Війна
що зробив завод і як змінили технологію, — ЕП
Підприємство, причетне до скандалу з бракованими мінами для Збройних сил України, виконало зобов’язання та повністю замінило проблемні боєприпаси. Завод надіслав українським бійцям майже 40 тисяч мін за умовами гарантії, та вдосконалив виробничий процес.
Про міни для ЗСУ та підсумки скандалу з неякісними пострілами написало медіа “Економічна правда”.
Медіа повідомило, що отримало відповідь на запит, відправлений у Міністерство стратегічних галузей промисловості. У документі від міністерства вказується, що завод-виробник повністю замінив партію бракованих мін. Ідеться про 39 455 од. боєприпасів. Неякісні постріли калібру 120 мм вилучили й надіслали нові та покращені, написало ЕП. Обмін відбувався з грудня 2024 року і кількома партіями, пояснили в Мінстратегпромі. При цьому завод одночасно відвантажував боєприпаси за поточними контрактами, додало відомство.
У листі міністерства також розповіли про те, що зробив завод після виявлення партії бракованих мін для ЗСУ. Вказується, що компанія змінила конструкцію пострілів, покращила технології та посилила контроль за якістю. Крім того, покращені міни успішно пройшли бойове випробування, підсумували урядовці.
“Нові партії мінометних пострілів калібру 120 мм виготовлені за зміненою технологією, пройшли ряд випробувань, зокрема у військах”, — навели журналісти фрагмент відповіді Мінстратегпрому.
Також міністерство відкрило інформацію про кількість мін та снарядів, випущених в Україні протягом 2024 року: це 2,4 млн од. Підрахунки показують, що бракованих виробів виявилось 2%.
Міни для ЗСУ — проблеми з бракованими боєприпасами
Зазначимо, у листопаді 2024 року Фокус писав про міни для ЗСУ, які не вибухали або детонували, не долітаючи до цілі. Про проблеми з боєприпасами розповів розслідувач Юрій Ніколов. Ніколов зібрав скарги бійців, які публікували відео з неякісними пострілами. Як з’ясувалось, згідно з угодою Міноборони України з деяким державним підприємством, у 2023 році в ЗСУ мали надійти спершу 300 тис. мін, а потім — ще 670 тис. У статті описується процедура перевірки та прийняття продукції, через недосконалість якої на фронт потрапили неякісні міни. У 2024 році, за орієнтовними оцінками, могли відкликати партію в 100 тис. пострілів, ідеться у розслідуванні. Своєю чергою глава Мінстратегпром Герман Сметанін заявив, що насправді ідеться про 24 тис. одиниць браку.
Тоді ж Міноборони України відреагувало на скандал з мінами. У відомстві повідомили, що знають про проблему і три тижні тому почали розслідування. Відомство додало, що бійці ЗСУ отримуватимуть імпортні постріли, поки з’ясується питання з вітчизняними.
Нагадуємо, у січні на порталі Defense Express розповіли про закупівлю мін для ЗСУ, 80-річний вік яких перевищує термін придатності тротилу.
Війна
Дані розвідки США надходять, проблеми лише з раннім попередженням про атаки РФ
Українці отримують дані американської розвідки, проте проблеми залишаються з компонентом раннього попередження про російські атаки.
Про це в інтерв’ю BBC розповів позаштатний радник Президента Сергій «Флеш» Бескрестнов, передає Укрінформ.
«Це виглядає дуже дивно. Іноді ми отримуємо цю інформацію до початку атаки, а іноді – ні. Наприклад, минулої ночі (в ніч на понеділок – ред.) ми її отримали, але… за хвилину до атаки», – сказав він.
«Флеш» розповів, що були людські жертви, оскільки не вистачило часу попередити громадян про удари балістичними ракетами.
Водночас він зауважив, що співпраця зі США триває в інших напрямках.
«Розвідувальні дані продовжують надходити, а проблема стосується виключно компонента, пов’язаного з повітряною тривогою», – додав він.
Бескрестнов також зазначив, що США не надали жодних роз’яснень щодо того, хто несе відповідальність за чинні обмеження в роботі інтернет-мережі Starlink та її військового сервісу Starshield, які Київ використовує для забезпечення зв’язку для безпілотників, гелікоптерів і військових комунікацій.
На його думку, одночасна поява обох проблем була, ймовірно, навмисним кроком для тиску на Україну.
Бескрестнов заявив, що Україна має власні дані з радарів, які дозволяють отримати певне обмежене попередження про наближення атак, проте зараз терміново розглядається можливість використання альтернативних систем зв’язку.
«Зараз ми бачимо, що зі Starlink починають відбуватися певні зміни, і не знаємо, яким буде наступний крок. Ми розуміємо, що в майбутньому можливі проблеми. Тому зараз ми шукаємо альтернативу Starlink — не лише для потреб протиповітряної оборони чи зв’язку між нашими підрозділами та особовим складом, а й для цивільних, адже невідомо, чого очікувати від Starlink надалі», – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський обговорив із державним секретарем США Марко Рубіо питання перехоплювачів проти балістики, раннього попередження про російські атаки та відновлення Starlink/Starshield.
Фото: Сергій Флеш/Telegram
Війна
Польща від початку доби двічі підіймала авіацію через російську атаку на Україну
У Польщі на тлі російської повітряної атаки на Україну від початку доби двічі піднімалася у повітря військова авіація.
Про це в соцмережі X повідомив Урядовий центр безпеки РП, передає Укрінформ.
“Російська повітряна атака на території України. Ситуація моніторується. У повітряному просторі Польщі діє польська авіація», — йшлося у повідомленні, оприлюденому близько опівночі.
Згодом надійшло повідомлення про скасування тривоги.
Вранці RCB знову поінформувало про загрозу і задіяння військової авіації для патрулювання прикордонної з Україною території. Через годину тривогу у прикордонних регіонах Польщі було скасовано.
Повідомлення по тривогу було надіслано жителям Люблінського та Підкарпатського воєводств Польщі, що межують з Україною.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок удару РФ по виробничо-складській будівлі в одній із громад Обухівського району на Київщині кількість загиблих зросла до трьох, ще шестеро людей дістали поранення.
У Фастівському районі Київської області внаслідок атаки ворожого безпілотника на автодорозі Київ – Одеса загорілись автомобілі. За попередніми даними, троє людей загинули та четверо травмовані.
Фото: Ministry of National Defense
Війна
Сили ППО за добу знешкодили 418 зі 463 ударних дронів
Сили протиповітряної оборони 18 жовтня знешкодили 418 зі 463 російських ударних безпілотників різних типів, якими росіяни атакували Україну.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у Фейсбуці.
«Протягом 18 жовтня ворог застосував 463 ударні БПЛА різних типів: «Шахед-131/136/238», «Пародія», «Гербера», «Бандероль/Дань-Т» та «Італмас». Сили протиповітряної оборони України знешкодили 418 із них. Ефективність протидії становила 90,28%», – йдеться у повідомленні.
Як зазначили в Генштабі, «за цими цифрами стоїть щоденна складна робота наших захисників і захисниць. Втім, навіть такий високий показник не гарантує повної безпеки. Кожен безпілотник, який не вдалося знешкодити, залишається загрозою для людей».
«Тому просимо не нехтувати сигналами повітряної тривоги та не поширювати в соціальних мережах інформацію про роботу ППО», – закликають у відомстві.
У Генштабі водночас запевнили, що Сили оборони України продовжують посилювати протиповітряну оборону, вдосконалювати способи виявлення та знищення ворожих цілей і нарощувати спроможності для протидії новим загрозам, зокрема реактивним ударним БПЛА.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що на рівні Міністерства війни США є відтермінування окремих типів життєво необхідного постачання Україні.
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Одеса1 тиждень agoПрацівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Суспільство1 тиждень agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів
-
Світ1 тиждень agoMinerva Zen — судно перевозить 280 тисяч барелів дизельного палива з РФ до США
-
Відбудова1 тиждень agoНаразі в Україні реалізується 342 проєкти щодо закладів охорони здоров’я
-
Відбудова1 тиждень agoбанки вже профінансували проєктів на ₴68,7 мільярда
-
Суспільство1 тиждень agoОдесский залив под угрозой загрязнения из-за войны
-
Політика1 тиждень agoЗеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин
