Про це в Телеграмі повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко, передає Укрінформ.

За його словами, двоє громадян РФ та дружина одного з них, громадянка України, створили масштабну мережу азартних ігор в інтернеті. До роботи вони залучили ще сімох українців.

«Через підконтрольні ІТ-компанії учасники схеми забезпечували роботу щонайменше п’яти вебресурсів для онлайн-казино. Частина з них раніше діяла легально, однак після анулювання ліцензій організатори створили нові сайти з тими ж назвами та продовжили незаконний бізнес», – поінформував Кравченко.

Розрахунки проводилися у криптовалюті, зокрема у стейблкоїнах (USDT). Гравці перераховували кошти на криптогаманці організаторів. Для легалізації прибутків гроші спочатку акумулювалися на рахунках підприємства, зареєстрованого в Естонії, після чого виводилися на підконтрольні офшорні компанії.

«Таким чином відмито активів на суму, еквівалентну понад 5 мільярдів гривень», – підкреслив Кравченко.

За інформацією БЕБ, слідство встановило, що кожен фігурант схеми виконував окрему роль – від технічного забезпечення до контролю фінансових потоків. Вони створили мережу вебресурсів, через які надавали доступ до онлайн-казино без ліцензії, а їх функціонування забезпечували підконтрольні ІТ-компанії.

Усім учасникам схеми інкриміновано вчинення злочинів у складі організованої групи та зайняття незаконною діяльністю з організації та проведення азартних ігор (ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2 Кримінального кодексу України). Трьом організаторам додатково інкриміновано легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК України).

Двом громадянам РФ повідомлено про підозру заочно, громадянці України – особисто. Місцезнаходження інших семи учасників встановлюється. Повідомлення про підозру їм здійснено у передбачений законом спосіб через родичів.

«Онлайн-казино без ліцензії – це тіньові мільярди, які обходять державу, податки і часто використовуються для відмивання коштів. Кожна така «гра» буде завершена», – наголосив Кравченко.

Як повідомляв Укрінформ, Державне агентство «ПлейСіті» анулювало ліцензію онлайн-казино Cosmolot (ТОВ «Спейсикс») і призначило 12 млн гривень штрафу.

Реєстр сумлінних платників податків, який дістав умовну назву “Клуб білого бізнесу”,  станом на 1 квітня 2026 року нараховує 8 тисяч 991 українську компанію, 348 з яких зареєстровані в Одеській області.

Такі підрахунки оприлюднили аналітики платформи Опендатабот з посиланням на дані Державної податкової служби.

Після оновлення даних у вересні 2025 року, їх побільшало на 113. У вересні 2025 року аналітики зазначали, що в Україні фіксується зменшення таких компаній. До того компаній з Одещини у “Клубі білого бізнесу” було 318 станом на липень того ж року.  Також у переліку 28 фопів з Одещини.

Загалом же у переліку нараховується 536 компаній з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. Одещина серед них лідер – на Миколаївщині їх 174, а на Херсонщині – 14 компаній. 

  В цілому по Україні у Клубі на 18% більше компаній, ніж на кінець 2025 року. До Клубу можуть потрапити компанії та фопи, які демонструють відкритість, сумлінно сплачують податки, подають звітність та не мають зв’язку із росією. 

Кожен п’ятий учасник білого клубу серед компаній зареєстрований у Києві — 1 тисяча 921 справа. Наслідує Дніпропетровщина (774 бізнеси), Львівщина (638), Київщина (609) та Харківщина (428).

Найбільше компаній працює у сфері торгівлі та ремонту транспорту — 1 тисяча 773 підприємства або 21%. Майже наздоганяє аграрний сектор — 1 тисяча 652 компанії (20%), а переробна промисловість налічує 1 тисяча 453 бізнеси (17%).

Серед учасників Клубу 100 компаній входять до фінансово-промислових груп, ще 124 — пов’язані з ними. Окрім великих компаній, у списку є і малий та середній бізнес — 581 фоп. Більшість учасників зареєстровано у Києві — 76 підприємців (13%), далі йдуть Дніпропетровська (12%) та Львівська області (10%).

Кирило Бойко

Депутати Ренійської міської ради висловили занепокоєння долею місцевого порту через придбання Румунією порту Джурджулешти у Молдові. Одним із заходів для захисту інтересів громади обранці пропонують вжити низку узгоджених кроків та ініціатив.

Запропоновані дії

• Юридичний аналіз: замовити незалежну правову експертизу та перевірити відповідність угод законодавству.
• Діалог з владою: ініціювати звернення до профільних міністерств та організувати зустрічі.
• Комунікація з бізнесом: налагодити консультації з підприємцями та опрацювати можливості для інвестицій.
• Прозорість: забезпечити публічні звіти та інформувати мешканців про наслідки.
• Стратегія розвитку: підготувати комплексну стратегію розвитку порту.
• Моніторинг: створити робочу групу для оперативного реагування.