Connect with us

Політика

помер Федорук, який був мером міста 17 років поспіль

Published

on


Микола Федорук двічі отримував орден «За заслуги» за ефективне управління Чернівцями. В ОВА наголосили, що він був справжнім патріотом і мудрим керівником.

Про смерть політика 7 травня повідомив міський голова Чернівців Роман Клічук.

Микола Федорук багато років був мером Чернівців. Зі слів Клічука, мешканці міста багато чим зобов’язані колишньому міському голові.

“Саме за його каденції наше місто змінювалося, не втрачаючи при цьому своєї унікальної душі. Він був людиною, яка жила Чернівцями й для Чернівців”, — підкреслив він.

Мер висловив співчуття рідним і близьким Федорука.

Також на смерть політика відреагував голова Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк. Він зауважив, що відчуває глибокий сум через цю звістку, назвавши Федорука видатним державним діячем.


Fullscreen

Фото Миколи Федорука

Фото: Руслан Запаранюк / Чернівецька ОДА

“Його внесок у розвиток Чернівців, області та держави загалом важко переоцінити. Микола Трохимович був справжнім патріотом, мудрим керівником і людиною, яка завжди ставила інтереси громади понад усе”, — написав Запаранюк.

Він висловив співчуття рідним, близьким, друзям і знайомим померлого від себе особисто й від імені обладміністрації.

“Світла пам’ять про Миколу Трохимовича Федорука назавжди залишиться у наших серцях! Хай Бог йому дарує вічний спокій і Царство небесне”, — додав чиновник.

Біографія Миколи Федорука

У чернівецькому виданні “Шпальта” повідомили, що на момент смерті Федоруку був 71 рік. Він народився 20 березня 1954 року в селі Пісочне на Волині. Політик здобув освіту у “Львівській політехніці” за спеціальністю “Напівпровідникові й електронні прилади” та у Київському інституті політології й соціального управління за фахом “Теорія соціально-політичних відносин”. Він був полковником запасу СБУ.

Посаду мера Чернівців Федорук обіймав з 1994 по 2011 рік — чотири каденції поспіль. У березні 2011 року депутати міської ради проголосували за дострокове припинення повноважень міського голови через “порушення Конституції України, законів України та незабезпечення здійснення наданих йому повноважень”. Жителі Чернівців засудили рішення й збирали підписи для референдуму про недовіру, але його не відбулося.

Федорука двічі відзначали орденами “За заслуги” — III ступеня та І ступеня. У 2000 році він був нагороджений за внесок у становлення та розвиток місцевого самоврядування, а у 2008 році (на 600-річчя міста) за внесок у соціально-економічний, науковий та культурний розвиток Чернівців.

Нагадаємо, 6 травня відбувся масштабний обмін полоненими з РФ. В Україну повернулись 205 воїнів, яких тримали у тюрмах, знущаючись з них “за межами людяності”.

Вночі на 5 травня у Росії помер радянський чемпіон із класичної боротьби Віктор Авдишев, який створив у Києві одне з найвпливовіших злочинних угруповань.



Джерело

Політика

Під санкції ЄС можуть потрапити нові російські олігархи

Published

on



Відповідаючи на запитання, чи можна розцінювати зняття Євросоюзом санкцій з російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова початком скасування обмежень, Власюк сказав: «На наш погляд, це була величезна помилка, після чого ми відразу їм запропонували список з 10 інших російських олігархів, які пов’язані з ВПК, не просто рандомні олігархи, і вважаємо, що було би правильно їх санкціонувати».

Читайте також: Прем’єр Нідерландів закликав посилити санкції проти Росії, а не послаблювати їх

Він також додав: «Забігаючи наперед, я думаю, що деякі імена ми побачимо у 22-го санкційному пакеті ЄС».

Як повідомляв Укрінформ, Рада ЄС 22 вересня ухвалила рішення продовжити на 36 місяців – до 22 вересня 2029 року – дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Водночас зі списку було вилучено російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова.

Зараз ЄС готує 22-й пакет санкцій проти Росії, який може охопити обмеження щодо військово-промислового комплексу, торгівлі, а також індивідуальні та фінансові санкції.



Джерело

Continue Reading

Політика

Єврокомісія закликає країни ЄС використати €21,3 мільярда в межах SAFE для України

Published

on



Європейська комісія запросила держави-члени Європейського Союзу взяти участь у другому раунді інструменту «Безпекова дія для Європи» (Security Action for Europe, SAFE), використавши кошти на підтримку України.

Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії, передає Укрінформ.

Загальний бюджет другого конкурсу становить 21,3 мільярда євро, а подати заявки зможуть усі країни-члени блоку.

Після отримання цільових запитів від держав-членів Єврокомісія зобов’язується повідомити їх про попередній розподіл коштів протягом двох тижнів з дня завершення дедлайну подачі.

Окрім задоволення власних національних потреб та оборонних пріоритетів, Брюссель наполегливо закликає країни-члени ЄС спрямувати кошти цього етапу на посилення співпраці з Україною. Зокрема, йдеться про включення спільних оборонних закупівель разом із Києвом до національних інвестиційних планів.

Єврокомісія наголошує на необхідності першочергового забезпечення нагальних потреб як Збройних Сил України, так і збройних сил країн ЄС у ключових сферах, зокрема системах протиповітряної та протиракетної оборони; дронах та засобах протидії дронам, а також боєприпасах та ракетному озброєнні.

Фінансові можливості другого раунду надаються в межах довгострокової кредитної програми SAFE загальним обсягом 150 мільярдів євро, яка була ухвалена у травні 2025 року. У листопаді того ж року країни-члени подали свої плани розвитку оборонної промисловості, при цьому деякі з них запросили менші суми, ніж передбачалося початковими домовленостями.

Наразі Євросоюз схвалив кредитні угоди з усіма 19 державами-членами, які вирішили долучитися до механізму. Для 16 із них Єврокомісія вже підписала відповідні договори. Крім того, майже 13,5 мільярда євро вже виплачено 11 країнам, які звернулися по авансове фінансування.

Читайте також: ЄС розглядає новий кредит для покриття частини дефіциту фінансування України у 2027 році – джерело

Як повідомляв Укрінформ, інструмент SAFE є ключовим елементом загальноєвропейської стратегії Readiness 2030 («Готовність 2030»). Його мета – прискорити інвестиції в оборонні спроможності, підвищити рівень боєготовності та стійкості, а також зміцнити європейську оборонно-промислову базу шляхом розширення кооперації та проведення спільних закупівель озброєнь.

Фото: eumetsat.int



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна буде рушієм європейської безпеки навіть без вступу до НАТО в найближчій перспективі

Published

on



Україна на цьому етапі радше думає про партнерство з НАТО, а не про членство, прагнучи водночас вступу до ЄС як чинника безпеки на континенті.

Про це у Брюсселі заявив віцепрем’єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов на заході «Підтримуй Україну – захищай Європу», організованому Офісом Київського безпекового форуму в ЄС, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Ми, напевно, мали переглянути наше ставлення до НАТО. Так, ми дивилися в бік НАТО як на безпекову парасольку, але зараз, я вважаю, це інша історія. На цьому етапі ми радше думаємо про партнерство, а НАТО приглядається до досвіду України, і ви вчитеся в нас, оскільки це наша прикра роль зараз – грати роль форпосту європейської оборони», – заявив Ченцов.

При цьому він наголосив на безумовній необхідності дивитися в майбутнє: яку роль Україна відіграватиме після війни.

«І в цьому плані не має значення, чи стане Україна членом НАТО негайно. Україна є і буде рушієм європейської безпеки, важливим партнером для НАТО і, сподіваюся, невдовзі членом ЄС», – підкреслив віцепрем’єр.

Він зосередився на вступі України до ЄС як на факторі безпеки. Ченцов визнав, що Київ довгий час розглядав членство в Євросоюзі як альтернативну «парасольку безпеки» для України.

«Ми змінюємо це сприйняття просто зараз: знову ж таки, Україна є фактором безпеки ЄС у ширшому розумінні. Йдеться не лише про Збройні сили України – мабуть, одні з найбільш боєздатних збройних сил на континенті, – ми також говоримо про український досвід у ширшій сфері стійкості. Ми говоримо про демократичну стійкість та відповідні інструменти», – пояснив член уряду.

Він попередив, що зараз Росія наважилася напряму погрожувати європейським країнам, почала посилати «сигнали», як-от епізод із дронами в Лейпцигу. Вона шантажує і погрожує, але це лише початок.

«Настав час для держав-членів, для НАТО об’єднати зусилля з Україною та навчитися, як це – жити в умовах постійної загрози. У нашому випадку, на жаль, фізичної, кінетичної загрози, у вашому випадку – поки що гібридної. Отже, це зміна ситуації, в якій ми живемо, і зміна ролей, які ми маємо відігравати та виконувати», – зауважив Ченцов.

Читайте також: Краще вкладатися у звичайні озброєння, ніж розвивати власну ядерну програму – експерт

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що обмеження чисельності ЗСУ та затвердження нейтрального статусу України на переговорах не обговорюються.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.