Суспільство
у Нацполіції служать понад 900 собак
У Національній поліції України на сьогодні працюють 913 службових собак.
Про це у телеефірі поінформувала очільниця кінологічної служби НПУ Світлана Коломієць, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“У НПУ є 913 службових собак за різними напрямками підготовки”, – зазначила вона.
Відповідаючи на питання, які породи найкраще піддаються дресурі, Коломієць заявила, що у Нацполіції наразі найбільше собак належать до породи бельгійська вівчарка малінуа.
“Але є і німецькі вівчарки. Також у нас є лабрадори і зараз у нас є нова порода собак, яку завезли до нас із Європи – це голландська вівчарка. Вона дуже схожа на бельгійську, але трохи іншого окрасу. Вона (голландська вівчарка), зокрема, більш темна. Вони також дуже добре піддаються дресируванню. І у нас є невеликі породи собак – це кокер-спаніелі, ягди (ягдтер’єри – ред.) і різні мисливські собаки. Вони для нас дуже зручні, коли ми, наприклад, шукаємо наркотичні речовини у автобусах”, – пояснила очільниця кінологічної служби НПУ.
За її словами, у поліцейських собак є окремі спеціалізації. “У нас є собаки з пошуку наркотичних речовин, з пошуку вибухових речовин, розшукові собаки – це ті, які шукають злочинців і дітей, є собаки спецпризначення – це у нас штурмові собаки спецпідрозділу КОРД, а також собаки з пошуку трупів”, – розповіла Коломієць і додала, що у кожної собаки, яка працює у поліції, є своя особова справа.

Коломієць зазначила, що останнім часом відбулися зміни у підготовці цих собак.
“Ми намагаємося зробити так, щоб собака, коли вона, наприклад, знайшла наркотичні чи вибухові речовини, просто завмирала, не гавкаючи, не шкрябаючи і вела себе спокійно тощо”, – зауважила вона.

Очільниця кінологічної служби НПУ зазначила, що кінологом може стати будь-який громадянин України, який закінчив 11 класів школи та отримав диплом.
“Він проходить спеціальний відбір у НПУ, здає фізичну і медичну підготовку, тести, і якщо він проходить цей відбір, то він направляється у школу поліції. У нас вона єдина в Україні, це у Житомирі, Житомирська академія поліції, там готують кінологів. І він туди направляється на пів року на навчання, туди йому дається службовий собака, з яким він вчиться і по завершенню цієї академії вони вдвох складають іспити. І якщо вони складуть іспити, то допускаються до роботи у поліції – і кінолог, і собака”, – заявила вона.
Як повідомлялося, 2 квітня в Україні відзначають День кінолога.
Суспільство
РФ вимагає 152 роки ув’язнення для вісьмох кримчан за «роботу на розвідку України»
Російський прокурор запросив загалом 152 роки ув’язнення для восьми жителів Криму, яких ФСБ звинувачує в участі в «агентурній групі української розвідки».
Про це повідомила у Телеграмі правозахисна ініціатива “Трибунал. Кримський епізод”, передає Укрінформ.
“Прокурор вимагає загалом 152 роки ув’язнення для вісьмох кримчан, яких ФСБ назвала “глибоко законспірованою агентурною групою української розвідки”. Сюжет вигадали – як у кіно: таємні канали постачання вибухівки, успішні диверсії на залізницях, встановлення засобів стеження, підготовка резонансних замахів на головних кримських колабораціоністів – Аксьонова та Константинова. В останній момент усіх врятували відважні співробітники ФСБ”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у суді справа почала розвалюватися з першого засідання через суперечливі свідчення фігурантів. Віктор Подвальний (призначений «куратором») заявив, що майже не знає інших обвинувачених у залі. Кирило Баранник визнав підрив колій, але наголосив, що діяв самостійно і нікого з підсудних не знає, а також заявив про катування електричним струмом, удушенням та утопленням. Ще один обвинувачений припустив, що його затримали лише через паркування авто біля будинку колаборанта Константинова. Обвинувачена Войнаровська зізналася, що підписала свідчення під погрозами слідчого ФСБ віддати її дитину до притулку.
Правозахисники зауважили, що російський суддя Ігор Костін та двоє його колег розглядають чергову абсурдну справу. Раніше Костін уже засудив до довічного ув’язнення невинного українського фермера, який мав алібі. На всіх цих суддів чекає Міжнародний трибунал за воєнні злочини: позбавлення права на справедливий суд та співучасть у незаконному ув’язненні людей.
Як повідомляв Укрінформ, за час окупації Криму зафіксували 560 політичних в’язнів та переслідуваних за кримінальними «справами», з яких 316 – представники кримськотатарського народу.
Суспільство
Зірвався продаж арештованого флоту в порту Ізмаїла
Спроба продати на аукціоні дев’ять арештованих суден, які перебувають у порту Ізмаїл Одеської області, провалилась.
Про це свідчить оголошення в системі Prozorro.Продажі.
Торги заплановували на 8 жовтня у форматі трираундового англійського аукціону, тобто учасники мали підвищувати ціну. Однак через відсутність зареєстрованих учасників вони не відбулися.
До лота увійшли дев’ять суден: Rondo, Svir, Avangard, VolgoBalt 225, VolgoBalt 193, VolgoBalt 244, Omskiy 6, Naviger 2 та Omskiy 132. Загальна стартова вартість становила 151,6 мільйона гривень.
Частина суден має пошкодження, отримані внаслідок російських атак. Зокрема, на окремих корпусах і в трюмах є пробоїни, через які всередину потрапляє вода. У судна Omskiy 132 частково затоплене машинне відділення.
Інші судна тривалий час перебували у простої, через що мають незадовільний технічний стан. Вони потребують ремонту корпусів і механізмів, а також перевірки та відновлення систем.
Судна заарештували у квітні 2022 року за рішенням слідчого судді Личаківського районного суду Львова. Арешт наклали за клопотанням прокурора Офісу генерального прокурора. Власниками суден були російські компанії.
Згодом арештовані активи передали в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА), яке й виставило їх на продаж на електронному аукціоні.
Проте, варто додати, що окрім вартості самого лота, в оголошенні прямо передбачені митні платежі у понад 58 мільйонів гривень та можливі значні витрати на ремонт і утримання суден.
Суспільство
Нова директорка дитячого будинку в Одесі задекларувала відсутність власного житла :: Новини :: Центр публічних розслідувань
07 жовтня 2026 р. 18:44
В Одесі призначили нову директорку дитячого будинку, яка не має власного житла. У її декларації немає квартири чи будинку у власності або оренді.
Відповідне розпорядження оприлюднили на сайті Одеської міської ради.
Йдеться про Інну Свирід, яку призначили виконувачкою обов’язків директорки КНП “Спеціалізований психоневрологічний дитячий будинок №3 “Сонечко” Одеської міської ради. До виконання обов’язків Свирід приступила з 1 жовтня. Вона працюватиме на посаді тимчасово – до призначення постійного керівника закладу.
Підставою для призначення стала заява Свірід та подання директора Департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради Олени Колоденко. Розпорядження підписав виконувач обов’язків міського голови, секретар Одеської міської ради Ігор Коваль. У декларації Свирід зазначила, що зареєстрована та фактично проживає в Одесі. Водночас власного або орендованого житла вона не задекларувала.
Єдиним об’єктом нерухомості у декларації вказана земельна ділянка в Одесі площею 600 квадратних метрів. Власницею землі є її мати, а сама Свирід набула права користування ділянкою ще у 2004 році. Також нова очільниця “Сонечка” задекларувала автомобіль Toyota RAV-4 2007 року випуску. У власність вона придбала його у 2011 році за 100 тисяч гривень.
Інших об’єктів нерухомості у декларації – зокрема квартири, будинку чи незавершеного будівництва – не зазначено.
-
Одеса6 днів agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство6 днів agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство6 днів agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса4 дні agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Усі новини1 тиждень agoексперт порівняв топові смартгодинники 2026 року (фото)
-
Одеса5 днів agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Усі новини4 дні ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
