Відбудова
У Харкові відновили друкарню «Фактор-друк» після ракетного удару
У Харкові відновили типографію “Фактор-друк”, яка друкувала понад 40% шкільних підручників України, та була зруйнована внаслідок російського ракетного удару 23 травня 2024 року.
Про це у Фейсбуці повідомила перша віцепрем’єр-міністр України Юлія Свириденко, передає Укрінформ.
“Рік тому російський обстріл зруйнував друкарню у Харкові. Пам’ятаю, як Сергій Політучий приніс обгорілі дитячі книжки – ті ж, що читає моя донька і це просто розбило мені серце. Досі зберігаю їх як нагадування про удари Росії по нашій культурі”, – написала у дописі віцепрем’єр.
За її словами, Говард Баффет відписав першим: “Ми відновимо”. І сьогодні – фото відновленого цеху.
Як повідомляв Укрінформ, 23 травня Росія завдала ракетних ударів по типографії, що входить до холдингу “Фактор-друк”. Загинули 7 людей, 22 були поранені.
На підприємстві, за інформацією Міністерства культури та інформаційної політики, реалізовувалося близько третини всіх видавничих проєктів України та друкувалося понад 40% шкільних підручників.
У Києві цього року на ремонт укриттів і сховищ передбачили більш як 1,1 млрд грн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
«Київ робить усе можливе, щоб збільшити кількість укриттів і сховищ. Так, у місті тривають ремонти наявних укриттів та облаштування нових приміщень, придатних для захисту людей. Від початку повномасштабної війни вже відремонтували майже 3 тис. захисних споруд», – ідеться у повідомленні.
За словами виконувача обов’язків першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, «цьогоріч на ремонти укриттів і сховищ столиці передбачено понад 1,1 млрд грн. Кошти спрямовують районним в місті Києві державним адміністраціям, які визначені відповідальними за будівництво, ремонт і облаштування об’єктів цивільного захисту».
«За 2022–2025 роки на ці роботи міська влада Києва виділила близько 7 млрд грн, з яких 4,5 млрд – на ремонт і належне оснащення цих об’єктів. Визначення адрес і виконання робіт забезпечують районні підрозділи, адже саме вони є розпорядниками виділеними містом коштами. Пріоритетними є ті локації, де укриттів бракує: мікрорайони, де відсутні станції метрополітену, віддалені спальні житлові масиви тощо. Загалом в Києві функціонують понад 4,3 тис. укриттів різних за типом, власністю та кількісно-технічними характеристиками», – зазначив Пантелеєв.
Він наголосив, що у віддалених від мережі метро мікрорайонах жителі можуть користуватися укриттями, що є в школах та інших навчальних закладах.
«Вони досить місткі та оснащені необхідними базовими елементами для таких приміщень, а також перебувають, як правило, в пішій доступності», – зауважив заступник голови КМДА.
Пантелеєв нагадав, що адреси з найближчими укриттями є на ресурсах міста – в застосунку «Київ Цифровий» у розділі «міські сервіси – мапа стійкості», а також на Офіційному порталі Києва, де також вказані основні алгоритми дій у разі небезпеки.
Як повідомляв Укрінформ, речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп заявила, що у Києві є дефіцит споруд цивільного захисту на окремих житлових масивах лівого берега.
Фото Укрінформу можна купити тут
У сучасному лікувально-діагностичному корпусі НДСЛ «Охматдит» в Києві змонтували дві гібридні фотоелектричні станції.
Джерело
Конкурсна комісія затвердила документацію для потенційних учасників конкурсу на будівництво 1,5 ГВт нової генерації.
Як передає Укрінформ, про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграмі.
“Комісія з проведення конкурсу офіційно затвердила правила та вимоги до учасників. Тепер потенційні інвестори мають 20 днів для подання своїх зауважень та пропозицій”, – написав Шмигаль.
За його словами, проєкт кожного об’єкта, який допускатиметься до відбору, повинен мати гарантовану потужність щонайменше 10 МВт, передбачати другий рівень захисту, повинен забезпечувати роботу в умовах відсутності напруги у зовнішній мережі та мати гарантований строк експлуатації не менше 20 років або 100 000 годин.
До конкурсу допускатимуться тільки ті об’єкти, які не були в експлуатації раніше. Територія розміщення – у Києві, Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Одеській, Чернігівській, Київській областях.
“Очікуємо, що весь запланований обсяг потужностей буде введений в експлуатацію до кінця 2027 року. Це стане одним із ключових елементів розвитку розподіленої генерації та посилення енергетичної безпеки України”, – додав Шмигаль.
Як повідомлялося, 22 травня Кабінет міністрів ухвалив рішення про проведення конкурсу на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у межах планів стійкості. Згодом уряд розширив регіональний лот на конкурсі із будівництва нової генерації для Дніпропетровської області на 183 МВт.
Фото: Денис Шмигаль / Фейсбук
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство7 днів agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Політика1 тиждень agoСибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї