Війна
В ISW проаналізували, для чого Кремль звинувачує Україну в ударах по енергетиці
Російські офіційні особи продовжують використовувати нечіткі умови нинішнього перемир’я щодо ударів по енергетичній інфраструктурі та переговори про припинення вогню, намагаючись представити Україну, не Росію як таку, що не бажає брати участь у конструктивному діалозі.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали заяви речника Путіна Дмитра Пєскова, який заявив 13 квітня, що Україна «або не може, або не хоче» дотримуватися умов мораторію на енергетичні удари. Представник МЗС РФ Олексій Поліщук також бездоказово заявив, що українські сили порушили мораторій на удари по енергетиці понад 60 разів.
«Російські посадовці, схоже, використовують нечіткі умови перемир’я та відсутність незалежних механізмів моніторингу для того, щоб наповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про нібито порушення режиму припинення вогню з боку України», – йдеться у звіті.
В ISW також зазначили, що будь-яке майбутнє загальне припинення вогню або мирна угода повинна включати надійні механізми моніторингу, враховуючи постійні зусилля Кремля, спрямовані на представлення України як такої, що порушує режим припинення вогню.
В Інституті зазначають, що залишається незрозумілим, які механізми Захід міг би використати для забезпечення та моніторингу майбутнього загального припинення вогню, і чи погодиться Кремль на будь-які такі механізми.
«Російські офіційні особи можуть спробувати заповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про порушення режиму припинення вогню з боку України і в майбутньому, якщо загальне припинення вогню не включатиме надійних незалежних механізмів моніторингу. У разі майбутнього загального припинення вогню російські війська можуть здійснити атаки під чужими прапорами вздовж лінії фронту, щоб звинуватити Україну в порушенні режиму припинення вогню і виправдати відновлення конфлікту», – вважають аналітики.
Як повідомляв Укрінформ, 18 березня, президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським лідером Путіним. У Білому домі заявили, що у Москві погодилися на обмежене припинення вогню по об’єктах енергетики та інфраструктури в Україні.
За аналізом видання The Telegraph, кількість ударів російських безпілотників по Україні зросла більш ніж на 50% з моменту початку мирних переговорів під проводом США в середині лютого.
Фото: flickr
Від початку повномасштабного вторгнення Росії жертвами російських касетних бомб стали понад 1200 цивільних українців.
Про це йдеться в щорічному звіті Коаліції проти касетних боєприпасів (Cluster Munition Coalition, CMC), передає Укрінформ із посиланням на RFІ.
За даними СМС, Росія «широко» використовувала ці заборонені снаряди з першого дня війни, в Україні кількість жертв від касетних боєприпасів за рік є найбільшою у світі.
У 2024 році у світі зареєстровано 314 жертв цих бомб, із них 193 — це українці.
Загалом від початку повномасштабної війни в Україні зареєстровано понад 1200 жертв касетних бомб, більшість припадає на 2022 рік. Проте ця цифра, без сумніву, значно занижена, оскільки лише минулого року Україна зазнала близько 40 атак касетними боєприпасами, кількість жертв яких не була вказана, зазначається у звіті.
Касетні боєприпаси запускають із літаків або артилерії. Вибухаючи в повітрі, снаряд розкидає менші бомби на великій площі. Вони становлять постійну загрозу, оскільки багато з них не вибухають при ударі і можуть здетонувати через роки.
Ні Росія, ні Україна не належать до 112 держав, які є учасницями Конвенції про касетні боєприпаси 2008 року, яка забороняє використання, передачу, виробництво та зберігання касетних бомб. До конвенції також не приєдналися М’янма та Сирія, де у 2024 році теж зафіксували атаки із застосуванням касетних боєприпасів.
Сполучені Штати, які також не є учасниками договору, у 2023 році передали касетні боєприпаси Україні.
Того ж року тодішній речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі зазначив, що Україна використовує касетні боєприпаси «ефективно» та «коректно», адже удари завдавалися по військових об’єктах глибоко на окупованих РФ українських територіях.
Як повідомляв Укрінформ, станом на червень 2025 року в Україні зафіксували майже 6000 випадків застосування Росією касетних боєприпасів.
Фото: Human Rights Watch
Оборонний кластер Brave1 провів фінальні випробування ударних дронів-камікадзе з дальністю ураження понад 40 км; незабаром вироби будуть використовуватися на полі бою.
Про це у Телеграмі повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає Укрінформ.
«Ударні дрони-камікадзе з дальністю 40+ км, здатні долати РЕБ, — це новий рівень ураження ворога далеко за лінією фронту. Brave1 провів фінальні випробування таких рішень. Завдяки сприянню Brave1 і зворотному зв’язку від військових виробники змогли розробити максимально ефективні технології, які вже зовсім скоро використають на лінії фронту», – йдеться у повідомленні.
Попереду — бойові випробування, після чого буде прискорено масове застосування ударних дронів-камікадзе на полі бою.
Федоров підкреслив, що ударні дрони стають дешевим і практичним рішенням для фронту — доступні у виробництві та легко масштабуються. Вони допомагають досягти точних ударів на відстанях 40, 50 і навіть більше кілометрів.
Як повідомлялося, внаслідок операції Головного управління розвідки Міністерства оборони України 12 вересня дронами-камікадзе був атакований НПЗ «Башнафта-Новойл» у столиці республіки Башкортостан місті Уфа.
Фото: Телеграм / Михайло Федоров
Російські війська минулої доби обстріляли 20 населених пунктів Чернігівської області. Під масованою атакою ворожих безпілотників опинилися Ніжин і Ніжинський район.
Про це повідомив у Телеграмі начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус, передає Укрінформ.
“Усього за минулу добу ворог 42 рази обстріляв Чернігівщину. 81 вибух. Під ударом – 20 населених пунктів. Під масованою атакою ворожих безпілотників – Ніжин і Ніжинський район”, – поінформував Чаус.
За його словами, пʼятеро людей внаслідок обстрілів перебувають у лікарнях, четверо з них – працівники ДСНС, які виїхали гасити пожежу після обстрілу одного з підприємств. Росіяни повторно вдарили по обʼєкту, внаслідок чого були травмовані 4 вогнеборців.
Також зазнав поранень 59-річний житель одного із сіл Ніжинського району. Його госпіталізували в Чернігівську обласну лікарню. Пошкоджений житловий будинок.
Начальник ОВА зазначив, що у Ніжинському районі під ударом ворога були обʼєкти критичної інфраструктури та бізнес. У Новгород-Сіверському районі через обстріли зайнялися господарчі будівлі.
У кількох районах внаслідок російських ударів зайнялася суха трава на площі майже 10 га. Пожежі ліквідували.
Як повідомляв Укрінформ, на Чернігівщині під час атаки по Ніжину ворог влучив у приватне підприємство на околиці міста.
Фото: ДСНС
-
Усі новини1 тиждень agoназвано 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство1 тиждень ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Суспільство1 тиждень agoВнаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Усі новини7 днів agoКрихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Події5 днів agoУ Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»