Події
У Полтаві відкрили виставку відреставрованих експонатів із чотирьох музеїв
З 16 травня у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського розпочала роботу виставка «Відроджені реліквії: здобутки реставраторів музейних закладів Полтавщини».
Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у Департаменті культури та туризму Полтавської ОВА.
Нині у Полтавській області художники-реставратори працюють у чотирьох музейних закладах – Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішні, Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, Історико-культурному заповіднику “Більськ” та Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Саме результати їхньої реставраційної роботи представлені на виставці.
Як зазначають у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, на виставці представлені артефакти, знайдені науковцями Історико-культурного заповідника “Більськ”. Серед пам’яток округи Більського городища – найбільші майдани України – Розрита Могила та Скоробір. Саме з урочища Скоробір, де локалізується грандіозний курганний могильник, походять два предмети, представлені на виставці – черпак та одна із амфор. Усі предмети датуються скіфським часом. Наразі у заповіднику працюють два художники-реставратори творів з кераміки – Анатолій Штанько та Анастасія Зубрєва. Саме їхні роботи представлені на виставці.
Зауважується, що реставрація археологічної кераміки потребує ряду специфічних умінь, адже усі предмети, що провели певний час у ґрунті, набувають особливих фізико-хімічних характеристик.
Наступний розділ експозиції представив Полтавський художній музей імені Миколи Ярошенка. Нині у закладі працюють двоє художників-реставраторів – творами із тканин опікується Наталія Дмитренко, живописними полотнами – Тарас Коркішко. Серед тканин представлена церковна тема – гобелен «Зняття з хреста», частини облачення священника – подол підризника та єпитрахиль, вишиті срібними нитками. Також експонуються два слуцькі пояси – елементи вбрання заможної шляхти, вельми популярні у XVIII ст. Представлені й інші відреставровані твори.
Розділ, присвячений роботам художників-реставраторів із Національного заповідника українського гончарства в Опішні, презентує представлені зразки гончарних виробів від найдавніших часів до другої половини ХХ ст. Археологічна кераміка репрезентована посудиною трипільської культури, однієї з основних давніх землеробських культур доби енеоліту. Сучасний період ілюструють опішнянський декоративний таріль відомого майстра Михайла Китриша та три посудини львівських керамістів другої половини ХХ ст. Завдяки майстерності реставраторів усі ці предмети відновили після суттєвої втрати цілісності.
Найрізноманітніша за складом добірка речей представлена із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, адже тут працюють п’ять художників-реставраторів різних профілів – твори з кераміки реставрують Тетяна Клименко, Наталія Кондратенко, пам’ятками з металу опікується Віталій Пряда, предмети з дерева та живопис відновлюють Тетяна Менчинська, Валерій Побоков.
Також 15 травня за підтримки Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Стан та перспективи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України: природний, соціальний, економічний та інноваційний аспекти» на базі Полтавського державного аграрного університету. Мета конференції – об’єднання зусиль науковців та практиків для дослідження актуальних питань туризму і рекреації, визначення сучасних підходів до аналізу стану галузі, а також шляхів її сталого розвитку.
Заходи приурочили до Міжнародного дня музеїв. У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського стало традицією відкриття саме у цей день нових експозицій та виставок.
Як повідомляв Укрінформ, співробітники Історико-культурного заповідника “Більськ” працюють над пошуками свідчень давнього життя в Поворсклі.
Події
В ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) висловила стурбованість ударом російським безпілотником по центральній частині Львова, яка є обʼєктом Всесвітньої спадщини.
Про це йдеться у заяві ЮНЕСКО, передає Укрінформ.
«ЮНЕСКО глибоко стурбована ударами 24 березня по будівлі в районі об’єкта Бернардинський монастир у Львові», – заявили в Організації.

У ЮНЕСКО також нагадали, що культурні цінності охороняються Гаазькою конвенцією 1954 року та Конвенцією про всесвітню спадщину 1972 року.

«Усі сторони повинні охороняти спадщину та утримуватися від будь-яких дій, що завдають шкоди культурним цінностям», – додали в Організації.

ЮНЕСКО також висловила готовність підтримати владу з засобами захисту та наданням екстреної допомоги.
Водночас організація у своїй заяві не згадала про роль Росії в цьому ударі.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав генерального директора ЮНЕСКО Халеда Ель-Енані найрішучіше відреагувати на удар Росії по центральній частині Львова, яка є обʼєктом Всесвітньої спадщини.
Фото: Ігор Федик/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Події
Для працівників закладів культури оновили умови оплати
Зазначається, що зміни стосуються працівників музеїв, бібліотек, заповідників, театрів, клубних закладів, центрів культури і дозвілля та інших закладів культури.
«Культура – це люди, які її створюють, розвивають і масштабують. Поточні оновлення – один із кроків до впорядкування системи оплати праці, над яким працює команда Мінкульту. Ми продовжуємо роботу над системними рішеннями, які посилять культурну сферу», – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна.
У Мінкульті поінформували, що під час воєнного стану та протягом року після його завершення кількість відвідувачів у музеях, бібліотеках, заповідниках, клубних закладах, парках культури й інших закладах не враховуватимуть при визначенні рівня оплати праці керівників і фахівців. Таким чином, зарплата людей у сфері культури не зменшуватиметься через об’єктивні обмеження, пов’язані з війною.
Крім того, чітко визначено розміри доплат для працівників культури з науковими та освітньо-творчими ступенями: доктор наук — до 25% посадового окладу; доктор філософії (кандидат наук) — до 15%; доктор мистецтва — до 15%. Якщо людина має кілька ступенів, вона сама обиратиме, за який отримувати доплату.
У документах також оновили назви окремих посад відповідно до сучасної практики. Наприклад, у театрах тепер використовується назва «керівник художньої трупи» замість застарілих формулювань.
У міністерстві додали, що такі зміни не потребують додаткових коштів з бюджету.
Як повідомлялося, у лютому стало відомо, що в Міністерстві культури України готують зміни до Наказу №745, які дозволять підвищувати заробітну плату працівникам культури.
Події
Експерти ЮНЕСКО відвідають Львів, щоб зафіксувати руйнування
Міністерство закордонних справ України домовилося з експертами ЮНЕСКО про візит до Львова для фіксації руйнувань та оцінки завданої російською атакою шкоди.
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Політика1 тиждень agoСкасування санкцій проти Росії не допоможе світу, а лише Росії
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
