Суспільство
у Нацполіції служать понад 900 собак
У Національній поліції України на сьогодні працюють 913 службових собак.
Про це у телеефірі поінформувала очільниця кінологічної служби НПУ Світлана Коломієць, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“У НПУ є 913 службових собак за різними напрямками підготовки”, – зазначила вона.
Відповідаючи на питання, які породи найкраще піддаються дресурі, Коломієць заявила, що у Нацполіції наразі найбільше собак належать до породи бельгійська вівчарка малінуа.
“Але є і німецькі вівчарки. Також у нас є лабрадори і зараз у нас є нова порода собак, яку завезли до нас із Європи – це голландська вівчарка. Вона дуже схожа на бельгійську, але трохи іншого окрасу. Вона (голландська вівчарка), зокрема, більш темна. Вони також дуже добре піддаються дресируванню. І у нас є невеликі породи собак – це кокер-спаніелі, ягди (ягдтер’єри – ред.) і різні мисливські собаки. Вони для нас дуже зручні, коли ми, наприклад, шукаємо наркотичні речовини у автобусах”, – пояснила очільниця кінологічної служби НПУ.
За її словами, у поліцейських собак є окремі спеціалізації. “У нас є собаки з пошуку наркотичних речовин, з пошуку вибухових речовин, розшукові собаки – це ті, які шукають злочинців і дітей, є собаки спецпризначення – це у нас штурмові собаки спецпідрозділу КОРД, а також собаки з пошуку трупів”, – розповіла Коломієць і додала, що у кожної собаки, яка працює у поліції, є своя особова справа.
Коломієць зазначила, що останнім часом відбулися зміни у підготовці цих собак.
“Ми намагаємося зробити так, щоб собака, коли вона, наприклад, знайшла наркотичні чи вибухові речовини, просто завмирала, не гавкаючи, не шкрябаючи і вела себе спокійно тощо”, – зауважила вона.
Очільниця кінологічної служби НПУ зазначила, що кінологом може стати будь-який громадянин України, який закінчив 11 класів школи та отримав диплом.
“Він проходить спеціальний відбір у НПУ, здає фізичну і медичну підготовку, тести, і якщо він проходить цей відбір, то він направляється у школу поліції. У нас вона єдина в Україні, це у Житомирі, Житомирська академія поліції, там готують кінологів. І він туди направляється на пів року на навчання, туди йому дається службовий собака, з яким він вчиться і по завершенню цієї академії вони вдвох складають іспити. І якщо вони складуть іспити, то допускаються до роботи у поліції – і кінолог, і собака”, – заявила вона.
Як повідомлялося, 2 квітня в Україні відзначають День кінолога.
За уточненими даними, чоловік, який помер у лікарні після отриманих унаслідок ракетного удару по Київській області поранень, не був чинним дипломатом.
У Корабельному районі Херсона місцевий житель підірвався на російській вибухівці. Протипіхотна міна типу “Пелюстка” здетонувала в руках чоловіка.
Про це повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Від отриманих травм херсонець помер. Його особу наразі не встановлено.
Протипіхотні міни “Пелюстка” (ПФМ-1) — це вибухові пристрої уповільненої дії, розроблені для ураження живої сили через пошкодження нижніх кінцівок. Завдяки своєму компактному розміру, пластиковому корпусу та специфічній формі, що нагадує дитячу іграшку або листок, вони часто залишаються непоміченими у траві чи на ґрунті. Особлива підступність цих мін полягає в тому, що вони зазвичай розкидаються за допомогою систем дистанційного мінування у великій кількості, а для детонації достатньо найменшого натиску вагою від кількох кілограмів.
Раніше у Херсоні російським обстрілом знищено останній робочий боксерський зал, в якому тренувалися підлітки. Діти та тренер зняли відео в постраждалому приміщенні. Вони розповіли, що о 12-тій годині мали тренуватися, проте застали свій зал у зруйнованому стані.
Тренер та вихованці боксерської секції звернулися до Міжнародного олімпійського комітету із закликом не допускати російських спортсменів до участі в міжнародних змаганнях.
Херсонського лікаря Сергія Дмитрієва, який загинув 2 липня на своєму робочому місці внаслідок цілеспрямованого російського удару по лікарні, президент нагородив посмертно Орденом “За заслуги” III ступеня.
Одеський зоопарк заявляє про фінансові втрати через тривалу інформаційну кампанію навколо діяльності закладу. За словами колишнього директора Ігоря Бєлякова, за останні місяці кількість відвідувачів помітно скоротилася.
Як наслідок, лише від продажу квитків зоопарк недоотримав понад 600 тисяч гривень.
У закладі стверджують, що протягом останніх місяців співробітники змушені постійно відповідати на скарги та проходити численні перевірки. За їхніми словами, це відволікає персонал від основної роботи з тваринами та створює додаткове адміністративне навантаження.
Крім того, у зоопарку зазначають, що через негативний інформаційний фон стало складніше залучати партнерів, спонсорів і ветеринарних фахівців.
Нагадаємо, однією з найактивніших критикинь діяльності Одеського зоопарку була журналістка Анжеліка Карапетян. Після її публікацій навколо закладу неодноразово виникали резонансні ситуації, зокрема щодо умов утримання тварин, загибелі левиці, вимог провести перевірки та закликів до закриття зоопарку.
Останнім гучним епізодом став конфлікт навколо пораненої олениці, яку зоозахисники пропонували перевезти до іншого реабілітаційного центру.
Наразі, за словами представників зоопарку, наступним етапом цього протистояння може стати судовий розгляд.
-
Одеса6 днів agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса6 днів ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Одеса1 тиждень ago
Увечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події4 дні agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Суспільство3 дні ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Події4 дні agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Політика1 тиждень agoПольща найближчими місяцями визначиться з участю в Антибалістичній коаліції