Connect with us

Суспільство

У Тирасполі вирішили позбутися ікон комунізму Анонси

Published

on



Керівник невизнаного державного утворення на території придністровського регіону Молдови Вадим Красносільський розпорядився перейменувати вулиці Карла Лібкнехта та Рози Люксембург у місті Тирасполі, яке вважається місцевим режимом столицею Придністров’я.

Також він вважає, що в місті слід перейменувати вулицю названу на честь Клари Цеткін, повідомило видання Newsmaker.

На думку лідера Придністров’я ці люди не зробили нічого корисного для регіону та для Тирасполя зокрема, тож не варті увічнення у назвах вулиць тож вулицям варто повернути назви, які вони носили до перейменування їх на честь комуністичних діячів. 

Зокрема історична назва вулиці Карла Лібкнехта в Тирасполі – Реміснича, а Рози Люксембург – Каплична. Перейменування пропонується провести за аналогією з вулицею 25 жовтня, яку перейменували у Покровську 10 років тому. Тоді вирішили, що впродовж 10 років вживатимуться дві назви.

Раніше у невизнаному Придністров’ї під час засідання Об’єднаної контрольної комісії (ОКК) обговорили питання ліквідації блокпостів у зоні розмежування з Молдовою, які були незаконно встановлені у 2022 році.

В’їзди та виїзди із населених пунктів східних районів Молдови вже розблокували, бетонні перешкоди демонтували, а супутню інфраструктуру блокпостів ліквідували. З 1 січня в Придністров’ї припинили постачання тепла та гарячої води для побутових споживачів і підприємств. Це стало наслідком зупинки транспортування російського газу через територію України.  9 грудня 2024 року, так званий лідер Придністров’я Вадим Красносільський оголосив надзвичайний економічний стан через загрозу припинення постачання російського газу. 

У лютому влада Придністров’я відмовилася прийняти від Європейського Союзу 60 мільйонів євро на фінансування закупівель газу. 


Кирило Бойко



Джерело

Суспільство

що пишуть про переселенців і біженців

Published

on



Аналіз майже восьми тисяч дописів у Фейсбуці й Телеграмі за січень — липень 2026 року показав: про вразливі категорії у соцмережах здебільшого говорять не вони самі, а ті, хто їм (нібито) допомагає.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у дослідженні «Детектор медіа».

Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував, що є спільного і відмінного у дописах користувачів українського сегменту Телеграму та Фейсбуку в повідомленнях про переселенців і біженців, і яким є цей дискурс.

В «Детекторі медіа» нагадали, що близько десяти мільйонів українців вимушено покинули свої домівки через війну. Але в соцмережах про переселенців здебільшого говорять не вони самі, а інші — чиновники, волонтери, іноземні уряди.

Станом на кінець квітня 2026 року, за інформацією Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства України, за межами України перебувало 5,76 мільйона біженців-українців. І це ще не враховано кількість осіб, які перебувають у Росії. Ще 4,65 мільйона людей (станом на червень 2026 року) залишили домівки, але осіли в межах України і мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — переселенців.

Читайте також: Цьогоріч до омбудсмана надійшли понад 3,3 тисячі звернень від переселенців

Дослідження показало, що у Фейсбуці й Телеграмі про переселенців пишуть у 3,6 рази частіше, ніж про біженців (5840 проти 1619 згадок із аналізованих фокусних повідомлень).

У повідомленнях про переселенців тема допомоги домінує над іншими темами: у понад 70% проаналізованих дописів із Фейсбуку й 62% із Телеграму згадують підтримку внутрішніх переселенців, тоді як про допомогу біженцям пишуть лише у 6,7% і 13,7% дописів відповідно.

Найчастіше в ролі тих, хто допомагає переселенцям, фігурують державні й місцеві органи влади — 3689 згадок із 8560 у категорії «допомоги» — більше ніж міжнародні організації (1763) і приватні ініціативи (3108) окремо.

У випадку біженців згадки допомоги від держав перебування (756 з 1162 випадків) переважають об’єднані згадки української держави (276) і приватних ініціатив (130).

Публікації з оцінними судженнями щодо переселенців частіше трапляються у Фейсбуці — 20,4% дописів проти 10% у Телеграмі, — тоді як щодо біженців ситуація обернена: більш емоційно обговорюють у Телеграмі (12% аналізованих публікацій), ніж у Фейсбуці (7%).

Про ризик втрати допомоги переселенцям писали у 8% фокусованих на переселенцях і біженцях дописів, а про те, що переселенці вже втратили підтримку — у 4,6%. Тема скорочення підтримки переселенців у соцмережах обговорюється як загроза частіше, ніж як доконаний факт.

Лише 5% дописів про переселенців і 1,7% про біженців узагалі згадують користь від них для громад, які їх приймають, — тема про те, що внутрішні переселенці чи біженці самі щось дають громаді, а не тільки отримують допомогу, у соцмережах майже не звучить.

Читайте також: Зеленський підписав закон, який оновлює правила підтримки переселенців

Як повідомляв Укрінформ, більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах, водночас найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси.

Фото: unsplash.com



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одещина стала лідером України за доходами від платного паркування Анонси

Published

on


29 липня 2026, 18:45

163



Фото: Інтент/ШІ

Платники Одеської області сплатили найбільшу серед регіонів України суму збору за місця для паркування транспортних засобів – 39,2 млн гривень за перше півріччя 2026 року.

Про це повідомили у Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Загалом у січні-червні 2026 року місцеві бюджети України отримали 112,4 млн гривень збору за паркування. Це на 11,2 млн гривень, або 11,1%, більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли надходження становили 101,2 млн гривень.

Після Одеської області найбільше коштів від цього збору отримали Львівська область – 30,2 млн гривень, Дніпропетровська – 27,1 млн гривень, а Івано-Франківська – 4,7 млн гривень.

Збір за місця для паркування належить до місцевих податків, тому всі кошти залишаються у громадах. Їх використовують для розвитку транспортної інфраструктури, облаштування паркувальних майданчиків, підвищення безпеки дорожнього руху та створення комфортного міського простору.

У ДПС також нагадали, що законодавство передбачає безкоштовні паркомісця для водіїв з інвалідністю та тих, хто перевозить осіб з інвалідністю. Такі місця мають становити не менше 10% від загальної кількості паркомісць, але щонайменше одне місце на кожному спеціально облаштованому майданчику.

Платниками збору є юридичні особи, їхні філії та фізичні особи-підприємці, які за рішенням органів місцевого самоврядування організовують і забезпечують роботу платних паркувальних майданчиків та спеціально відведених автостоянок.

Чинний тариф на паркування в Одесі становить 30 гривень за годину. Його затвердив виконавчий комітет Одеської міської ради в січні 2025 року – ще під головуванням тодішнього мера Геннадія Труханова.

Більшість паркувальних майданчиків у центрі Одеси перебувають на балансі КП “Одестранспарксервіс”. Саме на рахунок комунального підприємства надходять кошти за запарковані авто.

Інтент раніше публікував матеріал, як паркується Одеса та хто збирає мільйони на міських вулицях.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі третій день триває протест проти звільнення Федорова, сьогодні знову з Альоною Альоною — ФОТО

Published

on


18:43, 18 липня

Надійне джерело

Фото: 048.ua

На Дерибасівській в Одесі проходить черговий протест проти відставки Михайла Федорова.

Сьогодні на Дерибасівській близько 300 людей протестують проти звільнення Михайла Федорова з посади Міністра оборони.

Як і вчора, до мітингу приєдналася Альона Альона. 

UPD: О 19:30 учасники запалили фаєри, натовп скандує «Слава ЗСУ».

Стаття оновлюється. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.