Як передає Укрінформ, відповідне клопотання у суді озвучив прокурор Сергій Савицький.

«Я вважаю, що розмір застави у сумі незаконно набутих грошових коштів, зокрема у сумі понад 55 млн гривень, що становить близько 18 тисяч 211 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде належним розміром застави, який може бути визначений для підозрюваного у випадку задоволення цього клопотання та застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою визначення застави», – сказав прокурор.

У разі внесення застави прокурор просить суд покласти на Чернишова низку обов’язків: прибувати до слідчого за першою вимогою, не відлучатися без дозволу слідчого з місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками і фігурантами у кримінальній справі.

Обґрунтовуючи обрання саме такого запобіжного заходу, прокурор САП зазначив, що, за даними правоохоронців, існує ризик втечі Чернишова, оскільки він за час повномасштабного вторгнення понад 50 разів перетинав державний кордон, а його старший син мешкає за кордоном на постійній основі.

Також слідство вважає, що з боку Чернишова є ризик знищення речових доказів і впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Як повідомляв Укрінформ, 14 листопада Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура в межах розслідування справи про корупцію в Енергоатомі вручили колишньому віцепрем’єр-міністру клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За даними слідства, експосадовець був серед відвідувачів так званої “пральні” – місця, де здійснювалася легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом. Цей об’єкт перебував під контролем керівника злочинної організації, викритої НАБУ та САП.

Детективи задокументували передачу підозрюваному та його довіреній особі понад 1,2 млн доларів та майже 100 тис. євро готівкою.

Фігуранту інкримінують ст. 368-5 Кримінального кодексу (незаконне збагачення).

Експосадовець вже підозрюється НАБУ і САП у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

У червні спецпрокуратура заявила про викриття в будівельній сфері масштабної корупційної оборудки, учасниками якої були, зокрема, колишні на цей час високопосадовці Міністерства розвитку громад та територій України.

Пізніше підозру оголосили ексміністру розвитку громад та територій, віцепрем’єр-міністру національної єдності Олексію Чернишову. Йому інкримінують зловживання службовим становищем й одержання неправомірної вигоди для себе і третіх осіб.

ВАКС обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді 120 млн гривень застави із покладенням відповідних процесуальних обов’язків. Сума була внесена у повному обсязі.

Фото Укрінформу можна купити тут

Про це повідомила у коментарі Укрінформу прессекретар ВАКС Олеся Чемерис.

«ВАКС призначив на 16 годину судове засідання з обрання запобіжного заходу колишньому віцепрем’єр-міністру», – сказала вона.

Клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розглядатиме слідчий суддя Віктор Ногачевський.

Як повідомляв Укрінформ, 14 листопада Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вручили колишньому віцепрем’єр-міністру України клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 

За даними слідства, експосадовець був серед відвідувачів “пральні” – місця, де здійснювалася легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом. Цей об’єкт перебував під контролем керівника злочинної організації, викритої НАБУ та САП напередодні.

Детективи задокументували передачу підозрюваному та його довіреній особі понад 1,2 млн доларів та майже 100 тис. євро готівкою.

Фігуранту інкримінують ст. 368-5 ККУ (незаконне збагачення).

Експосадовець вже підозрюється НАБУ і САП у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

У червні спецпрокуратура заявила про викриття в будівельній сфері масштабної корупційної оборудки, учасниками якої були, зокрема, колишні на цей час високопосадовці Міністерства розвитку громад та територій України.

Пізніше підозру оголосили ексміністру розвитку громад та територій, віцепрем’єр-міністру національної єдності Олексію Чернишову. Йому інкримінують зловживання службовим становищем й одержання неправомірної вигоди для себе і третіх осіб.

ВАКС обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді 120 млн гривень застави із покладенням відповідних процесуальних обов’язків. Сума була внесена у повному обсязі.

У серпні ВАКС на два місяці продовжив дію процесуальних обов’язків, покладених на Чернишова.

10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.

Обізнаний співрозмовник у правоохоронних органах поінформував, що працівники антикорупційного бюро провели обшуки в бізнесмена та співвласника студії “Квартал 95” Тимура Міндіча, а також у міністра юстиції Германа Галущенка, який раніше обіймав посаду міністра енергетики.

Мін’юст згодом підтвердив, що за участі Галущенка були проведені слідчі дії в межах кримінального провадження.

Під час операції “Мідас” антикорупційні органи встановили керівника злочинної організації – “Карлсона”.

НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних. Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.

Національне антикорупційне бюро оголосило підозру у незаконному збагаченні колишньому віцепрем’єр-міністру, на записах бюро він фігурує як “Че Гевара”.

Президент України Володимир Зеленський і Президент парламенту Греції Нікітас Какламаніс обговорили шляхи досягнення реального миру для України та можливий тиск Китаю і США на Росію для закінчення війни.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті глави держави.

За словами Зеленського, саме обговорення шляхів досягнення реального миру для України було одним із ключових під час зустрічі. Сторони говорили про потрібний тиск Китаю та США на Росію для закінчення війни.

Президент України й Президент парламенту Греції мають однакову позицію: сталий мир повинен базуватися на повазі до міжнародного права.

Також сторони обговорили співпрацю між Україною та Грецією на рівні парламентів. Какламаніс наголосив, що грецькі парламентарі готові до взаємодії з українськими колегами в усіх можливих сферах.

Президент України подякував Греції, Президентові парламенту та всім парламентарям за підтримку України від самого початку повномасштабної російської агресії.

За словами Зеленського, це різна підтримка – і української армії, і фінансова, і гуманітарна, – що дуже важливо.

“Сьогодні в нас новий шлях – майбутнього щодо енергетичної стабільності. Вдячний за всі ці прояви підтримки з боку грецького народу”, – підсумував глава держави.

Какламаніс запевнив у тому, що Греція та грецький парламент стоятимуть на боці України.

“Грецький парламент бажає, щоб якомога скоріше в Україну прийшов мир. І щоб досягнути стабільного миру, передусім ми маємо домогтися припинення вогню”, – зазначив він.

Читайте також: Зеленський та прем’єр Греції визначили розвиток двосторонніх відносин

Як повідомляв Укрінформ, НАК “Нафтогаз України” та грецька державна компанія DEPA Commercial підписали Лист про наміри щодо постачання природного газу в Україну в зимовий період у рамках зустрічі Президента Володимира Зеленського з Прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом.

Фото: ОП