Connect with us

Суспільство

У Миколаєві запланували будівництво сучасних очисних споруд для відновлення водопостачання Анонси

Published

on



У Миколаєві стартував проєкт будівництва сучасних очисних споруд для “Миколаївводоканалу” в межах програми Європейського інвестиційного банку. Місто звернеться до Уряду по субвенцію, адже самостійно не може взяти кредит на реалізацію проєкту.

Відповідне рішення прийняли на сесії Миколаївської міської ради.

У Миколаєві розпочинають реалізацію масштабного інфраструктурного проєкту — будівництва сучасних очисних споруд на базі міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”. Відповідне рішення ухвалили під час останньої сесії Миколаївської міської ради.

Проєкт впроваджуватиметься в межах національної ініціативи “Програма розвитку муніципальної інфраструктури України”, яка фінансується за участю Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Цей крок має розв’язувати проблему застарілої системи очищення стічних вод у місті та підвищити якість послуг водопостачання й водовідведення.

Міський голова Олександр Сєнкевич підкреслив, що наразі міська влада не має змоги брати кредитні зобов’язання для реалізації проєкту, тому планує звернутися до Уряду з проханням профінансувати проєкт у вигляді державної субвенції.

Це перший крок до виділення коштів. Ми ініціюємо участь нашого підприємства у програмі ЄІБ. Поки що це тільки старт — будуть проєктування, торги, оформлення дозвільної документації. На це може піти два-три роки, — пояснив Сєнкевич.

Міський голова також висловив сподівання, що проєкт буде звільнено від сплати ПДВ, адже він має соціальне значення і не приноситиме прибутку. Податки на реалізацію планують частково покривати з міського бюджету.

Передбачається, що Європейський інвестиційний банк не лише профінансує частину робіт, а й візьме на себе ключові етапи реалізації — від розробки проєктної документації до проведення міжнародних тендерів.

За словами міського голови, будівництво нових очисних споруд — це важлива складова модернізації водопровідно-каналізаційної інфраструктури Миколаєва, яка особливо актуальна після руйнувань, спричинених воєнними діями. 

Минулого року повідомлялося, що новий водогін з Південного Бугу, який має забезпечити Миколаїв питною водою, планують ввести в експлуатацію до осені 2025-го. За словами голови Агентства відновлення Сергія Сухомлина, потреба у будівництві водогону є критичною — це один з пріоритетів у відновленні міста.

Сам водогін будує Агентство, але зведення очисних споруд для забезпечення якості води — завдання міської влади, і це стало окремим викликом, адже на реалізацію такого проєкту раніше передбачали до п’яти років, а подати воду треба вже наступного літа.

Нещодавно Сухомлин наголосив, що завдяки пришвидшеним темпам роботи централізоване водопостачання у Миколаєві планують запустити вже в серпні 2025 року. При цьому загальну вартість проєкту вдалося зменшити з 8 до 5 мільярдів гривень.


Анна Бальчінос



Джерело

Суспільство

Премію Станіслава Вінценза отримала польська дослідниця українського походження Оля Гнатюк

Published

on



Цьогоріч премію Станіслава Вінценза «За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів» отримала польська дослідниця українського походження Оля Гнатюк.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Всеукраїнський демфорум.

Оля Гнатюк — перекладачка, есеїстка, радниця президента Українського ПЕН, дослідниця, професорка Інституту славістики Польської Академії Наук, Національного університету «Києво-Могилянська академія», професорка-emeritus Варшавського університету, голова Товариства промоції української культури в Польщі та польської в Україні.

Займається редагуванням книжок, перекладає сучасну українську літературу польською. Авторка низки наукових видань, серед яких: «Відвага і страх» (польською, українською мовами), «Між літературою і політикою. Есеї та інтермедії», «Польсько-український діалог: часопис KULTURA та його спадщина. До сторіччя Єжи Гедройця», «Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність», «Українська барокова релігійна пісня», «Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалами» (у співавторстві із Богумілою Бердиховською).

Вона також є редакторкою серії наукових видань невідомих і маловідомих документів, що зберігаються в Україні та за кордоном «Україна-Європа-1921-1939», тритомного видання «Спадщини Василя Мудрого», що охоплює доробок українського громадського й політичного діяча, журналіста, віцемаршала польського Сейму та віцепрезидента УГВР.

Премію імені Станіслава Вінценза заснували у 2018 році в Україні з метою вшанування памʼяті провідного вченого й письменника. Мета нагороди – визнання внеску сучасників в культуру, науку, суспільне життя, або відстоювання та захист прав людини.

Її щорічно вручають у межах Міжнародного форуму Східної та Центральної Європи Via Carpatia.

Читайте також: У Празі вручили премію «Історія несправедливості», лауреаткою якої стала бранка Кремля Данилович

Відомо, що у минулі роки премії імені Станіслава Вінценза були удостоєні Мирослав Маринович, Іван Малкович, Леонід Фінберг, Петро Рихло, Юлія «Тайра» Паєвська, Йосиф Зісельс, Ростислав Держипільський.

Станіслав Вінценз — польський етнограф, есеїст, філософ, письменник, автор відомої трилогії «На високій полонині». Він був дослідником і знавцем культури Гуцульщини та Покуття.

Як повідомляв Укрінформ, цьогоріч премію імені Джеймса Мейса «Громадянська позиція» отримав журналіст Леонід Фросевич.

Фото: Всеукраїнський демфорум



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Нові воєнні злочини росіян задокументовано на Херсонщині Анонси

Published

on


Троє померлих та сім поранених мирних жителів, пошкодження цивільних об’єктів. Такі воєнні злочини росіян задокументували поліцейські Херсонщини 29 листопада.

Як повідомили в пресслужбі Нацполіції в Херсонській області, Минулої доби, 29 листопада, під ворожим прицілом перебували обласний центр Херсонщини, а також Антонівка, Садове, Кізомис, Велетенське, Комишани, Лиманець, Білозерка, Дніпровське, Софіївка, Берислав, Монастирське, Кам’яне, Шостакове, Старосілля, Львове, Одрадокам’янка, Ольгівка, Тягинка, Веселе, Козацьке.

ФОТО: Поліція Херсонської області

Після опівдня під ворожий артилерійський обстріл потрапила територія Корабельного району. Внаслідок вибухів поранення отримали 65-річний чоловік, 52-річна жінка та чоловік віком 54 роки, який від отриманих травм невдовзі помер під час надання медичної допомоги в реанімації. Також пошкоджені три приватні домоволодіння та легковий автомобіль.

У Дніпровському районі оператор російського БпЛА скинув боєприпас на цивільний транспортний засіб. В результаті поранення отримала 41-річна пасажирка автівки.

У Білозерці після “прильоту” російського снаряду поранень зазнав 60-річний чоловік. З вибуховою травмою та рваними ранами ноги працівники поліції евакуювали постраждалого до лікарні.

На місцях ворожих влучань працювали криміналісти, вибухотехніки, слідчо-оперативні групи поліції та представники інших екстрених служб.

ФОТО: Поліція Херсонської області

В Херсонській ОВА додали, що 30 листопада медична допомога знадобилась дитині, яка учора, 29 листопада постраждала через удар російського дрона по автівці у Херсоні. У 13-річного хлопчика діагностували вибухову травму, контузію та гостру реакцію на стрес. Потерпілого шпиталізували. Крім того, До лікарні звернувся чоловік, Також в ОВА розповіли, що зранку 30 листопада через російські обстріли Херсона постраждали троє людей. Вони отримують меддопомогу.

“Впродовж години внаслідок ворожих ударів по Дніпровському району поранення дістали троє чоловіків, яким 53, 73 та 58 років”, – йдеться у повідомленні.

Стан першого потерпілого медики оцінюють як легкий, двох інших – середнього ступеня тяжкості. Усі постраждалі отримують необхідну медичну допомогу.


Володимир Шкаєв



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Румунію залетів російський безпілотник під час атаки рф на Одещину

Published

on


У ніч на 19 листопада російський безпілотник проник у румунський повітряний простір. Повідомлення про тривогу Ro-Alert надіслали для півночі повіту Тулча о 00:20.

Про це повідомляє румунське видання Ordinea.

За даними Повітряних сил Румунії, два німецькі винищувачі Eurofighter Typhoon з бази 57 Міхаїла Когелнічану, що виконували функції посиленої повітряної охорони, злетіли в ніч з 18 на 19 листопада о 00:25 для моніторингу повітряної ситуації на кордоні з Україною після російських атак поблизу річкового кордону з Румунією.

Ще два літаки, F-16 румунських ВПС, були зняті з 71-ї авіабази в Кимпія-Турзі. Літак Eurofighter приземлився на базі Міхаїла Когелнічану о 01:50, а F-16 румунських ВПС повернулися на базу в Кимпія-Турзі близько 02:30.

БпЛА зафіксували від Вилкового до Кілія-Веке, а потім він зник з радарів.

Інцидент не призвів до падіння безпілотника на землю.

Раніше на  USIonline.com

Війна. День 1365 коротко про головне (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.