Політика
Прем’єри України та Норвегії зустрілися у США
Прем’єр-міністри України і Норвегії Денис Шмигаль та Йонас Гар Стьоре обговорили спільне виробництво зброї.
Як передає Укрінформ, про це Шмигаль повідомив у Телеграмі за результатами зустрічі на полях Spring Meetings у Вашингтоні.
“Цінуємо виділені цього року Норвегією 8 млрд доларів для України. Особливо важливо, що переважна більшість цих коштів спрямовується на військові потреби”, — заявив він і нагадав, що за останні два тижні було виділено 1,4 млрд доларів на артилерійські боєприпаси і підготовку військових та два менші пакети на зміцнення системи охорони здоров’я і відбудову України.
За словами Шмигаля, сторони обговорили спільні виробництва зброї.
“Маємо вже приклади успішної співпраці та налаштовані розширювати співробітництво. Розраховуємо на сприяння уряду Норвегії в підтримці компаній, які зацікавлені інвестувати в Україну. Це інвестиція не лише в українську обороноздатність, але й у безпеку всієї Європи”, — зауважив Шмигаль.
Як підкреслив очільник уряду України, “Норвегія — наш важливий союзник. Дякуємо за співлідерство у Коаліції з морських спроможностей, а також активну й ефективну участь у коаліціях повітряних сил, ППО/ПРО, дронів та РЕБ”.
Також Прем’єр-міністри двох країн обговорили економічне співробітництво і зусилля задля завершення війни.
“Цінуємо позицію Норвегії щодо важливості встановлення справедливого миру”, — зазначив Шмигаль.
“Вдячні норвезькому уряду за важливу допомогу й солідарність з українським народом”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський обговорив з Прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре розширення безпекової співпраці.
Фото: Денис Шмигаль/Телеграм
Політика
Зеленський обговорив із президенткою Бундестагу механізми використання російських активів
Президент Володимир Зеленський у Берліні під час зустрічі з президенткою Бундестагу Юлією Кльокнер обговорив механізми, які дадуть змогу використати заморожені російські активи на користь України.
Як передає Укрінформ, про це глава Української держави повідомив у Телеграмі.
«Зустрівся з Президенткою Бундестагу Німеччини Юлією Кльокнер. Обговорили механізми, які дадуть змогу використати заморожені російські активи на користь України. Цінуємо лідерство Німеччини в цьому питанні. Окремо говорили про наші з партнерами зусилля для закінчення війни, встановлення достойного миру та гарантування безпеки», – розповів Зеленський за підсумком зустрічі.
Він також висловив вдячність очільниці та всьому Бундестагу за підтримку України, а саме – за виділення 11,5 млрд євро на оборонну допомогу наступного року. «Це допоможе нашим воїнам, загалом країні в захисті від російської агресії», – сказав Президент.
Як повідомлялося, 15 грудня Зеленський перебуває з візитом у Німеччині. Він уже провів зустріч із Федеральним президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром, програмою також передбачені зустріч із канцлером Фрідріхом Мерцом, участь Президента України та Федерального канцлера у закритті німецько-українського економічного форуму.
Увечері запланована зустріч Президента України з лідерами країн ЄС, Великої Британії, ЄК, Євроради, НАТО.
Фото: ОП
Політика
Зеленському довіряють понад 60% українців
Президенту Володимиру Зеленському довіряють 61% українців.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Згідно з опитуванням, Зеленському довіряють 61% респондентів, не довіряють – 32%. Баланс довіри-недовіри становить +29%.
На початку жовтня показники довіри були майже ідентичними.
Водночас показники довіри до Президента є динамічними.
Серед респондентів, яких КМІС опитав у листопаді (26-30 листопада), 49% довіряли Зеленському, а серед респондентів, опитаних у грудні (1-13 грудня) – 63% (а в тиждень 8-13 грудня – 65%).
КМІС 26 листопада – 13 грудня провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”, до якого за власною ініціативою додав запитання, які стосуються війни і миру, довіри до західних партнерів, внутрішньої ситуації. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (на підконтрольній території) були опитані 547 респондентів у віці 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50%, 4,8% для показників, близьких до 25%, 3,4% – для показників, близьких до 10%, 2,5% – для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як повідомляв Укрінформ, у рейтингу довіри українців до світових лідерів цьогоріч перше місце посів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер (76,1%), а президенти США і Польщі побили антирекорд.
Фото: ОП
Політика
Росіяни продовжать захоплення всієї України, якщо Донбас впаде
Російські загарбники не планують зупинятися на Донбасі, отже Україна потребує надійних гарантій, зокрема для убезпечення інших регіонів.
Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ, передає кореспондент Укрінформу.
«Це справді насичений дипломатичний тиждень. Сьогодні у нас багато обговорень, по-перше, щодо України, з точки зору фінансування. Це вирішальний тиждень», – сказала Каллас.
Вона наголосила, що Донбас «не є кінцевою метою для Путіна».
«Якщо Донбас впаде, то впаде фортеця, і тоді вони точно продовжать захоплення всієї України. А якщо Україна впаде, то інші регіони також опиняться в небезпеці. Ми знаємо це з історії, і ми повинні вчитися з історії», – сказала висока представниця.
Вона закликала європейських лідерів бути чіткими щодо фактів: «У нас один агресор і одна жертва, і це їй потрібні гарантії безпеки. Це Україна, а не Росія».
Каллас нагадала, що за останні 100 років Росія напала щонайменше на 19 країн, на деякі – три-чотири рази, і жодна з цих країн не нападала на Росію, тому Москві не потрібні жодні гарантії безпеки.
«Гарантії безпеки потрібні всім іншим», – зауважила Каллас.
Вона додала: одна з причин, чому країни прагнуть бути частиною НАТО, полягає в тому, що вони не хочуть, аби Росія вторглася до них.
«І саме тому Швеція та Фінляндія вступили до НАТО. Саме тому країни Балтії вступили до НАТО, щоб мати цю оборонну парасольку. Тепер, якщо членство під питанням або виключено, нам потрібно подумати, які гарантії безпеки є сильними. Вони не можуть бути просто на папері чи обіцянками – це мають бути реальні війська, реальні можливості, щоб Україна могла захистити себе», – підсумувала висока представниця.
Як повідомляв Укрінформ, зустріч Президента Володимира Зеленського зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, а також української та американської делегацій у Берліні в неділю тривала понад п’ять годин.
Перемовини продовжаться сьогодні.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса6 днів agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Політика6 днів agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Усі новини1 тиждень agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Війна6 днів agoТаїланд наступає на Камбоджу та зайняв село на чужій території — фото
-
Усі новини1 тиждень agoкомпанія наважилась на неочікуваний крок
-
Усі новини6 днів agoЧоловік виявив незвичний обман зору на паркані після випадіння снігу
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорить з Ляєн, Коштою та Рютте питання миру в Україні
-
Одеса6 днів agoГрафік відключень світла Одеса на 9 грудня — оновлений розклад
