Події
Російські загарбники викрали з Криму понад 160 археологічних артефактів
Російські загарбники викрали щонайменше 164 археологічні цінності з тимчасово окупованого Криму.
Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.
ГУР оприлюднює дані 14 російських музейників, які займаються пропагандою та сприяють викраденню українських культурних цінностей на тимчасово захоплених територіях.
Також підтвердженй факт нелегального вивезення 164 археологічних артефактів із Криму, знайдених під час розкопок античних міст “Німфей” і “Пантікапей”.
З 2022 року російські музеї проводять системну пропагандистську діяльність на захоплених територіях України: організовують виставки, лекції та освітні програми, “спрямовані на легітимізацію окупації. Їхня мета — інтегрувати українські музеї в російський культурний простір та знищити українську ідентичність”, зазначають в ГУР.
Серед причетних осіб:
- директорка “всєросійського історико-етнографічного музєю” Ірина Жукова, яка у 2024 році організувала на тимчасово захопленій частині Луганської області виставку “єдність крізь віки” для пропаганди “історичного зв’язку Донбасу з Росією”;
- директор “музею велікої вітчизняної війни” Олександр Школьнік, на базі якого у 2023 році проводили навчання для музейників з Донецька щодо просування російської історії серед відвідувачів музеїв.
До списку внесений також голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргій Наришкін, очолювані ним фонд “Історія Вітчизни” та російське історичне товариство, що має 7 філій на тимчасово захоплених територіях України.
На порталі War&Sanctions зібрані дані про 996 викрадених об’єктів і 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини, викривлення історії та стирання української ідентичності, зазначили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, в ЮНЕСКО заявляють, що на відновлення культурного сектору України, постраждалого внаслідок російської агресії, упродовж наступного десятиліття знадобиться 10,5 млрд доларів.
У Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки 12 березня відбудеться прем’єра вистави Юлії Лобановської «Ляльковий дім» за соціально-психологічною драмою норвезького драматурга Генріка Ібсена.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
««Ляльковий дім» – це класика світової драматургії та вистава-дзеркало, у якому кожен може впізнати момент, коли перестає бути собою, аби відповідати вимогам інших. Це історія про ілюзію, що живе всередині головної героїні, та прозріння, що звільнює її. Людина прагне лишатися людиною, а не іграшкою у чужих руках, і прагне вийти за рамки «можливого», аби нарешті побачити реальність”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у виставі порушуються тема любові без свободи, права жінки бути собою у світі нав’язаних ролей та межі між обов’язком і правом на власне життя.
Творча команда: режисерка – Юлія Лобановська; сценографія – Олексій Вакарчук; костюми – Катерина Корнійчук; пластичне рішення – Наталія Бурлака; музичне оформлення та звукорежисерське рішення – Владислав Тененбаум; асистент режисерки – Олег Савкін; помічники режисерки – Михайло Гейкрайтер, Ярослав Куровський.
Прем’єра вистави «Ляльковий дім» відбудеться 12 березня о 18:30.
Як повідомлялося, 4 березня о 18:00 у Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської покажуть виставу “Енеїда” від Театру ветеранів.
Фото: lesyatheatre.com.ua
Дослідники з нідерландського Рейксмузею підтвердили автентичність картини Рембрандта «Видіння Захарія у храмі», у середу полотно буде представлено публіці вперше за кілька десятиліть.
Про це повідомляє Reuters, передає Укрінформ.
Картина «Видіння Захарія у храмі» до середини ХХ століття вважалася роботою Рембрандта ван Рейна, але у 1960 році її вилучили з корпусу його робіт. За словами мистецтвознавців, це рішення грунтувалося на менш передових техніках дослідження, ніж доступні зараз.
Під час дворічних досліджень експерти порівняли картину з іншими роботами Рембрандта того ж періоду і дійшли висновку, що саме він написав її у 1633 році у віці близько двадцяти років.
Картина зображує біблійний сюжет про первосвященника Захарію, який дізнається від архангела Гавриїла, що у них з дружиною, незважаючи на їхній похилий вік, народиться син, майбутній Іван Хреститель. Сам Гавриїл на картині не зображений: його присутність передано світлом у правій верхній частині композиції.
Реставраторка Петрія Нобл зазначила, що зображення світла за допомогою товстих шарів фарби (техніка імпасто) було характерним для Рембрандта.
Зазначається, що картину передав музею у довгострокову оренду анонімний приватний колекціонер. Нинішній власник успадкував полотно від свого батька, який купив твір у 1961 році, і відтоді картина зникла з публічного доступу.
«Чудово, що люди тепер можуть дізнатися більше про молодого Рембрандта – він створив цю дуже зворушливу роботу невдовзі після переїзду з Лейдена в Амстердам. Це прекрасний приклад унікального способу, яким Рембрандт зображує історії», – сказав директор Рейксмузею Тако Діббітс.
Як повідомляв Укрінформ, за підсумками дослідження встановлено, що два твори з колекції музею Mauritshuis в Гаазі – “Портрет Рембрандта з горжетом” і “Етюд старого чоловіка” – не є роботами Рембрандта, а щодо третьої картини сумніви залишаються.
Фото: Koen van Weel/Х
На фронті загинув військовослужбовець, фотограф і кінооператор Вадим Тихоновський.
Як передає Укрінформ, про це Навчально-науковий інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка повідомляє у Фейсбуці.
Сьогодні, 2 березня, у Києві відбулося прощання з Вадимом Тихоновським.
В інституті розповіли, що Вадим народився 21 листопада 1996 року в Києві. У 2019 році він закінчив кафедру кіно- і телемистецтва інституту (творча майстерня Олександра Аліфанова) та брав участь у конкурсі короткометражних документальних фільмів «Кіноко», де представив стрічку «Створення».
Вадим співпрацював із театрами Києва, створював репортажі театральних вистав і художніх подій, зокрема Бієнале сценографії.
«Його портретні роботи вирізнялися глибоким психологізмом, гострим баченням і сміливою композицією – так формувався його власний мистецький почерк. Викладачі та однокурсники згадують Вадима як натхненного митця, мрійника, світлу і щиру людину», – зазначили в інституті.
З початком повномасштабної війни Вадима призвали до лав Збройних сил України. Він служив у 78-му окремому десантно-штурмовому полку, згодом був прикомандирований до 225-го окремого штурмового полку. Отримав кваліфікацію оператора БПЛА.
22 липня 2025 року Вадим зник безвісти в районі села Кіндратівка Сумської області під час бойового завдання.
Нещодавно його загибель була офіційно підтверджена. Зокрема, стало відомо, що Вадим загинув як Герой, врятувавши чотирьох побратимів.
«Молодий і талановитий. У якого попереду мало бути ціле життя… Навіки 28. Вічна пам’ять і шана Вадиму, який віддав життя за Україну. Світла пам’ять і вічна слава Герою», – наголосили в інституті та висловили співчуття батькам, які втратили єдиного сина.
Як повідомляв Укрінформ, у бою проти російських загарбників загинув Володимир Сінійчук – військовослужбовець, фотокореспондент газети «Рідний край» Полтавської області.
Фото з Фейсбук-сторінки Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
-
Суспільство4 дні agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Суспільство4 дні agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Події4 дні agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Війна1 тиждень agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Одеса4 дні agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна4 дні agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна4 дні agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова4 дні agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів