Політика
про атаку на Кривий Ріг: Метою Росії був цілеспрямований терор проти цивільних
МЗС України назвало російський удар по Кривому Рогу цілеспрямованим терором проти цивільних та повною зневагою мирних зусиль.
Про це йдеться в заяві відомства, передає Укрінформ.
«Цим варварським ударом проти українських цивільних людей і дітей Росія демонструє повну зневагу до міжнародних мирних зусиль за лідерства Президента США Дональда Трампа. Це сигнал Москви Вашингтону про те, що Путін буде продовжувати війну та вбивати українців, допоки не відчує інший рівень тиску та сили», – йдеться в повідомленні.
В зовнішньополітичному відомстві наголосили, що Україна була та є відданою мирним зусиллям і зробила конкретні кроки на шляху до миру, на відміну від РФ, яка тягне час і чинить звірства.
В МЗС також категорично відкинули російську брехню про нібито військові цілі цього удару.
«Факти з місця вчинення злочину свідчать про відсутність будь-яких військових цілей. Метою Росії був цілеспрямований терор проти цивільних людей. Цей удар є черговим воєнним злочином і грубим порушенням міжнародного гуманітарного права», – наголосили в МЗС.
В Міністерстві зазначили, що вже поінформувало всіх партнерів і міжнародні організації про деталі удару РФ по Кривому Рогу, тип застосовної ракети й наслідки цього злочину. У відомстві закликали до чітких публічних реакцій, засудження російських звірств, конкретних дій для посилення тиску на Москву та зміцнення України, зокрема посилення ППО та військової допомоги. «Вдячні тим нашим партнерам, які вже висловилися, чітко засудили дії російських злочинців, надають конкретну допомогу», – підкреслили в МЗС.
Крім того, українська сторона вже ініціювала скликання засідань низки міжнародних організацій для реагування на російський обстріл Кривого Рогу та постійних обстрілів житлових районів інших українських міст.
Зазначається, що Україна спільно із міжнародними партнерами продовжує документувати російські злочини та працювати задля забезпечення невідворотного покарання російських злочинців за всі їхні звірства проти України та українців.
Як повідомляв Укрінформ, увечері, 4 квітня, ворог випустив балістичну ракету по житловому кварталу Кривого Рогу. Загинули 19 людей, ще 68 були поранені. Пізно ввечері місто атакували дрони, вбивши людину, ще семеро були поранені. Наразі у лікарнях Кривого Рогу перебувають 38 постраждалих від ракетного удару.
Серед загиблих і постраждалих є діти. У Кривому Розі 7,8 та 9 квітня будуть оголошені Дні жалоби за загиблими.
Україна закликає міжнародну спільноту посилити практичні інструменти захисту політв’язнів, яких незаконно утримує Росія, та перейти від декларацій до конкретних дій – зокрема політичного менторства, посилення персональних санкцій і вимоги допуску незалежних міжнародних моніторингових місій.
Про це у коментарі Укрінформу заявила народна депутатка, правозахисниця, колишня постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.
«Міжнародне право не має лише обговорюватися – воно має діяти. Ми закликаємо іноземні парламенти переходити до реального, відчутного тиску на Росію, не боятися перетинати вигадані та ілюзорні «червоні лінії» Росії, як і будь-якого іншого агресора», – підкреслила Ташева.
За її словами, одним із ефективних механізмів може стати персональне залучення іноземних парламентаріїв до захисту конкретних ув’язнених.
«По-перше, це політичне менторство парламентаріїв над конкретними політичними в’язнями. Коли той чи інший політик публічно бере під опіку політвʼязня, це стає певним захистом для цієї людини в російській тюрмі та зменшує ризик тортур. Далі цей політик або його країна на тому чи іншому рівні можуть адвокатувати звільнення або принаймні надання медичної допомоги», – пояснила Ташева.
Наступним кроком, за її словами, є посилення персональних санкцій проти тих, хто забезпечує функціонування репресивної машини: так званих «суддів», прокурорів, співробітників ФСБ та керівників пенітенціарних установ.
“І по-третє – консолідована вимога щодо допуску незалежних міжнародних моніторингових місій до місць незаконного утримання наших громадян. Світ не має права звикати до того, що люди роками перебувають за ґратами лише за вірність Україні та власну ідентичність”, – наголосила Ташева.
За її словами, безумовним флагманом і найефективнішим інструментом для деокупації та реінтеграції Кримського півострова є Міжнародна “Кримська платформа”, парламентський саміт якої відбудеться цієї осені в Лондоні.
Другий критично важливий трек, на її переконання, – це взаємодія з країнами ісламського світу.
“Ми закликаємо держави, які сповідують іслам, підтримати надання Україні статусу спостерігача в Організації ісламського співробітництва (ОІС). Це дозволить нам ефективніше захищати права мусульман, зокрема кримськотатарського народу, який зараз перебуває під шаленим тиском держави-окупанта”, – підкреслила Ташева.
Ще один напрям – військова підтримка України та розширення механізмів тиску на Росію, зокрема економічних, її повернення до світової ізоляції та, безперечно, притягнення до відповідальності.
Як повідомляв Укрінформ, від початку російської окупації Криму правозахисники верифікували 520 осіб, яких переслідують за політично мотивованими «кримінальними справами». Понад 270 із них є представниками корінного кримськотатарського народу.
Фото Укрінформу можна купити тут
Президент України Володимир Зеленський поїде на зустріч з очільником Кремля Володимиром Путіним до будь-якої столиці, яка її організує – крім Москви та Мінська.
Про це заявив журналістам міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми зараз також виступаємо за зустріч, аби отримати нову динаміку цю дипломатичну Президент Зеленський – Путін. Ми попросили про це турків, ми попросили ще певні столиці. Ми до турків адресно звернулися. Але якщо інша столиця, крім Москви та Білорусі, організує таку зустріч, ми поїдемо. І для нас це важливо», – сказав він.
Як повідомлялося, в інтерв’ю Axios Зеленський заявив, що найкращий спосіб досягти прориву в питанні території — це особиста зустріч Путіна з ним.
Раніше Сибіга заявляв в інтервʼю Укрінформу, що Україна прагне закінчення війни, Президент Зеленський готовий до зустрічі з Путіним. Щодо можливості проведення такої зустрічі, зокрема за участю Трампа та Ердогана, Україна звернулася до Туреччини.
Президент Володимир Зеленський обговорив з президентом Чилі Хосе-Антоніо Кастом-Рістом напрями співпраці між країнами.
Про це повідомляється у Телеграмі глави держави, передає Укрінформ.
Зазначається, що Президент України вперше мав розмову з президентом Чилі і привітав його зі вступом на посаду.
«Детально обговорили всі можливі напрями для поглиблення двосторонньої співпраці між нашими країнами. Україна вже має 10-річні безпекові домовленості з трьома країнами Близького Сходу, і ми готові до такого ж партнерства із Чилі. Говорили й про співробітництво в металургійній галузі, сільському господарстві, розвідці корисних копалин. Домовилися, що наші команди обговорять наступні кроки», – йдеться у повідомленні.
У ході зустрічі Зеленський подякував Касту-Рісту за підтримку України і приєднання до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.
Він також висловив сподівання, що Чилі приєднається до травневого саміту, присвяченого українським дітям.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів низку зустрічей у Латинській Америці та готує активізацію роботи українських представництв у регіоні.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події7 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Україна7 днів agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Відбудова7 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Усі новини1 тиждень ago2000-річна мумія хлопчика здивувала вчених (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці