Події
Російські загарбники викрали з Криму понад 160 археологічних артефактів
Російські загарбники викрали щонайменше 164 археологічні цінності з тимчасово окупованого Криму.
Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.
ГУР оприлюднює дані 14 російських музейників, які займаються пропагандою та сприяють викраденню українських культурних цінностей на тимчасово захоплених територіях.
Також підтвердженй факт нелегального вивезення 164 археологічних артефактів із Криму, знайдених під час розкопок античних міст “Німфей” і “Пантікапей”.
З 2022 року російські музеї проводять системну пропагандистську діяльність на захоплених територіях України: організовують виставки, лекції та освітні програми, “спрямовані на легітимізацію окупації. Їхня мета — інтегрувати українські музеї в російський культурний простір та знищити українську ідентичність”, зазначають в ГУР.
Серед причетних осіб:
- директорка “всєросійського історико-етнографічного музєю” Ірина Жукова, яка у 2024 році організувала на тимчасово захопленій частині Луганської області виставку “єдність крізь віки” для пропаганди “історичного зв’язку Донбасу з Росією”;
- директор “музею велікої вітчизняної війни” Олександр Школьнік, на базі якого у 2023 році проводили навчання для музейників з Донецька щодо просування російської історії серед відвідувачів музеїв.
До списку внесений також голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргій Наришкін, очолювані ним фонд “Історія Вітчизни” та російське історичне товариство, що має 7 філій на тимчасово захоплених територіях України.
На порталі War&Sanctions зібрані дані про 996 викрадених об’єктів і 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини, викривлення історії та стирання української ідентичності, зазначили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, в ЮНЕСКО заявляють, що на відновлення культурного сектору України, постраждалого внаслідок російської агресії, упродовж наступного десятиліття знадобиться 10,5 млрд доларів.
Події
Фільм «Збір фруктів» виграв «Кришталевий глобус» кінофестивалю в Карлових Варах
Головну нагороду Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах «Кришталевий глобус» отримала стрічка «Збір фруктів» («Fruit Gathering»), копродукція М’янми, Франції та Чехії.
Вручення нагород відбулось на церемонії 11 липня, повідомляє кореспондентка Укрінформу.
Дебютна стрічка режисера Аун Пхьо розповідає історію двох молодих жінок у пошуках свободи в сучасній М’янмі.
Змагалися за «Кришталевий глобус» 12 фільмів з Європи, Південної Америки та Близького Сходу.
Загалом у програмі було представлено близь 2ко 200 стрічок, з них 12 – світові прем’єри.

Спеціальний приз журі здобула данська стрічка “Гість” (“Gæsten”) режисера Мадса Менгеля, який отримав і нагороду за найкращу режисуру.

Анна Шинц отримала нагороду як найкраща акторка за роль у швейцарському фільмі «Щаслива родина» (“A Happy Family”).

Найкращим актором визнали Гассана Саада за роль у фільмі «Труби» (“Pipes”), знятому у копродукції Лівану, Катару та Саудівської Аравії.
Приз за внесок у світовий кінематограф отримала французька акторка Жульєт Бінош.
KVIFF відсвяткував цьогоріч подвійну річницю: 80 років тому було проведено перший фестиваль, загалом відбулися 60 фестивалів (60-й – у 2026 році).
Нагадаємо, в індустріальній секції для проєктів на стадії виробництва володарем нагороди Eurimages Co-Production Development&Connecting Cottbus Award став український проєкт «Ремінісценція» (Reminiscence) режисерки Анастасії Тихої та продюсерки Дарії Бассель.
На кінофестивалі, який проходив із 3 по 11 липня відбулась світова прем’єра українського повнометражного документального фільму Юлії Гонтарук “To Die To Live”.
Фото: Ольга Танасійчук/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Події
Міноритарна копродукція відкриє Україні ширший шлях на міжнародний кіноринок
Копродукція могла б відкрити для українських кінематографів ширший шлях на міжнародні ринки, а також покращити якість матеріалу.
Про це у коментарі Укрінформу заявила українська продюсерка Іванна Хіцінська.
«Копродукція – це єдиний можливий шлях для того, щоб спільно виготовляти історії, які будуть зрозумілі і українській, і зарубіжній авдиторії. І об’єднувати зусилля, таким чином задіюючи у виробництві фільмів як українських, так і зарубіжних митців, що дозволяє також покращити і мистецьку якість кінцевого фільму», – зазначила Хіцінська.
Вона уточнила, що під час війни без підтримки міжнародних копродюсерів не вдалося б виготовити таку кількість українських історій.
Продюсерка зазначила, що провела на полях Карловарського міжнародного кінофестивалю, який проходив із 3 до 11 липня, зустрічі з колегами, взяла участь у показах, панельній дискусії «Історії під вогнем: українське кіно та потреба в довгостроковій підтримці» тощо. На них фахівці висловлювали думку, що якщо до цього часу в більшості випадків Україна була головним виробником фільмів, потрібно також розглядати і те, коли Україна буде долучатися до створення не історій про Україну, а й історій про інші країни, які потенційно могли б бути цікавими для українського глядача. Так звана minority co-production (міноритарна копродукція). Це допоможе тому, «щоб про Україну чули», переконана вона.
«Ми живемо у війні, ми бачимо війну кожен день за своїми вікнами, по телевізору, і іноді потрібно відволіктися на щось не лише про війну. І таким вікном можливостей можуть стати європейські історії різного напрямку і різного жанру, до яких Україна зможе долучитися як міноритарний копродюсер, і долучитися до виготовлення фільму, який теж потім буде представлений на фестивалях, матиме нагороди. І також ми будемо в цих історіях приєднуватися і до європейської сім’ї», – сказала Хіцінська.
Вона підкреслила, що не йдеться про те, як було колись, коли Україна працювала на російський ринок, а українське телебачення, кінотеатри були просто «в полоні російськомовного контенту, з російськими акторами, з усім». Не треба хитатися в інший бік так, щоби це саме сталося і з зарубіжними акторами, застерегла продюсерка.
«Ми пропонуємо інший вихід, коли Україна є рівноцінним партнером у створенні фільмів, серіалів, і де також до зйомок долучаються і українські митці й український кастинг, актори. І де частина історії може бути пов’язана з Україною. Але це не означає, що Україна є основним виробником, ми будемо серед виробників, і це, в свою чергу, зменшить фінансове навантаження на нас, як на країну-виробника, і на продюсерів у пошуку фінансування для того, щоб реалізувати ці фільми. А нам дуже необхідно, щоб на українському ринку, на українському телебаченні з’являлися україномовні історії чи європейські історії з українськими акторами», – пояснила Хіцінська.
Вона зазначила, що перед війною цей процес починався і Україна потроху заходила як міноритарний продюсер у повнометражні фільми і серіали. За її словами, з війною ракурс дещо змінився. За останні роки Україна здебільшого була мажоритарним продюсером, основним виробником. Оскільки під час війни надзвичайно важко виготовляти ігрові художні фільми, в більшості фокус був направлений на документальні фільми, підкреслила Хіцінська.
Вона навела приклади, коли Україну видно завдяки такій співпраці: цього року на фестивалі в Каннах був фільм «Весна», створений в копродукції Естонія, Литва, Латвія і Україна. Там було дуже невеличке українське фінансування, але Україна – країна-виробник, і це історія про російську окупацію.
«Зараз наше керівництво розвертає цей ракурс. Є ініціатива, заснована Президентом, – «Тисячовесна», де ми бачимо, що велика кількість заявок подана і на ігрове кіно, і на дитяче, на анімацію, на серіали, і документальні. І особливо на контент для дітей та підлітків. Тому є шанси, є надія, що воно, звичайно ж, зміниться потрошку», – висловила сподівання подюсерка.
Хіцінська є засновницею WAYA Production та співпрацює з Babylon’13 з 2022 року. Її проєкти включають документальні фільми, художні фільми та імерсивні роботи, представлені на міжнародних фестивалях та ярмарках. З початку повномасштабного вторгнення вона також активно займається міжнародним просуванням, збором коштів та адвокацією українського кіно.
Як повідомляв Укрінформ, на 60-у Карловарському кінофестивалі відбулася світова прем’єра української повнометражної документальної стрічки To Die To Live.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
Другий сезон «Гангстерленду» із Томом Гарді вийде у вересні
Другий сезон британського кримінального серіалу «Гангстерленд» (MobLand) із актором Томом Гарді у головній ролі вийде на стримінговій платформі Paramount+.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Variety.
Загалом другий сезон «Гангстерленд» буде налічувати 10 серій, а його прем’єру на платформі Paramount+ слід очікувати вже 18 вересня.
Новина про дату виходу другого сезону з’явилася невдовзі після того, як стало відомо, що зірка серіалу Том Гарді повернеться у 3-у сезоні після попередньої сварки із продюсерами шоу, яка призвела до його нетривалого виходу із серіалу.
Нещодавня зустріч у Лондоні між Гарді та керівниками серіалу призвела до прориву та зрештою і до повернення актора.
«У другому сезоні родина Гарріганів матиме труднощі з тим щоб показати єдиний фронт, оскільки противники загрожують їхній роздробленій злочинній імперії, а Гаррі Да Соуза (якого грає Гарді), їхній кмітливий та грізний «помічник», має пройти небезпечну канатохідну стежку, коли напруженість у родині буде посилюватися. Насильство проникає в кожен куточок їхнього життя, лояльність руйнується, безпека виявляється тимчасовою, а боротьба за владу не залишає місця для милосердя», – йдеться у синопсисі.
Також у серіалі знялися такі британські кінозірки, як Гелен Міррен, Пірс Броснан та інші.
Зазначається, що сценарій серіалу написав Ронан Беннетт із Північної Ірландії. Гарді та Гай Річі також є виконавчими продюсерами стрічки.
Серіал створено у співпраці Paramount Television Studios та 101 Studios.
Як повідомляв Укрінформ, спін-оф серіалу «Теорія великого вибуху» під назвою «Стюарт не зміг врятувати Всесвіт» дебютує у липні цього року на стримінговому сервісі HBO Max.
Фото: Paramount+/SHOWTIME/IMDb
-
Суспільство1 тиждень agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoПара з різницею у віці
-
Усі новини1 тиждень agoДіана Зіброва – донька співака схудла на 23 кг
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїнський фонд культурної спадщини виділив €30 тисяч на відновлення «Мистецького арсеналу» після атаки РФ
-
Усі новини5 днів agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Одеса1 тиждень agoОдеса частково знеструмнена: робота трамваїв і тролейбусів
-
Відбудова5 днів agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Усі новини1 тиждень agoФастфуд в Англії — мешканці Грасміра протестують проти кебабної
