Політика
Росія може тестувати «рішучість НАТО» дати їй відсіч уже цього року
Непослідовні дії європейських країн щодо власної оборони створюють для Росії «вікно можливостей» для подальшої агресії проти них навіть цього році, можливе припинення вогню в Україні може підсилити це бажання Кремля.
Таку думку висловив колишній посол України у США Валерій Чалий на круглому столі «Роль і місце України у формуванні європейської системи безпеки і оборони», повідомляє кореспондент Укрінформу.
Дипломат зазначив, що, як свідчать політичні рішення на рівні Євросоюзу, на жаль, він може робити непослідовні кроки.
«Коли європейські політики бачать загрозу для них більшу, вони починають активізувати свою діяльність для підтримки запиту на оборону. Як тільки це трошки зменшується – США більше входять у процес або починаються розмови про припинення вогню, вони цей інтерес починають поволі втрачати», – сказав Чалий.
Водночас, за його словами, у Путіна є велике бажання показати неспроможність НАТО реагувати так рішуче, як заявив генсек Марк Рютте, тобто дати «нищівну» відповідь Альянсу у разі нападу на одну з країн-членів.
«На мій погляд, публічно озвучені дані розвідки країн НАТО показують, що ця готовність не сформована, вона буде сформована тільки в наступні роки. Таким чином, можливість застосування (Росією, – ред.) погроз силою… є навіть у найближчий рік – у цьому році і на початку наступного. Більше того, на моє переконання, це «вікно можливостей» у Росії найбільш привабливе, і воно може бути навіть підсилене зупинкою вогню в Україні», – спрогнозував колишній посол.
Він додав, що тоді «виникає багато факторів», коли Росія ще під час переговорів про мир в Україні може готуватися до «наступного тестування або вторгнення по суходолу в Європу».
Дипломат зауважив, що реальність цієї загрози розуміють оборонна і розвідувальна спільноти країн Європи, але наразі немає «динамічності, швидкості застосування засобів, немає розуміння до кінця тактики, як це треба зробити (відреагувати на загрозу, – ред.) вже сьогодні», – констатував Чалий.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний cекретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія переводить свою економіку на воєнні рейки і є серйозною загрозою для НАТО. За його словами, якщо хтось наважиться напасти на Польщу чи іншу країну НАТО, то відповідь Альянсу буде «нищівною».
Міністр оборони України Денис Шмигаль заявив, що Україна та Польща домовилися про створення спільної оперативної групи з безпілотних авіаційних систем.
Про це він повідомив у Києві під час брифінгу міністрів оборони України та Польщі, передає кореспондент Укрінформу.
“Сьогодні ми домовились про низку важливих кроків. Перше – це створення спільної оперативної групи з безпілотних авіаційних систем, до складу якої ввійдуть представники українських та польських Збройних сил”, – зазначив Шмигаль.
За словами міністра, ця група стане платформою для координації та розробки спільних ініціатив української та польської сторін.
“Ми будемо інтегрувати новітні технології захисту й ініціювати нові проєкти, які мають посилити захист наших людей і нашої критичної інфраструктури. Центральним елементом цієї спільної оперативної групи будуть програми спільного навчання, які, я впевнений, посилять нашу спроможність протистояти спільному ворогу”, – запевнив він.
Шмигаль поінформував, що другою домовленістю стало посилення співпраці між українськими та польськими оборонно-промисловими підприємствами.
“Україна є світовим лідером у сфері безпілотних систем, тому ми готові розвивати спільні проєкти у напрямку повітряних, морських, наземних дронів, роботизованих систем”, – пояснив міністр.
Він додав, що ще одним пріоритетом співпраці є балістичні ракети і штучний інтелект, який має швидше інтегрувати сучасні технології задля спільної безпеки і стримування спільного ворога.
“Ми вітаємо наших колег із тим, що 43,7 млрд євро у межах програми SAFE надійдуть Польщі. SAFE повинен стати одним із ключових механізмів для спільних оборонних проєктів між нашими країнами”, – наголосив Шмигаль.
Водночас міністр зазначив, що третьою домовленістю стала активізація роботи в межах коаліції спроможностей “Рамштайну” для забезпечення як нагальних потреб Збройних сил України, так і їхньої довгострокової модернізації.
“Польща є лідером Коаліції бронетехніки, учасником Коаліції дронів та розмінування, тому ми розраховуємо на активну участь і пришвидшення надання допомоги у цих напрямках”, – розповів він.
Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш прибув у четвер, 18 вересня, з візитом до української столиці.
Міністри оборони України і Польщі Денис Шмигаль та Владислав Косіняк-Камиш у Києві вшанували полеглих за Україну.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про військового омбудсмана.
Як передає Укрінформ, згідно з карткою відповідного документа №13266, підпис глава держави поставив 18 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Верховна Рада України ухвалила закон про військового омбудсмана.
Документ підтримали 283 народні депутати.
Метою закону є створення додаткового ефективного механізму захисту прав військовослужбовців, який доповнить існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняючи їх і не створюючи підстав для перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.
Фото: ОП
Перед майбутнім військовим омбудсманом стоятиме багато викликів, та найбільшим буде боротьба зі зневірою, виснаженням і втомою військовослужбовців.
Таку думку висловила в телеефірі уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей Ольга Решетилова, передає кореспондент Укрінформу.
“Мені здається, найскладніше – і з чим мені вже зараз доводиться стикатися – це боротьба зі зневірою військовослужбовців, їхнім виснаженням і втомою”, – сказала Решетилова.
За її словами, викликів буде багато з огляду на очікування суспільства щодо ефективності нової структури та масштаб системних проблем у секторі безпеки й оборони, які доведеться вирішувати.
Щодо можливості її призначення на посаду військового омбудсмана уповноважена заявила, що остаточне рішення – виключно за Президентом України.
“Я думаю, що в Україні є багато гідних кандидатур… Наразі нібито ми говоримо про те, що це можу бути я, але все залежить від того, як Президент оцінить мою попередню діяльність на посаді уповноваженої та яке рішення ухвалить”, – сказала Решетилова.
Вона повідомила, що відповідно до проєкту положення, поданого Президенту, гранична чисельність працівників Офісу військового омбудсмана становитиме 150 осіб, із них 60 планують набрати до кінця 2025 року. Відповідно до закону, військовий омбудсман має бути цивільною особою, але його заступниками можуть бути військовослужбовці.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Верховна Рада України ухвалила закон про військового омбудсмана.
Фото: Фейсбук / Olha Reshetylova
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Усі новини1 тиждень agoКрихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Війна1 тиждень agoЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Події1 тиждень agoОголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
-
Події1 тиждень agoУ Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла дивний предмет у пральні: інтернет розгадав, що це
-
Політика1 тиждень agoСвітлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Відбудова1 тиждень agoБанки профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴27,1 мільярда