Connect with us

Події

Російські загарбники викрали з Криму понад 160 археологічних артефактів

Published

on



Російські загарбники викрали щонайменше 164 археологічні цінності з тимчасово окупованого Криму.

Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.

ГУР оприлюднює дані 14 російських музейників, які займаються пропагандою та сприяють викраденню українських культурних цінностей на тимчасово захоплених територіях.

Також підтвердженй факт нелегального вивезення 164 археологічних артефактів із Криму, знайдених під час розкопок античних міст “Німфей” і “Пантікапей”.

З 2022 року російські музеї проводять системну пропагандистську діяльність на захоплених територіях України: організовують виставки, лекції та освітні програми, “спрямовані на легітимізацію окупації. Їхня мета — інтегрувати українські музеї в російський культурний простір та знищити українську ідентичність”, зазначають в ГУР.

Читайте також: Російські музеї зрадили місію культури і мають понести відповідальність за підтримку війни

Серед причетних осіб:

  • директорка “всєросійського історико-етнографічного музєю” Ірина Жукова, яка у 2024 році організувала на тимчасово захопленій частині Луганської області виставку “єдність крізь віки” для пропаганди “історичного зв’язку Донбасу з Росією”;
  • директор “музею велікої вітчизняної війни” Олександр Школьнік, на базі якого у 2023 році проводили навчання для музейників з Донецька щодо просування російської історії серед відвідувачів музеїв.

До списку внесений також голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргій Наришкін, очолювані ним фонд “Історія Вітчизни” та російське історичне товариство, що має 7 філій на тимчасово захоплених територіях України.

Читайте також: Інформаційні операції проти України готує друг Путіна Наришкін – ЦПД

На порталі War&Sanctions зібрані дані про 996 викрадених об’єктів і 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини, викривлення історії та стирання української ідентичності, зазначили в ГУР.

Як повідомляв Укрінформ, в ЮНЕСКО заявляють, що на відновлення культурного сектору України, постраждалого внаслідок російської агресії, упродовж наступного десятиліття знадобиться 10,5 млрд доларів.



Джерело

Події

У Луцьку відбувся хоровий собор із нагоди 275-річчя від дня народження Дмитра Бортнянського

Published

on


У кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку вдруге відбувся хоровий собор, присвячений українській хоровій культурі та 275-річчю від дня народження композитора Дмитра Бортнянського.

Як передає Укрінформ, про це повідомила Луцька міськрада.







У Луцьку відбувся хоровий собор із нагоди 275-річчя Дмитра Бортнянського / Фото: Луцька міська рада

1 / 12

«У кафедральному соборі Святої Трійці відбувся Другий Луцький хоровий собор. Мистецька подія об’єднала українські хорові колективи та поціновувачів духовної музики», – йдеться у повідомленні.

У концерті взяли участь місцеві хорові колективи Gloria, «Аксіос», Credo» та «Оранта», а також київський камерний хор «Київ» під керівництвом Миколи Гобдича.

Особливістю заходу стало антифонне виконання: хори, розташовані в різних частинах собору, почергово вступали в музичний діалог, а потім об’єднувалися в багатоголосе звучання.

Читайте також: У Києво-Печерській лаврі хор імені Верьовки виконав Літургію Кирила Стеценка

Програма охоплювала українську хорову класику та духовну музику – від XVII століття до сучасності.

Проєкт започаткували торік. Його автор – керівник архієрейського хору «Оранта» Василь Мойсіюк.

Як повідомляв Укрінформ, Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка продовжує створення віртуального музею в межах проєкту «Голоси, що звучатимуть знову».



Джерело

Continue Reading

Події

У Німеччині відкриється фотовиставка про культурну спадщину Криму

Published

on



12 жовтня в Університеті Байройта, Німеччина, відкриється фотовиставка Documenting Crimea: Cultural Heritage Through Open Knowledge. Вона розповідатиме про Крим – його природу, культуру та людей, для яких півострів є історичною батьківщиною.

Про це повідомляє у Фейсбуці представництво Президента у Криму, передає Укрінформ.

Зазначається, що експозиція налічує понад 40 фотографій із Wikimedia Commons та особистих сімейних архівів. На них показано Крим таким, яким його бачать і пам’ятають його мешканці: унікальна природа, культурні пам’ятки, традиції та життя корінних народів України — кримських татар, караїмів і кримчаків.

Фотографії супроводжуватимуться публікаціями з поясненнями та додатковою інформацією, підготовленими науковцями й представниками спільнот.

Фотоекспозиції можна буде побачити до 27 жовтня.

Читайте також: Херсонес Таврійський в окупованому Криму внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою

Виставку організовує Мар’яна Сеньків, кандидатка географічних наук, доцентка, стипендіатка програми DAAD на кафедрі географії Університету Байройта, спільно з ГО «Вікімедіа Україна».

Раніше Укрінформ повідомляв, що у Києві відбулася мистецька виставка «Тінь від води» до 11-ї річниці спротиву окупації Криму.

Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим



Джерело

Continue Reading

Події

На асамблеї «Арктичного кола» у Рейк’явіку показали стрічку про українських полярників

Published

on



У столиці Ісландії Рейк’явіку під час щорічної асамблеї «Арктичного кола» відбувся показ документального фільму про українських полярників «Воїни науки» із прямим включенням з Антарктики.

Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомив у Фейсбуці.

Стрічка була знята у 2024 році у трьох основних локаціях – на станції «Академік Вернадський», криголамі «Ноосфера» та на фронті. Вона розповідає не лише про роботу українських експедицій в Антарктиці, а й про «бойових пінгвінів» – полярників, які стали на захист України.

На «Арктичному колі» картину представив її автор, журналіст українського іномовлення Геннадій Куркін.

Зокрема, він відзначив, що це можливість ще раз розповісти міжнародній аудиторії про вчених, які попри все продовжують безперервні дослідження в Антарктиці, та їхніх побратимів на фронті, які боронять Україну та її можливість мати власну науку.

Як зауважили у НАНЦ, з іншого кінця планети до події онлайн долучилася очільниця 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.

Під час включення вона розповіла про дослідження та побут українських полярників на станції «Академік Вернадський» й відповіла на запитання глядачів. Окрім того, Ганчук показала пінгвінів, які живуть прямо біля станції, від чого, як зазначається, зал був у захваті.

Також у показі взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Ісландії в Україні Фрідрік Йонссон.

«Для НАНЦ цей захід є досить знаковим, адже цьогоріч українські вчені отримали унікальну можливість проводити дослідження в Арктиці на польській станції «Хорнсунн». У перспективі ми прагнемо мати власну арктичну базу. Тож це чудова нагода більше розповісти арктичній спільноті про Україну – високий рівень наших досліджень в Антарктиці та щоденну боротьбу за рідну землю», – зауважили полярники.

Вони також нагадали, що фільм «Воїни науки» доступний для перегляду українською та англійською мовами на Ютуб-каналах «Дім» та UATV.English.

«Арктичне коло» – міжнародна платформа для діалогу про майбутнє Арктики та планети. Її щорічна асамблея об’єднує політичних лідерів, науковців, представників корінних народів, бізнесу та міжнародних організацій. Серед ключових тем програми – зміна клімату, наукова співпраця, безпека, енергетика, судноплавство та розвиток північних громад.

Як повідомляв Укрінформ, Національний антарктичний науковий центр оголосив конкурс на розробку шеврона для українських полярників, які вирушать в експедицію до Антарктики.

Фото: Національний антарктичний науковий центр, Facebook



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.