За словами дослідника Марселя Гейнена та тургіда Джеффа Боугла, коти є символом міста, символізують добробут, пошану та відданість для всіх місцевих. Про це розповідає BBC.

Пан Гейнен каже, що коти Стамбула загалом не є “домашніми улюбленцями або бездомними тваринами. Також пухнасті не належать конкретним людям, а доглядаються громадою у відповідних районах їх проживання.

“Кожен муніципалітет має ветеринарний відділ, який допомагає вуличним тваринам у своєму районі, надаючи безкоштовні послуги стерилізації для вуличних котів. Приватні ветеринарні клініки також пропонують знижки для вуличних котів, а мешканці часто допомагають оплачувати рахунки за ветеринарні послуги”, — пояснює співзасновниця Музею котів у Стамбулі Фатіх Дагли.

Така вдячність котикам не є новою в житті стамбульців: ще з часів Османської імперії ставлення до пухнастих було особливих, бо саме тоді виникла професія mancacı (“доглядач котів”). Ці люди мали просте завдання — забезпечувати годування котів, а місцеві жителі також мали можливість купувати корм чи годувати котиків.

Пані Дагли каже, що коріння любові місцевих до котів тягнеться ще давніх часів, коли в порт прибували кораблі з пухнастими. Протягом років сформувався очевидний симбіоз, де люди, що живуть у Стамбулі, охоче діляться з котиками своїми просторами, всередині та зовні, на поверхні та під землею.

“Тому прізвисько “Catstanbul” широко використовується серед любителів котів у всьому світі. Під час власних візитів я зрозумів, як у такому галасливому, хаотичному мегаполісі вуличні коти Стамбула виявляються його найтихішими мешканцями. Чи то сидячи на дерев’яній лавці, коли я перепочиваю після підйому до Галатської вежі, чи то розташувавшись на набережній, милуючись панорамою міста на 360 градусів з води, коти Стамбула надавали мені відчуття спокою в місці, яке іноді може здаватися хаотичним”, — говорить пан Гейнен.

Як засвідчує містер Гейнен, коли стамбульський кіт обирає коліна для сну, чує запах м’яса кебаба, шафрану, смаженої кукурудзи та свіжої скумбрії витає навколо, то Стамбул “стає більш м’яким і приємним для всіх почуттів”. Самі ж коти Стамбула живуть досить комфортно — вони буквально повсюди: на вулицях історичного району Фатіх, на площі Султанахмет, в гірських районах і вздовж Босфору, біля ринків та станцій метро.

Багато магазинів також тримають котів як домашніх тварин, що ефективно приваблює відвідувачів зайти всередину. Багато інших залишають миски з їжею та водою для бездомних, що проходять повз, як пасажири по дорозі на роботу та з роботи.

“Симбіотичні відносини між котами та людьми виникли саме в цій частині світу. За часів Османської імперії котів тримали з практичною метою. Вони допомагали від гризунів на збереженому продовольстві. Сьогодні коти мають іншу роль. Вони — неофіційні туристичні посли, які пом’якшують кути суворого, жвавого міста”, — йдеться в тексті журналістів.

Раніше Фокус розповідав про те, якою була реакція котика на першу прогулянку. Впіймана реакція пухнастого на вихід “у люди” викликав у мережі потік саркастичних і смішних реплік.

Згодом стало відомо, що кіт зі Стамбула став інтернет-зіркою завдяки “сонним” посиденькам у кав’ярні. Його поведінка, що потрапила на фото, дуже розважила користувачів мережі.

Функція Quick Share від Google нарешті зможе “законнектитися” з AirDrop від Apple, пише zdnet.com. Користувачі смартфонів Android і iPhone тепер можуть обмінюватися файлами, однак поки що такий обмін з боку Android підтримують тільки телефони Pixel 10. Щоправда, компанія Google вже запевнила, що скоро поширить цю технологію і на інші пристрої Android.

Як нагадує видання, раніше iOS і Android могли взагалі не перетинатися. Функція передачі файлів AirDrop відмінно працювала на смартфонах iPhone, планшетах iPad або ноутбуках Mac, але за межі екосистеми Apple не виходила. У цьому і полягає основна відмінність двох систем — iOS по суті замкнута, а Android — набагато вільніша і відкритіша. Втім, такі ж обмеження були і у функції Quick Share — передавати або отримувати файли з iPhone було не можна. Тож користувачі iPhone і Android залишалися розділеними, поки Google не зробила перший крок до зближення.

Компанія оголосила про те, що обмін файлами між різними смартфонами стає реальністю. Спочатку функція Quick Share запускається на пристрої Android, а потім користувач вибирає файли, якими він хоче поділитися. Quick Share шукає прилеглі пристрої, включно з iPhone. Коли потрібний iPhone з’явиться в полі зору, його треба вибрати на телефоні Android. Потім на iPhone з’явиться AirDrop і перепитає щодо передачі файлу. Співрозмовник підтверджує і отримує файл-передачу з Android.

Ще компанія Google наголосила, що впровадила надійні заходи захисту користувацьких файлів під час їхнього передавання з одного телефону на інший. Таким чином, нова функція демонструє реальне досягнення на шляху об’єднання користувачів iPhone та Android. Видання нагадує трохи передісторії: ще в травні 2024 року Apple і Google презентували функцію, призначену для оповіщення користувачів iOS і Android про будь-які пристрої з підтримкою Bluetooth, які відстежують їх без їхнього відома або згоди. З випуском iOS 18 наприкінці того ж року Apple нарешті впровадила RCS (Rich Communications Service) на iPhone, і це дало змогу користувачам iOS і Android обмінюватися повідомленнями у форматі RCS.

Такий крок до зближення особливо важливий у контексті того, що Apple і Google вже давно є непримиренними конкурентами на мобільному ринку. Між ними були навіть судові тяжби. Але, як зазначають фахівці, буває, що навіть такі запеклі суперники на певний час відмовляються від боротьби, щоб діяти в інтересах усіх користувачів.

Так що єдиним бар’єром поки що є обмеженість нової функції смартфонами Pixel 10. Але, з урахуванням тенденції, що намітилася, можна розраховувати, що в найближчому майбутньому новинку підхоплять і інші пристрої Android.

Раніше стало відомо, чому смартфони iPhone все ще відстають від Android. Зокрема, серед недоліків експерт називали недосконалого голосового помічника Siri.

Засновниця кар’єрного коучингового бізнесу Self Made Millennial Маделін Манн стверджує: саме чіткі, спокійні та ґрунтовно продумані відповіді допомагають кандидатам отримати роботу. Особливо це стосується одного питання, яке, за її словами, найчастіше збиває з пантелику шукачів і призводить до відмови. Воно звучить так: “Ким ви бачите себе через п’ять років?”.

Манн пояснює в розмові з Make It: “Ніхто насправді не знає, якою буде його майбутня кар’єра, але це питання призводить до відхилення великої кількості шукачів роботи — і вони цього навіть не усвідомлюють”.

За її словами, мета цього запитання — з’ясувати, наскільки щиро кандидат зацікавлений у цій конкретній посаді та чи відповідає ця позиція його кар’єрним амбіціям. Відповідь має продемонструвати менеджерам з найму, як цілі та досвід кандидата вписуються в цю роль.

Поширена помилка на співбесіді

Манн додає, що багато хто ненавмисно доводять, що ця роль не входить до їхньої траєкторії, ділячись планами, які не мають нічого спільного з посадою.

“Вони можуть сказати щось на кшталт: “Я сподіваюся відкрити власний бізнес через п’ять років!” або “Я сподіваюся вийти заміж/одружитися”, — наводить приклади експертка.

Такі відповіді можуть створити враження, що людина може бути схильна до швидкої зміни роботи. Компанії шукають співробітників, які залишаться надовго, а не тих, хто вже планує звільнення.

Ніколи так не кажіть

Манн радить: ніколи не кажіть інтерв’юеру: “Я хочу вашу позицію через п’ять років”, — це може здатися зарозумілим і нереалістичним. Замість того щоб сказати: “Я очікую стати директором цього департаменту через п’ять років”, кандидатам слід зосередитися на кроках, які вони зроблять для досягнення прогресу.

Як варіант, можна відповісти: “Я хотів би взяти на себе більше підлеглих”, або “Я хотів би відповідати за більші кейси і стати ключовим експертом в організації”, або “Я хотів би виступати на більш масштабних заходах”.

Замість того щоб просто сказати: “Я женуся за титулом”, ви говорите: “Я женуся за результатами, які будуть корисні для бізнесу”.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

Крім того, СЕО компанії назвав три “червоні прапорці” на співбесіді.