Connect with us

Війна

що зробив завод і як змінили технологію, — ЕП

Published

on



Підприємство, причетне до скандалу з бракованими мінами для Збройних сил України, виконало зобов’язання та повністю замінило проблемні боєприпаси. Завод надіслав українським бійцям майже 40 тисяч мін за умовами гарантії, та вдосконалив виробничий процес.

Про міни для ЗСУ та підсумки скандалу з неякісними пострілами написало медіа “Економічна правда”.

Медіа повідомило, що отримало відповідь на запит, відправлений у Міністерство стратегічних галузей промисловості. У документі від міністерства вказується, що завод-виробник повністю замінив партію бракованих мін. Ідеться про 39 455 од. боєприпасів. Неякісні постріли калібру 120 мм вилучили й надіслали нові та покращені, написало ЕП. Обмін відбувався з грудня 2024 року і кількома партіями, пояснили в Мінстратегпромі. При цьому завод одночасно відвантажував боєприпаси за поточними контрактами, додало відомство.

У листі міністерства також розповіли про те, що зробив завод після виявлення партії бракованих мін для ЗСУ. Вказується, що компанія змінила конструкцію пострілів, покращила технології та посилила контроль за якістю. Крім того, покращені міни успішно пройшли бойове випробування, підсумували урядовці.

“Нові партії мінометних пострілів калібру 120 мм виготовлені за зміненою технологією, пройшли ряд випробувань, зокрема у військах”, — навели журналісти фрагмент відповіді Мінстратегпрому.

Також міністерство відкрило інформацію про кількість мін та снарядів, випущених в Україні протягом 2024 року: це 2,4 млн од. Підрахунки показують, що бракованих виробів виявилось 2%.

Міни для ЗСУ — проблеми з бракованими боєприпасами

Зазначимо, у листопаді 2024 року Фокус писав про міни для ЗСУ, які не вибухали або детонували, не долітаючи до цілі. Про проблеми з боєприпасами розповів розслідувач Юрій Ніколов. Ніколов зібрав скарги бійців, які публікували відео з неякісними пострілами. Як з’ясувалось, згідно з угодою Міноборони України з деяким державним підприємством, у 2023 році в ЗСУ мали надійти спершу 300 тис. мін, а потім — ще 670 тис. У статті описується процедура перевірки та прийняття продукції, через недосконалість якої на фронт потрапили неякісні міни. У 2024 році, за орієнтовними оцінками, могли відкликати партію в 100 тис. пострілів, ідеться у розслідуванні. Своєю чергою глава Мінстратегпром Герман Сметанін заявив, що насправді ідеться про 24 тис. одиниць браку.

Тоді ж Міноборони України відреагувало на скандал з мінами. У відомстві повідомили, що знають про проблему і три тижні тому почали розслідування. Відомство додало, що бійці ЗСУ отримуватимуть імпортні постріли, поки з’ясується питання з вітчизняними.

Нагадуємо, у січні на порталі Defense Express розповіли про закупівлю мін для ЗСУ, 80-річний вік яких перевищує термін придатності тротилу.



Джерело

Війна

Зброя для України: рік програми PURL

Published

on




Програма стала одним із ключових механізмів забезпечення критичних потреб України в озброєнні



Джерело

Continue Reading

Війна

Оператори ГУР уразили у Донецьку і Приморсько-Ахтарську аеродроми, звідки росіяни запускали ударні дрони

Published

on



Оператори безпілотних систем Головного управління розвідки Міністерства оборони України уночі 20 серпня завдали ураження по двох аеродромах, з яких російські загарбники здійснювали запуски ударних безпілотників по цивільних об’єктах в Україні.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ГУР.

У ніч на 20 серпня оператори ГУР у межах чергової deepstrike-операції завдали успішних ударів по важливих військових об’єктах Росії. Майстри Департаменту активних дій та Департаменту безпілотних систем ГУР уразили місця зберігання й запуску ворожих дронів на двох аеродромах — у Донецьку та Приморсько-Ахтарську.

Як пояснили в ГУР, “звідси держава-агресор постійно здійснювала терористичні запуски ударних дронів по цивільних об’єктах в Україні”.

Пошкоджені наземні елементи комплексів і пускові установки БПЛА. У місцях влучань спалахнули пожежі.

Крім того, під час атаки у Приморсько-Ахтарську оператори Департаменту активних дій вистежили та уразили в районі летовища дві російські високовартісні радіолокаційні станції — 55Ж6У “Небо-У” та 55Ж6УМ “Ніобій”.

Цієї ж ночі майстри ГУР спільно з іншими складовими Сил безпеки та оборони України уразили морський термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї, який живить російську армію.

Пошкоджені резервуарний парк та елементи магістральних трубопроводів, що спричинило масштабну пожежу на території об’єкта.

Читайте також: Сили оборони уразили шість пунктів управління БПЛА росіян

Як повідомляв Укрінформ, підрозділи Сил оборони України 19 серпня та у ніч на 20 серпня завдали ураження по нафтопереробному заводу “Танеко” у Республіці Татарстан (РФ) і нафтовому терміналу “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї.



Джерело

Continue Reading

Війна

Дрони атакували НПЗ і нафтотермінал у Росії

Published

on



У ніч на 20 серпня безпілотники атакували нафтопереробний завод у російському Нижньокамську, нафтовий термінал та підстанцію на Кубані у Краснодарському краї.

Про це повідомляє Настоящее Время, передає Укрінформ.

Мер Нижньокамська Радмір Бєляєв заявив, що вранці 20 серпня «силами ППО успішно відбито чергову масовану атаку на район».

Проте низка Телеграм-каналів пишуть, що був атакований НПЗ Танеко, який належить Татнефті.

Повідомляється, що дрони також атакували підстанцію Тамань (ключовий магістральний вузол енергомосту Кубань – Крим) у Темрюкському районі та нафтовий термінал Таманьгазнефти у селищі Волна.

Читайте також: У Росії понад 70% АЗС залишилися без бензину – ЗМІ

30 липня українські безпілотники знищили на цьому терміналі 12 резервуарів.

Як повідомляв Укрінформ, після атаки дронів у російській Уфі спалахнула пожежа на одному з нафтопереробних заводів, який перебував на ремонті.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.