Відбудова
У Харкові відновили друкарню «Фактор-друк» після ракетного удару
У Харкові відновили типографію “Фактор-друк”, яка друкувала понад 40% шкільних підручників України, та була зруйнована внаслідок російського ракетного удару 23 травня 2024 року.
Про це у Фейсбуці повідомила перша віцепрем’єр-міністр України Юлія Свириденко, передає Укрінформ.
“Рік тому російський обстріл зруйнував друкарню у Харкові. Пам’ятаю, як Сергій Політучий приніс обгорілі дитячі книжки – ті ж, що читає моя донька і це просто розбило мені серце. Досі зберігаю їх як нагадування про удари Росії по нашій культурі”, – написала у дописі віцепрем’єр.
За її словами, Говард Баффет відписав першим: “Ми відновимо”. І сьогодні – фото відновленого цеху.
Як повідомляв Укрінформ, 23 травня Росія завдала ракетних ударів по типографії, що входить до холдингу “Фактор-друк”. Загинули 7 людей, 22 були поранені.



На підприємстві, за інформацією Міністерства культури та інформаційної політики, реалізовувалося близько третини всіх видавничих проєктів України та друкувалося понад 40% шкільних підручників.
Відбудова
Шмигаль оглянув будівництво захисних споруд на одному з енергооб’єктів
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль відвідав один з енергообʼєктів на західній Україні.
Як передає Укрінформ, про це він повідомив у Телеграмі.
“Працюємо сьогодні в західних областях. Відвідали один з енергообʼєктів, що критично важливий для енергозабезпечення регіону. Зараз тут триває будівництво додаткових захисних споруд. Оглянули хід робіт та заслухали доповіді щодо кроків із посилення захисту на обʼєкті”, – написав Шмигаль.
Він наголосив, що важливо вчасно завершити будівельні роботи.
Як повідомлялося, 27 лютого Президент Володимир Зеленський заявив, що плани з відновлення й оновлення захисту енергетичних обʼєктів уже розроблені, надалі вони будуть затверджені на рівні держави.
Фото: Телеграм Денис Шмигаль
Відбудова
Євросоюз інвестує €1,5 мільярда у відновлення та модернізацію України
Шостий Наглядовий комітет Ukraine Investment Framework (UIF) схвалив новий пакет із восьми програм загальною вартістю 1,5 млрд євро для підтримки життєво важливих секторів України.
Про це повідомляє Представництво Європейського Союзу в Україні, передає Укрінформ.
Зазначається, що ці програми спрямовані на залучення 3,4 млрд євро нових інвестицій, нададуть підтримку в енергетиці, освіті, зв’язку, сільському господарстві та малому бізнесі, а також фінансуватимуть будівництво укриттів в освітніх закладах.
Вперше UIF також виділить кошти на технології подвійного призначення та стратегічні галузі, зауважило посольство ЄС та додало, що це відповідає зобов’язанням Єврокомісії.
Нові програми будуть реалізовані фінансовими установами, деякі з яких вже співпрацюють з Єврокомісією в Україні (ЄБРР, МБРР, KfW, МФК), а також новими партнерами (Finnvera, BPIFrance, CDP).
На сьогодні UIF вже виділив 8,4 млрд євро, що становить 90% від його загального обсягу. Очікується, що ці асигнування дозволять мобілізувати 25,2 млрд євро інвестицій в Україну.
У засіданні керівного комітету UIF під головуванням Єврокомісії взяли участь представники держав-членів ЄС, спостерігачі від Європарламенту, уряду та Верховної Ради України, уряду Норвегії, а також провідних європейських та міжнародних фінансових інституцій.
Як повідомлялося, Ukraine Investment Framework (UIF) є ключовим інструментом залучення інвестицій та складовою другого компонента (Pillar II) програми ЄС Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро. UIF поєднує публічні та приватні ресурси, а також гарантійні механізми ЄС для створення сталих фінансових умов відновлення та розвитку України.
Відбудова
Марченко розповів про управління держборгом
Звіт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) “Stronger Financial Markets and Institutions for Ukraine’s Recovery” містить рекомендації щодо зміцнення фінансових ринків, корпоративного управління, управління державним боргом, захисту прав споживачів фінансових послуг та розвитку пенсійної системи, що має сприяти ефективному залученню інвестицій для відновлення України.
За словами Марченка, рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку значною мірою узгоджуються зі стратегічними цілями Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2026–2028 роки.
Під час виступу на презентації звіту ОЕСР “Stronger Financial Markets and Institutions for Ukraine’s Recovery” міністр наголосив, що попри повномасштабну війну фінансова система України залишається стійкою завдяки зваженій політиці уряду та підтримці міжнародних партнерів.
“Україна продовжує відповідальне управління державним боргом з метою мінімізації довгострокових ризиків, пов’язаних із його зростанням унаслідок збільшення дефіциту державного бюджету та оборонних видатків, спричинених повномасштабним вторгненням росії. Ми наполегливо працюємо над забезпеченням боргової стійкості та створенням передумов для відбудови країни”, – зазначив Марченко.

У річному вимірі борговий портфель став дешевшим і довшим за строками погашення, що зменшує вартість його обслуговування та знижує ризики рефінансування в середньостроковій перспективі. Станом на 31 січня 2026 року середньозважена ставка державного боргу знизилася до 4,51% порівняно з 4,55% у грудні 2025 року та 5,0% у січні 2025 року. Водночас середньозважений строк до погашення становив 13,29 року проти 11,6 року в січні 2025 року.
У 2025 році успішно завершено реструктуризацію ВВП варантів: 24 грудня 2025 року за підтримки 99,06% голосів інвесторів ВВП варанти були обміняні на нові єврооблігації та повністю анульовані, що підвищило бюджетну передбачуваність, зміцнило боргову стійкість і усунуло ризик виплат у 2025–2041 роках обсягом орієнтовно до 20 млрд дол. США.
Внутрішні державні облігації є другим за обсягом джерелом фінансування держбюджету (після кредитів ERA, забезпечених майбутніми доходами від заморожених російських активів). Навіть під час війни Україна впроваджує інструменти розвитку ринку, зокрема switch-аукціони на платформі Bloomberg, що сприяють підвищенню ліквідності та подовженню строків запозичень.
У заході також взяли участь голова Національного банку України Андрій Пишний, генеральний секретар ОЕСР Матіас Корман, голова Комітету ОЕСР з фінансових ринків і помічник керуючого банку Японії Сеїчі Шимізу та директор ОЕСР з фінансових та корпоративних питань Карміне Ді Ноїя.
Як повідомлялося, у 2025 році затверджено Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2026–2028 роки, яка визначає три головні цілі: збільшення частки грантів та іншого не боргового фінансування для забезпечення фінансування державного бюджету, зменшення боргових ризиків шляхом зменшення вартості боргу, подовження строків погашення боргових зобов’язань і оптимізації їх структури, підтримка відносин з інвесторами та стимулювання розвитку внутрішнього ринку державних облігацій як інструменту відновлення економіки.
Впровадження рекомендацій звіту ОЕСР відбуватиметься поетапно з урахуванням безпекової та економічної ситуації, а також стане важливим елементом підготовки до повоєнного відновлення України та її економічної інтеграції з міжнародними ринками.
Фото: Мінфін
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство1 тиждень agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події1 тиждень agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Одеса1 тиждень agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна1 тиждень agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна1 тиждень agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів
