Connect with us

Суспільство

У Криму українська розвідка знищила російські радарні системи на мільйони доларів Анонси

Published

on


Українські дрони Prymary успішно знищили в Криму російські радіолокаційні станції та військову техніку, завдавши ворогу багатомільйонних втрат. Це суттєво послаблює можливості окупантів у виявленні повітряних і надводних загроз.

Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки МО України.

Бійці Головного управління розвідки України (ГУР) завдали потужного удару по військовій інфраструктурі ворога в тимчасово окупованому Криму. У ході спецоперації українські дрони Prymary знищили кілька російських радіолокаційних станцій, призначених для виявлення та наведення ракет на повітряні та надводні цілі. Загальна вартість уражених об’єктів оцінюється в десятки мільйонів доларів.

Серед ураженої техніки окупантів – надсучасні радіолокаційні станції, які відігравали ключову роль у системі російської протиповітряної та берегової оборони.

Зокрема:

  • 48Я6-К1 “Подлет” – мобільна радіолокаційна станція кругового огляду, яка виявляє повітряні цілі на малих і гранично малих висотах.
  • МР-10М1Э – командний пункт берегової радіолокаційної станції, який використовується для спостереження за надводними цілями.
  • 9С32 “Имбирь” – станція наведення ракет, що входить до складу російської системи протиповітряної оборони.
  • СТ-68 – командний пункт РЛС, який забезпечує виявлення низьколетючих об’єктів.
  • 39Н6 “Каста-2Е2” – мобільна РЛС, яка дозволяє розпізнавати повітряні цілі на гранично малих висотах.

Знищена станція “Каста” є надзвичайно важливим елементом російської ППО та коштує близько 60 мільйонів доларів.

Крім радарних станцій, українські дрони Prymary також завдали ударів по російській військовій вантажівці КАМАЗ та судну “Федір Урюпін”, яке використовувалося для забезпечення окупаційних військ. 

Це не перший випадок знищення українськими силами російських радіолокаційних станцій у Криму. Нещодавно окупанти зазнали суттєвих втрат, втративши ключові оборонні об’єкти. Точні удари українських військових знищили важливі елементи ворожої протиповітряної оборони, зокрема сучасні радіолокаційні станції, що відповідали за виявлення повітряних цілей і управління ППО.

Крім того, було уражено пускову установку комплексу С-300СВ, командні пункти та три зенітно-ракетні комплекси “Панцир-С1”. Внаслідок ударів постраждала й військова техніка противника – знищено транспортно-буксирне судно, універсальний буксир “Федір Урюпін” та гелікоптер Мі-8.

У ніч на 24 березня 2025 року рух автомобілів на Кримському мосту був тимчасово зупинений. Офіційних пояснень не надходило, проте ЗМІ припускають, що це могло бути пов’язано з атакою українських безпілотників із Чорного моря.


Анна Бальчінос



Джерело

Суспільство

У Росії двох полонених бійців «Азову» засудили до 19 та 20 років колонії

Published

on



Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону засудив двох полонених бійців «Азову» – 30-річного Дмитра Кищенка та 32-річного Всеволода Широких – до 19 та 20 років колонії відповідно.

Про це повідомляє Медіазона, передає Укрінформ.

Зазначається, що обох військовополонених визнали винними в нібито “участі у терористичному угрупованні” та “проходженні навчання з метою здійснення терористичної діяльності”. За інформацією суду, українців звинувачували “в участі у полку «Азов»”.

У публікації сказано, що Кищенко в «Азові» служив старшим солдатом, а Широких був оператором відділу роботизованої розвідки.

Читайте також: У Росії захисника Маріуполя заочно «засудили» на довічне

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці квітня Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону призначив двом полоненим з «Азову» по 18 років колонії, ще одному українському військовому збільшили строк до 29 років.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

40 мільйонів на чиновників та 5 мільйонів на виживання: Херсонська МВА оновила бюджет Анонси

Published

on



Херсонська МВА оновила бюджетні програми на 2026 рік, передбачивши мільйони на утримання апарату, транспорт, гуманітарну допомогу та пункти незламності. Основні витрати підуть на зарплати посадовців, ще майже 5 мільйонів — на підтримку населення під час війни.

Начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько підписав наказ про затвердження у новій редакції паспортів бюджетних програм місцевого бюджету на 2026 рік.

Документ стосується двох ключових напрямків — роботи самої адміністрації та заходів із запобігання й ліквідації надзвичайних ситуацій.

Згідно з оновленими бюджетними документами, на програму “Керівництво і управління у відповідній сфері” передбачили понад 40,3 мільйона гривень. Майже весь обсяг фінансування забезпечуватиметься із загального фонду бюджету.

Найбільшу статтю витрат традиційно становитиме оплата праці працівників апарату Херсонської МВА. На зарплати та нарахування запланували понад 32,5 мільйона гривень. Ще близько 1,6 мільйона гривень мають спрямувати на матеріально-технічне забезпечення, понад 1,35 мільйона — на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Окремо передбачені витрати на охорону приміщень, відрядження, судові збори та інші адміністративні потреби.

У штаті адміністрації передбачено 66 посад. У документі також зазначено, що протягом року апарат має забезпечити підготовку сотень розпорядчих актів, а також опрацювання понад 10,5 тисячі листів, звернень, заяв і скарг.

Окремим блоком затвердили програму “Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха”. На неї у 2026 році заклали майже 4,96 мільйона гривень. Головна мета програми — підтримка життєдіяльності населення Херсонської громади в умовах воєнного стану та оперативне реагування на надзвичайні ситуації.

У межах цієї програми влада планує фінансувати закупівлю паливно-мастильних матеріалів для критичної інфраструктури міста, організацію доставлення та зберігання гуманітарної допомоги, а також облаштування пунктів незламності, пунктів обігріву, бомбосховищ і споруд цивільного захисту.

Найбільша частина цієї суми — 3,9 мільйона гривень — передбачена саме зберігання гуманітарної допомоги. Ще 565 тисяч гривень мають витратити на пальне для підтримки критичної інфраструктури, а майже 500 тисяч гривень — на облаштування пунктів незламності та укриттів.

Також документом визначено показники ефективності програми: влада планує забезпечити роботу 25 пунктів незламності, охопити допомогою 16 територій обслуговування та реалізувати щонайменше шість заходів із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій на території громади.

Водночас у Херсоні перерозподілили майже 50 мільйонів у бюджеті громади на 2026 рік. Пріоритети фінансування змінили на медицину, комунальну сферу, транспорт, безпеку та управлінські потреби. 


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Поклади золота та срібла – де їх знайшли в Одеській області

Published

on


Де саме знайшли ці поклади?

Золоті пластинки було знайдено у заплаві Дунаю та біля озера Кагул, повідомляє видання “Ділова Одеса“.

Читайте також Золото дорожчає через зміни у відносинах між Іраном та США

Зверніть увагу! Імовірно, це золото було принесено саме з румунських гір Добруджа.

Між Орлівкою та Новосільським також знаходиться багато золота, але воно непомітне з першого погляду. Імовірно, воно залягає в мармурі на глибині орієнтовно – 900 метрів.





Читайте більше перевірених новин
Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google


Додати

А от поклади срібла саме біля озера Кагул. Там цей метал знаходиться на глибині 10 – 15 сантиметрів.

У цій зоні науковці знайшли два види покладів:

  • Розсипне золото

Це, фактично, золотий пісок. Він знаходиться переважно у піщаних і глинистих шарах землі. До того ж його можна знайти на невеликій глибині озера.

Біля села Орловка, прямо в заплаві Дунаю, золотоносний шар знайшли на глибині близько 40 метрів,
– кандидата геологічних наук, доцента Сергія Кадуріна.

Окрім зон багатих на невеличкі золоті пластинки, є дві великі області зі сріблом: перша – на березі Кагулу, а друга – біля Орлівки.

  • Корінне золото

Воно заховане дуже глибоко під землею. Його виявляли саме в міцних підземних породах між селами Орловка та Новосільське.

Там зафіксували рекордний для регіону вміст металу – майже пів грама на тонну породи. Щоправда, це золото настільки дрібне, що його неможливо побачити навіть у звичайний мікроскоп,
– йдеться у повідомленні.

Чи дійсно Одещина має значний потенціал у царині цінних металів?

  • Як відомо, цінні метали зафіксували в зоні Орловського надсуву. Це великий підземний розлом земної кори, де було виявлено значні поклади золота та срібла.

  • Наразі геологи вважають, що в Ізмаїльщини – надзвичайно серйозний потенціал. Спеціалісти передбачають тут наявність великих родовищ, де може здійснюватись промисловий видобуток золота. Потрібні інвестиції, щоб провести більш масштабні пошукові роботи.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.