Події
У Харкові оголосили переможців Премії «Генерація Ніка»

Церемонія нагородження відбулась 19 травня, у день народження Вероніки, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Захід пройшов у безпечному просторі Національного театру опери та балету ім. Лисенка та зібрав повну залу. На початку присутні вшанували хвилиною мовчання Кожушко та всіх харків’ян, загиблих унаслідок агресії РФ.
За інформацією організаторів, було отримано 170 робіт, у тому числі з-за кордону. Лауреатами стали: у категорії “Література” – Лілія Поливода, у категорії “Живопис” – Софія Фадєєва, спеціальну відзнаку премії від художньої студії AzaNiziMaza отримала Софія Сизоненко.
“Дякую за те, що ви вирішили розділити премію на дві номінації. Складно оцінювати художні роботи та літературу разом, тому я вважаю, що це правильне рішення. Більше переможців, переможниць, більше щастя, більше радості. І ми більше можемо охопити ті галузі, в яких працювала Ніка”, – сказала Лілія Поливода.
Митці отримали грошові премії та медалі.
“Зазвичай для молоді проводять конкурси, тому що премія – це вже про якесь визнання. Але мені здається, що всі ті тексти, яких не вистачало в нашому житті, яких не читали наші батьки, всі ці тексти якось проросли у цьому поколінні – “генерації Ніки”. Вони хочуть бути включеними в нашу історію. Попри все залишаються вільними, хочуть бути українцями і творити українське мистецтво”, – сказала директорка Харківського літературного музею, членкиня журі Тетяна Пилипчук.

Вона наголосила, що премія – це в першу чергу про свободу.
“Нещодавно я говорила з молодими людьми, якраз тими, кому зараз 16-21 рік. Ми говорили про місяць – той, що на небі. А вони ніколи не гуляли нічним Харковом, тому що до лютого 2022 року вони були ще малі, батьки їх не відпускали, а тепер – комендантська година, тепер війна, у них немає такої можливості. І тоді ми всі разом вирішили, що ми насправді говоримо не про місяць, ми говоримо про свободу. Про свободу жити в місті, яке ми любимо, про свободу гуляти ночами, читати вірші під місяцем, писати вірші про кохання під місяцем”, — сказала Пилипчук.
Батько загиблої Вероніки, член журі Ігор Кожушко зазначив, що донька захоплювалася українськими митцями 1920-их.

“Її серце зупинилося майже дев’ять місяців тому. Життя Ніки забрали російські кати, які влучили у дитячий майданчик. Моя донька – молода талановита дівчинка, яка багато малювала, писала вірші та прозу, робила ліногравюри, була волонтеркою літературного музею. Вона дуже надихалася діячами “Розстріляного відродження” і сама стала однією з “Розстріляного відродження” вже XXI століття. Ніка стала своєрідним символом творчої молоді Харкова – міста, яке вона так любила і з якого не захотіла поїхати з початком повномасштабного вторгнення, бо не уявляла поза ним своє подальше життя”, – сказав Кожушко.
Близькі розповідають, як швидко Вероніка влилася в культурне життя вже воєнного Харкова. Письменник Сергій Жадан пригадав, як творча молодь, а серед неї і Кожушко, організувала виставку своїх робіт, коли місто потерпало від щоденних обстрілів.

“Це було в одному з приміщень у центрі міста, молодь розвісила свої роботи. І ми тоді, хто прийшли, були безнадійно дорослими, ми були безнадійно з минулого. Бо то була така красива, строката, яскрава, галаслива юрба, в найкращому розумінні цього слова. Людині притаманно у 16-17 років викрикувати своє бачення цього світу і очікування від нього, часто ці голоси ще позбавлені особистості й індивідуальності, але коли вона прорізається – відразу впадає в око. З Нікою це було помітно. Помітно, як вона швидко зростає, малює. Я не знав, але виявилося, що вона в той час писала і чудові тексти”, – сказав Жадан.
У Харкові оголосили переможців Премії «Генерація Ніка» / Фото: В’ячеслав Мадієвський, Укрінформ
На заході представили збірку “Час починати танго” (“Фоліо, 2025, серія “Лаконічно”) з віршів, прозових уривків і малюнків Вероніки. Упорядкував видання та підготував передмову Сергій Жадан, післямову написав харківський художник Гамлет Зіньківський.
Завершилася церемонія виступами “Хору Одиноких Сердець Сержанта Пеппера”, Галини Печенізької та гурту “Жадан і Собаки”.
У коментарі агентству Ігор Кожушко розповів, що надруковані у збірці малюнки – невелика частина доробку Вероніки, а вірші батько й досі продовжує знаходити в записах дівчини.
“За кілька днів після загибелі мені подзвонили з Німеччини та запропонували оригінали її картин розмістити на виставці. За умови, що ці роботи залишаться там назавжди, я відмовився. Ми хочемо, щоб її твори залишалися у Харкові. Є певні плани, можливо, вийде видати ще одну книгу”, – сказав Кожушко.
Як повідомлялося, 30 серпня унаслідок ударів по Харкову загинули шестеро людей, серед них – 14-річна школярка та 18-річна студентка. Авіабомби влучили поблизу дитячого майданчика та у 12-поверхівку. Близько сотні людей дістали поранень чи травмувалися. 3 вересня у Харкові поховали 14-річну школярку, переселенку з Куп’янська Софію Глиняну. 4 вересня рідні та друзі попрощалися з Веронікою Кожушко.
У грудні організатори оголосили про прийом робіт на здобуття першої щорічної премії для молодих митців і літераторів “Генерація Ніки”. Для участі приймаються художні тексти (поезія, проза) або роботи у живописі, графіці, арт-диджитал від творців віком 16–21 років.
Засновниками премії стали благодійний фонд “Ніка Генерація”, благодійний фонд Сергія Жадана та Харківський літературний музей.
Фото: В’ячеслав Мадієвський
Події
В український прокат вийшов фільм про військових льотчиків

В український прокат у четвер, 18 вересня, вийшов документальний фільм “Грім серед ясного неба”.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.
“Сьогодні в прокат виходить документальна стрічка “Грім серед ясного неба”. Ще одна героїчна глава літопису війни за свободу незламного народу”, – ідеться у повідомленні.
Як зазначили у Генштабі, стрічка розповідає про військових льотчиків, які щодня ризикують життям заради життя, адже вдома їх чекають сімʼї та друзі. А головного героя, Ростислава Лазаренка, чекає обіцянка, яку він дав полеглому побратиму перед його останнім вильотом.
Як повідомлялось, стрічка розповідає про Героя України, льотчика штурмової авіації Ростислава Лазаренка з позивним “Грім”, на рахунку якого тисячі знищених російських загарбників та сотні надважливих військових об’єктів.
Фільм створив Міжнародний продюсерський центр “Фор-пост” за підтримки Українського культурного фонду, Генерального штабу та командування Повітряних сил ЗСУ.
Скріншот
Події
Українські ілюстраторки стали лавреатками World Illustration Awards

Українські ілюстраторки Юлія Ґвілім і Женя Полосіна стали лавреатками відзнак престижної премії для ілюстраторів World Illustration Awards 2025.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на сайт Британської асоціації ілюстраторів.
Всього на конкурс ілюстратори подали понад 4700 робіт, а до короткого списку журі премії відібрало 200.
Українських ілюстраторок нагородили відзнаками Highly Commended у двох категоріях:
- ілюстрацію Жені Полосіної до обкладинки збірки оповідань Г. Дж. Веллса (названої на честь одного з оповідань) «Країна сліпих» (видавництво «Ще одну сторінку») у категорії «Обкладинки книг»;
- ілюстрації Юлії Ґвілім до дитячої книжки «Кряк!» (видавництво «Видавництво Старого Лева») у категорії «Дитяча книжкова ілюстрація».

World Illustration Awards – одна з найпрестижніших міжнародних відзнак у сфері ілюстрації, заснована Британською асоціацією ілюстраторів у співпраці з Directory of Illustration.
Із 1976 року премія відзначає найкращі ілюстративні роботи з усього світу, а подавати свої роботи можуть як відомі ілюстратори, так і початківці. Цьогоріч премію вручили вдесяте.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшов роман «Драбина» української письменниці Євгенії Кузнєцової.
Фото: сайт Британської асоціації ілюстраторів
Події
У Львові стартував фінал Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута»

У середу, 17 вересня, у Львові розпочався фінал Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута – 2025». Захід проводять у партнерстві з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Фестиваль розпочався із конференції «Culture, Recovery & Solidarity: How Art, Music and International Partnerships Heal and Rebuild Ukraine».
Як зазначив генеральний директор фестивалю “Червона рута” Мирослав Мельник, співпраця фестивалю з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ має природне коріння.
“Перша “Червона рута” проводилась на честь пам’яті Володимира Івасюка – на десятиріччя, як його не стало. А далі завданням фестивалю було пробудженням всього, що є українським, у східних областях, де російськомовні міста. Таким чином, у 1991 році фестиваль пройшов у Запоріжжі, в 1993-му — в Донецьку, в 1995-му — в Криму, в 1997-му — в Харкові. Далі був Маріуполь, інші міста. Зараз – війна. Навіть ті, хто нині на окупованих територіях, свого часу брали участь у фестивалі. Ті, хто там перебуває, допомагають ССО, вони активні, вмотивовані”, – сказав він.
Мельник додав, що на цьогорічному фестивалі присутні музиканти, які були на першій “Червоній руті”, зокрема Дарка Стебівка, яка приїхала із США. Також беруть участь виконавці із Польщі та США.
Також для фестивалю вперше провели конкурси за кордоном: у Польщі та Великій Британії.
Начальник Львівської ОВА Максим Козицький подякував українським військовим, які зараз боронять нашу державу, і ветеранам російсько-української війни. Також він подякував молоді, яка стала учасниками фестивалю, і його директору Мирославу Мельнику – за те, що “Червона рута” відбувається саме у Львові.
“Культура – як ліки. Українська пісня – як частина дипломатії, частина і передоснова української держави. Ми маємо бути цікаві світові… Пісня лунає і в окопі на передовій, і в бомбосховищах, і в метро, і в душі кожного з нас. І поки в душі лунатиме пісня, ми матимемо змогу вірити в нашу Перемогу. Саме в пісні через століття ми будемо мати оспіваних героїв цієї війни”, – сказав Козицький.
Під час конференції обговорювали успішні кейси реабілітаційних центрів та їх співпрацю з культурними проєктами, роль мистецтва, музики, живопису у психоемоційному відновленні ветеранів. Також йшлося про важливість міжнародної підтримки культурного відновлення України.
«Червона рута – 2025» проводиться за сприяння Офісу Президента України, Секретаріату Кабміну, Міноборони, МЗС, МКСК, Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Львівської обласної військової (державної) адміністрації, також обласних державних адміністрацій України, які відряджають фіналістів.
Як повідомляв Укрінформ, під час XVII Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута – 2025», який пройде у Львові 17–21 вересня, крім класичної конкурсної програми пройдуть лекції, панельні дискусії та зустрічі, присвячені історії українського визвольного руху та сучасним практикам опору.
-
Усі новини1 тиждень ago
Крихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Події1 тиждень ago
Оголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
-
Події1 тиждень ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Війна1 тиждень ago
ЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Усі новини1 тиждень ago
Жінка знайшла дивний предмет у пральні: інтернет розгадав, що це
-
Політика1 тиждень ago
Світлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Відбудова1 тиждень ago
Банки профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴27,1 мільярда