Суспільство
У Криму українська розвідка знищила російські радарні системи на мільйони доларів Анонси
Українські дрони Prymary успішно знищили в Криму російські радіолокаційні станції та військову техніку, завдавши ворогу багатомільйонних втрат. Це суттєво послаблює можливості окупантів у виявленні повітряних і надводних загроз.
Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки МО України.
Бійці Головного управління розвідки України (ГУР) завдали потужного удару по військовій інфраструктурі ворога в тимчасово окупованому Криму. У ході спецоперації українські дрони Prymary знищили кілька російських радіолокаційних станцій, призначених для виявлення та наведення ракет на повітряні та надводні цілі. Загальна вартість уражених об’єктів оцінюється в десятки мільйонів доларів.
Серед ураженої техніки окупантів – надсучасні радіолокаційні станції, які відігравали ключову роль у системі російської протиповітряної та берегової оборони.
Зокрема:
- 48Я6-К1 “Подлет” – мобільна радіолокаційна станція кругового огляду, яка виявляє повітряні цілі на малих і гранично малих висотах.
- МР-10М1Э – командний пункт берегової радіолокаційної станції, який використовується для спостереження за надводними цілями.
- 9С32 “Имбирь” – станція наведення ракет, що входить до складу російської системи протиповітряної оборони.
- СТ-68 – командний пункт РЛС, який забезпечує виявлення низьколетючих об’єктів.
- 39Н6 “Каста-2Е2” – мобільна РЛС, яка дозволяє розпізнавати повітряні цілі на гранично малих висотах.
Знищена станція “Каста” є надзвичайно важливим елементом російської ППО та коштує близько 60 мільйонів доларів.
Крім радарних станцій, українські дрони Prymary також завдали ударів по російській військовій вантажівці КАМАЗ та судну “Федір Урюпін”, яке використовувалося для забезпечення окупаційних військ.
Це не перший випадок знищення українськими силами російських радіолокаційних станцій у Криму. Нещодавно окупанти зазнали суттєвих втрат, втративши ключові оборонні об’єкти. Точні удари українських військових знищили важливі елементи ворожої протиповітряної оборони, зокрема сучасні радіолокаційні станції, що відповідали за виявлення повітряних цілей і управління ППО.
Крім того, було уражено пускову установку комплексу С-300СВ, командні пункти та три зенітно-ракетні комплекси “Панцир-С1”. Внаслідок ударів постраждала й військова техніка противника – знищено транспортно-буксирне судно, універсальний буксир “Федір Урюпін” та гелікоптер Мі-8.
У ніч на 24 березня 2025 року рух автомобілів на Кримському мосту був тимчасово зупинений. Офіційних пояснень не надходило, проте ЗМІ припускають, що це могло бути пов’язано з атакою українських безпілотників із Чорного моря.
Кабінет міністрів ухвалив Концепцію державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми до 2030 року.
Про це повідомило в Телеграмі Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності, передає Укрінформ.
Наголошується, що документ закладає основу для нової Програми, адаптованої до реальних викликів, що спричинені збройною агресією РФ проти України, а також до умов післявоєнного відновлення. Основний фокус нової Програми – на захисті людини.
Концепція передбачає узгодження національного законодавства з міжнародними стандартами, впровадження гендерно чутливого та травмоорієнтованого підходів, посилення захисту прав тих, хто постраждав від торгівлі людьми, запобігання та боротьбу з торгівлею людьми на основі комплексного підходу.
Робота над Державною цільовою соціальною програмою протидії торгівлі людьми на період до 2030 року триває у межах виконання забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу за кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (захід 2, стратегічний результат 1, пункт 4.3 «Боротьба з організованою злочинністю (загальні засади боротьби з організованою злочинністю)» підпункт (е) «Торгівля людьми», розділ ІY. «Юстиція, свобода, безпека»).
Як повідомлялося, працівники міграційної поліції минулого року виявили 142 факти торгівлі людьми і повідомили про підозру 98 трафікерам.
Фото: freepik
Місцеві бюджети отримали торік сукупно 359 мільйонів гривень туристичного збору що у 1,5 раза більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.
Про це повідомили аналітики платформи Опендатабот із посиланням на дані Державної податкової служби.
Одеська область, за даними аналітиків, отримала 20 мільйонів 310 тисяч гривень, тож за цим показником регіон посів шовте місце в Україні. П’яту частину від усього турзбору у країні сплатили мандрівники, що приїздили до Києва: 70,6 мільйона гривень. На Львівщину припадає 63,2 мільйона гривень (18%), а трійцю найбільш запитаних у туристів регіонів замкнула Івано-Франківщина: 46,2 мільйони гривень (13%). ЗАкарпаття заробило на туристах майже 32 мільйони гривень, а Черкащина – 28 мільйонів 570 тисяч гривень.
Щодо південних областей, то Миколаївщина, яка регулярно обстрілюється росіянами заробила на туристах 2 мільйони, а Херсонщина, частина якої є окупованою менше 100 тисяч.
55% надходжень сплатили компанії — 200 мільйонів гривень, ще 159 мільйонів гривень туристичного збору припадає на фопи. Водночас у більшості регіонів саме підприємці формують більшу частку туристичного збору. Компанії переважають лише у 7 областях.
Найбільша різниця на Черкащині, де 84% збору сплатили компанії та лише 16% — фопи. У Києві співвідношення становить 81% до 19% на користь компаній. Натомість у Чернівецькій області картина протилежна: 89% надходжень забезпечили підприємці й лише 11% — компанії.
Водночас найбільше за рік зросли надходження до місцевих бюджетів на Рівненщині — у 1,6 раза. У прифронтовій Сумщині сума туристичного збору збільшилась у 1,5 раза, а у Києві, на Тернопільщині, Одещині та Миколаївщині — у 1,4 раза. Якщо ж порівняти з періодом до повномасштабного вторгнення, то справжні рекорди встановили: Івано-Франківщина, де надходження зросли у 4,5 раза, та Чернівецька область із приростом у 4,3 раза.
Окрім регіонів активних бойових дій, ще значно скоротились суми турстичного збору, порівняно з 2021 роком, на Миколаївщині (на 75%), Одещині (на 25%), Харківщині (на 59%) та Чернігівщині (на 17%).
В Одеському зоопарку оголосили фотоконкурс під назвою «Пара року-2026», присвячений Дню святого Валентина. Учасниками змагання є пари тварин, які демонструють гармонію і взаєморозуміння в природному середовищі зоопарку.
Участь у конкурсі передбачає голосування в соціальних мережах, яке триватиме до 13 лютого. Завдяки цій акції відвідувачі та шанувальники зоопарку мають можливість не лише підтримати улюблену пару, а й долучитися до святкування Дня закоханих у незвичному форматі.
Нагородження переможців конкурсу заплановане на 14 лютого — саме у День святого Валентина. Цей захід організовує Суспільне Одеса, прагнучи популяризувати любов та турботу не лише серед людей, а й серед тваринного світу.
Основні етапи конкурсу:
- Оголошення фотоконкурсу «Пара року-2026» в Одеському зоопарку.
- Прийом та публікація світлин пар тварин.
- Проведення онлайн-голосування у соціальних мережах, що триватиме до 13 лютого.
- Оголошення переможців і церемонія нагородження 14 лютого.
Таким чином, конкурс «Пара року-2026» дає змогу кожному відчути атмосферу свята любові, споглядаючи за тваринами-учасниками, і водночас долучитися до підтримки зоопарку та його екзотичних мешканців.
-
Війна6 днів agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Суспільство5 днів agoПомер одеський письменник Сергій Стеблиненко Анонси
-
Відбудова6 днів agoГотові провести одну з наступних Конференцій із відновлення України у Відні
-
Події1 тиждень agoУ Львові відкрили виставку художніх робіт Тараса Шевченка
-
Усі новини1 тиждень agoжінка знайшла в пустелі таємничий телефон, який всіх вразив (фото)
-
Суспільство7 днів agoТраса Одеса–Рені: небезпечні умови для подорожі
-
Війна1 тиждень agoЖурналісти встановили імена понад 186 тисяч загиблих в Україні російських військових
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Польща обговорили підготовку гуманітарного блоку для Конференції з відновлення