Війна
що зробив завод і як змінили технологію, — ЕП
Підприємство, причетне до скандалу з бракованими мінами для Збройних сил України, виконало зобов’язання та повністю замінило проблемні боєприпаси. Завод надіслав українським бійцям майже 40 тисяч мін за умовами гарантії, та вдосконалив виробничий процес.
Про міни для ЗСУ та підсумки скандалу з неякісними пострілами написало медіа “Економічна правда”.
Медіа повідомило, що отримало відповідь на запит, відправлений у Міністерство стратегічних галузей промисловості. У документі від міністерства вказується, що завод-виробник повністю замінив партію бракованих мін. Ідеться про 39 455 од. боєприпасів. Неякісні постріли калібру 120 мм вилучили й надіслали нові та покращені, написало ЕП. Обмін відбувався з грудня 2024 року і кількома партіями, пояснили в Мінстратегпромі. При цьому завод одночасно відвантажував боєприпаси за поточними контрактами, додало відомство.
У листі міністерства також розповіли про те, що зробив завод після виявлення партії бракованих мін для ЗСУ. Вказується, що компанія змінила конструкцію пострілів, покращила технології та посилила контроль за якістю. Крім того, покращені міни успішно пройшли бойове випробування, підсумували урядовці.
“Нові партії мінометних пострілів калібру 120 мм виготовлені за зміненою технологією, пройшли ряд випробувань, зокрема у військах”, — навели журналісти фрагмент відповіді Мінстратегпрому.
Також міністерство відкрило інформацію про кількість мін та снарядів, випущених в Україні протягом 2024 року: це 2,4 млн од. Підрахунки показують, що бракованих виробів виявилось 2%.
Міни для ЗСУ — проблеми з бракованими боєприпасами
Зазначимо, у листопаді 2024 року Фокус писав про міни для ЗСУ, які не вибухали або детонували, не долітаючи до цілі. Про проблеми з боєприпасами розповів розслідувач Юрій Ніколов. Ніколов зібрав скарги бійців, які публікували відео з неякісними пострілами. Як з’ясувалось, згідно з угодою Міноборони України з деяким державним підприємством, у 2023 році в ЗСУ мали надійти спершу 300 тис. мін, а потім — ще 670 тис. У статті описується процедура перевірки та прийняття продукції, через недосконалість якої на фронт потрапили неякісні міни. У 2024 році, за орієнтовними оцінками, могли відкликати партію в 100 тис. пострілів, ідеться у розслідуванні. Своєю чергою глава Мінстратегпром Герман Сметанін заявив, що насправді ідеться про 24 тис. одиниць браку.
Тоді ж Міноборони України відреагувало на скандал з мінами. У відомстві повідомили, що знають про проблему і три тижні тому почали розслідування. Відомство додало, що бійці ЗСУ отримуватимуть імпортні постріли, поки з’ясується питання з вітчизняними.
Нагадуємо, у січні на порталі Defense Express розповіли про закупівлю мін для ЗСУ, 80-річний вік яких перевищує термін придатності тротилу.
Під час нічної масованої атаки українська протиповітряна оборона знищила понад 90% повітряних цілей, однак найвразливішим напрямком залишається захист від балістичних ракет.
Про це Президент Володимир Зеленський сказав у телеефірі, передає Укрінформ.
“Зараз відомо про 666 повітряних цілей, із яких понад 610 знищено. Тобто рівень збиття – понад 90%”, – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що головною проблемою залишається протидія балістичним ракетам.
За його словами, російські війська традиційно били по об’єктах енергетики, логістики та залізниці, а також по житловій забудові – зафіксовані влучання в багатоповерхівки.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 25 квітня російські війська здійснили масований комбінований обстріл міста Дніпро. Наразі відомо про трьох загиблих.
Фото: Володимир Зеленський / Телеграм
Українські дрони, подолавши значну відстань, вперше дісталися до Уралу. Вибухи, зокрема, були у Єкатеринбурзі та Челябінську.
Українські дрони подолали рекордну відстань, досягнувши російського Уралу. Про це повідомив радник міністра оборони Сергій Стерненко.
У Єкатеринбурзі Свердловської області РЕБ спрямувала дрон просто у житловий будинок, внаслідок чого постраждали шестеро росіян.
Єкатеринбург
Фото: соцмережi
Російські ЗМІ повідомляють, що постраждали 25-30 поверхи житлового комплексу “Трініті” у центрі міста.
Також вибухи чули у Челябінську, інформують місцеві канали. У аеропорту було введено тимчасові обмеження щодо прийому та відправлення рейсів.
Дим над Челябінськом
Фото: соцмережi
Російські пропагандисти нарікають, за 10 годин польоту українські дрони не зустріли жодної роботи ППО, цілком вільно подолали понад 1800 км й долетівши до “найглибшого тилу”.
Фото: скріншот
Також росіяни констатують, що режим безпілотної небезпеки та план “Ковьор” вперше було введено в Курганській області, яка знаходиться на стику Уралу та Сибіру.
Тим часом Міноборони Росії відзвітувало, що за ніч над російськими регіонами нібито було перехоплено та знищено 127 українських безпілотників.
Нагадаємо, 24 квітня російський Дагестан опинився під атакою дронів. Росавіація скасувала рейси у Владикавказі, Грозному, Магасі та Махачкалі.
У ніч на 20 квітня безпілотники масовано атакували Краснодарський край Росії. У мережі повідомляли про повторне ураження нафтопереробного заводу у Туапсе.
З лютого 2022 року внаслідок російської агресії зафіксовано щонайменше 127 інцидентів, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє аналітичний центр DiXi Group.
“Експерти DiXi Group зібрали усі зафіксовані інциденти на ядерних об’єктах України, спричинені військовими діями росії з початку повномасштабного вторгнення. За цей час росія спричинила щонайменше 127 подій, підтверджених звітами МАГАТЕ, офіційними джерелами уряду України та Агентством з ядерної енергії ОЕСР, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема зафіксовано:
- 23 втрати зовнішнього електропостачання АЕС;
- 25 прямих ударів та обстрілів – дронами, артилерією, ракетами по промислових майданчиках АЕС або в безпосередній близькості;
- 29 тимчасових знижень вихідної потужності АЕС через нестабільність енергосистеми внаслідок атак;
- 2 пошкодження систем радіаційного моніторингу та Нового безпечного конфайнменту на майданчику ЧАЕС.
- При цьому 54 інциденти (42,5% від загальної кількості) припали на Запорізьку атомну електростанцію. Інтенсивність атак на атомні об’єкти зросла у 2024 році, коли було зафіксовано 47 інцидентів поблизу та безпосередньо по майданчиках АЕС України.
У січні – квітні 2026 року зафіксовано 16 інцидентів.
Під інцидентами/подіями мається на увазі: втрати зв’язку АЕС із лініями електропередачі, удари та обстріли, тимчасові зниження потужності через удари по енергосистемі, пошкодження систем радіаційного моніторингу тощо. Частина з таких інцидентів можуть кваліфікуватись за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Категорії можуть перетинатися: один інцидент часто поєднує кілька типів загроз (наприклад, у випадку обстрілу, який одночасно спричиняє втрату лінії електропередачі та вимушене зниження потужності АЕС).
Як повідомлялося, голова Держатомрегулювання – головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков та генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі обговорили ключові положення меморандуму про взаєморозуміння.
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Одеса1 тиждень agoОборона Одеси 2026 року: дрони, флот і нова тактика протистояння
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події1 тиждень agoОголосили перших лауреатів Премії з документалістики імені Руслана Ганущака