Політика
Уряд Мерца проводитиме більш активну політику щодо України
Новий уряд ФРН проводитиме по відношенню до України більш активну політику.
Таке сподівання в коментарі Укрінформу висловив німецький експерт, аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи Андреас Умланд.
«На даний момент виглядає так, що буде проводитися нова урядова політика щодо України», – сказав Умланд.
Він звернув увагу на те, що принаймні риторика нового канцлера Фрідріха Мерца «натякає на це», і що коаліційна угода стосується також і України. У цьому документі, який, на думку експерта, є не просто символічним документом, а має в Німеччині велике значення – є фактично зобов’язуючим документом, чітко зазначено, що Україну слід підтримувати, щоб вона була в кращій переговорній позиції.
«Я вважаю, що поки ця коаліція залишається при владі, уряд залишається при владі, принаймні виходячи з тієї риторики, яку ми чуємо зараз, насправді відбудеться активізація німецької допомоги Україні. Я насправді очікую значного пожвавлення німецької політики щодо України, як на двосторонній, так і на багатосторонній основі через Європейський Союз, формат «Рамштайн» та «Коаліцію охочих», НАТО», – сказав експерт.
Він додав, що від Соціал-демократичної партії, яка увійшла в уряд цього разу як молодший партнер, в новому уряді будуть представлені політики (як от віце-канцлер, міністр фінансів Ларс Клінгбайль і міністр оборони Борис Пісторіус), які «відносно близькі до ХДС у питаннях зовнішньої політики».
«Я б сказав, краще крило СДПН знаходиться в уряді», – зауважив Умланд, додавши, що деякі інші політики з «фракції Герхарда Шредера» (проросійського екс-канцлера – ред.), очевидно, не будуть мати такого великого впливу як раніше.
Умланд визнав при цьому, що поки немає інформації про якісь конкретні цифри допомоги чи про «конкретні нові підходи». В тому числі немає конкретики щодо питання, яке турбує багатьох – щодо ракет Taurus. Колишній канцлер Олаф Шольц використовував так звані директивні повноваження, щоб не передавати Україні ці ракети. Мерц натомість, міг би використати свої повноваження, щоб ухвалити рішення про поставку Taurus.
«На мою думку, Мерц, ймовірно, спробує зробити так, щоб був більший західний пакет допомоги, європейський пакет допомоги, щоб ракети Taurus були частиною цього більшого європейського пакету, і щоб у ньому також була аналогічна британська чи французька зброя, щоб вони постачалися в ширшому контексті, так би мовити, а не як окрема поставка з Німеччини до України», – припустив аналітик.
Але, зауважив він, для цього новому канцлеру доведеться переконати власне населення, яке в своїй більшості не підтримує передачу такої зброї.
«Думаю, нам доведеться почекати і подивитися, чи зможе Мерц донести це питання про Taurus до німецької громадськості», – сказав експерт. Таке ставлення німців є великою мірою результатом риторики Олафа Шольца, нагадав він.
Говорячи про посилення ролі Німеччини на міжнародній арені, чого багато хто очікує, Умланд висловив упевненість, що Берлін буде цього прагнути, але скоріше не як національна країна, а через Європейський Союз, через президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, яка як і Мерц є членом Християнсько-демократичного союзу.
«Німцям буде легше це сприйняти, якщо будуть європейські дії та європейська політика, а не німецька національна політика», – пояснив німецький експерт.
Щодо відносин зі США, то Мерц, за оцінкою Умланда, є «мабуть, найбільш проамериканським, найбільш проатлантичним канцлером у повоєнній історії Німеччини», якого в цьому контексті, на думку Умланда, можна порівняти з Конрадом Аденауером. Втім, тоді як Фрідріх Мерц добре знає Америку, є проатлантичним і проамериканським, сам американський уряд зараз є наразі настільки антизахідним, подекуди розгубленим і під час некомпетентним, що позиція Берліна тут може не дуже допомогти, вважає експерт.
Але, додав він, добрим для німецько-американських відносин є те, що канцлер – політик ХДС, адже ця консервативна партія традиційно ближча до республіканців, ніж соціал-демократи (до якої належить Шольц – ред). За будь-яких умов, завдяки Мерцу, значення Німеччини для Америки зросте, вважає співбесідник агентства.
Як повідомлялось, Фрідріх Мерц був обраний 6 травня канцлером ФРН у другому турі голосування. Він і його уряд почнуть роботу цього ж дня.
Фото: Die Zeit
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідав Ісландію, де, серед іншого, обговорив посилення гібридних атак РФ проти країн Європи, а також прискорення підписання Drone Deal з Рейк’явіком.
Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі X.
“Прямуючи на тиждень високого рівня ГА ООН, я радий здійснити свій перший двосторонній візит до Ісландії. Я провів плідні переговори зі своєю ісландською колегою Торгердур Катрін Гуннарсдоттір, розвиваючи результати нещодавніх візитів Президента Зеленського та Голови Верховної Ради Стефанчука”, – написав він.
За словами міністра, він поінформував колегу про ситуацію в Україні, безперервний терор з боку РФ, блокаду Чорного моря та наші зусилля з досягнення миру.
“Ми обговорили хід виконання домовленостей, досягнутих під час візиту Президента Зеленського та домовилися прискорити підготовку до підписання угоди щодо безпілотників (Drone Deal – ред.) між нашими країнами”, – йдеться у дописі.
Як зазначає Сибіга, Україна готова ділитися своїм унікальним досвідом захисту критичної інфраструктури з нашими найближчими друзями, до яких, безперечно, належить і Ісландія.
Вони також обговорили шляхи поглиблення практичної співпраці між Україною та Спільними експедиційними силами (JEF).
“Напередодні тижня засідань на високому рівні Генеральної Асамблеї ООН ми узгодили наші позиції щодо найактуальніших міжнародних питань. Ми приділили особливу увагу дестабілізуючим діям РФ в Європі та шляхам протидії їм”, – додав Сибіга.
Міністр подякував Гуннарсдоттір за готовність надавати енергетичну підтримку Україні напередодні зими.
“Енергетична стійкість залишається критично важливим питанням напередодні зими, і я вдячний Ісландії за готовність продовжувати надавати життєво необхідну підтримку”, – написав урядовець.
Як повідомляв Укрінформ, премʼєр-міністри України та Норвегії Сергій Корецький та Йонас Гар Стере під час зустрічі у Києві обговорили посилення протиповітряної оборони, підготовку до зими та фінансову стійкість України.
Перший віцеспікер Сенату Чеської Республіки Їржі Драгош, який взяв участь у саміті Карпатської вісімки, вважає, що ця ініціатива дає змогу поглибити співпрацю між країнами-учасницями.
Про це Укрінформу повідомили у верхній палаті парламенту Чехії.
«Я розглядаю створення Карпатського форуму не лише як вираз чіткої підтримки нашим українським друзям, але й як можливість поглибити співпрацю між країнами-учасницями в галузі енергетичної безпеки, зміцнення інвестиційних можливостей та підтримки громадянського суспільства», – сказав Драгош.
У ході саміту чеський сенатор зустрівся з Прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким, Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, а також президентом Румунії Нікушором Даном, який прибуде до Чеської Республіки наприкінці вересня.
Метою створення Карпатської вісімки (С8) є поглиблення міжнародних зв’язків та посилення координації на європейському рівні, особливо у сферах безпеки, енергетики, логістики та транскордонного економічного співробітництва.
Новий формат має на меті зблизити Україну з її європейськими сусідами: Румунією, Сербією, Польщею, Словаччиною, Чехією, Австрією, Угорщиною, а також з Європейським Союзом загалом.
Як повідомляв Укрінформ, під час Карпатського економічного форуму представники країн C8 представили спільний інвестиційний портфель із 95 проєктів на суму близько 40 мільярдів євро.
Фото: Jiří Drahoš, Facebook
Україна, яка має унікальний досвід сучасної війни, може стати центральною точкою європейської оборони, зокрема у регіоні Північної та Східної Європи.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
За його словами, Україна тривалий час прагнула вступити до НАТО, сприймаючи Альянс як спільноту держав із потужнішими військовими, фінансовими та економічними можливостями. Однак війна змінила цю ситуацію, і тепер європейські країни можуть самі багато чого навчитися в України.
Ландсбергіс вважає, що Україна сьогодні найбільш підготовлена до війни XXI століття. Водночас, за його словами, європейські держави досі не повною мірою усвідомили, наскільки змінився характер сучасних бойових дій.
«Війна 2022-го і війна 2026 року — це вже дві різні війни», – зазначив політик.
Він припустив, що у разі російської агресії проти Балтійської країни, Польщі чи Фінляндії Європа може зіткнутися не з масштабним наступом танкових колон на столицю, як це було на початку повномасштабного вторгнення в Україну, а насамперед із масованим застосуванням безпілотників.
Дрони, за словами ексміністра, могли б використовуватися для атак на критичну інфраструктуру, зокрема для порушення електропостачання, роботи інтернету, систем опалення та водопостачання. Після цього агресор міг би висувати політичні вимоги.
«Україна має необхідні знання, досвід і спроможність протидіяти цьому», – наголосив Ландсбергіс.
Він зазначив, що придбання безпілотників або окремі тренування ще не означають готовності країни до повноцінної дронової війни. За його словами, Україна вже має доктринальне розуміння того, як планувати такі операції, розміщувати відповідні засоби та застосовувати їх у бойових умовах.
«Україна має доктринальне розуміння дронової війни. В Європі його немає», – сказав політик.
Саме тому, на його думку, Україна може відігравати центральну роль у формуванні регіональної системи безпеки. Одним із можливих форматів він назвав безпековий альянс за участю України, країн Балтії, Польщі та держав Північної Європи.
Ландсбергіс вважає створення такого формату цілком реалістичним. За його словами, залежно від моделі до нього могли б долучитися також Велика Британія, Німеччина та Румунія.
Він навів як приклад Об’єднані експедиційні сили (JEF), які очолює Велика Британія. Цей формат дає змогу державам швидше реагувати на кризові ситуації в північній частині НАТО, не створюючи паралельної структури, яка замінювала б Альянс.
На думку Ландсбергіса, подібний підхід можна було б застосувати і до співпраці з Україною, створивши структуру, яка готувалася б до сучасної війни та спиралася на український досвід застосування безпілотників.
«Тепер уявіть собі очолювану Україною структуру, де країни домовилися б разом готуватися до ведення дронової війни XXI століття», – зазначив він.
Такий формат, за його словами, міг би стати паралельним до НАТО напрямом співпраці та водночас глибше інтегрувати Україну в регіональну систему безпеки.
Водночас Ландсбергіс наголосив, що така співпраця не має бути односторонньою. Європейські держави могли б допомагати Україні розширювати промислові потужності, постачати необхідне обладнання та використовувати власні навчальні полігони.
«У нас є галузі промисловості, які можна розширити, щоб постачати Україні те, що їй потрібно. У нас є навчальні полігони і багато іншого, чим наші країни могли б віддячити за допомогу, яку надає Україна», – сказав політик.
На його думку, це змінює саму логіку європейської безпеки: Україна може не лише чекати на рішення інших держав, а й сама очолити формування нового регіонального оборонного формату.
«Замість того щоб чекати, Україна може стати лідером у цьому. І я цілком певен, що багато країн будуть готові піти за нею», – заявив Ландсбергіс.
Як повідомлялося, старший науковий співробітник Центру східних досліджень Кшиштоф Нечипор вважає, що НАТО і ЄС залишаються незамінними для забезпечення безпеки України й регіону, а дискусії про нові формати, зокрема JEF, не повинні відволікати від наявних можливостей цих структур, необхідних для протидії Росії.
-
Усі новини6 днів agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаївське СІЗО атакував шахед | Інтент
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Політика1 тиждень agoКарні проводить зустріч із Зеленським
-
Події1 тиждень agoВийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози
-
Суспільство1 тиждень agoЧоловік отримав опіки під час пожежі у комплексі відпочинку в Одесі
-
Події7 днів agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Війна1 тиждень agoССО показали роботу на Донецькому напрямку