Апеляційний суд в Одесі підтвердив скасування штрафів на 306 тисяч гривень для підприємця з ринку “7 кілометр”. Держпраці не довела, що призначила перевірку саме щодо нього за правилами.

Про це йдеться у постанові П’ятого апеляційного адміністративного суду.

Влітку 2025 року Південне міжрегіональне управління Держпраці перевіряло засоби індивідуального захисту на ринку “7 кілометр” в Авангарді. У приватного підприємця знайшли маску зварника та захисний сітчастий щиток.

За даними перевірки, на товарі не було інструкції українською, декларації та знака відповідності. Тому Держпраці заборонила продавати ці вироби, доки їх не приведуть до вимог.

Підприємець повідомив, що зняв товар з продажу та повернув постачальнику, який відмовився усувати недоліки.

У серпні 2025 року Держпраці перевірила виконання рішення. Інспектор не отримав доступу до товару, а документів про усунення порушень не було. Підприємцю виписали чотири штрафи: 102 тисячі, 51 тисячу, 102 тисячі та 51 тисячу гривень, разом 306 тисяч.

Підприємець оскаржив постанови. Одеський окружний адміністративний суд 2 червня 2026 року задовольнив позов повністю. Держпраці подала апеляцію, але суд її відхилив.

Колегія суддів зазначила, що в наказі про перевірку та в направленні не було згадки про цього підприємця. Там ішлося лише про продавців на території ринку.

Також Держпраці не надала доказів, що направлення вручили підприємцю – є лише розписка про роз’яснення прав.

Через ці порушення рішення за результатами перевірки, зокрема штрафи, суд визнав такими, що не мають законної підстави.

Окремо суд зазначив, що підприємець діяв, як вимагає закон: припинив продаж, повернув товар постачальнику й письмово повідомив про це Держпраці з підтвердними документами. Ці пояснення були в акті перевірки, але відповідач їх не врахував.

Ірина Глухова

Одесский залив одновременно страдает от войны, загрязнения и значительной антропогенной нагрузки. Из-за особенностей его строения вода здесь обновляется медленнее, чем в открытом море. Дополнительные риски создают загрязняющие вещества, донные отложения и последствия разрушения инфраструктуры. В то же время полностью оценить изменения экосистемы во время войны сложно.

Об этом в эксклюзивном интервью Новини.LIVE рассказал эколог Владислав Балинский.

Реклама

Уязвимость залива

Одесский залив имеет мелководную и полузамкнутую структуру. Максимальная глубина в его восточной части достигает около 14 метров, а водообмен здесь происходит медленнее, чем в открытом море. Из-за этого загрязнение может оказывать большее влияние на местную экосистему. К обычной антропогенной нагрузке за последние годы добавились последствия войны. Речь идет, в частности, о разрушении инфраструктуры, попадании загрязняющих веществ в речные воды и других опасных факторах.

Эколог Владислав Балинский пояснил, что само географическое строение залива делает его более чувствительным к таким процессам. Вода здесь обновляется не так быстро, как в открытом море.

“Одесский залив всё-таки довольно глубоко врезается в материк, именно поэтому он представляет собой полузамкнутую систему. Если в открытом море процессы водообмена происходят более динамично, то здесь они всё-таки протекают медленнее”, — пояснил Владислав Балинский.

По его словам, антропогенное воздействие на залив было значительным ещё до полномасштабной войны. Теперь к нему добавились новые угрозы, связанные с боевыми действиями и разрушением объектов инфраструктуры.

“Именно поэтому антропогенное воздействие на Одесский залив и так довольно серьёзно, даже без факторов войны. А здесь, когда к этому ещё добавились эти воздействия, это очень и очень ухудшает ситуацию”, — отметил эколог.

Загрязнение из-за рек

Отдельную проблему представляет воздействие речных вод. По словам Балинского, Одесский залив периодически испытывает влияние Днепра. Это можно заметить даже по изменению цвета и запаха воды. Эколог отметил, что вместе с речными водами в море могут попадать и загрязняющие вещества. Особенно это касается последствий разрушения очистных сооружений и других объектов.

“Одесский залив находится под постоянным воздействием речных экосистем. У нас очень сильное влияние именно Днепра. Время от времени одесситы уже знают — приходит такая зеленая, почти пресная вода с соответствующим запахом. То есть море не пахнет морем, оно пахнет уже рекой”, — рассказал Балинский.

По его словам, во время войны этот процесс приобрел новое измерение. Из-за разрушения инфраструктуры в воду могут попадать различные загрязняющие вещества. Впоследствии они вместе с речными водами могут переноситься в море и доходить до Одесского залива.

“Сейчас именно по Днепру попадают и некоторые загрязняющие вещества в результате разрушения очистных сооружений. А в результате попадания других, в том числе взрывчатых веществ, в воду всё это выносится в море и может попадать в Одесский залив”, — сказал эколог.

Минная опасность

Война создает для морской экосистемы не только химические угрозы. Среди рисков также остаются мины и загрязненные частицы донных отложений. Часть из них связана с последствиями разрушения Каховской плотины. Эти факторы могут влиять на состояние морской среды, однако определить масштаб такого воздействия сейчас непросто. Полноценный мониторинг экосистемы во время войны ограничен.

“Помимо таких химических воздействий, нужно учитывать еще и минную опасность, попадание загрязненных частиц отложений, которые выносятся еще после Каховской диверсии, и многие другие факторы”, — подчеркнул Владислав Балинский.

Экологическая ситуация осложняется тем, что различные факторы действуют одновременно. Поэтому установить, какой именно из них оказал наибольшее влияние на отдельные изменения в экосистеме, без постоянных исследований сложно.

Гибель морских коньков

Одним из заметных проявлений проблем с морской средой стала массовая гибель морских коньков, которая фиксировалась после загрязнения в конце 2025 года и в начале 2026-го. Эксперт предполагает, что причиной могло стать попадание нефти в море. В то же время делать окончательные выводы о масштабах изменений в экосистеме Одесского залива пока сложно. Для этого необходимы систематические наблюдения и исследования, которые в условиях войны проводить значительно сложнее. Балинский подчеркивает, что на экосистему одновременно воздействует целый ряд факторов.

“Помимо таких химических воздействий, нужно учитывать еще и минную опасность, попадание загрязненных частиц осадочных пород, которые выносятся еще после Каховской диверсии, и многие другие факторы”, — подчеркнул Владислав Балинский.

Как сообщали Новини.LIVE, затонувшее судно Golden Leo может представлять опасность для Черного моря даже без видимых следов загрязнения. Существует вероятность утечки нефтепродуктов во время сильного шторма. Отдельную угрозу представляет и груз кукурузы, которая уже попадала на побережье. На данный момент поверхностного загрязнения возле судна не видно.

Также Новини.LIVE писали, что проблемы с морскими портами могут замедлить экспорт украинского зерна, но не обязательно нанесут значительный удар по валютным поступлениям. Часть продукции можно вывезти позже или по другим маршрутам. Эксперт Эдуард Каражия объяснил, почему аграрный экспорт может даже выиграть от ожидания на рынке.

На Одещині чоловік за 2,5 тисячі доларів обіцяв військовозобов’язаному влаштувати фіктивну службу в навчальному центрі ВМС, щоб той не потрапив до бойового підрозділу. Гроші він отримав особисто, однак схема завершилася кримінальною справою. Суд призначив йому штраф у 109,8 тисячі гривень.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на вирок Доброславського районного суду Одеської області від 29 вересня 2026 року.

Реклама

Фіктивна служба у ВМС

Згідно з матеріалами слідства, історія почалася у березні цього року. Чоловік запропонував військовозобов’язаному за гроші допомогти зі службою у навчальному центрі Військово-морських сил ЗСУ. Йшлося не просто про влаштування до певної частини: військовозобов’язаний мав лише формально проходити службу, не з’являтися до центру та завдяки цьому уникнути направлення до бойового підрозділу. За таку послугу чоловік попросив 2,5 тисячі доларів. Військовозобов’язаний погодився на пропозицію, але після цього звернувся до правоохоронців. Уже 24 березня під час зустрічі на розі вулиць Марсельської та Князя Володимира Великого в Одесі чоловік підтвердив суму та умови домовленості.

Наступного дня, 25 березня, він особисто отримав обумовлені 2,5 тисячі доларів. За ці гроші обіцяв вплинути на невстановлених службових осіб військової частини, щоб військовозобов’язаного прийняли до навчального центру для фіктивного проходження служби. 

Вирок за фіктивну службу у ВМС

У суді обвинувачений повністю визнав свою провину. Він також підтвердив, що домовлявся про зустрічі та спілкувався з військовозобов’язаним за допомогою свого мобільного телефону. Суд кваліфікував його дії як одержання неправомірної вигоди за вплив на рішення особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

При визначенні покарання суд врахував, що чоловік раніше не був судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину та визнав провину. На момент злочину він сам проходив військову службу. Пом’якшувальною обставиною суд визнав щире каяття, а обтяжувальних обставин не встановив. 

У результаті чоловіка оштрафували на 109 801 гривню 25 копійок. Окремо він має сплатити державі ще 7 701 гривню 76 копійок витрат на проведення експертиз.

Нещодавно Новини.LIVE писали, що працівник ТЦК уникнув ув’язнення у справі про силову мобілізацію в Одесі. За матеріалами справи, офіцер разом з іншими військовими силоміць забрав чоловіка та доставив його до центру комплектування. Суд призначив військовослужбовцю покарання без ув’язнення. 

Також Новини.LIVE повідомляли, що на Одещині викрили двох працівників ТЦК, яких підозрюють у корупції. За даними слідства, один із військовослужбовців вимагав 3500 доларів, а інший — 2000 доларів. За гроші вони нібито обіцяли допомогти з питаннями щодо розшуку та даних у системі “Оберіг”. 

Раніше Новини.LIVE розповідали, що на Одещині до суду передали справу про фіктивне оформлення чоловіків на військову службу. За версією слідства, командири військової частини оформлювали чоловіків, які фактично не служили, але отримували грошове забезпечення та інші виплати. Загальні збитки державі оцінили у понад 15,1 млн гривень.