Connect with us

Події

Точицький провів зустрічі для посилення культурної співпраці України, Литви та Латвії

Published

on


Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький 20 березня у межах робочого візиту до Литви провів низку зустрічей, спрямованих на посилення співпраці та підтримки української культури. 

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

У Вільнюсі Точицький та міністр культури Литовської Республіки Шарунас Бірутіс обговорили шляхи підтримки культурної спадщини України, підвищення кваліфікації фахівців у сфері реставрації, зміцнення інформаційної стійкості, а також заходи з підготовки до кризових ситуацій у цій сфері.

За словами Точицького, Україна та Литва мають спільний історичний досвід боротьби за свободу. “І саме єдність завжди була нашою силою. Важливо пам’ятати, що наша спільна спадщина є фундаментом для майбутнього, у якому ми разом будуємо сильну Європу”, – зауважив Точицький.

Український міністр подякував литовській стороні за всебічну підтримку України та, зокрема за приєднання до Декларації про посилення стійкості сектору культури в Україні, ухваленої на міжнародній конференції в Ужгороді. Також він висловив вдячність за спільні виставки та надзвичайну увагу до збереження української культури.

Міністри відвідали Реставраційний центр імені Пранаса Гудінаса, де поспілкувалися з його директоркою Юрате Сенвайтієне. Точицький висловив вдячність за реставрацію українських творів мистецтва, зокрема картин Марії Примаченко. Крім того, завдяки литовським реставраторам тепер у Клайпеді буде реалізований новий виставковий проєкт.

Загалом реставратори Центру дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв, а найближчим часом планують відновити ще 600 робіт. 

Міністр культури та стратегічних комунікацій України відвідав Вільнюський Свято-Троїцький монастир. На сьогодні Ансамбль Василіянського монастиря з церквою Пресвятої Трійці залишається важливим духовним центром, місцем богослужінь, культурних та освітніх заходів для української громади Литви.



 
Читайте також: ЮНЕСКО і Євросоюз запустили проєкт збереження єврейської документальної спадщини в Україні

У Литовському національному музеї міністри культури України та Литви разом переглянули Міжнародну виставку “Київська Русь. Початок”. Вона проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи та розкриває багату історію, відповідаючи на питання хто заснував державу Київська Русь і продовжив традиції після її розпаду. На виставці представлені 700 експонатів, зокрема з українських музеїв — понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро.

У литовському Каунасі до міністрів приєдналася міністр культури Латвійської Республіки Агнесе Ласе. Під час спілкування Точицький висловив вдячність латвійській стороні за підтримку України. Він також зазначив, що Україна зацікавлена у розширенні співпраці з Латвією у сфері стратегічних комунікацій для ефективної протидії російській дезінформації та пропаганді.

Фото: Міністерство культури Литви
Фото: Міністерство культури Литви

Міністри разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє відвідали постійну експозицію Національного музею мистецтв Чюрльоніса у супроводі директора Музею Дайни Камараускєнє, а також взяли участь у відкритті виставки “Від бурштину до зірок разом з М. К. Чюрльоніс: Зараз і тоді”. Вона присвячена 150-річчю від дня народження художника і композитора Мікалоюса Костянтинаса Чюрльоніса. Експозиція включає понад 70 творів мистецтва та інсталяцій М. К. Чюрльоніса та сучасних художників. Основний акцент виставки – на інноваціях, глибині мислення і бачення Чюрльоніса: від морських глибин до неосяжного космосу. 

В межах візиту міністр культури та стратегічних комунікацій України ознайомився з діяльністю Українського центру у Вільнюсі — першого культурно-освітнього простору такого формату в країнах ЄС. Центр був створений 11 червня 2022 року за ініціативи та під патронатом першої леді України Олени Зеленської та першої леді Литви Діани Наусєдєнє для підтримки тимчасово переміщених українців. Нині його очолює Еріка Вайгінєнє. Центр став важливим осередком для адаптації, освіти та культурної взаємодії української громади в Литві. Також міністр переглянув виставку “Втрачене дитинство”.

Фото: Gustina Keturakytė
Фото: Gustina Keturakytė

 

Читайте також: Точицький обговорив із міністром культури Польщі збереження спільної історичної спадщини

З моменту відкриття в Центрі відбулося понад 4 тис. заходів для дітей і дорослих. Це освітні програми, мовні курси, психологічна підтримка, спортивно-оздоровчі та культурні ініціативи. Щороку тут організовується літній табір для дітей, а його діяльність отримує високу оцінку серед відвідувачів. Український центр став безпечним і комфортним простором для українців, місцем реалізації багатьох міжнародних проєктів і важливою платформою для взаємодії з литовською громадою.

Як повідомляв Укрінформ, у Сеймасі Литовської Республіки з 13 до 20 березня в рамках всеукраїнського проєкту “Військово-польовий Арт” проходила унікальна виставка “Мистецтво війни”.

Фото: Gintare Grigenaite



Джерело

Події

Spyglass працює вже над восьмим фільмом франшизи «Крик»

Published

on



Кінокомпанія Spyglass Entertainment працює вже над восьмим фільмом жахів франшизи «Крик» (Scream).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Hollywood Reporter.

Лілла та Нора Цукерман, більш відомі як сестри Цукерман, напишуть сценарій для восьмої частини «Крику».

Зазначається, що робота над «Криком 8» розпочалася після успіху фільму «Крик 7» з акторкою Анною Камп, який вийшов 27 лютого цього року та став найкасовішим фільмом франшизи.

Стрічка заробила понад 200 мільйонів доларів США по всьому світу.

Раніше цього місяця американський кінорежисер і творець «Крик» Кевін Вільямсон заявив, що не братиме участь у режисурі восьмого фільму цієї франшизи.

«Для наступного «Крику» я, мабуть, зроблю крок убік, і просто знову буду частиною родини», – сказав він.

Читайте також: Сиквел трилера «Служниця» вийде у прокат у грудні 2027 року

Як повідомляв Укрінформ, зірка американської франшизи фільму жахів «Крик» Мелісса Баррера зіграє разом із голлівудським актором Джоном Траволтою у трилері «Чорні припливи» (Black Tides).

Фото: IMDb



Джерело

Continue Reading

Події

Розвідка назвала імена російських археологів, які проводять незаконні розкопки на ТОТ

Published

on



Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інформацію про 20 викрадених росіянами українських культурних цінностей, а також сімох осіб, причетних до незаконних археологічних робіт, викривлення історії та виправдання захоплення українських територій.

Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.

У розділі “Викрадена спадщина” порталу War&Sanctions оприлюднена інформація щодо 20 викрадених українських культурних цінностей, двох музеїв на тимчасово захоплених територіях України, а також сімох осіб , причетних до незаконних археологічних робіт, викривлення історії та виправдання захоплення українських територій.

Серед них Едуард Кравченко та Віталій Войтенко — наукові співробітники так званого “Донецького республіканського краєзнавчого музею”.

Вони брали участь у нелегальних археологічних розкопках на тимчасово захопленій території Донецької області у районах Приазов’я та Донецького кряжу.

Кравченко безпосередньо очолював такі експедиції, а Войтенко, окрім іншого, є учасником збройної агресії проти України у складі ЗС РФ.

Також це заступник міністра науки і вищої освіти РФ Костянтин Могильовський — співголова очолюваного Сергієм Наришкіним російського історичного товариства, яке поширює викривлені історичні наративи з метою виправдання війни та захоплення українських територій.

Крім того, оприлюднені дані про 20 культурних цінностей, викрадених з археологічних об’єктів на тимчасово окупованому Кримському півострові (зокрема некрополя Киз-Аул і кургану “Госпітальний”), а також із Новокаховської міської картинної галереї та заповідника “Кам’яна могила”.

Читайте також: Росіяни продовжують знищувати Ханський палац у Бахчисараї – правозахисники

Як повідомляв Укрінформ, польські спецслужби затримали на початку грудня 2025 року у Варшаві відомого російського археолога, працівника Ермітажу Олександра Бутягіна, якого Україна оголосила у міжнародний розшук за проведення нелегальних розкопок у Криму.

У Польщі він перебував проїздом, подорожуючи з Нідерландів на Балкани. В Європі російський вчений проводив серію лекцій про археологію.

Читайте також: Кравченко – про справу Бутягіна: Це перший успішний кейс екстрадиції росіянина на запит України

Українська прокуратура оголосила його в розшук у листопаді цього року за керування нелегальними археологічними експедиціями у Криму з 2014 року. Зокрема його група вела без відповідних дозволів української влади нелегальні розкопки у стародавньому місті Мірмекій на березі Керченської протоки у Криму. За інформацією українських слідчих, у результаті цих дій частково знищено об’єкти культурної спадщини, збитки оцінені у 200 млн грн. За цей злочин росіянину загрожує 10 років ув’язнення.

Окружний суд у Варшаві визнав юридично допустимою екстрадицію Бутягіна до України.

Фото: www.trthaber.com, ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Події

У Переяславі знайшли кістку мамонта, якій 25 000 років

Published

on


Бійці мобільної вогневої групи виявили на околицях Переяслава Київської області частину кістки мамонта, якій 25 тисяч років, і передали до палеонтологічної колекції місцевого заповідника.

Як передає Укрінформ, про це Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав”  повідомив у Фейсбуці.

“27 березня співробітникам науково-дослідного сектору “Археологічна експедиція” Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав” передано для вивчення, збереження та експонування епіфіз кульшового суглоба мамонта (частина стегнової кістки). Його знайшли бійці мобільної вогневої групи ДФТГ-2 “Переяслав” Добровільне формування територіальної громади №2) на південно-східних околицях міста Переяслав Бориспільського району Київської області”, – ідеться у повідомленні.

Визначення та атрибуцію знахідки здійснив кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології кам’яної доби Інституту археології Національної академії наук України Дмитро Ступак. За його словами, “потрібно дивитися це місце, чи є там ще щось? Як кремінь пов’язаний із фауністичними знахідками? Можливі різні варіанти, можливо всі знахідки одночасові? Тоді треба шукати палеолітичну стоянку. Поки мало знахідок, але місце цікаве для подальших обстежень”.

Археологи заповідника Олександр Прядко та Олександр Павлик обстежили згадану локацію, проте інших чи одночасових знахідок не виявили.

Зазначається, що у цьому ж місці у 2021 році археологи виявили фауністичні рештки і крем’яний наконечник цього ж періоду. На думку науковців, це могли бути перші сигнали про раніше невідому пам’ятку палеоліту на околицях Переяслава.

Читайте також: Біля Галича археологи виявили колекцію скляних намистин X-XIII століть

Науковці подякували бійцям “за поповнення знань про давно минулі часи, а також за доповнення колекції” і зазначили, що “ця інформація суттєво змінює вагу знахідки – тепер це не просто випадкова кістка, а частина потенційного археологічного об’єкта”

Як повідомляв Укрінформ, воїни Січеславської бригади спільно з музейниками, волонтерами та благодійниками евакуювали з Васильківки Синельниківського району Дніпропетровської області половецькі баби XI–XIII століть – унікальні кам’яні пам’ятки степової доби.

Фото: Заповідник Переяслав



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.