Суспільство
У Миколаєві запланували будівництво сучасних очисних споруд для відновлення водопостачання Анонси
У Миколаєві стартував проєкт будівництва сучасних очисних споруд для “Миколаївводоканалу” в межах програми Європейського інвестиційного банку. Місто звернеться до Уряду по субвенцію, адже самостійно не може взяти кредит на реалізацію проєкту.
Відповідне рішення прийняли на сесії Миколаївської міської ради.
У Миколаєві розпочинають реалізацію масштабного інфраструктурного проєкту — будівництва сучасних очисних споруд на базі міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”. Відповідне рішення ухвалили під час останньої сесії Миколаївської міської ради.
Проєкт впроваджуватиметься в межах національної ініціативи “Програма розвитку муніципальної інфраструктури України”, яка фінансується за участю Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Цей крок має розв’язувати проблему застарілої системи очищення стічних вод у місті та підвищити якість послуг водопостачання й водовідведення.
Міський голова Олександр Сєнкевич підкреслив, що наразі міська влада не має змоги брати кредитні зобов’язання для реалізації проєкту, тому планує звернутися до Уряду з проханням профінансувати проєкт у вигляді державної субвенції.
Це перший крок до виділення коштів. Ми ініціюємо участь нашого підприємства у програмі ЄІБ. Поки що це тільки старт — будуть проєктування, торги, оформлення дозвільної документації. На це може піти два-три роки, — пояснив Сєнкевич.
Міський голова також висловив сподівання, що проєкт буде звільнено від сплати ПДВ, адже він має соціальне значення і не приноситиме прибутку. Податки на реалізацію планують частково покривати з міського бюджету.
Передбачається, що Європейський інвестиційний банк не лише профінансує частину робіт, а й візьме на себе ключові етапи реалізації — від розробки проєктної документації до проведення міжнародних тендерів.
За словами міського голови, будівництво нових очисних споруд — це важлива складова модернізації водопровідно-каналізаційної інфраструктури Миколаєва, яка особливо актуальна після руйнувань, спричинених воєнними діями.
Минулого року повідомлялося, що новий водогін з Південного Бугу, який має забезпечити Миколаїв питною водою, планують ввести в експлуатацію до осені 2025-го. За словами голови Агентства відновлення Сергія Сухомлина, потреба у будівництві водогону є критичною — це один з пріоритетів у відновленні міста.
Сам водогін будує Агентство, але зведення очисних споруд для забезпечення якості води — завдання міської влади, і це стало окремим викликом, адже на реалізацію такого проєкту раніше передбачали до п’яти років, а подати воду треба вже наступного літа.
Нещодавно Сухомлин наголосив, що завдяки пришвидшеним темпам роботи централізоване водопостачання у Миколаєві планують запустити вже в серпні 2025 року. При цьому загальну вартість проєкту вдалося зменшити з 8 до 5 мільярдів гривень.
Суспільство
Уряд схвалив Антикорупційну стратегію до 2030 року та передав її на розгляд Ради
На розгляд Верховної Ради подані затверджений Кабміном урядовий законопроєкт “Про засади державної антикорупційної політики на 2026-2030 роки” та депутатський проєкт закону “Про засади державної антикорупційної політики на 2026-2030 роки”.
Про це повідомила пресслужба НАЗК, передає Укрінформ.
“На розгляд Верховної Ради України подано два проєкти Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки, кожен з яких ґрунтується на базовому законопроєкті, розробленому та оприлюдненому Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) на початку квітня цього року”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що сьогодні, 15 травня, Кабмін схвалив та передав на розгляд Верховної Ради урядовий проєкт закону «Про засади державної антикорупційної політики на 2026-2030 роки».
Крім того, повідомляють у НАЗК, 13 травня голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна зареєструвала проєкт закону «Про засади державної антикорупційної політики на 2026-2030 роки».
“Обидва документи ґрунтуються на базовому законопроєкті, розробленому НАЗК та надісланому до уряду 2 квітня 2026 року, містять засади формування та реалізації державної антикорупційної політики на наступні 5 років, включаючи в себе низку ініціатив як щодо суттєвого підвищення ефективності загальної системи запобігання та протидії корупції, так і мінімізації корупції у найбільш вражених корупцією сферах”, – поінформували у відомстві.
У пресслужбі зауважили, що НАЗК сподівається на конструктивний підхід та фахову дискусію в парламенті щодо обох ініціатив, що в підсумку конвертується в ухвалення ВР Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки в максимально амбітній редакції, спільно узгодженій всіма ключовими сторонами цього процесу.
Зі свого боку Нацагентство запевнило, що забезпечить всебічне сприяння парламентським комітетам та парламенту в цілому в опрацюванні, розгляді та доопрацюванні проєкту Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки.
У НАЗК висловили вдячність розробникам, а також усім залученим до цього процесу заінтересованим сторонам за активну позицію у просуванні цього стратегічного для держави документа.
“Своєчасне ухвалення Стратегії є критично важливим для виконання міжнародних зобов’язань України, зокрема в межах Ukraine Facility, та реалізації Дорожньої карти у сфері верховенства права”, – додали у відомстві.
Як повідомлялося, Антикорупційна стратегія на 2026-2030 роки ґрунтується на концептуальному підході, що поєднує два ключові взаємопов’язані вектори розвитку державної антикорупційної політики: підвищення ефективності всієї антикорупційної системи та мінімізацію корупційних ризиків у найбільш уражених та стратегічно важливих сферах.
Підготовка документа тривала близько двох років і включала проведення 26 досліджень за участі понад 130 експертів. У результаті було ідентифіковано понад 140 проблем і сформовано більш як 400 очікуваних стратегічних результатів.
Фото: КМУ
Суспільство
Одеса б’є рекорди, Миколаїв тримається на дні: як змінився ринок житла на півдні України Анонси
Миколаїв і надалі залишається одним із найдоступніших міст України за цінами на приватні будинки, хоча житло тут за рік подорожчало. Водночас Одеса стрімко зростає в ціні, а Херсонщина через безпекову ситуацію має одні з найнижчих показників у країні.
Про це свідчить дані статистики ЛУН.
Середня вартість приватного будинку на вторинному ринку у Миколаєві станом на 14 травня 2026 року становить близько 42,5 тисячі доларів. При цьому квадратний метр такого житла коштує в середньому приблизно 473 долари. Такі дані оприлюднила платформа ЛУН у свіжій аналітиці ринку нерухомості.
Попри річне зростання цін на будинки на 18%, Миколаїв усе ще залишається серед найдешевших обласних центрів України за вартістю приватного житла. Для порівняння, у сусідній Одесі середня ціна будинку вже досягла 160 тисяч доларів, що майже у чотири рази дорожче, ніж у Миколаєві. Вартість квадратного метра в Одесі також більш ніж удвічі вища — близько 1040 доларів.
Водночас Херсонщина залишається одним із найбільш депресивних регіонів ринку нерухомості через постійні обстріли та близькість до лінії фронту. На тлі південних регіонів особливо контрастують ціни у великих містах та на заході країни. У Києві приватний будинок у середньому продають за 220 тисяч доларів, а у Львові — за 221 тисячу. Вартість квадратного метра там перевищує 1,2–1,4 тисячі доларів.
Навіть частина центральних областей демонструє значно вищі показники, ніж Миколаївщина. Наприклад, у Вінниці середня вартість приватного будинку становить близько 89 тисяч доларів, у Чернівцях — 150 тисяч, а в Івано-Франківську — 140 тисяч доларів.
Водночас ціни на однокімнатні квартири в Одесі торік зросли на чверть. Середня вартість однокімнатної квартири в Одесі сягнула 44,6 тисячі доларів США. Для порівняння у Миколаєві це 20 тисяч доларів й за пів року ціна не змінилася.
Суспільство
Начальниця відділу освіти на Одещині уникла покарання :: Новини :: Центр публічних розслідувань
28 квітня 2026 р. 21:36
Савранський районний суд Одеської області звільнив від покарання колишню начальницю Відділу освіти, молоді та спорту Савранської селищної, яку обвинувачували в службовій недбалості.
Як вказали в ухвалі суду, недбалість посадовиці полягала в тому, що вона не перевірила повноту виконання угоди про постачання генераторів.
Генераторів мало бути вісім, але два так й не дійшли. Тим не менш відділ оствіти перерахував постачальнику 1 мільйон 35,4 тисячі гривень – за два генератора, яких не було переплатити 229 тисяч гривень. Усе це сталося у 2021 році й тепер строки давності за цим злочином спливли. Тому обвинувачену звільнили від покарання.
Як зазначило видання “Антикорупційний вимір”, постачальник генераторів Тітієвський Андрій Миколайович зареєструвався як фізична особа-підприємець 23 листопада 2022 року. Вже за 20 днів Савранський відділ освіти підписав з ним договір на постачання генераторів, який став предметом кримінального провадження.
Загалом в перший місяць після реєстрації з ФОПом підписували десятки договорів, тож Андрій Миколайович постачав усе: чайники, цукерки, паливно-мастильні матеріали, поліетилен, каву, світильники, клей, мийні засоби, вогнегасники, газові плитки, будматеріали, печиво та інші товари.
Його основний вид діяльності — роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами. 51-річний Андрій Тітієвський, зареєстрований у селищі Саврань Одеської області. За час діяльності з ним уклали 169 договорів на понад 2 мільйони гривень. Усі ці закупівлі були неконкурентними, тобто відбувалися без проведення відкритих торгів. Всі контракти зосереджені саме у Саврані.
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Події1 тиждень agoNetflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Суспільство5 днів agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика1 тиждень agoЗеленський та Алієв обговорили розвиток двосторонніх відносин
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїнців закликають активніше подавати заяви до Реєстру збитків
