Connect with us

Події

Точицький провів зустрічі для посилення культурної співпраці України, Литви та Латвії

Published

on


Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький 20 березня у межах робочого візиту до Литви провів низку зустрічей, спрямованих на посилення співпраці та підтримки української культури. 

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

У Вільнюсі Точицький та міністр культури Литовської Республіки Шарунас Бірутіс обговорили шляхи підтримки культурної спадщини України, підвищення кваліфікації фахівців у сфері реставрації, зміцнення інформаційної стійкості, а також заходи з підготовки до кризових ситуацій у цій сфері.

За словами Точицького, Україна та Литва мають спільний історичний досвід боротьби за свободу. “І саме єдність завжди була нашою силою. Важливо пам’ятати, що наша спільна спадщина є фундаментом для майбутнього, у якому ми разом будуємо сильну Європу”, – зауважив Точицький.

Український міністр подякував литовській стороні за всебічну підтримку України та, зокрема за приєднання до Декларації про посилення стійкості сектору культури в Україні, ухваленої на міжнародній конференції в Ужгороді. Також він висловив вдячність за спільні виставки та надзвичайну увагу до збереження української культури.

Міністри відвідали Реставраційний центр імені Пранаса Гудінаса, де поспілкувалися з його директоркою Юрате Сенвайтієне. Точицький висловив вдячність за реставрацію українських творів мистецтва, зокрема картин Марії Примаченко. Крім того, завдяки литовським реставраторам тепер у Клайпеді буде реалізований новий виставковий проєкт.

Загалом реставратори Центру дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв, а найближчим часом планують відновити ще 600 робіт. 

Міністр культури та стратегічних комунікацій України відвідав Вільнюський Свято-Троїцький монастир. На сьогодні Ансамбль Василіянського монастиря з церквою Пресвятої Трійці залишається важливим духовним центром, місцем богослужінь, культурних та освітніх заходів для української громади Литви.



 
Читайте також: ЮНЕСКО і Євросоюз запустили проєкт збереження єврейської документальної спадщини в Україні

У Литовському національному музеї міністри культури України та Литви разом переглянули Міжнародну виставку “Київська Русь. Початок”. Вона проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи та розкриває багату історію, відповідаючи на питання хто заснував державу Київська Русь і продовжив традиції після її розпаду. На виставці представлені 700 експонатів, зокрема з українських музеїв — понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро.

У литовському Каунасі до міністрів приєдналася міністр культури Латвійської Республіки Агнесе Ласе. Під час спілкування Точицький висловив вдячність латвійській стороні за підтримку України. Він також зазначив, що Україна зацікавлена у розширенні співпраці з Латвією у сфері стратегічних комунікацій для ефективної протидії російській дезінформації та пропаганді.

Фото: Міністерство культури Литви
Фото: Міністерство культури Литви

Міністри разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє відвідали постійну експозицію Національного музею мистецтв Чюрльоніса у супроводі директора Музею Дайни Камараускєнє, а також взяли участь у відкритті виставки “Від бурштину до зірок разом з М. К. Чюрльоніс: Зараз і тоді”. Вона присвячена 150-річчю від дня народження художника і композитора Мікалоюса Костянтинаса Чюрльоніса. Експозиція включає понад 70 творів мистецтва та інсталяцій М. К. Чюрльоніса та сучасних художників. Основний акцент виставки – на інноваціях, глибині мислення і бачення Чюрльоніса: від морських глибин до неосяжного космосу. 

В межах візиту міністр культури та стратегічних комунікацій України ознайомився з діяльністю Українського центру у Вільнюсі — першого культурно-освітнього простору такого формату в країнах ЄС. Центр був створений 11 червня 2022 року за ініціативи та під патронатом першої леді України Олени Зеленської та першої леді Литви Діани Наусєдєнє для підтримки тимчасово переміщених українців. Нині його очолює Еріка Вайгінєнє. Центр став важливим осередком для адаптації, освіти та культурної взаємодії української громади в Литві. Також міністр переглянув виставку “Втрачене дитинство”.

Фото: Gustina Keturakytė
Фото: Gustina Keturakytė

 

Читайте також: Точицький обговорив із міністром культури Польщі збереження спільної історичної спадщини

З моменту відкриття в Центрі відбулося понад 4 тис. заходів для дітей і дорослих. Це освітні програми, мовні курси, психологічна підтримка, спортивно-оздоровчі та культурні ініціативи. Щороку тут організовується літній табір для дітей, а його діяльність отримує високу оцінку серед відвідувачів. Український центр став безпечним і комфортним простором для українців, місцем реалізації багатьох міжнародних проєктів і важливою платформою для взаємодії з литовською громадою.

Як повідомляв Укрінформ, у Сеймасі Литовської Республіки з 13 до 20 березня в рамках всеукраїнського проєкту “Військово-польовий Арт” проходила унікальна виставка “Мистецтво війни”.

Фото: Gintare Grigenaite



Джерело

Події

У Латвії вийшли переклади віршів українських військових

Published

on


У Латвії вийшла друком добірка перекладів поезії українських авторів-військовослужбовців, а в Угорщині – збірка віршів української письменниці Любові Якимчук “Абрикоси Донбасу”.

Як передає Укрінформ, про це повідомило “Читомо”.

Вірші Артура Дроня, Федора Рудого, Юлії (Тайри) Паєвської, Ігоря Мітрова і Сергія Рубніковича опублікували у латвійському культурному часописі Satori.

Передмову до публікації написала перекладачка Мара Полякова.

“Не проси про героїв того, на що сам не здатен” — так починається антологія військової поезії “Фронтмени”, що вийшла минулого року. Ці слова з вірша Миколи Кулінича могли народитися тільки там — на війні. Кожне слово у військовій поезії витримало перевірку реальністю, вони фізично несумісні з фальшем. Військова поезія — це пряма мова реальності. Ці переклади — найменше, що ми можемо зробити, вшановуючи та дякуючи за службу — і згадуючи тих колег з літературної спільноти, яких уже немає”, — зазначила Полякова.

З української мови поезію переклали Олеся Буркевич, Райвіс Капілінський, Мара Полякова, Юстіна Вернера і Лінда Вітума.

Збірка віршів “Абрикоси Донбасу” Любові Якимчук надрукована угорською мовою у видавництві Prae Kiadó.

Переклала книжку угорська поетка, соціальна антропологиня і перекладачка Діана Воннак.

“Пустирі, шахти, заводські димарі. І бронетранспортери. Очима Любові Якимчук Донбас постає гірко-солодкою, просторою сучасною казкою — місцем, де можна знову підхопити нитку українського авангарду, і водночас вже втраченим, окупованим домом, який вони втратили понад десять років тому. Замість того, щоб насильно відновлювати цілісність, авторка створює нову мову з повторів, мовних спотикань і гри слів. Саме цим новим голосом вона веде щоденник року, коли все змінилося. Мало де можна знайти такий сильний і неповторний голос у сучасній європейській поезії”, — йдеться в анотації до угорського видання.

Обкладинка створена на основі оригінальної. Над нею ще для українського видання працювала дизайнерка та ілюстраторка Оксана Йориш, зазначили в “Читомо”.

“Абрикоси Донбасу” — друга книжка Якимчук, яка вийшла у “Видавництві Старого Лева” влітку 2015 року.

Збірка потрапила в рейтинг “10 найкращих українських книг про АТО” за версією українського Forbes.

Читайте також: Уривки віршів українських поеток розмістили на станціях метро у Парижі

У 2018 році збірка побачила світ польською мовою, а у 2019-му її видали естонською.

Як повідомляв Укрінформ, видання Forbes.Ukraine оприлюднило перелік бестселерів українських авторів-військовослужбовців, що мали найбільші продажі протягом 2022-2025 років.

Фото: satori.lv



Джерело

Continue Reading

Події

Warner Bros. та Paramount підписали угоду на $110 мільярдів

Published

on



Транснаціональний медіаконгломерат Warner Bros Discovery погодився на те, що компанія Paramount Skydance придбає його в рамках угоди на 110 мільярдів доларів США, підписаної в п’ятницю, 27 лютого.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

«Netflix мав законне право подвоїти пропозицію Paramount. Як ви всі знаєте, вони зрештою вирішили цього не робити. Це призвело до підписання угоди з Paramount сьогодні вранці. Отже, на цьому все й закінчилося», – сказав Брюс Кемпбелл, головний директор з доходів та стратегії Warner Bros. під час зустрічі у п’ятницю вранці.

Зазначається, що вартість цієї угоди становить 110 млрд доларів США.

Paramount та Warner Bros. не відповіли на запити про коментарі.

Ця угода, яка є однією з найбільших «медіапотрясінь» у Голлівуді, створить одну з найбільших кіностудій у світі, що дозволить Paramount отримати доступ до скарбниці інтелектуальної власності Warner Bros., включаючи такі франшизи, як «Фантастичні звірі» та «Матриця».

Це також дозволить Paramount посилити свої стримінговий напрямок завдяки потенційному поєднанню HBO Max та Paramount+, що дозволить компанії отримати частку ринку та конкурувати з лідером ринку Netflix.

Раніше у Netflix заявили, що не купуватимуть транснаціональний медіаконгломерат Warner Bros. Discovery Inc.

Як повідомляв Укрінформ, 17 лютого Warner Bros. Discovery погодилася тимчасово поновити переговори щодо її продажу з конкуруючою голлівудською студією Paramount Skydance.

Фото: Dmitry Kropachev on Unsplash



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві покажуть фільм Миколи Шпиковського «Гегемон»

Published

on



У Києві в кінотеатрі “Жовтень” 28 лютого демонструватимуть стрічку Миколи Шпиковського “Гегемон” із живим музичним супроводом від Дмитра Радзецького.

Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.

Шпиковський у 1929–1930 роках зняв два свої головні українські фільми: іронічну комедію ситуацій “Шкурник” та авангардний шедевр “Хліб”.

Сьогодні обидва фільми вважаються важливими віхами в українському каноні. Утім, у часи свого виходу вони, як і сам автор, зазнали важкої ідеологічної критики.

Наступна стрічка, “Гегемон” (1930), стала ще однією спробою своєрідної реабілітації – цього разу вдалою (агітаційний “Хліб” звинуватили в занадто “абстрактно-умоглядній” естетиці та формалізмі).

У статті з відповідною назвою “Гегемон” (“Кіно”, №21–22, 1930) В. Левчук не стримувався в компліментах:

“Жодний фільм не зачеплює так глибоко робітниче нутро, тому й не дивно, що робітники зрозуміли, що це їх фільм і сприйняли його, як ні один із фільмів (…)

Режисер подав спробу нового жанру в кінематографі, що не має у основному центральних “героїв”, а лише осіб, що репрезентують певну групу чи колектив, і навіть в цій групі вони виконують загальну функцію (…)

Читайте також: У Манчестері відбувся показ фільму «Тіні забутих предків»

Шпиковський показав, що з, порівнюючи, невеликими коштами, в обмежний термін та заощадженням плівки можна зробити фільм і дійсно цей фільм, стає поруч найкращих картин, а по своїй тематиці – на першому місці, в загальній продукції радянської кінематографії”.

Як повідомляв Укрінформ, кінознавці виявили у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського рідкісні українськомовні копії кінофільмів за творами письменника.

Фото: credo



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.