Політика
помер Федорук, який був мером міста 17 років поспіль
Микола Федорук двічі отримував орден «За заслуги» за ефективне управління Чернівцями. В ОВА наголосили, що він був справжнім патріотом і мудрим керівником.
Про смерть політика 7 травня повідомив міський голова Чернівців Роман Клічук.
Микола Федорук багато років був мером Чернівців. Зі слів Клічука, мешканці міста багато чим зобов’язані колишньому міському голові.
“Саме за його каденції наше місто змінювалося, не втрачаючи при цьому своєї унікальної душі. Він був людиною, яка жила Чернівцями й для Чернівців”, — підкреслив він.
Мер висловив співчуття рідним і близьким Федорука.
Також на смерть політика відреагував голова Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк. Він зауважив, що відчуває глибокий сум через цю звістку, назвавши Федорука видатним державним діячем.
Фото Миколи Федорука
Фото: Руслан Запаранюк / Чернівецька ОДА
“Його внесок у розвиток Чернівців, області та держави загалом важко переоцінити. Микола Трохимович був справжнім патріотом, мудрим керівником і людиною, яка завжди ставила інтереси громади понад усе”, — написав Запаранюк.
Він висловив співчуття рідним, близьким, друзям і знайомим померлого від себе особисто й від імені обладміністрації.
“Світла пам’ять про Миколу Трохимовича Федорука назавжди залишиться у наших серцях! Хай Бог йому дарує вічний спокій і Царство небесне”, — додав чиновник.
Біографія Миколи Федорука
У чернівецькому виданні “Шпальта” повідомили, що на момент смерті Федоруку був 71 рік. Він народився 20 березня 1954 року в селі Пісочне на Волині. Політик здобув освіту у “Львівській політехніці” за спеціальністю “Напівпровідникові й електронні прилади” та у Київському інституті політології й соціального управління за фахом “Теорія соціально-політичних відносин”. Він був полковником запасу СБУ.
Посаду мера Чернівців Федорук обіймав з 1994 по 2011 рік — чотири каденції поспіль. У березні 2011 року депутати міської ради проголосували за дострокове припинення повноважень міського голови через “порушення Конституції України, законів України та незабезпечення здійснення наданих йому повноважень”. Жителі Чернівців засудили рішення й збирали підписи для референдуму про недовіру, але його не відбулося.
Федорука двічі відзначали орденами “За заслуги” — III ступеня та І ступеня. У 2000 році він був нагороджений за внесок у становлення та розвиток місцевого самоврядування, а у 2008 році (на 600-річчя міста) за внесок у соціально-економічний, науковий та культурний розвиток Чернівців.
Нагадаємо, 6 травня відбувся масштабний обмін полоненими з РФ. В Україну повернулись 205 воїнів, яких тримали у тюрмах, знущаючись з них “за межами людяності”.
Вночі на 5 травня у Росії помер радянський чемпіон із класичної боротьби Віктор Авдишев, який створив у Києві одне з найвпливовіших злочинних угруповань.
Не всі етапи роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ обов’язково відбуватимуться в Гаазі. Статут передбачає можливість проведення засідань поза місцем постійного знаходження органу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.
Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.
“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.
Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.
За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).
“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.
Фото: ОП
“Нагальна потреба в узгоджених парламентських зусиллях для збереження припинення вогню та підтримки миробудівництва на Близькому Сході та в інших регіонах вимагає екстрених парламентських дій для підтримки припинення вогню, особливо на Близькому Сході та в інших гарячих точках”, – зазначається в документі під назвою «Плекання надії, забезпечення миру та справедливості для майбутніх поколінь».
Асамблея засудила систематичні порушення міжнародного гуманітарного права, напади на цивільних та блокування гуманітарної допомоги.
Також зазначається, що протягом Асамблеї МПС відбулися зустрічі органів, які займаються питаннями миру та безпеки, зокрема робочої групи з мирного врегулювання війни в Україні та комітету з питань Близького Сходу.
“Ці зустрічі були спрямовані на пошук нових шляхів сприяння миру через парламентський діалог та дипломатію”, – додали в МПС.
Крім питань безпеки, делегати закликали до реформування Світової організації торгівлі та створення справедливої цифрової економіки.
Асамблея у Стамбулі зібрала понад 1500 делегатів, серед яких понад 720 парламентаріїв із 126 країн світу. Наступна Асамблея МПС відбудеться у жовтні в Танзанії.
Як повідомляв Укрінформ, українську делегацію на 152-й Генеральній асамблеї Міжпарламентського союзу в Стамбулі очолював перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
Як передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку, у секретаріаті Радбезу повідомили, що запит на проведення засідання «надійшов від України після масштабних російських повітряних ударів по Дніпру та інших містах України», що відбулися 14 квітня.
Члени РБ – Данія, Франція, Греція, Латвія, Ліберія та Велика Британія – підтримали цей запит. Очікується, що з доповідями виступлять помічник генсека з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохамед Халед Хіарі та заступниця генсека з гуманітарних питань Джойс Мсуя.
Засідання Радбезу розпочнеться о 15:00 (22:00 за київським часом).
Як повідомляв Укрінформ, постпред України при ООН Андрій Мельник звернувся до Ради Безпеки з проханням провести засідання через посилення російських обстрілів і зростання жертв серед цивільного населення.
-
Суспільство6 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події6 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спростив правила публічних закупівель для захисту критичної інфраструктури
-
Політика6 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід