Connect with us

Суспільство

У Криму українська розвідка знищила російські радарні системи на мільйони доларів Анонси

Published

on


Українські дрони Prymary успішно знищили в Криму російські радіолокаційні станції та військову техніку, завдавши ворогу багатомільйонних втрат. Це суттєво послаблює можливості окупантів у виявленні повітряних і надводних загроз.

Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки МО України.

Бійці Головного управління розвідки України (ГУР) завдали потужного удару по військовій інфраструктурі ворога в тимчасово окупованому Криму. У ході спецоперації українські дрони Prymary знищили кілька російських радіолокаційних станцій, призначених для виявлення та наведення ракет на повітряні та надводні цілі. Загальна вартість уражених об’єктів оцінюється в десятки мільйонів доларів.

Серед ураженої техніки окупантів – надсучасні радіолокаційні станції, які відігравали ключову роль у системі російської протиповітряної та берегової оборони.

Зокрема:

  • 48Я6-К1 “Подлет” – мобільна радіолокаційна станція кругового огляду, яка виявляє повітряні цілі на малих і гранично малих висотах.
  • МР-10М1Э – командний пункт берегової радіолокаційної станції, який використовується для спостереження за надводними цілями.
  • 9С32 “Имбирь” – станція наведення ракет, що входить до складу російської системи протиповітряної оборони.
  • СТ-68 – командний пункт РЛС, який забезпечує виявлення низьколетючих об’єктів.
  • 39Н6 “Каста-2Е2” – мобільна РЛС, яка дозволяє розпізнавати повітряні цілі на гранично малих висотах.

Знищена станція “Каста” є надзвичайно важливим елементом російської ППО та коштує близько 60 мільйонів доларів.

Крім радарних станцій, українські дрони Prymary також завдали ударів по російській військовій вантажівці КАМАЗ та судну “Федір Урюпін”, яке використовувалося для забезпечення окупаційних військ. 

Це не перший випадок знищення українськими силами російських радіолокаційних станцій у Криму. Нещодавно окупанти зазнали суттєвих втрат, втративши ключові оборонні об’єкти. Точні удари українських військових знищили важливі елементи ворожої протиповітряної оборони, зокрема сучасні радіолокаційні станції, що відповідали за виявлення повітряних цілей і управління ППО.

Крім того, було уражено пускову установку комплексу С-300СВ, командні пункти та три зенітно-ракетні комплекси “Панцир-С1”. Внаслідок ударів постраждала й військова техніка противника – знищено транспортно-буксирне судно, універсальний буксир “Федір Урюпін” та гелікоптер Мі-8.

У ніч на 24 березня 2025 року рух автомобілів на Кримському мосту був тимчасово зупинений. Офіційних пояснень не надходило, проте ЗМІ припускають, що це могло бути пов’язано з атакою українських безпілотників із Чорного моря.


Анна Бальчінос



Джерело

Суспільство

Новини на ранок

Published

on




Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Каховське водосховище відкрило шлях до відновлення степ…

Published

on



Після зникнення Каховського водосховища на його території відновлюються не лише заплавні ліси Великого Лугу, а й кам’янисті та піщані степи. У результаті може сформуватися велика природна територія площею майже 300 тисяч гектарів, яка об’єднає різні екосистеми.

Про це розповів науковий співробітник біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна, доктор біологічних наук, професор і член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко в інтерв’ю Укрінформу.

За словами науковця, до створення Каховського водосховища на прилеглих територіях були степові схили, піщані ділянки та інші природні середовища. Після затоплення частина цих територій опинилася під водою, а після її відступу на кам’янистих схилах залишилося вимите біле каміння.

Нині на цих ділянках поступово повертається степова рослинність. Відновлюються як кам’янисті, або петрофітні, степи, так і піщані, або псамофітні, де знову з’являються характерні для цих середовищ рослини.

Мойсієнко пояснив, що раніше біля берега водосховища росла вузька смуга водної рослинності, за якою розташовувалися степові схили, а далі — сільськогосподарські поля. Тепер на місці колишнього водосховища та прилеглих територіях формується значно різноманітніший природний комплекс.

Площа самого Каховського водосховища становила близько 215 тисяч гектарів. Якщо врахувати степові території навколо нього, до природного комплексу можуть увійти ще 50–70 тисяч гектарів. Таким чином, загальна площа території з потенціалом природного відновлення може наблизитися до 300 тисяч гектарів.

Науковець наголосив, що на тлі масштабного знищення природи внаслідок війни відновлення екосистем на місці колишнього водосховища є важливим компенсувальним чинником. Водночас формування нового природного комплексу означає повернення різноманіття середовищ, які раніше були затоплені.

У вересні в коментарі для Інтента професор Іван Мойсієнко розповів, що територія колишнього Каховського водосховища може стати найбільшим природно-заповідним масивом України.


Анна Літман



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині запрацювала сільська пожежна команда

Published

on


07 жовтня 2026,14:10

У селі Нестоіта Куяльницької громади відкрили нову місцеву пожежну команду. Відтепер 10 вогнеборців чергуватимуть цілодобово, забезпечуючи оперативне реагування на надзвичайні ситуації та додатковий захист для мешканців 8 навколишніх населених пунктів.

Для ефективної роботи підрозділ повністю забезпечили пожежним автомобілем, сучасним обладнанням, бойовим одягом та необхідним спорядженням. У межах проєкту також відреконструювали приміщення депо, створивши належні умови для несення служби.

Створення пожежної команди стало можливим завдяки підтримці Європейського Союзу в межах міжнародного проєкту «Co-Resilience», спрямованого на підвищення стійкості громад до лісових пожеж у басейні Чорного моря. Проєкт успішно реалізували завдяки спільним зусиллям рятувальників, місцевої влади та громадськості.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.