Події
Російські загарбники викрали з Криму понад 160 археологічних артефактів
Російські загарбники викрали щонайменше 164 археологічні цінності з тимчасово окупованого Криму.
Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.
ГУР оприлюднює дані 14 російських музейників, які займаються пропагандою та сприяють викраденню українських культурних цінностей на тимчасово захоплених територіях.
Також підтвердженй факт нелегального вивезення 164 археологічних артефактів із Криму, знайдених під час розкопок античних міст “Німфей” і “Пантікапей”.
З 2022 року російські музеї проводять системну пропагандистську діяльність на захоплених територіях України: організовують виставки, лекції та освітні програми, “спрямовані на легітимізацію окупації. Їхня мета — інтегрувати українські музеї в російський культурний простір та знищити українську ідентичність”, зазначають в ГУР.
Серед причетних осіб:
- директорка “всєросійського історико-етнографічного музєю” Ірина Жукова, яка у 2024 році організувала на тимчасово захопленій частині Луганської області виставку “єдність крізь віки” для пропаганди “історичного зв’язку Донбасу з Росією”;
- директор “музею велікої вітчизняної війни” Олександр Школьнік, на базі якого у 2023 році проводили навчання для музейників з Донецька щодо просування російської історії серед відвідувачів музеїв.
До списку внесений також голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргій Наришкін, очолювані ним фонд “Історія Вітчизни” та російське історичне товариство, що має 7 філій на тимчасово захоплених територіях України.
На порталі War&Sanctions зібрані дані про 996 викрадених об’єктів і 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини, викривлення історії та стирання української ідентичності, зазначили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, в ЮНЕСКО заявляють, що на відновлення культурного сектору України, постраждалого внаслідок російської агресії, упродовж наступного десятиліття знадобиться 10,5 млрд доларів.
Творчу майстерню «Аґрафка» Романи Романишин і Андрія Лесіва номінували на Меморіальну премію імені Астрід Ліндґрен (ALMA) 2027 року в категорії «Ілюстратори».
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура.
Загалом на премію 2027 року номінували 227 кандидатів із 80 країн та регіонів. Серед них – письменники, ілюстратори, оповідачі та організації, які популяризують читання.
Переможця оголосять 6 квітня 2027 року. Його визначить експертне журі з 20 учасників. Лавреат отримає kr5 мільйонів – близько ₴22,3 мільйона.
Меморіальна премія імені Астрід Ліндґрен – щорічна шведська нагорода, заснована урядом Швеції у 2002 році на честь дитячої письменниці Астрід Ліндґрен. Нею відзначають досягнення у літературі для дітей та юнацтва. Премію присуджують авторам, ілюстраторам, оповідачам та організаціям за твори високого художнього рівня, що відповідають гуманістичним цінностям. Нагороду вручає Шведська рада мистецтв.
Майстерня «Аґрафка» – творчий та сімейний тандем художників Романи Романишин і Андрія Лесіва. Вони є одними з найбільш популярних українських ілюстраторів не лише в межах України, а в усьому світі.
У 2012 році казка «Ріпка» у переказі Івана Франка та ілюстративному втіленні «Аґрафки» увійшла до світового каталогу найкращих дитячих книжок «Білі круки».
З 2013 року «Аґрафка» співпрацює із «Видавництвом Старого Лева»: саме тоді вийшла збірка «П’ятикнижжя» Грицька Чубая в оформленні Романи Романишин і Андрія Лесіва.
У вересні 2023 року «Аґрафка» вдруге отримала відзнаку на літфестивалі в Берліні за німецьке видання книги «Війна, що змінила Рондо». Окрім цього, в листопаді 2023 року майстерня здобула премію від видання «Читомо» в номінації «Амбасадор української книги».
Творча майстерня «Аґрафка» отримувала чотири нагороди BolognaRagazzi Awards 2026 року. Зокрема, у 2026 році – за книгу «З півслова». Також це видання у червні здобуло відзнаку European Design Awards 2026.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшли «Арабески» Сергія Жадана та «Мої жінки» Юлії Ілюхи.
Фото: Суспільне Культура
На Миколаївщині археологи завершили розкопки і передадуть музею доісторичний кромлех, вік якого перевищує 5 тисяч років.
Про це повідомляє ГО «Гард туристичний» у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Миколаївська експедиція археологічного інституту НАН України цьогоріч досліджувала багатошарове поселення Гард-1, розташоване в нижній частині схилу правого берега р. Південний Буг навпроти скель Пугач, Сова та Брама. На шляху до буго-дністровського культурного шару, на глибині близько одного метра, натрапили на кромлех епохи енеоліту – кільце з кам’яних брил, яке мало сакральне значення», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що ця знахідка належить до періоду переходу від епохи міді до ранньої бронзи, тобто датується приблизно 3200 роком до нашої ери.
Перші елементи кромлеха були знайдені ще у 2023 році, а цьогоріч його розкопали повністю. Щоб зберегти старовинну сакральну знахідку, археологи запропонували передати цей кромлех Південноукраїнському міському історичному музею. Кожен камінь вони акуратно пронумерували та нанесли його розташування на папір у відповідному масштабі.
Активісти вже знайшли спонсорів, які допоможуть з технікою, щоб перевезти камені кромлеху з правого берега на лівий та доставити їх на територію музею. Після чого камені будуть вкопані за відтвореним планом.
Як повідомляв Укрінформ, новітні генетичні дослідження антропологічного матеріалу, який брали з розкопок стародавнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві, засвідчили, що предками українців були індоєвропейці.
Фото: ГО «ГАРД туристичний»
У Миколаєві розпочався ІІ фестиваль книги і читання «Вештанка на Бузі», який триватиме п’ять днів.
Про це йдеться на сторінці Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Відбулося урочисте відкриття фестивалю «Вештанка на Бузі», а першою подією стала відкрита розмова «Символ національної честі» з Тарасом Кремінем — автором книги «Шевченківські лауреати Миколаївщини», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що говорили про Тараса Шевченка, українську гідність, видатних людей краю та культурну спадщину, яку важливо знати, берегти й передавати наступним поколінням.
Особливою частиною зустрічі стала урочиста передача книг публічним бібліотекам міста до 65-річчя Національної премії України імені Тараса Шевченка.
«Вештанка на Бузі» – це п’ять днів зустрічей, книжок, відкриттів і розмов, які об’єднують навколо української культури. Вона триватиме з 14 до 18 жовтня.
У програмі – творчі зустрічі з письмениками, презентації книг, різноманітні виставки, психологічно-рольові ігри тощо.
Як повідомлялося, у Житомирі 19-21 вересня пройшов IV книжковий форум «Відсіч. Право на гідність».
Фото: Центральна бібліотека ім. М. Л. Кропивницького
-
Суспільство1 тиждень agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Війна5 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оприлюднили стратегію про розширення: Україні запропонують дорожню карту
-
Усі новини1 тиждень agoНавколосвітня подорож — Карл Бушбі з Британії провів у дорозі 28 років
-
Суспільство5 днів agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Відбудова5 днів agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Суспільство5 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів