“Процес компенсації починається з Реєстру збитків для України – першого компонента Міжнародного компенсаційного механізму для України, створеного під егідою Ради Європи. Реєстр уже функціонує. Відкрито 16 категорій. Уже подано понад 130 000 заяв, і десятки тисяч із них перевірено на відповідність критеріям та внесено до Реєстру”, – сказав він.

Він також зазначив, що “другим компонентом стане майбутня Компенсаційна комісія, яку також створять під егідою Ради Європи. Конвенцію про її створення вже підписали 35 держав і Європейський Союз. Після набуття чинності Конвенції та початку роботи нової установи, заяви, зареєстровані в Реєстрі, будуть передані до Комісії для прийняття рішень, а сам Реєстр стане основою, на якій вона функціонуватиме. Комісія працюватиме через групи незалежних комісарів, які розглядатимуть заяви, оцінюватимуть докази, визначатимуть, чи дотримано правових критеріїв, і ухвалюватимуть рішення щодо розміру компенсації, якщо це доречно. Водночас не кожна заява обов’язково призведе до виплати компенсації”.

Ключковський пояснив, що заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям.

“Наприклад, якщо шкоду не можна пов’язати з агресією РФ проти України, якщо заява виходить за межі мандату Реєстру або майбутньої Комісії, якщо вона взагалі не підлягає компенсації за міжнародним правом, або якщо бракує підтверджуючих доказів. Саме тому важливо подавати заяви ретельно та з максимальною кількістю відповідної інформації й доказів”, – сказав він.

Ключковський наголосив, що “загальний принцип міжнародного права чіткий: Російська Федерація повинна виплатити відшкодування за збитки, завдані її агресією проти України. Цей принцип прямо закріплений у тексті Конвенції про створення Комісії. І хоча джерелом фінансування має бути Росія, конкретні механізми фінансування компенсацій ще мають визначити держави-учасниці в межах ширшої роботи над міжнародним компенсаційним механізмом”.

За його словами, Комісія почне розгляд заяв після запуску своєї роботи.

“Уже досягнуто значного прогресу. Конвенцію підписано, розпочався процес ратифікації. Після набуття чинності та формування керівних органів Комісія розпочне діяльність. Важливо, що Реєстр разом із експертизою Секретаріату та технічними системами стане основою для швидкого запуску роботи Комісії. Масштаб шкоди, завданої війною проти України, є безпрецедентним, і кількість заяв уже дуже велика”, – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, до Міжнародного реєстру збитків можна буде подати заяву про втрату роботи через війну.

Ще чотири нові протирадіаційні укриття запрацювали в українських школах.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Зазначається, що перше засідання започаткувало інституційну платформу для координації міжнародної підтримки, узгодження промислової політики та реалізації спільних проєктів.

Під час переговорів сторони обговорили реалізацію Програми зеленої індустріальної відбудови України, розвиток тристороннього партнерства, а також запуск проєкту із трансферу технологій за участю японського бізнесу.

«Мета України – не просто відновити зруйновану промисловість, а побудувати сучасну, конкурентоспроможну та стійку економіку, інтегровану в європейські та глобальні ланцюги доданої вартості. Партнерство з Японією та UNIDO відкриває нові можливості для технологічної модернізації, розвитку малого і середнього бізнесу та впровадження інновацій», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.

У межах візиту українська делегація провела зустрічі з керівництвом UNIDO, під час яких обговорили розвиток малого і середнього бізнесу, цифрову трансформацію та інноваційні екосистеми.

Окрему увагу сторони приділили впровадженню штучного інтелекту, а також розвитку індустріальних кластерів і парків.

За підсумками тристоронніх консультацій визначено ключові пріоритети співпраці, серед яких модернізація промисловості, розвиток МСП, зелена трансформація, цифровізація та інтеграція українських підприємств у глобальні виробничі ланцюги.

Серед практичних напрямів взаємодії – розвиток циркулярної економіки, впровадження цифрових технологій, підвищення енергоефективності, розвиток відновлюваної енергетики та підтримка бізнесу через доступ до фінансування і міжнародних ринків.

Сторони також обговорили механізми посилення трансферу технологій, зокрема через партнерства між українськими та японськими компаніями та проведення бізнес-місій.

У межах відповідного проєкту вже сформовано каталог із 47 технологічних рішень, які можуть бути впроваджені в Україні через створення спільних підприємств. Ініціатива реалізується за підтримки уряду Японії та передбачає розвиток виробництв без прямого фінансування.

Крім того, обговорено підготовку нових спільних проєктів, зокрема із грантовою підтримкою підприємств та розвитком зелених технологій. Загальний потенційний обсяг нових ініціатив перевищує 100 млн євро.

Наступні засідання Тристороннього діалогу заплановані на літо та кінець 2026 року.

Як повідомлялося, Тристоронній діалог з промислової політики (TIPD) – це новий формат співпраці між Україною, Японією та UNIDO, спрямований на координацію політик, залучення інвестицій і впровадження технологій для зеленої індустріальної відбудови України.

Проєкт передбачає трансфер технологій та створення нових бізнесів у таких сферах, як енергетика, цифрова інфраструктура, переробка відходів, водоочищення та індустріальні технології.

Фото: Мінекономіки