Connect with us

Суспільство

у Нацполіції служать понад 900 собак

Published

on


У Національній поліції України на сьогодні працюють 913 службових собак.

Про це у телеефірі поінформувала очільниця кінологічної служби НПУ Світлана Коломієць, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У НПУ є 913 службових собак за різними напрямками підготовки”, – зазначила вона.

Відповідаючи на питання, які породи найкраще піддаються дресурі, Коломієць заявила, що у Нацполіції наразі найбільше собак належать до породи бельгійська вівчарка малінуа.

“Але є і німецькі вівчарки. Також у нас є лабрадори і зараз у нас є нова порода собак, яку завезли до нас із Європи – це голландська вівчарка. Вона дуже схожа на бельгійську, але трохи іншого окрасу. Вона (голландська вівчарка), зокрема, більш темна. Вони також дуже добре піддаються дресируванню. І у нас є невеликі породи собак – це кокер-спаніелі, ягди (ягдтер’єри – ред.) і різні мисливські собаки. Вони для нас дуже зручні, коли ми, наприклад, шукаємо наркотичні речовини у автобусах”, – пояснила очільниця кінологічної служби НПУ.

За її словами, у поліцейських собак є окремі спеціалізації. “У нас є собаки з пошуку наркотичних речовин, з пошуку вибухових речовин, розшукові собаки – це ті, які шукають злочинців і дітей, є собаки спецпризначення – це у нас штурмові собаки спецпідрозділу КОРД, а також собаки з пошуку трупів”, – розповіла Коломієць і додала, що у кожної собаки, яка працює у поліції, є своя особова справа.

Коломієць зазначила, що останнім часом відбулися зміни у підготовці цих собак.

“Ми намагаємося зробити так, щоб собака, коли вона, наприклад, знайшла наркотичні чи вибухові речовини, просто завмирала, не гавкаючи, не шкрябаючи і вела себе спокійно тощо”, – зауважила вона.

Очільниця кінологічної служби НПУ зазначила, що кінологом може стати будь-який громадянин України, який закінчив 11 класів школи та отримав диплом.

Читайте також: Знаходять людей під завалами та вибухівку: рятувальники розповіли про собак, які «служать» у ДСНС

“Він проходить спеціальний відбір у НПУ, здає фізичну і медичну підготовку, тести, і якщо він проходить цей відбір, то він направляється у школу поліції. У нас вона єдина в Україні, це у Житомирі, Житомирська академія поліції, там готують кінологів. І він туди направляється на пів року на навчання, туди йому дається службовий собака, з яким він вчиться і по завершенню цієї академії вони вдвох складають іспити. І якщо вони складуть іспити, то допускаються до роботи у поліції – і кінолог, і собака”, – заявила вона.

Як повідомлялося, 2 квітня в Україні відзначають День кінолога.



Джерело

Суспільство

У застосунку «Армія+» з’явилась оновлена версія курсу «Оборонні закупівлі 2.0»

Published

on



У застосунку «Армія+» вийшла оновлена версія навчального курсу «Оборонні закупівлі 2.0», програма якого враховує останні зміни в законодавстві та містить актуалізовані відеолекції й нормативну базу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони.

«Ключовим доповненням стали практичні матеріали із закупівель безпілотних систем, засобів РЕБ і дронів українського виробництва. Курс допоможе військовим краще орієнтуватися в сучасних процедурах закупівель, ухвалювати обґрунтовані рішення та уникати поширених помилок», – ідеться в повідомленні.

В оборонному відомстві зауважили, що навчання насамперед буде корисним для фахівців із логістики, закупівлі та матеріально-технічного забезпечення у військових частинах. Курс охоплює весь цикл закупівель – від планування потреб і аналізу ринку до проведення закупівлі та укладання договорів.

Так, в оновленому курсі в застосунку Армія+ стали доступні:

  • настанови для військових, яких уперше призначили уповноваженими із закупівель у військових частинах;
  • практичні поради для планування закупівель, підготовки технічних вимог і визначення критеріїв відбору постачальників;
  • модуль про методи закупівель тепер містить порівняння різних способів закупівлі за складністю та строками;
  • модулі про відкриті торги, спрощені закупівлі, Prozorro Market з актуальними алгоритмами та рекомендаціями експертів;
  • додаткові матеріали для закупівлі безпілотних систем, засобів РЕБ, фортифікацій, українських дронів;
  • роз’яснення про ПДВ в оборонних закупівлях;
  • приклади моніторингів Держаудитслужби та розбір типових помилок, які допоможуть уникати порушень законодавства.

Також до курсу додали актуальні нормативні документи, інструкції та методичні матеріали, які можна використовувати в роботі з закупівлями.

Читайте також: «Резерв+» може бути недоступним з 18 до 22 липня – Міноборони

Як зауважили у міністерстві, «Оборонні закупівлі 2.0» – один із найбільших навчальних курсів у застосунку «Армія+», який містить 48 відеоуроків, об’єднаних у тематичні модулі. Після кожного модуля передбачене тестування, а після завершення навчання – фінальний іспит та електронний сертифікат.

Авторами курсу стали експерти «Проєкту 100», який реалізує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні» та виконує Проєкт реформи оборонних закупівель. Проєкт фінансується в межах Комплексного пакету допомоги (КПД) НАТО Україні за підтримки та нагляду команди Спеціального радника з питань оборони Великої Британії.

Як повідомляв Укрінформ, у застосунку «Армія+» став доступний новий навчальний курс «Службове розслідування».

Фото: armyinform.com.ua



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Румунія вдруге за два дні збила дрон, що залетів після атаки на Одещину Анонси

Published

on


25 липня 2026, 10:57

10



Фото: ac.nato.int

Російські безпілотники, якими окупанти майже щоночі атакують південь Одеської області, дедалі частіше залітають у повітряний простір сусідньої Румунії. Лише за останні два дні румунські військові двічі збивали дрони.

Про інцидент повідомив президент Румунії Нікушор Дан.

 25 липня близько 08:30 за місцевим часом румунські військові знищили ще один безпілотник приблизно за 10 кілометрів на захід від міста Сфинту-Георге. 

За його словами, дрон збив пілот винищувача F-16 Повітряних сил Румунії. Тип безпілотника офіційно не називали.

Це вже другий подібний випадок за останні дві доби. Напередодні, 24 липня близько 11:00, румунський винищувач F-16 також збив безпілотник, який вторгся у повітряний простір країни.

Президент Румунії тоді пояснив, що ціль перебувала над незаселеною місцевістю, тому пілот міг застосувати зброю без ризику для цивільного населення.

Хоча офіційно тип збитого безпілотника не уточнювали, раніше румунські військові візуально ідентифікували схожий апарат як російський ударний дрон Shahed.

Після інциденту 24 липня Верховне командування Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі повідомило, що для контролю ситуації в повітря підняли два румунські винищувачі F-16 з авіабази Фетешти та два італійські Eurofighter з авіабази Міхаїл Когелнічану. Авіація діяла під командуванням НАТО для ідентифікації невідомого безпілотника, який рухався поблизу повітряного простору Румунії.

Обидва випадки сталися на тлі масованих російських атак по Ізмаїльському району Одеської області.

За даними Ізмаїльської РДА, у ніч на 25 липня російські війська знову атакували район ударними безпілотниками. Завдяки роботі сил протиповітряної оборони масштабних руйнувань вдалося уникнути.

Днем раніше, у ніч на 24 липня, Ізмаїльський район також зазнав масованої атаки “шахедів”. Повітряна тривога та удари тривали майже дві години.

Удари по інфраструктурі чорноморських портів та суднах почали впливати на роботу українського зернового експорту через Чорне море. На цьому тлі трейдери обговорюють можливість перенаправити частину поставок через порти Дунаю та румунську Констанцу.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини

Published

on


За перші 17 днів липня 2026 року в Одеській області оголосили 141 повітряну тривогу – це майже стільки ж, скільки пролунало за весь попередній місяць. 

Про це свідчать дані статистики повітряних тривог Air-alarms.

Якщо у червні на область пролунало 162 тривоги за повний місяць, то за неповні 17 днів липня їх кількість уже сягнула 141. Тобто інтенсивність тривог у липні зросла майже вдвічі порівняно з попереднім місяцем – і це ще без урахування другої половини місяця.

Зросла й середня тривалість сигналів, якщо в червні одна тривога в середньому тривала 36 хвилин 51 секунду, то в липні цей показник зріс до 43 хвилин 57 секунд.

Найдовша тривога липня пролунала 12 числа о 21:18 і тривала 3 години 56 хвилин 30 секунд – це довше за рекордну тривогу червня, яку оголосили 7 червня о 20:52 і яка тривала 3 години 2 хвилини 7 секунд.

Останній сигнал, зафіксований станом на 17 липня, пролунав о 22:58 і тривав 1 годину 16 хвилин 6 секунд.

В обидва місяці найбільш загрозливим періодом доби залишається вечір – проміжок з 18:00 до опівночі.

Втім, пікові години дещо змістилися: якщо в червні найбільше тривог оголошували близько 22:00, то в липні пік змістився на більш ранній вечірній час – близько 19:00.

Змінився й день тижня з найбільшою кількістю тривог: у червні це був понеділок, а в липні – середа.

За перші 17 днів липня медіа повідомили про 31 вибух в Одеській області за даними OSINT-моніторингу. Це вже більш ніж удвічі перевищує показник за весь червень, коли зафіксували 13 таких повідомлень.

Лише за 17 липня надійшло чотири повідомлення про вибухи, а останнє з них сталося о 19:53 у Чорноморську. Для порівняння, останнє червневе повідомлення про вибух надійшло 24 червня о 21:32 з Одеси.

Якщо на початку року кількість повітряних тривог була значно меншою, то навесні вона почала зростати, а влітку досягла максимуму.

Так, за даними сервісу статистики повітряних тривог, в Одеській області було оголошено:

  • січень – 93 тривоги;
  • лютий – 99;
  • березень – 168;
  • квітень – 160;
  • травень – 120;
  • червень – 162;
  • липень (станом на 17 число) – 141.

 

 


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.