Про це в Телеграмі повідомив командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді, передає Укрінформ.

«Губер Башкортостану підтвердить. 1500 км вглиб боліт – це не про захист. Про час польоту волелюбного українського Птаха», – написав Бровді.

За його словами, нафтохімзавод у Стерлітамаку (Башкортостан) – виробник авіапалива, присадок для авіаційного керосину та єдиний в Російській Федерації виробник неодимових синтетичних каучуків.

Як повідомляв Укрінформ, у місті Стерлітамак у Башкортостані, яке є одним із центрів хімічної та нафтохімічної промисловості Росії, зафіксовано атаку по об’єктах, пов’язаних із виробництвом компонентів для військової техніки.

Про це Генеральний штаб ЗСУ повідомляє у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Як зазначили у Генштабі, це важливий крок для системного посилення ЗСУ: Рада допомагатиме впроваджувати інституційні зміни в системі управління ЗСУ, підтримувати трансформацію армії та підвищувати її ефективність.

Серед пріоритетів – розвиток військової науки та освіти, підвищення ефективності забезпечення потреб Збройних сил України, а також консультативно-дорадча підтримка з інших питань, що належать до повноважень головнокомандувача ЗСУ.

Головою Воєнної експертної ради визначили британського генерала Річарда Ширреффа (заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО 2011-2014 рр).

До складу ради увійшли авторитетні військові лідери й експерти з країн-партнерів, які мають унікальний бойовий і управлінський досвід, зокрема генерал Девід Петреус (директор Центрального розвідувального управління США, 2011-2012 рр.); адмірал Манфред Нільсон (заступник верховного головнокомандувача ОЗС НАТО з питань трансформації (DSACT), НАТО, Німеччина, 2016–2019 рр.); генерал-лейтенант Павел Мацко (заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Словацької Республіки, 2013–2018 рр.); віце-адмірал Мартін Джон Коннелл (другий морський лорд та заступник начальника штабу Військово-морських сил Великої Британії, 2022–2025 рр.); генерал-лейтенант Ендрю Леслі (командувач Сухопутних військ Збройних сил Канади, 2006–2010 рр.); генерал-майор Патрік Карпентьє (командувач Об’єднаного оперативного угруповання «Північ» Збройних сил Канади, 2017–2020 рр.); коммодор Ганс Хелсет (представник Військово-морських сил Норвегії у структурах НАТО).

Триває підготовка до початку практичної роботи та проведення першого засідання Воєнної експертної ради.

Як повідомляв Укрінформ, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у телефонній розмові з верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Гринкевичем обговорив важливість стабільного постачання озброєнь і пріоритетні потреби України за програмою PURL.

Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.

Інформація оприлюднена на порталі War&Sanctions.

Попри позиціонування як виробника медичного обладнання підприємства “Швабе” залучені до створення широкого спектру військової продукції — від ударних і розвідувальних БПЛА до прицільних систем для авіації та бронетехніки, тепловізорів, а також компонентів для балістичних ракет і коригованих артилерійських боєприпасів.

До структури “Швабе” входять, зокрема закордонні активи — китайська компанія Shvabe Opto-Electronics Co., Ltd та білоруське підприємство “Швабе (Мінськ)”, що розширюють можливості холдингу з доступу до технологій і компонентної бази.

Як зазначили в ГУР, ймовірно, саме “медичне” прикриття дозволило значній частині підприємств уникнути санкційного тиску — 30 із них досі не перебувають під обмеженнями жодної з країн санкційної коаліції. Серед них московський завод “Сапфір” — виробник фотодіодів для балістичних ракет “Іскандер-М” і фотоприймачів для коригованих артилерійських снарядів “Краснополь-М2”, центральне конструкторське бюро “Фотон”, яке виробляє лазерні далекоміри і тепловізори, АТ “Германій” з виробництва германію та його сполук, які використовуються для виготовлення інфрачервоної оптики, оптоволокна, а також у ядерній та радіоелектронній промисловості.

“Швабе” – восьмий холдинг Ростеху, структуру якого оприлюднило ГУР. Загалом ідентифіковані 553 підприємства Ростеху, що залучені до забезпечення військових спроможностей РФ.

Як зауважили в ГУР, “цей кейс вкотре підтверджує: у Росії відсутній чіткий поділ на цивільне та військове виробництво, а будь-які технологічні підприємства можуть бути інтегровані у воєнну машину агресії”.

Як повідомляв Укрінформ, ГУР оприлюднило детальну інформацію про керовані російські боєприпаси “Краснополь-М2” та підприємства, залучені до їх виробництва.