Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Український інститут книги.

“Український інститут книги розпочинає підготовку до участі України в The London Book Fair 2027 – одній із ключових бізнес-подій книжкової індустрії англомовного світу. Запрошуємо видавців долучитися до участі на ярмарку”, – ідеться в повідомленні.

Участь українських видавництв у межах національного стенда безкоштовна. Щоб долучитися, слід заповнити реєстраційну форму за посиланням.

Дедлайн реєстрації – 20 листопада.

На національному стенді можуть бути представлені виключно книжки українських авторів.

Представник видавництва має бути присутнім у день забудови стенда для викладки книжок, а також упродовж усіх днів ярмарку. Якщо видавництво не має змоги забезпечити власну присутність, воно має самостійно домовитися з іншим видавництвом-учасником про представлення своєї продукції.

Видавництво має запланувати ділові зустрічі на час проведення ярмарку.

Витрати на проїзд, проживання, оформлення віз і придбання вхідних квитків представники видавництв покривають самостійно.

Видавництва самостійно оформлюють документи, необхідні для виїзду за кордон. За потреби Український інститут книги може звернутися до організаторів щодо отримання запрошень для представників видавництв і надати лист-підтвердження участі. Водночас УІК не супроводжує процес оформлення документів для отримання дозволу на виїзд.

Самостійна доставка книжок до місця проведення ярмарку буде перевагою.

Лондонський книжковий ярмарок – це важливий міжнародний майданчик для професійного спілкування, пошуку партнерів і розвитку книжкового бізнесу. У 2026 році свою продукцію тут представили 1005 учасників з усього світу, а кількість відвідувачів сягнула близько 30 000 осіб.

Національний стенд на Лондонському книжковому ярмарку 2027 організовує Український інститут книги за підтримки Міністерства культури, Міністерства закордонних справ, посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні на Франкфуртському книжковому ярмарку в Німеччині відкрили національний стенд України, який цьогоріч присвятили втратам українського книговидання через російські атаки.

Фото ілюстративне

Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.

«Мистецька палітра Прикарпаття» особлива тим, що її представляють більше 20 художників та майстрів, які розвивають і передають нащадкам унікальні ремесла Карпатського краю», – зазначила директорка Івано-Франківського краєзнавчого музею Галина Беднарчик.

Традиційну Коломийську кераміку на виставці представила 80-річна майстриня Надія Никорович.

«Це ріжковий розпис. Раніше розписували глиняний посуд лише коров’ячим ріжком та гусячим пером, звідси і назва. Таку кераміку наша родина вже робить у п’ятому поколінні. Я працюю із глиною не менше 50 років», – зізнається Надія Никорович.

Вона додала, що тепер родинне ремесло продовжують ще її син та онук. Щоправда, додає майстриня, вона дотримується старої технології – випалює глиняні вироби у печі на дровах, а це до 24 годин поспіль, що майже удвічі довше, ніж у електричних печах.

«Робити посуд із глини – це суцільне задоволення. У нас тепер багато посуду, але на Святвечір завжди хочеться традиційного. От викладу на вишиту скатертину глиняний посуд і лише тоді відчуваю свято», – наголосила майстриня.

Унікальне бісероплетіння на виставці демонструє Оксана Белегай. Каже, працювала у школі вчителем. Якось на уроці технології захотіла здивувати дітей, а тому взялась за бісер. Відтоді понад 20 років створює бісерні прикраси і навчає цьому дітей.

«Прагну, щоб діти навчились бачити красу у природі, черпали від неї натхнення і пізнали українські традиції. Знаєте, завжди хочеться шукати поряд щось красиве, робити світ і людей добрішими», – зауважила майстриня.

Розповідає, що коли почала отримувати багато замовлень, то допомогти їй погодився син Богдан. Тепер бісероплетіння стало родинним захопленням.

До організації виставки «Мистецька палітра Прикарпаття» долучився обласний осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України. В експозиції представлені ще ліжникарство, писанкарство, ткацтво, вишивка, ювелірне мистецтво, соломоплетіння та живопис.

Як повідомляв Укрінформ, у Культурному центрі «Дубрава» в Загребі відкриють виставку «Символи ідентичності у збережених традиційних ремеслах хорватської та української культурної спадщини».

Фото: Ірина Дружук/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут

Як передає Укрінформ, про це повідомив ПЕН.

Прийом заявок завершився 14 жовтня. Після аналізу поданих заявок на відповідність технічним і жанровим критеріям премії члени Капітули оголосили довгий список номінантів.

До списку увійшли 11 видань:

• Бевза Петро “300 художників та художниць України за 300 років” (ArtHuss)
• Белей Лесь “Кощєй смертний. Як зазнає поразки російський імперіалізм в Україні” (Віхола)
• Гаджієв Рустам “Останнє слово. Світ мов, що зникають” (Віхола)
• Єгорушкіна Катерина “І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни” (Лабораторія)
• ​​Ємець-Доброносова Юлія “Дієсловник війни” (Дух і Літера)
• Закревський Роман “Я стою у довгій черзі разом з іншими військовими” (Ukraїner)
• Лубківський Данило “Подвиги Геракла: Стратегія перемоги у міжнародних відносинах” (Видавництво Старого Лева)
• Тукова Ірина, Корчова Олена “Часи Задзеркалля. Вибір Бориса Лятошинського” (Лабораторія)
• Юрков Лакі Андрій “Окопний дзен. Польові нотатки у формі стендапу” (Видавництво Білка)
• Яковленко Катерина “Донбас як метафора” (IST Publishing)
• Яценко Петро “Кому вони потрібні? Російські військові в українському полоні” (Ukraїner).

До складу Капітули Премії 2026 року входять Володимир Єрмоленко, президент Українського ПЕН, голова Капітули; Оксана Сирадоєва, виконавча директорка Асоціації випускників та керівниця гуманітарного напрямку Києво-Могилянської бізнес-школи; Оля Гнатюк, дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету; Маргарита Єгорченко, літературознавиця, редакторка, перекладачка; Роман Веретельник, літературознавець, літературний критик, перекладач; Юлія Ладигіна, літературознавиця, асоційована професорка кафедри славістики та глобальних і міжнародних студій Пенсільванського університету, стипендіатка програми HURI імені П. Яцика; Тамара Гундорова, літературознавиця, членкиня-кореспондентка НАН України; Ростислав Семків, письменник, літературознавець, літературний критик, перекладач, доцент Національного університету “Києво-Могилянська Академія”; Оксана Хмельовська, журналістка, співзасновниця та редакторка культурно-видавничого проекту “Читомо”; Василь Махно, поет, прозаїк, есеїст, перекладач, володар Спеціальної відзнаки Капітули за 2024 рік; Мирослав Лаюк, письменник, лавреат Премії за 2024 рік; Артур Дронь, письменник, військовий ветеран, лавреат Премії за 2025 рік.

За умовами премії, короткий список номінантів на здобуття премії буде опубліковано не пізніше 10 грудня. Оголошення лавреата/лавреатки традиційно відбудеться в день народження Юрія Шевельова – 17 грудня. Тоді ж у рамках премії вручатиметься Спеціальна відзнака Радіо Культура. Також за рішенням Капітули може вручатися спецвідзнака за внесок у розвиток та популяризацію есеїстики.

Як повідомляв Укрінформ, премія була заснована у 2013 році. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику. Нагорода носить імʼя Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки і витонченість стилю.

Фото: pen.org.ua