Connect with us

Події

Російські загарбники викрали з Криму понад 160 археологічних артефактів

Published

on



Російські загарбники викрали щонайменше 164 археологічні цінності з тимчасово окупованого Криму.

Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.

ГУР оприлюднює дані 14 російських музейників, які займаються пропагандою та сприяють викраденню українських культурних цінностей на тимчасово захоплених територіях.

Також підтвердженй факт нелегального вивезення 164 археологічних артефактів із Криму, знайдених під час розкопок античних міст “Німфей” і “Пантікапей”.

З 2022 року російські музеї проводять системну пропагандистську діяльність на захоплених територіях України: організовують виставки, лекції та освітні програми, “спрямовані на легітимізацію окупації. Їхня мета — інтегрувати українські музеї в російський культурний простір та знищити українську ідентичність”, зазначають в ГУР.

Читайте також: Російські музеї зрадили місію культури і мають понести відповідальність за підтримку війни

Серед причетних осіб:

  • директорка “всєросійського історико-етнографічного музєю” Ірина Жукова, яка у 2024 році організувала на тимчасово захопленій частині Луганської області виставку “єдність крізь віки” для пропаганди “історичного зв’язку Донбасу з Росією”;
  • директор “музею велікої вітчизняної війни” Олександр Школьнік, на базі якого у 2023 році проводили навчання для музейників з Донецька щодо просування російської історії серед відвідувачів музеїв.

До списку внесений також голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргій Наришкін, очолювані ним фонд “Історія Вітчизни” та російське історичне товариство, що має 7 філій на тимчасово захоплених територіях України.

Читайте також: Інформаційні операції проти України готує друг Путіна Наришкін – ЦПД

На порталі War&Sanctions зібрані дані про 996 викрадених об’єктів і 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини, викривлення історії та стирання української ідентичності, зазначили в ГУР.

Як повідомляв Укрінформ, в ЮНЕСКО заявляють, що на відновлення культурного сектору України, постраждалого внаслідок російської агресії, упродовж наступного десятиліття знадобиться 10,5 млрд доларів.



Джерело

Події

Робота над воєнною драмою «Ной» має розпочатися наступного року

Published

on



Режисерка та сценаристка Марися Нікітюк сподівається, що робота над першою частиною воєнної драми «Ной» розпочнеться наступного року.

Про це вона заявила в інтерв’ю Укрінформу.

«Сподіваюся, в наступному році в нас буде зібраний бюджет, і ми зможемо заходити в підготовку. Як мінімум наступного року має розпочатися ця робота», – зазначила Нікітюк.

За її словами, наразі стрічка перебуває на етапі фінансування. Перше фінансування вже отримано – від European Solidarity Fund for Ukrainian Films, €180 тисяч на продакшн. Також автори подалися на пітчинги «Тисячовесни», результат буде восени. Попереду також подання до хорватського та бельгійського кінофондів, адже фільм створюється у копродукції України, Хорватії та Бельгії.

Зараз на різноманітних фестивалях відбуваються пітчинги. Зокрема, проєкт повнометражного художнього фільму було відібрано до престижної продакшн-програми цьогорічного Карловарського міжнародного кінофестивалю – KVIFF Central Stage. На фестивалі був представлений готовий перший сценарій. Загалом «Ной» задуманий як трилогія – три фільми, що розказуватимуть про трансформацію людини на війні і про саму війну, наголосила режисерка.

«Ной» стане третім повнометражним фільмом Марисі Нікітюк. Стрічка базується на історіях українських військових. У центрі сюжету – трансформація IT-фахівця Андрія (позивний «Тринадцятий») на передовій. Прототипами деяких героїв є конкретні люди, друзі режисерки. Крім того, в сюжет покладена частково історія одного з продюсерів – хорвата Хрвоє Освадіча, який був сапером під час війни на Балканах.

Читайте також: Український проєкт Reminiscence здобув два призи на кінофестивалі у Карлових Варах

«Для мене дуже важливо показати, що це не тільки локальна війна, а міжнародна – іноземці добровільно воюють за Україну, розуміючи наслідки нашої поразки», – пояснила Нікітюк.

Історія розгортається в контексті Харківського контрнаступу 2022 року.

Як повідомлялось, 60-й Карловарський фестиваль триває з 3 до 11 липня.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві через російський удар зруйнований офіс видавництва «Мамине сонечко»

Published

on



У Києві внаслідок російського удару 8 липня зруйнований офіс видавництва «Мамине сонечко», де зберігалися дитячі книги та журнали.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці видавництва у Фейсбуці.

«Вчора прилетіло у наш офіс, видавництво «Мамине сонечко», де зберігались журнали і книги для дітей, творилась література для малечі. Згоріло багато книжок і журналів», – ідеться у повідомленні.

Читайте також: На Київщині через атаку РФ знищені 800 тисяч книг видавництва BookChef

«Ми все відновимо, щоб змалку юні українці любили книгу, ставали патріотами рідної України», – наголосили у видавництві.

Як повідомляв Укрінформ, Росія 8 липня атакувала Святошинський і Деснянський райони Києва дронами та ракетами. Відомо про 16 постраждалих, троє людей загинули.

Фото: Журнали видавництва «Мамине сонечко», Facebook



Джерело

Continue Reading

Події

У США оголосили номінантів на премію «Еммі»

Published

on



Американська телевізійна академія оголосила номінантів на 78-у премію «Еммі», яка вважається телевізійним аналогом «Оскара».

Повний список опублікований на сайті премії, передає Укрінформ.

Зокрема, у категорії «Найкращий драматичний серіал» номіновані «Дипломатка», «Позолочене століття», «Лицар сімох королівств», «Рай», «Пітт», «Єдина», «Кульгаві коні», «Друзі та сусіди».

На звання найкращого актора драматичного серіалу претендують Стерлінг К. Браун («Рай»), Гері Олдмен («Кульгаві коні»), Марк Руффало («Завдання»), Руфус Сьюелл («Дипломатка») та Ноа Вайлі («Пітт»).

В аналогічній “жіночій” категорії шанс здобути нагороду мають Керрі Кун («Позолочене століття»), Чейз Інфініті («Заповіти»), Кері Расселл («Дипломатка»), Рей Сігорн («Єдина») та Зендея («Ейфорія»).

У категорії «Найкращий комедійний серіал» представлені «Початкова школа «Ебботт», «Ведмідь», «Хитрощі», «У Марго проблеми із грошима», «Ніхто цього не хоче», «Убивства в одній будівлі», «Правдива терапія», «Бухта вдів».

За звання найкращого актора комедійного серіалу змагатимуться Яг’я Абдул-Матін II («Диво-людина»), Стів Карелл («Півень»), Меттью Ріс («Бухта вдів»), Джейсон Сігел («Правдива терапія») та Мартін Шорт («Убивства в одній будівлі»).

На звання найкращої акторки комедійного серіалу претендують Квінта Брансон («Початкова школа «Еббот»), Айо Едебірі («Ведмідь»), Ель Феннінг («У Марго проблеми із грошима»), Ліза Кудроу («Повернення») та Джин Смарт («Хитрощі»).

У категорії «Найкращий мінісеріал або телефільм» номіновані «Все її вина», «Звір у мені», «Сварка», «ВДС Сент-Луїс», «Історія кохання Джона Кеннеді-молодшого і Керолін Біссет».

Претендентами на нагороду для найкращого актора мінісеріалу або телефільму є Різ Ахмед («Доля»), Джейсон Бейтман («Чорний кролик»), Чарлі Ганнем («Чудовисько: Історія Еда Ґіна»), Оскар Айзек («Сварка») та Меттью Ріс («Звір у мені»).

В аналогічній “жіночій” категорії представлені Клер Дейнс («Звір у мені»), Саллі Філд («Напрочуд кмітливі створіння»), Кері Малліган («Сварка»), Сара Піджен («Історія кохання Джона Кеннеді-молодшого і Керолін Біссет») та Сара Снук («Все її вина»).

Загалом найбільше номінацій отримали серіали «Пітт» – 25, «Хитрощі» – 24, «Бухта вдів» – 19, «Єдина» – 18, «Сварка» – 16, «ВДС Сент-Луїс» – 13, зазначає BBC.

Читайте також: На Венеційському кінофестивалі покажуть фільм «Відбій повітряної тривоги»

Переможців оголосять на церемонії вручення премії «Еммі» в Лос-Анджелесі 14 вересня.

Як повідомляв Укрінформ, документальна стрічка «2000 метрів до Андріївки» українського режисера Мстислава Чернова здобула премію News&Documentary Emmy Awards за найкращу режисуру.

Фото: facebook.com/televisionacad



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.