Події
Російські загарбники викрали з Криму понад 160 археологічних артефактів
Російські загарбники викрали щонайменше 164 археологічні цінності з тимчасово окупованого Криму.
Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.
ГУР оприлюднює дані 14 російських музейників, які займаються пропагандою та сприяють викраденню українських культурних цінностей на тимчасово захоплених територіях.
Також підтвердженй факт нелегального вивезення 164 археологічних артефактів із Криму, знайдених під час розкопок античних міст “Німфей” і “Пантікапей”.
З 2022 року російські музеї проводять системну пропагандистську діяльність на захоплених територіях України: організовують виставки, лекції та освітні програми, “спрямовані на легітимізацію окупації. Їхня мета — інтегрувати українські музеї в російський культурний простір та знищити українську ідентичність”, зазначають в ГУР.
Серед причетних осіб:
- директорка “всєросійського історико-етнографічного музєю” Ірина Жукова, яка у 2024 році організувала на тимчасово захопленій частині Луганської області виставку “єдність крізь віки” для пропаганди “історичного зв’язку Донбасу з Росією”;
- директор “музею велікої вітчизняної війни” Олександр Школьнік, на базі якого у 2023 році проводили навчання для музейників з Донецька щодо просування російської історії серед відвідувачів музеїв.
До списку внесений також голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргій Наришкін, очолювані ним фонд “Історія Вітчизни” та російське історичне товариство, що має 7 філій на тимчасово захоплених територіях України.
На порталі War&Sanctions зібрані дані про 996 викрадених об’єктів і 260 осіб, причетних до пограбування української культурної спадщини, викривлення історії та стирання української ідентичності, зазначили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, в ЮНЕСКО заявляють, що на відновлення культурного сектору України, постраждалого внаслідок російської агресії, упродовж наступного десятиліття знадобиться 10,5 млрд доларів.
У столиці Сербії Белграді відбулася акція протесту з вимогою бойкотувати щорічний пісенний конкурс “Євробачення” через участь Ізраїлю.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє AP.
“У вівторок десятки протестувальників зібралися біля будівлі сербської державної телекомпанії RTS з вимогою, щоб балканська країна відмовилася від участі у конкурсі Євробачення через участь в ньому Ізраїлю”, – йдеться у повідомленні.
Проведення головного пісенного конкурсу року за участю 35 країн-учасниць заплановано на 12-16 травня у Відні. Сербію на конкурсі має представляти метал-гурт “Lavina”, що складається з шести учасників.
Протестувальники у центрі Белграду махали палестинськими прапорами та тримали банери, звинувачуючи Ізраїль у звірствах під час військової операції в секторі Гази. Вони також закликали RTS не транслювати конкурс, а сербів утриматися від його перегляду.
“Євробачення без Ізраїлю означатиме захист ідеалів, які проголошує цей захід”, – заявили організатори акції протесту.
RTS поки не прокоментувала вимоги протестувальників.
У грудні організатори конкурсу вирішили дозволити Ізраїлю брати участь у змаганнях, що призвело до бойкоту конкурсу у Словенії, Ісландії, Ірландії, Нідерландів та Іспанії.
Як повідомляв Укрінформ, співачка Leléka, яка представлятиме Україну на конкурсі “Євробачення”, виступить у другому півфіналі під номером 12.
Ювілейний 70-й пісенний конкурс “Євробачення” відбудеться в австрійській столиці – Відні. Гранд-фінал «Євробачення-2026» відбудеться в суботу, 16 травня, а півфінали – 12 та 14 травня.
Перше фото: Іnstagram/eurovision
Події
Фільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
Повнометражна стрічка Романа Островського “Летять хмари з великою швидкістю” здобула “Золоту лілію” як найкращий фільм на 26-му кінофестивалі Центральної та Східної Європи goEast.
Про це повідомила у Фейсбуці Українська кіноакадемія, передає Укрінформ.
Нагорода передбачає грошову премію у розмірі 10 тисяч євро.
Міжнародне журі пояснило свій вибір тим, що цей фільм вирізняється “беззаперечною актуальністю”.
У заяві журі підкреслюється важливість документування воєнних злочинів Росії в Україні, а також особиста історія режисера.
Як повідомлялося, фільм розповідає історію чоловіка, який втратив п’ятьох членів родини під час авіаудару росіян по житловому будинку в Київській області. Вадим – рибалка з Бородянки. У 2022 році місто було захоплене росіянами, вони обстрілювали будинки, під завалами опинилися мати, брат Вадима, дружина брата та її батьки. Розкопки почалися лише після звільнення міста українськими військами. Рятувальники розбирають будинок і дістають тіла загиблих. Щодня Вадим спостерігає за розкопками. Знайдено 29 тіл, але ідентифікувати їх не вдалося.
Фото: Українська кіноакадемія
На фестивалі «Книжкова країна», який відбувся 23–26 квітня у Києві на ВДНГ, відвідувачі придбали понад 85 000 книжок, ще 1 580 – зібрали для військових на фронті, а понад 400 передали сільським бібліотекам.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Всупереч зливам, граду і шквальному вітру протягом чотирьох днів фестиваль відвідали 71 465 гостей.
«”Книжкова країна” не зупинилася: стенди трималися до останнього, книжки рятували під дощовиками, а черги на подіях не зникали, навіть коли стало відчутно холодно», – зауважили організатори.
Як зазначається, 77% відвідувачів придбали понад 85 000 книжок на загальну суму понад 32 млн грн. Середня ціна книжки становила 380 грн, а середні витрати на людину – трохи більше ніж 1000 грн, де понад 600 грн – на книжки, а близько 400 грн – на їжу, напої та розваги.
Буря в останній день зруйнувала частину інфраструктури фестивалю – збитки від негоди організатори оцінюють у понад 350 тис. грн.
Ярмарок об’єднав 103 видавництва, 15 книгарень, 18 незалежних авторів та близько 200 учасників загалом.
Упродовж чотирьох днів відбулися 507 подій: презентації, дискусії, автограф-сесії та майстер-класи.
Ключова тема фестивалю – кольори як продовження літературних історій у дизайні, театрі, кіно, ілюстрації та архітектурі.
За словами організаторів, середній вік відвідувачів становив 28 років, 82% гостей – жінки, 86% – кияни.
Також приїхали гості з Київської, Львівської, Чернівецької, Житомирської, Дніпропетровської, Чернігівської та Хмельницької областей.
Саме заради «Книжкової країни» на ВДНГ прийшли 75% відвідувачів , решта – погуляти й розважитися. 46% раніше не відвідували книжкові заходи, а 60% зазначили, що після фестивалю читатимуть частіше.
Як зауважили організатори, 95% відвідувачів зазначили, що стали щасливішими після «Книжкової країни».
Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії книжкових блогерів цьогоріч стала книжка «Гемінґвей нічого не знає» письменника і ветерана Артура Дроня.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова5 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Події7 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)