Політика
Росія може тестувати «рішучість НАТО» дати їй відсіч уже цього року
Непослідовні дії європейських країн щодо власної оборони створюють для Росії «вікно можливостей» для подальшої агресії проти них навіть цього році, можливе припинення вогню в Україні може підсилити це бажання Кремля.
Таку думку висловив колишній посол України у США Валерій Чалий на круглому столі «Роль і місце України у формуванні європейської системи безпеки і оборони», повідомляє кореспондент Укрінформу.
Дипломат зазначив, що, як свідчать політичні рішення на рівні Євросоюзу, на жаль, він може робити непослідовні кроки.
«Коли європейські політики бачать загрозу для них більшу, вони починають активізувати свою діяльність для підтримки запиту на оборону. Як тільки це трошки зменшується – США більше входять у процес або починаються розмови про припинення вогню, вони цей інтерес починають поволі втрачати», – сказав Чалий.
Водночас, за його словами, у Путіна є велике бажання показати неспроможність НАТО реагувати так рішуче, як заявив генсек Марк Рютте, тобто дати «нищівну» відповідь Альянсу у разі нападу на одну з країн-членів.
«На мій погляд, публічно озвучені дані розвідки країн НАТО показують, що ця готовність не сформована, вона буде сформована тільки в наступні роки. Таким чином, можливість застосування (Росією, – ред.) погроз силою… є навіть у найближчий рік – у цьому році і на початку наступного. Більше того, на моє переконання, це «вікно можливостей» у Росії найбільш привабливе, і воно може бути навіть підсилене зупинкою вогню в Україні», – спрогнозував колишній посол.
Він додав, що тоді «виникає багато факторів», коли Росія ще під час переговорів про мир в Україні може готуватися до «наступного тестування або вторгнення по суходолу в Європу».
Дипломат зауважив, що реальність цієї загрози розуміють оборонна і розвідувальна спільноти країн Європи, але наразі немає «динамічності, швидкості застосування засобів, немає розуміння до кінця тактики, як це треба зробити (відреагувати на загрозу, – ред.) вже сьогодні», – констатував Чалий.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний cекретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія переводить свою економіку на воєнні рейки і є серйозною загрозою для НАТО. За його словами, якщо хтось наважиться напасти на Польщу чи іншу країну НАТО, то відповідь Альянсу буде «нищівною».
Не всі етапи роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ обов’язково відбуватимуться в Гаазі. Статут передбачає можливість проведення засідань поза місцем постійного знаходження органу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.
Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.
“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.
Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.
За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).
“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.
Фото: ОП
“Нагальна потреба в узгоджених парламентських зусиллях для збереження припинення вогню та підтримки миробудівництва на Близькому Сході та в інших регіонах вимагає екстрених парламентських дій для підтримки припинення вогню, особливо на Близькому Сході та в інших гарячих точках”, – зазначається в документі під назвою «Плекання надії, забезпечення миру та справедливості для майбутніх поколінь».
Асамблея засудила систематичні порушення міжнародного гуманітарного права, напади на цивільних та блокування гуманітарної допомоги.
Також зазначається, що протягом Асамблеї МПС відбулися зустрічі органів, які займаються питаннями миру та безпеки, зокрема робочої групи з мирного врегулювання війни в Україні та комітету з питань Близького Сходу.
“Ці зустрічі були спрямовані на пошук нових шляхів сприяння миру через парламентський діалог та дипломатію”, – додали в МПС.
Крім питань безпеки, делегати закликали до реформування Світової організації торгівлі та створення справедливої цифрової економіки.
Асамблея у Стамбулі зібрала понад 1500 делегатів, серед яких понад 720 парламентаріїв із 126 країн світу. Наступна Асамблея МПС відбудеться у жовтні в Танзанії.
Як повідомляв Укрінформ, українську делегацію на 152-й Генеральній асамблеї Міжпарламентського союзу в Стамбулі очолював перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
Як передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку, у секретаріаті Радбезу повідомили, що запит на проведення засідання «надійшов від України після масштабних російських повітряних ударів по Дніпру та інших містах України», що відбулися 14 квітня.
Члени РБ – Данія, Франція, Греція, Латвія, Ліберія та Велика Британія – підтримали цей запит. Очікується, що з доповідями виступлять помічник генсека з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохамед Халед Хіарі та заступниця генсека з гуманітарних питань Джойс Мсуя.
Засідання Радбезу розпочнеться о 15:00 (22:00 за київським часом).
Як повідомляв Укрінформ, постпред України при ООН Андрій Мельник звернувся до Ради Безпеки з проханням провести засідання через посилення російських обстрілів і зростання жертв серед цивільного населення.
-
Суспільство6 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події5 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Відбудова5 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спростив правила публічних закупівель для захисту критичної інфраструктури
-
Політика6 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід