Суспільство
Суд залишив під вартою екскомандира 155 бригади «Анна Київська» до 20 липня і зменшив заставу
Печерський райсуд Києва продовжив запобіжний захід колишньому командиру 155-ї бригади «Анна Київська» Дмитру Рюмшину у вигляді тримання під вартою на 60 діб із альтернативою внесення застави у 27 млн грн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне.
Прокурор просив суд про продовження запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 20 липня та можливістю внесення застави у 30 млн грн. Суд задовольнив прохання прокурора про продовження тримання під вартою до 20 липня та заставу зменшив до 27 млн грн, ідеться у повідомленні.
Під час засідання адвокат Рюмшина просив про відвід прокурора нібито через підробку доказів. Суд не задовольнив це прохання. Також адвокат заявив, що застава у 30 млн грн перебільшена та його підзахисний не може виплатити її через низький у порівнянні до застави дохід його сімʼї.
Прокурор заявив, що екскомандир 155-ї бригади не повідомив про «630 випадків СЗЧ» у бригаді «Анна Київська».
Адвокат пояснив це тим, що Рюмшин був у відрядженні, а повідомити мав тимчасовий виконувач обов’язків командира бригади.
За словами адвоката, Рюмшин у цей час був у Франції під час навчань частини військових бригади, а саме його виконувач обов’язків формував списки військових.
Як повідомлялось, 20 січня Служба безпеки України і Державне бюро розслідувань затримали колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Анна Київська», який допустив масове самовільне залишення частини підлеглими.
Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід колишньому командиру 155-ї бригади «Анна Київська» Дмитру Рюмшину у вигляді тримання під вартою на 60 діб із альтернативою внесення застави 90 млн грн.
Ситуація в 155-й окремій механізованій бригаді стала публічною 31 грудня 2024 року, коли про це написав журналіст Юрій Бутусов. За його словами, ще до першого бою підрозділ самовільно залишила понад тисяча мобілізованих, командира бригади звільнили, а один із керівників, відповідальних за формування бригади, помер від серцевого нападу.
Агенція France-Presse із посиланням на офіційного представника французької армії 6 січня 2025 року повідомила, що кілька десятків із понад двох тисяч українських військових зі складу 155-ї бригади «Анна Київська» дезертирували під час навчання.
Фото: Суспільне
Україна закликає російську сторону не затягувати узгоджені в Стамбулі обміни полоненими.
Як передає Укрінформ, про це Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомляє у Фейсбуці.
“Україна чітко дотримується домовленостей про обміни полоненими, які були узгоджені в Стамбулі та сподівається на готовність до цього російської сторони”, – ідеться у повідомленні.
Зазначається, що сьогодні після успішно проведеного чергового етапу обміну важкопоранених та тяжкохворих полонених, російська сторона заявила, що нібито Україна не готова «до щоденних обмінів».
«Розцінюємо таку заяву, як продовження інформаційних маніпуляцій та чергову порцію дезінформації з боку РФ, якими супроводжуються всі етапи обмінів згідно з домовленостями у Стамбулі», – наголосили в Коордштабі.
В Коордштабі зауважили, що насправді, саме російська сторона запропонувала перенести обміни на пізніші терміни, але за наполяганням української переговорної групи обміни продовжаться і вони заплановані вже на найближчі дні.
Як повідомляв Укрінформ, 12 червня відбувся другий етап обміну між Україною та Росією важкопоранених та хворих військовополонених.
Суспільство
В Археологічному музеї Одеси створили серверну кімнату для збереження культурної спадщини Анонси
12 червня 2025 р. 19:03
This article also available in English
9
Марія Лобанова вносить оцифровані документи на сервер. Фото: Оксана Грицюта
На початку повномасштабного вторгнення команда Одеського археологічного музею ухвалила критично важливе рішення — згорнути основну експозицію та перемістити артефакти в безпечне місце. Цей крок дозволив зберегти найцінніші експонати, а завдяки підтримці громадської організації Museum for Change, міжнародних партнерів — UNESCO, Aliph, CER та інших донорів — музей отримав необхідні пакувальні матеріали та технічне оснащення для подальшої цифрової трансформації.
Як розповіла в. о. завідувачка відділу наукової обробки та збереження фондів Марія Лобанова, уже з перших місяців війни почалась активна робота над фотофіксацією та цифровізацією архівних документів. З грудня 2023 по березень 2024 року, за підтримки UNESCO, професійний фотограф здійснив масштабну фотофіксацію колекцій. Було задокументовано понад 20 000 артефактів, що є одним з наймасштабніших проєктів такого роду серед українських музеїв.
Системна адміністраторка Ірина Мєдвєдь налаштовує сервер. Фото: Оксана Грицюта
Найінтенсивніший етап робіт припав на музейну практику у 2024 році. Завдяки новому обладнанню, яке музей отримав в межах проєкту, вдалося відсканувати 23 000 інвентарних паспортів артефактів і понад 4 000 плівкових фотонегативів. Наступним етапом стала реалізація гранту від CER: влітку — восени 2024 року було оцифровано ще 5 300 скляних фотонегативів, що зберігаються у фондах. У 2025 році ці роботи продовжуються у співпраці з одеськими ВНЗ.
“Після реалізації низки проєктів цифровізації в нас накопичувалася велика кількість цифрових матеріалів. І вони зазвичай зберігалися на великій кількості зовнішніх накопичувачів, що може бути небезпечним. Була проблема з роботою з цими данних. Тож ми вирішили податися на проєкт з цифровізації від House of Europe. Наша ідея полягала в облаштуванні серверної”, — розповіла керівниця проєкту Марія Лобанова.
Студенти ОНУ імені І.І. Мечникова за оцифровкою. Фото: Оксана Грицюта
До роботи над створенням серверної залучили команду фахівців, які провели налаштування обладнання, інтеграцію сервера з комп’ютерами та ноутбуками в музеї, а також забезпечили адміністрування системи. Цей забезпечило безпечне зберігання цифрових копій колекції, дозволить структурним підрозділам музею працювати з матеріалами в єдиному просторі та забезпечить стабільний доступ до даних.
“Ми дуже тішимося, що нам це вдалося зробити. Багато оцифрованих матеріалів буде доступним, і це може допомогти для натхнення ще більшої кількості ідей”, – зазначила Марія Лобанова.
В ніч на 12 червня Ізмаїльський район Одещини знову став мішенню для ворожих ударів. Атака безпілотників була спрямована на Вилківську громаду, де, попри активну роботу сил ППО, які знищили більшість ворожих безпілотників, внаслідок атаки була пошкоджена цивільна інфраструктура.
Про це повідомив голова ОВА Олег Кіпер у сврєму телеграм каналі.
Під час атаки було пошкоджено декілька багатоквартирних будинків, складські приміщення, де зберігався очерет, а також обладнання для його обробки. В результаті влучань спалахнули пожежі, вогонь знищив два комбайни та один вантажний автомобіль.
Уповноважені служби оперативно працюють над ліквідацією наслідків атаки. Правоохоронці документують черговий злочин російських агресорів проти мирного населення Одещини.
-
Політика1 тиждень agoУкраїна і Франція підписали програму щодо експертної допомоги на переговорах
-
Події1 тиждень agoФранція прийме культурні заходи «Voyage en Ukraine»
-
Суспільство6 днів agoПредставництво ЄС в Україні організувало «Дитячий простір для дорослих та малих» у Києві
-
Усі новини1 тиждень agoчому нейтральний лак почав світитися в темряві
-
Усі новини1 тиждень agoGoPro зняла підозрілий об’єкт під водою: що це може бути
-
Політика1 тиждень agoСенатор Грем – про заяву Медведєва: Він дав зрозуміти, що Росія не зацікавлена в мирі
-
Політика1 тиждень agoФідан обговорив із Рубіо результати переговорів у Стамбулі
-
Війна1 тиждень agoВ Україні під час війни загинула 631 дитина, ще 2244