Події
Премія Drahomán Prize оголосила лонглист номінантів 2025 року
Премія для перекладачів з української мови мовами світу Drahomán Prize оголосила довгий список номінантів 2025 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Український ПЕН.
Зазначається, що до довгого списку премії Drahomán Prize увійшли 31 перекладач і перекладацький тандем. Цьогоріч серед номінантів найбільше перекладачів, які перекладають з української на англійську мову.
Також у довгому списку є перекладачі на німецьку, італійську, польську, грузинську, румунську, шведську, французьку, норвезьку, словацьку, бенгальську, сербську, чеську, словенську, іврит, білоруську, литовську, румунську, португальську мови.
Заявки на здобуття премії надійшли з 26 країн, зокрема Італії, США, Норвегії, Польщі, Австрії, Словаччини, Іспанії, Індії, Грузії, Швеції, Сербії, Чехії, Німеччини, Словенії, Великої Британії, Канади, Ізраїлю, Фінляндії, Португалії, Литви, Угорщини, Румунії, Бразилії, Греції, Франції та Нідерландів.
До довгого списку премії Drahomán Prize за 2025 рік увійшли:
- Акіллі Алессандро, Груша Ярина з перекладом італійською мовою поетичної збірки Ірини Шувалової «Кінечні пісні»;
- Фолдой Даґфінн із перекладом норвезькою мовою роману Юрія Андруховича «Дванадцять обручів»;
- Ґачковський Марцін із перекладом польською мовою роману Валер’яна Підмогильного «Місто»;
- Гуемер (Гнедкова) Ганна з перекладом німецькою мовою поетичної збірки Вікторії Фещук «182 дні»;
- Ґолдінякова Вероніка з перекладом словацькою мовою роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч»;
- Ґош Мрідула з перекладом бенгальською мовою «Кобзаря» Тараса Шевченка, 2025;
- Ґуґушвілі Тамта з перекладом грузинською мовою книжки Станістава Асєєва «Світлий шлях»;
- Хокансон Нільс із перекладом шведською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
- Іванович Мілена з перекладом сербською мовою збірки оповідань Оксани Забужко «Сестро, сестро»;
- Какабадзе Давид із перекладом грузинською мовою роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома»;
- Каліна Петр із перекладом чеською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
- Керстен Беатрікс із перекладом німецькою мовою збірки вибраних поезій Тараса Шевченка та книжки Володимира Вакуленка «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
- Кінселла Елі, Орловські Дзвіня з перекладом англійською мовою поетичної збірки Галини Крук «Втрачаючи, жити»;
- Купідура Ришард із перекладом польською мовою романів Богдана Коломійчука «Триста миль на схід»;
- Киян Дмитро, Цуркан Кейт із перекладом англійською мовою поетичної збірки Христі Венгринюк «Довгі очі»;
- Лубей Прімож, Лубей Яня Воллмаєр із перекладом словенською мовою роману Сергія Жадана «Інтернат»;
- Любка Юлія, Цуркан Кейт із перекладом англійською мовою збірки есеїв Андрія Любки «Війна з тильного боку»;
- Мюррей Ніна з перекладом англійською мовою поетичної збірки Ірини Вікирчак «Альгометрія», роману Оксани Луцишиної «Любовне життя», п’єси Сергія Жадана «Хлібне перемир’я» та драми Лесі Українки «Кассандра»;
- Мусаковська Юлія з перекладом англійською мовою поетичної збірки Артура Дроня «Тут були ми»;
- Нємцев Ростислав, Міхалі Феліція з перекладом французькою мовою книжки Володимира Вакуленка «Я перетворююсь … Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
- Паперний Антон із перекладом на іврит роману Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу»;
- Плотка Алесь, Русецкая Наталля з перекладом білоруською мовою збірки Юрія Іздрика;
- Помпео Лоренцо з перекладом італійською мовою повісті Івана Франка «Для домашнього огнища»;
- Рінкявічене Доната з перекладом литовською мовою роману Тані П’янкової «Вік червоних мурах» та збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
- Савчинська Тетяна з перекладом англійською мовою книжки Катерини Зарембо «Схід українського сонця»;
- Суровєц Галіна з перекладом польською мовою роману Василя Слапчука «Роман & Роман»;
- Трайста Міхай Гафія з перекладом румунською мовою роману Софії Андрухович «Амадока», роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч» та антології «Механізми захисту 12 українських письменників у війні»;
- Уґґла Софія з перекладом шведською мовою роману Сергія Жадана «Арабески»;
- Вітт Сусанна з перекладом шведською мовою збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
- Єрмалаєва Франко Воля, Франко Коста Патерсон із перекладом португальською мовою поетичної збірки Максима Кривцова «Вірші з бійниці»;
- Євтушенко Елла, Мартен Фредерік із перекладом французькою мовою поетичної збірки Ярини Чорногуз [dasein: оборона присутності].
В Українському ПЕН нагадали, що короткий список та лавреата премії визначає Капітула, до якої входять дев’ять членів, зокрема авторитетні письменники, перекладачі, мово- та літературознавці, культурні менеджери. Оскільки через повномасштабну війну Росії проти України змістилися етапи проведення конкурсу і церемонії премії, роботу Капітули було продовжено на один рік.
До Капітули премії 2025 року увійшли Володимир Шейко, Володимир Єрмоленко, Олександра Коваль, Ярослава Стріха, Алла Татаренко, Ееро Балк, Рорі Фіннін, Ірина Забіяка і Софія Онуфрів.
Як зазначається, лавреата або лавреатку премії оголосять під час урочистої церемонії навесні 2026 року. Переможець отримає статуетку, виготовлену українською художницею Анною Звягінцевою, грошову винагороду в розмірі 3 000 євро, а також додаткові можливості для роботи та промоції своєї творчості.
Премія Drahomán Prize була заснована 2020 року Українським інститутом, Українським ПЕН та Українським інститутом книги. Вона покликана підтримати і відзначити сподвижницьку роботу перекладачів з української мови на мови світу. Drahomán Prize вручається за високу перекладацьку майстерність та внесок у промоцію української літератури за кордоном.
Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії Drahomán Prize за 2024 рік став фінський перекладач Ееро Балк зі своїм перекладом книги Євгенії Кузнєцової «Драбина».
Фото ілюстративне
Фото Укрінформу можна купити тут
У межах національного туру «Кіно заради Перемоги!» в дев’яти областях України в лютому відбулися 58 показів вітчизняних фільмів.
Про це повідомило Державне агентство з питань кіно, передає Укрінформ.
У межах туру «Кіно заради Перемоги!» в лютому відбулися 58 кінопоказів / Фото: Держкіно
1 / 11
Зокрема, 1-22 лютого у військових частинах Національної гвардії України в Житомирській області показані стрічки «Черкаси» та «Кіборги».
3-25 лютого у Хмельницькому в госпіталі ветеранів війни організовані покази фільмів «Фортеця Хаджибей», «Песики», «Віддана», «Екс» та «Лишайся онлайн».
4-25 лютого для військових, які проходять реабілітацію, у медичному закладі міста Трускавець Львівської області показували кінокартини «Атлантида», «Східняк», «Мій карпатський дідусь» та «Яремчук. Незрівнянний світ краси».
4-28 лютого в запорізькому кінотеатрі імені Олександра Довженка організовані 12 показів стрічок «Збори ОСББ», «Сусідка», «Атлантида», «Східняк», «2000 метрів до Андріївки», «Спадок брехні» та «Кіборги».
4-27 лютого в одному з реабілітаційних центрів Запоріжжя показували «Фортецю Хаджибей», «Шляхетні волоцюги» та «Лишайся онлайн».
5-19 лютого в медичному центрі Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області організовані покази фільмів «Іван Сила», «Сусідка» та «Відпустка наосліп».
7-28 лютого в Миронівці для місцевої громади в Будинку культури показані стрічки «Атлантида», «Гуцулка Ксеня», «Віддана» та «Вартові Різдва».
8-20 лютого в черкаському кінотеатрі «Україна» для військових відбулися покази фільму «2000 метрів до Андріївки». Заходи проходили за участю кінознавця Ярослава Підгори-Гвяздовського та директора кінотеатру Артура Акопяна.
8-19 лютого в одному з реабілітаційних центрів Нацгвардії в Полтавській області показували стрічки «Пекельна хоругва, або Різдво Козацьке», «Відпустка наосліп» та «Черкаси».
15 лютого у Київському центральному будинку офіцерів для військовослужбовців та їхніх родин організували показ «Вартових Різдва». Представляли фільм режисер Олександр Кірієнко, продюсерка та авторка сценарію Тетяна Шуліка, співавторка сценарію Тамара Грантовська й очільник асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль.
18 лютого у Київському інституті Нацгвардії відбувся показ фільму «Мамай». Презентували цю стрічку амбасадор туру, режисер Олесь Санін та Андрій Різоль.
19 лютого у військовому інституті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка показали «2000 метрів до Андріївки». Представив стрічку кінознавець Ярослав Підгора-Гвяздовський.
19 лютого у Київській національній академії Служби безпеки України теж відбувся показ «2000 метрів до Андріївки» за участю оператора Алекса Бабенка та Андрія Різоля.
23-27 лютого у Вінниці та області для місцевої громади і внутрішньо переміщених осіб за сприяння ВОЦК «Щедрик» організовані покази фільмів «Східняк», «Черкаси», «Мати Апостолів» та «Кіборги».
24 лютого в одному з реабілітаційних центрів Київської області для ветеранів показали стрічку «Поводир» за участю режисера Олеся Саніна. Цього ж дня в міській бібліотеці Одеси для громади був показаний фільм «Мирні люди».
26 лютого у Київській національній дитячій бібліотеці відбувся показ кінокартини «Вартові Різдва». Представляли цю стрічку продюсерка та авторка сценарію Тетяна Шуліка, співавторка сценарію Тамара Грантовська та Андрій Різоль. Цього ж дня в Боярці Київської області для курсантів ліцею ім. Івана Богуна показали «2000 метрів до Андріївки», представив стрічку кінознавець Ярослав Підгора-Гвяздовський.
Також 26 лютого в медичному реабілітаційному центрі Одеси організували показ фільму «Лишайся онлайн».
Від початку реалізації туру «Кіно заради Перемоги!» організовані загалом 3125 кінопоказів у 526 населених пунктах та військових частинах 23 областей України.
Організатором цих кінопоказів є асоціація «Дивись українське!» у співпраці з Головним управлінням комунікацій Збройних сил України.
Як повідомлялося, національний тур «Кіно заради Перемоги!» реалізується із 6 серпня 2022 року. Його мета – морально-психологічна підтримка та мотивація військовослужбовців, майбутніх офіцерів, внутрішньо-переміщених осіб і громад.
Ініціаторами проєкту є Офіс Президента, Державне агентство з питань кіно й асоціація «Дивись українське!». Підтримку надає фонд «МХП-Громаді».
Тур реалізується у співпраці з Генеральним штабом ЗСУ, за сприяння Міністерства оборони, обласних військових адміністрацій, Національної гвардії та Національної поліції.
У Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки 12 березня відбудеться прем’єра вистави Юлії Лобановської «Ляльковий дім» за соціально-психологічною драмою норвезького драматурга Генріка Ібсена.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
««Ляльковий дім» – це класика світової драматургії та вистава-дзеркало, у якому кожен може впізнати момент, коли перестає бути собою, аби відповідати вимогам інших. Це історія про ілюзію, що живе всередині головної героїні, та прозріння, що звільнює її. Людина прагне лишатися людиною, а не іграшкою у чужих руках, і прагне вийти за рамки «можливого», аби нарешті побачити реальність”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у виставі порушуються тема любові без свободи, права жінки бути собою у світі нав’язаних ролей та межі між обов’язком і правом на власне життя.
Творча команда: режисерка – Юлія Лобановська; сценографія – Олексій Вакарчук; костюми – Катерина Корнійчук; пластичне рішення – Наталія Бурлака; музичне оформлення та звукорежисерське рішення – Владислав Тененбаум; асистент режисерки – Олег Савкін; помічники режисерки – Михайло Гейкрайтер, Ярослав Куровський.
Прем’єра вистави «Ляльковий дім» відбудеться 12 березня о 18:30.
Як повідомлялося, 4 березня о 18:00 у Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської покажуть виставу “Енеїда” від Театру ветеранів.
Фото: lesyatheatre.com.ua
Дослідники з нідерландського Рейксмузею підтвердили автентичність картини Рембрандта «Видіння Захарія у храмі», у середу полотно буде представлено публіці вперше за кілька десятиліть.
Про це повідомляє Reuters, передає Укрінформ.
Картина «Видіння Захарія у храмі» до середини ХХ століття вважалася роботою Рембрандта ван Рейна, але у 1960 році її вилучили з корпусу його робіт. За словами мистецтвознавців, це рішення грунтувалося на менш передових техніках дослідження, ніж доступні зараз.
Під час дворічних досліджень експерти порівняли картину з іншими роботами Рембрандта того ж періоду і дійшли висновку, що саме він написав її у 1633 році у віці близько двадцяти років.
Картина зображує біблійний сюжет про первосвященника Захарію, який дізнається від архангела Гавриїла, що у них з дружиною, незважаючи на їхній похилий вік, народиться син, майбутній Іван Хреститель. Сам Гавриїл на картині не зображений: його присутність передано світлом у правій верхній частині композиції.
Реставраторка Петрія Нобл зазначила, що зображення світла за допомогою товстих шарів фарби (техніка імпасто) було характерним для Рембрандта.
Зазначається, що картину передав музею у довгострокову оренду анонімний приватний колекціонер. Нинішній власник успадкував полотно від свого батька, який купив твір у 1961 році, і відтоді картина зникла з публічного доступу.
«Чудово, що люди тепер можуть дізнатися більше про молодого Рембрандта – він створив цю дуже зворушливу роботу невдовзі після переїзду з Лейдена в Амстердам. Це прекрасний приклад унікального способу, яким Рембрандт зображує історії», – сказав директор Рейксмузею Тако Діббітс.
Як повідомляв Укрінформ, за підсумками дослідження встановлено, що два твори з колекції музею Mauritshuis в Гаазі – “Портрет Рембрандта з горжетом” і “Етюд старого чоловіка” – не є роботами Рембрандта, а щодо третьої картини сумніви залишаються.
Фото: Koen van Weel/Х
-
Суспільство5 днів agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство5 днів agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події5 днів agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Одеса5 днів agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна1 тиждень agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Війна4 дні agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна5 днів agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова4 дні agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA