Connect with us

Суспільство

У Миколаєві запланували будівництво сучасних очисних споруд для відновлення водопостачання Анонси

Published

on



У Миколаєві стартував проєкт будівництва сучасних очисних споруд для “Миколаївводоканалу” в межах програми Європейського інвестиційного банку. Місто звернеться до Уряду по субвенцію, адже самостійно не може взяти кредит на реалізацію проєкту.

Відповідне рішення прийняли на сесії Миколаївської міської ради.

У Миколаєві розпочинають реалізацію масштабного інфраструктурного проєкту — будівництва сучасних очисних споруд на базі міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”. Відповідне рішення ухвалили під час останньої сесії Миколаївської міської ради.

Проєкт впроваджуватиметься в межах національної ініціативи “Програма розвитку муніципальної інфраструктури України”, яка фінансується за участю Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Цей крок має розв’язувати проблему застарілої системи очищення стічних вод у місті та підвищити якість послуг водопостачання й водовідведення.

Міський голова Олександр Сєнкевич підкреслив, що наразі міська влада не має змоги брати кредитні зобов’язання для реалізації проєкту, тому планує звернутися до Уряду з проханням профінансувати проєкт у вигляді державної субвенції.

Це перший крок до виділення коштів. Ми ініціюємо участь нашого підприємства у програмі ЄІБ. Поки що це тільки старт — будуть проєктування, торги, оформлення дозвільної документації. На це може піти два-три роки, — пояснив Сєнкевич.

Міський голова також висловив сподівання, що проєкт буде звільнено від сплати ПДВ, адже він має соціальне значення і не приноситиме прибутку. Податки на реалізацію планують частково покривати з міського бюджету.

Передбачається, що Європейський інвестиційний банк не лише профінансує частину робіт, а й візьме на себе ключові етапи реалізації — від розробки проєктної документації до проведення міжнародних тендерів.

За словами міського голови, будівництво нових очисних споруд — це важлива складова модернізації водопровідно-каналізаційної інфраструктури Миколаєва, яка особливо актуальна після руйнувань, спричинених воєнними діями. 

Минулого року повідомлялося, що новий водогін з Південного Бугу, який має забезпечити Миколаїв питною водою, планують ввести в експлуатацію до осені 2025-го. За словами голови Агентства відновлення Сергія Сухомлина, потреба у будівництві водогону є критичною — це один з пріоритетів у відновленні міста.

Сам водогін будує Агентство, але зведення очисних споруд для забезпечення якості води — завдання міської влади, і це стало окремим викликом, адже на реалізацію такого проєкту раніше передбачали до п’яти років, а подати воду треба вже наступного літа.

Нещодавно Сухомлин наголосив, що завдяки пришвидшеним темпам роботи централізоване водопостачання у Миколаєві планують запустити вже в серпні 2025 року. При цьому загальну вартість проєкту вдалося зменшити з 8 до 5 мільярдів гривень.


Анна Бальчінос



Джерело

Суспільство

У Росії двох полонених бійців «Азову» засудили до 19 та 20 років колонії

Published

on



Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону засудив двох полонених бійців «Азову» – 30-річного Дмитра Кищенка та 32-річного Всеволода Широких – до 19 та 20 років колонії відповідно.

Про це повідомляє Медіазона, передає Укрінформ.

Зазначається, що обох військовополонених визнали винними в нібито “участі у терористичному угрупованні” та “проходженні навчання з метою здійснення терористичної діяльності”. За інформацією суду, українців звинувачували “в участі у полку «Азов»”.

У публікації сказано, що Кищенко в «Азові» служив старшим солдатом, а Широких був оператором відділу роботизованої розвідки.

Читайте також: У Росії захисника Маріуполя заочно «засудили» на довічне

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці квітня Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону призначив двом полоненим з «Азову» по 18 років колонії, ще одному українському військовому збільшили строк до 29 років.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

40 мільйонів на чиновників та 5 мільйонів на виживання: Херсонська МВА оновила бюджет Анонси

Published

on



Херсонська МВА оновила бюджетні програми на 2026 рік, передбачивши мільйони на утримання апарату, транспорт, гуманітарну допомогу та пункти незламності. Основні витрати підуть на зарплати посадовців, ще майже 5 мільйонів — на підтримку населення під час війни.

Начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько підписав наказ про затвердження у новій редакції паспортів бюджетних програм місцевого бюджету на 2026 рік.

Документ стосується двох ключових напрямків — роботи самої адміністрації та заходів із запобігання й ліквідації надзвичайних ситуацій.

Згідно з оновленими бюджетними документами, на програму “Керівництво і управління у відповідній сфері” передбачили понад 40,3 мільйона гривень. Майже весь обсяг фінансування забезпечуватиметься із загального фонду бюджету.

Найбільшу статтю витрат традиційно становитиме оплата праці працівників апарату Херсонської МВА. На зарплати та нарахування запланували понад 32,5 мільйона гривень. Ще близько 1,6 мільйона гривень мають спрямувати на матеріально-технічне забезпечення, понад 1,35 мільйона — на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Окремо передбачені витрати на охорону приміщень, відрядження, судові збори та інші адміністративні потреби.

У штаті адміністрації передбачено 66 посад. У документі також зазначено, що протягом року апарат має забезпечити підготовку сотень розпорядчих актів, а також опрацювання понад 10,5 тисячі листів, звернень, заяв і скарг.

Окремим блоком затвердили програму “Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха”. На неї у 2026 році заклали майже 4,96 мільйона гривень. Головна мета програми — підтримка життєдіяльності населення Херсонської громади в умовах воєнного стану та оперативне реагування на надзвичайні ситуації.

У межах цієї програми влада планує фінансувати закупівлю паливно-мастильних матеріалів для критичної інфраструктури міста, організацію доставлення та зберігання гуманітарної допомоги, а також облаштування пунктів незламності, пунктів обігріву, бомбосховищ і споруд цивільного захисту.

Найбільша частина цієї суми — 3,9 мільйона гривень — передбачена саме зберігання гуманітарної допомоги. Ще 565 тисяч гривень мають витратити на пальне для підтримки критичної інфраструктури, а майже 500 тисяч гривень — на облаштування пунктів незламності та укриттів.

Також документом визначено показники ефективності програми: влада планує забезпечити роботу 25 пунктів незламності, охопити допомогою 16 територій обслуговування та реалізувати щонайменше шість заходів із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій на території громади.

Водночас у Херсоні перерозподілили майже 50 мільйонів у бюджеті громади на 2026 рік. Пріоритети фінансування змінили на медицину, комунальну сферу, транспорт, безпеку та управлінські потреби. 


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Поклади золота та срібла – де їх знайшли в Одеській області

Published

on


Де саме знайшли ці поклади?

Золоті пластинки було знайдено у заплаві Дунаю та біля озера Кагул, повідомляє видання “Ділова Одеса“.

Читайте також Золото дорожчає через зміни у відносинах між Іраном та США

Зверніть увагу! Імовірно, це золото було принесено саме з румунських гір Добруджа.

Між Орлівкою та Новосільським також знаходиться багато золота, але воно непомітне з першого погляду. Імовірно, воно залягає в мармурі на глибині орієнтовно – 900 метрів.





Читайте більше перевірених новин
Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google


Додати

А от поклади срібла саме біля озера Кагул. Там цей метал знаходиться на глибині 10 – 15 сантиметрів.

У цій зоні науковці знайшли два види покладів:

  • Розсипне золото

Це, фактично, золотий пісок. Він знаходиться переважно у піщаних і глинистих шарах землі. До того ж його можна знайти на невеликій глибині озера.

Біля села Орловка, прямо в заплаві Дунаю, золотоносний шар знайшли на глибині близько 40 метрів,
– кандидата геологічних наук, доцента Сергія Кадуріна.

Окрім зон багатих на невеличкі золоті пластинки, є дві великі області зі сріблом: перша – на березі Кагулу, а друга – біля Орлівки.

  • Корінне золото

Воно заховане дуже глибоко під землею. Його виявляли саме в міцних підземних породах між селами Орловка та Новосільське.

Там зафіксували рекордний для регіону вміст металу – майже пів грама на тонну породи. Щоправда, це золото настільки дрібне, що його неможливо побачити навіть у звичайний мікроскоп,
– йдеться у повідомленні.

Чи дійсно Одещина має значний потенціал у царині цінних металів?

  • Як відомо, цінні метали зафіксували в зоні Орловського надсуву. Це великий підземний розлом земної кори, де було виявлено значні поклади золота та срібла.

  • Наразі геологи вважають, що в Ізмаїльщини – надзвичайно серйозний потенціал. Спеціалісти передбачають тут наявність великих родовищ, де може здійснюватись промисловий видобуток золота. Потрібні інвестиції, щоб провести більш масштабні пошукові роботи.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.