Як передає Укрінформ, про це йдеться у спільному листі до єврокомісара з питань оборони та космосу Андрюса Кубілюса та високої представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас, текст якого оприлюднило Постійне представництво Швеції при ЄС у соцмережі Х.

Лист підписали міністри оборони Нідерландів, Німеччини, Фінляндії, Швеції, Литви, Естонії, Латвії, Данії та Польщі. Вони привітали реалізацію Угоди про кредит на підтримку України (USL), яка, як зазначається, забезпечує важливу підтримку бюджетних та військових потреб України в умовах триваючої російської агресії, а також виплату першого траншу макрофінансової допомоги.

Міністри зазначили, що Україна готує наступні графіки закупівель у межах USL. Пріоритетними напрямками визначені засоби протиповітряної оборони, авіаційні та артилерійські боєприпаси, далекобійні засоби ураження, засоби радіоелектронної боротьби та вибухові матеріали.

За їхніми словами, під час нещодавніх консультацій Україна наголосила, що частину її нагальних потреб неможливо оперативно забезпечити продукцією європейської оборонної промисловості. Йдеться, зокрема, про ракети PAC-3, AIM-120, ATACMS, ADM-160 MALD та AGM-88 HARM.

«У цьому спільному листі ми, міністри оборони, підкреслюємо нашу спільну відданість забезпеченню того, щоб Україна отримала військову допомогу, якої вона терміново потребує», – йдеться у документі.

З огляду на це автори листа закликали Єврокомісію якнайшвидше затвердити графіки закупівель, зокрема шляхом застосування передбаченого регламентом винятку, який дозволяє закуповувати озброєння, вироблене третіми країнами. Вони також попросили не чекати завершення картування Європейської оборонно-технологічної та промислової бази й не вимагати від України додаткових досліджень ринку перед погодженням таких закупівель.

На думку міністрів, повне використання наявних механізмів дасть змогу зберегти темпи військової підтримки України та забезпечити її необхідними спроможностями без зайвих затримок.

«Це допоможе Україні продовжувати боротьбу та врятувати людські життя», – наголосили автори листа.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці червня Кабінет міністрів затвердив порядок використання коштів Європейського Союзу, залучених у межах спецпозики на підтримку оборонно-промислової спроможності України у 2026-2027 роках.

Фото: Flickr

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив голова Німецько-української парламентської групи, депутат Бундестагу від партії “Союз 90/Зелені” Робін Вагенер.

“Думаю, головне полягає в тому, що коли ми говоримо про безпекову та військову співпрацю, вона повинна виходити за межі нинішнього Європейського Союзу. На моє переконання, така співпраця має охоплювати всіх сильних партнерів Європи, а це, безумовно, і Велика Британія, і Україна”, – сказав Вагенер.

Він додав, що наразі жодна з цих держав не є членом Європейського Союзу – “Велика Британія, на жаль, уже не входить до ЄС, а Україна, на жаль, ще не є його членом”, – але обидві держави “повинні стати частиною тіснішої європейської архітектури безпеки“.

“Саме тому, на мою думку, потрібен формат, який виходитиме за інституційні рамки Європейського Союзу. Він може використовувати вже наявні механізми ЄС, однак не повинен залежати від тих блокувань, із якими ми стикаємося всередині Союзу, зокрема через принцип одностайності”, – зазначив депутат Бундестагу.

На його переконання, таким форматом могла б бути Європейська безпекова спільнота.

“Якщо ми визнаємо, що вступ України до НАТО наразі неможливий із політичних причин усередині самого Альянсу, то в наших власних інтересах створити новий, значно тісніший формат безпекової співпраці в Європі – із залученням України. Адже Україна була б одним із найсильніших партнерів Європи для зміцнення європейської складової нашої спільної оборони в межах трансатлантичного союзу”, – заявив Вагенер.

За його словами, багато елементів такої моделі “формуватимуться вже в процесі її розвитку”. Першим кроком мало б стати спільне політичне зобов’язання європейських партнерів разом відповідати за безпеку континенту.

“Першим кроком мало би стати спільне політичне зобов’язання разом нести відповідальність за безпеку Європи. На цій основі можна створити інституціоналізовані консультації, запровадити регулярну координацію та виробити спільні стандарти взаємосумісності й військового співробітництва”, – заявив німецький депутат.

Він додав, що надалі така співпраця може охоплювати спільні оборонні закупівлі, координацію політики у сфері озброєнь і з часом перерости в нову систему європейської безпеки.

Як повідомляв Укрінформ, європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що існуючої правової структури європейської оборони недостатньо, варто створити Європейський оборонний союз, до якого має увійти, зокрема, Україна.

Фото: Heinrich-Böll-Stiftung, flickr

Як передає Укрінформ, про це повідомив журналіст Ерік Доерті у соцмережі X.

“Президент Трамп оголосив про активізацію мирних перемовин між РФ та Україною”, – написав він.

За словами Доерті, Трамп хоче покласти край цій війні.

“Я думаю, Путін все-таки відчуває тиск. Він хоче покласти цьому край, Україна теж хоче цього, і ми ведемо переговори – подивимося, чи вдасться нам це зробити. Це жахлива ситуація”, – заявив Трамп.

“Я завершив вісім воєн, і ця, на мою думку, буде легшою, бо я знаю обох лідерів”, – додав Трамп.

Він визнав, що планував це врегулювання як одне з найлегших у своїй практиці, оскільки, за його словами, добре знає як Володимира Зеленського, так і російського лідера.

“Але ця ситуація, я думаю, набагато ближча до завершення, ніж люди уявляють. І президент Путін хоче, щоб це закінчилося. І президент Зеленський насправді хоче, щоб це закінчилося вже зараз. Ми збираємося звернутися до НАТО, і ми будемо обговорювати це”, – наголосив президент.

Трамп додав, що “мав дуже вдалий дзвінок”, та вважає, що сторони максимально близькі до фінального рішення.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Трампом і привітав його та всіх американців з Днем незалежності США. Лідери двох країн обговорили поточну ситуацію на фронті та в дипломатії. За словами Зеленського, є реальна перспектива завершити цю війну, і рішучість Америки матиме вирішальне значення. Президенти домовилися продовжити розмову особисто під час саміту НАТО в Анкарі.

Водночас помічник глави Кремля Юрій Ушаков повідомив, що Трамп під час телефонної розмови з Путіним, яка тривала майже 90 хвилин, запропонував допомогти знайти рішення щодо війни в Україні. За його словами, Трамп зробив цю пропозицію під час суботньої розмови, у День незалежності США, у контексті своєї участі наступного тижня в саміті НАТО в Туреччині.

Фото: The White House