Війна
В ISW проаналізували, для чого Кремль звинувачує Україну в ударах по енергетиці
Російські офіційні особи продовжують використовувати нечіткі умови нинішнього перемир’я щодо ударів по енергетичній інфраструктурі та переговори про припинення вогню, намагаючись представити Україну, не Росію як таку, що не бажає брати участь у конструктивному діалозі.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали заяви речника Путіна Дмитра Пєскова, який заявив 13 квітня, що Україна «або не може, або не хоче» дотримуватися умов мораторію на енергетичні удари. Представник МЗС РФ Олексій Поліщук також бездоказово заявив, що українські сили порушили мораторій на удари по енергетиці понад 60 разів.
«Російські посадовці, схоже, використовують нечіткі умови перемир’я та відсутність незалежних механізмів моніторингу для того, щоб наповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про нібито порушення режиму припинення вогню з боку України», – йдеться у звіті.
В ISW також зазначили, що будь-яке майбутнє загальне припинення вогню або мирна угода повинна включати надійні механізми моніторингу, враховуючи постійні зусилля Кремля, спрямовані на представлення України як такої, що порушує режим припинення вогню.
В Інституті зазначають, що залишається незрозумілим, які механізми Захід міг би використати для забезпечення та моніторингу майбутнього загального припинення вогню, і чи погодиться Кремль на будь-які такі механізми.
«Російські офіційні особи можуть спробувати заповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про порушення режиму припинення вогню з боку України і в майбутньому, якщо загальне припинення вогню не включатиме надійних незалежних механізмів моніторингу. У разі майбутнього загального припинення вогню російські війська можуть здійснити атаки під чужими прапорами вздовж лінії фронту, щоб звинуватити Україну в порушенні режиму припинення вогню і виправдати відновлення конфлікту», – вважають аналітики.
Як повідомляв Укрінформ, 18 березня, президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським лідером Путіним. У Білому домі заявили, що у Москві погодилися на обмежене припинення вогню по об’єктах енергетики та інфраструктури в Україні.
За аналізом видання The Telegraph, кількість ударів російських безпілотників по Україні зросла більш ніж на 50% з моменту початку мирних переговорів під проводом США в середині лютого.
Фото: flickr
«Кожен «Іскандер», який летить на українське місто, має свою біографію і починається вона не на пусковій установці, а у цеху заводу, де виготовляють паливо, яке піднімає ракету у небо. Одне із таких підприємств, АТ «Завод імені Морозова», знаходиться неподалік Санкт-Петербурга», – ідеться у повідомленні.
Це підприємство, як зауважують у Генштабі, виробляє вибухові речовини. Воно ж розробило тверде паливо для двигунів ракетних комплексів «Тополь-М», виготовляє та постачає твердопаливні заряди до двигунів 9Х820 для балістичних ракет 9М723 «Іскандер-М».
«Завод імені Морозова» входить до структури державної корпорації «Ростех» та є однією з важливих ланок у ланцюжку виробництва балістики для армії РФ.
«У ніч на 9 листопада в цю біографію втрутилися Сили оборони України. Підрозділи уразили підприємство і пошкодили одразу три виробничі цехи. Масштаби збитків уточнюються. Що це означає для України? Кожен такий удар ускладнює ворогу випуск ракет для «Іскандерів», якими він б’є по наших містах. Ланцюжок рветься на самому початку, задовго до пускової установки», – зазначають у Генштабі.
Наголошується, що Україна діє в межах права на самооборону, яке гарантує стаття 51 Статуту ООН.
Як повідомляв Укрінформ, мережею ширилася інформація, що в ніч на 9 листопада в Ленінградській області РФ після атаки безпілотників виникла пожежа на Кіришському нафтопереробному заводі (КІНЕФ).
Фото ілюстративне
Військово-морські сили Збройних сил України переорієнтували досвід застосування ракетного комплексу «Нептун» на ураження наземних об’єктів російського військово-промислового комплексу.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук повідомив у телеефірі.
«Насправді це було мудрим рішенням переорієнтувати наш досвід на знищення інших типів цілей, тому що кораблі в море не виходять, а працювати треба. Тим більше є потреба: об’єкти російського ВПК розкидані по великій території, і це велика кількість об’єктів», – зазначив він.
За словами Плетенчука, український оборонно-промисловий комплекс має досвід виготовлення таких засобів ураження, а ВМС – їх застосування.
«Ця синергія призвела до того, що спочатку ми вражали наземні об’єкти в Криму в тестовому режимі. Але успішно. Після цього географія стала трошки ширшою», – пояснив речник.
Він наголосив, що українські військові уражають цілі далеко за межами акваторії, зокрема в тилу Росії, що свідчить про спроможності української зброї та перспективи її подальшого розвитку.
Плетенчук підкреслив, що ураження російських аеродромів не означає повного позбавлення противника можливості застосовувати авіацію, адже літаки можуть працювати з інших локацій. Це, за його оцінкою, ускладнює їхню роботу та потребує більших ресурсів.
Як повідомляв Укрінформ, українські ракетні війська “Нептунами” уразили “Протон-Електротекс” в Орлі.
Сили оборони України за минулу добу уразили одразу чотири пункти управління безпілотниками противника – на ТОТ Запорізької, Херсонської, Донецької областей, а також на території РФ.
Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомляє пресслужба Генштабу ЗСУ.
«Минула доба видалася невдалою для російських операторів БПЛА. Підрозділи Сил оборони України уразили одразу чотири пункти управління безпілотниками противника – на загарбаних землях Запоріжжя, Херсонщини, Донеччини та на території самої Росії. Найцінніша ціль – у Бердянську. Там уражено пункт тимчасової дислокації та пункт управління БПЛА підрозділу зі складу «Рубікону» – одного з найбільш боєздатних російських дронових центрів, який також тероризує цивільне населення в прифронтових населених пунктах», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, втрати ворога ще уточнюються, але ефект вже відчутний: кожен виведений з ладу пункт управління – це менше російських дронів над українськими позиціями та дорогами.
За інформацією Генштабу, без «пультів» залишилися й окупанти неподалік Олешків на Херсонщині та на Донеччині, в районі Білицького. Там Сили оборони теж уразили пункти управління безпілотниками армії РФ.
Крім того, на Брянщині, в районі Александровського, удару зазнав пункт управління БПЛА вже на території РФ.
Як повідомляв Укрінформ, за перший тиждень листопада російська армія втратила 16 130 військових – це найбільший тижневий показник від початку повномасштабного вторгнення.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка придбала земельну ділянку з кладовищем XVIII століття у США