Печерський райсуд Києва продовжив запобіжний захід колишньому командиру 155-ї бригади «Анна Київська» Дмитру Рюмшину у вигляді тримання під вартою на 60 діб із альтернативою внесення застави у 27 млн грн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне.
Прокурор просив суд про продовження запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 20 липня та можливістю внесення застави у 30 млн грн. Суд задовольнив прохання прокурора про продовження тримання під вартою до 20 липня та заставу зменшив до 27 млн грн, ідеться у повідомленні.
Під час засідання адвокат Рюмшина просив про відвід прокурора нібито через підробку доказів. Суд не задовольнив це прохання. Також адвокат заявив, що застава у 30 млн грн перебільшена та його підзахисний не може виплатити її через низький у порівнянні до застави дохід його сімʼї.
Прокурор заявив, що екскомандир 155-ї бригади не повідомив про «630 випадків СЗЧ» у бригаді «Анна Київська».
Адвокат пояснив це тим, що Рюмшин був у відрядженні, а повідомити мав тимчасовий виконувач обов’язків командира бригади.
За словами адвоката, Рюмшин у цей час був у Франції під час навчань частини військових бригади, а саме його виконувач обов’язків формував списки військових.
Ситуація в 155-й окремій механізованій бригаді стала публічною 31 грудня 2024 року, коли про це написав журналіст Юрій Бутусов. За його словами, ще до першого бою підрозділ самовільно залишила понад тисяча мобілізованих, командира бригади звільнили, а один із керівників, відповідальних за формування бригади, помер від серцевого нападу.
Агенція France-Presse із посиланням на офіційного представника французької армії 6 січня 2025 року повідомила, що кілька десятків із понад двох тисяч українських військових зі складу 155-ї бригади «Анна Київська» дезертирували під час навчання.
“Зазначена інформація є недостовірною та подається з викривленням змісту нормативних змін”, – повідомили у поліції.
Правоохоронці нагадали, що постановою Кабінету міністрів України від 25 лютого 2026 року № 241 було внесено зміни до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів.
Як зазначається, ці зміни стосуються обліку дітей, які не охоплені навчанням, а не контролю за окремими пропусками занять.
“У разі виявлення таких дітей заклади освіти вносять інформацію до відповідних електронних систем, та інформують служби у справах дітей і підрозділи Національної поліції”, – пояснили в установі.
Як поінформували поліцейські, на практиці йдеться про випадки, коли дитина тривалий час не відвідує заклад освіти без поважних причин, відсутній зв’язок із батьками або законними представниками чи існує ризик порушення права дитини на освіту.
“Підрозділи ювенальної превенції залучаються виключно у випадках, коли необхідно з’ясувати причини відсутності дитини, забезпечити її повернення до навчання та перевірити умови виховання і безпеки”, – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці повідомили, що це не є механізмом реагування на кожен окремий пропуск занять.
“Притягнення батьків до адміністративної відповідальності можливе лише у разі встановлення факту невиконання обов’язків щодо виховання дітей (ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення), що потребує відповідної перевірки та правової оцінки”, – пояснили в установі.
Ювенальні поліцейські закликали громадян користуватися лише перевіреною інформацією та не поширювати недостовірні повідомлення.
Як повідомляв Укрінформ, у МОН заявили, що відповідальність за відвідування дитиною закладу освіти несуть батьки, що заклад освіти має фіксувати тривалу відсутність дитини на навчанні, і що штраф за порушення прав дитини на освіту накладають правоохоронні органи.
Частину пам’ятки архітектури на Французькому бульварі, 10 в Одесі почали зносити вночі 23 березня під час повітряної тривоги.
Про цеповідомили активісти організації “Спільна мета”.
При цьому охорона відмовлялася надавати будь-які документи на проведення робіт. Тож в активістів виникла підозра, що таких документів немає й рооти незаконні.
Інтент звернувся по коментар до очільника Управління державно-будіваельного контролю Одеської міської ради Олександра Авдєєва й той підтвердив пошкодження пам’ятки архітектури. Очільник управління зазначив, що 24 березня, на місці колишнього вінзаводу провели комісійне обстеження за участі Управління державного архітектурно-будівельного контролю, Одеської міської військової адміністрації, Приморської районної адміністрації, Департаменту благоустрою та Управління по роботі з юнеско та охорони культурної спадщини.
Будівля є визначеною пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення під назвою “Будівля складів удільного відомства”. Її побудував архітектор Лев Влодек у 1895 році.
Наразі готується відповідний акт, який дозволяє офіційно зафіксувати факт самочинних робіт для подальшого звернення до суду та правоохоронних органів. На підставі акту управління звернеться до прокуратури Одеської області з вимогою внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом знищення об’єкта культурної спадщини.
За адресою Французький бульвар, 10, знаходився фірмовий магазин заводу “Одесавінпром” де продавали алкогольні напої марки “Одеса” та “Французький бульвар”. У 2021 році завод приватизували, а у 2024 році компанія “Каплор 7”, яка виграла аукціон з приватизації заводу “Одесавинпром”, запропонувавши за нього 234,9 мільйона гривень, почала відводити під об’єкт землю. Йшлося про об’єднання відразу трьох ділянок заводу в 1,8 гектара для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Тобто без зміни цільового призначення.
У серпні 2025 року на території заводу знесли частину промислових корпусів. Майновий комплекс “Одесавинпром” складається з 97 об’єктів нерухомості, 143 одиниць обладнання та транспортних засобів. Нерухомість розташована на Французькому бульварі, 8, 10, 12, на Атамана Головатого, 151 та Наливній,
Сьогодні, 5 березня, на черговій сесії Білгород-Дністровської міської ради було розглянуто питання, яке, на думку депутатів, потребує уваги на державному рівні. Йдеться про державну програму «єЯсла». Про це у Фейсбук розповіла одна з депутаток міськради Діна Базиленко, передає видання «Південь сьогодні».
Отже, програма передбачає щомісячну допомогу для батьків, які після народження дитини повертаються до роботи. Таку підтримку родина може отримувати до досягнення дитиною трирічного віку.
Сьогодні розмір допомоги становить 8 000 грн на місяць – якщо один із батьків працює та 12 000 грн на місяць – якщо за дитиною здійснює догляд інша особа.
«Це справді відчутна підтримка для сімей з маленькими дітьми.
Але є одна проблема. Чинний порядок не передбачає можливості отримання цієї допомоги для жінок, які є фізичними особами-підприємцями.
Фактично виходить парадоксальна ситуація: жінка працює, веде підприємницьку діяльність, сплачує податки, забезпечує свою родину – але при цьому не має права на державну підтримку, яку отримують інші працюючі матері.
Саме тому мною було підготовлено та винесено на розгляд сесії проєкт рішення про звернення до Кабінету Міністрів України з проханням врегулювати цю ситуацію та забезпечити рівний доступ до програми «єЯсла» для всіх працюючих матерів, у тому числі для фізичних осіб-підприємців.
Дякую колегам-депутатам, які підтримали це звернення.
Сподіваюся, що це питання буде почуте на державному рівні, адже рівні умови для всіх працюючих батьків – це справедливо!» – зазначила Діна Базиленко.
Усі новини1 тиждень ago
Війна1 тиждень ago
Усі новини6 днів ago
Війна6 днів ago
Усі новини1 тиждень ago
Війна1 тиждень ago
Політика1 тиждень ago
Ексклюзиви1 тиждень ago