Події
Точицький провів зустрічі для посилення культурної співпраці України, Литви та Латвії
Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький 20 березня у межах робочого візиту до Литви провів низку зустрічей, спрямованих на посилення співпраці та підтримки української культури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
У Вільнюсі Точицький та міністр культури Литовської Республіки Шарунас Бірутіс обговорили шляхи підтримки культурної спадщини України, підвищення кваліфікації фахівців у сфері реставрації, зміцнення інформаційної стійкості, а також заходи з підготовки до кризових ситуацій у цій сфері.
За словами Точицького, Україна та Литва мають спільний історичний досвід боротьби за свободу. “І саме єдність завжди була нашою силою. Важливо пам’ятати, що наша спільна спадщина є фундаментом для майбутнього, у якому ми разом будуємо сильну Європу”, – зауважив Точицький.
Український міністр подякував литовській стороні за всебічну підтримку України та, зокрема за приєднання до Декларації про посилення стійкості сектору культури в Україні, ухваленої на міжнародній конференції в Ужгороді. Також він висловив вдячність за спільні виставки та надзвичайну увагу до збереження української культури.
Міністри відвідали Реставраційний центр імені Пранаса Гудінаса, де поспілкувалися з його директоркою Юрате Сенвайтієне. Точицький висловив вдячність за реставрацію українських творів мистецтва, зокрема картин Марії Примаченко. Крім того, завдяки литовським реставраторам тепер у Клайпеді буде реалізований новий виставковий проєкт.
Загалом реставратори Центру дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв, а найближчим часом планують відновити ще 600 робіт.
Міністр культури та стратегічних комунікацій України відвідав Вільнюський Свято-Троїцький монастир. На сьогодні Ансамбль Василіянського монастиря з церквою Пресвятої Трійці залишається важливим духовним центром, місцем богослужінь, культурних та освітніх заходів для української громади Литви.
У Литовському національному музеї міністри культури України та Литви разом переглянули Міжнародну виставку “Київська Русь. Початок”. Вона проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи та розкриває багату історію, відповідаючи на питання хто заснував державу Київська Русь і продовжив традиції після її розпаду. На виставці представлені 700 експонатів, зокрема з українських музеїв — понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро.
У литовському Каунасі до міністрів приєдналася міністр культури Латвійської Республіки Агнесе Ласе. Під час спілкування Точицький висловив вдячність латвійській стороні за підтримку України. Він також зазначив, що Україна зацікавлена у розширенні співпраці з Латвією у сфері стратегічних комунікацій для ефективної протидії російській дезінформації та пропаганді.
Міністри разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє відвідали постійну експозицію Національного музею мистецтв Чюрльоніса у супроводі директора Музею Дайни Камараускєнє, а також взяли участь у відкритті виставки “Від бурштину до зірок разом з М. К. Чюрльоніс: Зараз і тоді”. Вона присвячена 150-річчю від дня народження художника і композитора Мікалоюса Костянтинаса Чюрльоніса. Експозиція включає понад 70 творів мистецтва та інсталяцій М. К. Чюрльоніса та сучасних художників. Основний акцент виставки – на інноваціях, глибині мислення і бачення Чюрльоніса: від морських глибин до неосяжного космосу.
В межах візиту міністр культури та стратегічних комунікацій України ознайомився з діяльністю Українського центру у Вільнюсі — першого культурно-освітнього простору такого формату в країнах ЄС. Центр був створений 11 червня 2022 року за ініціативи та під патронатом першої леді України Олени Зеленської та першої леді Литви Діани Наусєдєнє для підтримки тимчасово переміщених українців. Нині його очолює Еріка Вайгінєнє. Центр став важливим осередком для адаптації, освіти та культурної взаємодії української громади в Литві. Також міністр переглянув виставку “Втрачене дитинство”.
З моменту відкриття в Центрі відбулося понад 4 тис. заходів для дітей і дорослих. Це освітні програми, мовні курси, психологічна підтримка, спортивно-оздоровчі та культурні ініціативи. Щороку тут організовується літній табір для дітей, а його діяльність отримує високу оцінку серед відвідувачів. Український центр став безпечним і комфортним простором для українців, місцем реалізації багатьох міжнародних проєктів і важливою платформою для взаємодії з литовською громадою.
Як повідомляв Укрінформ, у Сеймасі Литовської Республіки з 13 до 20 березня в рамках всеукраїнського проєкту “Військово-польовий Арт” проходила унікальна виставка “Мистецтво війни”.
Фото: Gintare Grigenaite
В Одеському музеї сучасного мистецтва за адресою вул. Європейська, 31/33 триває вернісаж трьох авторів до 22 листопада:
“Ecstatic Singularity” мисткині Alex Hetman.
Що ми готові показати іншим, а що залишаємо тільки собі?
З 17 вересня в МСМО можна буде побачити проєкт “Ecstatic Singularity” мисткині Alex Hetman. Розмова про еротику виступатиме як своєрідне візуальне осмислення простору, в якому перетинаються людські бажання.
Тут відвертість не завжди означає “показати все”.
Простір гратиме з цією межею. Десь тканини частково приховуватимуть роботи, а десь, щоб побачити більше, треба буде зробити крок назустріч і пройти крізь завісу.
Ми запрошуємо вас зробити цей крок.
“Докази життя” Сергія Мельниченка.
Що саме може бути доказом існування: зображення, тіло, голос, особистий предмет чи досвід, який ще не набув завершеної форми пам’яті?
Сергій Мельниченко дослідив кожен з них.
Результатом стала виставка «Докази Життя», яка об’єднала 3 проєкти автора: «Татуювання війни», «Попід Дніпром» та «Плівки з передової: фотографії, листи і артефакти українських військових», створені в контексті повномасштабної війни в Україні.
Тут не буде цілісного наративу, скоріш навпаки — виставка складається з окремих свідчень. Фотографії, артефакти, відео та документальний фільм покажуть різні форми людської присутності. Вони залишаються на межі між досвідом і його осмисленням, між присутністю і пам’яттю. У цьому проміжку і виникає головне — доказ життя.
“ABOUT THEM” Івана Петрука.
Чи стаємо ми менш справжніми, коли показуємо світові лише частину себе?
Можна багато знати про людину, але ніколи не побачити її всю.
Саме про це виставка Івана Петрука
«ABOUT THEM», побудована на зіткненні двох способів бачення людини: ми читаємо інших за поглядом, позою та тілом, хоча за цими знаками завжди залишається щось невідоме.
Виставка говоритиме цією мовою дуальності.
У першій залі на нас дивитимуться люди з портретів, коли у другому ми побачимо лише маски та фрагменти тіл. Там, де можна було шукати характер та історію, залишиться лише частина оболонки.
Та чи ця частина існує лише щоб приховувати?
Фото: Іван Страхов.
Міжнародний кінофестиваль “Молодість” проходитиме з 24 жовтня до 1 листопада в Києві.
Як передає Укрінформ, про це Держкіно повідомило у Фейсбуці.
“55-й Київський міжнародний кінофестиваль “Молодість” відбудеться з 24 жовтня до 1 листопада 2026 року в Києві. До ювілейної едиції фестиваль представив нову візуальну айдентику”, – йдеться у повідомленні.
У Держкіно зазначили, що в основі нової айдентики – число 55, складене з простих геометричних форм: кіл, напівкіл і трикутників. Вони відсилають до мови кіно, світла кінопроєктора та кіноплівки.
Окрім того, айдентика не має сталої форми: її елементи можуть змінювати масштаб, положення та комбінації, утворюючи нові композиції для афіш, банерів, мерчу та інших носіїв.
“Молодість” була заснована у 1970 році режисерами Вадимом Чубасовим та Віктором Івченком як фестиваль студентського кіно. Перший фестиваль тривав два дні, а його програма включала 33 короткометражні фільми студентів і студенток Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.
За 55 років фестиваль “Молодість” виріс у міжнародний кінофорум, зосереджений на молодому професійному кіно та відкритті нових імен в українському й світовому кінематографі.
Міжнародна конкурсна програма фестивалю охоплює студентський, короткометражний і повнометражний конкурси. Окремим напрямом представлений документальний конкурс.
Позаконкурсна програма об’єднує секції “Фестиваль фестивалів”, FORMA, “Століття великих”, “Опівнічний сеанс” та інші – від найпомітніших прем’єр Берлінале, Каннського та Венеціанського кінофестивалів до сміливого експериментального кіно.
У Держкіно зауважили, що “Молодість” – єдиний кінофестиваль в Україні, акредитований Міжнародною федерацією асоціацій кінопродюсерів FIAPF, та один із найбільших кінофестивалів Східної Європи.
Особливе місце у програмі традиційно посідає українське кіно. У 1979 році Ґран-прі “Молодості” отримав “Вавилон ХХ” Івана Миколайчука.
За роки існування фестиваль відкривав для глядачів режисерів, які згодом здобули світове визнання. Серед них – Денні Бойл, Франсуа Озон, Стівен Далдрі та Адіна Пінтіліє. На фестивалі також був представлений дебютний фільм Алена Берлінера “Моє життя у рожевому”, який згодом номінували на премію “Оскар”.
Як повідомляв Укрінформ, найбільший фестиваль анімації в Україні Linoleum, який відбудеться у Києві з 29 вересня по 4 жовтня, оголосив повну програму.
Фото Укрінформу можна купити тут
Міністерство культури внесло шахтарські бувальщини про духа-охоронця, панаїр і традицію серпанкового ткацтва до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства культури.
Зазначається, що перелік доповнили елементами:
- «Шахтарські бувальщини про духа-охоронця»;
- «Панаїр — традиція святкування греків України»;
- «Традиція серпанкового ткацтва».
У міністерстві зауважили, що шахтарські бувальщини сформувалися під впливом життєвих ситуацій і вірувань, пов’язаних із духом-охоронцем шахт, образ якого спочатку сформувався суто в професійному середовищі шахтарів, а згодом поширився серед мешканців шахтарських міст і містечок. Головний герой цих бувальщин – дух-охоронець Шубін.
«Панаїр — одне зі значимих для спільноти релігійних, громадських та сімейних свят греків України, яке увібрало в себе звичаї різних часів і демонструє динамічну природу нематеріальної культурної спадщини. Назва свята походить від давньогрецького слова πανηγύρι, що означає “гуртом” або буквально: “загальне зібрання”», – додали у Мінкульті.
Також у відомстві розповіли, що традиція серпанкового ткацтва – це локальна технологія виготовлення тонкого напівпрозорого лляного полотна серпанку, яка історично побутує у селах Дубровицької міської територіальної громади Сарненського району Рівненської області.
Ця традиція охоплює не лише технологію виготовлення тканини, а й створення виробів із неї.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури оголосило прийом заявок на здобуття Премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини у 2026 році.
Фото: Міністерство культури України
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Одеса5 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Суспільство6 днів ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Одеса1 тиждень ago
Росіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області