Суспільство
У Криму українська розвідка знищила російські радарні системи на мільйони доларів Анонси
Українські дрони Prymary успішно знищили в Криму російські радіолокаційні станції та військову техніку, завдавши ворогу багатомільйонних втрат. Це суттєво послаблює можливості окупантів у виявленні повітряних і надводних загроз.
Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки МО України.
Бійці Головного управління розвідки України (ГУР) завдали потужного удару по військовій інфраструктурі ворога в тимчасово окупованому Криму. У ході спецоперації українські дрони Prymary знищили кілька російських радіолокаційних станцій, призначених для виявлення та наведення ракет на повітряні та надводні цілі. Загальна вартість уражених об’єктів оцінюється в десятки мільйонів доларів.
Серед ураженої техніки окупантів – надсучасні радіолокаційні станції, які відігравали ключову роль у системі російської протиповітряної та берегової оборони.
Зокрема:
- 48Я6-К1 “Подлет” – мобільна радіолокаційна станція кругового огляду, яка виявляє повітряні цілі на малих і гранично малих висотах.
- МР-10М1Э – командний пункт берегової радіолокаційної станції, який використовується для спостереження за надводними цілями.
- 9С32 “Имбирь” – станція наведення ракет, що входить до складу російської системи протиповітряної оборони.
- СТ-68 – командний пункт РЛС, який забезпечує виявлення низьколетючих об’єктів.
- 39Н6 “Каста-2Е2” – мобільна РЛС, яка дозволяє розпізнавати повітряні цілі на гранично малих висотах.
Знищена станція “Каста” є надзвичайно важливим елементом російської ППО та коштує близько 60 мільйонів доларів.

Крім радарних станцій, українські дрони Prymary також завдали ударів по російській військовій вантажівці КАМАЗ та судну “Федір Урюпін”, яке використовувалося для забезпечення окупаційних військ.
Це не перший випадок знищення українськими силами російських радіолокаційних станцій у Криму. Нещодавно окупанти зазнали суттєвих втрат, втративши ключові оборонні об’єкти. Точні удари українських військових знищили важливі елементи ворожої протиповітряної оборони, зокрема сучасні радіолокаційні станції, що відповідали за виявлення повітряних цілей і управління ППО.
Крім того, було уражено пускову установку комплексу С-300СВ, командні пункти та три зенітно-ракетні комплекси “Панцир-С1”. Внаслідок ударів постраждала й військова техніка противника – знищено транспортно-буксирне судно, універсальний буксир “Федір Урюпін” та гелікоптер Мі-8.
У ніч на 24 березня 2025 року рух автомобілів на Кримському мосту був тимчасово зупинений. Офіційних пояснень не надходило, проте ЗМІ припускають, що це могло бути пов’язано з атакою українських безпілотників із Чорного моря.
Суспільство
Суд призначив ветерану Kraken цілодобовий домашній арешт
Печерський райсуд Києва 31 липня обрав запобіжний захід ветерану підрозділу KRAKEN Глібу Новостройному у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Суспільство
Окупанти будують нові понтонні переправи до Криму в районі Чонгара й Генічеська Анонси
Окупаційні сили намагаються укріпити сухопутну логістику до окупованого Криму. Вони проклали альтернативні під’їзні дороги і споруджують одразу кілька понтонних переправ у критичних вузлах.
Про це повідомило Радіо Свобода.
У районі Чонгара створюють насип для переправи, у районі Генічеська – її асфальтують.
“Деякі ґрунтовки, наприклад, перетворилися в повністю асфальтовані дороги, з’явились альтернативні дороги, під’їзди до основних доріг, де розташовані власне ці мости. І бачимо, що, наприклад, в районі Генічеська взагалі асфальтується вже така нова створена переправа. Плюс схожа ситуація, скоріш за все, буде і в районі Чонгару”, – розповів в інтерв’ю радіо журналіст-розслідувач Кирило Овсяний.
За його словами, супутникові знімки свідчать про підготовку росіян до можливого руйнування мостів в районі Чонгара й Генічеська силами ЗСУ. Новозбудовані переправи зруйнувати вже не так легко.
Протягом червня та липня логістика, а також військові й енергетичні потужності окупантів у Криму зазнали найінтенсивніших ударів Сил оборони України від початку повномасштабного вторгнення. Після липневої енергетичної кризи магазини Криму вимушено почали працювати на генераторах. Також в регіоні зберігаються проблеми з паливом. Це спричинило різкий ріст цін на їжу. Оскільки продукти на Кубані коштують в півтора-два рази менше, ніж у Криму, жителі півострова прямують туди на закупи. Так роблять не лише пересічні громадяни, а й власники невеликих магазинів.
Суспільство
Збір врожаю в Одеській області: чи зміняться ціни на хліб через новий урожай
Аграрії в Одеській області продовжують збирати зерно, попри те, що роботи тривають під обстрілами. Вони стикаються з численними викликами, серед яких – значний кадровий дефіцит, високі витрати на паливо та енергоносії, а також складна логістика й загроза пожеж на полях.
Станом на сьогодні в Одеському регіоні вже зібрано понад 1 мільйон тонн зерна, причому жнива ведуться на площі 1,3 мільйона гектарів. Урожайність пшениці та ячменю у поточному році перевищує показники 2025 року. Прогнозовано, що загальний вал зернових досягне 4,7 мільйона тонн. При цьому дефіциту зерна і хлібобулочних виробів не очікується.
Життєдіяльність агросектору проходить у непростих умовах воєнного часу, з урахуванням нестачі робочих рук, дорожнечі пального та енергоресурсів, а також ризиків, пов’язаних з пожежами. Додатково наголошується, що ціна на хліб у зв’язку з підвищенням вартості енергетичних ресурсів і пального, а також на фоні валютних коливань, може зростати. Зараз орієнтовна вартість буханки становить 33–35 гривень, а остаточні прогнози щодо цін стануть відомі найближчим часом, орієнтовно у вересні.
Для забезпечення експорту врожаю має ключове значення безперебійна робота портів Великої Одеси та морських експортних коридорів.
Основні факти щодо аграрної ситуації в Одеській області:
- Зібрано понад 1 млн тонн зерна, жнива тривають на площі 1,3 млн гектарів.
- Урожайність пшениці та ячменю цього року перевищує рівень 2025 року.
- Загальний обсяг зернових очікується на рівні 4,7 млн тонн.
- Дефіциту зерна та хліба не передбачається.
- Жнива тривають у складних умовах: війна, брак персоналу, висока вартість пального, складна логістика, загроза пожеж.
- Ціна на хліб може підвищитися через зростання вартості енергоресурсів, пального і коливання валютного курсу.
- Для ефективного експорту необхідно стабільне функціонування портів Великої Одеси і відповідних морських експортних маршрутів.
В Одескій обласній військовій адміністрації наголошують на позитивному прогнозі щодо цьогорічного врожаю, водночас констатуючи дефіцит трудових ресурсів, хоча кількість комбайнів достатня для виконання польових робіт. Це підтверджує, що головним викликом для аграрної галузі наразі є забезпечення кваліфікованою робочою силою, а не технічною базою.
Незважаючи на численні труднощі, аграрії області продовжують працювати у напружених умовах, демонструючи стійкість та прагнення забезпечити достатній урожай для внутрішнього ринку та подальшого експорту.
-
Суспільство1 тиждень agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Україна1 тиждень agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса1 тиждень agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події1 тиждень agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
-
Події1 тиждень agoXVII Одеський кінофест представить спецпрограму Focus on Georgia про пам’ять і подолання травм
-
Усі новини1 тиждень agoтрагедія сталась 22 липня — деталі
