Події
Точицький провів зустрічі для посилення культурної співпраці України, Литви та Латвії
Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький 20 березня у межах робочого візиту до Литви провів низку зустрічей, спрямованих на посилення співпраці та підтримки української культури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
У Вільнюсі Точицький та міністр культури Литовської Республіки Шарунас Бірутіс обговорили шляхи підтримки культурної спадщини України, підвищення кваліфікації фахівців у сфері реставрації, зміцнення інформаційної стійкості, а також заходи з підготовки до кризових ситуацій у цій сфері.
За словами Точицького, Україна та Литва мають спільний історичний досвід боротьби за свободу. “І саме єдність завжди була нашою силою. Важливо пам’ятати, що наша спільна спадщина є фундаментом для майбутнього, у якому ми разом будуємо сильну Європу”, – зауважив Точицький.
Український міністр подякував литовській стороні за всебічну підтримку України та, зокрема за приєднання до Декларації про посилення стійкості сектору культури в Україні, ухваленої на міжнародній конференції в Ужгороді. Також він висловив вдячність за спільні виставки та надзвичайну увагу до збереження української культури.
Міністри відвідали Реставраційний центр імені Пранаса Гудінаса, де поспілкувалися з його директоркою Юрате Сенвайтієне. Точицький висловив вдячність за реставрацію українських творів мистецтва, зокрема картин Марії Примаченко. Крім того, завдяки литовським реставраторам тепер у Клайпеді буде реалізований новий виставковий проєкт.
Загалом реставратори Центру дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв, а найближчим часом планують відновити ще 600 робіт.
Міністр культури та стратегічних комунікацій України відвідав Вільнюський Свято-Троїцький монастир. На сьогодні Ансамбль Василіянського монастиря з церквою Пресвятої Трійці залишається важливим духовним центром, місцем богослужінь, культурних та освітніх заходів для української громади Литви.

У Литовському національному музеї міністри культури України та Литви разом переглянули Міжнародну виставку “Київська Русь. Початок”. Вона проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи та розкриває багату історію, відповідаючи на питання хто заснував державу Київська Русь і продовжив традиції після її розпаду. На виставці представлені 700 експонатів, зокрема з українських музеїв — понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро.

У литовському Каунасі до міністрів приєдналася міністр культури Латвійської Республіки Агнесе Ласе. Під час спілкування Точицький висловив вдячність латвійській стороні за підтримку України. Він також зазначив, що Україна зацікавлена у розширенні співпраці з Латвією у сфері стратегічних комунікацій для ефективної протидії російській дезінформації та пропаганді.
Міністри разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє відвідали постійну експозицію Національного музею мистецтв Чюрльоніса у супроводі директора Музею Дайни Камараускєнє, а також взяли участь у відкритті виставки “Від бурштину до зірок разом з М. К. Чюрльоніс: Зараз і тоді”. Вона присвячена 150-річчю від дня народження художника і композитора Мікалоюса Костянтинаса Чюрльоніса. Експозиція включає понад 70 творів мистецтва та інсталяцій М. К. Чюрльоніса та сучасних художників. Основний акцент виставки – на інноваціях, глибині мислення і бачення Чюрльоніса: від морських глибин до неосяжного космосу.
В межах візиту міністр культури та стратегічних комунікацій України ознайомився з діяльністю Українського центру у Вільнюсі — першого культурно-освітнього простору такого формату в країнах ЄС. Центр був створений 11 червня 2022 року за ініціативи та під патронатом першої леді України Олени Зеленської та першої леді Литви Діани Наусєдєнє для підтримки тимчасово переміщених українців. Нині його очолює Еріка Вайгінєнє. Центр став важливим осередком для адаптації, освіти та культурної взаємодії української громади в Литві. Також міністр переглянув виставку “Втрачене дитинство”.
З моменту відкриття в Центрі відбулося понад 4 тис. заходів для дітей і дорослих. Це освітні програми, мовні курси, психологічна підтримка, спортивно-оздоровчі та культурні ініціативи. Щороку тут організовується літній табір для дітей, а його діяльність отримує високу оцінку серед відвідувачів. Український центр став безпечним і комфортним простором для українців, місцем реалізації багатьох міжнародних проєктів і важливою платформою для взаємодії з литовською громадою.
Як повідомляв Укрінформ, у Сеймасі Литовської Республіки з 13 до 20 березня в рамках всеукраїнського проєкту “Військово-польовий Арт” проходила унікальна виставка “Мистецтво війни”.
Фото: Gintare Grigenaite
Події
На Закарпатті митці з семи країн створюють роботи для «Карпатського скульптурного шляху»
На Закарпатті проходить Міжнародний скульптурний симпозіум у межах проєкту «Карпатський скульптурний шлях».
Про це у Фейсбуці повідомив департамент культури Закарпатської ОВА, передає Укрінформ.
«По 29 вересня на Закарпатті проходить Міжнародний скульптурний симпозіум, організатором якого виступає ГО «Про Арте – Мункач» під керівництвом відомого скульптора Петра Матла. Захід є частиною масштабного проєкту «Карпатський скульптурний шлях»», – йдеться в повідомленні.
Головна мета проєкту – збереження та примноження мистецької спадщини Карпатського регіону, підтримка культурного й сільського туризму, створення сучасних естетичних просторів для громад.
Усі створені під час симпозіуму монументальні роботи передаються в дар громадам і поповнюють маршрут «Карпатський скульптурний шлях», який нині простягається більш як на 250 кілометрів Закарпаттям та прикордонними територіями сусідніх країн ЄС.
Цього року захід об’єднав митців із семи країн світу: України (Людмила та Юрій Мисько), Угорщини (Чонад Беретваш), Румунії (Еуген Петрі), Франції (Марго Лассале), Португалії (Тієрі Ферейра), Мексики (Сабріна Коко) та Аргентини (Крістіан Алваренга).
Упродовж двох тижнів скульптори працюватимуть над витворами на філософські та соціальні теми: «Легенди Закарпаття», «Міст – символ зв’язку між культурами», «Сім’я – зв’язок між поколіннями» та «Прощання зі зброєю – послання миру».
Творчою локацією симпозіуму став простір санаторію «Квітка полонини» у селі Солочині Мукачівського району, який відкритий для відвідування усіх охочих спостерігати за роботою майстрів. Симпозіум завершиться, я готові скульптури презентують 29 вересня о 16:00 під час урочистого закриття.
Як повідомляв Укрінформ, проєкт «Карпатський скульптурний шлях» розвивається з 2013 року та є прикладом ефективної культурної дипломатії та інструментом розвитку туристичного потенціалу прикордонних регіонів України та країн ЄС.
Фото: Департамент культури Закарпатської ОДА, Фейсбук
Події
У Києві покажуть добірку короткометражних фільмів «Українська нова хвиля. На зближення»
У Києві 22 вересня відбудеться прем’єрний показ добірки короткометражних фільмів “Українська нова хвиля. На зближення”.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Цього року ключовою темою альманаху стало дослідження близькості на тлі найбільш несприятливих умов – війни, що триває.
До альманаху увійшли такі фільми-призери міжнародних та українських кінофестивалів, амбітні дебюти і студентські роботи:
- “Тепер все”, режисерка Ліза Ігнатьєва;
- “Котик та Песик шукать дім”, режисер Георгій Гогатадзе;
- “Природний баланс”, режисер Олександр Миронюк;
- “Креветки, Вимикач, Бичок і Пляшечка”, режисерка Olha Vitenko;
- “Прелюдія”, режисерка Аліна Панасенко;
- “Комендантська година”, режисерка Liza Toptyhina.
Як повідомляв Укрінформ, документальний фільм “Сліди” режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк представить Україну на 99-й премії “Оскар” у категорії “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”.
Події
На Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
Археологи під час дослідження Глинського поселення на Полтавщині знайшли нові матеріали періоду X-XV століть.
Про це Укрінформу розповів провідний науковий співробітник Історико-культурного заповідника «Більськ» кандидат історичних наук Юрій Пуголовок.
Науковці працювали в урочищі Леваднюкова гора. Ця ділянка вже досліджувалася у попередні роки. Цьогоріч розкрили близько 80 квадратних метрів території. Науковці виявили господарські ями та інші археологічні об’єкти.
Дослідники зібрали кілька тисяч фрагментів кераміки та індивідуальних знахідок. Серед них – металеві й кістяні вироби, прикраси, деталі одягу, монети, елементи озброєння та предмети особистого благочестя.
«Нас цікавила не якась конкретна знахідка, а сама структура цієї частини пам’ятки: коли вона почала використовуватися, як змінювалася забудова, які господарські об’єкти тут існували і, головне, що відбувалося з поселенням після давньоруського часу. Саме останнє виявилося особливо цікавим», – зазначив Пуголовок.
За його словами, найраніші матеріали з цієї ділянки датуються приблизно серединою X століття. Найпізніші належать до XV століття. Таким чином, археологи простежили використання одного простору протягом майже п’яти століть. Водночас, наголошує Пуголовок, це не свідчить про безперервне життя на ділянці протягом усього цього часу. Археологічні матеріали показують різну інтенсивність використання території, зміни забудови, перебудови та можливі перерви.

Особливу увагу дослідники приділили матеріалам XIII–XV століть. Вони дають змогу скласти уявлення про долю Глинського після монгольської навали.
«Він показує, що після монгольської навали ця територія не перетворилася на порожній простір. Тому постмонгольське Глинське дедалі більше постає не як “післямова” до давньоруського поселення, а як окремий важливий період його історії», – сказав науковець.
За його словами, постмонгольський горизонт був відомий дослідникам і раніше, але тепер він представлений значно ширшим набором археологічних матеріалів.

«Говорити, що ми цього року “відкрили” XIII-XV століття, було б неправильно. Інша річ, що зараз цей період стає набагато краще археологічно наповненим. Це дозволяє ставити нові питання: хто жив тут після розпаду давньоруської політичної системи, як була організована ця спільнота, якими були її зв’язки зі степом, Золотою Ордою та Великим князівством Литовським», – сказав Пуголовок.
Як повідомляв Укрінформ, у скіфському кургані на Полтавщині археологи знайшли кістки дитини та золоті намистини.
Фото надані Юрієм Пуголовком
-
Усі новини1 тиждень agoщо сказала в інтервʼю Настя Каменських, окрім кісти від мови (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoBluetti представила потужну станцію Pioneer 5000 (фото)
-
Події1 тиждень agoДовженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок
-
Усі новини1 тиждень agoжінка вийшла заміж за злочинця, засудженого до смертної кари (фото)
-
Політика1 тиждень agoМосква не повинна увійти в зиму з розумінням, що терор України зійде їй з рук
-
Війна1 тиждень agoПамʼяті прикордонника, старшого лейтенанта Максима Шмирка
