Події
Точицький провів зустрічі для посилення культурної співпраці України, Литви та Латвії
Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький 20 березня у межах робочого візиту до Литви провів низку зустрічей, спрямованих на посилення співпраці та підтримки української культури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
У Вільнюсі Точицький та міністр культури Литовської Республіки Шарунас Бірутіс обговорили шляхи підтримки культурної спадщини України, підвищення кваліфікації фахівців у сфері реставрації, зміцнення інформаційної стійкості, а також заходи з підготовки до кризових ситуацій у цій сфері.
За словами Точицького, Україна та Литва мають спільний історичний досвід боротьби за свободу. “І саме єдність завжди була нашою силою. Важливо пам’ятати, що наша спільна спадщина є фундаментом для майбутнього, у якому ми разом будуємо сильну Європу”, – зауважив Точицький.
Український міністр подякував литовській стороні за всебічну підтримку України та, зокрема за приєднання до Декларації про посилення стійкості сектору культури в Україні, ухваленої на міжнародній конференції в Ужгороді. Також він висловив вдячність за спільні виставки та надзвичайну увагу до збереження української культури.
Міністри відвідали Реставраційний центр імені Пранаса Гудінаса, де поспілкувалися з його директоркою Юрате Сенвайтієне. Точицький висловив вдячність за реставрацію українських творів мистецтва, зокрема картин Марії Примаченко. Крім того, завдяки литовським реставраторам тепер у Клайпеді буде реалізований новий виставковий проєкт.
Загалом реставратори Центру дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв, а найближчим часом планують відновити ще 600 робіт.
Міністр культури та стратегічних комунікацій України відвідав Вільнюський Свято-Троїцький монастир. На сьогодні Ансамбль Василіянського монастиря з церквою Пресвятої Трійці залишається важливим духовним центром, місцем богослужінь, культурних та освітніх заходів для української громади Литви.

У Литовському національному музеї міністри культури України та Литви разом переглянули Міжнародну виставку “Київська Русь. Початок”. Вона проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи та розкриває багату історію, відповідаючи на питання хто заснував державу Київська Русь і продовжив традиції після її розпаду. На виставці представлені 700 експонатів, зокрема з українських музеїв — понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро.

У литовському Каунасі до міністрів приєдналася міністр культури Латвійської Республіки Агнесе Ласе. Під час спілкування Точицький висловив вдячність латвійській стороні за підтримку України. Він також зазначив, що Україна зацікавлена у розширенні співпраці з Латвією у сфері стратегічних комунікацій для ефективної протидії російській дезінформації та пропаганді.
Міністри разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє відвідали постійну експозицію Національного музею мистецтв Чюрльоніса у супроводі директора Музею Дайни Камараускєнє, а також взяли участь у відкритті виставки “Від бурштину до зірок разом з М. К. Чюрльоніс: Зараз і тоді”. Вона присвячена 150-річчю від дня народження художника і композитора Мікалоюса Костянтинаса Чюрльоніса. Експозиція включає понад 70 творів мистецтва та інсталяцій М. К. Чюрльоніса та сучасних художників. Основний акцент виставки – на інноваціях, глибині мислення і бачення Чюрльоніса: від морських глибин до неосяжного космосу.
В межах візиту міністр культури та стратегічних комунікацій України ознайомився з діяльністю Українського центру у Вільнюсі — першого культурно-освітнього простору такого формату в країнах ЄС. Центр був створений 11 червня 2022 року за ініціативи та під патронатом першої леді України Олени Зеленської та першої леді Литви Діани Наусєдєнє для підтримки тимчасово переміщених українців. Нині його очолює Еріка Вайгінєнє. Центр став важливим осередком для адаптації, освіти та культурної взаємодії української громади в Литві. Також міністр переглянув виставку “Втрачене дитинство”.
З моменту відкриття в Центрі відбулося понад 4 тис. заходів для дітей і дорослих. Це освітні програми, мовні курси, психологічна підтримка, спортивно-оздоровчі та культурні ініціативи. Щороку тут організовується літній табір для дітей, а його діяльність отримує високу оцінку серед відвідувачів. Український центр став безпечним і комфортним простором для українців, місцем реалізації багатьох міжнародних проєктів і важливою платформою для взаємодії з литовською громадою.
Як повідомляв Укрінформ, у Сеймасі Литовської Республіки з 13 до 20 березня в рамках всеукраїнського проєкту “Військово-польовий Арт” проходила унікальна виставка “Мистецтво війни”.
Фото: Gintare Grigenaite
Події
Стартував відбір кандидатів до експертної та наглядової рад Національного музею Голодомору-геноциду
Міністерство культури починає відбір кандидатів до двох постійних органів Національного музею Голодомору-геноциду – експертної та наглядової ради.
Про це повідомила пресслужба відомства, передає Укрінформ.
Наголошується, що обидві ради відіграватимуть ключову роль у розвитку та стратегічному управлінні музеєм. Міністерство запрошує українські та міжнародні інституції долучитися до їх формування.
Мінкультури нагадує: експертна рада – це консультативно-дорадчий орган, який координує наукову діяльність Національного музею Голодомору-геноциду. Вона працює постійно. Строк повноважень членів – п’ять років.
Експертна рада покликана вдосконалювати науково-дослідну, екскурсійно-освітню, експозиційно-виставкову, інформаційно-видавничу, науково-фондову та методичну роботу музею.
До складу цього органу ввійдуть шестеро експертів та/або науковців, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями й науковими установами, стільки ж експертів та/або науковців, запропонованих міжнародними організаціями, міжнародними неурядовими організаціями або іноземними науковими установами.
Щоби запропонувати кандидатів, необхідно заповнити аплікаційну форму. Більше інформації доступно у відповідному оголошенні.
Наглядова рада – це спеціальний наглядовий орган, який контролює діяльність Національного музею Голодомору-геноциду та його посадових осіб. Строк повноважень її членів – теж п’ять років. Одна й та сама особа не може обіймати посаду два строки поспіль.
Наглядова рада покликана забезпечувати баланс інтересів держави, суспільства та суб’єктів діяльності у сфері культури, а також дотримання принципів законності, незалежності, відкритості, прозорості, доступності, гендерної рівності, соціальної інклюзії та недискримінації.
До складу цієї ради ввійдуть шестеро членів, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями, та стільки ж членів, запропонованих міжнародними організаціями, міжнародними неурядовими організаціями або громадськими організаціями закордонних українців.
Усі кандидати мають володіти бездоганною діловою репутацією, високим суспільним авторитетом та бути визнаними фахівцями у своїй професійній сфері.
Щоби запропонувати кандидатів, необхідно заповнити аплікаційну форму. Деталі зазначені в оголошенні.
Пропозиції щодо кандидатів на членство в обох радах приймаються до 21 грудня цього року (до 23:59).
Як повідомляв Укрінформ, у липні минулого року Верховна Рада ухвалила закон щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду, тим самим утворивши експертну та наглядову ради.
Мета новоутворених органів – забезпечити високі стандарти наукової роботи, ефективне управління та прозорий нагляд за діяльністю установи.
Події
Комікс про Супермена, знайдений на горищі, продали за рекордні $9,12 мільйона
Екземпляр коміксу «Супермен № 1» 1939 року, знайдений минулого року на горищі в будинку в Каліфорнії, став найдорожчим коміксом у світі після того, як його продали за 9,12 млн доларів.
Про це повідомляє The Guardian, передає Укрінформ.
Екземпляр, проданий у четвер, був знайдений у 2024 році під стосом старих газет у картонній коробці трьома братами з північної Каліфорнії, коли вони перебирали горище своєї покійної матері. Брати, які попросили не називати їхніх імен, розповіли, що їхня мати купила комікс у Сан-Франциско, коли їй було дев’ять років. Протягом багатьох років вона розповідала синам, що «десь має рідкісні комікси», але вони ніколи їх не знаходили.
Фото: Heritage Auctions
Знайдений 86-річний комікс був у ідеальному стані і став найвищим за оцінкою екземпляром «Супермена № 1» з балом 9,0 з 10. Це один із семи відомих екземплярів з оцінкою 6,0 або вище.
Ціна в 9,12 млн доларів, включаючи комісійні, побила рекорд, встановлений лише минулого року, коли примірник Action Comics № 1 1938 року з оцінкою 8,5, в якому вперше з’явився Супермен, був проданий за 6 млн доларів.
Спочатку було надруковано півмільйона примірників «Супермена № 1», потім тираж склав 250 000, а потім 150 000 примірників, але сьогодні збережені примірники є рідкістю, оскільки обкладинку коміксу часто вирізали і використовували як плакат.
«Супермен № 1» є одним із «великої трійки» коміксів, поряд з «Action Comics № 1» та «Detective Comics № 27», в якому вперше з’явився Бетмен.
«Superman No 1 є віхою в історії попкультури, і цей примірник не тільки в прекрасному стані, але й має за собою історію, гідну кінофільму. Я був радий бачити, що ціна відображає це, і для мене честь, що Heritage довірили цю культову книгу», – сказав Лон Аллен, віцепрезидент Heritage Auctions, яка продала комікс.
Супермен був створений у 1933 році двома підлітками з Клівленда, Джеррі Сігелем і Джо Шустером, але вони продали права на нього DC Comics всього за 130 доларів, отримавши 10 доларів за кожну намальовану сторінку.
Як повідомляв Укрінформ, компанія Marvel Studios презентувала перший трейлер нового анімаційного серіалу «Ваш дружній сусід Людина-павук» (Your Friendly Neighborhood Spider-Man).
Фото: matrapac.com
Події
Фоторепортер Євген Малолєтка написав книжку «Облога Маріуполя»
Книжка написана на основі матеріалу, який фотожурналіст разом із колегами зібрав у місті під час перших двадцяти днів повномасштабного російського вторгнення.
Ці кадри і свідчення стали підґрунтям для документального фільму Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі”, що отримав “Оскар”.

До книжки увійшли фото Малолєтки, зроблені в Маріуполі у лютому–березні 2022 року, а також тексти-рефлексії, написані самим автором. Літературним опрацюванням займався письменник і документаліст Мирослав Лаюк, автор книжки репортажів “Бахмут”.

“Ця книжка – про відповідальність документаліста, про важливість кожного кадру і про виклики, з якими стикається фотограф під час роботи”, – написали у видавництві.
Автор розповідає про людей і для людей, про силу і слабкість, про народження і смерть.
“Малолєтка ділиться особистим і фіксує воєнні злочини, висвітлює жах, який відбувався на вулицях, у підвалах і лікарнях. Це історія про те, як не відводити погляд та задокументувати один із найдраматичніших епізодів сучасної історії”, – зауважили видавці.
Свідчення про захоплення росіянами Маріуполя існують завдяки команді журналістів Associated Press — Малолєтці, Чернову та Василисі Степаненко. Вони залишалися в обложеному місті єдиними репортерами, які працювали там у перші тижні великої війни. Через двадцять днів їм вдалося виїхати “зеленим коридором” і вивезти знятий матеріал.
Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році уперше в історії українського кінематографа стрічка “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова здобула премію “Оскар” у номінації “Найкращий документальний фільм”.
Фото: ukrainer.net
-
Усі новини1 тиждень ago“Обожнюю знімати весільні сукні”: Діана Зотова з “Холостяка” відреагувала на чутки про її одруження
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі лунають вибухи зараз 11 листопада 2025 року
-
Усі новини1 тиждень agoвикористовують незвичайне райдужне скло (фото)
-
Політика1 тиждень agoДо Ради надійшли подання про звільнення Гринчук та Галущенка
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині викрили трьох торговців зброєю: серед них – ув’язнений наркозлочинець
-
Війна1 тиждень ago51 день: з чого складається навчання новобранців
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні готують оновлення пенсійної системи
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового заступника міського голови
