Українські удари по легітимних військових цілях на території РФ слід розглядати як відповідь на російський терор проти цивільного населення та умисні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України.

Про це йдеться на сайті Офіса президента, передає Укрінформ.  

Зазначається, що до санкційного пакета, що стосується системи «Рассвет», увійшли 10 компаній і пов’язані з ними 19 росіян. Вони причетні до роботи над запуском системи «Рассвет», яку агресор планує використовувати на території України для продовження своєї агресивної та неспровокованої війни.

«РФ прагне мати супутникову систему, схожу на мережу Starlink, яка б давала змогу керувати військами, наводити та управляти в режимі онлайн ударними дронами, зокрема «Шахедами», і ракетами. Розгортання цієї системи може допомогти Росії не лише здійснювати безперервне керування засобами ураження в реальному часі в Україні, а й створювати загрози для інших країн», — йдеться у повідомленні.

Серед компаній, проти яких застосовані санкції:

• «Бюро 1440» – розробник, координатор і системний інтегратор проєкту «Рассвет»;
• пов’язані із цією структурою «Лабс 1440» – спеціалізується на виробництві сонячних батарей для космічних апаратів;
• «ФАБ Рассвєт» – займається розробкою, виробництвом та супроводом низькоорбітальних супутників зв’язку, абонентських терміналів;
• білоруське підприємство «АероКосмічні прилади» – здійснює розробку та прототипування компонентів для аерокосмічних систем.

Окрім цього, санкції застосовані до «5С Групп», що постачає в РФ іноземне промислове обладнання та розробляє промислові комп’ютери під маркою RMatic. Один із них був поставлений підсанкційному виробнику систем РЕБ і дронів «Орлан» та використаний у дослідно-конструкторській роботі в інтересах «Бюро 1440», зазначили в ОП.

Також санкції накладені на «Виробниче об’єднання «Аквамаш» – спеціалізується на механічній обробці металевих виробів і виготовленні високоточних деталей; «Ел-Оптікс» – постачає, обслуговує та інтегрує оптичне, телекомунікаційне й лазерне обладнання, фотоніку та системи квантового зв’язку; «Елєсар-Групп» – постачає в РФ електронні компоненти та обладнання іноземного виробництва; «Малі космічні апарати» – спеціалізується на розробці космічної техніки та наземних засобів супутникового зв’язку.

«”Рассвет” – це спроба Росії створити власну низькоорбітальну супутникову систему та використовувати її у війні проти України й для створення загроз усьому світу. Проєкт залежить від іноземних технологій, обладнання та компонентів, тому ми б’ємо по цих ланцюгах уже на етапі розробки й закликаємо партнерів синхронізувати санкції», – наголосив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

Крім того, запроваджений черговий санкційний пакет проти тіньового флоту. До пакета увійшло 39 морських суден, що використовують прапори: Росії – 17, Барбадосу – 3, Ліберії – 3, Маршаллових Островів – 3, Панами – 3, Гонконгу – 2, Джибуті – 2, Багамських Островів – 1, Екваторіальної Гвінеї – 1, Зімбабве – 1, Камеруну – 1, Палау – 1, Сьєрра-Леоне – 1.

Вони забезпечують експорт російської нафти, нафтопродуктів, а також газового конденсату, що є найважливішим джерелом доходу бюджету держави-агресорки, який потім спрямовується на війну проти українців. Ці судна транспортують російські енергоносії до портів Китаю, Індії, Єгипту, Туреччини та інших країн. Лише одне з них – Vasily Dinkov – і лише за перше півріччя 2026 року здійснило 15 операцій із перевезення близько 726 тисяч тонн російської сирої нафти.

Частково судна вже перебувають під санкціями Європейського Союзу, Великої Британії, США, Канади, Швейцарії та Австралії. Україна передасть усю інформацію партнерам для повної синхронізації санкцій у міжнародних юрисдикціях.

Відповідні укази про запровадження санкцій, №1072/2026 та №1073/2026, опубліковані на сайті ОП.

Як повідомляв Укрінформ, у 22-му санкційному пакеті Євросоюзу під обмеження можуть потрапити нові російські олігархи, пов’язані з ВПК країни-агресора.

Про це заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко сказав у виступі на прийнятті з нагоди 103-ї річниці проголошення Турецької Республіки, яке відбулося 29 жовтня в посольстві Туреччини в Києві, повідомляє Укрінформ.

«Важливим напрямом партнерства є оборонно-промислова співпраця. Поєднання турецьких технологічних можливостей з українськими інженерними розробками, технологічними компетенціями та бойовим досвідом відкриває перспективи для спільних проєктів і зміцнення обороноздатності двох держав», – сказав Міщенко.

Заступник міністра також відзначив підтримку Туреччини у протидії російській агресії та її дипломатичні зусилля задля припинення війни.

«Ми вдячні Президенту Турецької Республіки Реджепу Таїпу Ердогану та турецькій дипломатії за готовність сприяти діалогу, підтримувати переговорні процеси і шукати практичні рішення. Переконані, що Туреччина й надалі відіграватиме свою роль у цих міжнародних зусиллях», – зазначив дипломат.

Окрему увагу посадовець приділив безпеці Чорного моря, підкресливши значення безперешкодного експорту української аграрної продукції для економічної стійкості України та глобальної продовольчої безпеки, а також високо оцінив роль Туреччини у сприянні морським перевезенням і пошуку механізмів захисту морських комунікацій.

«Особливе місце в наших відносинах посідає безпека Чорного моря. Захист свободи судноплавства, портової інфраструктури, торговельних маршрутів має принципове значення для обох держав і міжнародної спільноти», – наголосив Олександр Міщенко.

Заступник міністра відзначив значний потенціал двосторонніх відносин у торговельно-економічній сфері, енергетиці, транспорті та відбудові України. За його словами, Україна зацікавлена в активній участі турецького бізнесу у відновленні країни.

«Переконаний, що майбутнє українсько-турецьких відносин – у поглибленні координації, взаємній підтримці та спільній відповідальності за безпеку і процвітання регіону. Наше завдання – перетворити політичну довіру на конкретний результат, домовленості – на спільні проєкти, а дружбу між народами – на міцне довгострокове партнерство», – підсумував Міщенко.

29 жовтня Туреччина відзначає День Республіки – національне свято на честь проголошення республіканської форми правління у 1923 році. Першим президентом країни був Мустафа Кемаль Ататюрк. Проголошення республіки стало початком нового етапу розбудови сучасної турецької держави.

Як повідомляв Укрінформ, 1 жовтня цього року набула чинності угода про вільну торгівлю між урядами України та Туреччини.