Події
Україна просить Європу допомогти в евакуації культурних артефактів
Україна просить європейських партнерів допомогти в евакуації культурних артефактів, а також підготовці спеціалістів з евакуації, реставрації й відновлення.
Про це в інтерв’ю Укрінформу за результатами участі в Неформальній зустрічі міністрів культури ЄС, що відбулася днями у Варшаві, повідомив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.
Як зазначив міністр, під час зустрічі у Варшаві Польське головування в ЄС запропонувало чіткий план розвитку започаткованої в лютому цього року в Ужгороді платформи для вирішення питань захисту культурної спадщини, що може потрапити під обстріл або руйнування під час воєнних конфліктів.
«Я був основним доповідачем на цю тему і розкрив головні завдання, які стоять перед нами. Йдеться про те, що станом на сьогодні ми просимо наших колег допомогти нам в евакуації культурних артефактів, а також у підготовці спеціалістів у галузях евакуації, реставрації, відновлення»,- повідомив Точицький.
У цьому контексті він зазначив, що станом на сьогодні вдалося евакуювати понад пів мільйона культурних артефактів з 59-ти культурних об’єктів на прифронтовій території до 21-го музею по всій Україні.
Глава МКСК також розповів, що з європейськими колегами він обговорив питання щодо оцифрування культурної спадщини, що є величезною проблемою не лише в Україні, але й у багатьох інших країнах. Він наголосив, що оцифрування є надзвичайно важливим питанням, оскільки у випадку крадіжок росіянами українських культурних артефактів і подальшого продажу їх на “чорному” ринку, завдяки складеним реєстрам можна буде доводити, що ті чи інші предмети належать Україні.
Точицький поінформував, що донині оцифровано 10-15% артефактів музейного фонду України. У співпраці з іноземними партнерами вдалося оцифрувати вже 400 об’єктів нерухомої культурної спадщини. МКСК також розпочало реалізацію стратегічного проєкту з Google «Україна є тут», в межах якого вже було оцифровано понад 8 тисяч виставок і колекцій з українських музеїв.
«Проте нам не вистачає експертів і професіоналів цієї справи, оскільки багато хлопців і дівчат зараз на війні, а також відповідного фінансування», – зауважив міністр.
За його словами, дуже доброю звісткою є те, що Збройні сили України створили підрозділ, який займається не лише фіксацією злочинів, а й сприяє евакуації, а також дослідженням з професійними фахівцями, які перебувають у лавах Збройних сил.
Точицький зазначив, що європейські партнери також допомагатимуть Україні зі створенням сховищ для артефактів. Він уточнив, що вони можуть бути подвійного використання: під час війни також для людей, а після війни – для артефактів.
Як повідомляв Укрінформ, Київ і Варшава домовилися на паритетній основі про два місця в Україні і Польщі, де вестимуть пошукові або ексгумаційні роботи щодо жертв Волинської трагедії 1945 року. Станом на сьогодні узгоджуються логістичні питання стосовно цих місць, а також вирішується, хто братиме участь у цих роботах.
Стримінговий сервіс НВО Max оголосив основний акторський склад нового серіалу про Гаррі Поттера.
Як передає Укрінформ, про це повідомилоj Deadline.
Повідомляється, що американський актор Джон Літгоу зіграє директора школи чарів та чаклунства “Гоґвортс” Албуса Дамблдора, а британська акторка Джанет МакТір втілить професорку трансфігурації Мінерву Макґонеґел.
Також відомо, що роль професора Северуса Снейпа, який викладає у “Гоґвортсі” настійки та захист від темних мистецтв, виконає британський актор Паапа Ессієду, тоді як на роль учителя із догляду за магічними істотами Рубеуса Геґріда було затверджено Ніка Фроста.
Люк Теллон зіграє Квірінуса Квірела, а Пол Вайтгаус – Аргуса Філча. Зазначається, що Вайтгаус – єдиний актор, який знімався в оригінальних фільмах – він зіграв сера Кадогана у третій частині поттеріани “Гаррі Поттер і в’язень Азкабану”.
Водночас кастинг на трьох головних героїв – Гаррі Поттера, Рона Візлі та Герміону Грейнджер – ще триває. Потенційні актори для цих ролей повинні бути віком від 9 до 11 років, йдеться у матеріалі.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2023 року американський стримінговий сервіс НВО Max офіційно анонсував вихід серіалу, заснованого на серії книг про Гаррі Поттера.
Кадр із фільму «Гаррі Поттер і Таємна кімната» Фото: Warner Brothers
В артпросторі бібліотеки на вул. Європейській, 67 (Централізована міська бібліотечна система для дітей м. Одеси) відкрилася персональна виставка «Степові пекторалі» Олександра Гаркавченка. На виставці представлено картини, створені в різні періоди життя — від 1970-х років до сьогодення. Центральною стала робота «Портрет-пектораль», навколо якої й розгорнулась розповідь автора про скіфську спадщину, символіку й силу образу.
Олександр Іванович Гаркавченко — знаний митець, майстер народної творчості, педагог та популяризатор українського мистецтва, лауреат обласної премії ім. Р. Палецького, лауреат премії за збереження та охорону нематеріальної спадщини Одещини «Причорноморська глиняна іграшка».
Виставка представила Олександра Гаркавченка як художника, який тонко відчуває жанр, техніку і час. Кожна картина — окрема історія, наповнена символізмом та філософією буття. Виставка триває до 20 квітня.
В Україні від початку повномасштабного російського вторгнення загинули 200 українських митців і 102 медійники.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Як зазначили у відомстві, «ці дані не лише про масштаби втрат, а й нагадують про трагічні сторінки нашої історії. Так само як у 20-х — на початку 30-х років XX століття сталінський режим знищив покоління українських митців, так і сьогодні Росія цілеспрямовано нищить культурну еліту України».
«Літературно-мистецьке покоління, відоме як «Розстріляне відродження», подарувало світові шедеври літератури, живопису, музики та театру. Ці митці були гордістю нашої нації. Сьогодні ми знову втрачаємо не просто талановитих українців, а частину нашої душі, адже кожен наш митець — це унікальна особистість, яка збагачувала українську культуру», – зауважили у МКСК.
Журналісти, які працюють в Україні, створюють важливі новини, розслідування і репортажі в умовах підвищеного ризику, наголосили у МКСК. Вони фіксують події війни, щоб надати Україні і світу достовірну інформацію про те, що відбувається.
«Медійники 24/7 збирають неспростовні докази злочинів окупантів та висвітлюють силу, подвиг і мужність наших захисників», – підкреслили у міністерстві.
За даними МКСК, під час війни загинули семеро іноземних медійників.
У міністерстві наголосили, що систематичні злочини проти журналістів і медіа, вчинені Росією, становлять серйозну загрозу для свободи слова й інформаційної безпеки, підривають демократичні цінності і права людини, а також закликали зберігати пам’ять про загиблих.
На сайті МКСК оприлюднені списки митців і працівників культури та медійників, які загинули через війну.
Як повідомляв Укрінформ, у Сумах 13 квітня внаслідок ракетного удару російських військ загинула Олена Когут – артистка оркестру Сумського національного театру імені Щепкіна, концертмейстер Сумської обласної філармонії, викладачка Сумського фахового коледжу мистецтв і культури імені Бортнянського, артистка солістка-інструменталістка, концертмейстер Сумської обласної філармонії.
-
Усі новини1 тиждень agoЗМІ розповіли про незвичні вподобання Макрона
-
Усі новини1 тиждень agoКому зі знаків Зодіаку пощастить із 7 по 13 квітня 2025 року — відповідь астролога
-
Усі новини1 тиждень agoДе зніматимуть четвертий сезон серіалу Білий Лотос — що відомо
-
Усі новини6 днів agoБатареї зможуть працювати довше завдяки звичайній каві: що зробили вчені (фото)
-
Україна7 днів agoвійськовий звинуватив Волинський ліцей в поширенні символіки СРСР (фото)
-
Політика6 днів agoНе може бути безкарності після таких злочинів
-
Війна1 тиждень agoАтака сьогодні — росіяни масовано вдарили по Україні
-
Війна1 тиждень agoРосія модернізувала балістичні ракети, тому збивати їх стало складніше