Суспільство
У Криму українська розвідка знищила російські радарні системи на мільйони доларів Анонси
Українські дрони Prymary успішно знищили в Криму російські радіолокаційні станції та військову техніку, завдавши ворогу багатомільйонних втрат. Це суттєво послаблює можливості окупантів у виявленні повітряних і надводних загроз.
Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки МО України.
Бійці Головного управління розвідки України (ГУР) завдали потужного удару по військовій інфраструктурі ворога в тимчасово окупованому Криму. У ході спецоперації українські дрони Prymary знищили кілька російських радіолокаційних станцій, призначених для виявлення та наведення ракет на повітряні та надводні цілі. Загальна вартість уражених об’єктів оцінюється в десятки мільйонів доларів.
Серед ураженої техніки окупантів – надсучасні радіолокаційні станції, які відігравали ключову роль у системі російської протиповітряної та берегової оборони.
Зокрема:
- 48Я6-К1 “Подлет” – мобільна радіолокаційна станція кругового огляду, яка виявляє повітряні цілі на малих і гранично малих висотах.
- МР-10М1Э – командний пункт берегової радіолокаційної станції, який використовується для спостереження за надводними цілями.
- 9С32 “Имбирь” – станція наведення ракет, що входить до складу російської системи протиповітряної оборони.
- СТ-68 – командний пункт РЛС, який забезпечує виявлення низьколетючих об’єктів.
- 39Н6 “Каста-2Е2” – мобільна РЛС, яка дозволяє розпізнавати повітряні цілі на гранично малих висотах.
Знищена станція “Каста” є надзвичайно важливим елементом російської ППО та коштує близько 60 мільйонів доларів.
Крім радарних станцій, українські дрони Prymary також завдали ударів по російській військовій вантажівці КАМАЗ та судну “Федір Урюпін”, яке використовувалося для забезпечення окупаційних військ.
Це не перший випадок знищення українськими силами російських радіолокаційних станцій у Криму. Нещодавно окупанти зазнали суттєвих втрат, втративши ключові оборонні об’єкти. Точні удари українських військових знищили важливі елементи ворожої протиповітряної оборони, зокрема сучасні радіолокаційні станції, що відповідали за виявлення повітряних цілей і управління ППО.
Крім того, було уражено пускову установку комплексу С-300СВ, командні пункти та три зенітно-ракетні комплекси “Панцир-С1”. Внаслідок ударів постраждала й військова техніка противника – знищено транспортно-буксирне судно, універсальний буксир “Федір Урюпін” та гелікоптер Мі-8.
У ніч на 24 березня 2025 року рух автомобілів на Кримському мосту був тимчасово зупинений. Офіційних пояснень не надходило, проте ЗМІ припускають, що це могло бути пов’язано з атакою українських безпілотників із Чорного моря.
В Українському інституті національної пам’яті створено робочу групу, яка працюватиме над науково-методичними питаннями проєкту Українського національного пантеону.
Про це в телеефірі повідомив голова УІНП Олександр Алфьоров, передає кореспондент Укрінформу.
За словами Алфьорова, створення Пантеону передбачає значний обсяг документальної, організаційної та експертної роботи, проведення конкурсу. «Це (підписання закону “Про Український національний пантеон” – ред.) не означає, що він буде будуватися завтра, чи через місяць, чи через пів року», – зауважив голова УІНП.
Він зазначив, що при УІНП створена робоча група, яка займатиметься науково-методичним забезпеченням проєкту та його обговоренням в експертному середовищі.
«Якраз діяльність цієї групи буде зосереджена на тому, щоб проговорювати основні елементи, які ми маємо включити до Пантеону», – уточнив він.
Алфьоров висловив переконання, що серед основних символів майбутнього Пантеону мають бути Державний Прапор України та Тризуб, які мають маркувати його як «свідки тисячолітньої нашої державності».
«Це те, що ми можемо графічно виконати для Пантеону», – зауважив голова УІНП.
За його словами, остаточний вигляд Пантеону буде визначено за результатами всеукраїнського конкурсу.
«Він має бути легким, мати якісь сучасні архітектурні рішення», – вважає Алфьоров.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про Український національний пантеон”, який ухвалила Верховна Рада 1 липня.
Управління освіти Херсонської міської ради оприлюднило 38 закупівель на загальну суму 37,9 мільйона гривень. Із 36 завершених тендерів 30 мали лише одного учасника. На такі закупівлі припало 26,7 мільйона гривень.
Такі дані навів Центр публічних розслідувань, який проаналізував закупівлі профільних департаментів та управлінь освіти Одеси, Миколаєва та Херсона за 2026 рік.
У Херсоні з 38 лотів 36 на 37,6 мільйона гривень уже завершили, один тендер визнали неуспішним, ще один на момент аналізу залишався активним.
Таким чином, 83,3% завершених закупівель мали лише одного учасника. У грошовому вимірі частка таких закупівель становила 71% — 26,7 мільйона гривень із загальної суми завершених тендерів.
Найбільшими за сумою стали три контракти. Херсонське комунальне підприємство “Херсонтеплоенерго” отримало 13,9 мільйона гривень за постачання теплової енергії. Ще 9,4 мільйона гривень за двома лотами на постачання електроенергії отримало ТОВ “Запоріжжяелектропостачання”. Ще один контракт на теплопостачання на 3,3 мільйона гривень уклали з ПрАТ “Херсонська теплоелектроцентраль”. Разом ці три найбільші контракти становили 70,6% суми завершених закупівель.
ЦПР звертає увагу, що електроенергію для херсонських шкіл та дитсадків постачала компанія із Запорізької області. Вона стала переможцем двох окремих закупівель.
Окремо дослідники проаналізували закупівлі, пов’язані з обслуговуванням котелень. Шість лотів на ремонт і технічне обслуговування котелень у ліцеях та школах розподілили між двома компаніями. ТОВ «Інжтехносервіс» отримало три лоти на понад 830 тисяч гривень, а ПСМНП “Газкотлоспецмонтажналадка” — два лоти на понад 265 тисяч гривень.
Також у Херсоні дослідники звернули увагу на закупівлю послуг із супроводу програми “БРИЗ-ПРО”. Перше оголошення від 13 січня 2026 року визнали неуспішним через те, що єдиний учасник не пройшов відбір. Повторний тендер оголосили 24 квітня на близьку суму, але цього разу переможцем став уже ФОП Дмитро Поляков.
У вибірці по Херсону також зафіксували чотири дискваліфікації учасників, але жодної скарги чи моніторингу закупівель.
Водночас сам факт участі одного учасника не означає автоматично порушення. Частину великих закупівель становлять теплопостачання та електроенергія, де кількість потенційних постачальників може бути обмеженою.
Повну аналітику ЦПР 8 із 10 тендерів на освіту в Одесі, Миколаєві й Херсоні виграє єдиний учасник читайте на сайті.
Росія атакувала Одещину: горіли зерновий склад і готельний комплекс
Джерело
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Крісті Новінгз – що відомо про акторку
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо
-
Усі новини6 днів agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі на чоловіка обвалився схил Анонси
-
Політика1 тиждень agoНова Зеландія приєднується до Коаліції за повернення українських дітей
-
Одеса1 тиждень agoЕлектротранспорт в Одесі 10 серпня: розклад автобусів
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила 124 безпілотники і три «Бандеролі», якими росіяни з вечора атакували Україну