Connect with us

Суспільство

У Тирасполі вирішили позбутися ікон комунізму Анонси

Published

on



Керівник невизнаного державного утворення на території придністровського регіону Молдови Вадим Красносільський розпорядився перейменувати вулиці Карла Лібкнехта та Рози Люксембург у місті Тирасполі, яке вважається місцевим режимом столицею Придністров’я.

Також він вважає, що в місті слід перейменувати вулицю названу на честь Клари Цеткін, повідомило видання Newsmaker.

На думку лідера Придністров’я ці люди не зробили нічого корисного для регіону та для Тирасполя зокрема, тож не варті увічнення у назвах вулиць тож вулицям варто повернути назви, які вони носили до перейменування їх на честь комуністичних діячів. 

Зокрема історична назва вулиці Карла Лібкнехта в Тирасполі – Реміснича, а Рози Люксембург – Каплична. Перейменування пропонується провести за аналогією з вулицею 25 жовтня, яку перейменували у Покровську 10 років тому. Тоді вирішили, що впродовж 10 років вживатимуться дві назви.

Раніше у невизнаному Придністров’ї під час засідання Об’єднаної контрольної комісії (ОКК) обговорили питання ліквідації блокпостів у зоні розмежування з Молдовою, які були незаконно встановлені у 2022 році.

В’їзди та виїзди із населених пунктів східних районів Молдови вже розблокували, бетонні перешкоди демонтували, а супутню інфраструктуру блокпостів ліквідували. З 1 січня в Придністров’ї припинили постачання тепла та гарячої води для побутових споживачів і підприємств. Це стало наслідком зупинки транспортування російського газу через територію України.  9 грудня 2024 року, так званий лідер Придністров’я Вадим Красносільський оголосив надзвичайний економічний стан через загрозу припинення постачання російського газу. 

У лютому влада Придністров’я відмовилася прийняти від Європейського Союзу 60 мільйонів євро на фінансування закупівель газу. 


Кирило Бойко



Джерело

Суспільство

Новини на ранок

Published

on




Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Знятий на Херсонщині фільм увійшов до Європремії

Published

on



Документальну стрічку “Сліди” Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк про жінок Херсонщини, які пережили російську окупацію, обрали до шортлісту Європейської кінопремії 2027 року. Картина розповідає важкі історії шістьох українок, які зазнали воєнних злочинів і тортур.

Про це йдеться на сайті премії. 

У центрі фільму — історія правозахисниці Ірини Довгань. Жінка сама пройшла через російський полон у 2014 році, коли її викрали бойовики батальйону “Восток” за допомогу українським військовим. Її катували та привели до “стовпа ганьби” в центрі Донецька, загорнувши в український прапор. Згодом Ірина Довгань очолила організацію SEMA Ukraine. Картина показує, як вона документує свідчення постраждалих на деокупованих територіях України та об’єднує жінок у коло підтримки.

Фільм “Сліди” вже здобув визнання на міжнародній та національній арені. Раніше Український Оскарівський комітет обрав цю стрічку офіційним національним кандидатом від України на 99-ту премію “Оскар” Американської кіноакадемії у категорії “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”.

До шортлісту ігрових повнометражних фільмів увійшла стрічка “За Перемогу!” режисера Валентина Васяновича. Це іронічне драмеді про повоєнні реалії України, де після закінчення бойових дій суспільство стикається з новими викликами та абсурдом відбудови, а герої змушені наново будувати власну кар’єру, стосунки й сенс подальшого життя.

Загалом до шортлістів повнометражного кіно European Film Awards 2027 увійшло 68 робіт з усієї Європи: 45 ігрових, 15 документальних та вісім анімаційних стрічок.


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Дефіцит вологи змушує аграріїв Одещини скорочувати площі під озимим ячменем

Published

on


Господарства Tekom Agro Group на Одещині розпочали сівбу озимого ячменю під урожай 2027 року. Загалом у чотирьох агропідприємствах культурою планують засіяти близько 4,5 тис. га, що майже на 1,5 тис. га менше, ніж раніше.

Основні площі — понад 4 тис. га — відведуть під сорт Ханнелоре, який уже добре зарекомендував себе у виробництві. Ще близько 400 га займуть сортом Казанова, який торік випробували в одному з господарств і отримали хороші показники натури та врожайності.

Під час сівби господарства вносять амофос у нормі 80 кг/га. Цього року норму стартових добрив зменшили зі 100 кг/га, однак у компанії вважають, що цього достатньо для формування кореневої системи озимих.

Головною проблемою цьогорічної кампанії залишається дефіцит вологи. В окремих районах Одеської області в ґрунті фіксується дуже низький рівень вологи або її практично повна відсутність, що змушує господарства коригувати площі та технологію сівби.

Попри складні умови, агропідприємства продовжують посівну та намагаються дотримуватися технологічних вимог. У компанії наголошують, що використовують високоякісне насіння високих репродукцій і розраховують на покращення погодних умов у найближчий період.

Tags: , ,



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.