Коралові рифи — це набагато більше, ніж просто барвисті підводні екосистеми. Вони підтримують рибальство, стимулюють туризм, захищають узбережжя від штормів, а також сприяють відкриттю нових ліків, пише SciTechDaily.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому дослідженні вчені виявили, що потужна глобальна морська хвиля тепла викликала широкомасштабне знебарвлення коралів, пошкодивши близько половини світових рифів. Команді зі Смітсонівського інституту вперше в історії провели глобальну оцінку, що оцінює масштаби знебарвлення в усьому світі. Результати вказують на те, що нова морська хвиля, яка почалася ще 2023 року, все ще триває.

Відомо, що корали виживають завдяки тісному біологічному партнерству. Одним із партнерів є невелика тварина, споріднена з медузами, яка будує твердий скелет коралового рифу. Усередині нього живуть мікроскопічні водорості, які використовують сонячне світло для вироблення енергії, що живить корал.

Коли температура океану піднімається занадто високо, це крихке партнерство може порушитися. Дослідники виявили, що в такій ситуації корал витісняє водорості, які забезпечують його енергією, і біліє. Цей процес учені називають знебарвленням — він, як відомо, послаблює корали, сповільнюючи їхній ріст і розмноження. Ба більше, якщо тепловий стрес сильний і тривалий, це може призвести до масової загибелі коралів.

У новому дослідженні вчені об’єднали супутникові вимірювання температури поверхні океану з підводними дослідженнями рифів і аерофотозйомкою, проведеною по всій земній кулі. Дані дали змогу вченим пов’язати вплив тепла, зафіксований із космосу, з реальними пошкодженнями рифів.

За словами співавтора дослідження, старшого наукового співробітника Смітсонівського інституту Шона Конноллі, фактично, їм з колегами вдалося провести найбільш географічно великий аналіз даних про знебарвлення коралів в історії. Під час дослідження вчені проаналізували понад 15 000 обстежень рифів, а результати їхньої роботи показали, що 80% рифів зазнали помірного або сильного знебарвлення, а 35% — помірного або сильного рівня загибелі коралів. Результати також вказують на те, що понад 50% коралових рифів у всьому світі зазнали значного знебарвлення, а 15% пережили істотну загибель коралів.

Зазначимо, що за останні три десятиліття Земля вже втратила близько половини всіх коралів. Океани поглинають більшу частину надлишкового тепла, що виділяється під час спалювання викопного палива, в результаті середня температура води невблаганно зростає, наражаючи коралові рифи на небезпеку.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені розгадали секрет коралів — як їм вдається вижити у віддаленому океані.

Раніше Фокус писав про те, що один з найбільш значущих рифів планети виглядає як поверхня Місяця: вчені стривожені.

Людмили Юрченко не стало на наступний день після дня народження, який артистка відзначала 14 лютого. Про це повідомили у Національній опері України.

“Національна опера України у глибокій скорботі: сьогодні, 15 лютого у віці 83 років відійшла у вічність видатна оперна співачка, педагог, народна артистка України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Людмила Володимирівна Юрченко”, — пишуть у некролозі.

Причину смерті артистки наразі не розголошують.

Колеги кажуть, що Людмилу Володимирівну любили за щирість у стосунках, безкомпромісну мистецьку вимогливість та прагнення досконалості.

Творчість Людмили Юрченко

На сцені Національної опери України співачка виступала до 2011 року. За цей час виконала понад 30 оперних партій, зокрема Насті в “Тарасі Бульбі” Миколи Лисенка, Джемми в “Ярославі Мудрому” Георгія Майбороди, Йохаведди у “Мойсеї” Мирослава Скорика.

Міжнародне визнання Юрченко здобула ще на початку кар’єри: у 1971 році виступила на Міжнародному конкурсі в Барселоні, де змагалися провідні вокалісти Європи, і виборола золоту медаль. Після завершення сценічної кар’єри присвятила себе педагогічній діяльності.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

28 грудня 2025 року померла легендарна французька акторка Бріжит Бардо — одна з головних ікон кіно та стилю ХХ століття. У 1960-х вона стала справжнім символом Франції, а її акторська кар’єра тривала до середини 1970-х. Після завершення роботи в кіно Бардо присвятила себе захисту тварин і відома як активістка.

Стародавні люди вірили, що очі кішок утримують у собі сонце після його заходу — нібито це і робило їх такими блискучими в нічний час. Справжню ж причину моторошного світіння котячих очей у темряві було розкрито менш ніж сто років тому, в 1929 році. Ще пізніше вчені змогли зрозуміти, як ця особливість впливає на зір самих тварин, пише Popular Science.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Чому очі кішок світяться в темряві

Очі всіх живих істот на планеті мають сітківку — тонкий шар у задній частині ока, який поглинає світло і перетворює його на сигнали, зрозумілі мозку. Простими словами, її можна уявити як прозорий, світловідбивний екран.

Дослідники виявили, що за сітківкою кішки знаходиться дзеркальний шар, відомий як тапетум люцидум. До слова, у людини він відсутній. Коли світло потрапляє в людське око і не поглинається сітківкою, воно не використовується.

Однак в оці котячих світло, що проходить через сітківку без поглинання, потрапляє на тапетум люцидум, який відбиває його назад через сітківку. Це дає змогу сітківці повторно вловити світло. Таким чином, світіння, яке ми бачимо в очах котів уночі, — світло, що відбивається від тапетума люцидума.

Вбудовані окуляри нічного зору

Ця особливість, за словами вчених, забезпечує кішкам більшу світлочутливість, ніж у людей, — унаслідок цього їхні очі можуть вловлювати навіть найдрібніші частинки світла. Відомо, що котячі можуть бачити при неймовірно тьмяному світлі, яке для нас може здатися непроглядною темрявою — корисна здатність для тварин, які ведуть переважно нічний спосіб життя.

До речі, кішки — не єдині тварини, що володіють тапетумом люцидумом. Дослідження також показали, що ці структури присутні у корів, овець, кіз і коней — вважається, що це необхідно для виявлення хижаків в умовах слабкого освітлення. Риби, дельфіни та кити використовують його для зору в темній, каламутній воді. Водночас білки, свині та більшість приматів, включно з людьми, не мають його, тому що вони активні вдень і не потребують нічного зору.

Чому у кішок щілиноподібні очі

При яскравому денному світлі зіниці кішок, як правило, звужуються в тонкі вертикальні щілини, щоб блокувати зайве світло і захищати чутливу сітківку. Вертикальна форма також робить контури об’єктів більш чіткими, допомагаючи кішкам неймовірно точно оцінювати відстань — важлива навичка під час вистежування і засідки на здобич.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що через 60 років ученим нарешті вдалося розгадати таємницю рудих котів.

Раніше Фокус писав про те, що вчені з’ясували, що кішки частіше “розмовляють” із чоловіками, ніж із жінками: у чому причина.