Події
Точицький провів зустрічі для посилення культурної співпраці України, Литви та Латвії
Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький 20 березня у межах робочого візиту до Литви провів низку зустрічей, спрямованих на посилення співпраці та підтримки української культури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
У Вільнюсі Точицький та міністр культури Литовської Республіки Шарунас Бірутіс обговорили шляхи підтримки культурної спадщини України, підвищення кваліфікації фахівців у сфері реставрації, зміцнення інформаційної стійкості, а також заходи з підготовки до кризових ситуацій у цій сфері.
За словами Точицького, Україна та Литва мають спільний історичний досвід боротьби за свободу. “І саме єдність завжди була нашою силою. Важливо пам’ятати, що наша спільна спадщина є фундаментом для майбутнього, у якому ми разом будуємо сильну Європу”, – зауважив Точицький.
Український міністр подякував литовській стороні за всебічну підтримку України та, зокрема за приєднання до Декларації про посилення стійкості сектору культури в Україні, ухваленої на міжнародній конференції в Ужгороді. Також він висловив вдячність за спільні виставки та надзвичайну увагу до збереження української культури.
Міністри відвідали Реставраційний центр імені Пранаса Гудінаса, де поспілкувалися з його директоркою Юрате Сенвайтієне. Точицький висловив вдячність за реставрацію українських творів мистецтва, зокрема картин Марії Примаченко. Крім того, завдяки литовським реставраторам тепер у Клайпеді буде реалізований новий виставковий проєкт.
Загалом реставратори Центру дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв, а найближчим часом планують відновити ще 600 робіт.
Міністр культури та стратегічних комунікацій України відвідав Вільнюський Свято-Троїцький монастир. На сьогодні Ансамбль Василіянського монастиря з церквою Пресвятої Трійці залишається важливим духовним центром, місцем богослужінь, культурних та освітніх заходів для української громади Литви.
У Литовському національному музеї міністри культури України та Литви разом переглянули Міжнародну виставку “Київська Русь. Початок”. Вона проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи та розкриває багату історію, відповідаючи на питання хто заснував державу Київська Русь і продовжив традиції після її розпаду. На виставці представлені 700 експонатів, зокрема з українських музеїв — понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро.
У литовському Каунасі до міністрів приєдналася міністр культури Латвійської Республіки Агнесе Ласе. Під час спілкування Точицький висловив вдячність латвійській стороні за підтримку України. Він також зазначив, що Україна зацікавлена у розширенні співпраці з Латвією у сфері стратегічних комунікацій для ефективної протидії російській дезінформації та пропаганді.
Міністри разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє відвідали постійну експозицію Національного музею мистецтв Чюрльоніса у супроводі директора Музею Дайни Камараускєнє, а також взяли участь у відкритті виставки “Від бурштину до зірок разом з М. К. Чюрльоніс: Зараз і тоді”. Вона присвячена 150-річчю від дня народження художника і композитора Мікалоюса Костянтинаса Чюрльоніса. Експозиція включає понад 70 творів мистецтва та інсталяцій М. К. Чюрльоніса та сучасних художників. Основний акцент виставки – на інноваціях, глибині мислення і бачення Чюрльоніса: від морських глибин до неосяжного космосу.
В межах візиту міністр культури та стратегічних комунікацій України ознайомився з діяльністю Українського центру у Вільнюсі — першого культурно-освітнього простору такого формату в країнах ЄС. Центр був створений 11 червня 2022 року за ініціативи та під патронатом першої леді України Олени Зеленської та першої леді Литви Діани Наусєдєнє для підтримки тимчасово переміщених українців. Нині його очолює Еріка Вайгінєнє. Центр став важливим осередком для адаптації, освіти та культурної взаємодії української громади в Литві. Також міністр переглянув виставку “Втрачене дитинство”.
З моменту відкриття в Центрі відбулося понад 4 тис. заходів для дітей і дорослих. Це освітні програми, мовні курси, психологічна підтримка, спортивно-оздоровчі та культурні ініціативи. Щороку тут організовується літній табір для дітей, а його діяльність отримує високу оцінку серед відвідувачів. Український центр став безпечним і комфортним простором для українців, місцем реалізації багатьох міжнародних проєктів і важливою платформою для взаємодії з литовською громадою.
Як повідомляв Укрінформ, у Сеймасі Литовської Республіки з 13 до 20 березня в рамках всеукраїнського проєкту “Військово-польовий Арт” проходила унікальна виставка “Мистецтво війни”.
Фото: Gintare Grigenaite
У Південній Африці знайшли унікальні 60 000-річні наконечники стріл кам’яної доби, які стали найдавнішим відомим використанням мисливцями зброї з отрутою.
Про це повідомляє Independent із посиланням на археологічне дослідження, передає Укрінформ.
Досі доказів отруєних мисливських знарядь було мало, вони здебільшого датувалися останнім льодовиковим періодом – близько 10 000 років тому.
У новому дослідженні вчені виявили сліди отрути південноафриканської рослини гіфбол на наконечниках стріл, що датуються приблизно 60 000 років тому і робить їх найдавнішою знайденою зброєю з отрутою у світі на сьогоднішній день.
Знайдені у Південній Африці старі кварцові наконечники стріл виявили хімічні залишки отрути з рослини, яка досі використовується традиційними мисливцями в цьому регіоні.
Довгий час дослідники намагалися простежити траєкторію інновацій доісторичних людей, щоб краще зрозуміти еволюцію технологій полювання.
Одним із таких нововведень є використання отруєної зброї, яка вважається ознакою передових технологій мисливців-збирачів.
«Це показує, що наші предки на півдні Африки не тільки винайшли лук і стріли набагато раніше, ніж вважалося раніше, але й зрозуміли, як використовувати хімію природи для підвищення ефективності полювання», – каже автор дослідження доктор Марліз Ломбард.
Після хімічного аналізу дослідники виявили подібні речовини на 250-річних наконечниках стріл у шведських колекціях, які були зібрані в цьому регіоні мандрівниками протягом 18 століття. Це свідчить про тривалу безперервність передачі знань про отруйну рослину.
«Використання отрути для стріл вимагає планування, терпіння та розуміння причин та наслідків. Це явна ознака передового мислення у ранніх людей», – підкреслив ще один автор дослідження Андерс Хьоґберг.
Як повідомляв Укрінформ, в Африці було виявлено погребальне вогнище, зведене близько 9,5 тисячі років тому, яке вважається найстарішим у світі з останками дорослих і містить рідкісну інформацію про ритуали давніх африканських груп мисливців-збирачів.
Фото: Marlize Lombard
Події
На Тернопільщині розповіли про два елементи лемківської культури, які увійшли до переліку нематеріальної спадщини
“Відповідно до наказу Міністерства культури до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини ввійшли традиція приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті та орнаментальні традиції і технологія виготовлення лемківської жіночої нагрудної прикраси кривулька”, – зазначила Байталюк.
Киселиця – це королева лемківської кухні. Перші згадки про страву датують часами Київської Русі. Головний інгредієнт цієї страви – овес, культура, яка добре родила на Лемківщині.
“Кривулька — це широкий заокруглений комір з бісеру, який прикриває шию, плечі і груди жінки. Ця прикраса є жіночим оберегом, кожен орнамент несе у собі певний символізм, як і у вишиванці. Ми щиро вдячні музейному комплексу “Лемківське село”, які організували збір матеріалів, подання і листи-згоди носіїв, обласному товариству “Лемківщина” за ефективну співпрацю, адже дуже важливо зібрати спогади носіїв і показати тяглість цих традицій, – додала Байталюк.
За її словами, внесення цих елементів лемківської культури до переліку нематеріальної спадщини дуже важливе саме зараз, адже у ці роки Україна вшановує скорботну дату – 80-ліття з часу депортації лемків з їх етнічних територій.
“За цей час вже пройшла активна асиміляція і вже десь почалася втрата традицій і обрядів. Тому внесення цих елементів у перелік нематеріальної спадщини приверне увагу до них і допоможе їх зберегти”, – наголосила посадовиця.
Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.
Перше фото: Світлана Байталюк у лемківській кривулі, Суспільне Тернопіль
Організатори книжкової премії KBU Awards, якою відзначають українські нонфікшн-книжки, оприлюднили короткі списки 2025 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомив kniga.biz.ua, власник якого – Дмитро Лаппо, входить до оргкомітету премії.
Книжкова премія KBU Awards була заснована у 2020 році для популяризації українських авторів, їх книг та ідей.
У 2025 році премія має п’ять номінацій: бізнес, особистий розвиток, історія, ідентичність та війна.
У номінації “Бізнес” до короткого списку увійшли:
- “Більше ніж команда” Артура Лупашка (Punkt publishing);
- “Твій AI-маркетолог” Антона Воронюка (ArtHuss);
- “Солодкий несолодкий бізнес” Анни Завертайло (Stretovych);
- “Люди купують у людей” Юлії Колесник (Stretovych);
- “Storytelling наше все” Еліни Слободянюк (Артіль).
У номінації “Ідентичність” до короткого списку потрапили:
- “Шляхетна традиція” Ольги Петренко-Цеунової (Стилет і стилос);
- “Культурна колонізація” Радомира Мокрика (Локальна історія);
- “Суперсила Різдва” Богдани Неборак та колективу авторів (Stretovych);
- “Як вдихнути вільно?” Маріам Найєм (Лабораторія);
- “Проти культурної амнезії” Віри Агеєвої (Віхола).
У номінації “Війна” у короткому списку:
- “Життя на межі” Тетяни Огаркової та Володимира Єрмоленка (Дух і Літера);
- “Перша енергетична” Віталія Крижевського та Євгена Мочалова (Віхола);
- “Книга обіймів” Ірини Білоцерківської (Білка);
- “Володар гніву” Галини Тютюнник (Білка);
- “Чорнобильська рулетка” Сергія Плохія (КСД).
У номінації “Історія” до переліку найкращих увійшли:
- “Агентура НКВС–МДБ–КДБ у православному єпископаті України” Романа Скакуна (Видавництво УКУ);
- “Мазепа. Тисячоликий герой української історії” Віктора Горобця (Віхола);
- “Генерал Кук” Володимира В’ятровича (Vivat);
- “Жінки свободи” Марини “Мамайки” Мірзаєвої (Vivat);
- “29 століть” Анни Євгенії Янченко (Vivat);
- “Українське радіо. Історія буремного століття” Вадима Міського та Тамари Гусейнової (Лабораторія).
У номінації “Саморозвиток” у короткому списку:
- “Відріж себе ніжно” Максима Роменського (СІМІО);
- “Любов не минає” Тетяни Трощинської (Yakaboo Publishing);
- “Що зі мною?” Софії Терлез та Марка Лівіна (Vivat);
- “Як написати книгу” колективу авторів (Stretovych);
- “Soft skills: Бути собою” Володимира Станчишина та Олени Жильцової (Віхола);
- “Прийняття” Ганни Крицької (Книголав).
KBU Awards – спеціалізована премія, що відзначає українських авторів за найкращі нонфікшн-книжки, зокрема відзначаючи літературу про розвиток бізнесу і особистісне зростання. Її заснували у 2021 році. Оргкомітет премії: власник інтернет-магазину бізнес-літератури kniga.biz.ua Дмитро Лаппо, очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль, ресторатор Максим Храмов (є співзасновниками премії), секретарка премії Наталія Кучер.
До складу журі входять Юлія Тичківська, Георгій Коваленко, Олена Ластівка Мокренчук, Ганна Скоріна, Тетяна Пилипець, Тетяна Лукинюк, Владислав Рашкован, Катерина Глазкова, Андрій Длігач, Лариса Мудрак, Богдан Тихолоз, Андрій Миронюк, Дмитро Джеджула, Михайло Крикунов, Лала Тарапакіна, Остап Українець, Екатерина Ясько, Тамара Сухенко, Олена Джеджора, Оксана Кісь, Роман Кабачій, Андрій Любка, Тетяна Кіпіані, Олена Юзькова, Ірина Тихомірова, Олена Нікольська.
Як повідомлялося, Премія Читомо визначила короткі списки претендентів на перемогу за видатні досягнення дієвців українського книговидання та літературної сфери у 2025 році.
Фото: KBU Awards
-
Війна7 днів agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Війна7 днів agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна5 днів agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Світ1 тиждень agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Усі новини6 днів agoІсаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння
-
Війна1 тиждень agoВоєнні підсумки 2025 року та обриси викликів 2026-го
-
Усі новини5 днів agoще 100 млн років тому у них був хвіст (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoвчені знайшли причину, але не порятунок