Про це в коментарі Укрінформу розповіла правозахисниця, членкиня української делегації на 152-й Асамблеї Міжпарламентського союзу (МПС), колишня Постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.

“Росія традиційно намагається використовувати майданчики для трансляції наративів про «щасливе життя» в окупації. Ми руйнуємо цю брехню конкретними фактами та людськими історіями. Зокрема, як це було під час надзвичайно важливого спеціального українського сайд-івенту на майданчику МПС”, – наголосила Ташева.

Правозахисниця зазначила, що під час міжнародних заходів постійно акцентує увагу на тому, що репресії в окупованому Криму менш помітні для світу, ніж ракетні удари, але мають не менш руйнівний характер.

“Це тихе, планомірне знищення нашої ідентичності. На тимчасово окупованих територіях діє псевдоправова система – інструмент репресій, де фабрикуються так звані кримінальні справи, а представники кримськотатарського народу стають головною мішенню. Вони залишаються в епіцентрі незаконних переслідувань – це дві третини з усіх відомих нам імен політичних вʼязнів”, – підкреслила Ташева.

За її словами, сучасні практики російських репресій мають системний і тривалий характер та відпрацьовувалися роками саме в Криму.

“Головний меседж, який ми не втомлюємося повторювати на всіх міжнародних майданчиках, зокрема і на 152-й Асамблеї МПС у Стамбулі: усі жорстокі практики, які світ сьогодні з жахом спостерігає на різних тимчасово окупованих територіях України, не виникли з нічого. Вони почалися ще у 2014 році саме з окупації Криму, пізніше – окремих частин Донецької та Луганської областей, і роками відпрацьовувались російськими окупаційними адміністраціями”, – наголосила членкиня української делегації.

Мова йде, за її словами, про системні порушення, які стали типовими для всіх окупованих територій.

“Примусова паспортизація, мілітаризація дітей та молоді, системні репресії, викрадення людей та перетворення релігії на інструмент політичного тиску – цей конвеєр російського терору працює на всіх окупованих територіях, а в Криму – вже понад 12 років”, – зазначила Ташева.

Правозахисниця також наголосила, що завдяки системній роботі української делегації змінюється і сприйняття ситуації міжнародними партнерами.

“Щодо зміни розуміння – так, вона відчутна, особливо серед тих країн, які раніше піддавалися чи зазнавали впливу російської пропаганди. Росії часто вдавалося подавати окупацію Криму як «складне територіальне питання». Сьогодні партнери чітко усвідомлюють: це не просто регіональний конфлікт. Це питання базової справедливості та виживання міжнародного права”, – підкреслила правозахисниця.

За її словами, під час зустрічей із делегаціями різних країн Україна наполягає на неприпустимості будь-яких компромісів щодо територіальної цілісності та бачить розуміння й підтримку такого підходу з боку міжнародних партнерів.

Як повідомляв Укрінформ, українська делегація взяла участь у 152-й Генасамблеї Міжпарламентського союзу у Стамбулі. В інтерв’ю Укрінформу за результатами асамблеї перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявив про те, що Росія використовує Міжпарламентський союз для пропаганди та підтримки своєї легітимності.

Фото Укрінформу можна купити тут

Про це у коментарі Укрінформу заявила народна депутатка, правозахисниця, колишня постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.

«Міжнародне право не має лише обговорюватися – воно має діяти. Ми закликаємо іноземні парламенти переходити до реального, відчутного тиску на Росію, не боятися перетинати вигадані та ілюзорні «червоні лінії» Росії, як і будь-якого іншого агресора», – підкреслила Ташева.

За її словами, одним із ефективних механізмів може стати персональне залучення іноземних парламентаріїв до захисту конкретних ув’язнених.

«По-перше, це політичне менторство парламентаріїв над конкретними політичними в’язнями. Коли той чи інший політик публічно бере під опіку політвʼязня, це стає певним захистом для цієї людини в російській тюрмі та зменшує ризик тортур. Далі цей політик або його країна на тому чи іншому рівні можуть адвокатувати звільнення або принаймні надання медичної допомоги», – пояснила Ташева.

Наступним кроком, за її словами, є посилення персональних санкцій проти тих, хто забезпечує функціонування репресивної машини: так званих «суддів», прокурорів, співробітників ФСБ та керівників пенітенціарних установ.

“І по-третє – консолідована вимога щодо допуску незалежних міжнародних моніторингових місій до місць незаконного утримання наших громадян. Світ не має права звикати до того, що люди роками перебувають за ґратами лише за вірність Україні та власну ідентичність”, – наголосила Ташева.

За її словами, безумовним флагманом і найефективнішим інструментом для деокупації та реінтеграції Кримського півострова є Міжнародна “Кримська платформа”, парламентський саміт якої відбудеться цієї осені в Лондоні.

Другий критично важливий трек, на її переконання, – це взаємодія з країнами ісламського світу.

“Ми закликаємо держави, які сповідують іслам, підтримати надання Україні статусу спостерігача в Організації ісламського співробітництва (ОІС). Це дозволить нам ефективніше захищати права мусульман, зокрема кримськотатарського народу, який зараз перебуває під шаленим тиском держави-окупанта”, – підкреслила Ташева.

Ще один напрям – військова підтримка України та розширення механізмів тиску на Росію, зокрема економічних, її повернення до світової ізоляції та, безперечно, притягнення до відповідальності.

Як повідомляв Укрінформ, від початку російської окупації Криму правозахисники верифікували 520 осіб, яких переслідують за політично мотивованими «кримінальними справами». Понад 270 із них є представниками корінного кримськотатарського народу.

Фото Укрінформу можна купити тут

Президент України Володимир Зеленський поїде на зустріч з очільником Кремля Володимиром Путіним до будь-якої столиці, яка її організує – крім Москви та Мінська.