Новітні морські платформи Magura спецпідрозділу ГУР Group 13 вперше застосували для ударів по наземних цілях у Криму. Наприкінці липня вони уразили два важливі радіолокаційні об’єкти російських окупантів. Йдеться про машину управління комплексу РЛС “Подльот” та радіолокаційний запитувач “Пароль-4”. У ГУР заявили, що це розширює можливості морських платформ у боротьбі з російськими силами.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Головне управління розвідки.

Удар по РЛС

Операцію провели спецпризначенці підрозділу “Group 13”. Для атаки вони використали новітні морські платформи Magura, які стали носіями FPV-дронів. За даними ГУР, за допомогою цих платформ вдалося завдати ударів по наземних цілях російської армії на території тимчасово окупованого Криму.

Серед уражених об’єктів — машина управління зі складу комплексу радіолокаційних станцій “Подльот”. Також було уражено систему розпізнавання “свій-чужий” — радіолокаційний запитувач “Пароль-4”.

Нові можливості Magura

Командир “Group 13” із позивним “Тринадцятий” заявив, що використання Magura проти наземних цілей змінює можливості підрозділу.

“Відтепер наші “Маґури” загрожують російським окупантам і на суходолі — це кардинальне переведення боротьби в іншу площину”, — йдеться у заяві.

За його словами, українські операції мають показувати російським військовим, що окупаційним силам не буде безпечно ні в акваторії, ні в небі над Чорним морем, ні на кримській землі. Він також наголосив, що Крим є Україною.

Результати Group 13

У ГУР нагадали про попередні результати роботи підрозділу на морі. За час повномасштабної війни оператори Group 13 знищили дев’ять і пошкодили п’ять російських кораблів. Також спецпризначенці знищили три російські гелікоптери та пошкодили ще один. Крім того, вони знищили два винищувачі окупантів зі складу Чорноморського флоту РФ.

Нові удари із застосуванням Magura показали, що морські платформи можуть використовуватися не лише проти цілей на воді, а й для ураження наземних об’єктів.

Що відомо про уражені РЛС

“Подльот” — мобільна російська радіолокаційна станція 48Я6-К1. Її використовують для виявлення повітряних цілей на малих і гранично малих висотах, зокрема в умовах складних перешкод. РЛС також може передавати дані для цілевказання зенітним ракетним комплексам С-300 і С-400. У листопаді 2024 року ГУР повідомляло про знищення такого комплексу в окупованому Криму та оцінювало його вартість приблизно у $5 млн.

“Пароль-4” — це не окрема РЛС, а система радіолокаційного розпізнавання “свій-чужий”. Вона допомагає визначати належність виявленого повітряного об’єкта за спеціальними кодованими сигналами. Систему можна встановлювати на різні типи радіолокаційних станцій, а її запитувачі бувають стаціонарними, пересувними або вбудованими в РЛС.

Як повыдомляли Новини.LIVE, Україна вже проводить першу фазу операції з деокупації Криму. Йдеться про удари по транспортній та паливно-енергетичній інфраструктурі півострова й шляхах, якими Росія постачає туди ресурси. Таким чином російське угруповання намагаються ізолювати від постачання. Це може створити умови для подальшого звільнення Криму.

Також Новини.LIVE писали, що Росія застосовує модернізовані реактивні дрони “Герань-4 Сикер”. Ці безпілотники вже використовують для ударів по портовій інфраструктурі та суднах у Чорному морі. Тепер росіяни змінили конструкцію дрона та встановили на нього оптичну систему наведення. Це може зробити атаки точнішими навіть у разі втрати зв’язку з апаратом.

Про це повідомив народний депутат, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко у коментарі Укрінформу. 

«На початок 2026 року заборгованість населення за житлово-комунальні послуги сягнула 113,4 млрд грн. Лише за останній квартал 2025-го вона зросла на 12,5%. Після сезонного зменшення у першому кварталі борг усе одно перевищував 101 млрд грн», – поінформував він.

За словами депутата, найнижчий рівень оплати зафіксовано за тепло та гарячу воду — населення сплатило лише 87,2% нарахованих сум.

Ткаченко також повідомив, що станом на початок липня 2026 року в Єдиному реєстрі боржників налічувалося майже 830 тисяч боргів за комунальні послуги.

«Станом на початок липня 2026 року в Єдиному реєстрі боржників налічувалося майже 830 тисяч боргів за комунальні послуги. Лише за перше півріччя додалося понад 108 тисяч нових проваджень. Порівняно з початком 2021 року їх кількість зросла більш ніж удвічі», – – наголосив він.

Як зазначив політик, майже 62% таких проваджень формально завершені, однак це не означає, що борги були погашені.

«Часто причина значно прозаїчніша: у боржника немає офіційного доходу чи майна, на яке можна звернути стягнення. Це вже не статистика фінансової недисциплінованості. Це статистика неплатоспроможності», – заявив Ткаченко.

Він додав, що серед можливих наслідків заборгованості — пеня, судовий наказ, арешт рахунків, заборона розпоряджатися майном, відключення окремих послуг, а в окремих випадках — примусова реалізація житла.

Разом з тим Ткаченко наголосив, що питання щодо підвищення тарифів має починатися не з того, скільки насправді мають коштувати газ чи електроенергія, а з того, скільки українських родин здатні платити такі кошти вже сьогодні? І чи зможуть вони платити завтра?

«Отже, тарифний апокаліпсис для частини українських родин – це не страшилка про майбутнє. Він уже почався: з першої платіжки, яку людина відкладає, бо мусить вибирати між комуналкою, їжею та ліками», – підкреслив заступник голови фракції «Слуга народу».

Як повідомляв Укрінформ, в Україні з початку року відкрито понад 108 тисяч нових проваджень за борги за комунальні послуги, 43% з них – за послуги з теплопостачання.

Колишній депутат Одеської міської ради Олександр Борняков очолив наглядову раду оборонного кластера Brave1.

Про новий етап у своїй кар’єрі він розповів на своїй сторінці у Facebook.

“Повертаюся туди, де можу створювати найбільшу цінність для розвитку українських технологій та оборонної інноваційної екосистеми. Раніше я був частиною державної вертикалі — координував, запускав і масштабував системні зміни. Тепер моя роль — забезпечувати стратегічний фокус, ставити правильні питання, вимагати результат і допомагати Brave1 рухатися ще швидше”, — розповів він.

Серед ключових завдань на новій посаді він назвав: підвищення ефективності грантової моделі Brave1, щоб більше українських розробок доходили до контрактів із Силами оборони, залучення приватних інвестицій у сферу defense tech, удосконалення шляху від створення технологій до їхнього експорту, а також розвиток напрямів, у яких Україна може стати світовим технологічним лідером.

У липні цього року Борняков звільнився з Міністерства цифрової трансформації, яке очолював тимчасово з січня 2026 року.

Олександр Борняков — підприємець та один із ключових управлінців цифрової трансформації в Україні. У 2007 році він заснував ІТ-компанію SoftTechnics, яку згодом придбала американська компанія Intersog. Також він є засновником платформи для монетизації відеореклами VertaMedia (з 2018 року працює під брендом Adtelligent Inc), співзасновником Clickky та бізнес-інкубатора WannaBiz.

У 2015–2019 роках він був депутатом Одеської міської та Одеської обласної рад. З 2019 року працював заступником міністра цифрової трансформації, де відповідав, зокрема, за розвиток Дія City, програму uResidency та напрям європейської інтеграції. 

Ірина Глухова