Connect with us

Події

Російські загарбники викрали з Криму понад 160 археологічних артефактів

Published

on



Російські загарбники викрали щонайменше 164 археологічні цінності з тимчасово окупованого Криму.

Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.

ГУР оприлюднює дані 14 російських музейників, які займаються пропагандою та сприяють викраденню українських культурних цінностей на тимчасово захоплених територіях.

Також підтвердженй факт нелегального вивезення 164 археологічних артефактів із Криму, знайдених під час розкопок античних міст “Німфей” і “Пантікапей”.

З 2022 року російські музеї проводять системну пропагандистську діяльність на захоплених територіях України: організовують виставки, лекції та освітні програми, “спрямовані на легітимізацію окупації. Їхня мета — інтегрувати українські музеї в російський культурний простір та знищити українську ідентичність”, зазначають в ГУР.

Читайте також: Російські музеї зрадили місію культури і мають понести відповідальність за підтримку війни

Серед причетних осіб:

  • директорка “всєросійського історико-етнографічного музєю” Ірина Жукова, яка у 2024 році організувала на тимчасово захопленій частині Луганської області виставку “єдність крізь віки” для пропаганди “історичного зв’язку Донбасу з Росією”;
  • директор “музею велікої вітчизняної війни” Олександр Школьнік, на базі якого у 2023 році проводили навчання для музейників з Донецька щодо просування російської історії серед відвідувачів музеїв.

До списку внесений також голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргій Наришкін, очолювані ним фонд “Історія Вітчизни” та російське історичне товариство, що має 7 філій на тимчасово захоплених територіях України.

Читайте також: Інформаційні операції проти України готує друг Путіна Наришкін – ЦПД

На порталі War&Sanctions зібрані дані про 996 викрадених об’єктів і 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини, викривлення історії та стирання української ідентичності, зазначили в ГУР.

Як повідомляв Укрінформ, в ЮНЕСКО заявляють, що на відновлення культурного сектору України, постраждалого внаслідок російської агресії, упродовж наступного десятиліття знадобиться 10,5 млрд доларів.



Джерело

Події

Розпочався прийом документів на конкурс до Нацради за квотою Президента

Published

on



У понеділок, 13 липня, розпочався прийом документів для участі у відборі кандидатів на чотири посади членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за квотою Президента.

Оголошення оприлюднено на сайті Офісу Президента, передає Укрінформ.

Зазначається, що 7 липня відбулося засідання конкурсної комісії з відбору кандидатів для призначення Президентом на посаду члена (членів) Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, утвореної Указом Президента України від 23 червня 2026 року № 507/2026. Головою конкурсної комісії обрано Ганну Красноступ, секретарем – Інну Лебеденко.

“Конкурсна комісія, відповідно до свого рішення від 07.07.2026 року, оголошує про проведення відбору кандидатів для призначення Президентом України на чотири посади членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 13 липня 2026 року… Приймання пропозицій від суб’єктів права подання кандидатур, заяв та документів кандидатів здійснюватиметься з 13 липня 2026 року впродовж 21 дня. Датою закінчення прийняття пропозицій від суб’єктів права подання кандидатур, заяв та документів кандидатів (кінцевим терміном подання документів учасниками відбору) є 3 серпня 2026 року”, — сказано в оголошенні.

Зазначається, що пакет матеріалів подається особисто або поштою у паперовому вигляді в заклеєному конверті з доданим USB-накопичувачем, що містить скановані копії всіх документів у форматі PDF. Документи, надіслані поштою, мають бути відправлені не пізніше ніж за п’ять календарних днів до завершення прийому.

Документи, подані після 3 серпня, не розглядатимуться. Якщо пакет документів є неповним або містить помилки, конкурсна комісія може надати до п’яти днів для їх усунення.

Відбір кандидатів для призначення Президентом на посаду члена (членів) Національної ради з питань телебачення і радіомовлення проводиться відповідно до Закону «Про медіа» та Положення про конкурсну комісію, затвердженого Указом Президента України від 23 червня 2026 року № 507/2026.

Зокрема, кандидат на посаду члена Нацради має бути громадянином України, проживати в Україні щонайменше п’ять останніх років, мати вищу освіту, не менше п’яти років досвіду роботи у сфері медіа, електронних комунікацій або права, а також володіти державною мовою.

Не можуть претендувати на посаду особи з іншим громадянством, непогашеною судимістю, обмеженою чи відсутньою дієздатністю, ті, на кого поширюється закон про очищення влади, а також власники чи бенефіціари медіакомпаній або операторів електронних комунікацій.

Член Нацради працює на постійній основі, тож не може поєднувати посаду з іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової, творчої, медичної та окремих видів спортивної діяльності), бути членом політичної партії чи депутатом, а також має дотримуватися вимог антикорупційного законодавства.

Подавати кандидатури можуть об’єднання медіапідприємств, громадські об’єднання та творчі спілки, які активно працюють у медійній сфері щонайменше три роки. Кожна така організація має право висунути одного кандидата.

Серед іншого учасник відбору має надати подання — рекомендацію від суб’єкта, який висуває кандидата, і витяг із протоколу засідання про ухвалення відповідного рішення, копію документа, що посвідчує особу і підтверджує громадянство України; документи, що підтверджують проживання особи на території України протягом останніх п’яти років, про вищу освіту, про досвід роботи у сферах медіа не менше п’яти років, автобіографію; копію документа, що підтверджує володіння державною мовою; декларацію особи тощо.

Читайте також: Західні країни потребують досвіду України у медіаграмотності – координатор проєктів ОБСЄ

Як повідомляв Укрінформ, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення звільнила з посади керівника апарату Євгена Перелигіна.



Джерело

Continue Reading

Події

На Вінниччині презентували історико-мистецький проєкт «Нескорене Поділля»

Published

on



У селі Кармелюкове Вінницької області представили історико-мистецький проєкт «Нескорене Поділля», який присвятили 30-й річниці Конституції і 35-й річниці Незалежності України.

Про це у Телеграмі повідомила Вінницька ОВА, передає Укрінформ.

«У селі Кармелюкове пройшов масштабний історико-мистецький проєкт «Нескорене Поділля», організований у рамках мистецького марафону «З Україною в серці» та присвячений 30-й річниці Конституції України і 35-й річниці Незалежності України», – йдеться у повідомленні.

За даними ОВА, ця подія перетворила центральну площу села на простір живої історії, народних ремесел, автентичної музики та гастроспадщини.

«Кожне покоління має своїх героїв, і понад 200 років тому Устим Кармалюк боровся з тим самим ворогом – російською імперською владою. З цим ворогом продовжують боротися сьогодні наші захисники та захисниці. Саме завдяки їм наша держава стоїть», – наголосила у своєму привітанні заступниця начальниці ОВА Ірина Коцюбівська.

Зазначається, що під час заходу організатори передали благодійну допомогу 120 окремій бригаді Сил територіальної оборони Збройних сил України.

Також у рамках історико-мистецького проєкту «Нескорене Поділля» відбулась всеукраїнська науково-практична конференція «Постать Устима Кармалюка в історії України».

Читайте також: Мистецький арсенал презентував виставку українського живопису

Як повідомляв Укрінформ, на Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття.



Джерело

Continue Reading

Події

Фільм «Збір фруктів» виграв «Кришталевий глобус» кінофестивалю в Карлових Варах

Published

on


Головну нагороду Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах «Кришталевий глобус» отримала стрічка  «Збір фруктів» («Fruit Gathering»), копродукція М’янми, Франції та Чехії.

Вручення нагород відбулось на церемонії 11 липня, повідомляє кореспондентка Укрінформу.


Дебютна стрічка режисера Аун Пхьо розповідає історію двох молодих жінок у пошуках свободи в сучасній М’янмі.


Змагалися за «Кришталевий глобус» 12 фільмів з Європи, Південної Америки та Близького Сходу.







Головну нагороду Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах «Кришталевий глобус» отримала стрічка «Збір фруктів» / Фото: Ольга Танасійчук, Укрінформ

1 / 21

Загалом у програмі було представлено близь 2ко 200 стрічок, з них 12 – світові прем’єри.



Спеціальний приз журі здобула данська стрічка “Гість” (“Gæsten”) режисера Мадса Менгеля, який отримав і нагороду за найкращу режисуру.



Анна Шинц отримала нагороду як найкраща акторка за роль у швейцарському фільмі «Щаслива родина» (“A Happy Family”).



Найкращим актором визнали Гассана Саада за роль у фільмі «Труби» (“Pipes”), знятому у копродукції Лівану, Катару та Саудівської Аравії.


Приз за внесок у світовий кінематограф отримала французька акторка Жульєт Бінош.

Читайте також: На Венеційському кінофестивалі покажуть фільм «Відбій повітряної тривоги»

KVIFF відсвяткував цьогоріч подвійну річницю: 80 років тому було проведено перший фестиваль, загалом відбулися 60 фестивалів (60-й – у 2026 році).

Нагадаємо, в індустріальній секції для проєктів на стадії виробництва володарем нагороди Eurimages Co-Production Development&Connecting Cottbus Award став український проєкт «Ремінісценція» (Reminiscence) режисерки Анастасії Тихої та продюсерки Дарії Бассель.


На кінофестивалі, який проходив із 3 по 11 липня відбулась світова прем’єра українського повнометражного документального фільму Юлії Гонтарук “To Die To Live”.

Фото: Ольга Танасійчук/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.