Таку думку висловила в телеефірі уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей Ольга Решетилова, передає кореспондент Укрінформу.

“Мені здається, найскладніше – і з чим мені вже зараз доводиться стикатися – це боротьба зі зневірою військовослужбовців, їхнім виснаженням і втомою”, – сказала Решетилова.

За її словами, викликів буде багато з огляду на очікування суспільства щодо ефективності нової структури та масштаб системних проблем у секторі безпеки й оборони, які доведеться вирішувати.

Щодо можливості її призначення на посаду військового омбудсмана уповноважена заявила, що остаточне рішення – виключно за Президентом України.

“Я думаю, що в Україні є багато гідних кандидатур… Наразі нібито ми говоримо про те, що це можу бути я, але все залежить від того, як Президент оцінить мою попередню діяльність на посаді уповноваженої та яке рішення ухвалить”, – сказала Решетилова.

Вона повідомила, що відповідно до проєкту положення, поданого Президенту, гранична чисельність працівників Офісу військового омбудсмана становитиме 150 осіб, із них 60 планують набрати до кінця 2025 року. Відповідно до закону, військовий омбудсман має бути цивільною особою, але його заступниками можуть бути військовослужбовці.

Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Верховна Рада України ухвалила закон про військового омбудсмана.

Фото: Фейсбук / Olha Reshetylova

Про це у коментарі Укрінформу заявив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

За його словами, окупанти протягом кількох років намагаються перезапустити реактори попри очевидну неможливість це реалізувати.

«Ворог на Запорізьку атомну має апетит і цього року, але так само було й у минулому, і в позаминулому. Вони кожен рік ставлять собі мету перезапустити один чи два реактори, хоча розуміють, що це неможливо», – зазначив експерт.

У 2024 році Росія спробувала прокласти спеціальну лінію електропередач через окуповані території півдня України для з’єднання з енергосистемою півдня РФ, яка потерпає від хронічного дефіциту електроенергії.

«Вони намагалися створити лінію, щоб під’єднати Запорізьку АЕС до енергосистеми півдня Росії. Але завдяки діям Збройних сил України ці плани залишаються марними – неможливо окремо зробити лінію чи запустити енергоблок, все має бути синхронізовано», – пояснив Гончар.

Він підкреслив, що навіть зазнавши поразок у своїх планах, Кремль не відмовиться від можливості використати станцію для провокацій.

«Росія не відмовиться від сценаріїв провокування ядерного інциденту на одному з енергоблоків, як вони намагалися зробити у 2023 році. Тому й надалі потрібно докладати зусиль, щоб не допустити негативних сценаріїв», – наголосив експерт.

Гончар переконаний, що у перспективі Запорізька атомна електростанція неодмінно повернеться під контроль українського Енергоатому.

Як повідомляв Укрінформ, російська пропаганда активізувала інформаційні операції щодо Запорізької АЕС після заяви МАГАТЕ про критичні ризики безпеки станції.

Як передає Укрінформ, про це він повідомив у Фейсбуці та опублікував відповідну світлину.

Стефанчук назвав візит Мецоли важливим сигналом єдності та непохитної підтримки України.

Раніше президентка Європарламент анонсувала візит до української столиці у соцмережі Х.

«Наступна зупинка: Київ», – написала Мецола в описі до світлини, де вона стоїть біля українського поїзда.

Згодом очільниця Європарламенту поширила фото, на якому її зустрічає голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

«Знову у Києві. Після 1300 днів з початку агресії я знаходжусь в Україні з потужним сигналом підтримки від Європейського парламенту. Так само, як ми були з вами з першого дня, ми й надалі будемо на вашому боці», – написала Мецола.

Згідно із розкладом, опублікованим пресслужбою Європарламенту, в Мецоли заплановані зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським, Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, Прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко і керівниками фракцій та груп Верховної Ради. Очільниця Європарламенту також виступить із промовою перед народними депутатами України у Верховній Раді України. Окремо зазначено, що Роберта Мецола має запустити в Україні зовнішній офіс зв’язку Європейського парламенту (European Parliament Antenna). Подібні офіси слугують контактним пунктом для посилення взаємодії з національними парламентами, громадянським суспільством та партнерами на місцях.

Як повідомляв Укрінформ, 12 вересня новопризначена міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер прибула із візитом до Києва та оголосила про надання 142 мільйонів фунтів стерлінгів для підтримки України протягом зими та наступного року.

Перше фото: Фейсбук / Ruslan Stefanchuk