На цьому наголосив співавтор документа, голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації Комітету Верховної Ради з питань правової політики Ігор Фріс (фракція “Слуга народу”) в етері Українського радіо, передає Укрінформ.

“Критика Цивільного кодексу в основному стосується однієї книги – це книга “Сімейне право”, яку кожен чомусь зараз повинен був почати детально вичитувати і коментувати, розуміючи або не дуже розуміючи норми, які там прописані. І дивним є те, що, напевно, 95% хейту і коментарів стосуються норм, які фактично існують у чинному Сімейному кодексі і закріплені в його нормах. Це стосується шлюбу, сім’ї, прізвища, права на прізвище, питання примирення в суді при розлученні”, – заявив Фріс.

Він додав, що багато цих норм сьогодні узгоджені регулятором і не зазнавали жодної критики з 2004 року.

Коментуючи принцип доброзвичайності, який є в новому Цивільному кодексі ключовим, депутат зауважив, що раніше це називалося принцип “моральних засад суспільства”.

“Інститут української мови переклав радянський рудимент “моральні засади суспільства” сучасною українською мовою, надавши йому визначення “доброзвичайність”. Тобто в перекладі зі старої радянської це означає моральні засади суспільства… На моє розуміння, це визначає те, що прийнято в нашому суспільстві. Норми, які притаманні українському суспільству, повинні бути в основі будь-яких правовідносин між громадянами”, – наголосив Фріс.

У контексті закидів щодо того, що “за доброзвичайністю можна дискримінувати будь-яку особу”, він підкреслив: закон каже, що не є дискримінацією захист доброзвичайності.

“Я вам наведу маленький приклад. Якщо український законодавець ухвалить закон про те, що в публічних місцях в Україні заборонено носити хіджаб, то певна категорія суспільства, яка носить хіджаб, може сказати, що це дискримінаційна норма, спрямована проти них. А ми кажемо, що в українському суспільстві, в українській доброзвичайності в публічних місцях не носять хіджаб. Тому це є не дискримінація, а захист цієї доброзвичайності”, – сказав один з авторів проєкту.

За його словами, будь-яке поняття, яке визначається нормами моралі, є оціночним, у кожному суспільстві мораль і етика – це оціночні судження.

“Натомість норми Цивільного кодексу і цивільного права – формальні, вони чітко визначені щодо прав, обов’язків, виконання цих обов’язків і здійснення цих прав певним суб’єктами нашого суспільства. Що можуть робити малолітні, неповнолітні, які обов’язки батьків, яким чином вони повинні утримувати дітей, як діти повинні утримувати батьків, яким чином здійснюються різноманітні правочини, коли потрібно нотаріальне посвідчення, коли воно не потрібно, як спадкується майно, які рівні черг спадкування є – це основні елементи. Вони всі чітко виписані і регламентовані нормами законодавства, які не можуть трактуватися по-іншому”, – зазначив депутат.

Натомість, за його словами, судова практика “вже врегулювала багато питань, які на сьогодні написані в цьому Кодексі і відтворені з попереднього”.

Коментуючи положення про захист прав добросовісного набувача, критики якого заявляють, що йдеться про легалізацію краденого майна, Фріс нагадав, що був автором закону №12089 щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, за яким вже є судові рішення, і Європейський суд з прав людини визнав, що його норми забезпечують право власності фізичної особи, гарантоване Конституцією України, є людиноцентриськими та підлягають обов’язковому захисту.

“Тому будь-які інсинуації про те, що хтось щось у когось забере – це абсолютна нісенітниця. Для того щоб суд ухвалив відповідне рішення, особа має бути недоброчесною. А в доброчесної особи, яка на законних підставах купила, заплатила гроші і зареєструвала своє право власності, не можна просто так забрати, не повернувши їй нічого взамін”, – заявив один з авторів проєкту Цивільного кодексу.

Стосовно закидів щодо поспіху з ухваленням документа він нагадав, що проєкт Цивільного кодексу був оприлюднений на сайті Верховної Ради 2 місяці тому для публічного обговорення, а робота над документом тривала майже сім років.

“Час, який був витрачений інститутами і лінгвістами для формування саме українського тексту Цивільного кодексу, висновки міжнародних інституцій, наукових інституцій, найбільших українських університетів і кафедр цивільного права, які також є учасниками робочої групи… Мені здається, що це не дуже швидкий процес. Особливо, якщо зважити, що Господарський кодекс був скасований 2 роки тому, і саме з цього моменту почалася дуже активна робота над нормами нового ЦК, щоби ми не залишили право юридичних осіб поза межами цивільного законодавства. Тому мені, навпаки, здається, що це один з найдовших законопроєктів, який розроблявся в стінах цього парламенту”, – підкреслив депутат.

Як повідомлялося, 28 квітня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу.

Шостий апеляційний адміністративний суд відмовився задовольняти скаргу адвокатів колишнього оільника Одеської митниці Михайла Грібанова.

Як повідомив Центр публічних розслідувань, згідно із постановою суду, адвокати ексочільника митниці скаржилися на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, який відмовив Михайлу Грібанову у задоволенні позову проти звільнення митника з посади.

Звільнили його за те, що за період його керування митницею він не впорався із забезпеенням запланованих надходжень, що спричинило бюджету України збитків на майже 4 мільярда гривень. Сам посадовець наполягав, що на той час він перебував на іспитовому терміні і йому не визначили будь-яких завдань на строк випробування, ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов’язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Також він наполягав, що попередження про звільнення не містило жодних обставин, з якими Державна митна служба пов’язувала б факт невиконання поставлених завдань, ключових показників. І що введення карантину у більшості країни Європи та Азії спричинило спад ділової та економічної активності, що вплинуло на показники діяльності Одеської митниці Держмитслужби. Утім суд він не переконав. 

Михайло Грібанов був призначений на посаду 5 березня 2020 року з випробувальним строком 3 місяці. Вже у травні того ж року керівництво Держмитниці дійшло висновку про його невідповідність займаній посаді. Тоді він намагався позовом до суду заборонити керівництву Державної митної служби України звільняти його. 

Він планував подати позов про визнання дій Державної митної служби України щодо вручення 15 травня 2020 року попередження про звільнення його з посади начальника Одеської митниці Держмитслужби у зв’язку із встановленням невідповідності займаній посаді протиправними та зобов’язання Державної митної служби України відкликати попередження. Проте суд відмовив Михайлу Грібанову. 

Кирило Бойко

Автопригода сталася 28 квітня на трасі сполученням Одеса–Рені неподалік села Байрамча Саратської громади. Про це повідомили у поліції.

Попередньо встановлено, що 46-річна жителька Одеси, керуючи автомобілем LEXUS, була неуважною та допустила з’їзд у кювет. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди постраждав 51-річний чоловік кермувальниці. Його доставили до лікарні з різними тілесними ушкодженнями.

Сама водійка не постраждала. Перевірка жінки на стан сп’яніння встановила, що вона була тверезою.

Слідчі внесли до ЄРДР відомості щодо порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Це карається штрафом від 51 до 85 тисяч гривень або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Триває слідство. Для встановлення усіх обставин події буде проведено низку експертиз.