Connect with us

Події

Російські загарбники викрали з Криму понад 160 археологічних артефактів

Published

on



Російські загарбники викрали щонайменше 164 археологічні цінності з тимчасово окупованого Криму.

Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.

ГУР оприлюднює дані 14 російських музейників, які займаються пропагандою та сприяють викраденню українських культурних цінностей на тимчасово захоплених територіях.

Також підтвердженй факт нелегального вивезення 164 археологічних артефактів із Криму, знайдених під час розкопок античних міст “Німфей” і “Пантікапей”.

З 2022 року російські музеї проводять системну пропагандистську діяльність на захоплених територіях України: організовують виставки, лекції та освітні програми, “спрямовані на легітимізацію окупації. Їхня мета — інтегрувати українські музеї в російський культурний простір та знищити українську ідентичність”, зазначають в ГУР.

Читайте також: Російські музеї зрадили місію культури і мають понести відповідальність за підтримку війни

Серед причетних осіб:

  • директорка “всєросійського історико-етнографічного музєю” Ірина Жукова, яка у 2024 році організувала на тимчасово захопленій частині Луганської області виставку “єдність крізь віки” для пропаганди “історичного зв’язку Донбасу з Росією”;
  • директор “музею велікої вітчизняної війни” Олександр Школьнік, на базі якого у 2023 році проводили навчання для музейників з Донецька щодо просування російської історії серед відвідувачів музеїв.

До списку внесений також голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргій Наришкін, очолювані ним фонд “Історія Вітчизни” та російське історичне товариство, що має 7 філій на тимчасово захоплених територіях України.

Читайте також: Інформаційні операції проти України готує друг Путіна Наришкін – ЦПД

На порталі War&Sanctions зібрані дані про 996 викрадених об’єктів і 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини, викривлення історії та стирання української ідентичності, зазначили в ГУР.

Як повідомляв Укрінформ, в ЮНЕСКО заявляють, що на відновлення культурного сектору України, постраждалого внаслідок російської агресії, упродовж наступного десятиліття знадобиться 10,5 млрд доларів.



Джерело

Події

У Києві 17 березня відбудеться вручення премії Параджанова

Published

on



У Києві у вівторок, 17 березня, відбудеться вручення щорічної премії Національної спілки кінематографістів України імені Сергія Параджанова за найкращі повнометражні фільми-дебюти 2025 року.

Як передає Укрінформ, про це НСКУ повідомляє у Фейсбуці.

Премія запроваджена рішенням правління НСКУ з нагоди відзначення 100-річчя з дня народження видатного майстра українського та світового кінематографа і проводиться за підтримки Міністерства культури України та Державного агентства України з питань кіно.

Цьогоріч оргкомітет премії запровадив нову номінацію «За доблесть» в якій представлені роботи кінематографістів, які боронять Україну в лавах Збройних сил України.

Церемонія вручення премії відбудеться в Червоній залі Будинку кіно о 18.00. Вхід вільний.

Читайте також: У Манчестері відбувся показ фільму «Тіні забутих предків»

Як повідомляв Укрінформ, у січні Національна спілка кінематографістів України оголосила прийом робіт кандидатів на здобуття щорічної премії НСКУ імені Параджанова.



Джерело

Continue Reading

Події

В Україні формується традиція комбатантської літератури

Published

on



Сучасна українська поезія стає «поезією свідчення», яка фіксує реальний досвід війни, допомагає зберегти пам’ять про побратимів і передає унікальний досвід України у боротьбі за свободу.

Про це в коментарі Укрінформу заявила поетка, бойова медикиня та розвідниця, лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка Ярина Чорногуз.

“У своїх трьох поетичних збірках, особливо в другій і третій, те, що я пишу, – це, напевно, поезія свідчення. Поезія свідчення мене як солдата, яка була майже на всіх ділянках фронту, пройшла зі своїм підрозділом багато бойових операцій, бачила втрати і те, як війна змінює сприйняття базових речей – смерті, любові, втрати. Поезія допомагає зберегти пам’ять про побратимів, бойовий досвід, досвід боротьби за свободу”, – зазначила Чорногуз.

Поетка додала, що фронтова українська поезія викликає значний інтерес за кордоном. За її словами, під час виступів у європейських країнах іноземна авдиторія сприймає українські поетичні тексти про війну як глибоку і важливу літературу.

«Для іноземців українська фронтова поезія – це дуже сильна література, бо вона говорить про реальний досвід боротьби за свободу. У мирний час поезія для багатьох є нішовим жанром, але тексти, написані під час війни, вони відчувають набагато гостріше та глибше”, – пояснила Чорногуз.

Поетка зауважила, що в Україні формується традиція комбатантської літератури, і переконана в особливій важливості такої творчості. Новели, поезії, щоденники захисників України сприяють усвідомленню деталей, життя на фронті, глибокої суті боротьби українців.

“Я завжди заохочую всіх ветеранів, і тих, хто повернувся з полону, писати й лишати свідчення про те, що вони пережили. Це тотальний досвід боротьби за свободу, якого не має жодна інша держава в сучасному світі. Дуже важливо, аби військові писали, фіксували свій досвід і лишали свідчення. Передусім для збереження культури боротьби за демократію у світі”, – зазначила Ярина Чорногуз.

Лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка наголосила, що повномасштабна війна змінила українське мистецтво і зробила його більш зрілим та відвертим.

“Українське мистецтво стало дорослішим і свідомішим, відійшло від постколоніальних наративів, які були до війни… Українська поезія почала говорити власним голосом. Мова поезії стала прямою і щирою, піднімає теми, які раніше через постколоніальний бекграунд замовчували – про травму, тілесність, любов”, – наголосила Чорногуз.

Захисниця України привернула увагу до питання повернення військових та готовність суспільства ставитися до їхнього досвіду з розумінням.

“Стереотип про те, що військові повертаються неадекватними, – це російська пропаганда. Дуже часто люди після фронту стають навпаки дуже вразливими і потребують чутливості з боку суспільства. Цивільні мають бути готовими приймати ветеранів, слухати їх і проявляти емпатію, брати на роботу, працювати пліч-о-пліч в одному колективі”, – наголосила Чорногуз.

За словами бойової медикині, розвідниці та операторки БПЛА, фронтовий досвід формує нове розуміння світу і змушує по-іншому осмислювати речі, про які йдеться у філософії та класичній літературі.

Читайте також: В Анкарі відбулася панельна дискусія «Українські митці перед обличчям війни»

“Фронт – це простір, де людина повертається до базового виживання і пізнає світ заново через постійну загрозу життю. Багато речей, про які говорять філософи чи класичні тексти, ти починаєш розуміти по-справжньому саме там”, – зазначила поетка.

Ярина Чорногуз була парамедикинею-волонтеркою у медичному добровольчому батальйоні “Госпітальєри” у 2019 році, з 2020 року служить за контрактом у морській піхоті. Від 2021 року служила бойовою медикинею і розвідницею у 140-у окремому розвідувальному батальйоні морської піхоти. Нині – операторка БПЛА-бомберів і камікадзе у тому ж підрозділі.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Канада випустила срібну монету у формі української писанки

Published

on


Королівський канадський монетний двір випустив кольорову срібну монету у формі української писанки.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це йдеться на сайті Королівського канадського монетного двору.

Зазначається, що монета стала вже одинадцятою срібною «писанкою» у колекції канадського монетного двору й цього разу містить квіткові мотиви.

На реверсі монети нанесені кольорові візерунки, а на аверсі – профіль короля Чарльза ІІІ.

Монета викарбувана із 31,82 г чистого срібла та має номінал у 20 канадських доларів, однак її викупна ціна – майже 300 дол. Загальний наклад монети становить 9,5 тис. штук.

Читайте також: Увесь тираж канадської монети у вигляді української писанки розкупили за день

Як повідомляв Укрінформ, це вже друга цьогорічна монета-писанка, яку викарбував Королівський канадський монетний двір. Раніше було презентовано золоту монету номіналом 250 дол. й викупною ціною – майже 18 тис. дол.

Фото: Royal Canadian Mint / Monnaie royale canadienne



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.