Connect with us

Війна

В ISW проаналізували, для чого Кремль звинувачує Україну в ударах по енергетиці

Published

on



Російські офіційні особи продовжують використовувати нечіткі умови нинішнього перемир’я щодо ударів по енергетичній інфраструктурі та переговори про припинення вогню, намагаючись представити Україну, не Росію як таку, що не бажає брати участь у конструктивному діалозі.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики нагадали заяви речника Путіна Дмитра Пєскова, який заявив 13 квітня, що Україна «або не може, або не хоче» дотримуватися умов мораторію на енергетичні удари. Представник МЗС РФ Олексій Поліщук також бездоказово заявив, що українські сили порушили мораторій на удари по енергетиці понад 60 разів.

«Російські посадовці, схоже, використовують нечіткі умови перемир’я та відсутність незалежних механізмів моніторингу для того, щоб наповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про нібито порушення режиму припинення вогню з боку України», – йдеться у звіті.

В ISW також зазначили, що будь-яке майбутнє загальне припинення вогню або мирна угода повинна включати надійні механізми моніторингу, враховуючи постійні зусилля Кремля, спрямовані на представлення України як такої, що порушує режим припинення вогню.

В Інституті зазначають, що залишається незрозумілим, які механізми Захід міг би використати для забезпечення та моніторингу майбутнього загального припинення вогню, і чи погодиться Кремль на будь-які такі механізми.

«Російські офіційні особи можуть спробувати заповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про порушення режиму припинення вогню з боку України і в майбутньому, якщо загальне припинення вогню не включатиме надійних незалежних механізмів моніторингу. У разі майбутнього загального припинення вогню російські війська можуть здійснити атаки під чужими прапорами вздовж лінії фронту, щоб звинуватити Україну в порушенні режиму припинення вогню і виправдати відновлення конфлікту», – вважають аналітики.

Читайте також: Росія поширює фейк про військові вантажі у ТЕЦ Харкова, щоб відновити удари по енергетиці – ЦПД

Як повідомляв Укрінформ, 18 березня, президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським лідером Путіним. У Білому домі заявили, що у Москві погодилися на обмежене припинення вогню по об’єктах енергетики та інфраструктури в Україні.

За аналізом видання The Telegraph, кількість ударів російських безпілотників по Україні зросла більш ніж на 50% з моменту початку мирних переговорів під проводом США в середині лютого.

Фото: flickr 



Джерело

Війна

у ГУР підтвердили удар по комплексу «Новатек-Усть-Луга»

Published

on


У Головному управлінні розвідки Міноборони підтвердили враження комплексу “Новатек-Усть-Луга” поблизу Петербурга.

Про це повідомляє пресслужба воєнної розвідки у Телеграмі, передає Укрінформ.

«1 вересня 2026 року оператори Департаменту активних дій та Департаменту безпілотних систем ГУР МО України в межах спільної з Силами оборони України deepstrike-операції вгатили комплекс “Новатек-Усть-Луга” в Ленінградській області на Росії», – йдеться у повідомленні.

В результаті операції, як зазначається, було вражено ключові елементи установки для переробки нафти та технологічне обладнання, і на заводі спалахнула масштабна пожежа.

Читайте також: Два логістичні центри Ozon у Ростовській області призупинили роботу після атаки дронів

Як повідомляв Укрінформ, раніше Телеграм-канал Astra повідомив, що у ніч проти вівторка, 1 вересня, безпілотники атакували порт Усть-Луга в Ленінградській області Росії, унаслідок чого в портовій зоні виникла пожежа.



Джерело

Continue Reading

Війна

Генштаб: За літо армія РФ втратила понад 124 тисячі військових

Published

on


За три місяці літа російські окупаційні війська втратили на фронті 124 170 осіб. З них – понад 42 тисячі за серпень.

Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє пресслужба Генштабу ЗСУ.

«Всього за три місяці літа противник втратив 124 170 осіб. За червень – 39 290 осіб, за липень – 42 860 осіб, за серпень – 42 020 осіб. Таким чином, за три літні місяці 2026 року Сили оборони України уразили на 25,8% більше живої сили противника, ніж за аналогічний період весни», – повідомили в Генштабі.

Читайте також: Хмара – про далекобійні удари України: У ворога немає «далекого тилу», Росія має звикати

Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2026 року, становлять близько 1 489 640 осіб, зокрема 1 440 осіб – за минулу добу.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони уразили місця запуску дронів, вузол зв’язку і командно-спостережний пункт росіян

Published

on



Підрозділи Сил оборони України 31 серпня та в ніч на 1 вересня завдали ураження по місцях запуску безпілотників, вузлу зв’язку, командно-спостережному пункту і складах росіян у Белгородській області та на тимчасово захоплених територіях України.

Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.

У тимчасово окупованому Донецьку і Гвардійському (тимчасово окупований Крим) уражені місця зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА.

У Мирному (Крим) уражений вузол зв’язку армії РФ.

Крім того, у Пологах Запорізької області Сили оборони уразили командно-спостережний пункт російських загарбників.

У Верхньокам’янці Луганської області уражений район зосередження військової техніки росіян.

У Борисівці Бєлгородської області РФ уражений склад паливно-мастильних матеріалів російської армії.

Ступінь завданих збитків уточнюється.

За результатами аналізу додаткових даних підтверджено ураження 30 серпня пускової установки та місця зберігання БПЛА в районі Цимбулової Орловської області РФ.

Читайте також: Російська армія за добу втратила на війні проти України ще 1440 військових

Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони уразили РЛС, командно-штабну машину комплексу С-400 та склади росіян.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.