Про наступ РФ на тлі мирних переговорів пише The Telegraph. Журналісти зазначають з посиланням на дослідження DeepState та Інституту вивчення війни (ISW), що окупанти захоплюють українські територію з однією з найвищих швидкостей від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.

За інформацією DeepState, в листопаді росіяни захопили понад 500 квадратних кілометрів території, що на понад 250 квадратних кілометрів більше за попередній місяць.

При цьому президент РФ Володимир Путін заявив про намір захопити Донбас силою або шляхом переговорів. Своєю чергою Україна та Європа відхилили прописані в розробленому США мирному плані пункти про передачу Росії великих територій, однак просування російської армії можуть переконати американського президента Дональда Трампа в тому, що мирна угода має бути укладена на умовах Москви, а допомога Києву є марною тратою грошей.

Автори статті зазначили з посиланням на аналітиків, що ЗС РФ просуваються вперед навколо міста Сіверськ Донецької області в межах наступу на Слов’янськ, а в неділю росіяни повідомляли в соцмережах про нібито проникнення диверсантів у житлові райони на півночі міста. В Збройних силах України повідомили, що бої тривають. За даними DeepState, в зоні бойових дій перебувала частина міста.

Дональд Трамп-молодший, син президента США, заявляв, що його батько може відмовитися від мирних переговорів. Одна спецпредставник США Кіт Келлог заявив про “близькість” мирної угоди.

8 грудня президент України Володимир Зеленський зустрінеться з прем’єр-міністром Британії Кіром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем на екстреному саміті на Даунінг-стріт в Лондоні. За словами журналістів, ці перемовини можуть бути спробою убезпечити Україні від “зради” з боку США під час мирного процесу.

При цьому в доповіді Трампа про стратегію національної безпеки Росія не була описана як пряма загроза, а в Кремлі привітали ці зміни в довгостроковій позиції США.

Просування ЗС РФ

В Генеральному штабі Збройних сил України офіційно не коментували інформацію про просування росіян, однак автори статті пишуть, що останніми тижнями окупанти просунулися в Покровську, а сусіднє місто Мирноград майже оточене. За словами журналістів, росіяни змогли розтягнути Сили оборони України вздовж близько 1000 км фронту та відкрити вразливі місця на південному сході та на півночі. Таким чином ЗС РФ досягли успіхів у Запорізькій області та в Куп’янську Харківської області.

При цьому військовий аналітик з фінської компанії Black Bird Group Еміль Кастехелмі зазначив, що реальна ситуація на передовій має не настільки катастрофічний вигляд.

“Не було жодних великих проривів… на цей час не відбулося миттєвого краху українських ліній фронту. Росія не змогла рішуче прорвати фронт в жодному напрямку”, — сказав аналітик журналістам.

За його словами, якщо Україна має втратити якусь територію, землі на південному сході є “найкращим місцем для цього”.

“Росія повинна досягти набагато більших успіхів, щоб досягти там чогось значного; вона лише захопила одне маленьке село за іншим і багато полів. Ці події поки що не становлять загрози для всього фронту”, — зазначив Еміль Кастехелмі.

Наступ РФ може уповільнитись

На думку аналітиків, для захоплення решти Донбасу росіянам може знадобитися ще кілька років, оскільки ця територія захищена “фортецями” Краматорськом і Слов’янськом. Із настанням зими експерти очікують уповільнення темпів наступу РФ, хоча Путін наказав своїй армії готуватися до зимових бойових дій — так він надіслав сигнал Вашингтону, що не збирається поступатися територіальними вимогами.

Нагадаємо, 8 грудня ЗМІ з посиланням на джерела писали, що президент України Володимир Зеленський іще не бачив правки до мирного плану США, оскільки секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров не став передавати їх телефоном через ризики прослуховування.

6 грудня медіа з посиланням на ознайомлених із ходом переговорів інсайдерів писали, що Зеленський дві години вів переговори щодо територій України з перемовниками від американського президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За словами одного з джерел, РФ вимагає, щоб Україна повністю вийшла з території Донбасу.

У своїй новій безпековій стратегії, серед іншого, США фіксують прагнення того, щоб НАТО не сприймався як «альянс, що постійно розширюється». Власне про це йдеться у стратегії національної безпеки, оприлюдненій нещодавно на сайті Білого дому. У документі однією із цілей зовнішньої політики офіційного Вашингтону зазначено «покласти край уявленню про НАТО як про альянс, що постійно розширюється, та запобігти такому розвитку подій».

В низці інших безпекових пріоритетів США зафіксовані «переговори щодо швидкого припинення бойових дій в Україні та зменшення ризику конфронтації Росії з іншими країнами Європи». Крім того, в документі зазначено, що європейці вважають Росію «екзистенційною загрозою, а врегулювання відносин Європи та РФ вимагатиме дипломатичного залучення США». При цьому сама Америка прагне відновити «стратегічну стабільність» у відносинах з РФ, йдеться у документі. 

Важливо зазначити, що документ містить критику Європейського Союзу (ЄС), зокрема за «цензурування свободи слова та придушення політичної опозиції». Також звертає на себе увагу той факт, що в новій американській стратегії вжито термін «українська війна», а не російсько-українська. 

У Москві сприйняли з оптимізмом положення нової стратегії з нацбезпеки США. Зокрема, у неділю, 7 листопада спілкуючись з рос пропагандистами, речник Путіна Пєсков зазначив, що там «присутні формулювання проти конфронтації, у бік діалогу та розбудови добрих відносин США і Росії». «Це, з одного боку, добре. Але з іншого боку, ми знаємо, що буває таке, що усе дуже гарно і концептуально написано, але те, що у них називається deep state, робить все інакше. Тож нам потрібно дуже уважно слідкувати за тим, як реалізують цю концепцію», — зазначив речник Кремля. Зі свого боку заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв похвалив документ за «реальну оцінку багатьох сучасних викликів». Окремо Медведєв додав, що йому це схоже на «спробу розвороту великого корабля, який довго йшов по інерції і нарешті вирішив змінити курс». «Вперше за багато років Вашингтон відверто говорить про необхідність відновлювати стратегічну стабільність у Євразії та налагоджувати відносини з Росією», — констатував він. Між тим документ розкритикували у цілій низці провідних європейських країн, зокрема у Німеччині та Франції.

Чому безпекова стратегія Трампа ставить під загрозу євроатлантичну єдність

Кожен президент США, зауважує у розмові з Фокусом провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус, за час своєї каденції видає свою стратегію безпеки США з тим, аби дати орієнтир того, в якому напрямку рухатиметься країна. Щойно опублікованою стратегією, на переконання експерта, президент Трамп робить прямий натяк на «феєричний виступ Джей Ді Венса на лютневій Мюнхенській безпековій конференції, де той сказав, мовляв, Штати — окремо — Європа — Окремо».

«В цьому разі йдеться про відходження від євроатлантичної єдності і повернення до доктрини Монро. Тобто, США наразі не цікавить Європа, Азія чи Африка — їх цікавить лише Північна та Південна Америка. З огляду на це, виникає логічне питання про подальше існування Північноатлантичного Альянсу (НАТО — Фокус). Трамп, як людина, яка хоче зруйнувати все у цьому світі, серед іншого, хоче зруйнувати й НАТО. Тому, якщо моделюємо ситуацію про ймовірний напад на країни Балтії, Польщу чи Фінляндію, можемо констатувати відсутність американської реакції. Інакше кажучи, Вашингтон сьогодні може, відмахнувшись, сказати, мовляв, ми не вважаємо це все таким, що відповідає нашій оновленій стратегії безпеки», — підкреслює аналітик.

Загалом, нову безпекову стратегію Сполучених Штатів Іван Ус вважає максимально яскравою демонстрацією того, що США відходять від своєї ролі «світового поліцейського», що апріорі ставить під пряму загрозу євроатлантичну єдність.

«Особисто я поділяю думку про те, що Європі врешті-решт слід припинитися орієнтуватися та сподіватися на Трампа, а варто створювати свої блоки і в перспективі обмежуватися не лише поставками озброєння Україні, а й прямо залучати своїх військових. Вважаю, що трампівська безпекова доктрина підштовхне європейців до такої дискусії, але не думаю, що станом на зараз вони реально до цього готові. Натомість, що Гітлер колись, що Путін зараз, коли отримують такі позиційні подарунки, не кажуть «Дякую», а говорять: «Дайте ще», — акцентує Іван Ус натякаючи на те, що нова безпекова лінія Вашингтону лише розпалить геополітичні апетити Москви. 

«Прикра нерішучість Європи зрештою призвела до політики очікування 20 січня 2029 року, коли Трамп залишить Овальний кабінет і може з’явитися нова реальність, зокрема щодо лінії Америки відносно ваги та значення НАТО», — підсумовує Іван Ус. 

Якою б мала бути адекватна реакція європейців на безпекову доктрину США

Росіяни вихваляють нову стратегію нацбезпеки США, позаяк де-факто документ виконує раніше озвучені РФ вимоги, вважає політолог, експерт центру «Об’єднана Україна» Петро Олещук.

«Росіяни багато років повторювали мантру про багатополярний світ і ось нарешті ця вимога фактично реалізувалася. Крім того, яскравими фарбами заграла ще одна «хотєлка» РФ щодо заборони на розширення НАТО. Грубо кажучи, не повністю, але частково американська адміністрація таки виконує геополітичні кремлівські ультиматуми. При цьому, якщо в самій стратегії безпеки щодо Альянсу досить обережні формулювання, мовляв, європейці мають брати на себе відповідальність за власну безпеку, то неформально, про що свідчать численні витоки в західних медіа, американські генерали кажуть європейцям, що після 2027 року ви вже точно самі, без нас», — зазначає експерт у розмові з Фокусом.

Констатувавши, що ключова ідея НАТО полягає в тому, що усі держави приходять на допомогу одна одній у разі нападу на одну з них, політолог наголосив: «Саме ця ідея власне й створила НАТО і наразі незрозуміло, як реально поводитимуться Сполучені Штати, якщо такий напад здійсниться — захищатимуть союзника чи ні. Або, можливо, як дехто з чинних американських посадовців вже натякає, США в такій ситуації лише продаватимуть Європі свою зброю, але очевидно, що така тактика не стримає Росію від нападу, приміром, на Естонію чи Литву».

Між тим ключовий висновок, на думку Петра Олещука, полягає в тому, що наразі Сполучені Штати фактично знімають із себе усіляку геополітичну відповідальність та перебудовують ідеологічно своє бачення власного місця в світі: «США більше не за демократію та інші цінності — вони кажуть, що диктатура та тиранія — це цілком нормально… Нонсенс, але факт. По суті, зараз йдеться про відкочування до XIX століття, де великі держави мають чіткі зони впливу — це все те, чого хотів Путін».

Таким чином, резюмує політолог, де-факто Путін домігся того, що було головною геополітичною ціллю Росії протягом багатьох десятиліть — багатополярний світ із розподіленими зонами впливу. Петро Олещук вважає, що після оприлюднення нової безпекової стратегії США європейцям «по-хорошому» слід було би скликати саміт Євросоюзу (ЄС) і поставити на ньому ключове питання — про переформатування цього блоку у військово-політичний альянс з відповідною європейською армією, єдиним командуванням, тощо.

Відповідний крок, акцентує аналітик, можна було б зробити не виходячи при цьому з НАТО і співпрацюючи в рамках цього блоку зі США. При цьому, якщо Штати в межах Альянсу «заграватимуться і неадекватно реагуватимуть» «спірні питання» повинні, наполягає політолог, переходити у спільне командування сил об’єднаної Європи. При такому розкладі європейці, каже аналітик, могли б ухвалити рішення про поетапну відмову від закупівлі американської зброї і заміщення її на інші аналоги і «тоді би Трамп заспівав би геть іншу «пісню». 

Загалом такий підхід, резюмує Петро Олещук, був би майже ідеальною формулою, котра цілком відповідала би викликам нинішніх реалій. Між тим перспективи практичної реалізації окресленого сценарію, на думку аналітика, виглядають вельми примарними через традиційну нерішучість провідних європейських лідерів, котрі попри загрозливі геополітичні хмари не відступають від своєї позиції вичікування того, що все якось розсмокчеться саме собою. 

Разом зі своєю колишньою дружиною, екс-герцогинею Йоркською Сарою Фергюсон, Ендрю Маунтбеттен-Віндзор збирається відвідати хрестини своєї онуки Афіни в Королівській каплиці Сент-Джеймського палацу, повідомляє The Mail on Sunday. Це буде їхній перший вихід у люди за останні кілька тижнів.

Принцеса Беатріс та її чоловік Едоардо Мапеллі-Моцці збираються хрестити молодшу доньку в п’ятницю, 12 грудня.

“Це буде королівська подія, але всі з жахом думають про те, що побачать там Ендрю”, — розповів один з інсайдерів.

Інше джерело додало, що, хоча принцеса Беатріс і запросила батька на хрестини, між ними немає теплих стосунків.

“Однак вона турбується про нього. Він переживає важкий період психічного здоров’я, і вона розуміє, що він обожнює онуків, і було б жорстоко позбавляти його можливості бути присутнім на хрестинах”, — зазначив він.

Нещодавно розслідування, проведене ЗМІ, засвідчило, що Ендрю заощадив до 3,1 мільйона фунтів стерлінгів, виплачуючи “мізерну орендну плату” за проживання своїх дочок у квартирі в Сент-Джеймському соборі.

Колишній герцог знімав чотирикімнатну квартиру всього за 1600 фунтів стерлінгів на місяць, тоді як інші об’єкти нерухомості в цьому районі здаються за 20 000 фунтів стерлінгів на місяць. За 14 років, що його дочки прожили там, він міг би заощадити до 3,1 мільйона фунтів стерлінгів.

Інформація з’явилася після того, як минулого тижня опальний член монаршої сім’ї був офіційно позбавлений своїх останніх королівських титулів на тлі відстрочки його виселення з Royal Lodge.

Яких титулів позбувся Ендрю

Маунтбеттен-Віндзор, тепер позбавлений своїх титулів, включно з принцом і Його Королівською Високістю, був виключений з офіційного списку перів всього через кілька годин після того, як Букінгемський палац оголосив про початок формальної процедури.

Король Чарльз III наказав позбавити Ендрю звання Лицаря Великого хреста Королівського ордена Вікторії та анулювати звання Лицаря Великого хреста Королівського ордена Вікторії.

Рішення монарха означає, що опальний колишній член королівської сім’ї зберіг лише один титул, що залишився. Ендрю, як і раніше, є віце-адміралом Королівського флоту, незважаючи на обіцянку уряду позбавити його цієї честі на прохання його брата.

Раніше видання New York Post повідомляло, що принц Вільям нібито погрожував позбавити принцес Беатріс і Євгенію титулів, якщо їхній батько, принц Ендрю, не залишить резиденцію Royal Lodge. Журналістка BBC Емілі Мейтліс зазначила, що під час обговорень Ендрю висловив бажання зберегти титули дочок і їхній добробут.

18 жовтня принц Ендрю добровільно відмовився від титулу герцога Йоркського і королівських відзнак після скандалу з Джеффрі Епштейном. Його колишня дружина Сара Фергюсон більше не буде герцогинею. Після відмови від титулу герцога він погодився покинути резиденцію, проте нібито висунув умови щодо переїзду до інших королівських будинків.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Крім того, у січні 2025 року, як писало видання The Telegraph, син покійної королеви вкотре потрапив у гучний скандал.