Події
Російські загарбники викрали з Криму понад 160 археологічних артефактів
Російські загарбники викрали щонайменше 164 археологічні цінності з тимчасово окупованого Криму.
Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.
ГУР оприлюднює дані 14 російських музейників, які займаються пропагандою та сприяють викраденню українських культурних цінностей на тимчасово захоплених територіях.
Також підтвердженй факт нелегального вивезення 164 археологічних артефактів із Криму, знайдених під час розкопок античних міст “Німфей” і “Пантікапей”.
З 2022 року російські музеї проводять системну пропагандистську діяльність на захоплених територіях України: організовують виставки, лекції та освітні програми, “спрямовані на легітимізацію окупації. Їхня мета — інтегрувати українські музеї в російський культурний простір та знищити українську ідентичність”, зазначають в ГУР.
Серед причетних осіб:
- директорка “всєросійського історико-етнографічного музєю” Ірина Жукова, яка у 2024 році організувала на тимчасово захопленій частині Луганської області виставку “єдність крізь віки” для пропаганди “історичного зв’язку Донбасу з Росією”;
- директор “музею велікої вітчизняної війни” Олександр Школьнік, на базі якого у 2023 році проводили навчання для музейників з Донецька щодо просування російської історії серед відвідувачів музеїв.
До списку внесений також голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргій Наришкін, очолювані ним фонд “Історія Вітчизни” та російське історичне товариство, що має 7 філій на тимчасово захоплених територіях України.
На порталі War&Sanctions зібрані дані про 996 викрадених об’єктів і 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини, викривлення історії та стирання української ідентичності, зазначили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, в ЮНЕСКО заявляють, що на відновлення культурного сектору України, постраждалого внаслідок російської агресії, упродовж наступного десятиліття знадобиться 10,5 млрд доларів.
Події
В Івано-Франківську презентували роман про Олександра Довженка
В Івано-Франківську письменник Степан Процюк презентував свою книгу «Четверо надвечірніх сердець» . Це – роман про Олександра Довженка , над яким автор працював майже півтора роки.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
«Довженко у моєму романі постає людиною надзвичайно різною – вразливою, складною, нервовою, геніальною, щасливою і нещасливою, істеричною, але такою, яка завжди любила Україну. Вона для нього у будь-яких ситуаціях була понад усім, хоча він мав перед нею й гріхи, і про це я намагаюсь писати в цьому романі. Немає такого, що я б обминув у цьому романі», – зізнається Степан Процюк.
Він зауважив, що «складний, поліфонічний і багаторівневий» образ Довженка він виніс у назву свого роману.
«Це четверо іпостасей Олександра Довженка, його чотири обличчя, зовсім різні, які, зрештою, зливають в одне…Довженко з-поміж усіх героїв моїх книг був мені найбільш близьким. У мене завжди була до нього велика симпатія. Він із сім’ї чернігівських селян, в якій померли 12 хлопчиків та дівчаток, його братиків та сестричок. Він залишився живим із сестрою Поліною. Викарабкувався, намагався вижити… Я у своєму романі намагаюсь дуже близько підійти до Довженка, щоб відкрити не романтичний образ, а його життя із радощами, муками, падіннями і боротьбою», – додає Степан Процюк.

Автор зізнається, що під час написання цього роману йому пощастило прочитати книгу про донесення на Довженка. І це теж увійшло у новий роман.
Зазначалось, що наклад книги «Четверо надвечірніх сердець» сягає 2 тисячі примірників. Окрім того, Український інститут книги закупив для бібліотек ще 1,5 тис. примірників цього роману.
Степан Процюк — сучасний український письменник, прозаїк та есеїст. Автор понад 30 книг, лауреат низки літературних нагород, зокрема володар відзнаки «Золотий письменник України». Член Українського ПЕН, заслужений діяч мистецтв України.
Серед найбільш відомих книг Степана Процюка є його перший роман «Інфекція», написаний у 2002 році. У кінці 2022 року вийшли його романи «Руки і сльози» про Івана Франка та «Місяцю, місяцю» про Григора Тютюнника. Вони були номіновані на Шевченківську премію 2024 року та увійшли у короткий список номінантів.
Як повідомляв Укрінформ, художній фільм “Довженко. Перший погляд” українського режисера та сценариста Костянтина Коновалова вийде у прокат 1 жовтня.
Події
У Франції викрали картини з музею Ренуара
У французькому місті Кань-сюр-Мер двоє зловмисників викрали з музею Ренуара чотири картини, загальну вартість яких оцінюють у 9 мільйонів євро. Одну з робіт вони покинули під час втечі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє BFMTV.
Пограбування сталося в ніч із понеділка на вівторок, 8 вересня. Правоохоронців сповістили близько 6-ї ранку після спрацювання музейної сигналізації.
«Вони втекли, залишивши одну з викрадених картин. Зараз зловмисників активно розшукують», – повідомив мер Кань-сюр-Мера Бріан Массон.
Камери відеоспостереження зафіксували двох осіб, які проникли до музею, розташованого в останньому будинку художника-імпресіоніста П’єра-Огюста Ренуара, та винесли чотири картини.
Розслідування передали судовій поліції. Музей закрили для відвідувачів до подальшого розпорядження.
Мер назвав пограбування особливо серйозним посяганням на місцеву культурну спадщину. За його словами, інцидент підтвердив необхідність реалізації масштабного плану посилення безпеки музеїв та захисту творів мистецтва.
Музей Ренуара відкрили у 1960 році в будинку, де художник провів останні роки життя. У ньому зберігаються картини, особисті речі та меблі митця.
Пограбування сталося приблизно через рік після резонансного викрадення з паризького Лувру восьми коштовностей французької корони, які досі не знайшли.
Серед інших резонансних крадіжок у Франції можна відзначити також пограбування на початку липня музею Lalique у Вінген-сюр-Модер поблизу Страсбурга. Зловмисники винесли звідти ювелірні вироби вартістю понад 4,5 мільйона євро.
Як повідомляв Укрінформ, у Франції пограбували ще один музей за кілька годин після злочину в Луврі.
Фото: ville.cagnes.fr
Події
Головна театральна сцена Закарпаття відкриває 106-й сезон чотирма показами
12–13 вересня Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. братів Ю.-А. та Є. Шерегіїв відкриє 106-й сезон.
Про це повідомила у Фейсбуці Закарпатська ОВА, передає Укрінформ.
На глядачів чекають не лише цікаві прем’єри, а й оновлений та ще більш зручний і доступний простір закладу, розповів на брифінгу директор департаменту культури ОВА, заслужений артист України Євген Тищук.
«Театральне життя Закарпаття зараз дуже активне й насичене. В п’яти місцевих та одному релокованому театрі працюють професійні команди, які ставлять перед собою амбітні цілі й досягають їх. Зокрема, чимало нових мистецьких та інклюзивних проєктів втілює Закарпатський облмуздрамтеатр», – сказав Тищук.
У межах державних грантових програм за підтримки обласної влади та партнерів у театрі триває масштабне оновлення глядацької зали. Вже повністю замінили крісла, освітлення, підлогове покриття, у процесі – роботи над вентиляцією, опаленням, реконструкцією оркестрової ями. Крім того, оголосили тендер на придбання ліфта для маломобільних відвідувачів, розповів директор-художній керівник театру й амбасадор безбар’єрності в Закарпатській області Рудольф Дзуринець.
«Глядачі йдуть до театру не лише за яскравими емоціями – насамперед їм має бути комфортно. Тож ми докладаємо максимум зусиль, щоб це забезпечити. Минулий театральний сезон ми закривали чотирма прем’єрами на великій, малій сценах і сцені-трюмі. Цими ж виставами відкриємо і новий 106-й сезон», – додав він.
Зокрема, 12 вересня покажуть філософсько-іронічну моновиставу «Децима» (17:00, сцена-трюм) та трагікомедію «Осіння історія» (19:00, мала сцена). Наступного дня – казку «Дзеркало бажань» (12:00, велика сцена), а ввечері відбудеться урочисте відкриття оновленої глядацької зали у фойє театру та показ на великій сцені драми «Інша» (18:00).
Як зазначив Дзуринець, зараз команда облмуздрамтеатру готує чотири нові прем’єри. Наймасштабнішою з яких стане постановка легендарної «Енеїди» від режисера Євгена Лавренчука.
У планах нового сезону також участь у всеукраїнських фестивалях і спільна постановка зі словацькими колегами вистави Кошицького національного театру «Щоденники Анни Франк» в Ужгороді.
Заступниця директора театру з організаційної роботи Наталія Васянович акцентувала, що важливим пріоритетом для закладу є розвиток інклюзивності. Вже третій рік поспіль театр перемагає в грантових програмах УКФ. Цьогоріч у межах проєкту «Спільна сцена: театр – простір самовираження без бар’єрів» створюють інклюзивну виставу «(Не)прості числа», у якій разом з акторами беруть участь люди з інвалідністю.
За її словами, нещодавно відбувся перший майстер-клас і відкрите читання п’єси. Попереду – мистецькі зустрічі-обговорення й репетиції вистави. Три благодійні покази пройдуть на сцені Закарпатського облмуздрамтеатру вже цієї осені.
Як повідомляв Укрінформ, минулої осені в Ужгороді пройшов театральний фестиваль «Монологи над Ужем».
-
Суспільство1 тиждень agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Політика6 днів agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Політика6 днів agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Події6 днів agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Відбудова6 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова6 днів agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Усі новини6 днів agoвийшов перший трейлер серіалу «Гаррі Поттер» від НВО
-
Політика6 днів agoАпеляція ВАКС залишила запобіжний захід Мудрій без змін
