“Сьогоднішня подія є надзвичайно важливою саме зараз, коли Україна знову виборює свою незалежність. Це не просто повернення останків Євгена Коновальця на рідну землю. Це повернення нашої історичної пам’яті й відновлення історичної справедливості”, – сказала Верещук.

Вона також розповіла, що після повернення до України останки Коновальця пройдуть комплекс сучасних наукових досліджень.

“Ми хочемо залучити всю науку і всю техніку, яка в нас є, щоб максимально зафіксувати історію. Будуть проведені КТ, МРТ та інші необхідні процедури. Працюватимуть експерти, історики, антропологи, буде зроблено все, що потрібно для того, щоб залишити нашим нащадкам максимально точні свідчення”, – зазначила Верещук.

У Роттердамі провели ексгумацію останків полковника Євгена Коновальця / Фото: Ірина Драбок, Укрінформ

1 / 11

Заступниця керівника ОПУ підкреслила, що подібні процедури в Україні проводяться вперше, і що держава планує застосовувати такий підхід і щодо інших видатних українців.

“Це стосується не лише Євгена Коновальця. У нас є плани щодо повернення інших визначних українців: військових, письменників, діячів культури. Ми хочемо створити системний підхід до збереження історичної спадщини”, – заявила вона.

Після завершення наукових процедур відбудуться церковні заходи Української греко-католицької церкви. Верещук нагадала, що Коновалець був греко-католиком і походив з родини, де священницьке служіння мало багатовікову традицію: “І по батьковій, і по материній лінії в нього були греко-католицькі священики. Саме церква на Галичині поєднувала духовність, освіту й національну свідомість. Тому для УГКЦ його повернення має дуже глибокий сенс”.

Верещук наголосила, що на повернення Коновальця особливо чекали українські військові.

“Сьогодні вже згадували підрозділи, названі на честь Євгена Коновальця. Його ідеї щодо створення української армії, дисципліни, відповідальності та стратегічного мислення сьогодні продовжують жити у Збройних силах України”, – зазначила вона.

Після церковних заходів відбудеться державна церемонія перепоховання Коновальця.

“Перепоховання відбудеться за участю Президента України, уряду, парламенту та військових. Це буде найвища форма державного вшанування людини, яка присвятила своє життя боротьбі за свободу України”, – підкреслила посадовиця.

Точну дату церемонії не оголошують з міркувань безпеки, однак, за словами Верещук, це станеться найближчим часом, а на кладовищі “Кросвейк” у Роттердамі залишиться меморіальне місце на честь Євгена Коновальця.

“Я хочу подякувати послу України в Нідерландах Андрію Костіну та його команді. Вони вже провели необхідну роботу з нідерландською владою. Місце поховання залишиться за Україною, і там буде встановлено пам’ятну дошку”, – сказала вона, зазначивши, що меморіал стане місцем пам’яті для української громади в Нідерландах та офіційних делегацій, які відвідуватимуть Роттердам.

“Ми хочемо, щоб громада й надалі могла приходити сюди і вшановувати пам’ять Євгена Коновальця. Це буде частиною ширшого державного проєкту меморіалізації видатних українців за кордоном”, – додала Верещук.

Як повідомляв Укрінформ, у Роттердамі на кладовищі «Кросвейк» провели ексгумацію останків полковника Євгена Коновальця.

Херсоні внаслідок російської атаки постраждала місцева журналістка Олена Гнітецька. Медійниця перебувала вдома, коли в її будинок влучив дрон.

Про це повідомила Національна спілка журналістів України.

Атака сталася близько 20:00 10 серпня. За словами Гнітецької, дрон вдарив між її квартирою та помешканням сусідів. Після вибуху у сусідній квартирі спалахнула пожежа. Журналістка потрапила під дію вибухової хвилі та надихалася диму.

“Почалася сильна дезорієнтація, запаморочення, перед очима все мерехтіло. Я навіть телефон нормально не бачила, не могла викликати таксі – пальці не слухалися”, – розповіла Гнітецька.

Медики діагностували в неї контузію та черепно-мозкову травму. Журналістці призначили лікування, вона має пройти додаткове обстеження.

“Мій район вважається жовтою зоною. Тут журналісти можуть працювати. Але буває так: ти просто сидиш на кухні – і тобі прилітає”, – зазначила медійниця.

Олена Гнітецька співпрацює як фрілансерка з медіа “Місто Сонця” та “Білозерка.Інфо“.

За даними обласної прокуратури, упродовж 11 серпня внаслідок російських обстрілів на Херсонщині постраждали дев’ять цивільних осіб.

Армія рф атакувала область із застосуванням авіації, ствольної артилерії, мінометної зброї та дронів різного типу.

Станом на 17:30 зафіксовано, що двоє людей у Чайках та п’ятеро в Херсоні зазнали травм через удари безпілотників.

Ірина Глухова

Доброславський районний суд Одещини визнав колишню головну бухгалтерку Трояндівської сільради винною у службовій недбалості, однак звільнив її від покарання через закінчення строків давності.

Про це йдеться у вироку суду від 13 липня.

Спочатку жінку обвинувачували за двома статтями Кримінального кодексу – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та службове підроблення.

За версією слідства, наприкінці грудня 2018 року вона за попередньою змовою із сільським головою оформила рішення сесії ради про преміювання та матеріальну допомогу для нього, хоча депутати цього рішення фактично не ухвалювали. На підставі цього документа сільському голові в січні-лютому 2019 року нарахували й виплатили майже 48,6 тис. грн бюджетних коштів.

У грудні 2018 року в раді мала відбутися сесія, на якій депутати мали затвердити бюджет на 2019 рік, а також розглянути питання зарплати й премій сільському голові та його заступниці – головному бухгалтеру.

Перша спроба провести засідання 21 грудня провалилася – сільський голова відмовився його починати через присутність у залі стороннього фермера. Депутатів зібрали повторно наступного дня, у суботу.

За словами свідків, засідання 22 грудня 2018 року проходило дуже нервово. З 26 питань порядку денного більшість пройшли спокійно, зокрема придбання житла дитині-сироті. Але коли дійшло до зарплат і премій керівництва, почалися суперечки.

Депутати не погодилися на запропоновані 180% премії для голови. Пропонували менші відсотки – 50%, потім 100%, – але жодна пропозиція не набрала достатньої кількості голосів. За словами кількох свідків, у якийсь момент прозвучала фраза, що рішення нібито прийняте “крім премії”, однак на голосування в цілому це питання так і не поставили.

Жінка своєї вини не визнала, а кримінальну справу назвала сфабрикованою.

За її версією, рішення все ж прийняли – за винятком пункту про премію. На підтвердження вона посилалася на репліку начальниці фінансового управління райдержадміністрації, яка була присутня на сесії й, за словами бухгалтерки, підтвердила прийняття рішення без премії.

Сесію знімали на відео, і суд детально його дослідив разом із показаннями депутатів.

Картина вийшла такою: після кожної спроби внести зміни й проголосувати результату не було – необхідної кількості голосів (не менше 8 із 14 депутатів) рішення жодного разу не набрало.

Суд також звернув увагу, що начальниця фінансового управління, хоч і була присутня на сесії як запрошена особа, не мала права втручатися в процедуру голосування чи оголошувати результати – за регламентом раду веде виключно сільський голова.

Висновок суду: рішення депутати не приймали в жодній частині.

У підсумку суд визнав жінку винною за ч. 1 ст. 367 КК України (службова недбалість), але звільнив її від покарання без його призначення – у зв’язку із закінченням семирічного строку давності.

Ірина Глухова