Масові обшуки у співробітників Національного антикорупційного бюро України, які відбулися 21 липня, стали не лише гучною подією у правоохоронному полі, а й сигналом можливого зламу всієї антикорупційної архітектури держави. Вперше за роки існування НАБУ одночасно було проведено близько 70 обшуків у регіональних офісах бюро. За офіційною версією, йдеться про розслідування державної зради та, зокрема, про зв’язки окремих співробітників з депутатом забороненої ОПЗЖ, нині фігурантом справ ФСБ, а також про начебто схему збуту наркотиків до Дагестану.

Але на цьому скандал не завершується. У Верховній Раді готуються розглядати законопроєкт №12414, який може кардинально змінити підходи до роботи НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За словами нардепів, документ передбачає передачу реального контролю над САП генеральному прокурору, який отримає повноваження визначати прокурора у конкретних справах НАБУ. Ба більше, генпрокурор зможе вилучати справи у детективів НАБУ та передавати їх іншим органам. Це не просто технічна зміна — це крок до повного підпорядкування бюро вертикалі виконавчої влади.

Паралельно з цим скасовується норма, яка забороняє вилучати справи з НАБУ, а підозри топчиновникам фактично можна буде підписувати без участі антикорупційного прокурора. Тобто ключові механізми, які забезпечували незалежність розслідувань — особливо проти високопосадовців — можуть бути зруйновані.

Народний депутат Ярослав Железняк назвав ситуацію початком кінця незалежних антикорупційних органів. За його словами, такі рішення повертають країну у часи повного політичного контролю над слідством. Його колега, депутатка Анастасія Радіна, наголосила: це катастрофа для реформ, що впроваджувалися з 2015 року. Вона також звернула увагу на жорсткі дії силовиків під час обшуків у НАБУ, заявивши про можливе застосування сили та грубі порушення процедури.

Зі свого боку, у НАБУ також відреагували на законодавчі ініціативи, заявивши, що у разі їх ухвалення, незалежність бюро буде лише формальністю. Водночас антикорупційна прокуратура втратить можливість самостійно вести розслідування, а її керівник стане фігурою без реального впливу.

“Було знищено антикорупційну інфраструктуру. Те, що створювалось як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією сьогодні було знищено”, — сказав на брифінгу директор НАБУ Семен Кривонос.

Своєю чергою посли країн G7 заявили про серйозну стурбованість ситуацією та закликали українську владу зберегти незалежність антикорупційних органів. А посол ЄС Катаріна Матернова прямо наголосила: від цього рішення залежить як продовження реформ, так і подальша підтримка України Заходом — політична, фінансова та оборонна.

Генпрокурор — монополіст: чим обернеться нове підпорядкування НАБУ та САП

Колишній співробітник СБУ Іван Ступак звертає увагу, що йдеться про поправки, які, судячи з усього, вносилися на рівні комітету, тому ще рано говорити про повну ліквідацію бюро.

“Я особисто не підтримую цю історію і вважаю її шкідливою. В нас є орган — НАБУ — який працює за зрозумілою процедурою. А тепер пропонують надати Генеральному прокурору повноваження вилучати справи, зупиняти розслідування, змінювати підслідність. Це, на мою думку, неправильно.

Обшуки, які відбулися, — окрема історія. Ми вже обговорювали це раніше. Так, у НАБУ можуть бути проблеми, і якщо є питання до окремих співробітників, їх треба вирішувати. Але це не підстава, щоби законодавчо “різати” всю структуру. Я вважаю, що бюро має залишитись, але працювати над помилками. Варто вдосконалити правила набору кадрів, доступу до матеріалів, внутрішнього контролю. Але руйнувати цю систему — недалекоглядно”, — каже Фокусу Ступак.

І НАБУ і САП створювалися саме для того, щоби уникнути перетинів і впливу один на одного. Особливо в умовах, коли є антикорупційні прокурори. А тепер система повертається до старої моделі, від якої колись і намагалися відійти.

“Я не кажу, що не треба реагувати на помилки. Але робити це треба обережно. Не треба відразу всіх звільняти чи ліквідовувати орган. Нехай внутрішньо працюють, вносять зміни, проводять кадрову ревізію. Жодна структура не ідеальна — ні МВС, ні СБУ, ні прокуратура, які існують десятиліттями. Але в них же не виникає бажання одразу закрити все повністю. Йдеться не про ліквідацію, а про адекватну реакцію на помилки.

Бо зараз складається враження, що систему просто хочуть розрізати “під ніж”. А це надто радикально. І це викликає занепокоєння”, — продовжує Ступак.

За його словами, у разі ухвалення законопроєкту, генпрокурор отримає монопольний контроль. Він зможе вирішувати, що НАБУ розслідує, а що — ні. Це загроза незалежності.

“Моя позиція проста: залишити НАБУ як є, але підкоригувати його роботу без законодавчих змін. Це як у випадку, коли людина вибігає на червоне світло, а їй кажуть: давай тепер руку відріжемо і приш’ємо в інше місце — це ж нібито виправлення”, — каже експерт.

“НАБУ та САП мають працювати в межах держави, а не поза нею”: аргументи прихильників законодавчих змін

Попри хвилю критики, деякі експерти не бачать нічого небезпечного у законопроєкті, що змінює принципи роботи НАБУ і САП. Навпаки — переконані: ці зміни потрібні, щоб упорядкувати систему і повернути її у правове поле.

“Я бачу в цьому лише позитив. Розмови про те, що комусь “зменшують повноваження” — це маніпуляції. Жодного зменшення фактичного впливу не буде. Просто суспільству намагаються нав’язати думку, ніби в Україні є держава, а є окремо НАБУ і САП — і ці органи мають бути незалежними навіть від самої держави. Але такого немає в жодній країні світу”, — каже Фокусу адвокат Ростислав Кравець.

Він підкреслює, що в Україні є Конституція, яка чітко визначає, як працює прокуратура. Тому зміни до законодавства, які зараз пропонуються, — це не загроза, а просто спроба привести закони у відповідність до Основного Закону. І твердження, що після цього НАБУ і САП нібито не зможуть ефективно працювати — це, на його думку, відверта маніпуляція.

“Вони мали повну свободу. То де результат? Де вироки, а не підозри, які роками лежать у Вищому антикорупційному суді? До речі, сам цей суд — теж проблема. Він має спеціальний статус, що прямо суперечить Конституції. Я вважаю, що наступним кроком має стати його ліквідація. У нас не може існувати “спецсудів”, це прямо заборонено”, — зазначає адвокат.

Він додає, що діяльність антикорупційної інфраструктури, на яку витрачено мільярди гривень, не виправдала себе. Натомість, за його словами, саме ці структури стали джерелом скандалів, провокацій, падіння довіри до державної влади.

“Подивіться самі — кожна друга справа НАБУ побудована на тому, що їхній агент сам ініціює передачу хабара. Тобто, створюється ситуація, щоб потім відзвітувати: ми зловили чиновника. Це не боротьба з корупцією, а гра в провокації. І найгірше — це вже стало нормою. Суспільство вже навіть не дивується, коли НАБУ говорить про “корупцію”. А виявляється — це не чиновники в міністерствах, а директори комунальних підприємств, завгоспи, лісники. Хіба для цього створювали НАБУ?” — продовжує Кравець.

За його словами, розслідування в НАБУ можуть тягнутися роками, і при цьому витрати на зарплати детективів і прокурорів іноді у десятки разів перевищують ту шкоду, яку завдали засуджені. І саме тому, вважає він, запропоновані зміни — це спроба навести лад.

“Цей закон змусить НАБУ і САП не вигадувати злочини й не провокувати їх, а нарешті почати виконувати свою пряму функцію — боротьбу з реальною корупцією. Якщо вони не здатні це робити, тоді справді постане питання про їх ліквідацію”, — підсумовує позицію адвокат.

Обшуки у співробітників НАБУ — як вони проходили?

Співробітники Служби безпеки України та Офісу генпрокурора 21 липня влаштували серію обшуків у різних регіонах України у кількох детективів НАБУ, яких підозрюють у державній зраді.

Спецслужба заявляла про факти неофіційного впливу російських агентів на НАБУ. Як стверджується, депутат від забороненої партії ОПЗЖ Федір Христенко міг впливати на роботу відомства, перебуваючи за кордоном.

У СБУ також повідомляли, що глава регіонального управління НАБУ Руслан Магамедрасулов допомагав своєму батькові продавати коноплю в російський Дагестан.

У НАБУ заявили про проведення майже 70 обшуків щодо щонайменше 15 працівників органу.