Наприкінці червня в Одесі презентували першу збірку робіт драматургині, сценаристки, продюсерки та режисерки Наталії Ворожбит “Про що ця п’єса?”.

Інтент не зміг пройти повз події й не взяти в сценаристки інтерв’ю. 

Наталія Ворожбит — українська письменниця, драматургиня, режисерка, кураторка, сценаристка та акторка в напрямку “нова драма”. Кураторка фестивалів “Донкульт” та “ГОГОЛЬFEST”, співзасновниця фестивалю “Тиждень актуальної п’єси”. Найвизначніші роботи — “Кіборги” (2017), “Дике поле” (2018), “Спіймати Кайдаша” (2020), “Погані дороги” (2020). Лауреатка Шевченківської премії, Державної премії України імені Олександра Довженка та премії Women in Arts. 

Як створювався феномен “Спіймати Кайдаша”

Я себе не обмежувала і мені дозволили писати все, що я хочу. Тобто мене не примушували переписувати, мене не примушували підганяти під якийсь формат. Мені дали свободу, довіру. Це дуже, ну, це дуже хороші продюсери, які так таке дозволяють. Їх немало, точніше їх дуже мало в українському телебаченні кіно. І от в мене був якраз той випадок, що мені дозволили бути писати те, що я хочу. І потім дуже збіглося. Ну, якось я вважаю, що це чудо, магія, тому що, допомога друзів, які когось порадили та правильні люди зібрались це робити. От правильні люди, які це полюбили, яким це сподобалось. І ще один дуже важливий фактор. Нас не контролювала студія, не контролював телеканал. Нам дали там не досить не недостатньо багато грошей, ну, менше, ніж потребує цей серіал, але нам дали спокій.                                                                      Наталія Ворожбит

Головна помилка продюсерів

Головна помилка в тому, що вони завжди приходили з проханням зробити щось, як щось, не просто якийсь оригінальний твір, а казали: “О, нам треба доктор Хаус, тому що він там зараз в нього шалені перегляди”. І всі кидались писати про якогось збоченця, лікаря такого, але чужий успіх повторити неможливо. Можливо тільки створити щось своє нове. Чуже воно не працює. І такого було дуже багато. І я на таке не погоджувалась, як правило. Потім одна ще з помилок, вони впевнені, що знають свою аудиторію. Вони впевнені, що глядач цього дивитись не буде. Навіть коли продюсери подивились перші серії готові “Кайдашів”, вони сказали: “Боже, це так прекрасно, але це іміджевий продукт. Глядач цього не буде дивиться. Глядачеві це не цікаво. Уявляєте собі? Бачите, як вони помилялись. Насправді продюсер не знає своїх глядачів.
                                                            Наталія Ворожбит

Хотіла б жити у звичайній країні 

Чи боюсь я, що на Україну у світі, якщо війни не буде, будуть дивитись як на звичайну країну? Якщо війни не буде — нехай дивляться, як на звичайну країну. Я дуже хочу жити у звичайній країні, в якій немає нічого такого, крім того, що в неї нормальне життя. Це мрія, щоб ми менше використовували слово патріотизм, щоб нам не треба було цим оперувати. Це просто найкраще, про що можна мріяти. Тому що ми дивимося ж на європейські країни, от нехай на нас так дивляться. Це те, чого треба прагнути.                                                                                                                                                                                                                                              Наталія Ворожбит

Кирило Бойко

Команда Одеського художнього музею закликала владу внести зміни до організації руху на вулиці Софіївській, на ділянці перетину з провулком Ройтбурда. Причиною стало чергове ДТП на пішохідному переході, внаслідок якого постраждала співробітниця музею.

Про це повідомила адміністрація закладу.

За словами музейників, ділянка біля закладу небезпечна для пішоходів через активний рух та високу швидкість автомобілів.

“Тільки за останній рік ми ставали свідками кількох нещасних випадків із пішоходами, які користуються переходом біля музею”, – розповіли в музеї.

У музеї зазначають, що ситуація особливо ускладнюється взимку. Через спуск на цій ділянці дороги, слизьке покриття та відключення вуличного освітлення водії нерідко не встигають загальмувати або занадто пізно помічають пішоходів.

Ще у січні адміністрація музею двічі зверталася до Одеської МВА з проханням змінити організацію дорожнього руху.

Зокрема, музей просив встановити засоби примусового зниження швидкості. Однак отримав відмову, оскільки запропоновані зміни визнали недоцільними. Копії відповідного звернення та відповіді музей оприлюднив.

Фото: Одеський національний художній музей

За словами представників музею, 18 липня стався черговий інцидент – постраждала співробітниця закладу, яка вдень переходила вулицю Софіївську.

“Водій збив її, рухаючись дорогою на високій швидкості та не гальмуючи перед пішохідним переходом”, – повідомили в музеї.

Фото: Одеський національний художній музей

Музей звернувся до Одеської міської військової адміністрації, КУ “СМЕП ОМР” та Департаменту транспорту, зв’язку та організації дорожнього руху, зокрема до в. о. директора департаменту Сергія Щербаня, який підписав попередню відмову.

В адміністрації наголошують, що встановлення обмежувачів швидкості допоможе зробити цей перехід безпечнішим для відвідувачів, працівників і всіх пішоходів.

Там також зазначили, що в умовах повномасштабної війни містяни й так щодня перебувають під загрозою російських атак, тому наражати людей ще й на небезпеку через недосконалу організацію дорожнього руху є неприпустимим.

Ірина Глухова

Українські морські дрони не лише змінили ситуацію в Чорному морі, а й змусили Росію переглянути підхід до розвитку безпілотних технологій. Попри великі ресурси та потужний військово-промисловий комплекс, країна-агресор досі не змогла повністю наздогнати Україну в цьому напрямку. Водночас росіяни активно розвивають власні розробки та намагаються скоротити відставання.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.

Українська перевага

На думку речника Військово-морських сил Дмитра Плетенчука, головною перевагою України стало не лише створення нових технологій, а й підхід до їхнього розвитку. Він зазначив, що багато успішних рішень народжувалися завдяки ініціативі військових, інженерів і волонтерів, тоді як у Росії всі процеси залишаються жорстко централізованими. Саме це, за його словами, допомогло Україні швидко масштабувати виробництво безпілотників.

“Вони не мають того, чого маємо ми. Ініціативу, мотивацію, бажання. У нас досить часто ці процеси відбуваються в більш демократичний спосіб, адже ініціатива йде знизу”, — сказав Дмитро Плетенчук.

Морська революція

Речник ВМС звернув увагу, що успіх України у створенні морських дронів визнають навіть у Росії. За його словами, українські розробки починалися з невеликих команд, однак згодом перетворилися на масштабний напрямок, який суттєво вплинув на перебіг війни в Чорному морі.

“Навіть російські Z-блогери розуміють, що в якийсь момент Україна з гаражів із дронами вийшла на інший рівень. Ми змогли масштабувати це завдяки не лише державі, а й безпосередньо українцям”, — розповів він.

Російська відповідь

Плетенчук зазначив, що після успіхів України Росія почала активно вкладати ресурси у розвиток власних безпілотників. Водночас значна частина цього напрямку, за його словами, базується не на власних розробках, а на технологіях союзників. Він також наголосив, що росіяни змогли адаптувати ударні дрони до різних бойових завдань.

“Це не їхні досягнення, це їхні союзники — Іран, давайте називати речі своїми іменами. Водночас вони змогли перетворити “Шахед” на масштабовану мультиплатформу”, — зазначив речник.

Наздоганяють Україну

За словами речника ВМС, на початку повномасштабної війни Росія робила ставку насамперед на великі кораблі та свій флот. Однак розвиток українських морських дронів змусив її змінити пріоритети. Зараз росіяни вже мають чимало власних моделей безпілотників, хоча в окремих напрямах усе ще поступаються Україні.

“Росіяни прийшли на війну без дронів. Вони зробили ставку на свій потужний флот, тому були змушені нас наздоганяти. У деяких категоріях вони досі відстають, хоча в окремих уже скоротили розрив”, — підсумував Дмитро Плетенчук.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські кораблі продовжують запускати крилаті ракети по Україні, але роблять це значно рідше, ніж на початку повномасштабної війни. Через загрозу українських атак більшість ракетоносіїв тепер не базуються в окупованому Криму. Водночас Росія посилює захист свого флоту, а Україна продовжує завдавати ударів по кораблях і підводних човнах.

Також Новини.LIVE писали, що президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія фактично програла боротьбу за домінування в Чорному морі. За його словами, українські Військово-морські сили разом з іншими складовими Сил оборони та безпеки виконали завдання, яке ще донедавна багато хто вважав неможливим.