Суспільство
У Миколаєві запланували будівництво сучасних очисних споруд для відновлення водопостачання Анонси
У Миколаєві стартував проєкт будівництва сучасних очисних споруд для “Миколаївводоканалу” в межах програми Європейського інвестиційного банку. Місто звернеться до Уряду по субвенцію, адже самостійно не може взяти кредит на реалізацію проєкту.
Відповідне рішення прийняли на сесії Миколаївської міської ради.
У Миколаєві розпочинають реалізацію масштабного інфраструктурного проєкту — будівництва сучасних очисних споруд на базі міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”. Відповідне рішення ухвалили під час останньої сесії Миколаївської міської ради.
Проєкт впроваджуватиметься в межах національної ініціативи “Програма розвитку муніципальної інфраструктури України”, яка фінансується за участю Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Цей крок має розв’язувати проблему застарілої системи очищення стічних вод у місті та підвищити якість послуг водопостачання й водовідведення.
Міський голова Олександр Сєнкевич підкреслив, що наразі міська влада не має змоги брати кредитні зобов’язання для реалізації проєкту, тому планує звернутися до Уряду з проханням профінансувати проєкт у вигляді державної субвенції.
Це перший крок до виділення коштів. Ми ініціюємо участь нашого підприємства у програмі ЄІБ. Поки що це тільки старт — будуть проєктування, торги, оформлення дозвільної документації. На це може піти два-три роки, — пояснив Сєнкевич.
Міський голова також висловив сподівання, що проєкт буде звільнено від сплати ПДВ, адже він має соціальне значення і не приноситиме прибутку. Податки на реалізацію планують частково покривати з міського бюджету.
Передбачається, що Європейський інвестиційний банк не лише профінансує частину робіт, а й візьме на себе ключові етапи реалізації — від розробки проєктної документації до проведення міжнародних тендерів.
За словами міського голови, будівництво нових очисних споруд — це важлива складова модернізації водопровідно-каналізаційної інфраструктури Миколаєва, яка особливо актуальна після руйнувань, спричинених воєнними діями.
Минулого року повідомлялося, що новий водогін з Південного Бугу, який має забезпечити Миколаїв питною водою, планують ввести в експлуатацію до осені 2025-го. За словами голови Агентства відновлення Сергія Сухомлина, потреба у будівництві водогону є критичною — це один з пріоритетів у відновленні міста.
Сам водогін будує Агентство, але зведення очисних споруд для забезпечення якості води — завдання міської влади, і це стало окремим викликом, адже на реалізацію такого проєкту раніше передбачали до п’яти років, а подати воду треба вже наступного літа.
Нещодавно Сухомлин наголосив, що завдяки пришвидшеним темпам роботи централізоване водопостачання у Миколаєві планують запустити вже в серпні 2025 року. При цьому загальну вартість проєкту вдалося зменшити з 8 до 5 мільярдів гривень.
Одеса
Морозна погода в Одесі 13 січня – мінлива хмарність, без опадів
Люди на узбережжы Одеси. Фото ылюстративне: Новини.LIVE
Сьогодні, 13 січня, в Одесі буде морозна погода. Опадів синоптики не прогнозують. Містянам та гостям варто вдягатися тепліше, перед тим, як йти на вулицю.
Про це повідомляє Гідрометцентр Чорного та Азовського морів.
Реклама
Читайте також:
Погода в Одесі
Сьогодні в Одесі буде мінлива хмарність. Опадів синоптики не прогнозують. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Вночі температура буде -6…-8 °C, вдень підніметься до 0… -2°C,
Погода в Одеській області
На Одещині також буде мінлива хмарність. Без істотних опадів, ожеледиця. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура повітря вночі буде від -5 С° до -10 °C, на півночі до -13 °C. Вдень буде -1…-6°C. На автошляхах видимість добра.
Прикмети на 13 січня
- Якщо настало потепління, морозів не буде ще кілька тижнів.
- Кіт шукає тепле місце — варто чекати заморозків.
- Дерева вкрилися інеєм — рік обіцяє бути врожайним.
- Південний вітер віщує спекотний рік.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, якою буде погода в Україні 13 січня. Також ми писали, що у Карпатах намело двометрові замети.
Суспільство
Запорізька компанія відправила ЗСУ браковані балістичні окуляри на 60 мільйонів
Правоохоронці оголосили про підозру директору запорізької компанії, який поставив Збройним силам України браковані балістичні окуляри на 60 млн гривень.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба безпеки України.
СБУ та Офіс генпрокурора у взаємодії з міністром оборони України викрили масштабну схему розкрадання бюджетних коштів. За результатами комплексних заходів повідомлено про підозру гендиректору запорізької компанії, який поставив до ЗСУ оптову партію бракованого спорядження на 60 млн гривень.
За даними військової контррозвідки та слідчих СБУ, йдеться про 43 тис. захисних балістичних окулярів та окулярів-масок для потреб сухопутних підрозділів українських військ.

Ініційована СБУ експертиза підтвердила непридатність відповідної амуніції для використання у навчальних та бойових умовах.
За матеріалами справи, фігурант здійснив поставку на підставі двох договорів, які у квітні 2024 року уклав з держпідприємством Міноборони.
Однак, замість якісної продукції, передбаченої умовами підписаних угод, підрядник відвантажив замовникам повністю браковане спорядження, яке не відповідає вимогам безпеки.
При цьому організатор оборудки отримав всю суму бюджетних коштів, передбачених за амуніцію.
Під час обшуків за місцем роботи фігуранта виявлено документи із доказами злочинної схеми та частину грошей, одержаних від її реалізації.
Слідчі СБУ повідомили йому про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах).
Наразі вся партія бракованої продукції вилучена з логістичних складів Сил оборони та офісів підрядників.
Триває розслідування для встановлення і притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до оборудки. Зловмисникам загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.
Як повідомляв Укрінформ, суд взяв під варту фігурантів справи про майже 3 млрд грн збитків на оборонних закупівлях з можливістю внесення застави від 20 до понад 120 млн гривень.
Суспільство
Школи, церква і пропаганда: ексдепутат Херсонської облради отримав підозру від СБУ Анонси
Служба безпеки України повідомила про нову підозру у колабораційній діяльності Ігорю Бжезицькому — бізнесмену та колишньому депутату Херсонської обласної ради. Під час тимчасової окупації Каховки він обіймав керівну посаду в окупаційній адміністрації та сприяв просуванню проросійської пропаганди.
Про це повідомив Центр публічних розслідувань з посиланням на підозру Офісу генерального прокурора.
Як йдеться в матеріалах підозри, Бжезицький у 2023 році став заступником голови так званої адміністрації Каховки. У структурі окупаційної влади він відповідав за сфери культури, освіти, туризму, молодіжної політики, соціального захисту, а також за інформаційну та ідеологічну роботу.
Слідчі встановили, що на цій посаді він налагоджував співпрацю з органами влади рф та підконтрольними їм фондами для переведення навчальних закладів Каховської громади на російські освітні стандарти. Окрему увагу, за даними СБУ, Бжезицький приділяв залученню представників російської православної церкви до поширення проросійських наративів серед місцевого населення.
У тексті підозри зазначається, що він системно організовував пропагандистську діяльність в інтересах держави-агресора, використовуючи релігійні та гуманітарні заходи як інструмент впливу на цивільних.
Експосадовцю інкримінують частину п’яту статті 111-1 Кримінального кодексу України — колабораційну діяльність. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до десяти років із можливою конфіскацією майна.
Це вже друга підозра, оголошена колишньому депутату. У 2024 році правоохоронці повідомили йому про підозру за фактом співпраці з окупаційною владою у сфері освіти — тоді слідство встановило, що він виконував обов’язки керівника окупаційного відділу освіти Каховки.
У 2022 році він був причетний до захоплення та розграбування міського центру соціальних служб Каховської міської ради після встановлення російського контролю над містом.
За даними руху Чесно, Ігор Бжезицький раніше був депутатом Херсонської обласної ради від Партії регіонів. На момент обрання він обіймав посаду голови правління Каховського експериментального механічного заводу, який згодом очолив уже у статусі ПрАТ.
Також він тривалий час був керівником єпархіального відділу з питань сім’ї Новокаховської єпархії УПЦ МП. За інформацією Центру журналістських розслідувань, у Каховці його знали як відкритого прихильника “русского мира”. Він не приховував проросійських поглядів і публічно заявляв, що вважає патріарха московського своїм духовним наставником.
Крім того, на бік окупантів також перейшли його близькі родичі. Йдеться про його дружину Світлану Бжезицьку — керівницю благодійного фонду “Лепта”, а також сина Дмитра Бжезицького, які співпрацювали з окупаційною адміністрацією.
Торік підозру також оголосили Вардану Алавердяну. За даними слідства, його підозрюють у сприянні російським окупантам: він працює в окупаційній адміністрації Каховки та брав участь у процесах так званої “націоналізації” майна. СБУ заочно повідомила йому про підозру в пособництві державі-агресору.
Крім того, Алавердян відігравав одну з ключових ролей у корупційній схемі збору коштів до псевдоблагодійного фонду окупантів “Лепта”. Він вимагав гроші з місцевих підприємців, погрожуючи конфіскацією бізнесу, а зібрані кошти осідали в кишенях гауляйтера Філіпчука та родини Бжезицьких.
-
Усі новини6 днів agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Війна1 тиждень agoТанкер Марінера — захопленим США судном РФ володіє бізнесмен з Криму
-
Суспільство5 днів agoПонад 30 тисяч родин в Одеському районі залишились без світла через нічний обстріл
-
Війна1 тиждень agoАтака на Одеську область — ЗС РФ вдарили по портах, є загиблий — фото
-
Політика1 тиждень agoексперт про намір Туреччини долучитися до гарантій безпеки для України
-
Суспільство1 тиждень agoНаціональну велику мовну модель планують вивести для тестування навесні
-
Усі новини6 днів agoна небі можна буде побачити рідкісне явище
-
Події1 тиждень agoВікторія Амеліна посмертно отримала Премію Мура за найкращу книгу про права людини 2025
