Події
Точицький провів зустрічі для посилення культурної співпраці України, Литви та Латвії
Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький 20 березня у межах робочого візиту до Литви провів низку зустрічей, спрямованих на посилення співпраці та підтримки української культури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
У Вільнюсі Точицький та міністр культури Литовської Республіки Шарунас Бірутіс обговорили шляхи підтримки культурної спадщини України, підвищення кваліфікації фахівців у сфері реставрації, зміцнення інформаційної стійкості, а також заходи з підготовки до кризових ситуацій у цій сфері.
За словами Точицького, Україна та Литва мають спільний історичний досвід боротьби за свободу. “І саме єдність завжди була нашою силою. Важливо пам’ятати, що наша спільна спадщина є фундаментом для майбутнього, у якому ми разом будуємо сильну Європу”, – зауважив Точицький.
Український міністр подякував литовській стороні за всебічну підтримку України та, зокрема за приєднання до Декларації про посилення стійкості сектору культури в Україні, ухваленої на міжнародній конференції в Ужгороді. Також він висловив вдячність за спільні виставки та надзвичайну увагу до збереження української культури.
Міністри відвідали Реставраційний центр імені Пранаса Гудінаса, де поспілкувалися з його директоркою Юрате Сенвайтієне. Точицький висловив вдячність за реставрацію українських творів мистецтва, зокрема картин Марії Примаченко. Крім того, завдяки литовським реставраторам тепер у Клайпеді буде реалізований новий виставковий проєкт.
Загалом реставратори Центру дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв, а найближчим часом планують відновити ще 600 робіт.
Міністр культури та стратегічних комунікацій України відвідав Вільнюський Свято-Троїцький монастир. На сьогодні Ансамбль Василіянського монастиря з церквою Пресвятої Трійці залишається важливим духовним центром, місцем богослужінь, культурних та освітніх заходів для української громади Литви.

У Литовському національному музеї міністри культури України та Литви разом переглянули Міжнародну виставку “Київська Русь. Початок”. Вона проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи та розкриває багату історію, відповідаючи на питання хто заснував державу Київська Русь і продовжив традиції після її розпаду. На виставці представлені 700 експонатів, зокрема з українських музеїв — понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро.

У литовському Каунасі до міністрів приєдналася міністр культури Латвійської Республіки Агнесе Ласе. Під час спілкування Точицький висловив вдячність латвійській стороні за підтримку України. Він також зазначив, що Україна зацікавлена у розширенні співпраці з Латвією у сфері стратегічних комунікацій для ефективної протидії російській дезінформації та пропаганді.
Міністри разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє відвідали постійну експозицію Національного музею мистецтв Чюрльоніса у супроводі директора Музею Дайни Камараускєнє, а також взяли участь у відкритті виставки “Від бурштину до зірок разом з М. К. Чюрльоніс: Зараз і тоді”. Вона присвячена 150-річчю від дня народження художника і композитора Мікалоюса Костянтинаса Чюрльоніса. Експозиція включає понад 70 творів мистецтва та інсталяцій М. К. Чюрльоніса та сучасних художників. Основний акцент виставки – на інноваціях, глибині мислення і бачення Чюрльоніса: від морських глибин до неосяжного космосу.
В межах візиту міністр культури та стратегічних комунікацій України ознайомився з діяльністю Українського центру у Вільнюсі — першого культурно-освітнього простору такого формату в країнах ЄС. Центр був створений 11 червня 2022 року за ініціативи та під патронатом першої леді України Олени Зеленської та першої леді Литви Діани Наусєдєнє для підтримки тимчасово переміщених українців. Нині його очолює Еріка Вайгінєнє. Центр став важливим осередком для адаптації, освіти та культурної взаємодії української громади в Литві. Також міністр переглянув виставку “Втрачене дитинство”.
З моменту відкриття в Центрі відбулося понад 4 тис. заходів для дітей і дорослих. Це освітні програми, мовні курси, психологічна підтримка, спортивно-оздоровчі та культурні ініціативи. Щороку тут організовується літній табір для дітей, а його діяльність отримує високу оцінку серед відвідувачів. Український центр став безпечним і комфортним простором для українців, місцем реалізації багатьох міжнародних проєктів і важливою платформою для взаємодії з литовською громадою.
Як повідомляв Укрінформ, у Сеймасі Литовської Республіки з 13 до 20 березня в рамках всеукраїнського проєкту “Військово-польовий Арт” проходила унікальна виставка “Мистецтво війни”.
Фото: Gintare Grigenaite
Події
Пол Маккартні став мільярдером і посів третє місце серед найбагатших музикантів світу
Статки британського музиканта Пола Маккартні Forbes оцінив у 1,4 млрд доларів, що зробило його третім найбагатшим музикантом світу.
Про це повідомляє CNN, передає Укрінформ.
За рівнем статків Маккартні поступається Jay-Z, який очолює рейтинг Forbes із 2,8 млрд доларів, та Тейлор Свіфт, чий капітал оцінюють у 2 млрд доларів. У липні Маккартні та Свіфт разом виконали на весіллі співачки з Тревісом Келсі в Madison Square Garden пісню «I Want to Hold Your Hand» — перший хіт The Beatles, який очолив американські чарти.
Forbes пояснює підйом 84-річного Маккартні на третє місце багаторічною успішною кар’єрою автора пісень, вдалими бізнес-рішеннями та вражаючою колекцією творів мистецтва.
Свого часу попри феноменальний успіх The Beatles, учасники гурту отримували лише незначну частину доходів від своєї творчості на піку «бітломанії». За даними Forbes, початковий контракт гурту зі звукозаписною компанією передбачав виплату менш ніж одного пенні за кожен проданий альбом.
«Незалежно від того, наскільки успішною ми зробили компанію, нам не підвищували гонорар», — написав Маккартні в есе для Forbes у 2017 році.
У пошуках виходу із ситуації Маккартні у 1969 році заснував власну компанію MPL Communications. Це дало музикантові змогу самостійно розпоряджатися своєю інтелектуальною власністю та отримувати значно більшу частку роялті.
MPL стала надзвичайно прибутковим бізнесом для Маккартні. Компанія також придбала авторські права на тисячі музичних творів, зокрема на старий репертуар піонера рок-н-ролу Бадді Голлі, якого музикант називав одним із головних джерел натхнення для The Beatles.
Крім того, MPL володіє правами на низку популярних різдвяних пісень, зокрема «It’s Beginning to Look a Lot Like Christmas» та «Baby, It’s Cold Outside», а також на мюзикли «Grease» і «Annie». Доходи від стримінгу різдвяної класики та постановок цих мюзиклів, зокрема у шкільних театрах, також поповнюють статки британського музиканта.
Маккартні, який має п’ятьох дітей і вісьмох онуків, брав участь у кількох судових суперечках, щоб забезпечити собі, іншим учасникам The Beatles та їхнім спадкоємцям належні роялті. Холдингова компанія гурту Apple Corps нині заробляє понад 50 млн доларів на рік завдяки стримінгу, продажу вінілових платівок і супутніх товарів.
За оцінками Forbes, частка Маккартні в авторських правах на пісні The Beatles також приносить йому щонайменше 10 млн доларів щороку.
На зростання статків музиканта вплинули також його нерухомість у Великій Британії та Гамптонах, а також колекція творів мистецтва, до якої входять роботи Пікассо та Магрітта.
Як повідомляв Укрінформ, Пол Маккартні анонсував свій новий альбом «The Boys Of Dungeon Lane». Це його перший реліз після відомого альбому «McCartney III» 2020 року.
Фото: Facebook/Paul McCartney
Події
Що обирають 18-річні українці за програмою «єКнига»: найпопулярніші автори
За державною програмою «єКнига» протягом дев’яти місяців цього року 18-річні українці придбали понад 171 тисячу книжок.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Такими є результати моніторингу програми станом на 1 жовтня, яку провели Український інститут книги спільно з Міністерством культури та Міністерством цифрової трансформації.
За даними моніторингу, це в середньому 628 книжок щодня. Найчастіше молодь обирає друковані видання, художню літературу і книжки з психології.
«Підтримка читання – важлива частина нашої культурної політики. Книжки допомагають формувати власну думку, розуміти інших людей, глибше пізнавати свою культуру. «єКнига» робить їх доступнішими для молоді й водночас створює попит на українському книжковому ринку. Так державна підтримка працює і на читача, і на розвиток галузі», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Від початку роботи програми у грудні 2024 року 18-річні українці придбали вже 606 148 книжок на понад 193,5 млн грн. Загалом бажання отримати державну допомогу виявили 351 760 юнаків та дівчат. Із них понад 341 тисяча вже отримали кошти на свої картки.
За перші три квартали 2026 року програмою скористалися 104 978 молодих людей. Це майже 39% від тих, хто досяг 18-річного віку та отримав відповідне сповіщення в застосунку «Дія».
За результатами моніторингу, найбільший попит серед учасників програми мають друковані книжки. Вони становлять 98,63% усіх придбаних примірників. Частка електронних книжок – 1,36%, аудіокнижок – 0,01%.
Водночас 73,41% коштів молодь витратила в інтернет-магазинах, а 26,59% – у стаціонарних книгарнях.
Серед найпопулярніших жанрів – романтична проза, трилери, література для молоді та психологічний нонфікшн.
Найпопулярнішою авторкою стала американська письменниця Коллін Гувер. Учасники програми придбали 5 031 примірник 14 її творів. До п’ятірки найпопулярніших авторів також увійшли Х.Д.Карлтон, Пенелопа Дуглас, Тесс Геррітсен та Агата Крісті.
Серед українських письменників найбільший попит мають книжки Володимира Станчишина, Ілларіона Павлюка та Андрія Кокотюхи.
За весь час роботи «єКниги» молодь придбала понад 33 тисячі найменувань книжок від 536 видавців. До програми долучилися 325 книгарень та 39 книжкових інтернет-магазинів.
Загальна сума витрачених коштів становить понад 193,5 млн грн. Це додаткова підтримка українських видавництв, книгарень та розвитку культури читання.
У 2026 році середня вартість придбаної книжки становила 338,68 грн, а середній чек покупки – майже 700 грн. У середньому кожен учасник програми купує від двох до трьох книжок.
Важливість державної підтримки читання підтверджують і результати комплексного дослідження «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення», яке ініціювало Міністерство культури.
Згідно з ним, 32% молодих людей віком від 18 до 24 років уже купували книжки за кошти державних програм підтримки. Це найвищий показник серед усіх вікових груп.
«єКнига» – державна програма підтримки читання, яку реалізує Український інститут книги спільно з Мінкультом і Мінцифри за підтримки Проєкту підтримки Дія, ПРООН в Україні та уряду Швеції.
Кожен громадянин України після досягнення 18 років може протягом року оформити в «Дії» грошову допомогу на придбання книжок українською мовою. Використати кошти потрібно протягом трьох місяців із моменту їх зарахування.
Як повідомляв Укрінформ, капітула літературної премії «Григір», заснованої культурною аґенцією «Терени», оголосила фіналістів за найкращу українську книжку короткої прози за 2026 рік.
Події
Британець М. Джон Гаррісон став найстаршим лауреатом Букерівської премії
Букерівську премію 2026 року здобув 81-річний британський письменник М. Джон Гаррісон за роман «Кінець усього» (The End of Everything).
Про це повідомляється на сайті премії, передає Укрінформ.
«Британський письменник М. Джон Гаррісон здобув Букерівську премію 2026 року за свій тринадцятий роман «Кінець усього» (The End of Everything) — антиутопічну сатиру, яка досліджує межі людського розуміння», – йдеться у повідомленні.
Гаррісон став найстаршим лауреатом в історії Букерівської премії. Його письменницька кар’єра триває вже 60 років.
Під час церемонії нагородження, яка відбулась у Лондоні ввечері у понеділок, Гаррісон отримав нагородну статуетку і 50 000 фунтів стерлінгів.
«Кінець усього» — це дестабілізуючий сатиричний антиутопічний роман, у якому розповідається про чоловіка, що збирає викинуті на берег речі, та його тітку, яка завжди носить із собою пістолет. Вони намагаються вижити на узбережжі Кента (Англія) в недалекому майбутньому.
“Вибудовуючи оповідь із коротких, кінематографічних розділів, Гаррісон водночас спирається на традиційні літературні форми, досліджуючи межі людського розуміння та залишаючи читачеві простір, щоб він міг самостійно заповнити прогалини”, – зазначається в описі.
Букерівська премія, яку вперше вручили у 1969 році, щорічно присуджується книзі, написаній англійською мовою та опублікованій у Великій Британії або Ірландії.
Як повідомляв Укрінформ, цьогоріч до короткого списку Букерівської премії увійшли романи: The Disappearers Марлона Джеймса, John of John Дугласа Стюарта, The Things We Never Say Елізабет Страут, The End of Everything М. Джона Гаррісона, Black Bag Люка Кеннарда, May We Feed the King Ребекки Перрі.
Торік переможцем Букерівської премії став угорсько-британський письменник Девід Салаї з книжкою «Плоть» (Flesh).
Фото: thebookerprizes.com
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoПутін виходить з міжнародної ізоляції завдяки Трампу, — NYT
-
Усі новини1 тиждень agoВідома українська співачка Skylerr одружилася з адвокатом (фото)
