Connect with us

Війна

що зробив завод і як змінили технологію, — ЕП

Published

on



Підприємство, причетне до скандалу з бракованими мінами для Збройних сил України, виконало зобов’язання та повністю замінило проблемні боєприпаси. Завод надіслав українським бійцям майже 40 тисяч мін за умовами гарантії, та вдосконалив виробничий процес.

Про міни для ЗСУ та підсумки скандалу з неякісними пострілами написало медіа “Економічна правда”.

Медіа повідомило, що отримало відповідь на запит, відправлений у Міністерство стратегічних галузей промисловості. У документі від міністерства вказується, що завод-виробник повністю замінив партію бракованих мін. Ідеться про 39 455 од. боєприпасів. Неякісні постріли калібру 120 мм вилучили й надіслали нові та покращені, написало ЕП. Обмін відбувався з грудня 2024 року і кількома партіями, пояснили в Мінстратегпромі. При цьому завод одночасно відвантажував боєприпаси за поточними контрактами, додало відомство.

У листі міністерства також розповіли про те, що зробив завод після виявлення партії бракованих мін для ЗСУ. Вказується, що компанія змінила конструкцію пострілів, покращила технології та посилила контроль за якістю. Крім того, покращені міни успішно пройшли бойове випробування, підсумували урядовці.

“Нові партії мінометних пострілів калібру 120 мм виготовлені за зміненою технологією, пройшли ряд випробувань, зокрема у військах”, — навели журналісти фрагмент відповіді Мінстратегпрому.

Також міністерство відкрило інформацію про кількість мін та снарядів, випущених в Україні протягом 2024 року: це 2,4 млн од. Підрахунки показують, що бракованих виробів виявилось 2%.

Міни для ЗСУ — проблеми з бракованими боєприпасами

Зазначимо, у листопаді 2024 року Фокус писав про міни для ЗСУ, які не вибухали або детонували, не долітаючи до цілі. Про проблеми з боєприпасами розповів розслідувач Юрій Ніколов. Ніколов зібрав скарги бійців, які публікували відео з неякісними пострілами. Як з’ясувалось, згідно з угодою Міноборони України з деяким державним підприємством, у 2023 році в ЗСУ мали надійти спершу 300 тис. мін, а потім — ще 670 тис. У статті описується процедура перевірки та прийняття продукції, через недосконалість якої на фронт потрапили неякісні міни. У 2024 році, за орієнтовними оцінками, могли відкликати партію в 100 тис. пострілів, ідеться у розслідуванні. Своєю чергою глава Мінстратегпром Герман Сметанін заявив, що насправді ідеться про 24 тис. одиниць браку.

Тоді ж Міноборони України відреагувало на скандал з мінами. У відомстві повідомили, що знають про проблему і три тижні тому почали розслідування. Відомство додало, що бійці ЗСУ отримуватимуть імпортні постріли, поки з’ясується питання з вітчизняними.

Нагадуємо, у січні на порталі Defense Express розповіли про закупівлю мін для ЗСУ, 80-річний вік яких перевищує термін придатності тротилу.



Джерело

Війна

У Нацгвардії показали новітній бронемобіль радіаційної та хімічної розвідки

Published

on


Командувач Національної гвардії України бригадний генерал Олександр Півненко показав новий броньований автомобіль радіаційної та хімічної розвідки, який вже надійшов до підрозділів радіаційного, хімічного та біологічного захисту НГУ.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці Півненка у Фейсбуці.

“Продовжуємо модернізацію техніки Національної гвардії України та заміну застарілих зразків на сучасні, які відповідають вимогам сьогодення, безпеки та ефективності”, – зазначив Півненко.

За його словами, одним із напрямів цієї роботи є посилення підрозділів радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

“Їхнє завдання – своєчасно виявляти радіаційні, хімічні та біологічні загрози, визначати масштаби зараження, контролювати обстановку та оперативно передавати інформацію командуванню”, – пояснив Півненко.

Генерал підкреслив, що від швидкості й точності цієї роботи залежить безпека військовослужбовців, виконання бойових завдань і захист цивільного населення.

“Саме тому за технічним завданням Національної гвардії було розроблено нові автомобілі радіаційної та хімічної розвідки на шасі легкого броньованого автомобіля Tisa”, – зазначив командувач Нацгвардії.

Це сучасний комплекс, який дає змогу проводити розвідку та моніторинг небезпечних зон без необхідності екіпажу залишати захищений автомобіль.

Читайте також: Евакуаційний бронемобіль «Джура-ЕВАК» допустили до використання у ЗСУ

Цей автомобіль РХР оснащений:

  • приладами радіаційної та хімічної розвідки;
  • автоматизованою системою збору й обробки інформації;
  • метеостанцією;
  • сучасними засобами зв’язку;
  • супутниковою навігацією.

Усе це дає змогу отримувати й передавати дані в режимі реального часу, швидше оцінювати обстановку та ухвалювати необхідні рішення, підкреслив Півненко.

Бронеавтомобіль створений на базі Toyota LC79 та відповідає стандарту захисту NATO STANAG 4569. Це забезпечує необхідний рівень балістичного і протимінного захисту.

Він також оснащений системами нічного бачення, вентиляції та фільтрації повітря, що дає змогу екіпажу виконувати завдання в складних умовах із максимальною увагою до його безпеки.

“Працюємо над тим, щоб кожен підрозділ Національної гвардії мав сучасні засоби для виконання завдань і був готовий діяти за будь-яких загроз”, – зазначив командувач Нацгвардії.

У Телеграмі Півненко поінформував: “Замінили застарілий радянський УАЗ-469РХБ на новітній броньований автомобіль для радіаційної та хімічної розвідки”.

За його словами, Національна гвардія України вже отримала перші в Україні автомобілі радіаційної та хімічної розвідки на шасі броньованого Tisa.

Генерал підкреслив, що це сучасна розробка за технічним завданням НГУ, яка не має аналогів.

“Такий автомобіль став на заміну застарілому радянському УАЗ-469РХБ – машині хімічної розвідки, розробленій ще у 80-х роках на базі цивільного позашляховика без належного броньового захисту екіпажу”, – пояснив Півненко.

Читайте також: До експлуатації у ЗСУ допустили вітчизняний бронемобіль Сова

Обладнання теж не забезпечувало належного моніторингу і виявлення загроз, додав Півненко.

“Ворог не раз демонстрував готовність застосовувати заборонені хімічні речовини на полі бою, а обстріли об’єктів критичної інфраструктури, зокрема поблизу атомних електростанцій, тримають питання радіаційного моніторингу надзвичайно актуальним”, – підкреслив командувач Нацгвардії.

Як повідомляв Укрінформ, Національна гвардія України отримала на озброєння модернізовані зенітні самохідні установки “Шилка”.

Фото: НГУ



Джерело

Continue Reading

Війна

РФ із квітня призупинила виробництво «Кинжалів» та Х-32, щоб виробляти інші ракети

Published

on



Росія з квітня цього року призупинила виробництво та застосування ракет «Кинжал» і Х-32, перерозподіливши ресурси на інші типи балістичного озброєння.

Про це повідомив заступник начальника ГУР МОУ генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю “РБК-Україна”, передає Укрінформ.

«…Вони (армія РФ – ред.) наразі перестали випускати “Кинжали”. Відповідно, ракетне паливо йде вже не для “Кинжалів”, а на інші балістичні ракети», – поінформував він.

Крім того, країна-агресор призупинила випуск та застосування Х-32 (модернізацію Х-22), «відтак ті кошти і комплектуючі, які відводились для них, перерозподілили для інших типів ракет – які вважаються більш ефективними».

За словами посадовця, призупинка випуску цих зразків ракет фіксується починаючи з квітня цього року.

Заступник начальника ГУР МОУ зауважив, що ворог працював над тим, щоб збільшити точність Х-32, «однак результати кількох бойових випробувань показували, що це їм не вдається, і росіяни знову повернули їх на доопрацювання, а план з серійного виробництва призупинили».

«Такі ж у них нюанси та з “Кинжалами”. Навряд чи ми згадаємо випадок, коли ця ракета влучала точно у ціль. Для ефективної ракети відхилення від цілі не має перевищувати 5-7 метрів, а в них – 30 метрів і більше», – додав Скібіцький.

Читайте також: Росія планує збільшити атаки балістикою до 200 ракет одночасно – Мадяр

Як повідомляв Укрінформ, у ракеті «Іскандер», якою Росія 10 липня завдала удару по Київщині, ідентифікували понад 140 іноземних компонентів із США, Швейцарії, Німеччини, Тайваню, Китаю та Японії. Без відповідних деталей виготовлення агресором балістичних ракет стало б неможливим.



Джерело

Continue Reading

Війна

Росія змінила тактику дронових ударів по Одещині

Published

on



Росія приблизно із середини липня змінила тактику застосування дронів, зокрема почала періодично використовувати баражуючі боєприпаси типу «Бандероль» та реактивні дрони Shahed-238.

Про це у телеетері заявив речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Укрінформ.

«Вони почали використовувати баражуючі боєприпаси типу «Бандероль» періодично, або дрони «Шахед 238» – це дрони на реактивній тязі», – зазначив Плетенчук.

За його словами, українські сили працюють над тим, щоб максимально протидіяти російським атакам, зокрема працює «українська авіація Повітряних сил, морська авіація і армійська теж».

«Звісно, все, що можемо, ми робимо для того, щоб нівелювати максимально ці атаки. У будь-якому разі, будемо і надалі працювати над цим», – підкреслив речник.

Він додав, що у протидії російським атакам також використовуються дрони-перехоплювачі.

«Працюють і дрони-перехоплювачі. Ми бачили подібні кризи. За період повномасштабного вторгнення вона не перша і навіть не друга», – зазначив Плетенчук.

Читайте також: Плетенчук: Ворог давно не приділяв Одесі такої «уваги», були удари по портовій інфраструктурі

За його словами, Військово-Морські сили працюють у цьому напрямку.

«Зараз, звісно, ми працюємо над тим, щоб зменшити вплив і в цій ситуації. І впевнений, що ми знайдемо вихід рано чи пізно», – наголосив речник.

Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 92 безпілотники і три “Бандеролі”, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 9 серпня.

Фото: Facebook/Плетенчук Дмитро



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.