Політика
про атаку на Кривий Ріг: Метою Росії був цілеспрямований терор проти цивільних
МЗС України назвало російський удар по Кривому Рогу цілеспрямованим терором проти цивільних та повною зневагою мирних зусиль.
Про це йдеться в заяві відомства, передає Укрінформ.
«Цим варварським ударом проти українських цивільних людей і дітей Росія демонструє повну зневагу до міжнародних мирних зусиль за лідерства Президента США Дональда Трампа. Це сигнал Москви Вашингтону про те, що Путін буде продовжувати війну та вбивати українців, допоки не відчує інший рівень тиску та сили», – йдеться в повідомленні.
В зовнішньополітичному відомстві наголосили, що Україна була та є відданою мирним зусиллям і зробила конкретні кроки на шляху до миру, на відміну від РФ, яка тягне час і чинить звірства.
В МЗС також категорично відкинули російську брехню про нібито військові цілі цього удару.
«Факти з місця вчинення злочину свідчать про відсутність будь-яких військових цілей. Метою Росії був цілеспрямований терор проти цивільних людей. Цей удар є черговим воєнним злочином і грубим порушенням міжнародного гуманітарного права», – наголосили в МЗС.
В Міністерстві зазначили, що вже поінформувало всіх партнерів і міжнародні організації про деталі удару РФ по Кривому Рогу, тип застосовної ракети й наслідки цього злочину. У відомстві закликали до чітких публічних реакцій, засудження російських звірств, конкретних дій для посилення тиску на Москву та зміцнення України, зокрема посилення ППО та військової допомоги. «Вдячні тим нашим партнерам, які вже висловилися, чітко засудили дії російських злочинців, надають конкретну допомогу», – підкреслили в МЗС.
Крім того, українська сторона вже ініціювала скликання засідань низки міжнародних організацій для реагування на російський обстріл Кривого Рогу та постійних обстрілів житлових районів інших українських міст.
Зазначається, що Україна спільно із міжнародними партнерами продовжує документувати російські злочини та працювати задля забезпечення невідворотного покарання російських злочинців за всі їхні звірства проти України та українців.
Як повідомляв Укрінформ, увечері, 4 квітня, ворог випустив балістичну ракету по житловому кварталу Кривого Рогу. Загинули 19 людей, ще 68 були поранені. Пізно ввечері місто атакували дрони, вбивши людину, ще семеро були поранені. Наразі у лікарнях Кривого Рогу перебувають 38 постраждалих від ракетного удару.
Серед загиблих і постраждалих є діти. У Кривому Розі 7,8 та 9 квітня будуть оголошені Дні жалоби за загиблими.
Перше засідання Альянсу дронів ЄС-Україна відбудеться 11 вересня у Брюсселі.
Це підтвердили Euractiv два джерела з галузі, передає Укрінформ.
Як повідомив представник ЄК на умовах анонімності, у засіданні візьме участь комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс. За словами джерел, зустріч буде здебільшого присвячена підбиттю підсумків, визначенню подальшого графіка роботи та обговоренню перших кроків групи.
До складу альянсу входять 19 компаній, серед яких з боку ЄС – ORQA, Indra Group, Fincantieri, WB Electronics/WB Group, Destinus, Delair, RSI Europe, TERMA A/S та Quantum Systems, а з боку України – Skyfall Industries, Greentech Harvest, Tencore, Deviro, Vyriy Industry, Науково-виробнича компанія «ATHLON AVIA», TAF Industries, UFORCE та F-Drones.
Одне із джерел в галузі висловило скептицизм щодо можливих результатів засідання, назвавши це «ще однією зустріччю».
Ще на початку травня ЄК опублікувала заклик до компаній долучитися до альянсу, зазначивши, що його головними цілями будуть «сприяння європейським зусиллям щодо створення комплексного європейського потенціалу у сфері безпілотників та засобів протидії їм».
Голова ЄК Урсула фон дер Ляєн вперше висунула ідею створення Альянсу дронів у торішній промові «Про стан ЄС» на тлі низки оголошень, спрямованих на протидію порушенням повітряного простору держав-членів.
Відтоді Європейська комісія уклала нове «оборонно-промислове партнерство» з Україною, в основі якого лежить «угода про дрони». Вона має на меті «забезпечити єдину, узгоджену рамку співпраці між ЄС та Україною для сприяння, координації та підтримки» повної реалізації угод про дрони, які Київ підписав із кількома столицями країн ЄС та ЄАВТ.
Це партнерство може отримати до 10 млрд євро фінансування з невикористаних коштів програми «Заходи з безпеки для Європи» (SAFE), заявила фон дер Ляєн під час візиту до Києва 15 липня.
Як повідомляв Укрінформ, Україна та Європейський Союз погодили угоду в оборонно-промисловій сфері – Drone Deal.
Фото: pixabay
Володимир Путін дав вказівку протягом трьох діб не завдавати ударів по Києву.
Путін дав вказівку з опівночі сьогодні протягом трьох діб не завдавати ударів по Києву. Про це ТАСС повідомив прес-секретар глави Кремля Дмитро Пєсков.
Припинення ударів по Києву пов’язане з підготовкою та проведенням там зустрічей американських переговірників, пояснив Пєсков.
Новина доповнюється…
У Верховній Раді напрацьовують комплексний законопроєкт про святкові, пам’ятні, професійні та скорботні дати. Документ має визначити єдиний підхід до формування державного календаря. Серед пропозицій — закріпити 4 вересня як День національного прапора.
Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«Немає жодного законодавчого акту, який би об’єднував чи створював правовий режим тих чи інших дат. І саме тому Президент України Володимир Зеленський вийшов з ініціативою напрацювання єдиного комплексного закону про святкові дати та інші пам’ятні дати для України. Зараз ми напрацьовуємо цей законопроєкт», – поінформував Стефанчук.
За словами спікера, документ включатиме й пропозиції щодо святкування Дня державного прапора 4 вересня, адже це день, коли 35 років тому над українським парламентом замайорів синьо-жовтий стяг.
«Моя пропозиція — розглянути можливість закріпити саме історичний день підняття прапора над Верховною Радою України як День національного прапора… Саме в цей день український національний стяг уперше замайорів над будівлею єдиного законодавчого органу. Саме тоді Україна офіційно визнала, що наш прапор є синьо-жовтим», — зазначив Голова ВР.
Стефанчук розповів, що до дискусії будуть залучені народні депутати І скликання, аби аргументувати важливість 4 вересня у контексті історії державотворення та становлення Української держави. Також залучаються експерти Українського інституту національної пам’яті, щоб обґрунтувати, яка дата є найбільш доречною.
Водночас документ стосуватиметься й інших памʼятних і святкових дат.
Спікер українського парламенту запевнив, що законодавчий акт буде комплексним. Він передбачатиме державні та національні свята, дні пам’яті, професійні свята, скорботні дні, а також особливості відзначення міжнародних дат.
«Нам треба зробити так, щоб ми мали єдиний підхід до формування державного календаря пам’ятних і святкових дат в Україні. Зараз ми над цим працюємо. Яким він буде — стане результатом дискусії», – додав Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, на честь 35-річчя підняття українського прапора над куполом Верховної Ради відбулася урочиста церемонія підняття стяга.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Суспільство1 тиждень agoНа Львівщину з Люксембурга привезли надгробну плиту голови Проводу ОУН Андрія Мельника
-
Відбудова1 тиждень agoУ Краматорську призупинили виплати за програмою «єВідновлення»
-
Усі новини1 тиждень agoПереселенці освоїли стару хату в селі без газу, а потім прийшов «господар» (фото)
-
Війна1 тиждень agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу
-
Події1 тиждень agoУ Німеччині відкрилась найбільша у світі виставка відеоігор Gamescom
-
Політика1 тиждень agoСтримування Росії не працює, Європа має відповідати на ескалацію силою
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликає використати заморожені активи РФ на тлі зростання витрат на оборону України