Події
Точицький провів зустрічі для посилення культурної співпраці України, Литви та Латвії
Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький 20 березня у межах робочого візиту до Литви провів низку зустрічей, спрямованих на посилення співпраці та підтримки української культури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
У Вільнюсі Точицький та міністр культури Литовської Республіки Шарунас Бірутіс обговорили шляхи підтримки культурної спадщини України, підвищення кваліфікації фахівців у сфері реставрації, зміцнення інформаційної стійкості, а також заходи з підготовки до кризових ситуацій у цій сфері.
За словами Точицького, Україна та Литва мають спільний історичний досвід боротьби за свободу. “І саме єдність завжди була нашою силою. Важливо пам’ятати, що наша спільна спадщина є фундаментом для майбутнього, у якому ми разом будуємо сильну Європу”, – зауважив Точицький.
Український міністр подякував литовській стороні за всебічну підтримку України та, зокрема за приєднання до Декларації про посилення стійкості сектору культури в Україні, ухваленої на міжнародній конференції в Ужгороді. Також він висловив вдячність за спільні виставки та надзвичайну увагу до збереження української культури.
Міністри відвідали Реставраційний центр імені Пранаса Гудінаса, де поспілкувалися з його директоркою Юрате Сенвайтієне. Точицький висловив вдячність за реставрацію українських творів мистецтва, зокрема картин Марії Примаченко. Крім того, завдяки литовським реставраторам тепер у Клайпеді буде реалізований новий виставковий проєкт.
Загалом реставратори Центру дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв, а найближчим часом планують відновити ще 600 робіт.
Міністр культури та стратегічних комунікацій України відвідав Вільнюський Свято-Троїцький монастир. На сьогодні Ансамбль Василіянського монастиря з церквою Пресвятої Трійці залишається важливим духовним центром, місцем богослужінь, культурних та освітніх заходів для української громади Литви.

У Литовському національному музеї міністри культури України та Литви разом переглянули Міжнародну виставку “Київська Русь. Початок”. Вона проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи та розкриває багату історію, відповідаючи на питання хто заснував державу Київська Русь і продовжив традиції після її розпаду. На виставці представлені 700 експонатів, зокрема з українських музеїв — понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро.

У литовському Каунасі до міністрів приєдналася міністр культури Латвійської Республіки Агнесе Ласе. Під час спілкування Точицький висловив вдячність латвійській стороні за підтримку України. Він також зазначив, що Україна зацікавлена у розширенні співпраці з Латвією у сфері стратегічних комунікацій для ефективної протидії російській дезінформації та пропаганді.
Міністри разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє відвідали постійну експозицію Національного музею мистецтв Чюрльоніса у супроводі директора Музею Дайни Камараускєнє, а також взяли участь у відкритті виставки “Від бурштину до зірок разом з М. К. Чюрльоніс: Зараз і тоді”. Вона присвячена 150-річчю від дня народження художника і композитора Мікалоюса Костянтинаса Чюрльоніса. Експозиція включає понад 70 творів мистецтва та інсталяцій М. К. Чюрльоніса та сучасних художників. Основний акцент виставки – на інноваціях, глибині мислення і бачення Чюрльоніса: від морських глибин до неосяжного космосу.
В межах візиту міністр культури та стратегічних комунікацій України ознайомився з діяльністю Українського центру у Вільнюсі — першого культурно-освітнього простору такого формату в країнах ЄС. Центр був створений 11 червня 2022 року за ініціативи та під патронатом першої леді України Олени Зеленської та першої леді Литви Діани Наусєдєнє для підтримки тимчасово переміщених українців. Нині його очолює Еріка Вайгінєнє. Центр став важливим осередком для адаптації, освіти та культурної взаємодії української громади в Литві. Також міністр переглянув виставку “Втрачене дитинство”.
З моменту відкриття в Центрі відбулося понад 4 тис. заходів для дітей і дорослих. Це освітні програми, мовні курси, психологічна підтримка, спортивно-оздоровчі та культурні ініціативи. Щороку тут організовується літній табір для дітей, а його діяльність отримує високу оцінку серед відвідувачів. Український центр став безпечним і комфортним простором для українців, місцем реалізації багатьох міжнародних проєктів і важливою платформою для взаємодії з литовською громадою.
Як повідомляв Укрінформ, у Сеймасі Литовської Республіки з 13 до 20 березня в рамках всеукраїнського проєкту “Військово-польовий Арт” проходила унікальна виставка “Мистецтво війни”.
Фото: Gintare Grigenaite
Події
На Тернопільщині виявили трипільське житло віком близько 6 000 років
На Тернопільщині археологи виявили на городі місцевих жителів трипільське житло, вік якого становить близько шести тисяч років.
Про це кореспонденту Укрінформу розповіла старша наукова співробітниця відділу археології Інституту українознавства ім. Крип’якевича НАН України Яна Яковишина.
“На цій території місцеві жителі під час городніх робіт постійно знаходили трипільську кераміку, фрагменти від жител. Тому цього року з дозволу власників ми провели розвідкові роботи. Заклали невеликі шурфи, щоб подивитися, чи збережений культурний шар, і натрапили на трипільське житло. Ми визначили його розміри: довжина – 10 метрів, ширина – сім”, – розповіла Яковишина.
За її словами, якщо вдасться домовитися з львівськими геофізиками про співпрацю, то зимою на цій території проведемо геомагнітне сканування.
“Трипільські поселення дуже часто були знищені вогнем, а перепалена глина дає певне магнітне випромінювання. І спеціальним приладом це все фіксується потім на карті. Тобто ми будемо мати фактично мапу поселення, яке знаходиться на цій території завдяки геомагнітній розвідці”, – додала археологиня.
Навесні науковці планують дослідити трипільське житло, яке вони виявили, та провести на цьому місці розкопки.
“Коли ми розкриємо це житло, то будемо мати уявлення, як воно виглядало, чи збереглися якісь інтер’єрні елементи – піч чи, можливо, вівтар. Також ми виявили кісточки тварин, які можуть допомогти визначити точний час побудови цього житла після проведення радіокарбонного аналізу. Якщо орієнтовно визначити вік трипільського житла за виявленою керамікою, то це приблизно шість тисяч років”, – додала Яковишина.
За словами фахівчині, житло виявили на території, де десятки років тому було відкрите трипільське поселення площею близько один гектара. Ця локація над річкою Збруч, з трьох боків була захищена урвищами, схилами, а підхід до помешкань був лише від сторони мису. Саме у таких місцях оселялися трипільці, розповіла експертка.
Як повідомляв Укрінформ, два трипільські поселення на Тернопільщині внесли до попереднього списку ЮНЕСКО.
Фото Гусятинського краєзнавчого музею
Події
Роман «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка видали чеською мовою
Роман Ілларіона Павлюка “Я бачу, вас цікавить пітьма” вийшов у чеському перекладі Ірини Дворакової.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.
Психологічний трилер розповідає про кримінального психолога Андрія Гайстера, який вирушає в селище Буськів Сад розслідувати зникнення дівчинки.
За сюжетом, головний герой стикається у селищі з байдужістю жителів, які не переймаються ні пошуками дівчинки, ні загрозою з боку таємничого маніяка на прізвисько Звір, ні тим, що якісь сили перешкоджають усім спробам вибратися з села.
Художній роман у жанрі психологічного трилера “Я бачу, вас цікавить пітьма” опублікувало “Видавництво Старого Лева” 2020 року. Українською переклала Вікторія Стах.
Упродовж останніх років Павлюк став одним із найпопулярніших українських письменників — зокрема, тираж його роману “Я бачу, вас цікавить пітьма” ще в травні 2024-го перетнув позначку в 100 тисяч примірників.
За даними Forbes, станом на вересень 2025-го роялті від продажу книжок Павлюка становило приблизно 4 мільйони гривень – це найприбутковіший вітчизняний автор.
Павлюк — український письменник, журналіст і військовослужбовець є автором книжок “Білий попіл”, “Танець недоумка”, “Я бачу, вас цікавить пітьма”, яка увійшла до короткого списку премії “Книга року BBC — 2020”, а також “Книга Еміля”.
У 2015 році Павлюк брав участь у російсько-українській війні у складі добровольчого батальйону “Гарпун”. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він мобілізувався до одного з підрозділів Головного управління розвідки.
Окрім того, з жовтня 2023 року до травня 2024 року він очолював Управління преси та інформації Міністерства оборони України, після чого був переведений на інший напрям роботи у відомстві.
Також Павлюк займався реформуванням Військового телебачення України. Під час запуску телеканалу “Армія ТБ”, який у березні 2023 року отримав десятирічну супутникову ліцензію Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, він заявляв про намір зробити його Discovery Military.
До цього Павлюк був автором документальних проєктів “Код нації”, “Звичайні зомбі. Як працює брехня” та “Зомбі 2. Промивка мізків”, а у 2011 році входив до складу журі 63-ї американської телевізійної премії “Еммі”.
Як повідомляв Укрінформ, вийшла друком поетична збірка “Бездоріжжя” філософа й морського піхотинця Владислава Лози, який загинув у травні 2024 року.
Події
Україна братиме участь у Євробаченні-2027
Україна візьме участь у 71-му пісенному конкурсі «Євробачення-2027», який відбудеться у місті Бурґас (Болгарія).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне.
«Суспільне Мовлення оголосило, що Україна візьме участь в 71-му Пісенному конкурсі Євробачення-2027, який відбудеться в Болгарії. Україна буде проводити Нацвідбір за складної безпекової ситуації і можливих викликів зимового періоду. За цих умов ми зробимо все можливе, щоб українські виконавці презентували свої пісні, а глядачі обрали того, хто гідно представить Україну на найбільшій музичній сцені Європи», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, національний відбір стане можливістю для суспільства разом підтримати українську культуру та молодих артистів, а участь України в конкурсі – важливим інструментом культурної дипломатії.
«Євробачення сьогодні – критично важливий інструмент прямої взаємодії з сотнями мільйонів європейців. Для України участь у конкурсі – це насамперед про суб’єктність, захист культурного суверенітету та можливість тримати український контекст у фокусі світової уваги аж до самого фіналу. Водночас формат проведення Національного відбору буде змінено і розроблено з урахуванням безпекових ризиків та можливих викликів зимового періоду», – зауважив голова правління Суспільного Мовлення Микола Чернотицький.
71-й конкурс Євробачення пройде в прибережнному болгарському місті Бурґас.
Півфінали відбудуться 11 та 13 травня, гранд-фінал – 15 травня на новому спортивно-розважальному майданчику «Арена Бурґас».
«Лише залишаючись активними учасниками європейського простору, ми несемо у світ свої меседжі, спонукаємо до співпраці і підтримки. Таким чином, робимо свій музичний внесок в пісенне розмаїття Європи, демонструємо власну мистецьку самобутність. Щонайменше з березня по травень музичний світ обговорює заявки та пісні від країн-учасниць. Це майданчик, на якому голос України має звучати», – зазначила виконавча продюсерка творчого об’єднання «Євробачення» Оксана Скибінська.
Як повідомляв Укрінформ, Болгарія прийматиме конкурс наступного року після перемоги на цьогорічному Євробаченні співачки Dara з піснею Bangaranga. Українська виконавиця Leléka з піснею Ridnym посіла 9-те місце.
Фото: Іnstagram/eurovision
-
Війна6 днів agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Події1 тиждень agoТроє українських письменників-військових візьмуть участь у літературному проєкті в Ірландії
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі відбулася прем’єра документалки про гурт Oasis
-
Війна1 тиждень agoУдари по складах — Росія атакувала виробників снеків Флінт та Чіпстер
-
Суспільство1 тиждень agoПрокурор просить для Кропиви тримання під вартою з альтернативою застави у ₴200 мільйонів
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина отримала понад 33 тонни енергообладнання від Литви та Фінляндії
-
Суспільство1 тиждень agoБез Чорного моря логістика зерна дорожча на 50-90 євро/т
-
Суспільство1 тиждень agoСАП просить для фігурантки справи «Карфаген» Івахненко арешту із заставою у ₴50 мільйонів
