Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Держкіно.

Професійні оператори та учасники, які долучилися до проєкту через загальнонаціональний open call, задокументували свою ніч 28 липня 2025 року: від північних лісів до лінії фронту, від прикордонних містечок і сіл до тимчасово захоплених росіянами територій, зокрема в Донецьку та Криму.

Документальний фільм знятий 40 операторами та більш як 300 людьми в різних куточках України.

Упродовж 70 хвилин фільму учасники проєкту одночасно фіксують життя у різних частинах країни, показуючи різноманітний досвід українців протягом однієї ночі.

“Ілюзія тихої ночі” працює і як спосіб задокументувати одну буденну ніч, і як документ співприсутності – нагадування про те, що навіть у найскладніших обставинах люди можуть проживати різний досвід, залишаючись частиною спільного часу.

“Ми задумали зробити доволі концептуальний фільм, який був би одночасно і мистецьким актом, і зліпком часу, який би запрошував сотні людей долучитися до його створення та поділитися своїм життям. Саме ідея однієї ночі дозволила нам створити справжнє відчуття паралельності життів, показати багатогранну реальність сьогодення: як живе Україна, як вона бореться, як дихає”, – зазначила режисерка фільму.

Світова прем’єра стрічки відбулася на фестивалі Visions du Réel, де її представили в межах програми Burning Lights Competition.

Фільм створений за участі TABOR Production на замовлення Суспільного Мовлення.

Після прем’єри стрічка була представлена на міжнародних та українських кінофестивалях та привернула увагу глядачів і професійної спільноти.

Після фестивальної прем’єри “Ілюзія тихої ночі” виходить в український прокат. З 15 жовтня стрічку можна буде побачити в кінотеатрах, а також на спеціальних показах у різних містах України.

Як повідомляв Укрінформ, у трьох містах Японії відбудеться показ науково-фантастичного фільму “Ти – Космос” українського режисера Павла Острікова.

Кадр із фільму/Cуспільне

Про це повідомляє The Guardian з посиланням на аукціонний дім Millon, передає Укрінформ.

На аукціоні продали 285 особистих речей Бріжит Бардо — від солом’яних капелюхів, сонцезахисних окулярів і нічних сорочок до посуду та меблів із її будинків у Парижі та Сен-Тропе.

Для участі в торгах зареєструвалися близько 3 тисяч покупців із Франції та інших країн.

«Бріжит Бардо вкотре довела, що є неперевершеною алхімічкою: вона перетворила оціночну вартість у розмірі близько 50 тисяч євро на майже 1 млн євро, включаючи комісійні», — зазначив аукціоніст Александр Міллон.

Два собачі нашийники з ідентифікаційними бирками з її ім’ям і номером телефону, оцінені в 30 євро за пару, були продані російському покупцеві за 9 400 євро.

Автопортрет Бардо продали майже за 40 тис. євро, а друкарська машинка, на якій вона писала автобіографію, — за 4 634 євро. Дві її гітари, оцінені в 300–500 євро кожна, продали за 8 600 та 1 900 євро відповідно. Три м’які іграшки у вигляді дитинчат тюленів придбали майже за 2 200 євро.

«Цей аукціон є логічним продовженням того, який вона сама організувала у 1987 році, виставивши на продаж свої найцінніші речі для створення фонду. Сьогодні її боротьба триває завдяки цьому аукціону», — сказала після торгів виконавча директорка Фонду Бардо Гіслайн Кальмельс-Бок.

Виручені кошти спрямують до її фонду захисту тварин та єдиному синові — Ніколя-Жаку Шар’є.

Проведення торгів спричинило конфлікт із останнім чоловіком акторки Бернаром д’Ормалем. За два дні до торгів він назвав аукціон «жартом» і заявив, що продаж особистих речей є «неповагою до пам’яті Бріжит». На його думку, речі Бардо мали бути збережені як частина її спадщини.

У фонді критику відкинули, зазначивши, що правління схвалило рішення про аукціон ще в червні, коли його очолював сам д’Ормаль. Той у відповідь заявив, що не усвідомлював, що на торги виставлять настільки особисті речі. Суперечка виникла невдовзі після того, як д’Ормаля усунули з посади керівника організації.

Бардо померла в грудні минулого року у віці 91 року. У 1970-х вона завершила акторську кар’єру й присвятила себе захисту тварин. Водночас вона долучалася до політичної діяльності в ультраправих колах, а її радикальні погляди на імміграцію відштовхнули частину шанувальників. Бардо п’ять разів засуджували за розпалювання ненависті.

Як повідомляв Укрінформ, знамениту чорну сукню принцеси Діани, яку вона одягла на благодійну вечерю того самого вечора, коли тодішній принц Чарльз публічно зізнався у подружній невірності, вперше за майже три десятиліття виставлять на аукціон Sotheby’s.

Фото: АА

Підсумки фестивалю підбили його організатори на пресконференції в Укрінформі.

Цьогорічний фестиваль «Схід Опера Фест – 2026» у Харкові відновився після кількарічної паузи та відзначився своїм розмахом і насиченістю програми. За 22 дні фестиваль об’єднав 38 яскравих подій, залучивши 18 музичних та драматичних театрів із 11 міст України.

«Були присутні всі флагмани музичної театральної культури України, а також майже усі прифронтові театри. Головні вимоги фестивалю – вистави мають бути саме музичні, навіть якщо це драматичні театри, і з українським контентом, створеним під час великої війни. Таким чином, ми побачили зріз музичної творчості театрів України за останні роки. Це було дуже важливо для нас як професіоналів і для глядача, який побачив, як зараз розвивається українське музичне театральне мистецтво», – зазначив генеральний директор-художній керівник Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка, керівник Національного фестивалю «Схід Опера Фест – 2026» Ігор Тулузов.

Глядачі мали змогу побачити масштабні опери та балети, оперети й рок-опери, сучасні аудіовізуальні перформанси, фолк-мюзикли, а також долучитися до фахових дискусій і Всеукраїнського круглого столу.

«Коли ми замислювали цей фестиваль у 2015 році, то йшлося про те, щоб зібрати хоча б чотири національні театри опери та оперети. Коли ж нам вдалося зібрати таку кількість колективів під час війни, то це просто диво. Багато вистав неймовірно здивували й зворушили як глядачів, так і самих артистів. Після цих вистав виходиш, немов із церкви – і плачеш, і смієшся, і відчуваєш – яка багата на таланти Україна», – наголосив художній керівник фестивалю «Схід Опера Фест – 2026», головний режисер Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка Армен Калоян.

З 22 серпня до 18 вересня у фестивалі взяли участь національні театри, музичні та драматичні колективи, а також театри міст, розташованих поблизу фронту: Національна опера України, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Івано-Франківський національний драматичний театр імені Івана Франка, Київський національний академічний театр оперети, Київська Опера, Дніпро Опера, театри Сум, Миколаєва, Херсона, Полтави, Одеси, Кропивницького, а також харківські театри «Нафта», «Березіль», Музкомедії і Харківський театр ляльок.

Проєкт продемонстрував грандіозні показники залученості публіки: 12 тисяч глядачів відвідали фестивальні заходи та вистави наживо, а онлайн-трансляції, прямі етери з фестивальної студії та супутні медіапроєкти об’єднали понад 100 тисяч глядачів по всьому світу.

Як зазначили організатори, фестиваль підтвердив важливу істину: культура – це не розкіш мирного часу, а фундаментальна сила, що допомагає вистояти, тримає духовний каркас нації та єднає суспільство навколо спільних цінностей. «Схід Опера Фест 2026» став не просто святом сценічного мистецтва, а переконливим символом незламності Харкова, культурного відродження та віри у майбутнє.

Як повідомляв Укрінформ, у Торонто пройшов найбільший український фестиваль у Північній Америці.