Connect with us

Війна

що зробив завод і як змінили технологію, — ЕП

Published

on



Підприємство, причетне до скандалу з бракованими мінами для Збройних сил України, виконало зобов’язання та повністю замінило проблемні боєприпаси. Завод надіслав українським бійцям майже 40 тисяч мін за умовами гарантії, та вдосконалив виробничий процес.

Про міни для ЗСУ та підсумки скандалу з неякісними пострілами написало медіа “Економічна правда”.

Медіа повідомило, що отримало відповідь на запит, відправлений у Міністерство стратегічних галузей промисловості. У документі від міністерства вказується, що завод-виробник повністю замінив партію бракованих мін. Ідеться про 39 455 од. боєприпасів. Неякісні постріли калібру 120 мм вилучили й надіслали нові та покращені, написало ЕП. Обмін відбувався з грудня 2024 року і кількома партіями, пояснили в Мінстратегпромі. При цьому завод одночасно відвантажував боєприпаси за поточними контрактами, додало відомство.

У листі міністерства також розповіли про те, що зробив завод після виявлення партії бракованих мін для ЗСУ. Вказується, що компанія змінила конструкцію пострілів, покращила технології та посилила контроль за якістю. Крім того, покращені міни успішно пройшли бойове випробування, підсумували урядовці.

“Нові партії мінометних пострілів калібру 120 мм виготовлені за зміненою технологією, пройшли ряд випробувань, зокрема у військах”, — навели журналісти фрагмент відповіді Мінстратегпрому.

Також міністерство відкрило інформацію про кількість мін та снарядів, випущених в Україні протягом 2024 року: це 2,4 млн од. Підрахунки показують, що бракованих виробів виявилось 2%.

Міни для ЗСУ — проблеми з бракованими боєприпасами

Зазначимо, у листопаді 2024 року Фокус писав про міни для ЗСУ, які не вибухали або детонували, не долітаючи до цілі. Про проблеми з боєприпасами розповів розслідувач Юрій Ніколов. Ніколов зібрав скарги бійців, які публікували відео з неякісними пострілами. Як з’ясувалось, згідно з угодою Міноборони України з деяким державним підприємством, у 2023 році в ЗСУ мали надійти спершу 300 тис. мін, а потім — ще 670 тис. У статті описується процедура перевірки та прийняття продукції, через недосконалість якої на фронт потрапили неякісні міни. У 2024 році, за орієнтовними оцінками, могли відкликати партію в 100 тис. пострілів, ідеться у розслідуванні. Своєю чергою глава Мінстратегпром Герман Сметанін заявив, що насправді ідеться про 24 тис. одиниць браку.

Тоді ж Міноборони України відреагувало на скандал з мінами. У відомстві повідомили, що знають про проблему і три тижні тому почали розслідування. Відомство додало, що бійці ЗСУ отримуватимуть імпортні постріли, поки з’ясується питання з вітчизняними.

Нагадуємо, у січні на порталі Defense Express розповіли про закупівлю мін для ЗСУ, 80-річний вік яких перевищує термін придатності тротилу.



Джерело

Війна

у Києві пошкоджена ще одна офісна будівля

Published

on


У Соломʼянському районі Києва внаслідок падіння російського дрона пошкоджена п’ятиповерхова офісна будівля.

Як передає Укрінформ, про це Київський міський голова Віталій Кличко повідомляє у Телеграмі.

«У Соломʼянському районі, внаслідок падіння БпЛА, пошкоджений фасад та вибиті вікна в п’ятиповерховій офісній будівлі. Попередньо, є пожежа», – ідеться у повідомленні.

Екстрені служби прямують на місце.

Читайте також: У Києві через російську атаку пошкоджена будівля Вищої ради правосуддя, шестеро постраждалих

Як повідомляв Укрінформ, кількість загиблих у Києві внаслідок російських атак 25 вересня зросла до семи, 46 постраждалих.







Наслідки атаки по Києву / Фото: Павло Багмут, Укрінформ

1 / 14

За даними поліції Києва, у Солом’янському районі внаслідок влучання російського безпілотника в офісну будівлю загинуло четверо людей, щонайменше 10 отримали травми.

Перше фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

Як Європа допомагає Україні із закупівлею дронів

Published

on




Безпілотники для України



Джерело

Continue Reading

Війна

РФ поєднує різні типи дронів та використовує погоду для досягнення цілей

Published

on



Росія під час атак по Україні поєднує застосування реактивних безпілотників із «Шахедами», «Герберами» та дронами-імітаторами, а також використовує погодні умови для досягнення своїх цілей.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це в телеетері заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

«Ворог використовує різні тактичні прийоми, різні маршрути для досягнення тих чи інших цілей», – зазначив Ігнат.

Речник пояснив, що під час атак РФ поєднує реактивні БПЛА зі звичайними «Шахедами», «Герберами» та дронами-імітаторами. При цьому реактивні безпілотники не завжди летять на максимальній швидкості.

За його словами, такий БПЛА може рухатися зі швидкістю близько 170 км/год, що робить його доступним для ураження, зокрема стрілецькою зброєю та дронами-перехоплювачами.

«Противник використовує примхи погоди. Зрозуміло, що зараз уже хмарна погода, дощі, тумани, тому все це буде використовуватися противником для досягнення своїх цілей», – підкреслив Ігнат.

Водночас він запевнив, що метеорологічні умови враховують і українські сили протиповітряної оборони під час організації роботи системи ППО, наголосивши, що через велику кількість безпілотників різних типів та обмеженість сил і засобів важливо ефективно розподіляти їх на тактичному рівні та між регіонами.

Читайте також: Ворог використовує нову супутникову систему «Рассвет» для коригування ударів БПЛА по Києву – експерт

«Тут взаємодія має бути на найвищому рівні для того, щоб досягати високих результатів», – підсумував речник.

Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 267 із 295 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 24 вересня.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.