Події
Російські загарбники викрали з Криму понад 160 археологічних артефактів
Російські загарбники викрали щонайменше 164 археологічні цінності з тимчасово окупованого Криму.
Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.
ГУР оприлюднює дані 14 російських музейників, які займаються пропагандою та сприяють викраденню українських культурних цінностей на тимчасово захоплених територіях.
Також підтвердженй факт нелегального вивезення 164 археологічних артефактів із Криму, знайдених під час розкопок античних міст “Німфей” і “Пантікапей”.
З 2022 року російські музеї проводять системну пропагандистську діяльність на захоплених територіях України: організовують виставки, лекції та освітні програми, “спрямовані на легітимізацію окупації. Їхня мета — інтегрувати українські музеї в російський культурний простір та знищити українську ідентичність”, зазначають в ГУР.
Серед причетних осіб:
- директорка “всєросійського історико-етнографічного музєю” Ірина Жукова, яка у 2024 році організувала на тимчасово захопленій частині Луганської області виставку “єдність крізь віки” для пропаганди “історичного зв’язку Донбасу з Росією”;
- директор “музею велікої вітчизняної війни” Олександр Школьнік, на базі якого у 2023 році проводили навчання для музейників з Донецька щодо просування російської історії серед відвідувачів музеїв.
До списку внесений також голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргій Наришкін, очолювані ним фонд “Історія Вітчизни” та російське історичне товариство, що має 7 філій на тимчасово захоплених територіях України.
На порталі War&Sanctions зібрані дані про 996 викрадених об’єктів і 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини, викривлення історії та стирання української ідентичності, зазначили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, в ЮНЕСКО заявляють, що на відновлення культурного сектору України, постраждалого внаслідок російської агресії, упродовж наступного десятиліття знадобиться 10,5 млрд доларів.
Френк Гері, автор нового архітектурного стилю та один із найвідоміших архітекторів свого часу, помер у віці 96 років.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє CNN із посиланням на слова представника компанії Gehry Partners.
Гері помер у своєму будинку у місті Санта-Моніка, штат Каліфорнія, після короткої респіраторної хвороби.
Архітектор народився у канадському місті Торонто. Після вивчення архітектури в Університеті Південної Каліфорнії та містобудування – в Гарварді він відкрив свою практику в Лос-Анджелесі у 1962 році.
Розпочати кар’єру в 1978 році у Каліфорнії та околицях йому допомогло перепланування власного будинку з використанням утилітарних матеріалів – шлакоблоків, фанери, гофрованого металу та огорожі із сітки-рабиці. За словами Гері, кілька людей були захоплені результатом.
У 1989 році Гері був удостоєний Прітцкерівської архітектурної премії, що принесло йому та його роботі міжнародне визнання.
Гері було вже за 60 років, коли він отримав замовлення на будівництво музею Ґуґґенгайма у Більбао, Іспанія, яка, ймовірно, є найвідомішою та найвизначнішою будівлею в його кар’єрі.
Зазначається, що постійною темою у творчості Гері були риби, однак його проєкти також надихалися такими різними ідеями, як форма японських буддистських храмів, хокей на льоду та гітар форми Stratocaster.
Після Ґуґґенгайма архітектор отримав низку гучних замовлень, серед яких Музей поп-культури у Сієтлі (2000 рік), Концертна зала імені Волта Діснея у Лос-Анджелесі (2003 рік), Фонд Луї Віттона у Парижі (2014 рік) та інші.
У 2016 році Гері отримав Президентську медаль Свободи від 44-го президента США Барака Обами.
Як повідомляв Укрінформ, 7 вересня британський художник-постановник Стюарт Крейг, який працював над стрічками «Англійський пацієнт», «Людина-слон», фільмами про Гаррі Поттера та іншими, помер у віці 83 років.
Фото: achievement.org
Франція ніколи не бойкотуватиме Ізраїль та не відмовлятиметься від участі у «Євробаченні-2026».
Про це заявив міністр Європи та закордонних справ Жан-Ноель Барро в соцмережі Х.
«Франція ніколи не піде на бойкот народу, його митців чи інтелектуалів. Це суперечить духу та традиціям нашої країни», – написав міністр, додавши, що глибоко шкодує, що кілька європейських країн зробили інший вибір.
Він закликав дозволити поезії, кіно та музиці зблизити людей.
«Давайте без прикрас визнаємо політичні розбіжності та урядові суперечки, хай якими глибокими вони не були. Але давайте дозволимо поезії, кіно та музиці зблизити людей», – підсумував Барро.
Як повідомляв Укрінформ, участь у Євробаченні-2026 дозволили всім країнам EBU, включно з Ізраїлем.
Словенія, Ірландія, Іспанія та Нідерланди вже заявили про бойкот пісенного конкурсу наступного року після того, як Ізраїлю фактично дозволили брати в ньому участь.
Пісенний конкурс «Євробачення-2026» пройде у Відні на критій арені Stadthalle. Фінал відбудеться 16 травня, а два півфінали – 12 травня та 14 травня відповідно.
Фото: pexels
На Прикарпатті у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини презентували інтерактивну експозицію ткацтва. Вона розповідає про ремесло від перших інструментів прядіння до сучасного текстилю.
Про це повідомляє «Івано-Франківщина туристична», передає Укрінформ.
«У Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини презентували оновлений простір – експозицію ткацтва, яка стала уже третім інтерактивним залом музею. Оновлений простір розповідає захопливу історію ткацького ремесла на Косівщині – від перших інструментів і прядіння до сучасного художнього текстилю», – повідомляє сайт.
На Гуцульщині презентували інтерактивну експозицію ткацтва / Фото: IFTOURISM
Тут зауважили, що проєкт експозиції «Косів – місто ткачів» переміг у Конкурсі студентських проєктів і стартапів, організованого департаментом міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад Івано-Франківської облдержадміністрації.
«Новий зал знайомить відвідувачів із повним циклом створення тканин. Тут можна дізнатися, як народжувалася нитка, що таке «кужівка», «дергівка» та «терлиця», і як природні барвники – лушпиння цибулі, кора дуба, ягоди бузини надавали пряжі насичених кольорів», – додає «Івано-Франківщина туристична».
Зазначається, що в експозиції вперше представили килим фабрики Михайла Куриленка, що працювала в Косові у 1920-1930-х роках, та унікальне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1971 року, ілюстроване тканими рушниками Ганни Василащук із Шешорів.
Простір частково адаптований для людей із порушеннями зору: путівник і описи експонатів надруковані шрифтом Брайля.
Як повідомляло агентство, раніше у Косівському музеї в Івано-Франківській області створили інтерактивний простір для дослідження історії художньої обробки дерева.
-
Події1 тиждень agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Одеса1 тиждень agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Суспільство1 тиждень ago
Погрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловік вперше за 10 років почистив старий диван: там він знайшов любовний вірш
-
Суспільство2 дні ago
Віце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини7 днів agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Відбудова1 тиждень agoНа Кіровоградщині відновили навчання в пошкодженому обстрілом РФ ліцеї
-
Усі новини1 тиждень agoстали відомі три правильні ознаки, що вас «зламали»