Події
Російські загарбники викрали з Криму понад 160 археологічних артефактів
Російські загарбники викрали щонайменше 164 археологічні цінності з тимчасово окупованого Криму.
Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.
ГУР оприлюднює дані 14 російських музейників, які займаються пропагандою та сприяють викраденню українських культурних цінностей на тимчасово захоплених територіях.
Також підтвердженй факт нелегального вивезення 164 археологічних артефактів із Криму, знайдених під час розкопок античних міст “Німфей” і “Пантікапей”.
З 2022 року російські музеї проводять системну пропагандистську діяльність на захоплених територіях України: організовують виставки, лекції та освітні програми, “спрямовані на легітимізацію окупації. Їхня мета — інтегрувати українські музеї в російський культурний простір та знищити українську ідентичність”, зазначають в ГУР.
Серед причетних осіб:
- директорка “всєросійського історико-етнографічного музєю” Ірина Жукова, яка у 2024 році організувала на тимчасово захопленій частині Луганської області виставку “єдність крізь віки” для пропаганди “історичного зв’язку Донбасу з Росією”;
- директор “музею велікої вітчизняної війни” Олександр Школьнік, на базі якого у 2023 році проводили навчання для музейників з Донецька щодо просування російської історії серед відвідувачів музеїв.
До списку внесений також голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргій Наришкін, очолювані ним фонд “Історія Вітчизни” та російське історичне товариство, що має 7 філій на тимчасово захоплених територіях України.
На порталі War&Sanctions зібрані дані про 996 викрадених об’єктів і 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини, викривлення історії та стирання української ідентичності, зазначили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, в ЮНЕСКО заявляють, що на відновлення культурного сектору України, постраждалого внаслідок російської агресії, упродовж наступного десятиліття знадобиться 10,5 млрд доларів.
Національний мовник Франції France Télévisions оголосив, що не зможе приймати пісенний конкурс Дитяче Євробачення-2026 через фінансові проблеми.
Як повідомляє Укрінформ з посиланням на Eurovoix News, у заяві мовник пояснив, що для збалансування бюджету на 2026 рік компанії необхідно зекономити 140 млн євро.
Зокрема, передбачено подальше зниження вартості програмної сітки національного мовлення, зупинку окремих передач, збільшення частки повторних показів програм власного виробництва, а також можливий перепродаж одного або кількох спортивних заходів, які традиційно транслює суспільний мовник.
«Крім того, France Télévisions відмовиться від проведення дитячого пісенного конкурсу «Євробачення» на території Франції у 2026 році», – ідеться в заяві.
Поки що невідомо, як ці бюджетні скорочення вплинуть на участь самої Франції в конкурсі.
Нагадаємо, Франція перемогла на цьогорічному Дитячому Євробачення у Тбілісі з піснею «Цей світ» у виконанні Лу Делез. Це четверта перемога країни в історії конкурсу.
Фото: pexels
Український короткометражний анімаційний фільм переміг на фестивалі AI International Film Festival у Лос-Анджелесі (США).
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Українська кіноакадемія.
«14 грудня у Лос-Анджелесі оголосили переможців фестивалю AI International Film Festival. Короткометражка «Нічна зміна» (The Night Shift) команди української креативної агенції Adshot Creative здобула перемогу у номінації «Найкраща коротка анімація», – ідеться у повідомленні.
У жовтні цього року стрічка вже була визнана найкращою анімацією на Megogo AI Film Fest в межах Одеського міжнародного кінофестивалю (Odesa International Film Festival).
«Нічна зміна» – це історія про внутрішній діалог людини, котра працює на межі смерті.
Стрічка розповідає про постійний контакт із чужим болем і про те, як цей досвід змінює людину.
Історія візуалізована в стилі вовняної анімації, що пом’якшує сприйняття гострої й травматичної теми, роблячи її більш людяною та доступною.
Фільм створений за допомогою ШІ-інструментів: візуальні образи згенеровані в Midjourney та ChatGPT, анімація реалізована за допомогою Kling 1.6, Hailou і Veo 3.
Для озвучування використані HeyGen та Kling.
Переглянути фільм «Нічна зміна» можна за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, науково-фантастична драма «Ти — космос» режисера Павла Острікова за чотири вікенди прокату зібрала 48,1 млн грн.
Фото: Українська Кіноакадемія
Події
Мінкульт продовжив прийом пропозицій щодо кандидатів до експертної і наглядової рад Музею Голодомору
Міністерство культури України продовжило до 11 січня прийом пропозицій щодо кандидатів до двох постійних органів Національного музею Голодомору-геноциду — Експертної ради та Наглядової ради.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.
Їх діяльність має на меті забезпечити високі стандарти наукової роботи, ефективне управління та прозорий нагляд за діяльністю музею.
Мінкульт запрошує українські та міжнародні інституції долучитися до формування органів, які відіграватимуть ключову роль у розвитку та стратегічному управлінні музеєм.
Експертна рада Національного музею Голодомору-геноциду — консультативно-дорадчий орган, що координує наукову діяльність музею.
Рада працює постійно. Строк повноважень членів — п’ять років. Вона створюється для удосконалення науково-дослідної, екскурсійно-освітньої, експозиційно-виставкової, інформаційно-видавничої, науково-фондової та методичної роботи музею.
До складу Експертної ради увійдуть:
- шість експертів та/або науковців, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями та науковими установами;
- шість експертів та/або науковців, запропонованих міжнародними організаціями, міжнародними неурядовими організаціями або іноземними науковими установами.
Контактний номер телефона – 044 272 48 05. Щоби запропонувати кандидатів, необхідно заповнити аплікаційну форму за посиланням.
Наглядова рада Національного музею Голодомору-геноциду — спеціальний наглядовий орган, що контролює діяльність музею та його посадових осіб.
Строк повноважень членів Наглядової ради — п’ять років. Одна і та сама особа не може обіймати посаду два строки поспіль.
Наглядова рада покликана забезпечувати баланс інтересів держави, суспільства та суб’єктів діяльності у сфері культури, а також дотримання принципів законності, незалежності, відкритості, прозорості, доступності, гендерної рівності, соціальної інклюзії та недискримінації.
До складу Наглядової ради увійдуть:
- шість членів, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями;
- шість членів, запропонованих міжнародними організаціями, міжнародними неурядовими організаціями або громадськими організаціями закордонних українців.
Усі кандидати мають володіти бездоганною діловою репутацією, високим суспільним авторитетом і бути визнаними фахівцями у своїй професійній сфері.
Щоби запропонувати кандидатів, необхідно заповнити аплікаційну форму за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури реалізує проєкт “Інформація без бар’єрів” в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, а також відповідний план заходів на 2025–2026 роки.
-
Одеса1 тиждень agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Політика1 тиждень agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Суспільство1 тиждень agoЯкі суші найсмачніші в Одесі: ТОП-3 доставки ролів Реклама Анонси
-
Одеса4 дні ago
Затори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Усі новини7 днів agoРозлучення Наталки Денисенко – акторка розкрила причину
-
Одеса1 тиждень ago
Ліцензію клініки Odrex в Одесі зупинено — подробиці
-
Політика1 тиждень agoМирний план США — Україна передала Штатам реакцію на документ
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловік виявив незвичний обман зору на паркані після випадіння снігу