Президент Володимир Зеленський прибув до Туреччини.

 

Про це повідомив речник Президента Сергій Никифоров, передає кореспондент Укрінформу.

Зеленський прибув до Туреччини / Фото: ОП

1 / 12

«Президент прибув до Стамбула для переговорів із з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом», – повідомив Никифоров.

Він також поінформував, що програмою візиту передбачена зустріч глави держави із Вселенським Патріархом Варфоломієм.

Читайте також: Ердоган може переконати Путіна сісти за стіл переговорів – Джелял

Як повідомлялося, 1 квітня у вечірньому зверненні Володимир Зеленський розповів, що секретар РНБО Рустем Умєров продовжує працювати з країнами, які зацікавлені в українській експертизі для захисту, готуються довгострокові угоди. Президент нагадав, що вже є домовленості із Саудівською Аравією, Еміратами, Катаром. Триває робота з Йорданією, Іраком та Бахрейном. Також, як додав глава держави, зацікавленість в українській силі висловила Туреччина.

Фото: ОП

Про це Климпуш-Цинцадзе повідомила в інтерв’ю Укрінформу.

«В ЄС переважає думка про неминучість та невідворотність нашого майбутнього членства в Європейському Союзі. Проте це не означає, що серед країн-членів Європейського Союзу немає окремих скептиків стосовно нашого членства, не означає, що всі плескають у долоні й чекають, допоки нарешті Україна увірветься в європейський простір. Це точно вказує, що будуть складні дискусії стосовно певних секторів, змін, трансформацій», – сказала Климпуш-Цинцадзе.

Вона, зокрема вказала на те, що вже сьогодні, наприклад, у Бельгії, Франції представники аграрного сектору починають висловлювати стурбованість стосовно того, а як буде тоді, коли Україна заходитиме в Європейський Союз.

Чимало уваги буде прикуто, за словами Климпуш-Цинцадзе, й до кластера «Основи» – на верховенство права, баланс влад, функціонування демократичних інституцій – на усі ті речі, які є засадничими для того, щоб будь-яка держава була повноцінним членом Європейського Союзу.

«Крім того, маємо розуміти, що об’єктивні стурбованості країн-членів ЄС з приводу нашого вступу будуть весь час підсилювати і маніпулювати ними наші вороги з РФ. Через це будь-який прояв занепокоєння може обертатися демонстраціями, різкими заявами чи діями. Це означає, що нам тепер необхідно не тільки вести діалог з європейськими інституціями, виконувати свою домашню роботу, а й говорити з певними країнами-членами Європейського Союзу» , – сказала голова комітету.

Як повідомлялося, Україна отримала від Європейського Союзу умови для вступу за усіма переговорними кластерами: 1 «Основи процесу вступу до ЄС», 2 «Внутрішній ринок» та 6 «Зовнішні відносини», 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток», 4 «Зелений порядок денний та стале зʼєднання» та 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Проте їх офіційне відкриття блокує Угорщина.

Про це вона сказала в коментарі Укрінформу.

«Складається враження, що автор цих заяв добре знає, як виглядає вплив на судову систему – з огляду на практики, які існували у період його президентства», – зазначила Мудра.

Вона нагадала, що саме у 2014–2019 роках українська правова система регулярно зазнавала критики за політичний вплив на суди та правоохоронні органи, а питання незалежності судової влади було одним із ключових у діалозі з міжнародними партнерами.

«Сьогодні держава рухається в іншій логіці — чітких процедур, розмежування повноважень і відповідальності кожного органу. Судові рішення ухвалюються в залі суду, а не в політичних заявах», – підкреслила вона.

За словами посадовиці, подібні публічні звинувачення без жодної доказової бази виглядають як спроба сформувати інформаційний фон навколо процесу, а не як юридична позиція.

Вона також наголосила, що в Україні діє принцип незалежності судової влади, який не передбачає ані неформального впливу, ані політичного тиску на розгляд конкретних справ.

Як повідомляв Укрінформ, 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти ряду осіб. Серед підсанкційних осіб – Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Костянтин Жеваго, Петро Порошенко та Віктор Медведчук.

Санкції, зокрема, передбачають позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; блокування активів; обмеження торговельних операцій (повне припинення); обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України.

Санкції застосовуються безстроково.

17 квітня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду почав розглядати позов п’ятого президента Петра Порошенка про накладення на нього санкцій РНБО.

3 квітня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду через хворобу судді переніс на невизначений термін розгляд позову Порошенка щодо запровадження стосовно нього санкцій РНБО.

Порошенко назвав засідання зірваним і звинуватив у цьому заступницю керівника ОП Ірину Мудру.

Фото: Суспільне