Політика
помер Федорук, який був мером міста 17 років поспіль
Микола Федорук двічі отримував орден «За заслуги» за ефективне управління Чернівцями. В ОВА наголосили, що він був справжнім патріотом і мудрим керівником.
Про смерть політика 7 травня повідомив міський голова Чернівців Роман Клічук.
Микола Федорук багато років був мером Чернівців. Зі слів Клічука, мешканці міста багато чим зобов’язані колишньому міському голові.
“Саме за його каденції наше місто змінювалося, не втрачаючи при цьому своєї унікальної душі. Він був людиною, яка жила Чернівцями й для Чернівців”, — підкреслив він.
Мер висловив співчуття рідним і близьким Федорука.
Також на смерть політика відреагував голова Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк. Він зауважив, що відчуває глибокий сум через цю звістку, назвавши Федорука видатним державним діячем.
Фото Миколи Федорука
Фото: Руслан Запаранюк / Чернівецька ОДА
“Його внесок у розвиток Чернівців, області та держави загалом важко переоцінити. Микола Трохимович був справжнім патріотом, мудрим керівником і людиною, яка завжди ставила інтереси громади понад усе”, — написав Запаранюк.
Він висловив співчуття рідним, близьким, друзям і знайомим померлого від себе особисто й від імені обладміністрації.
“Світла пам’ять про Миколу Трохимовича Федорука назавжди залишиться у наших серцях! Хай Бог йому дарує вічний спокій і Царство небесне”, — додав чиновник.
Біографія Миколи Федорука
У чернівецькому виданні “Шпальта” повідомили, що на момент смерті Федоруку був 71 рік. Він народився 20 березня 1954 року в селі Пісочне на Волині. Політик здобув освіту у “Львівській політехніці” за спеціальністю “Напівпровідникові й електронні прилади” та у Київському інституті політології й соціального управління за фахом “Теорія соціально-політичних відносин”. Він був полковником запасу СБУ.
Посаду мера Чернівців Федорук обіймав з 1994 по 2011 рік — чотири каденції поспіль. У березні 2011 року депутати міської ради проголосували за дострокове припинення повноважень міського голови через “порушення Конституції України, законів України та незабезпечення здійснення наданих йому повноважень”. Жителі Чернівців засудили рішення й збирали підписи для референдуму про недовіру, але його не відбулося.
Федорука двічі відзначали орденами “За заслуги” — III ступеня та І ступеня. У 2000 році він був нагороджений за внесок у становлення та розвиток місцевого самоврядування, а у 2008 році (на 600-річчя міста) за внесок у соціально-економічний, науковий та культурний розвиток Чернівців.
Нагадаємо, 6 травня відбувся масштабний обмін полоненими з РФ. В Україну повернулись 205 воїнів, яких тримали у тюрмах, знущаючись з них “за межами людяності”.
Вночі на 5 травня у Росії помер радянський чемпіон із класичної боротьби Віктор Авдишев, який створив у Києві одне з найвпливовіших злочинних угруповань.
Президент Володимир Зеленський привітав африканські держави з Днем Африки та побажав миру, свободи та безпеки.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у привітанні Зеленського у соцмережі Х.
«З Днем Африки всі держави та народи континенту! Бажаємо африканським країнам миру, свободи й безпеки на вашому динамічному континенті, роль якого стає все більш визначною», – наголосив глава держави.
За словами Зеленського, «Україна готова зробити внесок у розвиток, безпеку та суверенітет держав, адже українці багато досягли на цьому шляху, захищаючись від російського неоколоніалізму».
Він підкреслив, що «ми твердо переконані, що підтримка стабільності та самодостатності африканських країн дуже важлива, і ми готові співпрацювати у сфері освіти – тисячі африканських студентів здобули освіту в Україні, – а також у сфері технологій, продовольчої безпеки та розвитку виробництва на рівних умовах».
«Ми вдячні кожній африканській державі, яка підтримує нашу незалежність і наш народ, а також допомагає нам наблизити мир. Дякуємо країнам Африки, які підтримують нас у міжнародних організаціях, зокрема в Генеральній Асамблеї ООН. Голос Африки має реальну вагу у визначенні глобальних питань», – зазначив Президент.
Як повідомлялось, День Африки відзначається щороку за рішенням установчої конференції голів держав і урядів країн Африки, яка відбулася в Аддис-Абебі 25 травня 1963 року.
Фото: ОП
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров під час зустрічі в Анкарі з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом обговорив повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія.
Як передає Укрінформ, про це Умєров повідомив у Фейсбуці.
Йшлося про безпекову ситуацію і подальшу координацію дій у відповідь на спільні виклики.
Окремо Умєров і Фідан обговорили розвиток спільних ініціатив у сфері регіональної безпеки і перспективи практичної взаємодії.
“Ще один вектор розмови – гуманітарні питання. Повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія, залишається одним із ключових пріоритетів України”, – зазначив Умєров.
За його словами, Туреччина продовжує відігравати важливу роль для діалогу з питань безпеки і стабільності.
Умєров подякував Туреччині та особисто Фідану за підтримку України і конструктивну взаємодію.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитра Усова, у російському полоні з 2014 року перебувають понад 300 українських військових і цивільних.
Фото: facebook.com/rustemumerov.ua
П’ять країн, серед яких Велика Британія і Франція, відхилили пропозицію генерального секретаря НАТО Марка Рютте спрямовувати 0,25% ВВП на військову допомогу Україні.
Про це повідомляє The Telegraph, передає Укрінформ.
Генсек Альянсу визнав, що його план не буде реалізовано, оскільки не отримав достатньої підтримки. При цьому він не назвав противників ідеї.
За інформацією видання, Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували цю ідею, коли вона була висунута під час обговорень щодо посилення підтримки Києва.
Рютте сподівався ратифікувати цю пропозицію на майбутньому саміті НАТО в Анкарі.
За словами джерела видання в Альянсі, щонайменше сім держав-членів НАТО, які витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, висловили підтримку ініціативи. Однак для ратифікації потрібна одностайна підтримка з боку всіх країн-членів.
«Вони не дуже захоплені цією ідеєю», – сказав співрозмовник видання, згадавши Велику Британію, Францію, Іспанію, Італію та Канаду.
Зазначається, що розмір військового внеску Великої Британії є третім за величиною після США та Німеччини, проте не досягає 0,25% ВВП. Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер обіцяв виділяти щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів на рік – приблизно 0,1% – у найближчому майбутньому.
Водночас Франція, Іспанія, Італія – третя, четверта та п’ята за величиною економіки Європи – і Канада відстають від багатьох своїх менших союзників у плані надання допомоги Україні.
За даними Кільського інституту, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають Україні допомогу на рівні 0,25% ВВП і більше.
Як повідомлялося, за інформацією видання Politico, генеральний секретар НАТО Марк Рютте на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці квітня звернувся до союзників із проханням виділити Україні 0,25% ВВП. У разі схвалення цієї ідеї щорічні обсяги допомоги Україні могли зрости до 143 мільярдів доларів.
Фото: НАТО
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика5 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — бойові дії можуть закінчитися за фінським сценарієм — JPMorgan Chase
-
Відбудова5 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Політика5 днів agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Відбудова1 тиждень agoТри польські будівельні компанії підписали угоду про співпрацю щодо відновлення України
-
Події1 тиждень agoУ Києві в червні пройде «Чілдрен Кінофест»