Події
Точицький провів зустрічі для посилення культурної співпраці України, Литви та Латвії
Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький 20 березня у межах робочого візиту до Литви провів низку зустрічей, спрямованих на посилення співпраці та підтримки української культури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
У Вільнюсі Точицький та міністр культури Литовської Республіки Шарунас Бірутіс обговорили шляхи підтримки культурної спадщини України, підвищення кваліфікації фахівців у сфері реставрації, зміцнення інформаційної стійкості, а також заходи з підготовки до кризових ситуацій у цій сфері.
За словами Точицького, Україна та Литва мають спільний історичний досвід боротьби за свободу. “І саме єдність завжди була нашою силою. Важливо пам’ятати, що наша спільна спадщина є фундаментом для майбутнього, у якому ми разом будуємо сильну Європу”, – зауважив Точицький.
Український міністр подякував литовській стороні за всебічну підтримку України та, зокрема за приєднання до Декларації про посилення стійкості сектору культури в Україні, ухваленої на міжнародній конференції в Ужгороді. Також він висловив вдячність за спільні виставки та надзвичайну увагу до збереження української культури.
Міністри відвідали Реставраційний центр імені Пранаса Гудінаса, де поспілкувалися з його директоркою Юрате Сенвайтієне. Точицький висловив вдячність за реставрацію українських творів мистецтва, зокрема картин Марії Примаченко. Крім того, завдяки литовським реставраторам тепер у Клайпеді буде реалізований новий виставковий проєкт.
Загалом реставратори Центру дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв, а найближчим часом планують відновити ще 600 робіт.
Міністр культури та стратегічних комунікацій України відвідав Вільнюський Свято-Троїцький монастир. На сьогодні Ансамбль Василіянського монастиря з церквою Пресвятої Трійці залишається важливим духовним центром, місцем богослужінь, культурних та освітніх заходів для української громади Литви.
У Литовському національному музеї міністри культури України та Литви разом переглянули Міжнародну виставку “Київська Русь. Початок”. Вона проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи та розкриває багату історію, відповідаючи на питання хто заснував державу Київська Русь і продовжив традиції після її розпаду. На виставці представлені 700 експонатів, зокрема з українських музеїв — понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро.
У литовському Каунасі до міністрів приєдналася міністр культури Латвійської Республіки Агнесе Ласе. Під час спілкування Точицький висловив вдячність латвійській стороні за підтримку України. Він також зазначив, що Україна зацікавлена у розширенні співпраці з Латвією у сфері стратегічних комунікацій для ефективної протидії російській дезінформації та пропаганді.
Міністри разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє відвідали постійну експозицію Національного музею мистецтв Чюрльоніса у супроводі директора Музею Дайни Камараускєнє, а також взяли участь у відкритті виставки “Від бурштину до зірок разом з М. К. Чюрльоніс: Зараз і тоді”. Вона присвячена 150-річчю від дня народження художника і композитора Мікалоюса Костянтинаса Чюрльоніса. Експозиція включає понад 70 творів мистецтва та інсталяцій М. К. Чюрльоніса та сучасних художників. Основний акцент виставки – на інноваціях, глибині мислення і бачення Чюрльоніса: від морських глибин до неосяжного космосу.
В межах візиту міністр культури та стратегічних комунікацій України ознайомився з діяльністю Українського центру у Вільнюсі — першого культурно-освітнього простору такого формату в країнах ЄС. Центр був створений 11 червня 2022 року за ініціативи та під патронатом першої леді України Олени Зеленської та першої леді Литви Діани Наусєдєнє для підтримки тимчасово переміщених українців. Нині його очолює Еріка Вайгінєнє. Центр став важливим осередком для адаптації, освіти та культурної взаємодії української громади в Литві. Також міністр переглянув виставку “Втрачене дитинство”.
З моменту відкриття в Центрі відбулося понад 4 тис. заходів для дітей і дорослих. Це освітні програми, мовні курси, психологічна підтримка, спортивно-оздоровчі та культурні ініціативи. Щороку тут організовується літній табір для дітей, а його діяльність отримує високу оцінку серед відвідувачів. Український центр став безпечним і комфортним простором для українців, місцем реалізації багатьох міжнародних проєктів і важливою платформою для взаємодії з литовською громадою.
Як повідомляв Укрінформ, у Сеймасі Литовської Республіки з 13 до 20 березня в рамках всеукраїнського проєкту “Військово-польовий Арт” проходила унікальна виставка “Мистецтво війни”.
Фото: Gintare Grigenaite
У Харкові 28-30 серпня пройде книжковий фестиваль “Літературний Ярмарок”, де відбудуться 38 подій за участю майже 100 письменників, музикантів, видавців і культурних діячів.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Ярмарок організований Благодійним фондом Сергія Жадана за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Основна програма відбуватиметься у ЄрміловЦентрі на майдані Свободи, 4. Події проходитимуть паралельно на двох сценах, які назвали Чиж і Щиглик – на честь персонажів “Байок Харківських” Григорія Сковороди.
28 серпня відбудеться відкриття фестивалю за участю гурту “Курган & Agregat” і Сергія Жадана.
Упродовж дня відбудеться розмова про відновлення книжкової галузі за участю представників влади й видавців, музичний виступ Мар’яни Садовської, дискусія про Василя Стуса із Сергієм Жаданом, Ростиславом Семківим, Вахтангом Кіпіані та Олександром Красовицьким.
Юрій Андрухович проведе авторську зустріч “Сторінками недописаної книги. Вибране з роману”, а завершить програму сцени Чиж презентація альманаху “Літературний Ярмарок”.
На другій сцені цього дня Ярина Цимбал та Олена Рибка проведуть лекцію-гру про українську класику, Кіпіані прочитає лекцію про українських письменників і Національний Пантеон, а Центральна наукова бібліотека Каразінського університету представить виставку рідкісних видань про літературний Харків 1920-1930-х років.
Також презентують антологію воєнної літератури “4.5.0.”, а Діна Чмуж і Євгеній Володченко покажуть музично-поетичний перформанс.
У суботу, 29 серпня, Олександр Савчук прочитає лекцію про український архітектурний модерн, Красовицький проведе авторську зустріч із Жаданом, а Юрій Луценко презентує дебютну книжку “Птах і Фікус. Смертельна відпустка”.
Також у програмі – друга частина “Розмов із Кумом” за участю Андрія Кокотюхи й Сергія Жадана, музично-поетичний вечір Олега Каданова та Стаса Кононова і подія Українського ПЕН “Сковорода та його друзі. Філософія, поезія, музика”. У ній візьмуть участь Володимир Єрмоленко, Вахтанґ Кебуладзе, Микола Сіома, Катерина Калитко, Дмитро Лазуткін, Світлана Поваляєва та Ярина Чорногуз.
На сцені “Щиглик” Юлія Ілюха та Марія Малєвська говоритимуть про використання російської культури як інструменту Кремля, Вікторія Белім проведе авторську зустріч, Богдан Червак презентує книжку “Андрій Мельник”, а Артур Дронь і Сергій Жадан говоритимуть про літературу, любов і Сковороду. День завершать сковородинівські поетичні читання за участю Юлії Мусаковської, Юлії Паєвської (Тайри), Людмили й Руслана Горових та Олександра Ірванця.
У неділю, 30 серпня, запланована дискусія про українсько-польські відносини за участю Едвіна Бендика, Ярослава Ґодуна, Володимира Єрмоленка й Вахтанга Кіпіані.
Мар’яна Савка і Зіновій Карач покажуть музично-поетичний перформанс, Дар’я Криж представить книжку “Подорож на Схід”, а польський репортажист Войцех Тохман зустрінеться із Жаданом.
Макс Кідрук проведе авторську зустріч про роман “Колапс”, Дар’я Бура презентує книжку “Харків, ми жили в метро”, а окрему подію присвятять пам’яті художниці й поетки Ніки Кожушко. Олександр Ірванець проведе авторську зустріч, а Сергій Жадан, Мар’яна Савка, Андрій Хаєцький та Ігор Мітров говоритимуть про те, як письменники створюють культурні середовища під час війни.
Завершить фестиваль концертна програма “Підземний ЯрмаROCK” за участю OKAZIA, Monkey Business та гурту “Жадан і Собаки”. Концерт відбудеться на безпечній локації, яку повідомлять зареєстрованим учасникам у день події. Для нього передбачена окрема реєстрація.
Упродовж усіх трьох днів у ЄрміловЦентрі також працюватиме тимчасова редакція “Радіо Хартія”. Відвідувачі зможуть спостерігати за відкритими записами розмов із письменниками, митцями та гостями фестивалю.
Вхід на основні події фестивалю вільний за попередньою реєстрацією.
Як повідомляв Укрінформ, Одеський літературний фестиваль Port-2026, який відбудеться 5-6 вересня, оприлюднив програму та фокус-тему.
Фото надане Суспільному Маргаритою Корн
Афіші в тексті: Літературний Ярмарок, Facebook
У Києві в Музеї книги і друкарства України відкрили експозицію робіт художника Єгора Толкунова «Херсон, який неможливо вкрасти».
Про це повідомила КМДА, передає Укрінформ.
Значна частина картин художника зберігалася у Херсонському художньому музеї імені Олексія Шовкуненка та була викрадена російськими загарбниками під час незаконного вивезення музейної колекції восени 2022 року.
За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, ця виставка цінна тим, що допомагає зберігати пам’ять, яку Росія намагається стерти разом із музейними колекціями, – пам’ять про Херсон і його людей, про українську культуру, яку неможливо вкрасти чи знищити.
“Кожне збережене ім’я митця, кожна робота, яку ми продовжуємо бачити та досліджувати, – це наш спосіб не дозволити окупантам переписати нашу історію. Сьогодні ми особливо гостро відчуваємо, наскільки важливо підтримувати Херсон і нагадувати про нього”, – зауважив Мондриївський.
Художник народився 18 липня 1943 року в селі Петрівка Генічеського району Херсонської області. У 1969-му закінчив Республіканське художнє училище в Кишиневі, навчався у реставраційних майстернях імені І.Грабаря у Москві, працював художником-реставратором у Бердянському художньому музеї. Від 1971 року працював у Херсонських художньо-виробничих майстернях, а з 1974-го був членом Національної спілки художників України.
Творчий доробок Толкунова охоплює різні періоди та мистецькі пошуки – від картин у “суворому” стилі радянського періоду та реалістичних і романтичних образів до конструктивних експериментів і живописної абстракції. Важливе місце у його творчості посідали тематичні полотна та портрети. Художник досліджував людину, її внутрішній світ, зв’язок минулого, сучасного і майбутнього. В останні роки життя його живопис став вільнішим за пластикою мазка та сміливішим у поєднанні кольорів.
У березні 2026 року співробітники Херсонського художнього музею ідентифікували дві роботи художника – “Автопортрет” 1987 року та “Ливарний цех” 1980 року. Їх виявили на фотографії Центрального музею Тавриди в окупованому Криму. Обидва полотна були серед експонатів, незаконно вивезених російськими загарбниками з Херсона.
У квітні 2026 року заочно повідомили про підозру незаконному директору Центрального музею Тавриди у викраденні майже 11 тисяч експонатів Херсонського художнього музею. Йому інкримінують воєнний злочин, вчинений групою осіб за попередньою змовою.
“Виставка “Херсон, який неможливо вкрасти” нагадує, що разом із музейними експонатами Росія не може викрасти пам’ять про українських митців, їхню творчість та історію українського Півдня”, – зауважили у КМДА.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2026 року у приміщенні Міністерства закордонних справ була представлена високоякісними артпринтами колекція Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, яку викрали російські загарбники .
Фото: Музей книги і друкарства України, Facebook, kyivcity.gov.ua
На 64-му Нью-Йоркському кінофестивалі, який триватиме з 25 вересня по 12 жовтня, відбудеться показ відреставрованого фільму Юрія Іллєнка “Криниця для спраглих”.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.
Стрічка була створена на кіностудії імені Олександра Довженка у 1965 році.
“Це не просто кіно. Це чиста візуальна поезія, загорнута у форму притчі. Це історія про літнього чоловіка, який доглядає криницю та ділиться водою з кожним подорожнім. У вимираючому селі він стає живим містком між минулим і теперішнім. Його спогади та реальність переплітаються, перетворюючи стрічку на глибоку філософську поему про час, пам’ять та наше коріння”, – зазначили у спілці.
Для Іллєнка (оператора геніальних “Тіней забутих предків”) цей фільм став режисерським дебютом. І одразу потрапив під ніж тоталітарної цензури. Радянська влада, злякавшись українського змісту стрічки, просто заборонила її на понад 20 років. Глядачі змогли побачити її лише наприкінці 80-х років.
Компанія Fixafilm філігранно відреставрувала кожен кадр, і тепер весь світ має змогу побачити унікальний візуальний стиль українського поетичного кіно у високій якості.
Нью-Йоркський кінофестиваль (NYFF) – один із найстаріших і найпрестижніших кінофестивалів у США, який не має конкурсної програми, а фокусується на демонстрації найкращих нових досягнень світового кінематографа.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві 26 серпня відбудеться ретроспективний показ стрічки Кіри Муратової “Астенічний синдром”.
Фото: Dovzhenko Centre
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Крісті Новінгз – що відомо про акторку
-
Ексклюзиви1 тиждень agoНайважча зима 2026–2027: чи готова Україна і чому влада б’є на сполох,
-
Політика1 тиждень agoЧи зміниться політика США після виборів до Конгресу?
-
Події1 тиждень agoНа Вінниччині до переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще дев’ять елементів
-
Усі новини1 тиждень agoКеті Перрі та Джастін Трюдо
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині судитимуть двох людей за шахрайство з держдотаціями на неіснуючих овець
-
Війна1 тиждень agoУ Севастополі підірвали екскомандира підводного човна «Запоріжжя», який перейшов на бік росіян