Політика
помер Федорук, який був мером міста 17 років поспіль
Микола Федорук двічі отримував орден «За заслуги» за ефективне управління Чернівцями. В ОВА наголосили, що він був справжнім патріотом і мудрим керівником.
Про смерть політика 7 травня повідомив міський голова Чернівців Роман Клічук.
Микола Федорук багато років був мером Чернівців. Зі слів Клічука, мешканці міста багато чим зобов’язані колишньому міському голові.
“Саме за його каденції наше місто змінювалося, не втрачаючи при цьому своєї унікальної душі. Він був людиною, яка жила Чернівцями й для Чернівців”, — підкреслив він.
Мер висловив співчуття рідним і близьким Федорука.
Також на смерть політика відреагував голова Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк. Він зауважив, що відчуває глибокий сум через цю звістку, назвавши Федорука видатним державним діячем.
Фото Миколи Федорука
Фото: Руслан Запаранюк / Чернівецька ОДА
“Його внесок у розвиток Чернівців, області та держави загалом важко переоцінити. Микола Трохимович був справжнім патріотом, мудрим керівником і людиною, яка завжди ставила інтереси громади понад усе”, — написав Запаранюк.
Він висловив співчуття рідним, близьким, друзям і знайомим померлого від себе особисто й від імені обладміністрації.
“Світла пам’ять про Миколу Трохимовича Федорука назавжди залишиться у наших серцях! Хай Бог йому дарує вічний спокій і Царство небесне”, — додав чиновник.
Біографія Миколи Федорука
У чернівецькому виданні “Шпальта” повідомили, що на момент смерті Федоруку був 71 рік. Він народився 20 березня 1954 року в селі Пісочне на Волині. Політик здобув освіту у “Львівській політехніці” за спеціальністю “Напівпровідникові й електронні прилади” та у Київському інституті політології й соціального управління за фахом “Теорія соціально-політичних відносин”. Він був полковником запасу СБУ.
Посаду мера Чернівців Федорук обіймав з 1994 по 2011 рік — чотири каденції поспіль. У березні 2011 року депутати міської ради проголосували за дострокове припинення повноважень міського голови через “порушення Конституції України, законів України та незабезпечення здійснення наданих йому повноважень”. Жителі Чернівців засудили рішення й збирали підписи для референдуму про недовіру, але його не відбулося.
Федорука двічі відзначали орденами “За заслуги” — III ступеня та І ступеня. У 2000 році він був нагороджений за внесок у становлення та розвиток місцевого самоврядування, а у 2008 році (на 600-річчя міста) за внесок у соціально-економічний, науковий та культурний розвиток Чернівців.
Нагадаємо, 6 травня відбувся масштабний обмін полоненими з РФ. В Україну повернулись 205 воїнів, яких тримали у тюрмах, знущаючись з них “за межами людяності”.
Вночі на 5 травня у Росії помер радянський чемпіон із класичної боротьби Віктор Авдишев, який створив у Києві одне з найвпливовіших злочинних угруповань.
Політика
Хмара обговорив із канадським колегою посилення ППО та далекобійних спроможностей
Міністр оборони України Євгеній Хмара і міністр оборони Канади Девід Макгінті обговорили подальшу підтримку України, зокрема посилення протиповітряної оборони, далекобійних спроможностей та постачання боєприпасів для гармат літаків F-16.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.
Хмара подякував Канаді за внесок у закупівлю критично важливих ракет PAC-3 для систем Patriot через механізм JUMPSTART. Вони посилять захист України від російських балістичних ударів.
Сторони обговорили подальшу підтримку України. Окрему увагу приділили потребам для масштабування операцій Сил оборони.
«Нарощуємо асиметричні дії проти ворога. Посилюємо наші deep strike операції по об’єктах, які працюють на війну проти України, зокрема підприємствах, де виробляється російське озброєння», – наголосив Хмара.
Ще один пріоритет – постачання боєприпасів для гармат літаків F-16.
За словами Хмари, «левова частка реактивних безпілотників знищується саме нашими F-16. 20-мм боєприпаси для літаків – критичний ресурс. Важливо максимально оперативно отримувати постачання, скорочувати терміни та процедури».
Міністри обговорили кроки для пришвидшення наступної поставки.
Хмара також поінформував канадського колегу про ситуацію на полі бою, де Україна вибудовує дронову перевагу.
Безпілотники необхідні для широкого спектра завдань, як бойових, так і логістичних. Саме тому Україна закликає партнерів максимально зосереджувати підтримку на закупівлі ефективних українських дронів для Сил оборони.
Як повідомляв Укрінформ, міністри оборони України та Великої Британії Євгеній Хмара і Вес Стрітінг напередодні засідання у форматі «Рамштайн» обговорили деталі наступного пакета допомоги, в якому враховані критичні потреби України.
Фото: МОУ
Політика
Історичні суперечки не повинні заважати співпраці України й Польщі
Україна і Польща мають зосередитися на спільному майбутньому, розвивати економічну й оборонну співпрацю, водночас не уникаючи складних питань спільної історії.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловила заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська на полях українсько-польського бізнес-форуму «Win-Win: Польща та Україна на спільному ринку ЄС».
«Історія – це спільне минуле, але в нас є спільне майбутнє. Це про те, як ми будемо економічно співпрацювати, як будемо разом оборонятися. Є історія, але ми повинні чітко відокремлювати, де минуле, а де сьогодення і куди ми далі йдемо», – наголосила Ковальська.
За її словами, історичними питаннями мають займатися історики, освітяни та представники гуманітарної сфери, тоді як завдання бізнесу й суспільства – розвивати економічні відносини та створювати спільні проєкти.
Водночас, на думку заступниці керівника ОП, загострення дискусій навколо історичних питань може стати своєрідним каталізатором для активізації співпраці в економіці та оборонній сфері, оскільки привертає додаткову увагу до всього комплексу українсько-польських відносин.
Коментуючи перспективи економічної співпраці, Ковальська зазначила, що війна змінює пріоритети та створює нові потреби українського ринку. Зокрема, одним із важливих напрямів залишається енергетика, оскільки російські атаки постійно завдають шкоди інфраструктурі. Водночас існують інші ніші, де Україна потребує польських товарів, технологій та інвестицій. Вона підкреслила, що для визначення найперспективніших напрямів необхідно досліджувати конкретні потреби України та можливості польського бізнесу. Позитивним чинником є також інтенсивний політичний діалог між Варшавою та Києвом, який створює передумови для розвитку економічних зв’язків.
Окремо заступниця керівника ОП приділила увагу оборонно-промисловій співпраці. На її думку, потенціал обох країн у цій сфері залишається значною мірою невикористаним.
«Це дуже молодий напрям співпраці, і ми ще не до кінця знайшли механізми його реалізації», – наголосила Ковальська, додавши, що така співпраця між сторонами буде напрацьована еволюційним шляхом.
За словами Ковальської, одним із головних викликів є відмінності у законодавстві та швидкості ухвалення рішень. Зокрема, українське регулювання у сфері приватного оборонного виробництва є гнучкішим, що дозволяє підприємствам швидше розвиватися та адаптуватися до потреб фронту. На її переконання, Київ і Варшава мають знайти механізми узгодження правил, які дадуть змогу підприємствам обох країн ефективніше співпрацювати.
Коментуючи нещодавнє створення Ради з питань співпраці з Польщею при Голові Верховної Ради України, Ковальська висловила думку, що цей орган «намагатиметься згладжувати гострі кути» в українсько-польських відносинах.
Ще одним перспективним напрямом вона назвала співпрацю університетів та освітніх установ. За її словами, українські технічні університети розвивають лабораторії та освітні програми у взаємодії з оборонними підприємствами. Україна має унікальну інженерну експертизу, зокрема у сфері безпілотних систем і військових технологій, якою може ділитися з міжнародними партнерами.
Ковальська висловила переконання, що після завершення війни Україна може стати важливим міжнародним освітнім центром у сфері військових технологій, а польські фахівці та студенти будуть серед тих, хто зацікавиться таким досвідом.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine проходила у Варшаві 12-13 листопада. Захід об’єднав понад 7500 учасників та 800 експонентів із 33 країн, а також представників більш як 150 українських громад. У межах виставки відбулися міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов у відеозверненні до учасників українсько-польського бізнес-форуму «Win-Win: Польща та Україна на спільному ринку ЄС» заявив, що одним з фундаментів стратегічного партнерства України й Польщі має стати оборонно-промислова співпраця, яка дозволить бізнесу обох країн отримувати вигоду.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час конференції ЄС та України з питань інвестицій у межах ReBuild Ukraine оголосила про запуск чотирьох інвестиційних програм для нашої країни загальним обсягом 376 млн євро.
Фото надане ОП
Політика
Ле Пен готова зустрітися із Зеленським, щоб обговорити фінансову підтримку України
Кандидатка у президенти Франції від ультраправого «Національного об’єднання» Марін Ле Пен заявила, що готова зустрітися з Володимиром Зеленським у Брюсселі, щоб обговорити фінансову підтримку України.
Про це вона розповіла журналістам на виставці Made in France у Парижі, передає Укрінформ із посиланням на Le Monde.
«Вважаю, що це було б цілком доречне місце. Річ у тім, що питання фінансування України нині розбурхує Європу», – сказала Ле Пен.
Зазначається, що у понеділок, 16 листопада, Ле Пен має провести закриту зустріч із послом України у Франції Вадимом Омельченком. Вона сказала, що повідомить йому про свою готовність зустрітися із Зеленським у Брюсселі.
Ле Пен заявила, що низка країн виступила проти додаткового фінансування України. І за її словами, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц «починає погрожувати то одним, то іншим».
Нагадаємо, Мерц запропонував пов’язати переговори про наступний довгостроковий бюджет ЄС із зобов’язанням усіх 27 членів долучитися до фінансування України. Такий підхід розкритикували прем’єр-міністри Словаччини та Чехії.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні Ле Пен заявила, що в разі її перемоги на президентських виборах-2027 Франція надаватиме фінансову допомогу Україні ще пів року, після чого припинить її. Вона також висловила готовність приїхати в Україну для розмови із Зеленським. Президент України у відповідь наголосив, що співпраця вигідна й самій Франції, зокрема завдяки українському військовому й технологічному досвіду.
Фото: Instagram/marine_lepen
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика5 днів agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Суспільство3 дні agoНовини на ранок
-
Політика4 дні agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство5 днів agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
