Події
Російські загарбники викрали з Криму понад 160 археологічних артефактів
Російські загарбники викрали щонайменше 164 археологічні цінності з тимчасово окупованого Криму.
Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.
ГУР оприлюднює дані 14 російських музейників, які займаються пропагандою та сприяють викраденню українських культурних цінностей на тимчасово захоплених територіях.
Також підтвердженй факт нелегального вивезення 164 археологічних артефактів із Криму, знайдених під час розкопок античних міст “Німфей” і “Пантікапей”.
З 2022 року російські музеї проводять системну пропагандистську діяльність на захоплених територіях України: організовують виставки, лекції та освітні програми, “спрямовані на легітимізацію окупації. Їхня мета — інтегрувати українські музеї в російський культурний простір та знищити українську ідентичність”, зазначають в ГУР.
Серед причетних осіб:
- директорка “всєросійського історико-етнографічного музєю” Ірина Жукова, яка у 2024 році організувала на тимчасово захопленій частині Луганської області виставку “єдність крізь віки” для пропаганди “історичного зв’язку Донбасу з Росією”;
- директор “музею велікої вітчизняної війни” Олександр Школьнік, на базі якого у 2023 році проводили навчання для музейників з Донецька щодо просування російської історії серед відвідувачів музеїв.
До списку внесений також голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргій Наришкін, очолювані ним фонд “Історія Вітчизни” та російське історичне товариство, що має 7 філій на тимчасово захоплених територіях України.
На порталі War&Sanctions зібрані дані про 996 викрадених об’єктів і 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини, викривлення історії та стирання української ідентичності, зазначили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, в ЮНЕСКО заявляють, що на відновлення культурного сектору України, постраждалого внаслідок російської агресії, упродовж наступного десятиліття знадобиться 10,5 млрд доларів.
Події
У Польщі презентують мальопис про виживання у блокадному Маріуполі
У Польщі, у Кракові, відбудеться виставка та презентація мальопису «Тоді йшов сніг» української художниці Лізи Мартін.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Маріупольська міська рада.
«У Кракові відбудеться виставка та презентація мальопису «Тоді йшов сніг» української художниці Лізи Мартін. У ньому розповідається історія маріупольця, який виживає в оточеному місті», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, через особисту історію героя авторка передає трагедію міста, життя під постійними бомбардуваннями та боротьбу за виживання мирних людей. Також на виставці будуть представлені роботи, присвячені Ірпеню та Донеччині.
Як інформують у міській раді, мисткиня працює з художніми книгами, ілюстрацією та рисунком. У своїй творчості вона документує психологічні переживання та фізичні руйнування, спричинені війною, фіксуючи колективний досвід українців засобами мистецтва.
Напередодні річниці повномасштабного вторгнення захід стане можливістю вшанувати пам’ять про пережите, підтримати одне одного та об’єднатися навколо спільної історії Маріуполя.
У Фейсбуці організатори інформують, що подія відбудеться 21 лютого у кавʼярні-книгарні Nić, виставку можна буде побачити з 17 лютого.
Як повідомляв Укрінформ, у межах культурної програми в Мілані відбувся міжнародний освітній проєкт Brera–Kharkiv за участю українських студентів із Маріуполя та Харкова.
Події
В Україні пройде національний тиждень читання поезії
Український інститут книги оголосив про проведення всеукраїнської інформаційно-просвітницької тематичної акції «Національний тиждень читання поезії», який проходитиме вже втретє і триватиме з 16 по 22 березня.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє УІК.
Цьогорічна тема національного тижня читання поезії – «Золотий гомін», натхненна однойменною ліричною поемою Павла Тичини.
«”Золотий гомін” Павла Тичини 1917 року – про духовне відродження українського народу, його, таку бажану свободу, нерозривну з відчуттям тривоги, наскрізним для всієї поеми. Рядки твору через понад століття не втратили своєї актуальності. “Золотий гомін” знову звучить про те саме: волю, надію і світло, огонь, що перемагає», – підкреслили в УІК.
У межах тижня поезії буде презентований «Каталог поезії 2025-2026 років», що стане цінним джерелом інформації для книгорозповсюджувачів, вчителів літератури, бібліотекарів та всіх тих, хто цікавиться літературним процесом.
Крім цього, під час тижня поезії запланована низка онлайн активностей:
«Бінго української поезії». Інститут сформував сім поетичних категорій та пропонує всім охочим долучитися до цієї активності й розповісти про улюблені та важливі поетичні рядки, обравши одну з категорій або всі;
Онлайн-фестиваль читання поезії «Золотий гомін», у межах якого українські поети та поетки у запланований час читатимуть свої твори в прямому ефірі на своїх сторінках у соцмережах.
«Об’єднаймося навколо поетичного тижня читання, щоб віднайти близькі своєму серцю рядки, відкрити нові імена та тексти, а головне – почитати поезію та розділити між собою трохи світла», – закликали в УІК.
Як повідомляв Укрінформ, Український інститут книги у 2025 році втретє провів конкурс культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на випуск книжкової продукції, у межах якого фонди публічних українських бібліотек отримали 113 тисяч нових видань для читачів різних вікових категорій.
Фото: pixabay.com
Події
Письменник Андрій Любка отримав польсько-литовську премію імені Єжи Ґедройця
Український письменник, волонтер і військовий Андрій Любка став лауреатом спільної нагороди Форуму співпраці і діалогу Польща – Литва та Форуму імені Єжи Ґедройця у Вільнюсі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінку Форуму у Фейсбуці.
Нагороду вручали в королівському замку у Варшаві. Письменник не зміг особисто взяти участь у церемонії. Він підготував зворушливого листа, який присутні нагородили овацією стоячи.
«Ми думками з Андрієм і бажаємо йому сили тіла і духу у викликах, які стоять перед ним у його новій ролі – солдата Збройних сил України», – зазначили на сторінці нагороди.
Разом з Любкою нагороду здобув білоруський історик Аляксандр Смальянчук.
Форум діалогу та співпраці Польща – Литва імені Єжи Ґедройця проходить у Польщі. Його мета – покращувати відносини між країнами. Нагороду присуджують з 2013 року особам, які зробили винятковий внесок у поглиблення політичних, культурних, наукових та соціальних відносин у регіоні. Відзнаку вручають діячам п’яти галузей: історії, культури, медіа, державної служби та економіки.
У 2022 році нагороду отримав Сергій Жадан. Крім нього, лауреатами стали тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, військовий капелан Сергій Дмитрієв, історикиня Наталія Яковенко.
Як повідомляв Укрінформ, в січні 2026 року письменник, волонтер та віцепрезидент Українського ПЕН Любка заявив про рішення мобілізуватися до лав Збройних сил України.
Фото: Facebook/Andriy Lyubka
-
Авто1 тиждень agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Усі новини6 днів agoНайкращий знак Зодіаку — з ким хочуть бути абсолютно всі
-
Усі новини6 днів agoСкандал на нацвідборі Євробачення: в мережі обурилися словами співачки Руслани (фото, відео)
-
Усі новини5 днів agoце не так вже й погано, як вважалося раніше
-
Економіка1 тиждень agoКиїв без опалення – Кучеренко вважає, що опалення в Дарниці відновити неможливо
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу
-
Усі новини1 тиждень agoДе найкраще приймають біженців з України — 3 країни
-
Політика4 дні agoУ парламенті та суспільстві Нідерландів існує широка підтримка України
