Відбудова
У Харкові затвердили перелік об’єктів відновлення за державні кошти
Депутати Харківської міської ради затвердили перелік із 14 об’єктів, які відновлюватимуть у 2025 році за кошти державної субвенції.
Як передає Укрінформ, відповідне рішення ухвалили 30 квітня на позачерговій сесії, повідомила у Фейсбуці пресслужба міськради.
“Депутати затвердили перелік проєктів і заходів, фінансування яких буде здійснюватися у 2025 році за рахунок субвенції з державного бюджету на аварійно-відновлювальні роботи в житлово-комунальній сфері. Раніше цей перелік був погоджений Міністерством розвитку громад та територій України”, – йдеться у повідомленні.
До переліку ввійшли 14 об’єктів:
- будинки на вул. Наталії Ужвій, 72 (ЖК “ФЛОРА-12” та ЖК “ФЛОРА-13”) та 88;
- вул. Ахієзерів, 4;
- вул. Нескорених, 20/321;
- вул. Леся Сердюка, 16, 50, 54;
- вул. Кричевського, 37, 39, 41, 42;
- вул. Мироносицькій, 54;
- вул. Соборності України, 236.
За словами міського голови Ігоря Терехова, на капітальні ремонти цих багатоквартирних будинків передбачено 1 млрд грн.
Мер додав, що пошуки ресурсів на відбудову пошкодженого житла продовжуються, і “перелік будинків, у яких цього року плануються аварійно-відновлювальні заходи, буде розширений”.
Як повідомлялося, у Харкові протягом 2024 року відновили 71 багатоповерхівку, пошкоджену російськими обстрілами.
Фото: Фейсбук / Харківська міськрада
Служба безпеки України, Національна поліція та прокуратура викрили схему розкрадання понад 50 млн грн коштів державного підприємства, які виділялися на проведення аварійно-відновлювальних робіт Трипільської теплоелектростанції після російських обстрілів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє СБУ.
Розслідування встановило, що до організації схеми причетні керівники двох підрядних компаній, які виконували будівельно-монтажні роботи на теплогенеруючих об’єктах.
У період з 2023 по 2025 роки підприємства виграли тендери та уклали договори на виконання держзамовлень з відбудови Трипільської ТЕС на загальну суму понад 500 млн грн.
За матеріалами справи, ділки штучно завищували вартість на послуги, будматеріали і технічне обладнання під час ремонту енергооб’єкта, а отриману різницю розподілили між усіма учасниками схеми.
«Виявилось, що підрядники закуповували робочі матеріали у підконтрольних фірм, де вартість була на 30 відсотків вища за ринкову. Таким чином, протягом 2023-2025 років вони вивели на рахунки афілійованих компаній та обготівкували майже 50 млн грн», – зазначили в СБУ.
Ініційовані СБУ спеціалізовані експертні дослідження підтвердили завдання збитків державному підприємству на вище зазначену суму.
Під час першого етапу обшуків за місцем проживання та в офісах фігурантів вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони і чорнову документацію із доказами протиправної оборудки.
Також у ділків виявили понад 19 млн грн готівки.
Наразі шістьом фігурантам, серед них троє організаторів схеми, двоє керівників приватних компаній та їхній спільник, повідомлено про підозру відповідно до вчинених ними злочинів за такими статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах організованою групою);
- ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
Триває слідство для притягнення до відповідальності всіх учасників «схеми». Зловмисникам загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.
Як повідомляв Укрінформ, Служба безпеки України та Національна поліція затримали у Київській області колишнього в.о. гендиректора комбінату Державного агентства з управління резервами України і п’ятьох його спільників, які підозрюються у привласненні 36 млн бюджетних гривень.
Перше фото: Dmitri Tovstonog, wiki
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль провів у четвер, 26 лютого, засідання Енергоштабу після чергової нічної атаки на енергетичну інфраструктуру.
Про це повідомляє пресслужба Міненерго, передає Укрінформ.
Окремий блок засідання Енергетичного штабу присвятили координації міжнародної підтримки та посиленню співпраці з європейськими партнерами для відновлення енергетичної інфраструктури.
«Цього тижня, в рамках домовленостей, досягнутих під час міністерської зустрічі в Парижі, наші фахівці відвідують Словаччину, Австрію, Хорватію, щоб проінспектувати можливість отримання обладнання виведених з експлуатації ТЕЦ. Найближчим часом очікуємо також від партнерів понад 23 млн євро у Фонд підтримки енергетики. Дякуємо партнерам за допомогу!» – наголосив Шмигаль.
Як повідомлялося, Україна пропонує міжнародному бізнесу п’ять ключових кластерів інвестування в енергетику. Перший – системи накопичення енергії (BESS) і гнучкі резерви, які необхідні для компенсації аварійних вимкнень та коливань генерації. Другий – відновлювані джерела: C&I Energy, вітро- та гідроенергетика, що зменшують навантаження на інші сектори генерації. Третій – гнучка газова генерація: газопоршневі й газотурбінні установки, пікери, когенерація. Четвертий – будівництво локальних мереж Smart Grid для громад і критично важливих об’єктів та підприємств. П’ятий – розвиток агрегації.
Канадські компанії мають значний міжнародний досвід, що може бути використаний для втілення проєктів із повоєнної відбудови України.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав президент Канадсько-української торгової палати Зенон Потічний.
“Канадські компанії мають величезний міжнародний досвід і працюють у різних регіонах світу. Вони можуть принести в Україну не лише капітал, а й практичну експертизу, сучасні технології та ефективні управлінські підходи. Йдеться про комплексні рішення в агросекторі, енергетиці, інфраструктурі, а також про культуру корпоративного управління та планування проєктів”, – зазначив Потічний.
На його переконання, “за умови належної підтримки з боку уряду кількість спільних канадсько-українських проєктів у процесі відбудови зростатиме”.
Потічний також закликав Канаду розширити механізми страхування воєнних ризиків для канадських підприємців, охочих інвестувати в Україну.
“Канада активно підтримує Україну через міжнародні фінансові інституції, зокрема Світовий банк та ЄБРР. Це важлива і потрібна робота. Водночас, на мою думку, можна і потрібно робити більше для канадських компаній, які готові працювати в Україні. Йдеться насамперед про спеціальні гарантійні та страхові механізми, які інші держави вже активно використовують для підтримки свого приватного сектору”, – зауважив він.
Як повідомлялося, між Україною та Канадою ще з 2017-го року діє Угода про вільну торгівлю. Два роки тому їх було модернізовано й розширено на кілька нових сфер, зокрема й інвестиції.
Фото: Nick Wons
-
Усі новини1 тиждень agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини1 тиждень agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Усі новини1 тиждень agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Суспільство1 тиждень agoМинулого місяця вразливі родини Одеси отримали 62 млн грн міжнародної допомоги
-
Війна5 днів agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Одеса1 тиждень ago
Вибух авто в Одесі — затримали підозрюваного
-
Політика1 тиждень agoЯкщо Росія не припиняє вторгнення, то обсяг допомоги мав би тільки зростати
-
Події1 тиждень agoУ Львові відкрили виставку художніх робіт Тараса Шевченка