Connect with us

Одеса

Суд в Одесі повернув Молдові санаторій «Молдова»

Published

on


Санаторій “Молдова” на Одещині. Фото: Санаторії України

В Одесі суд визнав право Молдови на майно колишнього однойменного санаторію та постановив вилучити його у приватної компанії. Рішення ухвалили після тривалого судового процесу, під час якого молдовська сторона доводила незаконність відчуження власності.

Про це Новини.LIVE дізналися з Єдиного реєстру судових рішень.

Реклама

Читайте також:

Деталі справи

Південно-західний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу Агентства публічної власності Республіки Молдова та постановив вилучити з володіння ТОВ “Макстгруп” нерухомість санаторію “Молдова” в Одесі. Ще в січні 2024 року Господарський суд Одеської області відмовив у задоволенні позову молдовської сторони. Однак після повторного розгляду апеляційна інстанція вирішила повернути об’єкти у власність Молдови.

До переліку повернених будівель увійшли головний корпус, адміністративна будівля, пансіонати, котельня, клуб-їдальня, басейн та інші споруди загальною площею понад 17 тисяч квадратних метрів, розташовані на вулиці Посмітного в Одесі.

Крім того, суд зобов’язав “Макстгруп” сплатити понад 3,5 мільйона гривень судового збору. Постанова може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Що відомо про санаторій

Санаторій “Молдова” в Одесі — один із найбільших на півдні України. Він став об’єктом тривалого юридичного спору між Республікою Молдова та українським ТОВ “Макстгруп”. За даними ЗМІ, компанія пов’язана з одеськими бізнесменамм Борисом Кауфманом та Олександром Грановським (Боруховичем). Однак офіційно розташована в Києві та нібито займається діяльністю у сфері вантажних перевезень, кур’єрської служби і нерухомості. Юридично цією компанією керують Любов Анатоліївна Джус та Криштопов Олександр Миколайович.

У 2008 році молдовська компанія SDY-INVEST GRUP SRL придбала санаторій через приватизацію, але не виконала зобов’язання щодо повної оплати. У 2011 році Верховний Суд Молдови розірвав угоду та зобов’язав повернути майно. Попри це, у 2010 році Господарський суд Одеської області визнав право власності SDY-INVEST GRUP на санаторій. У 2016 році частина цього майна була передана до статутного капіталу “Макстгруп”.

Однак молдовська сторона продовжувала оскаржувати ці рішення, вказуючи на незаконність передачі майна. Після численних судових розглядів Південно-західний апеляційний господарський суд України визнав право власності Молдови на санаторій, зобов’язавши “Макстгруп” повернути майно. Таким чином, майно повернуто у власність РМ після майже двох десятиліть юридичних суперечок.

Нагадаємо, ми писали, що суд в Одесі ухвалив рішення передати в управління АРМА будинок ексдепутата міськради Руслана Тарпана. Також ми повідомляли, що на Одещині вже понад два роки не можуть продати недобудову.



Джерело

Одеса

Молдова пропонує змінити миротворчу місію у Придністров’ї

Published

on


Пам’ятник у Придністров’ї. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Влада Молдови ініціює повне перезавантаження безпекової ситуації у Придністров’ї. Спікер парламенту Ігор Гросу заявив, що нинішня миротворча операція вичерпала себе і лише допомагає Росії зберігати військову присутність. Країна вже готує план мирного об’єднання своїх територій разом із міжнародними партнерами.

Про це передає Новини.LIVE з посиланням на молдавські ЗМІ.

Старий формат не працює

На думку голови парламенту, нинішній механізм підтримання миру став неефективним та шкідливим для країни. Замість реального врегулювання, він фактично заморожує конфлікт і дозволяє російським військам незаконно перебувати на лівому березі Дністра, у Придністров’ї.

“Нинішній формат миротворчої місії виявився дуже токсичним і неефективним. Абсолютно необхідна зміна миротворчої операції, її заміна на цивільну місію під міжнародним мандатом”, — наголосив Ігор Гросу.

Спікер вважає, що новий механізм має бути виключно цивільним, а не військовим. До нього мають увійти країни, які поважають кордони Молдови та здатні надати реальні гарантії безпеки. Це дозволить нарешті почати процес виведення чужих армій та боєприпасів із регіону.

Читайте також:

План на майбутнє

Ігор Гросу переконаний, що після завершення війни в Україні розв’язання придністровського питання стане ще актуальнішим. Саме тому Кишинів має бути готовим до рішучих кроків уже зараз, залучаючи підтримку Заходу. Влада не виключає навіть запровадження спеціального “зовнішнього управління” на час перехідного періоду для м’якої реінтеграції регіону.

“Очевидно, що для розв’язання проблеми виведення російської армії, яка перебуває тут незаконно, нам необхідна підтримка міжнародних партнерів. Після закінчення війни в Україні рішення приднестровського питання стане ще актуальнішим”, — підкреслив посадовець.

Зараз головне завдання — детально пояснити ці ініціативи громадянам Молдови та закордонним партнерам, щоб підготувати ґрунт для остаточного об’єднання країни.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що Молдова продовжує рух до вступу в Європейський Союз і одночасно шукає шлях до врегулювання придністровського конфлікту. Влада країни проводить внутрішні реформи та намагається зміцнити економіку й судову систему. Водночас на ситуацію впливають зовнішній тиск і безпекові ризики в регіоні. Однією з ключових проблем залишається питання російської військової присутності на території країни.

Також ми писали про те, що Росія з 2014 року використовує Придністров’я для тиску на Україну. Звідти велися диверсійні та інформаційні операції, а також діяли проросійські мережі. Водночас експерти не говорять про негайну воєнну загрозу. Йдеться радше про ризик ескалації та дестабілізації регіону.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Одеса під щоденними ударом: атаки РФ по портах різко зросли

Published

on


Пожежа в порту після атаки. Фото ілюстративне: Олег Кіпер/Telegram

Росія наростила атаки на порти Одеси та Чорноморська. Від початку року їх уже більше, ніж за весь 2025-й. Основна загроза — дрони та удари з моря. Українські сили посилюють ППО та адаптують оборону.

Про це в ефірі День.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.

Обстріли портів

Росія збільшила інтенсивність атак по портовій інфраструктурі півдня. Якщо у 2025 році було близько 150 ударів, то нині їх уже понад 180. Ворог активно застосовує безпілотники та масовані атаки. Під ударом залишаються порти Одеси та Чорноморська. Україна у відповідь посилює оборону. Збільшують кількість мобільно-вогневих груп, доукомплектовують екіпажі дронів-перехоплювачів і нарощують РЕБ. За оцінками, ефективність збиття вже зросла на 25–35%. Робота триває постійно через регулярні атаки.

Атаки з моря

Російський флот майже не виходить у відкрите море, однак загроза з морського напрямку залишається ключовою. Основні удари здійснюються дронами та авіацією з боку Криму. Через це Одеса першою приймає на себе ці атаки. Військові змушені працювати одночасно на морі, в повітрі та на суші.

“Військово-морські сили фактично у всіх трьох стихіях працюють щодо питання збиття дронів. Ми першими зустрічаємо дрони, тому що Одеса межує з морем, і відповідно для того, щоб зменшити наслідки цих збиттів, ми це робимо безпосередньо вже і в морі. І з повітря, до речі, теж, як і з землі”, — пояснив Дмитро Плетенчук.

Читайте також:

Повністю закрити небо над містом наразі неможливо. Відкритий морський напрямок створює додаткові ризики для оборони. Ворог постійно змінює тактику і шукає слабкі місця. Саме тому атаки залишаються регулярними.

Морські дрони

Україна активно розвиває безекіпажні системи для протидії атакам. Морські дрони вже використовують як носії озброєння та додаткових безпілотників. Це дозволяє діяти на відстані та перехоплювати цілі ще над морем. Але такі технології потребують часу для повноцінного застосування.

“Дрони — це не лише безпосередньо корпус, гвинти, силовий агрегат і система озброєння. Це є зв’язок, це є можливість телеметрії, навігації. Тобто тут є багато таких моментів, які треба для початку відповідним чином відтестувати, щоб воно все працювало. Тому що це все товар доволі складний, штучний”, — зазначив Плетенчук.

Військові продовжують розвивати цей напрямок. Нові рішення поступово підвищують ефективність оборони. Очікується, що з часом це дозволить краще перехоплювати цілі ще над морем. Але швидких результатів тут не прогнозують.

Мінна небезпека

Окремою проблемою залишається мінування акваторії. Частина мін залишилася ще з попередніх періодів і продовжує становити загрозу. Вони можуть переміщуватися через течії, що ускладнює їх виявлення. Це впливає на безпеку судноплавства.

“Ми зустрічаємо міни з Другої світової і з Першої світової війни. І кількість мін, які вже потрапили в акваторію, вона доволі немала, і з наслідками ми боремося досі, враховуючи те, що море — це стихія. Міни можуть переміщуватися”, — пояснив Плетенчук.

Роботи з розмінування тривають постійно. Лише минулого року знищили близько півсотні мін. Військові регулярно знаходять нові вибухонебезпечні предмети. Ця проблема залишатиметься актуальною ще довгі роки.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що у ніч на 23 березня росіяни завдали чергового масованого удару по області, використовуючи ударні безпілотники. Найбільше постраждали передмістя Одеси та портова зона.

Також ми писали про те, що удень 22 березня російські ударні безпілотники масовано атакували південь Одеської області. Ціллю окупантів стали цивільні об’єкти, зокрема фермерське господарство та зернові ангари. Після атаки на місці зафіксували значні руйнування. Удар пошкодив будівлі, які використовувалися для роботи господарства та зберігання зерна.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Чорне море стало зоною терору: шляхи посилення безпеки

Published

on


Запуск “Калібру”. Фото ілюстративне: росЗМІ

Росія перетворила Чорне море на зону терору. Союзники шукають способи стримати агресора. Молдова обіцяє підтримку Україні у війні та допомогу у створенні спеціального трибуналу. В свою чергу українські дипломати закликають посилити санкції проти РФ у ключових секторах, щоб захистити морські маршрути та енергетичну безпеку регіону.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Media Center Ukraine.

Підтримка Молдови

Чорне море перетворилося на зону високого ризику через дії РФ. Заборона вільної навігації та створення сірих зон підривають безпеку всіх країн регіону, включно з Молдовою. Енергетичні та водні інфраструктури також опинилися під загрозою через російські атаки. Молдова бачить прямий зв’язок між стабільністю України і своєю безпекою.

“Стійкість України та виживання України впливає на наше власне виживання. Ми надаватимемо допомогу стільки, скільки буде потрібно. Молдова підтримає Україну на шляху до створення спеціального трибуналу та комісії з репарацій. Це надзвичайно важливо і для нашої країни також”, – зазначив Міхай Попшой.

Поглиблення морських санкцій

Російські дії у Чорному морі підривають свободу навігації та створюють загрози для регіональної безпеки. Торгові маршрути та морський транспорт стають мішенню агресора, а тіньовий флот використовується для обходу міжнародних правил. Українські дипломати закликають союзників поглибити санкції проти ключових секторів росії, щоб захистити море і стабільність у регіоні.

Читайте також:

“Ми просимо наших партнерів поглибити санкції, які зашкодили російській економіці та їхній можливості боротися. Тільки жорсткіші санкції можуть призвести до миру. Для того, щоб був мир, ми маємо націлюватися на ключові сектори: нафту, військовий сектор, тіньовий флот”, — наголосив заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що Росія продовжує грабувати українські поля, перетворюючи Чорне море на зону небезпеки та мародерства. Лише за 2025 рік окупанти незаконно вивезли близько 2 мільйонів тонн нашого збіжжя, заробляючи на цьому гроші для продовження війни. 

Також ми писали про те, що З початку 2026 року українські морські порти обробили понад 15 мільйонів тонн вантажів. Основне навантаження припадає на порти Великої Одеси, які залишаються ключовими для експорту під час війни. Робота портів триває попри постійні атаки на інфраструктуру та ризики для цивільного судноплавства. 

 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.