Connect with us

Суспільство

у Нацполіції служать понад 900 собак

Published

on


У Національній поліції України на сьогодні працюють 913 службових собак.

Про це у телеефірі поінформувала очільниця кінологічної служби НПУ Світлана Коломієць, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У НПУ є 913 службових собак за різними напрямками підготовки”, – зазначила вона.

Відповідаючи на питання, які породи найкраще піддаються дресурі, Коломієць заявила, що у Нацполіції наразі найбільше собак належать до породи бельгійська вівчарка малінуа.

“Але є і німецькі вівчарки. Також у нас є лабрадори і зараз у нас є нова порода собак, яку завезли до нас із Європи – це голландська вівчарка. Вона дуже схожа на бельгійську, але трохи іншого окрасу. Вона (голландська вівчарка), зокрема, більш темна. Вони також дуже добре піддаються дресируванню. І у нас є невеликі породи собак – це кокер-спаніелі, ягди (ягдтер’єри – ред.) і різні мисливські собаки. Вони для нас дуже зручні, коли ми, наприклад, шукаємо наркотичні речовини у автобусах”, – пояснила очільниця кінологічної служби НПУ.

За її словами, у поліцейських собак є окремі спеціалізації. “У нас є собаки з пошуку наркотичних речовин, з пошуку вибухових речовин, розшукові собаки – це ті, які шукають злочинців і дітей, є собаки спецпризначення – це у нас штурмові собаки спецпідрозділу КОРД, а також собаки з пошуку трупів”, – розповіла Коломієць і додала, що у кожної собаки, яка працює у поліції, є своя особова справа.

Коломієць зазначила, що останнім часом відбулися зміни у підготовці цих собак.

“Ми намагаємося зробити так, щоб собака, коли вона, наприклад, знайшла наркотичні чи вибухові речовини, просто завмирала, не гавкаючи, не шкрябаючи і вела себе спокійно тощо”, – зауважила вона.

Очільниця кінологічної служби НПУ зазначила, що кінологом може стати будь-який громадянин України, який закінчив 11 класів школи та отримав диплом.

Читайте також: Знаходять людей під завалами та вибухівку: рятувальники розповіли про собак, які «служать» у ДСНС

“Він проходить спеціальний відбір у НПУ, здає фізичну і медичну підготовку, тести, і якщо він проходить цей відбір, то він направляється у школу поліції. У нас вона єдина в Україні, це у Житомирі, Житомирська академія поліції, там готують кінологів. І він туди направляється на пів року на навчання, туди йому дається службовий собака, з яким він вчиться і по завершенню цієї академії вони вдвох складають іспити. І якщо вони складуть іспити, то допускаються до роботи у поліції – і кінолог, і собака”, – заявила вона.

Як повідомлялося, 2 квітня в Україні відзначають День кінолога.



Джерело

Одеса

Вибори в Україні 2026: ризики та прихована політика

Published

on


Жінка кидає бюлетень на виборах. Фото ілюстративне: 24 канал

Новий 2026 рік може стати складним для української влади не лише через війну, а й через внутрішні виклики. У суспільстві зростає запит на перезавантаження та зміни, зокрема у владі. Виборче питання формально заморожене, але політичні процеси не зупинилися.

Про це журналістам Новини.LIVE розповів політолог Михайло Шабанов.

Реклама

Читайте також:

Вибори в Україні

Політична ситуація в Україні у 2026 році залишається складною. Навіть без оголошених виборів у суспільстві активно обговорюють потребу змін і оновлення влади на всіх рівнях. Політологи відзначають, що громадська активність зміщується у приховану форму: соціальні ініціативи, волонтерські проєкти, локальні кампанії стають платформою для потенційних політичних гравців. Це означає, що попит на перезавантаження влади існує, але реалізувати його відкрито наразі неможливо через війну, нестабільність у критичних сферах та обмежені ресурси. Водночас така “прихована політика” створює додаткові ризики, які влада має враховувати.

“Основні ризики для влади пов’язані з можливим виборчим процесом і перезавантаженням. Суспільство цього очікує, але виникатиме багато запитань”, — зазначає політолог Михайло Шабанов.

Політолог про вибори. Фото: Новини.LIVE

Вибори офіційно не оголошені, але приховані процеси вже йдуть. Політолог називає це “передвиборчою фазою”, коли політичні сили тестують громадську реакцію через неофіційні канали. Тому виборчий процес, якщо він і є, відбувається у прихованому форматі.

Кібератаки та вплив на вибори

Окремим викликом залишаються кібератаки та інформаційне втручання з боку Росії. Експерт наголошує, що навіть без голосування Кремль намагається впливати на громадську думку через соцмережі та месенджери.

“Приклад Молдови показує, як працюють телеграм-канали для впливу на вибори. В Україні ситуація краща, але ризик залишається”, — пояснює політолог.

Нагадаємо, ми повідомляли, голова ВР Руслан Стефанчук розповів, коли в Україні можна провести вибори. Також ми писали про те, чи вдасться Росії дестабілізувати ситуацію в Одесі.

 



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Після нічних обстрілів понад 60 рейсів рухаються з відхиленням графіку

Published

on



Як наслідок нічних обстрілів понад 60 поїздів рухаються із відхиленням від графіку. Серед них міжнародні та далекого сполучення.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє АТ “Укрзалізниця”.

Зміненим маршрутом курсують потяги:

  • Nº743/744 Дарниця — Славсько — Дарниця
  • Nº119/120 Дніпро — Хелм — Дніпро
  • Nº63/64-112/111 Харків,Ізюм — Пшемисль — Харків, Ізюм
  • Nº745/746 Дарниця — Львів — Дарниця
  • Nº9/10 Київ — Будапешт — Київ
  • Nº749/750 Київ — Ужгород — Київ
  • Nº107/108 Київ — Солотвино — Київ
  • Nº178 Івано-Франківськ — Київ
  • Nº292/291 Київ — Львів — Київ
  • Nº52/30 Пшемисль — Київ — Перемишль
  • Nº20-67/19 Варшава, Хелм — Київ — Варшава, Хелм
  • Nº742/741 Львів — Київ
  • Nº15/16 Харків — Ворохта — Харків
  • Nº98/97 Ковель — Київ — Ковель
  • Nº44/43-50/49 Трускавець, Івано-Франківськ — Черкаси — Трускавець, Івано-Франківськ
  • Nº92/91 Львів — Київ — Львів
  • Nº29/27 Ужгород, Чоп — Київ — Ужгород, Чоп
  • Nº207/7-208/8 Івано-Франківськ, Чернівці — Київ — Івано-Франківськ, Чернівці
  • №114 Ужгород — Харків

“Прямо зараз залізничники усувають пошкодження після обстрілів та розробляють максимально оптимальні маршрути для того, щоб поїзди швидше повернулися до графіку”, – зазначили в Укрзалізниці.

Запізнення свого потягу можна відслідкувати на сайті УЗ, а також через оголошення на вокзалах.

Читайте також: Росіяни вперше атакували Україну ударним дронами типу «Герань-5» – розвідка

Як повідомляв Укрінформ, росіяни вночі знову били по енергооб’єктах, нові знеструмлення зафіксовані у двох областях.

Фото: Укрзалізниця



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Кримського активіста вивезли в російське СІЗО Анонси

Published

on



Кримського татарина Яшара Муєдінова, якого окупанти засудили до 13 років ув’язнення, етапували з виправної колонії №5 міста Коряжма Архангельської області до слідчого ізолятора №4 в Архангельську.

Про це повідомило ”Крим.Реалії”, посилаючись на слова дружини.

31 грудня 2025 року 57-річний Яшар Муєдінов повідомив родині, що його тимчасово перевели до СІЗО (орієнтовно на два тижні), після чого мають повернути до колонії. За словами дружини, зараз він почувається задовільно.

Муєдінова затримали в березні 2019 року під час масових обшуків у активістів ”Кримської солідарності”. Правозахисний центр ”Меморіал” визнав його та інших 23 фігурантів справи політв’язнями. У листопаді 2022 року російський суд засудив активіста до 13 років колонії суворого режиму за звинуваченнями у ”тероризмі” та спробі ”захоплення влади”. Яшар своєї провини не визнав, вважаючи справу політично мотивованою.

За час ув’язнення здоров’я чоловіка суттєво погіршилося: він скаржився на пухлину та болі в руці, проблеми з зубами та сильні набряки ніг через варикоз. Муєдінов неодноразово заявляв про ненадання медичної допомоги, психологічний тиск та застосування фізичної сили з боку наглядачів в Ульяновській області. У липні 2025 року, вже після етапування до Архангельської області, він потрапив до лікарні через хворобу, яку підхопив під час перевезення.

Раніше стало відомо, що стан здоров’я кримськотатарського політв’язня Тофіка Абдулгазієва, якого незаконно утримують у рф, критично погіршився. Під час останнього спілкування з дружиною він повідомив, що почав втрачати свідомість.

“Тофік постійно намагається перебувати поруч із ліжком на випадок раптової втрати свідомості. Я звертаюся до всіх із проханням звернути увагу на ситуацію, що склалася з моїм чоловіком. Я вимагаю звільнити мого чоловіка”, – зазначила дружина Тофіка Абдулгазієва.

Попри те, що Тофіка Абдулгазієва засудили у 2023 році до 12 років колонії суворого режиму за сфабрикованим звинуваченням у тероризмі, його стан здоров’я офіційно несумісний із подальшим перебуванням за ґратами. Адвокат та родина вже тривалий час намагаються домогтися його звільнення, надаючи суду Челябінської області всі необхідні медичні висновки. Однак російська судова система продовжує ігнорувати загрозу життю чоловіка: у серпні 2024 року йому вже відмовили у достроковому звільненні, а дату розгляду нових клопотань досі не призначено.


Катерина Глушко



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.