Кремль розпочав роботу над програмою “Армата” у 2011 році, а прототип Т-14 був представлений на параді перемоги в Москві у 2015 році. Фокус переклав статтю журналіста-фахівця з військової техніки Пітера Сучіу для порталу National Interest, щоб з’ясувати, чи є шанси на угоду, яка допоможе РФ.

Об’єднана авіабудівна корпорація Росії (ОАК) неодноразово намагалася укласти з Індією угоду про спільне виробництво стелс-винищувача п’ятого покоління Су-57. Хоча Нью-Делі не робив жодних заяв, є підстави вважати, що Індія все ж зупинить свій вибір на російському багатоцільовому винищувачі. Можливо, літак стане не єдиною російською розробкою, яку почнуть виробляти за ліцензією на субконтиненті.

Танк Т-14 “Армата” — деталі

На початку цього тижня індійські ЗМІ повідомили, що Кремль запропонував Нью-Делі свій давно анонсований основний бойовий танк (ОБТ) Т-14 “Армата” для заміни парку застарілих Т-72 Ajeya. Окрім постачання нових танків, Москва включила в пропозицію пункт, згідно з яким Т-14 будуть виготовляти за ліцензією в рамках програми “Make in India”.

На додаток, російський державний Уралвагонзавод, що виробляє Т-14, дав зрозуміти, що дозволить Індії адаптувати танк під місцеві потреби. Москва навіть готова дозволити установку на індійські “Армати” двигуна місцевого виробництва DATRAN-1500HP замість російського 12Н360. Серед підприємств, які можуть взяти участь у спільному виробництві танка, називають індійську компанію Combat Vehicles Research and Development Establishment (CVRDE).

В рамках такого партнерства індійський уряд виділить до 70% коштів на розробку першого прототипу.

Кому вигідна ця угода: Індії чи Росії?

Кремль розпочав роботу над програмою “Армата” у 2011 році, а прототип Т-14 був представлений на параді перемоги в Москві в 2015 році. Однак прототип зламався ще під час репетиції параду, що віщувало майбутні труднощі, з якими зіткнулася програма. Незважаючи на фальстарт, Кремль оголосив про плани побудувати 2300 Т-14 до 2020 року, причому нову платформу повинна отримати 1-ша гвардійська танкова армія (ГТА).

Минуло ще десять років, протягом яких Росія істотно скоротила замовлення. Було оголошено, що замість тисячі “Армат” виготовлять партію із сотні машин для 2-ї гвардійської Таманської мотострілецької дивізії. Проте виробництво не дотягнуло навіть до цієї скороченої кількості.

За даними на серпень 2025 року, з конвеєра зійшло менш як два десятки Т-14. Одним з факторів стали бюджетні обмеження, а санкції, накладені на Росію після її вторгнення в Україну, ще більше зірвали програму.

Важливо

Тож для Т-14 буде справжньою перемогою, якщо Індія вирішить прийняти його на озброєння, тим самим істотно підтримавши програму за рахунок зниження витрат російської сторони.

“За прогнозами, кожна одиниця Т-14 буде коштувати приблизно 3,4-4,8 мільйона доларів, але місцеве виробництво в Індії може скоротити цю суму як мінімум на 1,14 мільйона доларів”, — повідомляє українське видання United24 Media.

Якщо Індія і Росія зможуть домовитися про спільне виробництво Т-14, то така угода буде не першою. Уралвагонзавод вже уклав угоду з Нью-Делі про передачу технологій свого танка Т-90, який виробляється в Індії як Т-90 Bhishma. У цьому танку використовується до 83% індійських технологій, включаючи двигун місцевого виробництва.

Чому Індія може відмовитися від Т-14

Росія та Індія досі не уклали угоду, і, можливо, вона так і не буде реалізована. Найважливішою проблемою залишається вартість. Т-14 — дуже дорогий танк, і навіть якщо Індії вдасться знизити ціну, вона залишиться досить високою для неперевіреної платформи.

Відсутність досвіду бойового застосування Т-14 і його вразливість перед новими загрозами, включаючи безпілотники, теж становлять серйозні ризики. Чи захоче Індія виробляти сотні або навіть тисячі Т-14, лише щоб виявити, що недорогі пакистанські або китайські безпілотники й переносні ПТУРи з легкістю знищують танки в ході прикордонних сутичок?

Такі сутички — лише питання часу. Індія досі не оговталася після того, як один з її винищувачів французького виробництва Dassault Rafale був збитий ракетою китайського виробництва, випущеною пакистанським винищувачем. Індія довірилася рекламі Rafale й отримала дорогий і ганебний урок; навряд чи країна захоче повторити його з Т-14.

Про автора

Пітер Сучіу — журналіст із 30-річним стажем, який опублікував понад 3200 статей у більш ніж чотирьох десятках журналів і на вебсайтах. Він висвітлює теми військової техніки, історії вогнепальної зброї, кібербезпеки, політики та міжнародних відносин. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs.

Про це повідомив у зведенні станом на 16:00 9 серпня Генштаб ЗСУ, передає Укрінформ.

Зі своєї території росіяни сьогодні обстріляли, зокрема, Архипівку Чернігівської області, Середину-Буду, Гірки, Чуйківку, Василівку, Білокопитове, Олександрівку й Новодмитрівку Сумської області, Леміщине Харківської області.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках від початку доби відбулися шість бойових зіткнень. Армія РФ на цих ділянках фронту застосувала вже п’ять керованих авіабомб, здійснила 171 артилерійський обстріл, зокрема дев’ять – із реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку українські захисники зупинили три ворожі атаки в районі Вовчанська, у бік Колодязного й Петро-Іванівки.

На Куп’янському напрямку російські війська атакували двічі. Сили оборони відбивали штурмові дії ворога поблизу Петропавлівки, у напрямку Ковалівки.

На Лиманському напрямку загарбники здійснили шість атак поблизу Карпівки, у бік Григорівки, Серебрянки й Шандриголового. Два боєзіткнення ще тривають.

На Сіверському напрямку війська РФ виконали дві наступальні дії в районі Переїзного.

На Краматорському напрямку боєзіткнень сьогодні не зафіксовано.

На Торецькому напрямку російська армія шість разів атакувала в районах Диліївки, Щербинівки, Торецька й Русиного Яру, у бік Плещіївки та Білої Гори.

На Покровському напрямку від початку доби ворог здійснив 26 спроб потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Полтавки, Новоекономічного, Миролюбівки, Звірового, Удачного та Дачного, у бік Новоукраїнки, Покровська, Сухецького й Затишку. Оборонці стримують ворожий натиск: 24 атаки вже відбили. Два боєзіткнення ще тривають.

На Новопавлівському напрямку російські війська 14 разів атакували поблизу Вільного Поля, Маліївки й Темирівки, у бік Ольгівського, Іскри, Олександрограда, Зеленого Гаю, Філії, Комишувахи і Толстого. Чотири боєзіткнення досі тривають.

На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбили ворожу атаку поблизу Малинівки. Російська авіація завдала удару по Костянтинівці.

На Оріхівському напрямку армія РФ за підтримки авіації тричі штурмувала в районах Новоданилівки та Новоандріївки. Одне боєзіткнення досі триває.

На Придніпровському напрямку загарбники здійснили чотири спроби просунутися вперед – успіху не мали. Також ударили по Львовому керованими авіабомбами.

На інших напрямках фронту ситуація суттєво не змінилася.

Як повідомляв Укрінформ, українські безпілотники вразили термінал зберігання дронів типу Shahed у Татарстані.

Як передає Укрінформ, про це він повідомив у Фейсбуці.

За словами командувача, “щодня ми зміцнюємо оборонний потенціал Національної гвардії не лише на фронті, а й в усіх регіонах. Адже важливою є і безпека прикордонних регіонів, ефективна протидія диверсійним загрозам, зміцнення фортифікацій та тісна взаємодія з іншими складовими Сил оборони”.

За останні кілька місяців на Київщині був проведений комплекс заходів, спрямованих на посилення безпеки та бойової готовності підрозділів, що виконують завдання з охорони та оборони ЧАЕС і в зоні відчуження.

“Як і з початку повномасштабної збройної агресії РФ, так і за ці пів року ми проаналізували особливості подібних завдань, наш досвід і провели організаційно-штатні зміни у підрозділах, що виконують ці завдання: збільшили чисельність особового складу, посилили їх сучасним озброєнням, протитанковими ракетними комплексами, мінометами та системами ППО, іншим необхідним оснащенням і технікою”, – зауважив Півненко.

Він повідомив, що регулярно відпрацьовуються різні сценарії оборонних дій під час міжвідомчих навчань з іншими військовими та правоохоронними формуваннями.

Підрозділи оснащені безпілотними літальними апаратами, які ведуть постійний моніторинг ситуації та забезпечують збір необхідної інформації.

Командувач Нацгвардії перевірив стан справ на опорних пунктах та готовність фортифікаційних споруд поблизу ЧАЕС.

“Ми маємо підвищувати стійкість оборони та гарантувати безпеку об’єктів критичної інфраструктури держави”, – наголосив він і додав, що також відвідав тренувальні локації, де особовий склад проводить підготовку: працюють досвідчені інструктори, є інтеграція актуального бойового досвіду, використання БПЛА у цьому процесі.

Як повідомляв Укрінформ, Півненко відвідав підрозділи та бригади, які виконують бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту на Покровському напрямку та в районі Часового Яру.