Політика
Росія може тестувати «рішучість НАТО» дати їй відсіч уже цього року
Непослідовні дії європейських країн щодо власної оборони створюють для Росії «вікно можливостей» для подальшої агресії проти них навіть цього році, можливе припинення вогню в Україні може підсилити це бажання Кремля.
Таку думку висловив колишній посол України у США Валерій Чалий на круглому столі «Роль і місце України у формуванні європейської системи безпеки і оборони», повідомляє кореспондент Укрінформу.
Дипломат зазначив, що, як свідчать політичні рішення на рівні Євросоюзу, на жаль, він може робити непослідовні кроки.
«Коли європейські політики бачать загрозу для них більшу, вони починають активізувати свою діяльність для підтримки запиту на оборону. Як тільки це трошки зменшується – США більше входять у процес або починаються розмови про припинення вогню, вони цей інтерес починають поволі втрачати», – сказав Чалий.
Водночас, за його словами, у Путіна є велике бажання показати неспроможність НАТО реагувати так рішуче, як заявив генсек Марк Рютте, тобто дати «нищівну» відповідь Альянсу у разі нападу на одну з країн-членів.
«На мій погляд, публічно озвучені дані розвідки країн НАТО показують, що ця готовність не сформована, вона буде сформована тільки в наступні роки. Таким чином, можливість застосування (Росією, – ред.) погроз силою… є навіть у найближчий рік – у цьому році і на початку наступного. Більше того, на моє переконання, це «вікно можливостей» у Росії найбільш привабливе, і воно може бути навіть підсилене зупинкою вогню в Україні», – спрогнозував колишній посол.
Він додав, що тоді «виникає багато факторів», коли Росія ще під час переговорів про мир в Україні може готуватися до «наступного тестування або вторгнення по суходолу в Європу».
Дипломат зауважив, що реальність цієї загрози розуміють оборонна і розвідувальна спільноти країн Європи, але наразі немає «динамічності, швидкості застосування засобів, немає розуміння до кінця тактики, як це треба зробити (відреагувати на загрозу, – ред.) вже сьогодні», – констатував Чалий.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний cекретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія переводить свою економіку на воєнні рейки і є серйозною загрозою для НАТО. За його словами, якщо хтось наважиться напасти на Польщу чи іншу країну НАТО, то відповідь Альянсу буде «нищівною».
Політика
Справа Міндіча — поліція відкрила провадження через стеження за журналістами
Солом’янське управління поліції Києва відкрила кримінальне провадження через незаконне стеження за журналістами. Інформацію на журналістів збирали спецпризначенці під час корупційної схеми “Мідас”.
Водночас кримінальне провадження було відкрито не одразу після засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Про це повідомив нардеп “Голосу” Ярослав Юрчишин.
Юрчишин обурився тим фактом, що правоохоронці відреагували настільки повільно.
Чому для відкриття провадження треба чекати і писати депутатські звернення? І чи було би відкрите провадження, якби ми це не пушили публічно?” — зазначив нардеп.
Він наголосив, що така поведінка відносно журналістів у демократичній державі є неприпустимою, а заплющувати очі на це є “пострілом собі в ногу”. За словами Юрчишина, реакція мала би бути миттєвою, особливо під час війни.
“Те, що провадження відкрили — це єдино правильна, хоч і запізніла реакція. Тримаю руку на пульсі”, — наголосив нардеп.
Нагадаємо, 15 грудня Ярослав Юрчишин опублікував список журналістів, на яких збирали інформаційні довідки фігуранти “Міндічгейту”.
Фігуранти антикорупційної справи “Мідас” збирали інформацію про:
- Марину Ансіфорову (COSA Intelligence Solutions, Bihus.Info, “Українська правда”, LIGA.net);
- Юрія Бутусова (військовий та головний редактор Цензор.нет);
- Станіслава Речинського (головний редактор та засновник сайту ОРД);
- Володимира Федоріна (редактор-засновник Forbes Україна);
- Ольгу Чайку (редакторка Forbes Україна);
- Юрія Ніколова (співзасновник проєкту Наші гроші);
- Андрія Куликова (голова комісії з журналістської етики).
Слідчі також знайшли досьє на двох уже покійних журналістів: засновника “Дзеркала тижня” Володимира Мостового та журналіста-розслідувача Олексу Шалайського.
Перед цим нардеп “Голосу” Ярослав Железняк показував, що подібна папка була зібрана і на нього та членів його родини. За його даними, загалом було 527 подібних “досьє”.
Політика
Сенат Чехії залишить український прапор перед своєю будівлею
Верхня палата чеського парламенту наразі не збирається знімати український прапор зі своєї будівлі.
Про це Укрінформу повідомили в пресслужбі Сенату.
«Рішення про використання національних прапорів на будівлях штаб-квартири Сенату приймає Голова Сенату, згідно з Регламентом верхньої палати. Голова Сенату Мілош Вистрчіл наразі не планує знімати український прапор, який висить на фасаді Валленштейнського палацу з 22 лютого 2022 року», – повідомили в пресслужбі.
Як повідомлялося, першим з офіційних закладів, з якого зняли український прапор стала Палата представників (нижня палата парламенту ЧР). Це зробив на початку листопада, в перший же день після його обрання, спікер Томіо Окамура.
Напередодні, 7 січня, прапор зник з будівлі уряду. Втім, Укрінформ там запевнили, що це не стосується питання підтримки України. Просто тепер, як зазначили в пресслужбі, перед будівлею уряду є «стандартна комбінація прапорів», як це було раніше – прапори Чеської Республіки та Європейського Союзу. Водночас прапор України підійматимуть у дні значущих подій.
Українські прапори масово з’явилися в Празі та інших містах Чехії одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Окрім урядових споруд та парламенту, їх масово розміщували на громадському транспорті, фасадах муніципальних будівель та у вікнах приватних осель на знак солідарності з українським народом.
Політика
Кабмін звільнив голову Держлікслужби – через негативну оцінку роботи
Кабінет міністрів звільнив Романа Ісаєнка з посади голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Як передає Укрінформ, про це ідеться в розпорядженні уряду від 7 січня.
“Звільнити Ісаєнка Романа Миколайовича з посади голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у зв’язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2025 році (пункт 3 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”)”, – ідеться в документі.
Як повідомляв Укрінформ, 24 грудня 2025 року Кабінет міністрів порушив дисциплінарне провадження стосовно голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
За інформацією ЗМІ, у листопаді Національне антикорупційне бюро України проводило обшуки у головному офісі Держлікслужби.
Ісаєнко перебував на посаді голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками з 12 березня 2024 року.
Фото: Держлікслужба
-
Війна5 днів agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Війна5 днів agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна3 дні agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — в ТЦК годуватимуть громадян державним коштом
-
Світ1 тиждень agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Війна1 тиждень agoВоєнні підсумки 2025 року та обриси викликів 2026-го
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться Фестиваль музики Бориса Лятошинського
-
Події1 тиждень agoВийшов офіційний постер фільму «Мавка. Справжній міф»
