Усі новини
паливо тепер можна отримувати з CO2 (фото)
Дослідники з Національної лабораторії Лоуренса в Берклі (Berkeley Lab) і Національної прискорювальної лабораторії SLAC розкрили багаторічну загадку перетворення вуглекислого газу (CO2) на паливо.
На офіційному сайті Berkeley Lab йдеться про те, що вчені отримали нове уявлення про електрохімічне відновлення CO2 (CO2 RR) — процес, за якого енергію сонця можна використовувати для перетворення вуглекислого газу на корисні продукти.
Цей процес вважається перспективними способом отримання палива та інших хімічних речовин. Великий прорив у цій царині стався у 1980-х роках, коли мідь визнали високоефективним каталізатором для перетворення CO2 і води на інгредієнти для рідкого палива та хімікатів, таких як етилен і етанол.
Однак виявилося, що під час CO2 RR суперкаталітичні властивості міді швидко погіршуються, знижуючи її продуктивність. Протягом десятиліть вчені намагалися зрозуміти, які хімічні та фізичні процеси відповідають за цю деградацію.
Що зробили дослідники
Щоб зрозуміти, як саме руйнуються каталізатори, команда з Berkeley Lab і SLAC використала передовий метод малокутового рентгенівського розсіювання. Це допомогло виявити два конкуруючі механізми, які призводять наночастинки міді до межі деградації в каталізаторі CO2 RR: міграція і коалесценція частинок (PMC), під час яких дрібніші частинки об’єднуються в більші, і дозрівання Оствальда, під час якого більші частки зростають завдяки дрібнішим частинкам.
Електрохімічний пристрій, розроблений для спостереження за
Фото: Berkeley Lab
За словами дослідників, використання вуглецевих носіїв з іономерним покриттям допомагає стабілізувати наночастинки міді, зменшуючи ушкодження і підвищуючи довговічність у реакціях конверсії CO2.
У майбутньому група планує вивчити різні сехми захисту, включно з покриттями з органічних молекул, розробленими спільно з групою LiSA Каліфорнійського технологічного інституту, щоб спрямовувати реакції CO2 RR на виробництво певних видів палива і хімікатів.
Нагадаємо, вчені також розробили штучний лист, здатний перетворювати вуглекислий газ на рідке паливо та інші цінні хімікати, використовуючи тільки сонце.
Усі новини
DJI випустила зарядну станцію ємністю 2 кВт·год (фото)
Компанія DJI випустила зарядну станцію Power Auro 2000 Elite, доповнивши лінійку DJI Power, яка дебютувала у 2023 році з Power 1000 та Power 500.
Зарядна станція DJI Power Auro 2000 Elite вже доступна для замовлення в Китаї. Глобальний реліз очікується трохи згодом. Характеристики та ціну новинки розкрив портал Gizmochina.
Однією з переваг Power Auro 2000 Elite стали більш компактні габарити. Вона на 24% менша за об’ємом і на 14% легша порівняно зі стандартною DJI Power 2000.
Power Auro 2000 Elite використовує літій-залізо-фосфатний (LiFePO4) акумулятор ємністю 2 кВт·год. DJI стверджує, що батарея може зберігати понад 80% своєї початкової ємності після 4000 циклів зарядки та розрядки.
Порти DJI Power Auro 2000 Elite
Фото: DJI
Зарядна станція може забезпечити номінальну потужність до 2000 Вт та пікову потужність 2200 Вт. Під час роботи пристроїв, що споживають від 100 до 400 Вт, пристрій автоматично зменшує внутрішні втрати енергії.
Усі порти та інтерфейси в DJI Power Auro 2000 Elite розміщені на одній передній панелі, що робить підключення кабелів максимально зручним. Є три розетки змінного струму 220 В, один вбудований висувний кабель USB-C потужністю 140 Вт, два порти USB-C по 65 Вт, два порти USB-A по 12 Вт, два фірмові інтерфейси SDC/SDC Lite для сонячних панелей і швидкої зарядки дронів, а також вхід AC та порт розширення ємності.
DJI Power Auro 2000 Elite
Фото: DJI
Що стосується зарядки самої станції, Power Auro 2000 Elite підтримує вхідну потужність від розетки змінного струму до до 2000 Вт, що дозволяє зарядити акумулятор від 0% до 80% приблизно за 60 хвилин. Також є вбудований модуль заряджання від автомобіля потужністю 600 Вт та модуль MPPT потужністю 600 Вт для прямої зарядки від сонячних панелей.
Зарядні станції для дому на 2026 рік: які моделі порадували під час тестування (фото)
Power Auro 2000 Elite може працювати як ДБЖ під час відключення електроенергії. За даними DJI, зарядна станція перемикається між лініями живлення всього за 0,01 секунди, чого достатньо для безперебійної роботи настільних. За невеликих навантажень рівень шуму під час роботи не перевищує 30 децибел.
Стартова ціна Power Auro 2000 Elite становить близько 715 доларів. Для порівняння, аналогічні за ємністю зарядні станції EcoFlow, як от EcoFlow DELTA 2 Max, на момент свого дебюту коштували приблизно 950 — 1299 доларів.
Нагадаємо, експерт поділився результатами тестів зарядної станції Anker Solix S2000.
Фокус також писав про найкращі зарядні станції EcoFlow для різних завдань і бюджетів.
Усі новини
шоумен назвав точні суми гонорарів українських зірок
Відомий шоумен Дядя Жора (Вадим Мичковський) розсекретив гонорари українських артистів. Ціни на виступи залежать від популярності знаменитостей.
За словами Дяді Жори, для артистів-початківців суми стартують приблизно від 3 тисяч доларів. Більш популярні зірки беруть за виступ від 20 тисяч доларів. Про це шоумен розповів в інтерв’ю Blick.ua.
Стали відомі гонорари українських зірок
Шоумен зазначив, що на кількість запитів від організаторів впливає популярність пісень українських артистів. Стандартний виступ на приватному заході зазвичай триває близько 45 хвилин.
Як виявилось, найпопулярніші зірки українського шоу бізнесу отримують за виступ від 20 тисяч доларів. Так званий “другий ешелон” бере близько 10 тисяч доларів і вище. Початківці заробляють від 3 тисяч доларів.
За словами Дяди Жори, на сьогодні найбільше уваги отримує співачка Альона Омаргалієва. Після виходу її гучних пісень знаменитість все частіше хочуть бачити на весіллях та масштабних заходах.
Шоумен додав, що після початку повномасштабної війни івент-сфера завмерла. Однак завдяки благодійним подіям вона почала оживати.
Дядя Жора часто проводить приватні заходи
Фото: Instagram
Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:
Крім того, український волонтер і колишній ведучий Сергій Притула відверто заговорив про свій заробіток під час роботи на телебаченні та концертах. Його річний дохід сягав кількох сотень тисяч доларів.
Наука
щось постійно заважає виміряти глибину найнижчої точки
Людям уже вдалося дістатися до найглибшої точки океану — Безодні Челленджера — але вона досі залишається оповитою таємницею.
Океан покриває більшу частину поверхні планети, але ми досі точно не знаємо, наскільки він глибокий. Незважаючи на те, що люди вже побували в Безодні Челленджера — найглибшій точці океану — її точна глибина досі залишається загадкою, пише IFLScience.
Незважаючи на те, що вимірювання глибини найглибшої точки океану проводилися щонайменше чотири рази, вчені досі не можуть дійти єдиної думки. Проблема в тому, що результати вимірювань залежать від того, кого запитати, які методи використовувалися та як того дня поводився океан.
Безодня Челленджера розташована в південній частині Маріанської западини і вважається місцем, де знаходиться найглибша відома точка морського дна. Це місце також часто називають океанічним аналогом Великого каньйону на дні західної частини Тихого океану.
За словами вчених, Безда Челленджера являє собою систему з трьох взаємопов’язаних западин: центральна — наймілкіша, за нею йде західна, а найглибшою вважається східна. Існує думка, що глибина Безодні Челленджера становить близько 10 935 метрів — ця цифра, ймовірно, взята з дослідження океанографів NOAA, проведеного у 2021 році. Ці дані не обов’язково є правильними, як вважають експерти, однак вони не відображають повної картини — справа в тому, що навіть високоточні вимірювання у 21 столітті можуть давати результати, які відрізняються на дивно велику величину.
Зазначимо, що вчені вимірюють глибину Безодні Челленджера з 1950-х років, використовуючи два різні методи, які вдосконалювалися та відточувалися протягом десятиліть. Один із них ґрунтується на вимірюванні тиску води, хоча для цього необхідно опустити датчик безпосередньо в ту точку, глибину якої потрібно визначити.
Відомо, що вперше люди досягли улоговини Безодні Челенджера за допомогою глибоководного апарата у 1960 році. Втім, цей спосіб не вважається найзручнішим, якщо мета полягає у вимірюванні висоти, а не у дослідженні великих незвіданих куточків планети. Проте до цього британські та науково-дослідні судна покладалися на метод акустичної батиметрії: звукові хвилі надсилалися до дна, а потім фіксувався час їхнього повернення після відбиття. Оскільки швидкість поширення звуку в морській воді відома, час проходження сигналу туди й назад можна перевести у показник глибини.
З того часу технологія вдосконалилася, і вона досі залишається основним способом визначення глибини океану. Дані показують, що в районі Безодні Челленджера звуковому сигналу потрібно близько 15 секунд, щоб пройти шлях від судна до дна і назад. Однак відомо, що на швидкість цього процесу можуть незначно впливати температура води, солоність, тиск та інші фактори.
У новому дослідженні японські вчені продемонстрували, як ці фактори можуть вплинути на результат. Команда розробила п’ять моделей, що враховують різні океанографічні умови, та внесла в них дані акустичних вимірювань глибини. Результати показали, що відмінності в умовах можуть суттєво змінювати оцінки глибини для східної улоговини Безодні Челленджера: результати коливалися від 10 914 до 10 932 метрів.
Інші новини про океан
-
Суспільство4 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Одеса6 днів agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Події6 днів agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
