Як передає Укрінформ, про це Стефанчук написав у Фейсбуці.

«Радянський тоталітарний режим примусово вивіз до СРСР близько 600 тисяч угорців. 200 тисяч – не повернулися. Їх обманом відправляли на так звану «маленьку роботу», яка обернулася рабством, таборами й смертю. Ми солідарні з угорським народом у вшануванні цієї трагедії. Ми пам’ятаємо», – зазначив Стефанчук.

За його словами, Москва тоді приховувала свої злочини – так само, як намагається це робити сьогодні на тимчасово окупованих українських територіях. Але, наголосив спікер українського парламенту, правда – сильніша за брехню.

Стефанчук зауважив, що у Верховній Раді України триває опрацювання проєкту постанови щодо визнання та засудження репресій радянської військової адміністрації проти угорців і німців Закарпаття у 1944–1946 роках.

«Ми вміємо давати справедливу оцінку минулому. І водночас – дивимося у спільне майбутнє. Українці та угорці – сусіди, партнери, солідарні народи. А наш спільний ворог – той самий. І ми добре знаємо, хто він. Разом маємо бути стійкими перед його злочинними й провокаційними діями», – підкреслив Стефанчук.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві відкриють виставку до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу депортації. Складова системи використання примусової праці в СРСР громадян переможених держав. всього зазнали депортації до 600 тис. людей, з них 200 тис. цивільних. Близько 200 тис. загинули в дорозі та на роботах.

Про це йшлося під час телефонної розмови президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана з главою Кремля Володимиром Путіним, передає Укрінформ з посиланням на повідомлення адміністрації глави Туреччини.

“У ході розмови президент Ердоган сказав президенту Росії Путіну, що його заява щодо продовження мирних переговорів між Росією та Україною в Стамбулі з того місця, де вони зупинилися, була сприйнята схвально, і що Туреччина готова прийняти переговори, які приведуть до постійного врегулювання”, – йдеться у повідомленні.

Президент Туреччини в ході розмови заявив про те, що “відкрилося вікно можливостей для досягнення миру, і що всебічне припинення вогню створить необхідні умови для мирних переговорів”.

Вказується, що в ході розмови обговорювалися питання двосторонніх відносин між Туреччиною та Росією, регіональні та глобальні питання.

Як повідомляв Укрінформ, Україна 10 травня разом із союзниками – Францією, Німеччиною, Великою Британією, Польщею – запропонувала 30-денне припинення вогню без жодних умов. У разі відмови союзники України мають намір посилити санкції проти Росії.

Президент Франції Еммануель Макрон сказав, що вимога коаліції щодо 30-денного припинення вогню погоджена з президентом США Дональдом Трампом, з яким учасники саміту в Києві поспілкувались по відеозв’язку.

Пізніше Путін виступив із пропозицією провести прямі переговори з Україною 15 травня «там, де вони були перервані» у 2022 році, – у турецькому Стамбулі. При цьому він проігнорував ініціативу щодо 30-денного перемир’я.

Фото: АА