Connect with us

Події

У Тернополі син загиблого захисника України відкрив виставку картин, присвячену пам’яті батька

Published

on


Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Цю виставку і майже всі свої картини я присвячую своєму батькові, його пам’яті. Він боровся до останнього за свою країну і хотів, щоб ми усі так боролися. Він свято вірив в Україну, її незалежність і довів це своїми вчинками. Він вірив в Україну до останнього подиху”, – розповів Святослав Крупа.

На виставці представлено 17 картин. Їх вже експонували у Львові. Більшість робіт присвячена воєнній тематиці та символічно відображають протистояння ЗСУ та російських окупантів.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Святослав продавав свої картини у мережі, щоб допомогти ЗСУ. Підтримував збори для підрозділу батька. Тепер допомагає 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді “Едельвейс”, у якій служить його брат Володимир Крупа. Він також зміг приїхати на відкриття виставки та передав Святославу синьо-жовтий стяг з підписами побратимів.






У Тернополі син загиблого Захисника України відкрив виставку картин, присвячену пам’яті батька / Фото: Юлія Томчишин

“Одна з моїх робіт “Ціна свободи” зараз в Лондоні, де має відбутися благодійний аукціон зі збору коштів на підтримку української армії”, – розповів хлопець.

Виставка Святослава Крупи діятиме протягом трьох тижнів у Тернопільській міській центральній бібліотеці.

Читайте також: У Будапешті відбудеться виставка про викрадених Росією цивільних українців

Батько Святослава – Любомир Крупа – громадсько-політичний діяч, історик, науковець, депутат Тернопільської облради 7-го і 8-го скликань, з 2015 до 2020 року був заступником голови Тернопільської обласної ради. Любомир Крупа став на захист України на початку повномасштабного вторгнення. У березні 2023 року він загинув у запеклому бою з окупантами на Харківщині. Військовослужбовець довго вважався зниклим безвісти. У березні 2024 року, на основі показів свідків і службового розслідування, за рішенням суду його визнали загиблим.

Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі презентували виставку, присвячену загиблим в Україні білоруським добровольцям.



Джерело

Події

археологи зробили низку важливих висновків

Published

on



На стародавньому городища «Дикий Сад» у Миколаєві за час повномасштабної війни археологи дослідили низку археологічних об’єктів, які дають уявлення про достатньо високий рівень розвитку і наявність соціального та майнового розшарування тогочасного суспільства.

Про це йдеться у публікації Укрінформу “Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники “Дикого Саду” змінюють уявлення про найдавнішу історію України”.

“За роки війни на “Дикому Саду” нам вдалося дослідити новий об’єкт – так зване приміщення №23, яке розташоване у ближньому передмісті. Також цього року почали вивчати ділянку між дальнім і ближнім передмістями. І тепер можемо припустити, що саме в цьому місці знаходився третій рів, який розділяв ближнє та дальнє передмістя”, – розповів відомий археолог, дослідник городища “Дикий Сад”, старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили Кирило Горбенко.

За його словами, хоча останнім часом було знайдено менше артефактів, водночас вдалося по-новому подивитися і переосмислити окремі знахідки та всю архітектурну структуру поселення. Саме це дало змогу зробити низку важливих висновків.

“Однією з ознак розвитку “Дикого Саду” було соціальне та майнове розшарування суспільства. Воно, зокрема, проявлялося і в тому, де саме мешкали представники різних соціальних груп. А рови городища виконували не лише оборонну функцію, а й розділяли різні прошарки його мешканців”, – наголосив Горбенко.

Він зазначив, що у цитаделі проживала еліта, частина якої була майстрами високого рівня і володіла технологіями виготовлення бронзових та рогових виробів, кераміки тощо.

У ближньому передмісті також селилися ремісники. Археологи знайшли тут будинок майстра з обробки рогу та кістки, а неподалік — будинок майстра-ливарника. На думку дослідників, саме ці фахівці становили своєрідний «середній клас».

У дальньому передмісті жили прості мешканці городища, а посад заселяв найменш заможний люд.

Читайте також: У Дубенському замку завершилася археологічна експедиція – що знайшли

Як повідомлялося, одним із резонансних висновків останніх років під час дослідження стародавнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві стало те, що його засновниками не були кіммерійці, як це припускали раніше.



Джерело

Continue Reading

Події

На виставці “Херсон НЕ/вкрадене” в одеському музеї проведуть екскурсію

Published

on


8 серпня о 13.00 одеситів та гостей міста запрошують на екскурсію виставкою “Херсон НЕ/вкрадене” з авторкою проєкту Оленою Балабою в Музеї західного і східного мистецтва — зал “Регтайм 2.0” в укритті музею. Як Ансельм Кіфер надихає Таню Антонюк – авторку омажа на вкрадену картину Івана Айвазовського. Чому митці обирали пейзажі херсонських художників – Курнакова, Беліча, Сергеєва, Петрова і хотіли показати теплий, мирний і затишний Херсон на своїх роботах. Що спільного у одеського художника-нонконформіста Ігора Божка з Анрі Матіссом і його роботою 1940 року “Портрет жінки в румунській блузі”.

Поговоримо про мистецький проєкт, який об’єднав художників з різних регіонів України: тих, хто, попри війну, продовжує творити.
Приходьте! Питання і дискусія вітається!
📆 8 серпня
⏳ 13:00
🎫 100грн.

Виставка “Херсон НЕ/вкрадене” зібрана з штудій та омажів 23-х художників на викрадені росіянами картини. Спочатку виставка була задумана як дослідження колекції пограбованого музею. Новий погляд крізь призму виставки – це красива виставка про Херсон, про життя і наше бажання Перемоги України, якою ми хочемо привернути увагу до всіх українських музеїв, які були пограбовані російськими окупантами від березня 2014 року і окупації Криму.





Джерело

Continue Reading

Події

Поетку Ірину Шувалову відзначили норвезькою премією за двомовну збірку

Published

on



Поетка, перекладачка, дослідниця та членкиня Українського ПЕН Ірина Шувалова здобула престижну норвезьку літературну премію Ordknappen 2026 за двомовну збірку «Не маючи наміру зостатися» (Ingen planer om å bli).

Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці громадська організація PEN Ukraine.

Офіційне вручення відзнаки відбулося на Норвезькому літературному фестивалі в Ліллехаммері, де авторка представляла Україну.

Як зазначили в Українському ПЕН, премію Ordknappen присуджують книжкам, здатним захопити якнайширше коло читачів.

Журі відзначило те, як у збірці Ірини «ландшафти, міста, а також тваринний і рослинний світи оживають для читачів, а радість від бачення й осягання постає пліч-о-пліч із тугою за тим, що залишається позаду».

Книжка «Не маючи наміру зостатися» містить як переклади поезій норвезькою мовою, так і оригінальні тексти українською.

Над виданням працювала команда з перекладачок Марте Хюке і Ірини Сабор, а також редакторок Ханни Бовім-Бюґґе і Йоханне Фронт-Ніґрен.

Читайте також: Під час поетичних читань Meridian Chernowitz презентують нову книгу Жадана

В Україні поезії зі збірки «Не маючи наміру зостатися» вперше вийдуть друком у видавництві «Сафран» у книзі «Я не знаю цієї мови».

Як повідомляв Укрінформ, книжка українського письменника Артема Чапая The Ukraine у перекладі Ніколь Дзюб увійшла до шортлиста премії П’єра-Франсуа Кайє.

Фото: Iryna Shuvalova/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.