Події
Точицький провів зустрічі для посилення культурної співпраці України, Литви та Латвії
Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький 20 березня у межах робочого візиту до Литви провів низку зустрічей, спрямованих на посилення співпраці та підтримки української культури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
У Вільнюсі Точицький та міністр культури Литовської Республіки Шарунас Бірутіс обговорили шляхи підтримки культурної спадщини України, підвищення кваліфікації фахівців у сфері реставрації, зміцнення інформаційної стійкості, а також заходи з підготовки до кризових ситуацій у цій сфері.
За словами Точицького, Україна та Литва мають спільний історичний досвід боротьби за свободу. “І саме єдність завжди була нашою силою. Важливо пам’ятати, що наша спільна спадщина є фундаментом для майбутнього, у якому ми разом будуємо сильну Європу”, – зауважив Точицький.
Український міністр подякував литовській стороні за всебічну підтримку України та, зокрема за приєднання до Декларації про посилення стійкості сектору культури в Україні, ухваленої на міжнародній конференції в Ужгороді. Також він висловив вдячність за спільні виставки та надзвичайну увагу до збереження української культури.
Міністри відвідали Реставраційний центр імені Пранаса Гудінаса, де поспілкувалися з його директоркою Юрате Сенвайтієне. Точицький висловив вдячність за реставрацію українських творів мистецтва, зокрема картин Марії Примаченко. Крім того, завдяки литовським реставраторам тепер у Клайпеді буде реалізований новий виставковий проєкт.
Загалом реставратори Центру дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв, а найближчим часом планують відновити ще 600 робіт.
Міністр культури та стратегічних комунікацій України відвідав Вільнюський Свято-Троїцький монастир. На сьогодні Ансамбль Василіянського монастиря з церквою Пресвятої Трійці залишається важливим духовним центром, місцем богослужінь, культурних та освітніх заходів для української громади Литви.
У Литовському національному музеї міністри культури України та Литви разом переглянули Міжнародну виставку “Київська Русь. Початок”. Вона проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи та розкриває багату історію, відповідаючи на питання хто заснував державу Київська Русь і продовжив традиції після її розпаду. На виставці представлені 700 експонатів, зокрема з українських музеїв — понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро.
У литовському Каунасі до міністрів приєдналася міністр культури Латвійської Республіки Агнесе Ласе. Під час спілкування Точицький висловив вдячність латвійській стороні за підтримку України. Він також зазначив, що Україна зацікавлена у розширенні співпраці з Латвією у сфері стратегічних комунікацій для ефективної протидії російській дезінформації та пропаганді.
Міністри разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє відвідали постійну експозицію Національного музею мистецтв Чюрльоніса у супроводі директора Музею Дайни Камараускєнє, а також взяли участь у відкритті виставки “Від бурштину до зірок разом з М. К. Чюрльоніс: Зараз і тоді”. Вона присвячена 150-річчю від дня народження художника і композитора Мікалоюса Костянтинаса Чюрльоніса. Експозиція включає понад 70 творів мистецтва та інсталяцій М. К. Чюрльоніса та сучасних художників. Основний акцент виставки – на інноваціях, глибині мислення і бачення Чюрльоніса: від морських глибин до неосяжного космосу.
В межах візиту міністр культури та стратегічних комунікацій України ознайомився з діяльністю Українського центру у Вільнюсі — першого культурно-освітнього простору такого формату в країнах ЄС. Центр був створений 11 червня 2022 року за ініціативи та під патронатом першої леді України Олени Зеленської та першої леді Литви Діани Наусєдєнє для підтримки тимчасово переміщених українців. Нині його очолює Еріка Вайгінєнє. Центр став важливим осередком для адаптації, освіти та культурної взаємодії української громади в Литві. Також міністр переглянув виставку “Втрачене дитинство”.
З моменту відкриття в Центрі відбулося понад 4 тис. заходів для дітей і дорослих. Це освітні програми, мовні курси, психологічна підтримка, спортивно-оздоровчі та культурні ініціативи. Щороку тут організовується літній табір для дітей, а його діяльність отримує високу оцінку серед відвідувачів. Український центр став безпечним і комфортним простором для українців, місцем реалізації багатьох міжнародних проєктів і важливою платформою для взаємодії з литовською громадою.
Як повідомляв Укрінформ, у Сеймасі Литовської Республіки з 13 до 20 березня в рамках всеукраїнського проєкту “Військово-польовий Арт” проходила унікальна виставка “Мистецтво війни”.
Фото: Gintare Grigenaite
Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва отримала від чеських партнерів 545 книжок для дітей та юнацтва чеською та німецькою мовами.
Про це повідомив у Фейсбуці Департамент культури Закарпатської ОВА, передає Укрінформ.
“Цінний книжковий подарунок від друзів із Чехії отримала Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва. Фонди книгозбірні поповнили 545 видань чеською та німецькою мовами для дітей та юнацтва”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що такий дарунок став можливим завдяки чеській волонтерській платформі «Книги для України» та гостям із краю Височина Чеської Республіки.
«Це вже третя подібна передача літератури, що свідчить про сталу традицію підтримки українських установ у час, коли оновлення бібліотечних фондів є особливо важливим», – зазначають у книгозбірні.
Книги відкривають нові можливості для знайомства з мовами, літературою та культурою інших народів. Тож ця ініціатива є не лише вагомим внеском у збагачення бібліотечних фондів, а й прикладом плідної міжнародної співпраці, що сприяє культурному обміну та розширенню світогляду юних читачів.
Як повідомляв Укрінформ, у Роттердамі колекцію міської бібліотеки поповнили рідкісним виданням праці Еразма Роттердамського 1609 року, яке понад чотири століття вважали втраченим.
Проєкт пам’яті “Недописані” оновив список діячів літератури, чиї життя забрала російсько-українська війна: на початок листопада 2026 року він налічує 309 імен.
Як передає Укрінформ, про це проєкт повідомив у Фейсбуці.
До оновленого списку увійшли поети, прозаїки, перекладачі, редактори та інші представники літературної галузі, які загинули внаслідок російської агресії.
У лютому 2026 року “Недописані” повідомляли про 289 ідентифікованих загиблих діячів літератури. Відтоді команді вдалося встановити і додати до переліку ще 20 імен.
В оновленій частини списку: поет і фольклорист Богдан Підгорний, поети Олексій Гриценко, Роман Ігнатенко, Дмитро Дейнеко, Артур Буряк, Владислав Лоза, Степан Стефурак, Дмитро Пую, Вадим Остапенко, Валентин Ємбрик, Григорій Ткачишин, поетка і редакторка Ілона Вовк, прозаїк та сценарист Максим Шварцман, прозаїк, перекладач Олександр Грудій, поет, перекладач і мовознавець Ігор Ходжаніязов, поет та прозаїк Олексій Дегтярьов, публіцист Алекс Пінескі, прозаїк Володимир Чорний; прозаїк і поет Ярослав Іванов, прозаїк та есеїст Любомир Медик.
Як повідомляє Читомо, серед доданих до переліку імен — поет, перекладач, мовознавець, музикант і дослідник традиційної музики Ігор Ходжаніязов, який загинув 28 червня 2026 року під час виконання бойового завдання від прямого влучання російської керованої авіабомби. Про його загибель повідомила дружина Олена Шикура. Ходжаніязов мав звання старшого матроса, досліджував традиційну музику та культурну спадщину різних спільнот, зокрема каракалпаків.
Також до списку додали Владислава Лозу — поета, філософа й морського піхотинця, який загинув у травні 2024 року під Кринками. У вересні 2026 року у видавництві “Дух і Літера” вийшла його посмертна поетична збірка “Бездоріжжя”. До видання увійшли вибрані вірші автора, зокрема тексти, написані під час служби. Лоза був лавреатом допреміальної відзнаки літературного конкурсу “Смолоскип” 2018 року.
У переліку також Ярослав Іванов, військовослужбовець, музикант і автор текстів, відомий за позивним “Варнак”. Він загинув 31 травня 2026 року під час виконання бойового завдання у віці 23 років. Іванов писав музику й прозу, створював реп-композиції про воєнний досвід. За інформацією “Недописаних”, він залишив чернетку однієї прозової книжки та працював над другою, однак не встиг їх видати.
У команді проєкту наголошують, що робота над списком не обмежується встановленням імен. Волонтери продовжують шукати тексти загиблих літераторів, збирати відомості про їхнє життя та творчість, відновлювати біографії й документувати їхній внесок у культуру.
Меморіальний проєкт “Недописані” заснували ветеранка, поетка, громадська діячка та парамедикиня добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри” Олена Герасим’юк і військовий, волонтер, письменник та перекладач Євген Лір, співзасновник проєкту “Твоя підпільна гуманітарка” й однойменного видавництва.
За словами засновників, інформацію про загиблих збирають із повідомлень у медіа, соціальних мереж, архівів і свідчень близьких. Частину імен вдається встановити одразу після повідомлень про загибель, однак інші випадки потребують тривалого пошуку. Зокрема команда досліджує біографії людей, які писали вірші або прозу, але не встигли опублікувати твори чи здобути популярність.
У вересні 2024 року в межах проєкту ідентифікували 194 загиблих представників літературної галузі. У січні 2025 року їхня кількість зросла до 224, а в лютому 2026 року — до 289.
У березні 2025 року “Недописані” спільно з книжковим застосунком LitCom створили авдіоантологію “ГолосиНедописані”, до якої увійшли 10 поезій у виконанні загиблих авторів. Серед них — Максим Кривцов, Вікторія Амеліна, Гліб Бабіч, Юрій Руф, Ігор Мисяк та інші. Спільно з мистецьким проєктом “Ритм” команда також створила артвідео на основі архівних записів поезій загиблих письменників.
Як повідомляв Укрінформ, 31 серпня 2026 року проєкт запустив меморіальний сайт nedopysani.org.ua, на якому зібрані біографії, твори, фотографії, документи й спогади про загиблих. На платформі можна шукати людей за іменами, напрямами літературної діяльності, роками загибелі та іншими категоріями. Сайт запустили в бета-версії, його наповнення триває.
У премії для молодих художників і літераторів “Генерація Ніка” у 2027 році з’являться дві нові нагороди – для літераторів віком від 12 до 15 років від Фонду Сергія Жадана та за роботи на правозахисну тематику від об’єднання ZMINA.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Харків.
За словами батька загиблої мисткині Вероніки Кожушко Ігоря Кожушка, у 2025 та 2026 роках премія була з невеличким перекосом у бік живопису, тому що на літературу могли подаватись тільки хлопці й дівчата віком від 16 до 21 року, а на живопис могли ще подаватися на винагороду студії Aza Niza Maza підлітки віком від 12 до 15 років.
“Цього року ми цей перекіс усунули. У нас буде окрема винагорода від Фонду Сергія Жадана. Ми вже визначились, Фонд Сергія Жадана визначився з журі, хто буде відбирати заявки – це Тетяна Стус”, – зауважив Кожушко.
За його словами, окреме журі переглядатиме роботи учасників під кутом правозахисної тематики.
“У зв’язку з тим, що загибель моєї доньки Ніки Кожушко – це воєнний злочин, до нас звернулися наші друзі з українського об’єднання ZMINA. Цього року буде ще одна винагорода на правозахисну тематику з окремим журі від ZMINA, від нашої юридичної академії (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого – ред.) та буде один член журі від фонду “Ніка Генерація”. Журі буде дивитись роботи літераторів й роботи художників від 16 до 21 року”, – пояснив батько мисткині.
Прийом заявок на премії розпочинається 15 листопада і триватиме два місяці.
Протягом 2025 і 2026 років надійшло 460 заявок від учасників.
За словами Кожушка, дуже мало заявок було з Харкова, бо у навчальних закладах міста дуже мало знають про премію.
Закордонний фонд надав грант і всі лавреати і претенденти з короткого списку мали змогу поїхати в Карпати, де було дуже багато різних лекторів. Це було й навчання для хлопців та дівчат, й творчий відпочинок. Там вони малювали картини та писали вірші й прозу.
“Думаю, що через деякий час ми зробимо окремий фільм про цю поїздку. Самі учасники цієї резиденції будуть робити цей фільм”, – зауважив Кожушко.
Премію для молодих митців та літераторів “Генерація Ніка” заснували наприкінці 2024 року в пам’ять про 18-річну Вероніку Кожушко, яка загинула внаслідок російського удару по Харкову 30 серпня 2024 року.
Участь у премії можуть взяти творці віком від 16 до 21 року. Премія є щорічною. Лавреат отримає грошову премію у розмірі 40 тисяч гривень.
Церемонія нагородження проходить 19 травня у Харкові, у день народження Ніки.
Як повідомляв Укрінформ, у Харкові в Державній академії дизайну і мистецтв 5 жовтня відкрилася виставка “(Не)згасле світло (не)народжених для війни”, що поєднує роботи чотирьох загиблих авторів: скульптора Антона Дербілова (мініатюра), скульптора Руслана Мовчана, художниці й поетеси Вероніки Кожушко та кінооператора Юрія Красюка.
Фото: Суспільне
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень ago
Відеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна6 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Одеса1 тиждень ago
Атака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів