Суспільство
У Криму українська розвідка знищила російські радарні системи на мільйони доларів Анонси
Українські дрони Prymary успішно знищили в Криму російські радіолокаційні станції та військову техніку, завдавши ворогу багатомільйонних втрат. Це суттєво послаблює можливості окупантів у виявленні повітряних і надводних загроз.
Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки МО України.
Бійці Головного управління розвідки України (ГУР) завдали потужного удару по військовій інфраструктурі ворога в тимчасово окупованому Криму. У ході спецоперації українські дрони Prymary знищили кілька російських радіолокаційних станцій, призначених для виявлення та наведення ракет на повітряні та надводні цілі. Загальна вартість уражених об’єктів оцінюється в десятки мільйонів доларів.
Серед ураженої техніки окупантів – надсучасні радіолокаційні станції, які відігравали ключову роль у системі російської протиповітряної та берегової оборони.
Зокрема:
- 48Я6-К1 “Подлет” – мобільна радіолокаційна станція кругового огляду, яка виявляє повітряні цілі на малих і гранично малих висотах.
- МР-10М1Э – командний пункт берегової радіолокаційної станції, який використовується для спостереження за надводними цілями.
- 9С32 “Имбирь” – станція наведення ракет, що входить до складу російської системи протиповітряної оборони.
- СТ-68 – командний пункт РЛС, який забезпечує виявлення низьколетючих об’єктів.
- 39Н6 “Каста-2Е2” – мобільна РЛС, яка дозволяє розпізнавати повітряні цілі на гранично малих висотах.
Знищена станція “Каста” є надзвичайно важливим елементом російської ППО та коштує близько 60 мільйонів доларів.
Крім радарних станцій, українські дрони Prymary також завдали ударів по російській військовій вантажівці КАМАЗ та судну “Федір Урюпін”, яке використовувалося для забезпечення окупаційних військ.
Це не перший випадок знищення українськими силами російських радіолокаційних станцій у Криму. Нещодавно окупанти зазнали суттєвих втрат, втративши ключові оборонні об’єкти. Точні удари українських військових знищили важливі елементи ворожої протиповітряної оборони, зокрема сучасні радіолокаційні станції, що відповідали за виявлення повітряних цілей і управління ППО.
Крім того, було уражено пускову установку комплексу С-300СВ, командні пункти та три зенітно-ракетні комплекси “Панцир-С1”. Внаслідок ударів постраждала й військова техніка противника – знищено транспортно-буксирне судно, універсальний буксир “Федір Урюпін” та гелікоптер Мі-8.
У ніч на 24 березня 2025 року рух автомобілів на Кримському мосту був тимчасово зупинений. Офіційних пояснень не надходило, проте ЗМІ припускають, що це могло бути пов’язано з атакою українських безпілотників із Чорного моря.
Станом на 31 березня 2026 року загалом 4,33 млн громадян України, які втекли від війни, мали статус тимчасового захисту в ЄС.
Такі дані 8 травня оприлюднив Євростат, передає Укрінформ.
Порівняно з кінцем лютого 2026 року загальна кількість громадян України, які перебували під тимчасовим захистом, зменшилася на 68 980 осіб.
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість українських біженців, були Німеччина (1 274 955 осіб; 29,4 % від загальної кількості в ЄС), Польща (961 405; 22,2 %) та Чехія (379 820; 8,8 %).
Серед країн ЄС кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла у 14 країнах та зменшилася у 13. Найбільше абсолютне зростання спостерігалося в Німеччині (+7 480), Іспанії (+2 665) та Румунії (+2 125). Найбільше зменшення було зафіксовано в Італії (-30 365), що пов’язано з одночасним закінченням терміну дії великої кількості дозволів наприкінці місяця у зв’язку з щорічною процедурою поновлення дозволів. Далі йдуть Чехія (-19 810) та Фінляндія (-8 080).
Найвище співвідношення осіб, які отримали тимчасовий захист, на тисячу осіб було зафіксовано в Чехії (34,8), Польщі (26,3) та Словаччині (26,2), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,6 на тисячу населення.
Станом на 31 березня 2026 року громадяни України становили понад 98,4 % осіб, які отримали тимчасовий захист у ЄС: дорослі жінки становили 43,3 %, неповнолітні – 30,1 %, а дорослі чоловіки — трохи більше чверті (26,6 %) від загальної кількості.
13 червня 2025 року Європейська Рада ухвалила рішення про продовження терміну дії тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року до 4 березня 2027 року.
Як повідомляв Укрінформ, громадяни України в Польщі, які мають статус PESEL UKR, з 4 травня зможуть подавати заяви на отримання трирічної посвідки на проживання – CUKR.
Фото: Ken Mürk/ERR
У Миколаєві планують запустити новий міський автобусний маршрут, який сполучить мікрорайон Широка Балка зі станцією “Миколаїв-вантажний”. Очікується, що це допоможе покращити транспортне сполучення та зробить пересування містом зручнішим для мешканців міста під час воєнного стану.
Про це свідчить проєкт рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
У Миколаєві внесли зміни до рішення про затвердження мережі міських автобусних маршрутів у місті. До переліку маршрутів додали новий напрямок — мкр. Широка Балка – ст. Миколаїв-вантажний.
Новий маршрут проходитиме через вулиці Оранжерейну, Прибузьку, проспект Богоявленський, вулицю Пограничну та Привокзальну площу. Його протяжність становитиме 11,3 кілометра.
У рішенні зазначається, що автобуси працюватимуть у режимі “звичайний рух”. У міськраді пояснили, що зміни ухвалили для забезпечення безперебійних та комфортних пасажирських перевезень, а також для задоволення потреб мешканців у транспортних послугах в умовах воєнного стану.
Також У Миколаєві з 28 квітня запрацював новий тролейбусний маршрут №14, який з’єднає вулицю Казарського зі старим залізничним вокзалом. Маршрут проходитиме через ключові транспортні артерії, зокрема Привокзальну площу, вулицю Аркасівську, проспект Центральний, Херсонське шосе, а також вулиці Кругову, Троїцьку, Електронну, О. Янати та Казарського.
Крім того, у Миколаєві нові низькопідлогові автобуси вже вивели на фінальний етап підготовки перед запуском — місто фактично отримало сучасний транспорт для оновлення маршрутів. Йдеться про 26 нових автобусів, який передали у комунальну власність міської територіальної громади в рамках контракту на постачання автобусів загальною вартістю до 4,5 мільйона євро. Вони мають 25 сидячих місць, відповідають екологічному стандарту Euro-5 й призначені для роботи на міських маршрутах.
В Одесі заплановано масштабні роботи з метою захисту критично важливої інфраструктури загальною вартістю понад 7 мільярдів гривень. Наразі тривають переговори з міжнародними партнерами щодо можливого фінансування цього проєкту.
Фінансування та плани захисту
Ключові положення повідомлення:
- Запланований обсяг робіт: понад 7 мільярдів гривень.
- Фінансування: ведуться перемовини з міжнародними партнерами щодо можливої підтримки.
- Додаткове зауваження: Ситуація з енергопостачанням у регіоні залишається пріоритетною.
Наразі деталі проєкту та джерела потенційного фінансування уточнюються в ході переговорного процесу з міжнародними партнерами.
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Україна1 тиждень agoВійна в Україні — Елла Лібанова про кількість населення в Україні у 2025 році
-
Події4 дні agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Суспільство1 тиждень agoЗ початку року Одеса спрямувала більше 200 мільйонів на ЗСУ Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запровадив нові санкції проти Росії
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають