Connect with us

Події

Точицький провів зустрічі для посилення культурної співпраці України, Литви та Латвії

Published

on


Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький 20 березня у межах робочого візиту до Литви провів низку зустрічей, спрямованих на посилення співпраці та підтримки української культури. 

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

У Вільнюсі Точицький та міністр культури Литовської Республіки Шарунас Бірутіс обговорили шляхи підтримки культурної спадщини України, підвищення кваліфікації фахівців у сфері реставрації, зміцнення інформаційної стійкості, а також заходи з підготовки до кризових ситуацій у цій сфері.

За словами Точицького, Україна та Литва мають спільний історичний досвід боротьби за свободу. “І саме єдність завжди була нашою силою. Важливо пам’ятати, що наша спільна спадщина є фундаментом для майбутнього, у якому ми разом будуємо сильну Європу”, – зауважив Точицький.

Український міністр подякував литовській стороні за всебічну підтримку України та, зокрема за приєднання до Декларації про посилення стійкості сектору культури в Україні, ухваленої на міжнародній конференції в Ужгороді. Також він висловив вдячність за спільні виставки та надзвичайну увагу до збереження української культури.

Міністри відвідали Реставраційний центр імені Пранаса Гудінаса, де поспілкувалися з його директоркою Юрате Сенвайтієне. Точицький висловив вдячність за реставрацію українських творів мистецтва, зокрема картин Марії Примаченко. Крім того, завдяки литовським реставраторам тепер у Клайпеді буде реалізований новий виставковий проєкт.

Загалом реставратори Центру дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв, а найближчим часом планують відновити ще 600 робіт. 

Міністр культури та стратегічних комунікацій України відвідав Вільнюський Свято-Троїцький монастир. На сьогодні Ансамбль Василіянського монастиря з церквою Пресвятої Трійці залишається важливим духовним центром, місцем богослужінь, культурних та освітніх заходів для української громади Литви.



 
Читайте також: ЮНЕСКО і Євросоюз запустили проєкт збереження єврейської документальної спадщини в Україні

У Литовському національному музеї міністри культури України та Литви разом переглянули Міжнародну виставку “Київська Русь. Початок”. Вона проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи та розкриває багату історію, відповідаючи на питання хто заснував державу Київська Русь і продовжив традиції після її розпаду. На виставці представлені 700 експонатів, зокрема з українських музеїв — понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро.

У литовському Каунасі до міністрів приєдналася міністр культури Латвійської Республіки Агнесе Ласе. Під час спілкування Точицький висловив вдячність латвійській стороні за підтримку України. Він також зазначив, що Україна зацікавлена у розширенні співпраці з Латвією у сфері стратегічних комунікацій для ефективної протидії російській дезінформації та пропаганді.

Фото: Міністерство культури Литви
Фото: Міністерство культури Литви

Міністри разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє відвідали постійну експозицію Національного музею мистецтв Чюрльоніса у супроводі директора Музею Дайни Камараускєнє, а також взяли участь у відкритті виставки “Від бурштину до зірок разом з М. К. Чюрльоніс: Зараз і тоді”. Вона присвячена 150-річчю від дня народження художника і композитора Мікалоюса Костянтинаса Чюрльоніса. Експозиція включає понад 70 творів мистецтва та інсталяцій М. К. Чюрльоніса та сучасних художників. Основний акцент виставки – на інноваціях, глибині мислення і бачення Чюрльоніса: від морських глибин до неосяжного космосу. 

В межах візиту міністр культури та стратегічних комунікацій України ознайомився з діяльністю Українського центру у Вільнюсі — першого культурно-освітнього простору такого формату в країнах ЄС. Центр був створений 11 червня 2022 року за ініціативи та під патронатом першої леді України Олени Зеленської та першої леді Литви Діани Наусєдєнє для підтримки тимчасово переміщених українців. Нині його очолює Еріка Вайгінєнє. Центр став важливим осередком для адаптації, освіти та культурної взаємодії української громади в Литві. Також міністр переглянув виставку “Втрачене дитинство”.

Фото: Gustina Keturakytė
Фото: Gustina Keturakytė

 

Читайте також: Точицький обговорив із міністром культури Польщі збереження спільної історичної спадщини

З моменту відкриття в Центрі відбулося понад 4 тис. заходів для дітей і дорослих. Це освітні програми, мовні курси, психологічна підтримка, спортивно-оздоровчі та культурні ініціативи. Щороку тут організовується літній табір для дітей, а його діяльність отримує високу оцінку серед відвідувачів. Український центр став безпечним і комфортним простором для українців, місцем реалізації багатьох міжнародних проєктів і важливою платформою для взаємодії з литовською громадою.

Як повідомляв Укрінформ, у Сеймасі Литовської Республіки з 13 до 20 березня в рамках всеукраїнського проєкту “Військово-польовий Арт” проходила унікальна виставка “Мистецтво війни”.

Фото: Gintare Grigenaite



Джерело

Події

«Недописані» запустили сайт пам’яті людей літератури, яких вбила Росія

Published

on


Проєкт “Недописані” запустив меморіальний сайт із профілями людей літератури, чиї життя забрала Росія.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

Колаж: Читомо

Команда ідентифікувала 289 діячів і діячок – письменників, перекладачів, редакторів, видавців, літературознавців, бібліотекарів та інших працівників книжкової сфери. Про це повідомили засновники проєкту Євген Лір і Олена Герасим’юк.

На сайті можна шукати імена загиблих людей літератури, читати їхні біографії, дізнаватися про твори, професійний і творчий шлях, а також переглядати зібрані командою матеріали та спогади близьких.

Платформу запустили у бета-форматі. Команда продовжує додавати нові профілі та доповнювати вже опубліковані матеріали. Основну роботу з наповнення сайту планують завершити до кінця осені 2026 року.

“За три роки список імен виріс в архів, а тепер архів отримав власний простір. На nedopysani.org.ua можна шукати імена людей літератури, читати біографії, дізнаватися про їхні твори, творчий і професійний шлях, повертатися до написаного ними”, – зазначили у проєкті.

Архів продовжують наповнювати на основі інтерв’ю, документів, текстів, фотографій та інших матеріалів. Частину розмов із родичами й близькими загиблих команда записала ще на початку роботи над “Недописаними”, до деяких історій поверталася повторно, щоб перевірити факти та доповнити інформацію.

Через великий обсяг матеріалів нові профілі й оновлення публікуватимуть поступово після перевірки та редакційного опрацювання. Якщо користувачі помітять помилку або неточність, матимуть додаткову інформацію чи матеріали про людину, представлену на сайті, вони можуть звернутися до команди електронною поштою. Так само можна долучитися до збору матеріалів для архіву.

На платформі також є форма “Поділитися іменем”, через яку можна запропонувати людину для додавання до проєкту.

На сайті людей літератури можна шукати за професійними категоріями, зокрема:

  • проза, поезія, есеїстика, художня література, дитяча література, літературознавство,
  • переклад, нон-фікшн, промоція літератури, видавнича справа, бібліотечна справа та архіви, редактура, освіта та наука.

Також на платформі передбачені фільтри, зокрема за роком загибелі, областю народження, категорією діяльності та військовою службою. Імена на сайті розподілені, зокрема, за періодами 2014-2022 та 2022-2026 років.

Серед представлених на платформі людей, які загинули від початку російсько-української війни у 2014 році, – Богдан Сольчаник, Максим Штатський, Степан Петрівський, Іван Пантелєєв, Тарас Матвіїв, Олександр Козенко, Михайло Микусь, Олексій Ємець, Роман Набєгов, Олександр Дзюбелюк, Олексій Кваша, Андрій Витвицький, Степан Чубенко, Тарас Сич, Іван Жуков, Андрій Юркевич та Оксана Гайдар.

У розділі за 2022-2026 роки представлені, зокрема Василь Богач, Микола Головенко, Діана Савіта Ваґнер, Ольга Павленко, Олександр Тужилов, Юлія Шевченко, Дмитро Войтюк, Назар Мялікгулиєв, Денис Антіпов, Андрій Славич, Олександр Кузенков, Сергій Жилін, Максим Ємець, Олександр Хухлей, Олена Чебоненко, Владислав Онищенко, Юрій Дадак, Олександр Гордєєв, Сергій Іщенко, Сергій Баламутовський, Геннадій Афанасьєв, Роман Строгий, Ярослав Кузьменко, Любомир Крупа, Євген Гулевич, Орест Білінчук-Портяк, Кирило Денисенко, Максим Петренко, Світлана Риженко, Богдан Петрущенко, Сергій Коновал та Микола Рачок.

Читайте також: За час повномасштабного вторгнення архівні установи оцифрували понад 105 мільйонів документів – Мін’юст

Йдеться не лише про відомих письменників. “Недописані” збирають інформацію про людей, які працювали в різних ланках літературного процесу.

Авторами “Недописаних” є ветеранка, поетка, громадська діячка та парамедикиня добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри” Олена Герасим’юк і військовий, волонтер, письменник та перекладач Євген Лір, співзасновник проєкту “Твоя підпільна гуманітарка” й однойменного видавництва.

Перелік убитих Росією людей літератури Герасим’юк і Лір почали складати навесні 2023 року.

На початковому етапі інформацію шукали у новинах, соціальних мережах та через пошукові системи. Частину імен вдавалося встановити одразу після повідомлень про загибель, однак інші історії потребували тривалого пошуку. Згодом робота проєкту розширилася: волонтери не лише збирають біографічну інформацію, а й шукають рукописи загиблих, працюють зі спогадами близьких, перекладають їхні тексти та проводять вечори пам’яті. Родичі та близькі від початку роботи передавали команді фотографії, документи, тексти й особисті свідчення. У “Недописаних” зазначили, що запуск сайту став можливим, зокрема завдяки їхній співпраці.

На сайті про “Недописаних” зазначають: “Війна – це коли у боротьбі за країну, у спробі вижити під натиском ворога гине майбутнє. З 2014 року і понині Росіяни вбили близько трьохсот українців і українок, які були людьми літератури. “Недописані” – проєкт памʼяті тих, чия історія в літературі обірвалася”.

Як повідомляв Укрінформ, на фронті під час виконання бойового завдання загинув поет, перекладач, мовознавець, культуролог, музикант і дослідник традиційної музики та історії Ігор Ходжаніязов.

Фото ілюстративне: Дія 



Джерело

Continue Reading

Події

На Одеському кінофесті відбудеться гала-прем’єра фільму «Санаторій Горького: Поєдинок»

Published

on



У Києві 2 вересня в межах Одеського міжнародного кінофестивалю відбудеться премʼєра історичної драми Лукаша Палковського “Санаторій Горького: Поєдинок”.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Держкіно.

“Санаторій Горького. Поєдинок” – це масштабна міжнародна копродукція Польщі, України та Ірландії. Напружена історична драма, заснована на реальних подіях, розповідає про події, що розгортаються після радянського вторгнення в Польщу у 1939 році.

У центрі сюжету – психологічний двобій польського офіцера та агента НКВС, який перетворюється на історію про вибір, гідність і межу людської витривалості.

Читайте також: Українськопольський фільм «Санаторій Горького» демонструватимуть на кінопоказах TIFF у Флорешті

Подія відбуватиметься у межах Одеського міжнародного кінофестивалю за підтримки Польського інституту в Києві.

Фільм демонструватимуть у кінотеатрі “Жовтень”, після чого відбудеться публічне обговорення з командою фільму.

Як повідомляв Укрінформ, стрічка “Санаторій Горького. Поєдинок” (Gorky Resort) була представлена на OFF CAMERA International Festival of Independent Cinema у Кракові в основному конкурсі Polish Feature Film Competition.

Фото: скриншот із відео



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві відбудеться фестиваль «Книжкова країна»

Published

on


У Національному комплексі «Експоцентр України» (ВДНГ) у Києві 17-20 вересня уже вшосте відбудеться книжковий фестиваль «Книжкова країна». Цього разу він матиме тему «Загадкова».

Як повідомили Укрінформу організатори заходу, значна частина активностей на фестивалі буде присвячена підтримці видавців і військових.

«Саме відвідування фестивалю й купівля книжок в учасників ярмарку – це вже гарна підтримка українського книговидавництва, яке регулярно страждає від масштабних обстрілів. Також долучитися до допомоги можна в один зі способів, про які “Книжкова країна” вже розповідала у своїх соцмережах. Проте, як і раніше, значна частина активностей на фестивалі буде спрямована на підтримку ЗСУ», – йдеться у повідомленні.

Зокрема, як повідомили організатори, благодійна онлайн-книгарня «Книжкові сили України» та фонд «Лелека-Україна» збиратимуть вживані книжки та продаватимуть такі самі за донат, а зібрані кошти спрямовуватимуть на підтримку Сил оборони. Під час попереднього фестивалю в такий спосіб фонд «Лелека-Україна», наприклад, зібрав 595 тис. грн і передав їх на закупівлю засобів тактичної медицини для військових, ідеться у повідомленні.

Водночас, як зазначається, LIVE media HUB разом із проєктом «Будинок української книги» проведуть новий великий збір книжок для поповнення фондів сільських бібліотек сучасною україномовною літературою. Передати їх можна буде в будиночку «БУК» на ґанку Book.ua space. А ініціатива «Книга на фронт» збиратиме книжки військовим на передову, у місця дислокації та шпиталі. На минулій «Книжковій країні» за чотири дні так зібрали понад 1500 книжок.

На «Книжковій країні» також працюватимуть організації, які продаватимуть власні видання й мерчі, спрямовуючи кошти на благодійність, повідомили організатори.

«На стенді фонду “СпівДія”, наприклад, можна буде придбати благодійний воркбук “Емоційник”. Його створили, щоб допомогти дітям та підліткам розпізнавати і проживати власні емоції, справлятися з тривожністю й знаходити внутрішню опору. Прибуток від продажу спрямують на психоемоційну підтримку дітей у прифронтових регіонах», – зазначається у повідомленні.

Мерчі із символікою українських бригад, а також речі, створені в колабораціях з українськими митцями, представлять благодійні фонди «РІЙ» і «Допомогатор».

Читайте також: Укрінформ презентує книгу «Командири перемоги» на Форумі видавців у Львові

Окремі збори на підтримку військових влаштують військово-мистецький рух «Метаромантика», громадська організація «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» та видавництво Artbooks разом із військовою школою «Боривітер».

Крім того, київський міський центр підготовки громадян до національного спротиву, створений на базі КО «Муніципальна охорона» КМДА, проведе під час «Книжкової країни» короткі курси з тактичної медицини.

Організатори також повідомляють, що вхід на фестиваль – вільний.

Як повідомляв Укрінформ, премія книжкових блогерів «Книжкової країни» оприлюднила шортлист, який включає п’ять найобговорюваніших перекладів книжок, виданих у 2025-2026 роках. Переможця премії визначить журі шляхом анонімного голосування, його ім’я розкриють 19 вересня під час фестивалю «Книжкова країна. Загадкова».

Фото надані пресслужбою Книжкової країни





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.