Представники громадських організацій, які об’єднують родини загиблих бійців Збройних сил України та релігійних конфесій обговорили можливість створення на території Західного кладовища меморіального комплексу в пам’ять про загиблих з будівництвом міжконфесійної каплиці.

Як повідомив кореспондент Інтента, присутні вирішили звернутись до Одеської міської ради, щодо фінансування створення меморіалу з бюджету міста й щоб меморіал та каплиця були взяті на баланс комунальниками. 

На думку громадських діячів, проєкт створення меморіалу має бути визначений на основі відкритого конкурсу куди архітектори подавали б своє бачення того як це має виглядати, а разом з тим планують організувати громадські обговорення, результат яких повинен стимулювати міську раду до більш активної участі у процесі. Зараз, як пояснили представники громадських організацій, питання створення меморіалу обговорюється з представниками міської ради лише неформально й Одеська міська рада пропонує не проводити конкурс, а вдатися до послуг архітектора, якого запропонує муніципалітет.

На засіданні 21 квітня були присутні представники православної, католицької та протестантської течії християнства. Буддисти, греко-католики та мусульмани презентовані не були, але ініціатори створення меморіалу зазначають, що ідея міжконфесійної каплиці полягає в можливості використання її для молебнів адептів усіх віросповідань.

Окремо зазначили, що при цьому не йдеться про представників російської православної церкви, адже на території Західного кладовища й так діє церква підпорядкована філії рпц в Україні. 

Як розповіла Інтенту кураторка платформи культури пам’яті “Минуле, майбутнє, мистецтво”, Оксана Довгополова, яка вивчала процес меморіалізації в Європі, наразі в Україні були спроби створити меморіали, але поки ці спроби не дійшли до логічного завершення.

“В Україні є досвід розробки проєктів, але немає досвіду успішної реалізації таких проєктів.  Зараз проходять конкурси різного ступеня серйозності, але успішного досвіду створення меморіальних кладовищ поки немає. Наразі провели в Україні чотири конкурси за цим напрямком, але усі проєкти виявилося треба допрацьовувати”, – зазначила вона.

Наявні приклади в Європі створювалися за принципами, які вироблялися 100 років тому, натомість кожна нова війна породжує свою мову пам’яті. 

“Зараз дуже багато перемовин щодо кольору пам’ятників. Наприклад щоб вони були білого кольору, а не чорного, який асоціюється з радянською традицією. Отже, щоб можна було відрізняти поховання військових від цивільних. Зараз ми можемо побачити де похований військовий лише по прапорах на могилах”, – зазначила Оксана Довгополова.  

Також під час обговорення стало відомо, що громадські організації не знають точної кількості поховань військових на території кладовища тому після відведення землі вони передбачають виділення на території кладовища саме місця під поховання безпосередньо військових.   

Кирило Бойко

20 квітня християни східного та західного обрядів відзначають Великдень. Зазвичай, свято у них припадає на різні дні, але у цьому році – на один й той самий.

Кореспондент Odesa Online зафіксував, як сьогодні вранці численні православні віряни зібралися біля храмів Одеси для традиційного освячення великодніх кошиків.

У католицьких церквах міста також відбувалися святкові богослужіння.

Нагадаємо, в ніч Світлого Христового Воскресіння на Одещині комендантська година діяла, як і зазвичай, з опівночі до 5:00. Поліція закликає громадян дотримуватися правил безпеки, не створювати великих скупчень, обов’язково реагувати на повітряні тривоги.

Михайло Жванецький. Фото: РБК-Україна

Український інститут національної пам’яті назвав одеського сатирика Михайла Жванецького пропагандистом російської імперської політики. Відтепер, відповідно законодавству, його ім’ям не можна називати географічні об’єкти.

Про це повідомив Український інститут національної пам’яті.

Реклама

Жванецький — російський пропагандист

Використання імені Михайла Жванецького у назвах географічних об’єктів, юридичних осіб та об’єктів права власності, на думку експертів Інституту національної пам’яті, буде “пропагандою російської імперської політики”. В НІНП додають, що сатирик у питанні анексії Криму займав позицію, цілком відповідну російському наративу. Крім того, він підтримував думку щодо відсутності суб’єктності України як держави.

“Творча спадщина М. Жванецького винятково російськомовна; внесок письменника у російську культуру неодноразово відзначено почесними званнями та державними нагородами Російської Федерації. Так, 28 лютого 1994 р. “за заслуги в області естрадного мистецтва” М. Жванецького нагороджено орденом Дружби народів”, — йдеться у повідомленні Інституту Нацпам’яті.

Чим відомий Михайло Жванецький

Жванецький Михайло Михайлович — радянський та російський письменник-сатирик, уродженець Одеси. Був членом Спілки письменників СРСР, Народним артистом України та РФ, заслуженим діячем мистецтв. Крім того, був президентом “Всесвітнього клубу одеситів”, заснував  Московський театр мініатюр та був його художнім керівником. Відомий автор помер 6 листопада 2020 року у Москві у віці 86 років. 

Нагадаємо, нещодавно ми писали про зняття покажчику з іменем Михайла Жванецького. А також про 200 вулиць, що перейменують в Одесі.

Реклама