Суспільство
у Нацполіції служать понад 900 собак
У Національній поліції України на сьогодні працюють 913 службових собак.
Про це у телеефірі поінформувала очільниця кінологічної служби НПУ Світлана Коломієць, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“У НПУ є 913 службових собак за різними напрямками підготовки”, – зазначила вона.
Відповідаючи на питання, які породи найкраще піддаються дресурі, Коломієць заявила, що у Нацполіції наразі найбільше собак належать до породи бельгійська вівчарка малінуа.
“Але є і німецькі вівчарки. Також у нас є лабрадори і зараз у нас є нова порода собак, яку завезли до нас із Європи – це голландська вівчарка. Вона дуже схожа на бельгійську, але трохи іншого окрасу. Вона (голландська вівчарка), зокрема, більш темна. Вони також дуже добре піддаються дресируванню. І у нас є невеликі породи собак – це кокер-спаніелі, ягди (ягдтер’єри – ред.) і різні мисливські собаки. Вони для нас дуже зручні, коли ми, наприклад, шукаємо наркотичні речовини у автобусах”, – пояснила очільниця кінологічної служби НПУ.
За її словами, у поліцейських собак є окремі спеціалізації. “У нас є собаки з пошуку наркотичних речовин, з пошуку вибухових речовин, розшукові собаки – це ті, які шукають злочинців і дітей, є собаки спецпризначення – це у нас штурмові собаки спецпідрозділу КОРД, а також собаки з пошуку трупів”, – розповіла Коломієць і додала, що у кожної собаки, яка працює у поліції, є своя особова справа.
Коломієць зазначила, що останнім часом відбулися зміни у підготовці цих собак.
“Ми намагаємося зробити так, щоб собака, коли вона, наприклад, знайшла наркотичні чи вибухові речовини, просто завмирала, не гавкаючи, не шкрябаючи і вела себе спокійно тощо”, – зауважила вона.
Очільниця кінологічної служби НПУ зазначила, що кінологом може стати будь-який громадянин України, який закінчив 11 класів школи та отримав диплом.
“Він проходить спеціальний відбір у НПУ, здає фізичну і медичну підготовку, тести, і якщо він проходить цей відбір, то він направляється у школу поліції. У нас вона єдина в Україні, це у Житомирі, Житомирська академія поліції, там готують кінологів. І він туди направляється на пів року на навчання, туди йому дається службовий собака, з яким він вчиться і по завершенню цієї академії вони вдвох складають іспити. І якщо вони складуть іспити, то допускаються до роботи у поліції – і кінолог, і собака”, – заявила вона.
Як повідомлялося, 2 квітня в Україні відзначають День кінолога.
В Офіційному журналі Європейського Союзу опублікували рішення Ради ЄС про продовження тимчасового захисту для українців, які залишили країну через повномасштабну агресію Росії. Документ також запроваджує нові умови для окремих категорій заявників.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на рішення, оприлюднене в Офіційному журналі ЄС.
Згідно з документом, тимчасовий захист продовжено ще на рік – до 4 березня 2028 року.
Рішення набуде чинності 5 серпня.
Водночас документ уточнює умови надання тимчасового захисту новим заявникам. Зокрема, його не надаватимуть особам, які не зможуть підтвердити виконання військових обов’язків відповідно до законодавства України.
У рішенні зазначається, що така вимога запроваджується з урахуванням поточних оборонних потреб України. Для підтвердження виконання військових обов’язків держави-члени ЄС зможуть вимагати відповідні документи або інші докази.
Нові правила застосовуватимуться лише до заяв, поданих після набуття рішенням чинності. Вони не поширюються на українців, які вже користуються тимчасовим захистом у державі-члені ЄС і безперервно зберігатимуть цей статус.
«Тимчасовий захист слід надавати лише особам, які можуть надати компетентним органам держави-члена докази того, що вони, де це можливо, виконують свої військові зобов’язання», – йдеться в рішенні Ради ЄС.
Як повідомлялося, 15 липня країни-члени ЄС погодилися продовжити термін дії тимчасового захисту для громадян України до березня 2028 року, а 30 липня Рада ЄС формалізувала це рішення.
Херсонська область залишається регіоном, де російські військові найчастіше атакують мирних жителів FPV-дронами. Загалом від початку повномасштабного вторгнення в Україні вже зареєстровано понад 16 тисяч кримінальних проваджень за фактами ударів дронами малого радіуса дії по цивільному населенню.
Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.
За його словами, найбільше таких злочинів зафіксовано саме на Херсонщині, а також у Донецькій, Дніпропетровській та Сумській областях.
Як приклад чергового воєнного злочину генпрокурор навів ранкову атаку в Херсоні. За його словами, російський FPV-дрон вистежив та атакував 52-річного продавця на місцевому ринку. Безпілотник деякий час кружляв над чоловіком, після чого завдав удару. Постраждалий отримав вибухову травму, контузію та осколкові поранення. За цим фактом прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею про воєнний злочин.
На цей злочин відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що російські військові фактично влаштовують у Херсоні “сафарі” на мирних жителів, цілеспрямовано полюючи на цивільних за допомогою FPV-дронів. За словами президента, Росія не приховує таких злочинів, а навпаки — демонструє їх і пишається ними. Зеленський наголосив, що світ має реагувати на цей терор, адже без посилення тиску на Росію та реальних гарантій безпеки неможливо зупинити подібні атаки.
За даними Офісу Генерального прокурора, у 2022–2023 роках було задокументовано 187 таких злочинів. У 2024 році їхня кількість зросла до 2685, у 2025-му — до 7787, а з початку 2026 року вже зафіксовано 2614 атак FPV-дронів на цивільних.
Загалом від ударів FPV-дронів постраждали майже 7 тисяч людей, серед яких 179 дітей. Загинули 967 осіб, у тому числі 10 дітей.
Крім того, правоохоронці задокументували 43 випадки застосування російськими військовими тактики подвійного удару, коли після першої атаки дрон повторно б’є по людях, які прибули допомагати постраждалим.
Варто зазначити, що про системне полювання російських військових на мирних жителів Херсонщини міжнародна журналістська спільнота та правозахисники говорили ще понад рік тому. Зокрема, американська журналістка Заріна Забріскі, яка документує російські воєнні злочини в Україні, неодноразово привертала увагу до використання FPV-дронів для навмисних атак на цивільне населення регіону.
Доброславський районний суд Одеської області визнав колишню головну бухгалтерку Трояндівської сільської ради винною у вчиненні службової недбалості. Водночас суд постановив звільнити її від покарання у зв’язку з закінченням строків давності.
Основні моменти справи:
- Обвинувачена займала посаду головного бухгалтера у Трояндівській сільраді.
- Їй було інкриміновано службову недбалість, що спричинила певні наслідки.
- Судова інстанція підтвердила наявність вини, проте застосувала звільнення від покарання через процесуальні строки.
Таким чином, рішення суду про винуватість особи не спричинило необхідності виконання покарання у зв’язку з закінченням передбачених законодавством термінів притягнення до відповідальності.
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Політика6 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні вже відремонтували понад 18 мільйонів квадратних метрів доріг державного значення
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення