Політика
що змінить Закон «Про основні засади житлової політики»
Цифровізація процесів дозволить побачити реальну картину житлових потреб в Україні
Житлова політика в Україні вимагає сучасних рішень. Це комплексна реформа. Наша мета: відкрита, чесна та збалансована система, де кожен розуміє свої можливості, як ними скористатися і що саме їм гарантує держава.
Нещодавно ми запустили роботу над Державною стратегією житлової політики. Це про реальну доступність житла, про розвиток інституційної спроможності місцевої влади та про справедливу участь держави у вирішенні житлових питань для ветеранів, військових, ВПО, багатодітних родин, молоді.
В рамках цієї реформи ми, спільно з міжнародними партнерами розробили законопроєкт «Про основні засади житлової політики». Він стане ключовим кроком до прозорої, цифрової, зрозумілої та справедливої системи забезпечення житлом. Вже незабаром очікуємо прийняття цього законопроєкту Верховною Радою.
ПРО ЩО ЦЕЙ ЗАКОНОПРОЄКТ
Одна з ключових ідей – створення Єдиної електронної інформаційно-аналітичної житлової системи. Це означає відмову від паперових обліків, які збереглися ще з радянських часів і були джерелом бюрократії та корупційних ризиків.
Важливо, що ухвалення документа не скасовує квартирну чергу. Ми просто її актуалізуємо і цифровізуємо.
Наразі квартирна черга, започаткована ще в радянські часи, залишається чинною. Але критерії її формування не відповідають сучасним реаліям, часто ігноруючи рівень доходів людини чи реальну потребу. Крім того, черги ведуться на місцях, у паперовому вигляді. Це створює поле для зловживань і корупційних ризиків.
Крім квартирної черги, існують десятки розрізнених обліків: тимчасове житло для ВПО, черги на соціальне житло, списки на участь у програмах тощо. Вони не синхронізовані, не оновлюються регулярно і не мають цифрового представлення. Як наслідок – держава не володіє достовірними даними про те, скільки людей реально потребують житла, і які програми працюють найефективніше.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ З УХВАЛЕННЯМ НОВОГО ЗАКОНУ?
● Квартирна черга залишиться, але стане цифровою.
● Усі заяви на забезпечення житлом подаватимуться онлайн через Єдину житлову систему.
● Дані про житлові потреби та програми будуть централізовані в єдиній системі.
● Відстеження статусу заявок та пропозицій стане доступним кожному громадянину.
● Зменшаться бюрократичні бар’єри та ризики корупції.
● Громадськість та міжнародні партнери зможуть здійснювати прозорий моніторинг житлової політики.
Цифровізація процесів дозволить побачити реальну картину житлових потреб в Україні, впорядкувати численні розрізнені реєстри та зібрати в одному місці всю інформацію про житлові ініціативи держави й громад. Це також допоможе ефективніше розподіляти фінансування, планувати житлову політику та вчасно реагувати на потреби населення.
Нова житлова політика – це також крок до нашої Євроінтеграції. Цей законопроєкт був погоджений з Єврокомісією на відповідність індикаторам, встановленим Планом Ukraine Facility.
Я нагадаю, що внаслідок війни найбільше постраждав саме житловий сектор. Про це йдеться у звіті щодо оцінки збитків та потреб на відновлення України після повномасштабного вторгнення (RDNA 4). Внаслідок війни постраждали понад 2 мільйони домогосподарств. Це 13 відсотків від усього житлового фонду.
Ці дані ще раз підтверджують масштаби викликів, які стоять перед Україною. Проте кожна цифра – це не лише про руйнування, а й про вектор нашого руху: від втрат – до відбудови, від оцінок – до рішень. Законопроєкт “Про основні засади житлової політики” – це перехід від хаотичних рішень до цілісної державної системи. І саме така система дасть змогу допомогти тим, хто справді потребує підтримки, – прозоро, чесно і вчасно.

Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій України
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
ППО, дрони, розблокування €90 мільярдів і Спецтрибунал
Основними темами переговорів Президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Нідерландів Роба Єттена стали зміцнення української ППО, робота над drone deal, розблокування 90 млрд євро кредиту від ЄС та створення Спецтрибуналу за злочин агресії РФ.
Про це глава держави заявив на брифінгу у Мідделбурзі під час візиту до Нідерландів, передає кореспондент Укрінформу.
«Принципове завдання для нас – ракети для ППО, достатня кількість систем ППО. Ми фактично щодня працюємо з партнерами, щоб захистити небо і щоб цей захист у нас був. Я вдячний вам за готовність допомагати», – сказав Зеленський.
Стосовно роботи над угодою щодо дронів Президент зауважив, що Україна сьогодні запропонувала Нідерландам формат спеціальної угоди про безпекове партнерство і було підписано перший документ, який започатковує таке партнерство. Тепер, за словами Зеленського, над деталями працюватимуть команди обох країн.
Глава держави також висловив сподівання на прогрес у розблокуванні 90 млрд євро кредитної підтримки від ЄС та відкритті переговорних кластерів щодо вступу до ЄС.
«Важливо, щоб все ж таки вдалося розблокувати європейський пакет підтримки для України, який був затверджений, та щоб вдалося розпочати відкриття кластерів. Ми обговорили це сьогодні з прем’єр-міністром. Також важливо, щоб санкції проти Росії теж були посилені за війну і за всі ті втрати, які принесла Росія», – сказав Зеленський.
Він також зауважив, що важливою темою переговорів з Робом Єттеном було створення Спеціального трибуналу за злочин агресії, офіс якого буде розташований у Гаазі.
«Трибунал має бути. Ми в це віримо і над цим працюємо. Відповідальність агресора має бути. Росія має бути покарна за те, що наробила», – акцентував Президент.
Як повідомляв Укрінформ, сьогодні Президент Володимир Зеленський перебуває з візитом у Нідерландах, де він вже провів зустрічі із королем Віллемом-Александром та із Прем’єр-міністром Робом Єттеном, а також отримав міжнародну премію «Чотири свободи», лавреатами якої цьогоріч стали Президент Володимир Зеленський і народ України.
Політика
Радбез ООН збереться 20 квітня через атаки Росії по цивільних в Україні
Україна порушить питання щодо реакції Ради безпеки ООН на державний терор Росії на засіданні в понеділок, 20 квітня, скликаному на запит Києва.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
Він наголосив, що хвиля терору Росії проти України є частиною її воєнної стратегії.
Сибіга констатував, що мішенями Росії й надалі залишаються житлові будинки з родинами, які сплять, а також критична інфраструктура, необхідна для щоденного життя сотень тисяч мирних жителів. Такі атаки плануються заздалегідь, переконаний міністр. “Це свідчить про те, що коли Україна запропонувала продовжити великоднє перемир’я та дати шанс дипломатії, російське керівництво вже затвердило плани щодо подальших вбивств цивільного населення”, – додав він.
За даними глави МЗС України, остання атака забрала щонайменше 15 життів (серед них – дитина) у Києві, Одесі та Дніпрі. Понад 100 людей отримали поранення по всій країні.
“Російська жорстокість вимагає негайної та рішучої міжнародної відповіді, зокрема з боку Ради безпеки ООН. На засіданні Ради, запланованому на понеділок, 20 квітня, на запит України, ми порушимо питання необхідності жорсткої реакції РБ ООН на державний терор з боку Росії – країни, яка досі незаконно займає своє постійне місце”, – зазначив Сибіга.
Він закликав світ до єдності в підтримці України, тиску на агресора та притягненні його до відповідальності, а також закликав відновити повагу до міжнародного права, включно зі Статутом ООН, поклавши край російській агресії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони за добу, із 7:00 15 квітня по 7:00 16 квітня знешкодили 19 російських крилатих ракет Х-101, вісім балістичних ракет “Іскандер-М”/С-400, чотири крилаті ракети “Іскандер-К” та 636 безпілотників.
У Києві внаслідок комбінованої російської атаки 16 квітня 54 людини постраждали і четверо загинули, серед них 12-річний хлопчик.
За останніми даними, в Одесі кількість загиблих унаслідок нічної російської атаки збільшилася до дев’яти, постраждали 26 людей.
Політика
Зеленський після атаки РФ доручив зв’язатися з партнерами, які обіцяли ракети для Patriot
«Вранці була доповідь командувача Повітряних сил Збройних Сил України. Було майже 700 російських дронів за день і вечір напередодні та за ніч. Також були ракети: 19 балістичних і ще крилаті ракети цієї ночі. Більшість балістики – проти Києва. Вдалося збити 636 дронів і частину ракет. На жаль, не всі. Є влучання та пошкодження звичайних будинків. На жаль, є загиблі в Одесі, Києві та Дніпрі. Серед загиблих – хлопчик, 12 років йому було. Мої співчуття рідним та близьким… Станом на цей час відомо і про 100 поранених через одну цю російську масовану атаку», – поінформував Зеленський.
За його словами, ця ніч “доводить, що Росія не заслуговує на будь-яке пом’якшення глобальної політики та зняття санкцій”. Президент наголосив, що Росія робить ставку на війну, і саме такою має бути відповідь – потрібно захищати життя всіма силами й потрібно тиснути заради миру теж усіма силами.
«І важливо вчасно виконувати кожну обіцянку допомоги для України. Є багато політичних зобов’язань партнерів, які вже були озвучені, але ще не реалізовані. В тому числі у форматі «Рамштайну» та на двосторонній основі. Доручив командувачу Повітряних сил зв’язатися з тими партнерами, які раніше давали обіцянки щодо ракет для «петріотів» та інших систем. Очікую на доповідь за результатами, – заявив глава держави.
Він висловив вдячність тим у світі, хто допомагає Україні. Зокрема, Зеленський подякував Німеччині, Норвегії та Італії, з якими вже досягнуто нових домовленостей про підтримку нашої ППО. «Працюємо з Нідерландами щодо додаткового постачання», – зазначив глава держави.
Як повідомлялося, Володимир Зеленський перебуває у європейському турне. Він уже відвідав Німеччину, Норвегію та Італію. Сьогодні очікується його візит до Нідерландів. Однією з ключових тем переговорів у європейських столицях є зміцнення української ППО.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаїв отримав понад 2 мільярда допомоги: куди пішли гроші Анонси
-
Війна1 тиждень agoВорог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду Artodessa триває виставка “Одеській палімпсест”
-
Відбудова6 днів agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
