Війна
що зробив завод і як змінили технологію, — ЕП
Підприємство, причетне до скандалу з бракованими мінами для Збройних сил України, виконало зобов’язання та повністю замінило проблемні боєприпаси. Завод надіслав українським бійцям майже 40 тисяч мін за умовами гарантії, та вдосконалив виробничий процес.
Про міни для ЗСУ та підсумки скандалу з неякісними пострілами написало медіа “Економічна правда”.
Медіа повідомило, що отримало відповідь на запит, відправлений у Міністерство стратегічних галузей промисловості. У документі від міністерства вказується, що завод-виробник повністю замінив партію бракованих мін. Ідеться про 39 455 од. боєприпасів. Неякісні постріли калібру 120 мм вилучили й надіслали нові та покращені, написало ЕП. Обмін відбувався з грудня 2024 року і кількома партіями, пояснили в Мінстратегпромі. При цьому завод одночасно відвантажував боєприпаси за поточними контрактами, додало відомство.
У листі міністерства також розповіли про те, що зробив завод після виявлення партії бракованих мін для ЗСУ. Вказується, що компанія змінила конструкцію пострілів, покращила технології та посилила контроль за якістю. Крім того, покращені міни успішно пройшли бойове випробування, підсумували урядовці.
“Нові партії мінометних пострілів калібру 120 мм виготовлені за зміненою технологією, пройшли ряд випробувань, зокрема у військах”, — навели журналісти фрагмент відповіді Мінстратегпрому.
Також міністерство відкрило інформацію про кількість мін та снарядів, випущених в Україні протягом 2024 року: це 2,4 млн од. Підрахунки показують, що бракованих виробів виявилось 2%.
Міни для ЗСУ — проблеми з бракованими боєприпасами
Зазначимо, у листопаді 2024 року Фокус писав про міни для ЗСУ, які не вибухали або детонували, не долітаючи до цілі. Про проблеми з боєприпасами розповів розслідувач Юрій Ніколов. Ніколов зібрав скарги бійців, які публікували відео з неякісними пострілами. Як з’ясувалось, згідно з угодою Міноборони України з деяким державним підприємством, у 2023 році в ЗСУ мали надійти спершу 300 тис. мін, а потім — ще 670 тис. У статті описується процедура перевірки та прийняття продукції, через недосконалість якої на фронт потрапили неякісні міни. У 2024 році, за орієнтовними оцінками, могли відкликати партію в 100 тис. пострілів, ідеться у розслідуванні. Своєю чергою глава Мінстратегпром Герман Сметанін заявив, що насправді ідеться про 24 тис. одиниць браку.
Тоді ж Міноборони України відреагувало на скандал з мінами. У відомстві повідомили, що знають про проблему і три тижні тому почали розслідування. Відомство додало, що бійці ЗСУ отримуватимуть імпортні постріли, поки з’ясується питання з вітчизняними.
Нагадуємо, у січні на порталі Defense Express розповіли про закупівлю мін для ЗСУ, 80-річний вік яких перевищує термін придатності тротилу.
Війна
Пам’яті актора, спортсмена, воїна Івана Кононенка (позивний «Конон»)
Загинув під час боїв у Курській області, майже рік вважався зниклим безвісти
Завжди йшов першим. Завжди захищав своїх. Завжди надихав – все це кажуть про Івана Кононенка ті, хто його знав особисто або в соцмережах.
Іван народився 26 липня 1983 року в Києві. Середню освіту здобув у школі №179 з поглибленим вивченням фізичного виховання, де на уроках він не просто виконував норми, а перевершував їх. У 2000 році вступив одразу до двох вишів, але обрав факультет ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України (колишній Національний аграрний університет- ред.). Під час навчання брав активну участь в наукових конференціях, закінчив кілька наукових робіт з ветеринарної хірургії.
Паралельно Іван закінчив військову кафедру й отримав звання молодшого лейтенанта запасу (зв’язок), досконало опанував англійську мову. З 2004 року працював лікарем стаціонарного відділення у приватній ветеринарній клініці «Еквус», де рятував життя найбільш беззахисних – тварин.

У 2008 році Іван захистив магістерський диплом.
Але одночасно життя Івана було пов’язане із творчістю та спортом. Він входив до команди легендарного Василя Вірастюка (важка атлетика та стронґмен), займався моржуванням, був призером і переможцем десятків змагань: Ukraine Open 2006 Olimp Strongman (Київ, 2006), 2 місце «МоржФест» (2018), «Спорт для всіх» Голосіївського району (2019, 2020, 2021, 2022, неодноразові 2-і та 3-і місця та медалі). Ключовим досягненням як спортсмена стала перемога на Ukraine Open 2006 Olimp Strongman у Києві. Ця подія стала переломною, після неї Івана запрошували до професійних турнірів по всій країні.

А ще як фітнес-тренер чоловік проводив заняття в київських залах, де навчав новачків базовим принципам. У соцмережах вів популярні сторінки, де ділився простими й ефективними вправами «з тим, що є під рукою» – гантелями з пляшок, перекладинами з гілок, саморобними штангами.
Окрім цього, Іван закінчив курси акторської майстерності й багато років знімався в кіно, серіалах та рекламі (переважно ролі охоронців, тренерів, силовиків). Одна з перших помітних робіт – участь у серіалі «Київ вдень та вночі», де він зіграв персонажа, що втілює динаміку міського життя. Далі була комедія «Скажене весілля», в якій зіграв друга нареченого, чий гумор і сила розряджають напругу, роль, яка відобразила його власну вдачу.

У фільмі «Кріпосна» він постав як суворий пан. Стрічка «Перші ластівки» принесла роль наставника молоді, де Іван передавав досвід, ніби в реальному житті на тренуваннях. А в «Слузі народу» він грав охоронця та фітнес-тренера президента, і цей персонаж додав комедійного колориту, підкреслюючи абсурдність бюрократії.

В історичній драмі «Пекельна Хоругва, або Козацьке Різдво» Іван грав козака, чия відвага нагадувала про корені нації. У детективі «Реальна містика» він розкрився як загадковий слідчий. «Дозор», «Жовта Зірка», «Вересень», «Слідчі», «Карась» – кожна стрічка розширювала спектр його талантів, від комедії до трилера.
Але найбільшою радістю для Івана було проводити час із родиною, виховувати двох синів.
…24 лютого 2022 року, дізнавшись про початок повномасштабного вторгнення, чоловік добровільно записався до тероборони Голосіївського району Києва. Побратими згадують, що «Ваня був з нами з першого дня. Був абсолютно безстрашною людиною. З перших днів – Чернігівщина, потім Донбас: Бахмут».

У листопаді 2022 року «Конон» отримав важке поранення в бою й майже рік був на реабілітації. Лікарі казали, що він не зможе повністю відновитись. Проте Іван створив свою програму реабілітації, записував відео, щоб його досвід змогли використати інші.

Попри те, що міг залишитися вдома через стан здоров’я, чоловік повернувся на службу. «Для мене війна ще не закінчена», – казав він. Після реабілітації Іван Кононенко певний час працював у територіальному центрі комплектування, але як тільки стан здоров’я дозволив, одразу повернувся на передову, підписав контракт із ЗСУ, отримав звання старшого лейтенанта й очолив стрілецький взвод військової частини А1815. Офіцера нагороджено відзнаками за стійкість, рішучість і відповідальність командира.

У листопаді 2024 року Іван писав на своїй сторінці у соцмережах, що їде за кордон у відрядження та повідомляв, що тривалий час буде не на зв’язку. Його останній допис був обнадійливим, але сповненим тривоги: «Все, поїхав знову за кордон (термінове відрядження), повернусь хз коли, буду без зв’язку». За інформацією сестри Івана, зв’язок із братом вона втратила 16 листопада 2024 року, а сповіщення про те, що він вважається безвісти зниклим отримала 25 листопада 2024 року. Як з’ясувалося, військовий загинув на території Курської області РФ – біля населеного пункту Нижній Клин. Чоловікові був 41 рік.
Родина не мала жодної інформації, крім офіційного повідомлення, що він зник безвісти під час бойових дій на ворожій території. Минув понад рік, пошуки тривали, але дива не сталося – Герой повернувся додому на щиті.

Прощання з Іваном Кононенком відбулося 9 грудня 2025 року в Михайлівському Золотоверхому соборі у Києві. Поховали захисника на Алеї Слави Лісового кладовища. У нього залишилися двоє синів, дружина, батьки та сестра.
Вічна шана Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Іван Кононенко
За матеріалами Пам’ять, NV, Янголи спорту
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Війна
На фронті від початку доби сталося 61 зіткнення, майже половина з них
Між Силами оборони України та російськими військами від початку доби відбулися вже 61 бойове зіткнення, найбільше зусиль ворог продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, підвищену активність проявляє на Гуляйпільському.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 суботи, 24 січня, передає Укрінформ.
Росіяни обстріляли з артилерії Клюси, Грем’яч, Хрінівку, Карповичі Чернігівської області; Кучерівку, Рижівку, Рогізне, Іскрисківщину, Гаврилову Слободу, Зарічне, Будки, Соснівку Сумської області.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках росіяни завдали одного авіаудару, скинувши три керовані бомби та здійснили 51 обстріл, зокрема два – з реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку відбулися чотири бойові зіткнення у районах Стариці, Вовчанських Хуторів та у бік Круглого й Чугунівки. Одне боєзіткнення триває.
На Куп’янському напрямку ворог намагався прорвати оборону українських захисників – атакував у бік Піщаного.
На Лиманському напрямку армія РФ здійснила шість атак у районах Дробишевого, Зарічного, Торського та у бік Дружелюбівки, два боєзіткнення тривають.
На Слов’янському напрямку Сили оборони відбивали ворожу атаку у районі Званівки, бій ще триває.
На Краматорському напрямку українські підрозділи відбили штурм у районі Оріхово-Василівки.
На Костянтинівському напрямку оборонці відбивали вісім спроб ворога вклинитися в районах Костянтинівки, Клебан-Бика, Плещіївки, Щербинівки, Русиного Яру, Софіївки та у напрямку Новопавлівки.
На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 27 спроб потіснити українських бійців у районах Родинського, Котлиного, Удачного, Молодецького, Філії та у бік Дорожнього, Шевченка, Гришиного, Іванівки. На деяких локаціях боєзіткнення тривають.
На Олександрівському напрямку Сили оборони зупинили три штурмові дії ворожих військ у районах Зеленого Гаю та Злагоди.
На Гуляйпільському напрямку агресор 12 разів намагався йти вперед у районах Гуляйполя, Мирного та у напрямку Нового Запоріжжя, Добропілля, Зеленого, Варварівки, Залізничного. Під ворожими авіаударами опинилися Зірниця, Любицьке, Воздвижівка, Залізничне, Верхня Терса.
На Оріхівському напрямку українські захисники відбили ворожу атаку у районі Плавнів.
На Придніпровському напрямку загарбники один раз безрезультатно намагалися покращити своє положення у районі Антонівського мосту.
Як повідомляв Укрінформ, оператори групи безпілотників “Кара небесна” ліквідували 10 росіян, які намагалися просунутися в районі Родинського, що на північний схід від Покровська.
Фото: 22 ОМБр
Війна
Служба зовнішньої розвідки має значно більший потенціал, аніж реалізує зараз
Служба зовнішньої розвідки України має потенціал не тільки до здобуття даних й агентів, а до реальних бойових та інших асиметричних операції, які необхідні для захисту інтересів України.
На цьому наголосив у привітанні з нагоди Дня зовнішньої розвідки Президент України Володимир Зеленський, передає Укрінформ.
“Потенціал Служби зовнішньої розвідки значно більший. Україні потрібен спеціальний сильний розвідувальний юніт, який може діяти за кордоном так, щоб це було зіставно з найкращими бойовими зовнішніми розвідками світу. Перспектива для вас – це зовнішні операції не просто впливу, не просто для здобуття даних, здобуття агентів, а реальні бойові та інші асиметричні операції, які необхідні для захисту інтересів України. Саме такий потенціал у вас є”, – зазначив Зеленський.
Президент також висловив вдячність співробітникам зовнішньої розвідки за роботу, щоденну інформацію, глибоку аналітику та бойову роботу, за проведення дипстрайків на території ворога.
“Це надзвичайно важливо, що ви, безумовно, у складних умовах і в ситуації, коли в Росії на розвідувальну діяльність є значно більше ресурсів, грошей, ви працюєте так, щоби ми в Україні могли вами пишатися, щоби ми могли триматися на дуже високому рівні й часто перегравати агресора”, – зауважив він.
Зеленський підкреслив, що розраховує на продовження дипстрайків із боку СЗР та роботи для здобуття необхідної Україні інформації.
“Важливо, щоб було більше обробки даних і більше ваших даних для нашого суспільства, щоб усі наші люди бачили та цінували вашу роботу так само, як цінуємо ми”, – наголосив Глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, 24 січня в Україні відзначається День зовнішньої розвідки. Це професійне свято встановлено згідно з указом Президента України від 22 листопада 2018 року.
Фото: Офіс Президента
-
Одеса1 тиждень agoАварійні відключення світла в Одеській області у 2025 році
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться прем’єра документального фільму «Капітан. Історії танкістів «Азову»
-
Події1 тиждень agoJamala увійшла до журі Нацвідбору Молдови на Євробачення
-
Політика1 тиждень agoСправа Єрмака: у НАБУ розповіли, чи де він зараз та чи оголосили підозру (відео)
-
Усі новини1 тиждень agoВід Землі залишиться лише одна смуга із заліза: новий страх розблоковано (фото)
-
Події7 днів agoНайвизначніші події та постаті української історії: рік за роком
-
Суспільство1 тиждень agoЗ 12 січня в школах Одеси відновлюють очне навчання
-
Події1 тиждень agoЄвробачення вирушає у перше за всю історію турне
