Суспільство
У Криму українська розвідка знищила російські радарні системи на мільйони доларів Анонси
Українські дрони Prymary успішно знищили в Криму російські радіолокаційні станції та військову техніку, завдавши ворогу багатомільйонних втрат. Це суттєво послаблює можливості окупантів у виявленні повітряних і надводних загроз.
Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки МО України.
Бійці Головного управління розвідки України (ГУР) завдали потужного удару по військовій інфраструктурі ворога в тимчасово окупованому Криму. У ході спецоперації українські дрони Prymary знищили кілька російських радіолокаційних станцій, призначених для виявлення та наведення ракет на повітряні та надводні цілі. Загальна вартість уражених об’єктів оцінюється в десятки мільйонів доларів.
Серед ураженої техніки окупантів – надсучасні радіолокаційні станції, які відігравали ключову роль у системі російської протиповітряної та берегової оборони.
Зокрема:
- 48Я6-К1 “Подлет” – мобільна радіолокаційна станція кругового огляду, яка виявляє повітряні цілі на малих і гранично малих висотах.
- МР-10М1Э – командний пункт берегової радіолокаційної станції, який використовується для спостереження за надводними цілями.
- 9С32 “Имбирь” – станція наведення ракет, що входить до складу російської системи протиповітряної оборони.
- СТ-68 – командний пункт РЛС, який забезпечує виявлення низьколетючих об’єктів.
- 39Н6 “Каста-2Е2” – мобільна РЛС, яка дозволяє розпізнавати повітряні цілі на гранично малих висотах.
Знищена станція “Каста” є надзвичайно важливим елементом російської ППО та коштує близько 60 мільйонів доларів.

Крім радарних станцій, українські дрони Prymary також завдали ударів по російській військовій вантажівці КАМАЗ та судну “Федір Урюпін”, яке використовувалося для забезпечення окупаційних військ.
Це не перший випадок знищення українськими силами російських радіолокаційних станцій у Криму. Нещодавно окупанти зазнали суттєвих втрат, втративши ключові оборонні об’єкти. Точні удари українських військових знищили важливі елементи ворожої протиповітряної оборони, зокрема сучасні радіолокаційні станції, що відповідали за виявлення повітряних цілей і управління ППО.
Крім того, було уражено пускову установку комплексу С-300СВ, командні пункти та три зенітно-ракетні комплекси “Панцир-С1”. Внаслідок ударів постраждала й військова техніка противника – знищено транспортно-буксирне судно, універсальний буксир “Федір Урюпін” та гелікоптер Мі-8.
У ніч на 24 березня 2025 року рух автомобілів на Кримському мосту був тимчасово зупинений. Офіційних пояснень не надходило, проте ЗМІ припускають, що це могло бути пов’язано з атакою українських безпілотників із Чорного моря.
Суспільство
САП направила до суду справу Коломойського
Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до Вищого антикорупційного суду кримінальну справу стосовно колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ «ПриватБанк», а також п’ятьох експрацівників банку, яким інкримінують заволодіння 9,2 млрд грн.
Про це у Телеграмі інформує САП, передає Укрінформ.
«Прокурор САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ направив до суду обвинувальний акт стосовно колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ «ПриватБанк» та ще 5 осіб – експрацівників банківської установи, підозрюваних у заволодінні понад 9,2 млрд грн коштів, що належали банку», – йдеться у повідомленні.
За версією слідства, протягом січня – березня 2015 року один із власників ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку розробив злочинний план заволодіння коштами банківської установи.
Як зазначається, для реалізації свого злочинного умислу обвинувачений залучив 5 працівників банку, серед яких колишні: голова правління; заступник керівника напряму – директор департаменту міжбанківського дилінгу, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПАТ КБ «ПриватБанк»; заступник голови правління – директор казначейства; начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та заступник керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ КБ «ПриватБанк».
За даними САП, схема злочину полягала у штучному створенні організованою групою зобов’язання банку виплатити одній із підконтрольних компаній понад 9,2 млрд грн за нібито зворотний викуп власних облігацій за завищеною вартістю шляхом підробки відповідних документів.
Частина цих коштів, а саме понад 446 млн грн, була легалізована шляхом перерахування під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів на особистий рахунок кінцевого бенефіціара ПАТ КБ «ПриватБанк» через низку фінансових операцій з підконтрольними компаніями. Надалі вони були внесені ним до статутного капіталу банку з метою виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «ПриватБанк». Рештою коштів зловмисники розпорядилися на власний розсуд.
Як повідомлялося, 7 вересня 2023 року НАБУ оголосило колишньому кінцевому бенефіціарному власнику ПриватБанку Ігорю Коломойському і п’ятьом членам організованої ним групи підозру в заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн.
23 вересня 2025 року прокурори Офісу генерального прокурора направили до суду обвинувальний акт стосовно Коломойського, колишнього акціонера ПриватБанку, а також екскерівника столичної філії цього банку. Матеріали стосовно ще п’ятьох учасників угруповання виділені в окремі кримінальні провадження.
Окрім того, 2 вересня 2023 року Бюро економічної безпеки і Служба безпеки України оголосили Коломойському підозру ще за двома статтями Кримінального кодексу: ст. 190 (шахрайство) та ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
Працівники БЕБ і СБУ інкримінують Коломойському легалізацію упродовж 2013-2020 років понад пів мільярда гривень шляхом виведення їх за кордон із використанням інфраструктури підконтрольних банківських установ.
З вересня 2023 року Коломойський перебуває під вартою.
Суспільство
Після атаки на автобус в області окупанти вдарили по маршрутці в Херсоні Анонси
6 серпня орієнтовно об 11:50 росіяна вдарили безпілотником маршрутний автобус у Дніпровському районі Херсона. Відомо про п’ятьох постраждалих пасажирів, серед яких 15-річний підліток.
Про це повідомила Херсонська ОВА.
Пораненого юнака госпіталізували у стані середньої тяжкості. Він має вибухову травму, уламкові поранення обличчя та кінцівок. Також до лікарні доправили двох чоловіків віком 58 та 53 роки, а також жінок віком 37 і 54 роки. У потерпілих — вибухові травми, контузії та уламкові поранення.
Вранці 6 серпня російські загарбники вже атакували дроном автобус із цивільними в Херсонській області. Внаслідок удару поранення дістали шестеро людей. У салоні перебували переважно люди похилого віку, які їхали на польові роботи.
Протягом доби окупанти били дронами, артилерією та авіацією по Миколаївській, Херсонській та Одеській областях. На Херсонщині, за даними обласної військової адміністрації, під ворожими авіаударами, атаками дронів та артилерійськими обстрілами опинилися 40 населених пунктів. Через російську агресію поранення дістали 20 людей.
У ніч на 6 серпня російські війська атакували Миколаїв дронами типу “Герань”. Внаслідок удару пошкоджено п’ять гаражів, паркан та цех одного з підприємств. Люди не постраждали. У Вознесенській громаді поранень зазнали шестеро людей: 39-річна жінка та п’ятеро чоловіків віком 31, 50, 64, 66 і 69 років. Усіх госпіталізували.
Суспільство
Під час виконання військового обов’язку загинув захисник України з Бессарабської громади. Новости Одессы-UKR.NET.
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
-
Усі новини1 тиждень agoМедовий Спас 2026 року — що нести в церкву, які традиції та звичаї свята
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася
-
Політика1 тиждень agoМедведчуку оголосили нову підозру
-
Події1 тиждень agoПосольство України в Бельгії закликає організаторів «Ночі музеїв в Антверпені» скасувати виступ росіянки
-
Війна1 тиждень ago«Під прицілом САУ “CAESAR” – точки запуску російських дронів»
-
Події1 тиждень agoУкрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча
