Політика
Росія може тестувати «рішучість НАТО» дати їй відсіч уже цього року
Непослідовні дії європейських країн щодо власної оборони створюють для Росії «вікно можливостей» для подальшої агресії проти них навіть цього році, можливе припинення вогню в Україні може підсилити це бажання Кремля.
Таку думку висловив колишній посол України у США Валерій Чалий на круглому столі «Роль і місце України у формуванні європейської системи безпеки і оборони», повідомляє кореспондент Укрінформу.
Дипломат зазначив, що, як свідчать політичні рішення на рівні Євросоюзу, на жаль, він може робити непослідовні кроки.
«Коли європейські політики бачать загрозу для них більшу, вони починають активізувати свою діяльність для підтримки запиту на оборону. Як тільки це трошки зменшується – США більше входять у процес або починаються розмови про припинення вогню, вони цей інтерес починають поволі втрачати», – сказав Чалий.
Водночас, за його словами, у Путіна є велике бажання показати неспроможність НАТО реагувати так рішуче, як заявив генсек Марк Рютте, тобто дати «нищівну» відповідь Альянсу у разі нападу на одну з країн-членів.
«На мій погляд, публічно озвучені дані розвідки країн НАТО показують, що ця готовність не сформована, вона буде сформована тільки в наступні роки. Таким чином, можливість застосування (Росією, – ред.) погроз силою… є навіть у найближчий рік – у цьому році і на початку наступного. Більше того, на моє переконання, це «вікно можливостей» у Росії найбільш привабливе, і воно може бути навіть підсилене зупинкою вогню в Україні», – спрогнозував колишній посол.
Він додав, що тоді «виникає багато факторів», коли Росія ще під час переговорів про мир в Україні може готуватися до «наступного тестування або вторгнення по суходолу в Європу».
Дипломат зауважив, що реальність цієї загрози розуміють оборонна і розвідувальна спільноти країн Європи, але наразі немає «динамічності, швидкості застосування засобів, немає розуміння до кінця тактики, як це треба зробити (відреагувати на загрозу, – ред.) вже сьогодні», – констатував Чалий.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний cекретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія переводить свою економіку на воєнні рейки і є серйозною загрозою для НАТО. За його словами, якщо хтось наважиться напасти на Польщу чи іншу країну НАТО, то відповідь Альянсу буде «нищівною».
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань економічної безпеки доручила викликати голову Держприкордонслужби Сергія Дейнека або представника відомства для надання пояснень щодо виїзду Тимура Міндіча та Олександра Цукермана з України.
Про це заявив на засіданні ТСК її голова Ярослав Железняк, передає кореспондент Укрінформу.
«Вже є доручення нашому секретаріату викликати на найближче засідання особисто пана Сергія Дейнека, голову Державної прикордонної служби, для того щоб ми могли з’ясувати все ж таки, яким чином «Карлсон» і «Шугармен» (Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – ред.) полетіли від нас якраз у день обшуків. У разі неявки відповідно буде застосовуватись примусовий привід», – сказав Железняк.
Він зауважив, що найближчим часом буде ініційоване засідання ТСК в закритому режимі, щоб представники ДБР і НАБУ могли ознайомити членів комісії з деякими важливими матеріалами розслідування.
«Щодо фінансового моніторингу і перевірки джерел коштів на застави. Я радий чути, що покращилась співпраця між відомствами…Я сподіваюсь, що Держфінмоніторинг продовжить працювати, щоб потім НАБУ і АРМА могли використовувати ці дані для блокування грошей. Мені не сподобалась відповідь щодо перевірки застав», – зауважив голова ТСК.
За словами Железняка, члени ТСК зв’язались із Національним банком України, де пообіцяли ініціювати перевірки цих банків, особливо державних. Представники Нацбанку будуть запрошені на наступне засідання комісії, додав голова ТСК.
Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію “Мідас” із викриття корупції у сфері енергетики.
Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом. НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних.
Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.
Як повідомив проєкт “Схеми”, отримали підозру бізнесмен, співзасновник студії “Квартал-95” Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я “Карлсон”), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (“Рокет”), виконавчий директор з безпеки Енергоа-тому Дмитро Басов (“Тенор”) і ще четверо “працівників” так званого бекофісу з легалізації коштів, серед них – Олександр Цукерман (“Шугармен”), Ігор Фурсенко (“Рьошик”), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Міндіч та Цукерман виїхали з України.
13 листопада Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана.
25 листопада директор НАБУ Семен Кривонос під час засідання Комітету ВР з питань антикорупційної політики повідомив, що правоохоронці знайшли талон, за яким Міндіч перетинав державний кордон у прискореному режимі.
За даними слідства, Міндіч пройшов прикордонний контроль доволі швидко у пункті пропуску «Грушів».
Правоохоронці виявляють осіб, які цьому посприяли.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Викладені у 43-й періодичної доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини факти свідчать про системний, цілеспрямований і масштабний характер злочинів Російської Федерації і потребують рішучої та послідовної відповіді з боку міжнародної спільноти.
Про це йдеться у коментарі зовнішньополітичного відомства України, передає Укрінформ.
У МЗС привітали публікацію доповіді, яка охоплює період з 1 червня по 30 листопада 2025 року, та подякували УВКПЛ за послідовний і неупереджений моніторинг масштабних порушень Російською Федерацією міжнародного гуманітарного права та прав людини в умовах її агресії проти України.
«Доповідь ООН підтверджує вбивство Росією з 1 червня по 30 листопада 1420 цивільних людей, поранення 6545, зокрема 4435 чоловіків, 3148 жінок, 229 хлопчиків та 153 дівчинок. Ці трагічні цифри на 12 відсотків вищі порівняно з аналогічним періодом 12 місяців тому (1201 загиблий та 5899 поранених) та на 37 відсотків вищі порівняно з попередніми шістьма місяцями (979 загиблих та 4840 поранених), – зазначили у зовнішньополітичному відомстві.
У МЗС також привернули увагу до того, що УВКПЛ окремо наголосило на цілеспрямованому відновленні Росією ударів по енергетичній інфраструктурі України напередодні зими та задокументувало численні випадки катувань, жорстокого та нелюдського поводження з українськими військовополоненими й цивільними.
Окрім того, в доповіді зазначається, що на тимчасово окупованих територіях Росія продовжує примусову «паспортизацію», масову експропріацію приватної власності, запровадження цензури та покарання за прояви української ідентичності, а також здійснює мілітаризація дітей.
У цьому контексті у МЗС закликали партнерів посилювати політичний, економічний і санкційний тиск на Росію та забезпечити дієві міжнародні механізми притягнення до відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності та інші порушення, задокументовані УВКПЛ.
Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН зібралася у вівторок у зв’язку з посиленням російських обстрілів цивільного населення та об’єктів.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Польща планує передати Україні решту своїх літаків МіГ-29, які виводяться з експлуатації, очікуючи на отримання взамін технологій, пов’язаних з виробництвом БПЛА та ракет.
Про це в соцмережі X повідомив Генштаб Польщі, передає Укрінформ.
«Повідомляємо, що з Україною тривають переговори щодо передачі літаків МІГ-29. Передача літаків пов’язана з досягненням граничного терміну служби літаків та відсутністю перспектив їх подальшої модернізації у ЗС Польщі», – повідомили у Генштабі польської армії.
Водночас там зауважили, що остаточне рішення з цього приводу «ще не прийнято».
Як зазначила польська сторона, передача літаків буде частиною політики Альянсу щодо підтримки України та забезпечення безпеки східного флангу НАТО. Підкреслюється, що завдання виведених із строю літаків МІГ-29 виконуватимуть літаки F-16 та FA-50.
«Водночас, у зв’язку з передачею літаків, тривають переговори з Україною щодо надання Польщі окремих технологій безпілотників та ракет. Мета полягає не лише в тому, щоб компенсувати Польщі втрату обладнання, а й, перш за все, в набутті та спільному розвитку нових оборонних та промислових компетенцій», – наголосили у польському Генштабі.
Раніше польський експерт, колишній міністр національної оборони Польщі Януш Онишкевич у коментарі Укрінформу заявляв, Польща може передати решту винищувачів МіГ-29, які перебувають на озброєнні польської армії, до кінця цього року.
Фото: Укроборонпром
-
Суспільство6 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Суспільство5 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Війна5 днів agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом
-
Відбудова1 тиждень agoАгентство відновлення отримає додатково ₴334 мільйони на інфраструктурні проєкти