Події
Точицький провів зустрічі для посилення культурної співпраці України, Литви та Латвії
Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький 20 березня у межах робочого візиту до Литви провів низку зустрічей, спрямованих на посилення співпраці та підтримки української культури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
У Вільнюсі Точицький та міністр культури Литовської Республіки Шарунас Бірутіс обговорили шляхи підтримки культурної спадщини України, підвищення кваліфікації фахівців у сфері реставрації, зміцнення інформаційної стійкості, а також заходи з підготовки до кризових ситуацій у цій сфері.
За словами Точицького, Україна та Литва мають спільний історичний досвід боротьби за свободу. “І саме єдність завжди була нашою силою. Важливо пам’ятати, що наша спільна спадщина є фундаментом для майбутнього, у якому ми разом будуємо сильну Європу”, – зауважив Точицький.
Український міністр подякував литовській стороні за всебічну підтримку України та, зокрема за приєднання до Декларації про посилення стійкості сектору культури в Україні, ухваленої на міжнародній конференції в Ужгороді. Також він висловив вдячність за спільні виставки та надзвичайну увагу до збереження української культури.
Міністри відвідали Реставраційний центр імені Пранаса Гудінаса, де поспілкувалися з його директоркою Юрате Сенвайтієне. Точицький висловив вдячність за реставрацію українських творів мистецтва, зокрема картин Марії Примаченко. Крім того, завдяки литовським реставраторам тепер у Клайпеді буде реалізований новий виставковий проєкт.
Загалом реставратори Центру дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв, а найближчим часом планують відновити ще 600 робіт.
Міністр культури та стратегічних комунікацій України відвідав Вільнюський Свято-Троїцький монастир. На сьогодні Ансамбль Василіянського монастиря з церквою Пресвятої Трійці залишається важливим духовним центром, місцем богослужінь, культурних та освітніх заходів для української громади Литви.
У Литовському національному музеї міністри культури України та Литви разом переглянули Міжнародну виставку “Київська Русь. Початок”. Вона проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи та розкриває багату історію, відповідаючи на питання хто заснував державу Київська Русь і продовжив традиції після її розпаду. На виставці представлені 700 експонатів, зокрема з українських музеїв — понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро.
У литовському Каунасі до міністрів приєдналася міністр культури Латвійської Республіки Агнесе Ласе. Під час спілкування Точицький висловив вдячність латвійській стороні за підтримку України. Він також зазначив, що Україна зацікавлена у розширенні співпраці з Латвією у сфері стратегічних комунікацій для ефективної протидії російській дезінформації та пропаганді.
Міністри разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє відвідали постійну експозицію Національного музею мистецтв Чюрльоніса у супроводі директора Музею Дайни Камараускєнє, а також взяли участь у відкритті виставки “Від бурштину до зірок разом з М. К. Чюрльоніс: Зараз і тоді”. Вона присвячена 150-річчю від дня народження художника і композитора Мікалоюса Костянтинаса Чюрльоніса. Експозиція включає понад 70 творів мистецтва та інсталяцій М. К. Чюрльоніса та сучасних художників. Основний акцент виставки – на інноваціях, глибині мислення і бачення Чюрльоніса: від морських глибин до неосяжного космосу.
В межах візиту міністр культури та стратегічних комунікацій України ознайомився з діяльністю Українського центру у Вільнюсі — першого культурно-освітнього простору такого формату в країнах ЄС. Центр був створений 11 червня 2022 року за ініціативи та під патронатом першої леді України Олени Зеленської та першої леді Литви Діани Наусєдєнє для підтримки тимчасово переміщених українців. Нині його очолює Еріка Вайгінєнє. Центр став важливим осередком для адаптації, освіти та культурної взаємодії української громади в Литві. Також міністр переглянув виставку “Втрачене дитинство”.
З моменту відкриття в Центрі відбулося понад 4 тис. заходів для дітей і дорослих. Це освітні програми, мовні курси, психологічна підтримка, спортивно-оздоровчі та культурні ініціативи. Щороку тут організовується літній табір для дітей, а його діяльність отримує високу оцінку серед відвідувачів. Український центр став безпечним і комфортним простором для українців, місцем реалізації багатьох міжнародних проєктів і важливою платформою для взаємодії з литовською громадою.
Як повідомляв Укрінформ, у Сеймасі Литовської Республіки з 13 до 20 березня в рамках всеукраїнського проєкту “Військово-польовий Арт” проходила унікальна виставка “Мистецтво війни”.
Фото: Gintare Grigenaite
У Музеї історії міста Києва відкрили виставку «Коли зустрічаються янголи. До історії військової медицини у Києві», яка через автентичні артефакти, документи та фотографії простежує розвиток військової медицини від XVIII століття до сьогодення.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
Проєкт присвячений Дню військового медика, який в Україні відзначають 27 липня.
Як зазначається, експозиція розповідає про понад 270 років розвитку військової медицини в Україні та людей, які в різні історичні періоди рятували життя захисників.
«Київ сьогодні не лише живе в умовах війни, а й формує пам’ять про неї. Важливо, щоб історії людей, які рятують життя на передовій, ставали частиною нашої спільної пам’яті. Виставка показує, що військова медицина – це не лише про професію чи технології. Це про відповідальність, людяність і силу духу», – зауважив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
У Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини / Фото: КМДА
1 / 15
Назва виставки символізує зустріч пораненого воїна і військового медика в мить, коли вирішується людське життя. Через автентичні артефакти, документи, фотографії, медичне обладнання та особисті речі військових медиків експозиція простежує розвиток військової медицини від XVIII століття до сьогодення.
Генеральна директорка Музею історії Києва Вікторія Муха наголосила, що виставка покликана зберегти пам’ять про тих, хто щодня бореться за життя українських захисників.
«За кожним врятованим життям стоїть людина, яка в критичний момент зробила все можливе, щоб допомогти іншому. Історія військової медицини – це не лише історія знань, технологій і професійного досвіду. Передусім це історія людяності, витримки та щоденного служіння. Цією виставкою ми прагнемо розповісти про тих, хто щодня бореться за життя наших Захисників і Захисниць, та зберегти пам’ять про їхній внесок у сучасну історію України», – зауважила вона.
Особливе місце в експозиції посіли військові медичні ноші, які художник Сергій Бабій перетворив на живописні полотна, поєднавши документальність, символізм і пам’ять про боротьбу за людське життя.
Також відвідувачі можуть побачити аптечку військового медика Руслана Козака («Коливан»), сформовану під час його бойової служби та доповнену протягом подальшої роботи інструктором із тактичної медицини.
Організаторами виставки виступили Музей історії міста Києва у співпраці з Музеєм російсько-української війни Національного університету оборони України, Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності, Київським міським центром підготовки громадян до національного спротиву, волонтерським проєктом «Мед+Коливан», а також українськими виробниками тактичного медичного спорядження Shannon Mechanics і SICH Україна.
Виставка триватиме до 30 серпня за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 7.
Як повідомляв Укрінформ, у Латвійській національній бібліотеці у Ризі відкрили фотовиставку «Голоси захисниць» (Voices of Defenders), присвячену жінкам, які служать у лавах Збройних сил України.
Фото: КМДА
Міністерство культури України і Національний університет “Києво-Могилянська академія” започаткували нову державну літературну нагороду – премію “Воля”.
Як передадає Укрінформ, про це Мінкульт повідомив у Фейсбуці.
“Започатковуємо “Волю” – нову щорічну державну літературну премію, яка відзначатиме сучасну українську літературу та книжки про Україну”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у Мінкульті, “Воля” створена для підтримки літератури в Україні та її інтеграції у глобальний дискурс”.
Премія охоплює три номінації:
- найкраща українська прозова книжка;
- найкраща українська документальна книжка;
- найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською.
Як поінформували в Мінкульті, книжки номінують українські видавництва – до трьох видань у кожній категорії. Лавреат кожної номінації отримає ₴400 тисяч. Відбір відбуватиметься у три тури. Лауреатів оголосять на початку грудня.
Журі премії очолив літературознавець, директор видавництва “Смолоскип” Ростислав Семків. До складу журі входять письменник і військовослужбовець Олександр Михед, шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL Уям Блекер, письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура Ірина Славінська, літературна критикиня, редакторка у видавництві “Темпора”, ведуча подкасту “Висока полиця” Богдана Романцова.
Прийом заявок триває до 19 серпня 2026 року на сайті премії.
Як зазначила у Фейсбуці ініціаторка створення премії, заступниця міністерки культури Богдана Лаюк, “Воля” відзначатиме найкращу українську прозу й документалістику, а також – найкращу книжку про Україну іноземного автора в українському перекладі. Вільно говорити, писати, видавати й читати – привілей незалежних. Я впевнена, що премія спонукатиме нас все глибше замислюватися над суттю волі для українців й пояснювати цей феномен іноземцям, а також просто говорити про хороші книжки”.
Як пояснила Лаюк, видавництво може номінувати книжки, видані українською мовою від 1 травня 2025 року до 30 квітня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, Національне видавництво дитячої літератури “Веселка” розпочало прийом конкурсних робіт на здобуття літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки у 2026 році.
Фото: ©vejaa
Під час 83-го Венеційського кінофестивалю відбудеться прем’єрний показ документального фільму про найзаможнішу людину світу Ілона Маска.
Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
Стрічка під назвою «Маск» (Musk) триватиме 232 хвилини, майже чотири години.
Зазначається, що кінорежисером фільму є відомий американський документаліст Алекс Гібні, який здобув премію «Оскар» за найкращий документальний фільм «Таксі на темну сторону» (2008) про політику США щодо застосування тортур.
Гібні вперше розповів, що працює над фільмом про Маска ще у березні 2023 року, назвавши його «остаточним і неприкрашеним дослідженням» керівника компаній Tesla, SpaceX та соцмережі X.
Повідомляється, що режисер завершив роботу вже на початку 2025 року, проте повернувся до продовження монтажу на тлі підтримки Маском президентської кампанії та фінансової підтримки Дональда Трампа, та його роботи в «Департаменті ефективності уряду США» (DOGE).
Оскільки Маск продовжував генерувати заголовки, ті, хто стежив за проєктом Гібні, природно, почали задаватися питанням, «коли і як режисер взагалі зможе завершити роботу над фільмом про американського мільярдера».
Цього року Венеційський кінофестиваль триватиме з 2 по 12 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, американський мільярдер Ілон Маск заявив, що ШІ-відеогенератор Grok Imagine, розроблений його компанією xAI, до кінця 2026 року створить повнометражну «історично точну» версію «Одіссеї» Гомера.
Фото: U.S. Air Force/U.S. Department of Defense
-
Одеса2 дні agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Війна1 тиждень agoРозраховуємо до кінця року отримати можливість виробляти ракети для Patriot
-
Події1 тиждень agoУ Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
-
Одеса3 дні ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Події1 тиждень agoТеатральний фестиваль-премія «ГРА» оголосив фіналістів
-
Одеса1 тиждень ago
Зміна прем’єра в Україні: одесити про очікування змін в уряді
-
Суспільство1 тиждень agoУряд удосконалив порядок оформлення відстрочки від призову під час мобілізації
-
Одеса6 днів ago
Увечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район