Суспільство
У Криму українська розвідка знищила російські радарні системи на мільйони доларів Анонси
Українські дрони Prymary успішно знищили в Криму російські радіолокаційні станції та військову техніку, завдавши ворогу багатомільйонних втрат. Це суттєво послаблює можливості окупантів у виявленні повітряних і надводних загроз.
Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки МО України.
Бійці Головного управління розвідки України (ГУР) завдали потужного удару по військовій інфраструктурі ворога в тимчасово окупованому Криму. У ході спецоперації українські дрони Prymary знищили кілька російських радіолокаційних станцій, призначених для виявлення та наведення ракет на повітряні та надводні цілі. Загальна вартість уражених об’єктів оцінюється в десятки мільйонів доларів.
Серед ураженої техніки окупантів – надсучасні радіолокаційні станції, які відігравали ключову роль у системі російської протиповітряної та берегової оборони.
Зокрема:
- 48Я6-К1 “Подлет” – мобільна радіолокаційна станція кругового огляду, яка виявляє повітряні цілі на малих і гранично малих висотах.
- МР-10М1Э – командний пункт берегової радіолокаційної станції, який використовується для спостереження за надводними цілями.
- 9С32 “Имбирь” – станція наведення ракет, що входить до складу російської системи протиповітряної оборони.
- СТ-68 – командний пункт РЛС, який забезпечує виявлення низьколетючих об’єктів.
- 39Н6 “Каста-2Е2” – мобільна РЛС, яка дозволяє розпізнавати повітряні цілі на гранично малих висотах.
Знищена станція “Каста” є надзвичайно важливим елементом російської ППО та коштує близько 60 мільйонів доларів.
Крім радарних станцій, українські дрони Prymary також завдали ударів по російській військовій вантажівці КАМАЗ та судну “Федір Урюпін”, яке використовувалося для забезпечення окупаційних військ.
Це не перший випадок знищення українськими силами російських радіолокаційних станцій у Криму. Нещодавно окупанти зазнали суттєвих втрат, втративши ключові оборонні об’єкти. Точні удари українських військових знищили важливі елементи ворожої протиповітряної оборони, зокрема сучасні радіолокаційні станції, що відповідали за виявлення повітряних цілей і управління ППО.
Крім того, було уражено пускову установку комплексу С-300СВ, командні пункти та три зенітно-ракетні комплекси “Панцир-С1”. Внаслідок ударів постраждала й військова техніка противника – знищено транспортно-буксирне судно, універсальний буксир “Федір Урюпін” та гелікоптер Мі-8.
У ніч на 24 березня 2025 року рух автомобілів на Кримському мосту був тимчасово зупинений. Офіційних пояснень не надходило, проте ЗМІ припускають, що це могло бути пов’язано з атакою українських безпілотників із Чорного моря.
Комітет з премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності визначив лауреатів 2026 року.
Про це повідомляється на сайті Державного комітету телебачення та радіомовлення, передає Укрінформ.
Зазначається, що цього року на здобуття премії подали 15 творів.
За результатами голосування лауреаткою у номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» стала журналістка, письменниця та членкиня редколегії тижневика «Слово Просвіта» Галина Дацюк за збірку публіцистичних творів «Світло повертається».
У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» переміг творчий колектив у складі Юрія Макарова, Володимира Ладижця, Олесі Моргунець-Ісаєнко та Романа Синчука за документальний фільм «Будапешт. Бомба під незалежність», присвячений історії підписання Будапештського меморандуму та його наслідкам для України.
Лауреатами у номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» стали Юлія Чаплінська, Марина Люта та Анастасія Алєксєєнко за документальний проєкт «Як ми дорослішали? Революції, які нас змінили». Проєкт розповідає про Революцію на граніті, Помаранчеву революцію та Революцію Гідності через архівні записи та спогади учасників подій.
У номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» перемогу здобув професор факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Степан Кость за навчальний посібник «Антиукраїнський Голодомор 1932-1933 років: причини і наслідки, уроки і медійний дискурс».
Премію присуджують щорічно до дня народження Івана Франка (27 серпня) у розмірі 10 тис. грн кожна за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Як повідомляв Укрінформ, Національне видавництво дитячої літератури «Веселка» розпочало прийом конкурсних робіт на здобуття літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки у 2026 році.
Фото: Держкомтелерадіо
У Миколаївській області створили Південноукраїнську міську військову адміністрацію. Її очолив колишній начальник Снігурівської МВА Іван Кухта.
Про це йдеться в указі та розпорядженні президента України Володимира Зеленського.
Згідно з Указом Президента України від 2 липня 2026 року №573/2026, утворено Південноукраїнську міську військову адміністрацію Вознесенського району Миколаївської області.
Документом також доручено Генеральному штабу Збройних сил України та Миколаївській обласній державній адміністрації здійснити заходи, пов’язані зі створенням нової військової адміністрації відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.
Водночас розпорядженням президента №78/2026-рп начальником Південноукраїнської міської військової адміністрації призначено Івана Васильовича Кухту.
Указ та розпорядження набрали чинності з дня їх опублікування.
Раніше Інтент писав, що у Південноукраїнську можуть запровадити військову адміністрацію через тривалу неспроможність міської ради проводити сесії та ухвалювати важливі для громади рішення.
Іван Кухта з 2022 року очолював Снігурівську міську військову адміністрацію після деокупації Снігурівки. До цього він був головою Снігурівської районної державної адміністрації, депутатом Миколаївської обласної ради VII та VIII скликань, а також у 2019 році балотувався до Верховної Ради від “Аграрної партії України”, однак не був обраний.
Інтент аналізував декларацію Кухти та дізнався, що він володіє кількома земельними ділянками, частками в кількох товариствах, автівками та має значну суму готівки.
Перед тим у своїй декларації посадовець вказав зарплату в розмірі 212 441 гривню, а також доходи від двох товариств, одне з яких займається технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів.
Суспільство
Як зробити місто кращим? Досвід молодіжної ініціативи «Sprint» у Роздільній – Rayon.in.ua
Молодь Роздільнянської громади об’єднала зусилля з місцевими комунальниками, аби оновити центральний парк міста та привернути увагу до проблеми нищення майна.
За фінансової підтримки Товариства Червоного Хреста України активісти реалізували власну ініціативу, в рамках якої пофарбували паркові лавки, зробивши зону відпочинку більш охайною, комфортною та привабливою для жителів.
Про це Район.Роздільна дізнався із офіційного повідомлення Роздільнянської районної організації Українського Червоного Хреста. Представники організації зазначають, що цей захід став можливим завдяки молодіжній ініціативі «Sprint», де учасники під керівництвом волонтерів самостійно розробляли ідеї для позитивних змін.
«Одним із таких успішних проєктів став проєкт “Вандалізм” спрямований на формування дбайливого ставлення до громадського простору та залучення молоді до покращення благоустрою громади».
Координували масштабний молодіжний захід волонтери Юлія Марченко та Данііл Сушій. Під час мозкових штурмів юнаки та дівчата визначали найбільш актуальні проблеми Роздільнянщини, а найкращі та найперспективніші ідеї отримали грантову підтримку на втілення від Червоного Хреста.
-
Політика4 дні agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова1 тиждень agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство4 дні agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Спорт6 днів agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoкраїни, куди краще поїхати, якщо вам не подобається спека
-
Політика1 тиждень agoВ окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі завершили консервацію даху Успенського собору