Події
Російські загарбники викрали з Криму понад 160 археологічних артефактів
Російські загарбники викрали щонайменше 164 археологічні цінності з тимчасово окупованого Криму.
Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.
ГУР оприлюднює дані 14 російських музейників, які займаються пропагандою та сприяють викраденню українських культурних цінностей на тимчасово захоплених територіях.
Також підтвердженй факт нелегального вивезення 164 археологічних артефактів із Криму, знайдених під час розкопок античних міст “Німфей” і “Пантікапей”.
З 2022 року російські музеї проводять системну пропагандистську діяльність на захоплених територіях України: організовують виставки, лекції та освітні програми, “спрямовані на легітимізацію окупації. Їхня мета — інтегрувати українські музеї в російський культурний простір та знищити українську ідентичність”, зазначають в ГУР.
Серед причетних осіб:
- директорка “всєросійського історико-етнографічного музєю” Ірина Жукова, яка у 2024 році організувала на тимчасово захопленій частині Луганської області виставку “єдність крізь віки” для пропаганди “історичного зв’язку Донбасу з Росією”;
- директор “музею велікої вітчизняної війни” Олександр Школьнік, на базі якого у 2023 році проводили навчання для музейників з Донецька щодо просування російської історії серед відвідувачів музеїв.
До списку внесений також голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргій Наришкін, очолювані ним фонд “Історія Вітчизни” та російське історичне товариство, що має 7 філій на тимчасово захоплених територіях України.
На порталі War&Sanctions зібрані дані про 996 викрадених об’єктів і 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини, викривлення історії та стирання української ідентичності, зазначили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, в ЮНЕСКО заявляють, що на відновлення культурного сектору України, постраждалого внаслідок російської агресії, упродовж наступного десятиліття знадобиться 10,5 млрд доларів.
Події
У Києві відбудеться прем’єра документального фільму «Капітан. Історії танкістів «Азову»
У Києві у Будинку кіно 21 січня відбудеться прем’єрний показ документального фільму «Капітан. Історії танкістів «Азову» за участю творчої групи та героїв стрічки.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
В основі сюжету – історія становлення та розвитку танкового батальйону 12-ї бригади спеціального призначення Національної гвардії України «Азов».
Фільм показує характери та особистості людей, які з честю виконують свій обов’язок, захищаючи Батьківщину.
Павлопіль-Широкинська операція, оборона Маріуполя та «Азовсталі», полон і повернення в стрій, бої на найкритичніших напрямках – кіноробота охоплює всі ключові моменти бойового шляху бригади очима бійців-танкістів.
Фільм створений за сприяння Міністерства культури України.
Автор сценарію та режисер фільму – Костянтин Коновалов. Продюсер фільму — Максим Мовчан.
Показ відбудеться о 18:30. Вхід вільний.
Як повідомляв Укрінформ, Національна спілка кінематографістів України оголосила прийом робіт кандидатів на здобуття щорічної премії НСКУ імені Сергія Параджанова.
Фото: кадр із фільму
Події
Національна спілка кінематографістів оголосила прийом робіт на здобуття премії Параджанова
Національна спілка кінематографістів України оголошує прийом робіт кандидатів на здобуття щорічної премії НСКУ імені Сергія Параджанова.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на НСКУ.
Премію було запроваджено до 100-річчя від дня народження митця з метою творчої підтримки молодих кінематографістів та популяризації кращих творів нового покоління українського кіно.
Як зазначили у Національній спілці кінематографістів України, цьогорічна премія вручатиметься за професійні повнометражні дебюти, створені у 2025 році.
Кінцевий термін подання фільмів та кандидатур у номінаціях — до 30 січня 2026 року включно.
До складу журі щорічної Премії НСКУ імені Сергія Параджанова ввійшли члени Секретаріату НСКУ та:
- Войтенко Володимир, кінокритик, кінознавець;
- Волошенюк Оксана, голова правління СКУ, кінознавець;
- Гусєв Олександр, заступник голови правління СКУ, кінокритик;
- Куликов Андрій, радіожурналіст, голова Комісії з журналістської етики;
- Морозов Юрій, кінознавець, дослідник творчості С.Параджанова;
- Новікова Людмила, кінознавець, кандидат мистецтвознавства;
- Санін Олесь, кінорежисер, віцепрезидент НАМ України;
- Сотниченко Філіп, кінорежисер, співзасновник ГО “СУК” (Сучасне Українське Кіно);
- Халпахчі Андрій, директор Київського Міжнародного кінофестивалю “Молодість”;
- Череватий Сергій, генеральний директор національного ІА “Укрінформ”, полковник ЗСУ;
- Ульянов Микола, керівник Бюро програми ЄС “Креативна Європа” в Україні.
Лауреати премії НСКУ імені Сергія Параджанова отримають бронзову копію знаменитого «талера Параджанова», виконану за мотивами унікальних «монет», які режисер створював у тюремних умовах із кришок від молочних пляшок, перетворюючи буденний матеріал на мистецький символ свободи та творчості.
Вручення Премії відбудеться у березні 2026 року (дату буде уточнено додатково).
З умовами участі можна ознайомитися тут.
Як повідомляв Укрінформ, столичний парк «Юність» перейменували на честь Сергія Параджанова.
Фото: НСКУ
Події
Jamala увійшла до журі Нацвідбору Молдови на Євробачення
Співачка Jamala увійшла до складу журі Національного відбору Молдови на пісенний конкурс “Євробачення” 2026 року.
Як передає Укрінформ, про це вона повідомила в соціальній мережі Threads.
“Поки всі обговорюють жеребкування, препаті та пісні фіналістів — я вже в дорозі до Молдови”, — зазначила співачка.
“Буду в журі на Національному відборі на Євробачення”, — додала Jamala.
Як зазначає Суспільне Культура, Молдова повертається на сцену Євробачення після року перерви.
Процесом національного відбору в Молдові керуватимуть продюсери Сергій Орлов і Роман Бурлака. До журі увійдуть 20 людей із двох секцій — 5 з міжнародної і 15 із національної — для забезпечення прозорості та міжнародної конкурентоспроможності.
Фінал Нацвідбору Молдови відбудеться 17 січня на Кишинів Арені, у ньому змагатимуться 16 фіналістів. Результати визначатимуться міжнародним журі, молдавським журі та публікою, вага кожного — третина.
Попри те, що торік Молдова не брала участь у Євробаченні, у країні все ж пройшов Нацвідбір. Тоді у ньому всьоме взяв участь Тудор Бумбак (Tudor Bumbac), якому на момент прослуховування було 83 роки. Йому ще ні разу не вдалося пройти відбір, але завдяки своїй наполегливості він став справжнім інтернет-феноменом.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні фінал Національного відбору на Євробачення-2026 відбудеться 7 лютого.
Фото: Instagram / jamalajaaa
-
Усі новини1 тиждень agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Суспільство5 днів agoПонад 30 тисяч родин в Одеському районі залишились без світла через нічний обстріл
-
Війна1 тиждень agoТанкер Марінера — захопленим США судном РФ володіє бізнесмен з Криму
-
Усі новини1 тиждень agoна небі можна буде побачити рідкісне явище
-
Відбудова3 дні agoУ Миколаєві почали відновлювати водопостачання в три мікрорайони
-
Політика4 дні agoМельник в Радбезі ООН закликав союзників негайно передати Україні ППО та посилити санкції проти РФ
-
Політика4 дні agoРада звільнила Федорова з посади глави Мінцифри
-
Усі новини4 дні agoНацвідбір на Євробачення 2026 – KHAYAT став десятим фіналістом
