Connect with us

Події

У Харкові оголосили переможців Премії «Генерація Ніка»

Published

on


Церемонія нагородження відбулась 19 травня, у день народження Вероніки, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Захід пройшов у безпечному просторі Національного театру опери та балету ім. Лисенка та зібрав повну залу. На початку присутні вшанували хвилиною мовчання Кожушко та всіх харків’ян, загиблих унаслідок агресії РФ.

За інформацією організаторів, було отримано 170 робіт, у тому числі з-за кордону. Лауреатами стали: у категорії “Література” – Лілія Поливода, у категорії “Живопис” – Софія Фадєєва, спеціальну відзнаку премії від художньої студії AzaNiziMaza отримала Софія Сизоненко.



“Дякую за те, що ви вирішили розділити премію на дві номінації. Складно оцінювати художні роботи та літературу разом, тому я вважаю, що це правильне рішення. Більше переможців, переможниць, більше щастя, більше радості. І ми більше можемо охопити ті галузі, в яких працювала Ніка”, – сказала Лілія Поливода.

Митці отримали грошові премії та медалі.

“Зазвичай для молоді проводять конкурси, тому що премія – це вже про якесь визнання. Але мені здається, що всі ті тексти, яких не вистачало в нашому житті, яких не читали наші батьки, всі ці тексти якось проросли у цьому поколінні – “генерації Ніки”. Вони хочуть бути включеними в нашу історію. Попри все залишаються вільними, хочуть бути українцями і творити українське мистецтво”, – сказала директорка Харківського літературного музею, членкиня журі Тетяна Пилипчук.

Вона наголосила, що премія – це в першу чергу про свободу.

“Нещодавно я говорила з молодими людьми, якраз тими, кому зараз 16-21 рік. Ми говорили про місяць – той, що на небі. А вони ніколи не гуляли нічним Харковом, тому що до лютого 2022 року вони були ще малі, батьки їх не відпускали, а тепер – комендантська година, тепер війна, у них немає такої можливості. І тоді ми всі разом вирішили, що ми насправді говоримо не про місяць, ми говоримо про свободу. Про свободу жити в місті, яке ми любимо, про свободу гуляти ночами, читати вірші під місяцем, писати вірші про кохання під місяцем”, — сказала Пилипчук.

Батько загиблої Вероніки, член журі Ігор Кожушко зазначив, що донька захоплювалася українськими митцями 1920-их.

“Її серце зупинилося майже дев’ять місяців тому. Життя Ніки забрали російські кати, які влучили у дитячий майданчик. Моя донька – молода талановита дівчинка, яка багато малювала, писала вірші та прозу, робила ліногравюри, була волонтеркою літературного музею. Вона дуже надихалася діячами “Розстріляного відродження” і сама стала однією з “Розстріляного відродження” вже XXI століття. Ніка стала своєрідним символом творчої молоді Харкова – міста, яке вона так любила і з якого не захотіла поїхати з початком повномасштабного вторгнення, бо не уявляла поза ним своє подальше життя”, – сказав Кожушко.

Близькі розповідають, як швидко Вероніка влилася в культурне життя вже воєнного Харкова. Письменник Сергій Жадан пригадав, як творча молодь, а серед неї і Кожушко, організувала виставку своїх робіт, коли місто потерпало від щоденних обстрілів.

“Це було в одному з приміщень у центрі міста, молодь розвісила свої роботи. І ми тоді, хто прийшли, були безнадійно дорослими, ми були безнадійно з минулого. Бо то була така красива, строката, яскрава, галаслива юрба, в найкращому розумінні цього слова. Людині притаманно у 16-17 років викрикувати своє бачення цього світу і очікування від нього, часто ці голоси ще позбавлені особистості й індивідуальності, але коли вона прорізається – відразу впадає в око. З Нікою це було помітно. Помітно, як вона швидко зростає, малює. Я не знав, але виявилося, що вона в той час писала і чудові тексти”, – сказав Жадан.






У Харкові оголосили переможців Премії «Генерація Ніка» / Фото: В’ячеслав Мадієвський, Укрінформ

На заході представили збірку “Час починати танго” (“Фоліо, 2025, серія “Лаконічно”) з віршів, прозових уривків і малюнків Вероніки. Упорядкував видання та підготував передмову Сергій Жадан, післямову написав харківський художник Гамлет Зіньківський.

Завершилася церемонія виступами “Хору Одиноких Сердець Сержанта Пеппера”, Галини Печенізької та гурту “Жадан і Собаки”.

У коментарі агентству Ігор Кожушко розповів, що надруковані у збірці малюнки – невелика частина доробку Вероніки, а вірші батько й досі продовжує знаходити в записах дівчини.

Читайте також: У Каннах презентували трейлер документальної стрічки про поранених українських військових «Друге дихання

“За кілька днів після загибелі мені подзвонили з Німеччини та запропонували оригінали її картин розмістити на виставці. За умови, що ці роботи залишаться там назавжди, я відмовився. Ми хочемо, щоб її твори залишалися у Харкові. Є певні плани, можливо, вийде видати ще одну книгу”, – сказав Кожушко.

Як повідомлялося, 30 серпня унаслідок ударів по Харкову загинули шестеро людей, серед них – 14-річна школярка та 18-річна студентка. Авіабомби влучили поблизу дитячого майданчика та у 12-поверхівку. Близько сотні людей дістали поранень чи травмувалися. 3 вересня у Харкові поховали 14-річну школярку, переселенку з Куп’янська Софію Глиняну. 4 вересня рідні та друзі попрощалися з Веронікою Кожушко.

У грудні організатори оголосили про прийом робіт на здобуття першої щорічної премії для молодих митців і літераторів “Генерація Ніки”. Для участі приймаються художні тексти (поезія, проза) або роботи у живописі, графіці, арт-диджитал від творців віком 16–21 років.

Засновниками премії стали благодійний фонд “Ніка Генерація”, благодійний фонд Сергія Жадана та Харківський літературний музей.

Фото: В’ячеслав Мадієвський



Джерело

Події

Для працівників закладів культури оновили умови оплати

Published

on



Зазначається, що зміни стосуються працівників музеїв, бібліотек, заповідників, театрів, клубних закладів, центрів культури і дозвілля та інших закладів культури.

«Культура – це люди, які її створюють, розвивають і масштабують. Поточні оновлення – один із кроків до впорядкування системи оплати праці, над яким працює команда Мінкульту. Ми продовжуємо роботу над системними рішеннями, які посилять культурну сферу», – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна.

У Мінкульті поінформували, що під час воєнного стану та протягом року після його завершення кількість відвідувачів у музеях, бібліотеках, заповідниках, клубних закладах, парках культури й інших закладах не враховуватимуть при визначенні рівня оплати праці керівників і фахівців. Таким чином, зарплата людей у сфері культури не зменшуватиметься через об’єктивні обмеження, пов’язані з війною.

Крім того, чітко визначено розміри доплат для працівників культури з науковими та освітньо-творчими ступенями: доктор наук — до 25% посадового окладу; доктор філософії (кандидат наук) — до 15%; доктор мистецтва — до 15%. Якщо людина має кілька ступенів, вона сама обиратиме, за який отримувати доплату.

Читайте також: За програмою «Власна справа» вже видали грантів на ₴80 мільйонів – Мінкульт

У документах також оновили назви окремих посад відповідно до сучасної практики. Наприклад, у театрах тепер використовується назва «керівник художньої трупи» замість застарілих формулювань.

У міністерстві додали, що такі зміни не потребують додаткових коштів з бюджету.

Як повідомлялося, у лютому стало відомо, що в Міністерстві культури України готують зміни до Наказу №745, які дозволять підвищувати заробітну плату працівникам культури.



Джерело

Continue Reading

Події

Експерти ЮНЕСКО відвідають Львів, щоб зафіксувати руйнування

Published

on



Міністерство закордонних справ України домовилося з експертами ЮНЕСКО про візит до Львова для фіксації руйнувань та оцінки завданої російською атакою шкоди.



Джерело

Continue Reading

Події

В Одесі пошкоджена пам’ятка архітектури на Французькому бульварі

Published

on



В Одесі 24 березня на території колишнього винзаводу на Французькому бульварі встановили факт пошкодження пам’ятки архітектури місцевого значення 1895-го року.

Про це у Фейсбуці повідомив начальник Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОМР Александр Авдєєв, передає Укрінформ.

“Встановлено факт пошкодження пам’ятки архітектури. Йдеться про будівлю, яка є визначною пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення — «Будівля складів удільного відомства», збудовану у 1895 році за проєктом архітектора Лева Влодека”, – повідомив Авдєєв.

Посадовець зазначив, що наразі готується акт, який має офіційно зафіксувати факт самочинних робіт і стане підставою для звернення до прокуратури Одеської області з вимогою внести відомості до ЄРДР за фактом знищення об’єкта культурної спадщини.

Читайте також: В Україні через російську агресію зруйновані та пошкоджені 1685 пам’яток культурної спадщини

Авдєєв додав, що, за інформацією з державних реєстрів, нежитлові будівлі загальною площею 18 450,5 кв. м перебувають у приватній власності ТОВ «КАПЛОР 7».

“Земельна ділянка орендована на 15 років за договором від травня 2024 року. Цільове призначення — для розміщення та експлуатації об’єктів промисловості. Містобудівні умови та обмеження компанії не видавалися. У Реєстрі будівельної діяльності відсутні дозвільні документи за цією адресою”, – повідомив Олександр Авдєєв.

Як повідомляв Укрінформ, в Одесі у прибутковому будинку Бліженського (Новосельського, 75) під час ремонту заштукатурили фреску 100-річної давнини.

Фото: Фб/Александр Авдєєв



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.