Церемонія нагородження відбулась 19 травня, у день народження Вероніки, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Захід пройшов у безпечному просторі Національного театру опери та балету ім. Лисенка та зібрав повну залу. На початку присутні вшанували хвилиною мовчання Кожушко та всіх харків’ян, загиблих унаслідок агресії РФ.

За інформацією організаторів, було отримано 170 робіт, у тому числі з-за кордону. Лауреатами стали: у категорії “Література” – Лілія Поливода, у категорії “Живопис” – Софія Фадєєва, спеціальну відзнаку премії від художньої студії AzaNiziMaza отримала Софія Сизоненко.

“Дякую за те, що ви вирішили розділити премію на дві номінації. Складно оцінювати художні роботи та літературу разом, тому я вважаю, що це правильне рішення. Більше переможців, переможниць, більше щастя, більше радості. І ми більше можемо охопити ті галузі, в яких працювала Ніка”, – сказала Лілія Поливода.

Митці отримали грошові премії та медалі.

“Зазвичай для молоді проводять конкурси, тому що премія – це вже про якесь визнання. Але мені здається, що всі ті тексти, яких не вистачало в нашому житті, яких не читали наші батьки, всі ці тексти якось проросли у цьому поколінні – “генерації Ніки”. Вони хочуть бути включеними в нашу історію. Попри все залишаються вільними, хочуть бути українцями і творити українське мистецтво”, – сказала директорка Харківського літературного музею, членкиня журі Тетяна Пилипчук.

Вона наголосила, що премія – це в першу чергу про свободу.

“Нещодавно я говорила з молодими людьми, якраз тими, кому зараз 16-21 рік. Ми говорили про місяць – той, що на небі. А вони ніколи не гуляли нічним Харковом, тому що до лютого 2022 року вони були ще малі, батьки їх не відпускали, а тепер – комендантська година, тепер війна, у них немає такої можливості. І тоді ми всі разом вирішили, що ми насправді говоримо не про місяць, ми говоримо про свободу. Про свободу жити в місті, яке ми любимо, про свободу гуляти ночами, читати вірші під місяцем, писати вірші про кохання під місяцем”, — сказала Пилипчук.

Батько загиблої Вероніки, член журі Ігор Кожушко зазначив, що донька захоплювалася українськими митцями 1920-их.

“Її серце зупинилося майже дев’ять місяців тому. Життя Ніки забрали російські кати, які влучили у дитячий майданчик. Моя донька – молода талановита дівчинка, яка багато малювала, писала вірші та прозу, робила ліногравюри, була волонтеркою літературного музею. Вона дуже надихалася діячами “Розстріляного відродження” і сама стала однією з “Розстріляного відродження” вже XXI століття. Ніка стала своєрідним символом творчої молоді Харкова – міста, яке вона так любила і з якого не захотіла поїхати з початком повномасштабного вторгнення, бо не уявляла поза ним своє подальше життя”, – сказав Кожушко.

Близькі розповідають, як швидко Вероніка влилася в культурне життя вже воєнного Харкова. Письменник Сергій Жадан пригадав, як творча молодь, а серед неї і Кожушко, організувала виставку своїх робіт, коли місто потерпало від щоденних обстрілів.

“Це було в одному з приміщень у центрі міста, молодь розвісила свої роботи. І ми тоді, хто прийшли, були безнадійно дорослими, ми були безнадійно з минулого. Бо то була така красива, строката, яскрава, галаслива юрба, в найкращому розумінні цього слова. Людині притаманно у 16-17 років викрикувати своє бачення цього світу і очікування від нього, часто ці голоси ще позбавлені особистості й індивідуальності, але коли вона прорізається – відразу впадає в око. З Нікою це було помітно. Помітно, як вона швидко зростає, малює. Я не знав, але виявилося, що вона в той час писала і чудові тексти”, – сказав Жадан.

У Харкові оголосили переможців Премії «Генерація Ніка» / Фото: В’ячеслав Мадієвський, Укрінформ

На заході представили збірку “Час починати танго” (“Фоліо, 2025, серія “Лаконічно”) з віршів, прозових уривків і малюнків Вероніки. Упорядкував видання та підготував передмову Сергій Жадан, післямову написав харківський художник Гамлет Зіньківський.

Завершилася церемонія виступами “Хору Одиноких Сердець Сержанта Пеппера”, Галини Печенізької та гурту “Жадан і Собаки”.

У коментарі агентству Ігор Кожушко розповів, що надруковані у збірці малюнки – невелика частина доробку Вероніки, а вірші батько й досі продовжує знаходити в записах дівчини.

“За кілька днів після загибелі мені подзвонили з Німеччини та запропонували оригінали її картин розмістити на виставці. За умови, що ці роботи залишаться там назавжди, я відмовився. Ми хочемо, щоб її твори залишалися у Харкові. Є певні плани, можливо, вийде видати ще одну книгу”, – сказав Кожушко.

Як повідомлялося, 30 серпня унаслідок ударів по Харкову загинули шестеро людей, серед них – 14-річна школярка та 18-річна студентка. Авіабомби влучили поблизу дитячого майданчика та у 12-поверхівку. Близько сотні людей дістали поранень чи травмувалися. 3 вересня у Харкові поховали 14-річну школярку, переселенку з Куп’янська Софію Глиняну. 4 вересня рідні та друзі попрощалися з Веронікою Кожушко.

У грудні організатори оголосили про прийом робіт на здобуття першої щорічної премії для молодих митців і літераторів “Генерація Ніки”. Для участі приймаються художні тексти (поезія, проза) або роботи у живописі, графіці, арт-диджитал від творців віком 16–21 років.

Засновниками премії стали благодійний фонд “Ніка Генерація”, благодійний фонд Сергія Жадана та Харківський літературний музей.

Фото: В’ячеслав Мадієвський