У Національній поліції України на сьогодні працюють 913 службових собак.
Про це у телеефірі поінформувала очільниця кінологічної служби НПУ Світлана Коломієць, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“У НПУ є 913 службових собак за різними напрямками підготовки”, – зазначила вона.
Відповідаючи на питання, які породи найкраще піддаються дресурі, Коломієць заявила, що у Нацполіції наразі найбільше собак належать до породи бельгійська вівчарка малінуа.
“Але є і німецькі вівчарки. Також у нас є лабрадори і зараз у нас є нова порода собак, яку завезли до нас із Європи – це голландська вівчарка. Вона дуже схожа на бельгійську, але трохи іншого окрасу. Вона (голландська вівчарка), зокрема, більш темна. Вони також дуже добре піддаються дресируванню. І у нас є невеликі породи собак – це кокер-спаніелі, ягди (ягдтер’єри – ред.) і різні мисливські собаки. Вони для нас дуже зручні, коли ми, наприклад, шукаємо наркотичні речовини у автобусах”, – пояснила очільниця кінологічної служби НПУ.
За її словами, у поліцейських собак є окремі спеціалізації. “У нас є собаки з пошуку наркотичних речовин, з пошуку вибухових речовин, розшукові собаки – це ті, які шукають злочинців і дітей, є собаки спецпризначення – це у нас штурмові собаки спецпідрозділу КОРД, а також собаки з пошуку трупів”, – розповіла Коломієць і додала, що у кожної собаки, яка працює у поліції, є своя особова справа.
Коломієць зазначила, що останнім часом відбулися зміни у підготовці цих собак.
“Ми намагаємося зробити так, щоб собака, коли вона, наприклад, знайшла наркотичні чи вибухові речовини, просто завмирала, не гавкаючи, не шкрябаючи і вела себе спокійно тощо”, – зауважила вона.
Очільниця кінологічної служби НПУ зазначила, що кінологом може стати будь-який громадянин України, який закінчив 11 класів школи та отримав диплом.
“Він проходить спеціальний відбір у НПУ, здає фізичну і медичну підготовку, тести, і якщо він проходить цей відбір, то він направляється у школу поліції. У нас вона єдина в Україні, це у Житомирі, Житомирська академія поліції, там готують кінологів. І він туди направляється на пів року на навчання, туди йому дається службовий собака, з яким він вчиться і по завершенню цієї академії вони вдвох складають іспити. І якщо вони складуть іспити, то допускаються до роботи у поліції – і кінолог, і собака”, – заявила вона.
Як повідомлялося, 2 квітня в Україні відзначають День кінолога.
Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови, яка врегульовує порядок передачі релігійним організаціям у безоплатне користування державного та комунального культового майна.
Зазначається, що проєкт постанови підготувало Міністерство культури України.
Запропоновані зміни мають врегулювати можливість обмеженого у часі користування пам’ятками культурної спадщини для проведення богослужінь, релігійних обрядів та інших форм релігійної практики.
Йдеться про пам’ятки, які потребують особливого режиму використання і утримання або використовуються спільно релігійними громадами і закладами культури.
Постанова передбачає можливість укладення договору користування (позички), за яким релігійна організація отримуватиме доступ до культового об’єкта у визначені години відповідно до узгодженого графіку.
Графік може передбачати час проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, процесій, молитов, служінь, релігійних зібрань та інших видів релігійної практики.
Об’єкт не передаватиметься релігійній організації у постійне користування. Заклад культури нестиме відповідальність за утримання пам’ятки у належному стані і зможе використовувати її у час, коли немає богослужінь.
Запропонована модель не є орендою та передбачає саме розподілений у часі доступ до об’єкта.
Постановою також передбачається:
можливість передачі культового майна релігійним організаціям на підставі договору користування (позички) з урахуванням таких особливостей, як можливість використання виключно у години, передбачені у графіку проведення богослужінь, без обов’язкового укладення договору страхування та складання акта приймання-передачі, визначення умов такої передачі;
музейні предмети та предмети музейного значення, що належать до державної частини Музейного фонду України, передаються на тимчасове зберігання у порядку, визначеному Положенням про музейний фонд України;
можливість включати до договору умову про відшкодування експлуатаційних послуг та послуг охорони, якщо об’єкт перебуває під охороною.
У міністерстві пояснили, що нова модель пропонується через значну кількість культових споруд, які є пам’ятками культурної спадщини і через особливості режиму використання не можуть функціонувати як постійні релігійні об’єкти.
Водночас релігійні організації потребують доступу до таких споруд для проведення богослужінь та релігійних обрядів.
Запропонований механізм має дозволити задовольнити потреби вірян, не змінюючи встановленого режиму використання пам’яток.
Релігійні організації не завжди мають достатньо ресурсів для утримання пам’яток, проведення необхідних реставраційних робіт та захисту споруд від пошкодження, руйнування або знищення. За таких умов передача об’єкта у постійне безоплатне користування може бути ускладненою.
Натомість погодинний доступ дає змогу поєднати можливість здійснення релігійної практики із завданням збереження пам’яток культурної спадщини.
Як повідомляв Укрінформ, у місті Жовква Львівської області після шести років реставрації відкрили церкву Пресвятої Трійці, що є пам’яткою ЮНЕСКО.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував російський удар по художньому музею в Херсоні, з якого окупанти раніше викрали картини.
Він назвав атаку подвійним злочином та черговим свідченням системної політики росії зі знищення української культурної спадщини.
Ворожий дрон влучив у будівлю музею вранці 20 серпня. Внаслідок атаки загорілося праве крило будівлі та господарські споруди поруч. Рятувальники загасили пожежу, працюючи під загрозою повторного удару. За попередніми даними, люди не постраждали.
Наслідки ворожої атаки на художній музей в Херсоні. Фото: ДСНС
Сибіга розповів, що кілька місяців тому в Міністерстві закордонних справ відкрили виставку “Повернення пам’яті Херсона”. На ній представлені артпринти робіт із колекції Херсонського художнього музею.
За словами міністра, під час окупації Херсона російські військові вивезли понад 10 тисяч творів мистецтва, назвавши це “евакуацією”. Сибіга наголосив, що насправді йшлося про пограбування.
“Те, що можна привласнити, – росія викрадає і називає своїм. У випадку Херсонського художнього музею – це подвійний злочин і ще одне свідчення того, наскільки системною є російська політика знищення”, – заявив глава МЗС.
Він додав, що рф не зможе зробити українську культуру російською, навіть викрадаючи твори мистецтва та руйнуючи культурні установи. Україна, за словами Сибіги, має намір повертати викрадені твори, відновлювати пошкоджені об’єкти та документувати злочини для притягнення росії до відповідальності.
Вигоріле приміщення Херсонського художнього музею внаслідок атаки військ рф. Фото: ДСНС
Як писав Інтент, у липні в Одеському музеї західного і східного мистецтва 11 липня відкрилася виставка “Херсон: НЕ/вкрадене” – проєкт, присвячений колекції, яку вивезли окупанти з Херсонського обласного художнього музею.
14 августа в Одесском районе в результате атаки врага возник масштабный пожар складского помещения для хранения зерна.
Об этом сообщает Главное управление ГСЧС Украины в Одесской области.
Также в Белгород-Днестровском районе произошло возгорание крыши здания гостиничного комплекса и сухой травы рядом.
Пожарные оперативно ликвидировали пожары и не допустили дальнейшего их распространения.
По предварительной информации, погибших и пострадавших нет.
К ликвидации последствий атаки привлекались от ГСЧС 58 пожарных и 14 единиц техники, от местной пожарной команды — 7 человек личного состава и 2 единицы техники.
Одесса News информировала, что в ночь на 14 августа враг атаковал юг Одесской области. Удары пришлись по жилому сектору, неработающим складам и открытой местности. Возникшие пожары оперативно ликвидированы спасателями. Один человек пострадал.
Фото: Головне управління ДСНС України в Одеській області/Facebook
