Про це він заявив під час пресконференції «Закон України про корінні народи: запорука реалізації прав корінних народів України» в Укрінформі.

“Звертаюся до представників корінних народів. На сьогоднішній день Державна архівна служба України має можливість і готова надати допомогу з документування всіх матеріалів, які зберігаються в родинних архівах на контрольованій частині України. Оскільки ми розуміємо, що це може бути єдиним джерелом інформації про корінні народи, тому звертайтесь, якщо є можливість, до Державної архівної служби, або зберігайте ці матеріали для того, щоб ми мали цю пам’ять, оскільки ми усвідомлюємо, що залишить РФ після звільнення. Більшість матеріалів і пам’яток залишилися на окупованих територіях. Із досвіду звільнення новоокупованих територій – РФ їх повністю знищує, або забирає з собою всі документи”, – підкреслив Чистіков.

Він зауважив, що з цього приводу вже проводилися комунікації з кераїмами та кримчаками, а також з Державною архівною службою України.

Водночас голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський наголосив, що відповідальність за корінні народи України – кримських татар, караїмів та кримчаків – є тестом на зрілість Української держави.

“Відповідальність за корінні народи України – кримських татар, караїмів та кримчаків – це тест на зрілість Української держави і тест на відповідальність українського суспільства перед власною історією та культурою. Заради того, щоб цей тест ми пройшли успішно, було ухвалено закон “Про корінні народи України””, – зазначив Єленський.

За його словами, остаточно цей закон можна імплементувати після деокупації Криму, але виконувати його можна вже зараз.

“На виконання цього закону на сьогодні вже ухвалено низку нормативно-правових актів. Вже подано до Кабінету Міністрів України проєкт нормативно-правового акту про визнання Меджлісу кримськотатарського народу представницьким органом кримських татар. Також напрацьована стратегія збереження і розвитку кримськотатарської мови. Вже закінчується робота над стратегією збереження і розвитку дев’яти мов, які знаходяться на межі зникнення. Це, крім кримськотатарської мови, кримчацька, караїмська, румейська, ідиш та інші”, – наголосив голова Держслужби з етнополітики.

Він додав, що в Україні вже затверджений нагрудний знак премії за розвиток кримськотатарської мови. Щороку присуджуватимуться до 20 премій у розмірі ₴50 тисяч кожна.

У свою чергу заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська наголосила, що з часу ухвалення закону “Про корінні народи України” до сьогодні значення цього документа змінилося, зокрема в рамках євроінтеграційного питання.

За її словами, питання інших національностей, інших народів в Україні – одна з основних частин, яка опрацьовується в межах інтеграційної діяльності України.

Ковальська зазначила, що завдяки закону цього року школярі вже могли складати НМТ рідними мовами.

Також вона зауважила, що в Україні існує абсолютна свобода для всіх національностей та всіх релігій.

“Ми бачимо це на прикладі кримськотатарського народу. Ситуація з Кримом – це питання не просто долі кримськотатарського народу, це політичне питання, яке впливає на зовнішню політику України”, – додала вона.

Як повідомляв Укрінформ, 23 липня 2021 року в Україні набув чинності закон про корінні народи.