Події
Російські загарбники викрали з Криму понад 160 археологічних артефактів
Російські загарбники викрали щонайменше 164 археологічні цінності з тимчасово окупованого Криму.
Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.
ГУР оприлюднює дані 14 російських музейників, які займаються пропагандою та сприяють викраденню українських культурних цінностей на тимчасово захоплених територіях.
Також підтвердженй факт нелегального вивезення 164 археологічних артефактів із Криму, знайдених під час розкопок античних міст “Німфей” і “Пантікапей”.
З 2022 року російські музеї проводять системну пропагандистську діяльність на захоплених територіях України: організовують виставки, лекції та освітні програми, “спрямовані на легітимізацію окупації. Їхня мета — інтегрувати українські музеї в російський культурний простір та знищити українську ідентичність”, зазначають в ГУР.
Серед причетних осіб:
- директорка “всєросійського історико-етнографічного музєю” Ірина Жукова, яка у 2024 році організувала на тимчасово захопленій частині Луганської області виставку “єдність крізь віки” для пропаганди “історичного зв’язку Донбасу з Росією”;
- директор “музею велікої вітчизняної війни” Олександр Школьнік, на базі якого у 2023 році проводили навчання для музейників з Донецька щодо просування російської історії серед відвідувачів музеїв.
До списку внесений також голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргій Наришкін, очолювані ним фонд “Історія Вітчизни” та російське історичне товариство, що має 7 філій на тимчасово захоплених територіях України.
На порталі War&Sanctions зібрані дані про 996 викрадених об’єктів і 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини, викривлення історії та стирання української ідентичності, зазначили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, в ЮНЕСКО заявляють, що на відновлення культурного сектору України, постраждалого внаслідок російської агресії, упродовж наступного десятиліття знадобиться 10,5 млрд доларів.
Події
Зірка «Аватара» Зої Салдана стала найкасовішою акторкою всіх часів
Американська акторка і лавреатка «Оскара» Зої Салдана після виходу третього фільму франшизи «Аватар» – «Аватар: Вогонь і попіл» (Avatar: Fire and Ash) стала найкасовішою акторкою всіх часів.
Про це повідомило Variety, передає Укрінформ.
Салдана знялася у трьох найкасовіших фільмах усіх часів: «Аватар» 2009 року, його сиквелі 2022 року «Шлях води», які посідають перше і третє місця відповідно у рейтингу, а також «Месники: Завершення» 2019 року, який посів друге місце.
Вона також стала першою акторкою, яка знялася у чотирьох фільмах, що зібрали понад $2 мільярди у світовому прокаті, серед яких «Месники: Війна нескінченності» 2018 року.
Салдана також знялася у трилогії «Зоряний шлях», яка зібрала понад $1 мільярд у світовому прокаті.
Станом на 2024 рік світові касові збори фільмів за участю Зої Салдани перевищили 14 мільярдів доларів, вона посідала третє місце серед найкасовіших акторів усіх часів – після Скарлетт Йоганссон та Семюеля Л. Джексона.
Проте після виходу у грудні 2025 року у кінопрокат третього фільму франшизи «Аватар», який уже зібрав $1,23 мільярда, Салдана стала найкасовішою акторкою всіх часів – згідно з підрахунками, її фільми зібрали загалом $15,47 мільярда.
Акторка 13 січня ввечері опублікувала відео в соціальних мережах, в якому висловила подяку всім, хто допоміг їй досягти цієї віхи.
Зої Салдана – американська і домініканська кіноакторка, володарка призу за найкращу жіночу роль Каннського кінофестивалю, премій BAFTA, “Золотий глобус” і “Оскар” за роль у мюзиклі “Емілія Перес” (2024).
Як повідомляв Укрінформ, касові збори фільму «Аватар: Вогонь і попіл» (Avatar: Fire and Ash) канадського кінорежисера Джеймса Кемерона перевищили $1 мільярд за 18 днів прокату у світі.
Фото: Michael Buckner/Variety
Події
Вісім українських ілюстраторів увійшли до короткого списку Болонської виставки
Болонський ярмарок дитячої книги оприлюднив список фіналістів 60-ї Болонської виставки ілюстраторів, серед яких вісім українських художників і художниць.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
На цьогорічну виставку ілюстраторів надійшло 20 790 робіт від 4 158 художників із 95 країн і регіонів. Фіналістами премії стали 317 ілюстраторів та ілюстраторок, серед яких вісім українських:
Юлія Ґвілім «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука»;
Грася Олійко «Привіт»;

Поліна Дорошенко – обкладинка без текстових ;

Олег Грищенко «Один день у Чорнобилі»;

Романа Романишин «Навколо нас є багато історій»;

Анна Сарвіра «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні, хоча моїх друзів там вже немає»;

Марія Різак «Зображення 1»;

Влада Сошкіна «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

«Усі фіналісти на Болонському ярмарку дитячої книги отримають пріоритетний доступ і гарантоване місце для перегляду портфоліо в межах заходів Illustrators Survival Corner 2026, де вони отримають відгуки та цінні пропозиції від відомих видавців, ілюстраторів, авторів, агентів та артдиректорів», – зазначається на сайті ярмарку.
Крім того, одного з фіналістів оберуть для створення візуальної ідентичності Болонського ярмарку дитячої книги 2027 року під керівництвом дизайн-студії Chialab, що дасть додаткові можливості продемонструвати свої роботи світовій аудиторії.
Болонський ярмарок дитячої книжки – провідна галузева подія, яка збирає унікальну та різноманітну світову аудиторію та стала світовим центром обміну авторськими правами преміумкласу у сфері видавничої справи, що також поширюється на сучасні мультимедійні та ліцензійні бізнеси у сфері дитячих історій, ілюстрацій, анімації та суміжних галузях.
Болонська виставка ілюстраторів проходить щороку, починаючи з 1967-го. Метою цього конкурсу є продемонструвати останні тренди ілюстрації через нові імена художників. Виставка організовується в межах Ярмарку дитячої книжки у Болоньї, який є провідним ярмарком дитячих книжок у світі.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році українка Марія Гайдук із проєктом «Вбиваючи богів» отримала Міжнародну премію за ілюстрацію на Болонському дитячому книжковому ярмарку.
Фото: bolognachildrensbookfair.com
Події
Україна та Кіпр співпрацюватимуть у сфері захисту культурної спадщини
Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна провела онлайн-зустріч із міністеркою культури Республіки Кіпр Васіліки Кассіаніду, де обговорили співпрацю у сфері культури та захисту культурної спадщини.
Про це повідомляє Мінкультури, передає Укрінформ.
“Зустріч була присвячена питанням збереження й відновлення культурної спадщини України в умовах війни, а також розвитку двосторонньої культурної співпраці. Тетяна Бережна подякувала кіпрській стороні за послідовну підтримку та наголосила на важливості культурного виміру співпраці в період головування Кіпру в Раді”, – йдеться у повідомленні.
Сторони обговорили проведення неформальної зустрічі міністрів культури країн-членів ЄС, яка відбудеться на Кіпрі у березні в рамках головування цієї країни у Раді Європейського Союзу, що триватиме до червня 2026 року.
Бережна також запросила кіпрську делегацію взяти участь у другій міжнародній конференції «Співпраця заради стійкості». Під час конференції обговорять подальший розвиток Українського фонду культурної спадщини, а також ініціатив Альянсу культурної стійкості.
Окремим блоком зустрічі стало обговорення практичної двосторонньої взаємодії у сфері культури. Своєю чергою, кіпрська сторона висловила зацікавленість у залученні українських митців і кінематографістів до провідних культурних подій на Кіпрі, зокрема міжнародних кіно- та танцювальних фестивалів, що відбуваються навесні.
Сторони домовилися про налагодження прямих контактів між організаторами фестивалів та відповідними інституціями з української сторони.
“На завершення зустрічі сторони підтвердили взаємну зацікавленість у поглибленні співпраці, зокрема шляхом активізації роботи над Меморандумом про взаєморозуміння у сфері культури та розширення обміну експертизою у сфері збереження культурної спадщини”, – відзначають в мінстерстві.
Зазначається, що кіпрська сторона запросила українських фахівців до співпраці з Департаментом старожитностей Кіпру, наголосивши на готовності ділитися власним досвідом захисту культурної спадщини в умовах конфлікту.
Як повідомлялося, Данія, Нідерланди, Польща, Велика Британія та Іспанія погодилися інвестувати майже 4 млн євро у новостворений Фонд культурної спадщини.
Перше фото згенеровано штучним інтелектом
-
Усі новини4 дні agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Україна1 тиждень agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoще 100 млн років тому у них був хвіст (фото)
-
Війна6 днів agoТанкер Марінера — захопленим США судном РФ володіє бізнесмен з Криму
-
Усі новини1 тиждень agoНайжахливіші будинки знаменитостей — рейтинг журналістів
-
Усі новини1 тиждень agoяк гавайська мова зберагіє і передає тисячолітню історію
-
Війна1 тиждень agoАтака на Одеську область — ЗС РФ вдарили по портах, є загиблий — фото
-
Події1 тиждень agoгранти на понад 50 мільйонів отримали 155 підприємців креативного сектору
