Як передає Укрінформ, про це повітряне командування “Центр” повідомило у Фейсбуці.

“Сьогодні Україна провела у небесний шлях льотчика 40-ї бригади тактичної авіації “Привид Києва”, командира авіаційної ланки авіаційної ескадрильї, майора Марата Редвановича Мамбетова”, – ідеться у повідомленні.

Мамбетов народився у 2001 році у сім’ї військовослужбовця в Мелітопольському районі Запорізької області.

Як зазначили у повітряному командуванні “Центр”, “з дитинства мріяв про небо, тому й вступив до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Опанував три типи літаків: ХАЗ, Л-39 і МІГ-29. У 2022 році успішно завершив цей навчальний заклад та одразу приєднався до бойової бригади – “Привидів Києва”.

“У льотному колективі зарекомендував себе розумним, виваженим і цілеспрямованим офіцером, який не цурався найбільш складних бойових завдань”, – підкреслили у повітряному командуванні “Центр”.

За останні два роки війни Мамбетов здійснив майже 200 бойових вильотів на винищувачах МІГ-29.

На рахунку Мамбетова десятки знищених ворожих повітряних цілей.

Також Мамбетов виконував інтенсивні ракетно-бомбові удари по наземних позиціях ворога, прикривав дії Сухопутних військ Збройних сил України.

Мамбетов удостоєний орденів “За мужність” ІІ і ІІІ ступенів та відзнаки президента України “За оборону України”.

“Останній політ майор Марат Мамбетов здійснив 1 жовтня 2026 року, вибиваючи загарбника з окупованих українських земель. На жаль, виконавши завдання, його літак було вражено ворожою ракетою. Герою назавжди – 25 років”, – зазначили у повітряному командуванні “Центр”.

У Марата Мамбетова залишилися батьки і брат.

Як повідомляв Укрінформ, 1 жовтня 2026 року у бою загинув український захисник Марат Мамбетов.

Указом Президента України №392/2025 від 6 червня 2025 року капітан Марат Мамбетов удостоєний ордена “За мужність” ІІІ ступеня.

Указом Президента України №815/2026 від 24 серпня 2026 року капітан Марат Мамбетов нагороджений орденом “За мужність” ІІ ступеня.

В Одесі у межах програми “Цифрова.Одеса” передбачили 19 мільйонів 600 тисяч гривень на вісім заходів, пов’язаних із роботою єдиного контактного центру для мешканців. Однак у 2024 році за жодним із них не було касових видатків.

Про це повідомив Центр публічних розслідувань, який проаналізував звіт Одеської міської військової адміністрації про виконання програми.

Йдеться про створення та розвиток сервісу, через який мешканці мали отримувати консультації та звертатися до міських служб за єдиним безплатним коротким номером.

У програмі окремими заходами передбачили роботу контактного центру для різних напрямів. Зокрема, йдеться про гарячу лінію міського голови, консультації щодо адміністративних послуг, комунальних підприємств, соціальних послуг, благоустрою, реклами та споживчого ринку.

Загальна сума, передбачена на ці вісім заходів, становить 19 мільйонів 600 тисяч гривень.

Водночас у бюджеті на 2024 рік кошти передбачили лише для двох із восьми заходів — загалом 700 тисяч гривень. Але фактичні касові видатки за ними також становили нуль гривень.

Таким чином, у перший рік виконання програми місто не витратило коштів на створення та розвиток запланованого єдиного контактного центру.

Повну аналітику ЦПР Е-квиток, комп’ютери та нулі у звітах: на що витрачали мільйони з цифрового бюджету Одеси читайте на сайті.

Також у  2024 році в Одесі не витратили жодної гривні на впровадження електронного квитка у громадському транспорті, хоча на цей проєкт у межах програми “Цифрова.Одеса” передбачили 52 мільйони 100 тисяч гривень. А саму програму розраховану спочатку на 2024–2026 роки, продовжили до 2029-го

Андрій Колісніченко

На Одещині продовжує зростати кількість об’єктів, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел. Власні сонячні електростанції вже встановили 4 637 домогосподарств області, а головним джерелом зеленої генерації в регіоні залишається сонце.

Про розвиток відновлюваної енергетики повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.

Скільки зеленої енергетики вже працює на Одещині

За даними ОВА, наразі в області працюють 78 об’єктів відновлюваної енергетики, які отримують «зелений» тариф. Це сонячні, вітрові та гідроелектростанції, а також установки, що використовують біогаз і біомасу.

Окремо працюють ще 11 наземних сонячних електростанцій. Вони виробляють електроенергію для ринку без використання «зеленого» тарифу.

Найбільша частка припадає на сонячну енергетику — близько 75% усієї відновлюваної генерації регіону. Вітрова енергетика посідає друге місце з часткою понад 22%.

Понад 4,6 тисячі домогосподарств мають власні сонячні станції

До розподіленої генерації активно долучаються і жителі області. За інформацією Кіпера, власні сонячні електростанції встановили вже 4 637 приватних домогосподарств.

Вироблену електроенергію вони можуть використовувати для власних потреб, а надлишок — передавати до загальної мережі.

Нові об’єкти зеленої генерації продовжують з’являтися і протягом 2026 року. В ОВА наголошують, що розвиток відновлюваних і розподілених джерел має посилити енергетичну стійкість Одещини.

Сотні об’єктів уже переходять на альтернативне живлення

Нагадаємо, раніше Олег Кіпер повідомляв, що від початку 2026 року в регіоні реалізували 174 нові енергетичні проєкти, які додали близько 13 МВт потужності.

На той момент в області нараховували 466 сонячних електростанцій на різних об’єктах. Зокрема, альтернативною генерацією були обладнані 79 об’єктів критичної інфраструктури, 53 заклади освіти, 52 медичні заклади та 26 адміністративних будівель і ЦНАПів.

Сонячні станції також працювали на 195 комерційних і 42 житлових об’єктах. Ще 74 заклади освіти в Одесі використовували енергосервісні договори, очікувана економія від яких оцінювалася майже у 78 млн грн.

Крім того, було укладено ще 13 договорів на встановлення сонячних електростанцій для восьми об’єктів критичної інфраструктури та п’яти медичних закладів.