрапили на унікальний артефакт — глиняну фігурку бичка Трипільської культури», – повідомив Володимир Олійник.
За його інформацією, знахідка датується етапом В ІІ (початок IV тис. до н.е.) і є цінним свідченням духовного світу та мистецьких традицій трипільців.
Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур кам’яно-мідної доби (енеоліту). Розвивалася в V—IV тис. до н. е. (протягом 2000 років) і пройшла у своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. Трипільські племена посідали простори Східної Європи від Карпат до Дніпра, від Полісся до Чорного моря.
Як повідомляв Укрінформ, у Галицькому замку археологи виявили елементи давнього оздоблення.
-
Суспільство6 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Суспільство5 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Війна5 днів agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом
-
Відбудова1 тиждень agoАгентство відновлення отримає додатково ₴334 мільйони на інфраструктурні проєкти