Події
У Тернополі син загиблого захисника України відкрив виставку картин, присвячену пам’яті батька
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Цю виставку і майже всі свої картини я присвячую своєму батькові, його пам’яті. Він боровся до останнього за свою країну і хотів, щоб ми усі так боролися. Він свято вірив в Україну, її незалежність і довів це своїми вчинками. Він вірив в Україну до останнього подиху”, – розповів Святослав Крупа.
На виставці представлено 17 картин. Їх вже експонували у Львові. Більшість робіт присвячена воєнній тематиці та символічно відображають протистояння ЗСУ та російських окупантів.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Святослав продавав свої картини у мережі, щоб допомогти ЗСУ. Підтримував збори для підрозділу батька. Тепер допомагає 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді “Едельвейс”, у якій служить його брат Володимир Крупа. Він також зміг приїхати на відкриття виставки та передав Святославу синьо-жовтий стяг з підписами побратимів.
“Одна з моїх робіт “Ціна свободи” зараз в Лондоні, де має відбутися благодійний аукціон зі збору коштів на підтримку української армії”, – розповів хлопець.
Виставка Святослава Крупи діятиме протягом трьох тижнів у Тернопільській міській центральній бібліотеці.
Батько Святослава – Любомир Крупа – громадсько-політичний діяч, історик, науковець, депутат Тернопільської облради 7-го і 8-го скликань, з 2015 до 2020 року був заступником голови Тернопільської обласної ради. Любомир Крупа став на захист України на початку повномасштабного вторгнення. У березні 2023 року він загинув у запеклому бою з окупантами на Харківщині. Військовослужбовець довго вважався зниклим безвісти. У березні 2024 року, на основі показів свідків і службового розслідування, за рішенням суду його визнали загиблим.
Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі презентували виставку, присвячену загиблим в Україні білоруським добровольцям.
Події
В Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
За її словами, на учасників програми чекають три місяці навчання з лідерства, фінансів, маркетингу та партнерств, робота над власним проєктом розвитку інституції. Також передбачений менторський супровід після навчання.
«Культура – це те, що об’єднує нас і нагадує, хто ми є. Під час війни вона стала й частиною спротиву. Тому її підтримка – справа всієї країни», – акцентувала Бережна.
Музеї, заповідники та меморіальні комплекси, зауважила вона, сьогодні не лише бережуть спадщину, а й шукають, як розвиватися: залучати партнерів, знаходити ресурси, запускати нові проєкти.
«Для цього потрібні команди з сильними управлінськими знаннями», – наголосила віцепрем’єрка.
Над проєктом працює Офіс підтримки відновлення при Міністерстві культури України.
Подати заявку на участь у програмі може команда з двох людей до 29 листопада включно. Детальніша інформація доступна за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, перший набір на освітню програму «Лідерство та побудова партнерств для культурних інституцій» був проведений навесні цього року.
Події
Помер відомий волинський письменник Йосип Струцюк
Про це Національна спілка письменників повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Струцюк був поетом і драматургом, автором понад 60 книжок. Залишив по собі творчий спадок, присвячений, зокрема, історії та культурі Холмщини й Волині.
Мав звання почесного громадянина Луцька.
Йосип Георгійович Струцюк народився 17 липня 1934 року в селі Стрільці на Холмщині (Польща). У 1946 році, рятуючись від голоду, разом із батьками переїхав на Волинь у село Глинище Рожищенського району.
У 1958 році закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки. Після цього вчителював у середній школі села Білосток Луцького району, був науковим співробітником Колодяжненського музею-садиби Лесі Українки та Волинського краєзнавчого музею. Працював у місцевих газетах.
Свого часу обіймав посаду старшого редактора Волинського обласного будинку народної творчості. Був режисером народної самодіяльної кіностудії «Джерела», очолював обласну молодіжну літературну студію «Лесин кадуб».
З 1956 року Струцюк почав друкувати вірші. Його перша збірка поезій «Освідчення» вийшла в 1965 році. Загалом видав понад 60 поетичних, прозових і драматичних книжок.
Він зібрав й упорядкував до друку кілька сотень холмських і підляських народних пісень. У пісенному жанрі співпрацював з відомими композиторами, серед яких – Анатолій Кос-Анатольський, Олександр Білаш, Анатолій Пашкевич, Олександр Некрасов, Віктор Ліфанчук, Петро Свист, Віктор Тиможинський, Володимир Лич, Олександр Синютин.
Був лауреатом низки міжнародних та всеукраїнських літературних премій, членом НСПУ.
Як повідомляв Укрінформ, пішов із життя актор, театральний діяч Ігор Тєтруєв.
Фото: Національна спілка письменників України НСПУ
Події
Дослідник розповів, якої найпоширенішої помилки припускаються у публікаціях про лавреатку «Оскара» з Харкова
Публікації у мережі про лавреатку “Оскара”, дизайнерку костюмів для балету та кіно Варвару Каринську часто ілюструють фотографією із вручення нагороди, на якій знято колегу Дороті Дженкінс.
Про це йдеться у публікації Укрінформу.
“Хоч запускай акцію: «Це не Каринська». Є така фотографія: там молода Елізабет Тейлор передає «Оскар» жінці і підписують, що Каринській. Але це її помічниця Дороті Дженкінс, з якою вони створювали костюми для фільму «Жанна д’Арк» (1948) і розділили нагороду. Елізабет Тейлор якраз тримає в руках дві статуетки, але Каринської не було на врученні”, – зазначив дослідник, очільник Музею видатних харків’ян Микола Шемет.
До початку 2000-х років про Варвару Каринську (1886–1983; у дівоцтві – Жмудська) у її рідному місті та загалом в Україні майже ніхто не знав, додав біограф.
До 140-річчя від народження дизайнерки Шемет написав першу україномовну біографію видатної ексхарків’янки “Варвара Каринська. Повернення” (видавництво “Факт”, 2026). Автор називає її лаконічною, водночас у ній описані раніше не відомі факти й ті, що вдалося підтвердити документально. Біографічне дослідження почалося понад 20 років тому лише з одного американського сайту. Там було написано: “Barbara Karinska. Oscar”.
“І все, більше ніякої інформації. За це я зачепився і рив, рив, рив… Сам дивуюся, як з однієї цієї фрази розкрутилася історія. Тепер є чимало «знавців». Уже по Києву якісь екскурсії водять… На жаль, люди користуються матеріалами з мережі, роблять багато помилок. У нас якось виділяють: «Оскар» та «балетна пачка». Але ж вона прожила довге життя – 97 років, створила майже 9 тисяч костюмів! Працювала з акторами, художниками, хореографами – зірками, про яких знімають кіно та пишуть книги. Каринська була відомим затребуваним спеціалістом”, – зауважив Шемет.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні на сцені Національної опери України відбулася прем’єра одноактного неокласичного балету «Варіації Доніцетті» видатного хореографа XX століття Джорджа Баланчина на музику з опери «Дон Себастьян» Гаетано Доніцетті.
Вистава створена у 1960-му, костюми для неї розробила Варвара Каринська, яку Баланчин називав “Шекспіром костюма”. Саме на замовлення хореографа Каринська створила багатошарову пачку без металевих обручів та модифікувала корсет, давши танцівницям свободу руху.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка придбала земельну ділянку з кладовищем XVIII століття у США
