Політика
Рішення ЄСПЛ щодо порушення Росією прав людини вплине на політику багатьох країн
Рішення Європейського суду з прав людини про численні порушення прав людини з боку Росії вплине на політичні рішення влади у багатьох країнах.
Таку думку в коментарі кореспондентові Укрінформу висловив керівник Центру дослідження міжнародних злочинів Варшавського університету, доцент кафедри кримінології та кримінальної політики, член правління фонду Sunflowers Андрій Косило.
«Рішення такого масштабу міжнародних судових органів мають вплив на політику… Я переконаний, що це рішення ЄСПЛ матиме вплив на прийняття політичних рішень органами влади в різних країнах», – зауважив експерт.
За його словами, це «переломний» момент, адже це перше рішення міжнародного суду, яке значною мірою стосується російсько-української війни.
Він підкреслив, що рішення ЄСПЛ охоплює дуже багато аспектів, адже базується на широкій доказовій базі.
«І практично всі аспекти, які воно охоплює, – це дуже важливі моменти, які з юридичної точки зору вимагали б якогось підтвердження. Натомість зараз усе вже підтверджено в доволі категоричній формі рішенням Європейського суду – дуже авторитетною судовою інстанцією не тільки в масштабах Європи, а й у світі», – наголосив Косило.
Він зауважив, що рішення ЄСПЛ є «певним еталоном і стандартом» в міжнародному праві, юристи в усьому світі орієнтуються на них.
Експерт нагадав, що ЄСПЛ є органом Ради Європи, як і майбутній Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Відповідно, це рішення ЄСПЛ матиме преюдиціальний характер (обов’язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, для суду при розгляді інших справ) для майбутнього Спецтрибуналу.
«По-перше, факти, встановлені в рішенні ЄСПЛ, враховуватимуться Спецтрибуналом. По-друге, Спецтрибуналу буде легше приймати свої рішення, оскільки вони орієнтуватимуться на рішення Європейського суду, яким встановлено конкретні факти воєнних злочинів, зокрема позбавлення волі, тортури, примусове переміщення людей тощо», – наголосив експерт.
Як повідомлялося, Велика палата ЄСПЛ у Страсбурзі 9 липня оголосила рішення у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії», у якому визнала численні порушення прав людини з боку РФ.
Міністерство закордонних справ України розцінює рішення ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» як вагомий крок на шляху до притягнення РФ до відповідальності.
Справа “Україна та Нідерланди проти Росії” стосується масових і систематичних порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей; викрадення та спроб незаконного вивезення дітей-сиріт з Донецької та Луганської областей на територію РФ у 2014 році; збиття літака рейсу MH17. Справа “Україна та Нідерланди проти Росії” є найбільшою міждержавною справою, що об’єднує одразу чотири заяви. Вона охоплює період із 2014 року до сьогодення і стосується злочинів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. До справи також включені скарги на дії РФ під час повномасштабного вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року.
25 червня Президент Володимир Зеленський у Палаці Європи у Страсбурзі поставив підпис під угодою з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.
Фото: ennhri.org
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 11-12 листопада відвідає Канаду для участі в засіданні міністрів закордонних справ країн «Групи семи» на запрошення канадської колеги Аніти Ананд.
Про це повідомляється на сайті Міністерства закордонних справ України, передає Укрінформ.
«Глава МЗС візьме участь у тематичних зустрічах щодо розвитку оборонної співпраці та підвищення тиску на РФ за участю країн “Групи семи” та Європейського Союзу, а також зустрічах щодо морської безпеки та зміцнення енергетичної та економічної стійкості за участі країн “Групи семи”, ЄС і запрошених держав – Індії, Південної Африки, Саудівської Аравії, Бразилії, Республіки Корея, Австралії та Мексики», – поінформували у зовнішньополітичному відомстві.
Сибіга проведе окремі міністерські переговори в форматі Україна-Франція-Німеччина-Італія.
Як зазначається, під час перебування у Канаді заплановані також двосторонні переговори глави МЗС України з колегами з Республіки Корея, Японії, Бразилії та Індії.
Ключовими темами переговорів і виступів міністра стануть посилення підтримки України задля подолання російської агресії та відновлення миру, збільшення санкційного тиску та ізоляції агресора, повне використання заморожених активів РФ, зміцнення енергетичної стійкості України на тлі російського терору та додаткові інвестиції в розвиток українського оборонно-промислового комплексу, посилення інституційних та оборонних спроможностей, зазначили в МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, державний секретар США Марко Рубіо приєднається до зустрічі G7 на рівні глав зовнішньополітичних відомств у Канаді цього тижня, де говоритиме, зокрема, про ініціативу президента США щодо миру в Україні.
Міністерська зустріч у форматі країн G7 проходитиме 11-12 листопада в регіоні Ніагара (Онтаріо) у Канаді.
Фото Укрінформу можна купити тут
У Верховній Раді зареєстровано проєкти постанов щодо звільнення міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук.
Відповідні документи зареєстровані під реєстраційними номерами 14200 та 14201, передає Укрінформ з посиланням на сайт парламенту.
Ініціатором внесення відповідних проєктів став народний депутат із парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк.
Безпосередньо документів та пояснювальних записок до них ще немає на сайті, проте у своєму Телеграмі Железняк зазначив, що пропонує звільнити Галущенка за «системну корупцію, провал підготовки до захисту енергетики та звʼязки з зрадником Деркачем», а Гринчук – за те, що вона нібито є «представником інтересів Міндіча в уряді, до цього представляла його інтереси на посаді міністра екології».
Як повідомляв Укрінформ, у Національному антикорупційному бюро заявили про викриття корупційної схеми в енергетиці. Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів НАЕК «Енергоатом» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів.
Офіс злочинної організації у сфері енергетики був розташований у приміщенні, яке належало родині екснардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.
Геополітичне майбутнє Польщі виглядатиме дуже добре, якщо Україна не програє цю війну. Водночас немає жодної об’єктивної причини, чому Україна мала би програти у війні з Росією.
Про це в інтерв’ю виданню Gazeta Wyborcza заявив голова Ради міністрів Польщі Дональд Туск, передає Укрінформ.
За його словами, з початку повномасштабної війни в Україні стало зрозуміло, що ця жахлива криза «становить для Польщі не лише загрозу». Він підкреслив, що в результаті цього Польща з різних причин стала «ключовою країною», і Варшава «повинна використати це стратегічно у довгостроковій перспективі».
«Я чую питання: що ми отримуємо, допомагаючи Україні? Як то що? Зрештою, навіть від самого припливу такої великої кількості українських сімей до Польщі ми маємо більше переваг, ніж збитків!» – підкреслив Туск, зауважуючи при цьому, що «це іноді виснажливо».
«Я розумію цю втому або навіть роздратування, адже немає місця у світі, де така велика кількість біженців не призводила б до конфлікту інтересів чи зіткнення емоцій, і це цілком зрозуміло. Не полегшує цього й наша трагічна історія. Але те, що ми вважаємо нашою великою пожертвою, одночасно є нашим великим здобутком, адже добрі відносини з Україною є в інтересах Польщі», – наголосив глава польського уряду.
Туск підкреслив, що геополітичне майбутнє Польщі виглядатиме дуже світлим, якщо Україна не програє у війні з Росією і якщо Києву та Варшаві вдасться подолати «історичну польсько-українську неприязнь». Він наголосив, що побудова міцних, дружніх і партнерських відносин із суверенною Україною, захищаючи при цьому власні інтереси, є «чудовим шансом для Польщі».
«Тому ми повинні зосередитися на допомозі Україні, адже якщо вона програла б війну, то ситуація Польщі радикально змінилася б на гірше. Однак в цьому питанні я поміркований оптиміст. Немає жодної об’єктивної причини, чому Україна повинна програти», – наголосив Туск.
Як передавало агентство, голова Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Марцін Пшидач нещодавно заявив, що Польща має низку очікувань від України, зокрема у площині складної історії та економіки. За його слоівами, повернення до колишніх відносин з Україною, коли все вирішувалося по «дзвінку до Варшави», уже не буде.
Фото архівне: ОП
-
Події5 днів agoНазвали дату виходу другого сезону серіалу «Кава з кардамоном»
-
Усі новини7 днів agoХолостяк – хто брав участь у шоу в минулих сезонах і де вони зараз
-
Усі новини1 тиждень agoу Єгипті відкрився Великий музей (фото)
-
Війна1 тиждень ago412-й полк Nemesis Сил безпілотних систем став бригадою
-
Політика6 днів agoГалущенко обговорив з президентом ЄСПЛ справи України проти Росії
-
Суспільство6 днів agoУ Києві відкрили новий хаб «НГУ Sound Recovery» для військовослужбовців
-
Відбудова1 тиждень agoУряд Грузії закупить генератори для України на понад $500 тисяч
-
Відбудова6 днів agoКанада через держбюджет заохотить своїх підприємців долучатися до відбудови України