Політика
Росія може тестувати «рішучість НАТО» дати їй відсіч уже цього року
Непослідовні дії європейських країн щодо власної оборони створюють для Росії «вікно можливостей» для подальшої агресії проти них навіть цього році, можливе припинення вогню в Україні може підсилити це бажання Кремля.
Таку думку висловив колишній посол України у США Валерій Чалий на круглому столі «Роль і місце України у формуванні європейської системи безпеки і оборони», повідомляє кореспондент Укрінформу.
Дипломат зазначив, що, як свідчать політичні рішення на рівні Євросоюзу, на жаль, він може робити непослідовні кроки.
«Коли європейські політики бачать загрозу для них більшу, вони починають активізувати свою діяльність для підтримки запиту на оборону. Як тільки це трошки зменшується – США більше входять у процес або починаються розмови про припинення вогню, вони цей інтерес починають поволі втрачати», – сказав Чалий.
Водночас, за його словами, у Путіна є велике бажання показати неспроможність НАТО реагувати так рішуче, як заявив генсек Марк Рютте, тобто дати «нищівну» відповідь Альянсу у разі нападу на одну з країн-членів.
«На мій погляд, публічно озвучені дані розвідки країн НАТО показують, що ця готовність не сформована, вона буде сформована тільки в наступні роки. Таким чином, можливість застосування (Росією, – ред.) погроз силою… є навіть у найближчий рік – у цьому році і на початку наступного. Більше того, на моє переконання, це «вікно можливостей» у Росії найбільш привабливе, і воно може бути навіть підсилене зупинкою вогню в Україні», – спрогнозував колишній посол.
Він додав, що тоді «виникає багато факторів», коли Росія ще під час переговорів про мир в Україні може готуватися до «наступного тестування або вторгнення по суходолу в Європу».
Дипломат зауважив, що реальність цієї загрози розуміють оборонна і розвідувальна спільноти країн Європи, але наразі немає «динамічності, швидкості застосування засобів, немає розуміння до кінця тактики, як це треба зробити (відреагувати на загрозу, – ред.) вже сьогодні», – констатував Чалий.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний cекретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія переводить свою економіку на воєнні рейки і є серйозною загрозою для НАТО. За його словами, якщо хтось наважиться напасти на Польщу чи іншу країну НАТО, то відповідь Альянсу буде «нищівною».
Політика
Сибіга заперечив причетність України до замаху на російського генерала
Офіційний Київ не причетний до замаху на першого заступника начальника ГРУ Генштабу РФ, генерал-лейтенанта Володимира Алєксєєва, який відбувся вчора.
Про це в коментарі Reuters заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, передає Укрінформ.
Як зазначається, у п’ятницю в Москві невідомий нападник стріляв в генерал-лейтенанта Володимира Алексєєва, який є заступником глави ГРУ адмірала Ігоря Костюкова, який є очільником російської делегації на мирних переговорах між Україною, США і РФ.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров звинуватив Україну в замаху на вбивство генерала з метою саботажу мирних переговорів.
«Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив Reuters, що Київ не має ніякого відношення до цього замаху», – пише видання.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці Росії Москві невідомий скоїв замах на генерал-лейтенанта Міноборони РФ Володимира Алексєєва. Невідомий кілька разів вистрілив у генерала, після чого втік з місця події. Внаслідок стрілянини Алексєєв отримав поранення та був госпіталізований.
Політика
Дата вступу України до ЄС у 2027 році є надто амбітною
Посол Німеччини в Україні Гайко Томс вважає, що дата вступу України до ЄС потребує чесної оцінки реалій: попри повну підтримку з боку партнерів, цей процес вимагатиме значного часу через масштаб необхідних реформ та імплементацію європейського законодавства.
Про це дипломат сказав під час виступу на спеціальній події Київського безпекового форуму «12 років війни. Що далі?», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Що стосується інтеграції України в ЄС, як практик європейської політики — я працював у Брюсселі, в НАТО і багатьох структурах Європейського Союзу, хочу сказати, що дружба передбачає чесність. Я думаю, якщо чесно подивитися на речі, то 1 січня 2027 року — це занадто амбітна і, мабуть, малореалістична дата (вступу України до ЄС, — ред.), оскільки в Україні треба ще чимало зробити, щоб це сталося», — зазначив Томс.
Він додав, що необхідно ухвалити в українському парламенті, а згодом імплементувати «тисячі й тисячі» законодавчих актів, і все це потребує часу.
За його словами, навіть у таких, здавалося б, простих питаннях, як пестициди та імплементація законодавства ЄС у цій сфері доведеться фактично перебудувати весь сектор сільського господарства України. Те саме стосується й запровадження права ЄС у банківському секторі.
«Це все потребує величезного часу. Ми готові підтримувати Україну в цьому процесі, оскільки це реформує країну таким чином, що вступ до цього союзу буде в інтересах кожного громадянина України», — наголосив дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що Україна при вступі до ЄС не розраховує на особливі умови, однак потребуватиме обмежених і тимчасових винятків, насамперед у сфері довкілля та сільського господарства.
Фото: скріншот
Політика
про посилення Європи: Для України і Туреччини відкриваються значні можливості
На тлі суттєвих змін міжнародного безпекового порядку Україна і Туреччина мають можливість стати важливими елементами нової європейської архітектури безпеки.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказала професорка з національної безпеки, провідна дослідниця Атлантичної ради (США) та Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету Євгенія Габер.
“На тлі суттєвих змін міжнародного безпекового порядку для України і Туреччини відкривається шанс посилити Європу та стати важливими елементами нової європейської архітектури безпеки, яка формується просто зараз – ширшої за межі ЄС”, – сказала Габер.
Професорка переконана, що європейські країни в широкому розумінні – разом із Великою Британією, Україною, Туреччиною та іншими партнерами – відіграватимуть дедалі помітнішу роль у цій системі.
“У цьому контексті для України й Туреччини відкривається значний простір як для поглиблення двосторонньої співпраці, так і для переосмислення та посилення власної ролі в новій системі європейської безпеки”, – додала Габер.
За її словами, Україна і Туреччина здатні бути конструктивними партнерами, вміють працювати на результат, вести прагматичний діалог і з повагою ставитися до чутливих питань та обмежень одна одної.
“Саме ця здатність до взаємного розуміння і практичної співпраці, попри складний регіональний контекст, і є головним активом українсько-турецьких відносин сьогодні та на майбутнє”, – резюмувала професорка.
Як повідомляв Укрінформ, експертка також зазначила, що Анкара має потенціал очолити ініціативу з повітряного патрулювання над Чорним морем для захисту портів і комерційного судноплавства.
Фото з архіву Євгенії Габер
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень agoНаслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Суспільство1 тиждень agoСуд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві
-
Суспільство1 тиждень agoВ Сергіївці оголосили ще один 102-мільйонний аукціон на відновлення :: Новини :: Центр публічних розслідувань
-
Одеса1 тиждень agoСтан доріг на Одещині 27 січня: ожеледиця і обмеження руху
-
Одеса1 тиждень agoУ Пересипському районі Одеси під завалами знайшли загиблого
-
Війна6 днів agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
