На Одещині правоохоронці затримали жінку, яку підозрюють у підготовці теракту на замовлення російських спецслужб. Підозрювана виготовляла саморобні вибухові пристрої та збирала інформацію про автомобілі Сил оборони біля адміністративних будівель. Слідчі вважають, що йшлося про підготовку кількох підривів.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Службу безпеки України та Одеську обласну прокуратуру.

Реклама

Завербована російськими спецслужбами

СБУ повідомляє, що затриманій 27 років. За даними спецслужби, вона є мешканкою Житомирщини та потрапила в поле зору представників РФ через Telegram-канали, де шукала “легкий заробіток”. Після вербування, за версією Служби безпеки України, жінка прибула до Ізмаїла, орендувала житло та отримала від куратора інструкції щодо виготовлення трьох саморобних вибухових пристроїв.

Планувала підриви в Ізмаїлі

За версією СБУ, російські спецслужби планували підривати автомобілі Сил оборони поблизу адміністративних будівель українських військових та правоохоронців. Жінка мала проводити розвідку потенційних місць для атак. Вона фотографувала та знімала на відео автомобілі Сил оборони, припарковані біля відповідних установ, після чого передавала матеріали російському куратору.

В оприлюдненому СБУ листуванні видно ймовірні вказівки куратора щодо пошуку майбутніх цілей. Жінці описували маршрут зйомки та вимагали показувати припарковані автомобілі й територію навколо них.

В іншій частині переписки співрозмовник прямо називає серед цілей військових та представників спецслужб. Із повідомлень також видно, що у разі вибору військового автомобіля підрив розглядали не лише як спосіб знищити машину, а й як можливість убити її власника.

Слідчі зазначають, що отримані від неї дані російська сторона могла використовувати не лише для підготовки терактів, а й для проведення інформаційних операцій.

За матеріалами слідства, вибухівку готували таким чином, щоб її можна було активувати дистанційно, та начиняли металевими гайками, які мали посилити уражаючу дію під час вибуху. Для цього кожен пристрій обладнували мобільним телефоном та електродетонатором.

Затримали до закладання вибухівки

Правоохоронці заявляють, що виявили підготовку до атаки завчасно. Жінку затримали, коли вона вже підготувала замаскований у сумці вибуховий пристрій та чекала від російського куратора вказівки, де його залишити. Під час обшуків у підозрюваної вилучили мобільні телефони, ще дві готові вибухівки, а також комплектуючі для виготовлення саморобних вибухових пристроїв. За версією спецслужби, на момент затримання були підготовлені всі три прилади, про виготовлення яких жінка отримала інструкції.

Яке покарання загрожує

Затриманій повідомили про підозру за ч. 1 ст. 14 та ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України — готування до вчинення терористичного акту. Суд задовольнив клопотання прокуратури та відправив підозрювану під варту без права внесення застави. У разі доведення вини їй загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Раніше Новини.LIVE писали, що поліція та Служба безпеки України менше ніж за добу встановили та затримали трьох підозрюваних у причетності до двох терористичних актів, що сталися в Одесі. Унаслідок вибухів автомобілів одна людина загинула, ще двоє отримали поранення. Перший вибух стався вранці у Пересипському районі міста, а другий прогримів ввечері у Київському районі того ж дня.

Також Новини.LIVE повідомляли, що у Подільському районі Одеської області, 5 липня, під час перевірки документів чоловік дістав гранату та пригрозив її застосуванням. За мить стався вибух, унаслідок якого поранення отримали двоє поліцейських і сам правопорушник.

Про це написав у Фейсбуці керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов, передає Укрінформ.

“Держава повинна перевіряти компанію, яка раптом вирішила внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень. Хто її реальний власник? Звідки у неї ці гроші? Які відносини пов’язують заставодавця з підозрюваним? І головне – чи мають ці кошти законне походження?.. Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів”, – заявив він.

На його переконання, правила визначення застави та процедура її внесення потребують негайних законодавчих змін. На думку Абакумова, хорошою основою для таких змін може стати законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року.

Керівник підрозділу детективів наголосив, що метою застави у кримінальному процесі є гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених судом процесуальних обов’язків. Однак практика свідчить, що у деяких випадках застава перестала бути запобіжником і сама стала елементом кримінальної економіки.

У цьому зв’язку Абакумов згадав про справу “Мідас”. За його словами, мільйони гривень вносяться як застави за топпосадовців з рахунків компаній із сумнівною господарською діяльністю, які формально не мають до цих людей жодного стосунку.

Правоохоронець розкрив механізм цих схем. Зокрема, джерелом коштів є готівка, акумульована в результаті протиправної діяльності. Для потреб підозрюваного її фактично обмінюють на безготівкові кошти, які вже знаходяться на рахунках компаній. Після цього саме компанія формально виступає заставодавцем і переказує гроші на відповідний рахунок.

За даними бюро, розцінки за таку послугу були різними, від 10% до 30% від суми застави, що свідчить про створення прибуткового бізнесу.

При цьому керівник підрозділу детективів наголосив, що у цих випадках фінансовий моніторинг не спрацьовує, оскільки гроші переказуються, застави вносяться, а підозрювані виходять на волю без належної перевірки законності внесених коштів.

Як повідомлялося, 19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, ряду посадовців, які 29 червня забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас».

За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.

Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої.

19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Мудру з посади заступника керівника ОП.

Згодом Мудра заявила, що сама подала заяву про звільнення.

Фото: НАБУ