Війна
що зробив завод і як змінили технологію, — ЕП
Підприємство, причетне до скандалу з бракованими мінами для Збройних сил України, виконало зобов’язання та повністю замінило проблемні боєприпаси. Завод надіслав українським бійцям майже 40 тисяч мін за умовами гарантії, та вдосконалив виробничий процес.
Про міни для ЗСУ та підсумки скандалу з неякісними пострілами написало медіа “Економічна правда”.
Медіа повідомило, що отримало відповідь на запит, відправлений у Міністерство стратегічних галузей промисловості. У документі від міністерства вказується, що завод-виробник повністю замінив партію бракованих мін. Ідеться про 39 455 од. боєприпасів. Неякісні постріли калібру 120 мм вилучили й надіслали нові та покращені, написало ЕП. Обмін відбувався з грудня 2024 року і кількома партіями, пояснили в Мінстратегпромі. При цьому завод одночасно відвантажував боєприпаси за поточними контрактами, додало відомство.
У листі міністерства також розповіли про те, що зробив завод після виявлення партії бракованих мін для ЗСУ. Вказується, що компанія змінила конструкцію пострілів, покращила технології та посилила контроль за якістю. Крім того, покращені міни успішно пройшли бойове випробування, підсумували урядовці.
“Нові партії мінометних пострілів калібру 120 мм виготовлені за зміненою технологією, пройшли ряд випробувань, зокрема у військах”, — навели журналісти фрагмент відповіді Мінстратегпрому.
Також міністерство відкрило інформацію про кількість мін та снарядів, випущених в Україні протягом 2024 року: це 2,4 млн од. Підрахунки показують, що бракованих виробів виявилось 2%.
Міни для ЗСУ — проблеми з бракованими боєприпасами
Зазначимо, у листопаді 2024 року Фокус писав про міни для ЗСУ, які не вибухали або детонували, не долітаючи до цілі. Про проблеми з боєприпасами розповів розслідувач Юрій Ніколов. Ніколов зібрав скарги бійців, які публікували відео з неякісними пострілами. Як з’ясувалось, згідно з угодою Міноборони України з деяким державним підприємством, у 2023 році в ЗСУ мали надійти спершу 300 тис. мін, а потім — ще 670 тис. У статті описується процедура перевірки та прийняття продукції, через недосконалість якої на фронт потрапили неякісні міни. У 2024 році, за орієнтовними оцінками, могли відкликати партію в 100 тис. пострілів, ідеться у розслідуванні. Своєю чергою глава Мінстратегпром Герман Сметанін заявив, що насправді ідеться про 24 тис. одиниць браку.
Тоді ж Міноборони України відреагувало на скандал з мінами. У відомстві повідомили, що знають про проблему і три тижні тому почали розслідування. Відомство додало, що бійці ЗСУ отримуватимуть імпортні постріли, поки з’ясується питання з вітчизняними.
Нагадуємо, у січні на порталі Defense Express розповіли про закупівлю мін для ЗСУ, 80-річний вік яких перевищує термін придатності тротилу.
Головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський на засіданні Ради Україна-НАТО повідомив союзникам про оперативну обстановку на фронті та наголосив на дефіциті засобів протиповітряної оборони.
Як передає Укрінформ, про це Сирський написав у Фейсбуці.
«У виступі перед колегами по Альянсу розповів про оперативну обстановку на фронті, яка залишається складною», – зазначив головнокомандувач ЗСУ.
За словами Сирського, попри мирні ініціативи, Росія не відмовляється від продовження війни. «Незважаючи на мирні ініціативи та всі зусилля партнерів, Москва не відмовляється від продовження агресивної війни та досягнення своєї головної стратегічної мети – знищення української державності», – наголосив він.
Головнокомандувач ЗСУ поінформував, що для ведення війни проти України РФ залучила об’єднане угруповання військ загальною чисельністю більш ніж 715 тис. осіб.
Він також підкреслив, що Росія продовжує масовані удари по тилу України. «Також Росія не припиняє завдавати ракетно-авіаційних ударів по критичних об’єктах нашої економіки, насамперед – по енергетичному сектору, намагаючись вплинути на українців у тилу мороком і холодом», –пояснив головнокомандувач ЗСУ.
Окрему увагу Сирський приділив потребам української протиповітряної оборони. «Поінформував колег із країн НАТО про те, що найбільш критичною для України є потреба у зміцненні повітряного щита», – підкреслив він, додавши, що значний дефіцит у засобах ППО не дозволяє у повному обсязі захистити цивільне населення та об’єкти критичної інфраструктури.
Сирський поінформував партнерів про потреби Сил оборони та подякував за підтримку. За його словами, партнери підтвердили готовність до подальшої допомоги.
Він також наголосив, що ключовим завданням України залишається посилення оборонних спроможностей. «Нашим першочерговим завданням має залишатися створення умов для справедливого миру шляхом зміцнення наших військових спроможностей», – підсумував головнокомандувач ЗСУ.
Як повідомляв Укрінформ, 18 січня Сирський взяв участь у черговому засіданні головнокомандувачів збройних сил держав-членів «Коаліції охочих», що відбулося у форматі відеоконференції.
Норвегія нещодавно поставила Україні значну кількість ракет до систем протиповітряної оборони NASAMS, щоб забезпечити здатність країни захищатися від атак РФ.
Про це повідомляється на сайті норвезького уряду, передає Укрінформ.
Як зазначається, протиповітряна оборона є пріоритетом військової підтримки України з боку Норвегії.
«У рамках програми Нансена на 2026 рік виділено 85 мільярдів норвезьких крон на цивільну та військову підтримку України. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну в боротьбі, з якою вона стикається», – заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
У повідомленні норвезького уряду зауважується, що Росія здійснює цілеспрямовані атаки за допомогою дронів і ракет на енергетичну інфраструктуру України. Це призводить до втрат електроенергії та тепла в умовах суворої зими.
Системи протиповітряної оборони NASAMS були надані Україні деякими країнами, серед яких США, Канада, Литва та Норвегія. Система виявилася дуже ефективною проти російських ракет, йдеться у пресрелізі.
«Завдяки співпраці зі Сполученими Штатами та іншими країнами Норвегія швидко поставила Україні ракети протиповітряної оборони на критичному етапі, щоб система NASAMS могла продовжувати захищати українських громадян від смертоносних повітряних ударів», – заявив міністр оборони Торе О. Сандвік.
Також зазначається, що у четвер міністр оборони Норвегії провів свою першу онлайн-зустріч з українським колегою Михайлом Федоровим.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський обговорив з міністром закордонних справ Норвегії Еспеном Бартом Ейде перспективи спільного виробництва зброї та інші проєкти в галузі військової співпраці.
Минулої доби, 21 січня, під російськими ударами перебували три населені пункти Харківської області, постраждала літня жінка.
Як передає Укрінформ, про це голова обласної державної адміністрації Олег Синєгубов повідомив у Фейсбуці.
У Ківшарівці постраждала 74-річна жінка.
За словами Синєгубова, росіяни атакували Харківщину однією керованою авіабомбою, двома БПЛА типу «Герань-2» та fpv-дроном.
У Богодухівському районі пошкоджений приватний будинок (с. Губарівка), є пошкодження на відкритій території (с. Катричівка).
В Ізюмському районі пошкоджена дорога (с. Студенок).
Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 81 людину. Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 16 998 людей.
Як повідомляв Укрінформ, на Харківщині противник проявляє високу активність у напрямку населеного пункту Дігтярне та намагається розширити зону бойових дій на сусідні населені пункти.
Фото ілюстративне
-
Відбудова1 тиждень agoУ Миколаєві почали відновлювати водопостачання в три мікрорайони
-
Політика1 тиждень agoМельник в Радбезі ООН закликав союзників негайно передати Україні ППО та посилити санкції проти РФ
-
Усі новини1 тиждень agoНацвідбір на Євробачення 2026 – KHAYAT став десятим фіналістом
-
Одеса1 тиждень agoЛанжерон після обстрілу: уламки дронів на пляжі
-
Події1 тиждень agoВісім українських ілюстраторів увійшли до короткого списку Болонської виставки
-
Одеса1 тиждень ago
ДСНС Одеси працює під час атак РФ і негоди
-
Політика1 тиждень agoНавроцький вважає, що лише Трамп може зупинити Путіна
-
Усі новини1 тиждень agoЯк зігрітися без опалення — топ найкращих малопотужних обігрівачів