Події
Точицький провів зустрічі для посилення культурної співпраці України, Литви та Латвії
Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький 20 березня у межах робочого візиту до Литви провів низку зустрічей, спрямованих на посилення співпраці та підтримки української культури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
У Вільнюсі Точицький та міністр культури Литовської Республіки Шарунас Бірутіс обговорили шляхи підтримки культурної спадщини України, підвищення кваліфікації фахівців у сфері реставрації, зміцнення інформаційної стійкості, а також заходи з підготовки до кризових ситуацій у цій сфері.
За словами Точицького, Україна та Литва мають спільний історичний досвід боротьби за свободу. “І саме єдність завжди була нашою силою. Важливо пам’ятати, що наша спільна спадщина є фундаментом для майбутнього, у якому ми разом будуємо сильну Європу”, – зауважив Точицький.
Український міністр подякував литовській стороні за всебічну підтримку України та, зокрема за приєднання до Декларації про посилення стійкості сектору культури в Україні, ухваленої на міжнародній конференції в Ужгороді. Також він висловив вдячність за спільні виставки та надзвичайну увагу до збереження української культури.
Міністри відвідали Реставраційний центр імені Пранаса Гудінаса, де поспілкувалися з його директоркою Юрате Сенвайтієне. Точицький висловив вдячність за реставрацію українських творів мистецтва, зокрема картин Марії Примаченко. Крім того, завдяки литовським реставраторам тепер у Клайпеді буде реалізований новий виставковий проєкт.
Загалом реставратори Центру дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв, а найближчим часом планують відновити ще 600 робіт.
Міністр культури та стратегічних комунікацій України відвідав Вільнюський Свято-Троїцький монастир. На сьогодні Ансамбль Василіянського монастиря з церквою Пресвятої Трійці залишається важливим духовним центром, місцем богослужінь, культурних та освітніх заходів для української громади Литви.

У Литовському національному музеї міністри культури України та Литви разом переглянули Міжнародну виставку “Київська Русь. Початок”. Вона проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи та розкриває багату історію, відповідаючи на питання хто заснував державу Київська Русь і продовжив традиції після її розпаду. На виставці представлені 700 експонатів, зокрема з українських музеїв — понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро.

У литовському Каунасі до міністрів приєдналася міністр культури Латвійської Республіки Агнесе Ласе. Під час спілкування Точицький висловив вдячність латвійській стороні за підтримку України. Він також зазначив, що Україна зацікавлена у розширенні співпраці з Латвією у сфері стратегічних комунікацій для ефективної протидії російській дезінформації та пропаганді.
Міністри разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє відвідали постійну експозицію Національного музею мистецтв Чюрльоніса у супроводі директора Музею Дайни Камараускєнє, а також взяли участь у відкритті виставки “Від бурштину до зірок разом з М. К. Чюрльоніс: Зараз і тоді”. Вона присвячена 150-річчю від дня народження художника і композитора Мікалоюса Костянтинаса Чюрльоніса. Експозиція включає понад 70 творів мистецтва та інсталяцій М. К. Чюрльоніса та сучасних художників. Основний акцент виставки – на інноваціях, глибині мислення і бачення Чюрльоніса: від морських глибин до неосяжного космосу.
В межах візиту міністр культури та стратегічних комунікацій України ознайомився з діяльністю Українського центру у Вільнюсі — першого культурно-освітнього простору такого формату в країнах ЄС. Центр був створений 11 червня 2022 року за ініціативи та під патронатом першої леді України Олени Зеленської та першої леді Литви Діани Наусєдєнє для підтримки тимчасово переміщених українців. Нині його очолює Еріка Вайгінєнє. Центр став важливим осередком для адаптації, освіти та культурної взаємодії української громади в Литві. Також міністр переглянув виставку “Втрачене дитинство”.
З моменту відкриття в Центрі відбулося понад 4 тис. заходів для дітей і дорослих. Це освітні програми, мовні курси, психологічна підтримка, спортивно-оздоровчі та культурні ініціативи. Щороку тут організовується літній табір для дітей, а його діяльність отримує високу оцінку серед відвідувачів. Український центр став безпечним і комфортним простором для українців, місцем реалізації багатьох міжнародних проєктів і важливою платформою для взаємодії з литовською громадою.
Як повідомляв Укрінформ, у Сеймасі Литовської Республіки з 13 до 20 березня в рамках всеукраїнського проєкту “Військово-польовий Арт” проходила унікальна виставка “Мистецтво війни”.
Фото: Gintare Grigenaite
Події
Для літературної премії «Воля» відібрали 95 книжок-претенденток
Журі державної літературної премії «Воля» розгляне 95 книжок, які номінували українські видавництва, а 5 жовтня оголосить довгі списки у трьох категоріях.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
Загалом українські видавництва номінували на премію «Воля» 106 книжок. Із них 10 не пройшли технічний відбір: книжки вийшли поза встановленим періодом, видавництва не надали необхідні документи, або жанр не збігався з категорією.
«Через літературу Україна розповідає про себе світові й осмислює власний досвід. 95 книжок у відборі літературної премії «Воля» – це різні погляди на нашу історію, культуру, людей, час, у якому ми живемо. Прагнемо, щоб премія відкривала книжки про Україну і від українських авторів ширшій аудиторії та давала їм більше простору для звучання», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Цьогоріч премія відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у трьох категоріях.
Найчисленнішою стала категорія «Найкраща українська прозова книжка», у якій журі розгляне 49 назв. У категорії «Найкраща українська документальна книжка» – 40 номінантів.
У категорії «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою» змагатимуться шість видань.
У цій номінації представлені книжки, вперше перекладені та опубліковані з 1 травня 2023 року до 30 квітня 2026 року.
«Сильні, цікаві, складні книжки здатні підтримати нас у найважчі часи. Я певна, що саме такі ми додамо в свої переліки читання на осінь завдяки довгим спискам «Волі». Розумію, що в умовах втрат, з якими зіткнулася книжкова сфера через російські обстріли, кожен акцент на українській книжці є ще й способом підтримати ринок», – наголосила заступниця міністра культури Богдана Лаюк.
Цьогоріч до складу журі премії «Воля» входять:
Ростислав Семків – голова журі, літературознавець і видавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент НаУКМА;
- Олександр Михед – письменник і військовослужбовець, лауреат премії імені Шевельова, член Українського ПЕН;
- Уям Блекер – шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL;
- Ірина Славінська – письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура, членкиня Українського ПЕН;
- Богдана Романцова – літературна критикиня, редакторка видавництва «Темпора», ведуча подкасту «Висока полиця».
Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет «Києво-Могилянська академія» започаткували ще одну державну літературну нагороду – премію «Воля».
Фото ілюстративне: Дія
Події
Мартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно
Американського режисера Мартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно – організації, яка проводить італійський аналог премії «Оскар».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.
Зазначається, що ініціатива щодо залучення Скорсезе виникла після призначення керівника італійського кінофестивалю Il Cinema Ritrovato Джанлуки Фарінеллі на посаду художнього керівника премії «Давід ді Донателло», яку вручає Академія італійського кіно.
Скорсезе у заяві до міністра культури Італії Алессандро Джулі висловив вдячність за таку пропозицію та підтвердив, що з честю приймає її.
«Італійське кіно було постійним джерелом натхнення протягом усього мого життя. Фільми, автори та художні традиції, що зародилися в Італії, глибоко вплинули як на моє розуміння кіно, так і на мою творчість. Для мене особливо важливо бути пов’язаним у цій посаді з Академією та премією «Давід ді Донателло», – зазначив Скорсезе.
Він додав, що вважає за честь підтримати прагнення Академії щодо міжнародної популяризації італійського кіно та долучитися до її культурних ініціатив.
Зі свого боку Джулі зазначив, що запропонував Скорсезе цю посаду, оскільки той уособлює глибокий зв’язок між італійською традицією та світовим кінематографом.
«Його готовність прийняти цю пропозицію є надзвичайним визнанням для нашого кіно та для Італії – землі його походження», – зауважив очільник Мінкульту Італії.
Для завершення процедури наглядова рада Академії італійського кіно має офіційно затвердити це рішення, однак це лише формальність, йдеться у повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2023 року відомий американський кінорежисер, лауреат премії «Оскар» Мартін Скорсезе звернувся до українців зі словами підтримки.
Фото: D@lY3D Abdelmaksoud
Події
Захисник Маріуполя видасть збірку поезій, написаних курячою кісточкою на робі у полоні
Готується до виходу збірка поезій захисника Маріуполя Андрія Петрука «Санаторій сатани», яку він написав курячою кісточкою на тюремній робі під час перебування у російському полоні.
Про це йдеться у публікації Укрінформу «Поезія на тюремній робі».
«До збірки увійшло близько 40 творів. Макет я створив власноруч під час нічної повітряної тривоги у лікарні. Зараз книга вже готується до виходу. Допомогли волонтери – вони оголосили збір коштів на видання, і необхідну суму зібрали буквально за кілька днів. Тож я невимовно вдячний усім небайдужим, хто підтримав мою мрію», – зазначив Петрук.
За майже чотири роки у російському полоні військовослужбовець 36 бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського Андрій Петрук створив понад 100 віршів та пісень. Він видряпував їх курячою кісточкою на штанах роби, вивчав напам’ять, а потім стирав, щоб записати нові.
Його першими поетичними рядками були: «Дочекайся мене, я молю!». Цей вірш він присвятив своїй коханій Юлії, яка чекала його з полону.
Після повернення в Україну через сильне емоційне потрясіння боєць спочатку не міг згадати написане. Згодом, оговтавшись, почав відновлювати в пам’яті та записувати все, що вдалося пригадати.
Так виникла ідея видати збірку поезій про життя в полоні. Назву довго шукати не довелося – «Санаторій сатани». Саме так українські військовослужбовці між собою називали місце, де перебували. Спочатку Андрій планував створити книгу лише для себе та своєї родини. Але коли показав написане друзям і знайомим, ті переконали, що ці твори мають побачити й інші.
За словами волонтерки Світлани Махонько, яка допомагає з виданням, книгу планують номінувати на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року».
Як повідомляв Укрінформ, у Миколаєві започаткували проєкт «Памʼятаємо. Чекаємо. Боремося», в межах якого у в міському просторі встановлюють таблички пам’яті на вшанування захисників та захисниць, які перебувають у полоні чи зникли безвісти.
Фото з архіву Андрія Петрука
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Усі новини6 днів agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Події1 тиждень agoнайбільше заявників у категорії ігрових фільмів і серіалів
-
Війна1 тиждень agoдо експлуатації у ЗСУ допустили дрон «Довбуш Т40»
-
Усі новини1 тиждень agoЗагинув Анатолій Ткач – що відомо про музиканта
-
Політика1 тиждень agoекснардеп заявив, що закликає своїх дітей емігрувати через війну
-
Усі новини6 днів agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
