Війна
В ISW проаналізували, для чого Кремль звинувачує Україну в ударах по енергетиці
Російські офіційні особи продовжують використовувати нечіткі умови нинішнього перемир’я щодо ударів по енергетичній інфраструктурі та переговори про припинення вогню, намагаючись представити Україну, не Росію як таку, що не бажає брати участь у конструктивному діалозі.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали заяви речника Путіна Дмитра Пєскова, який заявив 13 квітня, що Україна «або не може, або не хоче» дотримуватися умов мораторію на енергетичні удари. Представник МЗС РФ Олексій Поліщук також бездоказово заявив, що українські сили порушили мораторій на удари по енергетиці понад 60 разів.
«Російські посадовці, схоже, використовують нечіткі умови перемир’я та відсутність незалежних механізмів моніторингу для того, щоб наповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про нібито порушення режиму припинення вогню з боку України», – йдеться у звіті.
В ISW також зазначили, що будь-яке майбутнє загальне припинення вогню або мирна угода повинна включати надійні механізми моніторингу, враховуючи постійні зусилля Кремля, спрямовані на представлення України як такої, що порушує режим припинення вогню.
В Інституті зазначають, що залишається незрозумілим, які механізми Захід міг би використати для забезпечення та моніторингу майбутнього загального припинення вогню, і чи погодиться Кремль на будь-які такі механізми.
«Російські офіційні особи можуть спробувати заповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про порушення режиму припинення вогню з боку України і в майбутньому, якщо загальне припинення вогню не включатиме надійних незалежних механізмів моніторингу. У разі майбутнього загального припинення вогню російські війська можуть здійснити атаки під чужими прапорами вздовж лінії фронту, щоб звинуватити Україну в порушенні режиму припинення вогню і виправдати відновлення конфлікту», – вважають аналітики.
Як повідомляв Укрінформ, 18 березня, президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським лідером Путіним. У Білому домі заявили, що у Москві погодилися на обмежене припинення вогню по об’єктах енергетики та інфраструктури в Україні.
За аналізом видання The Telegraph, кількість ударів російських безпілотників по Україні зросла більш ніж на 50% з моменту початку мирних переговорів під проводом США в середині лютого.
Фото: flickr
Бійці 37-ї окремої бригади морської піхоти Військово-морських сил Збройних сил України відбили спробу масованого штурму російських загарбників на Олександрівському напрямку.
Як передає Укрінформ, про це бригада повідомила у Фейсбуці та оприлюднила відповідне відео.
“Вранці 28 березня 2026 року противник здійснив спробу масштабного наступу в операційній смузі 37 окремої бригади морської піхоти. Це була найпотужніша атака на даному відтинку фронту з початку поточного року. Для штурму противник залучив важку броньовану техніку та велику кількість особового складу”, – зазначили військові.
Як поінформували у 37-й окремій бригаді морської піхоти, “завдяки злагодженим діям наших підрозділів станом на 14:00 ситуацію повністю стабілізовано, спроби штурмових дій противника зупинено”.
Військові зазначили, що лише за першу половину поточної доби втрати особового складу й техніки російських загарбників перевищили сумарні показники попередніх трьох діб ведення бойових дій в операційній смузі бригади.
У ході бою 27 загарбників знищені, ще один поранений.
Крім того, знищені та уражені один російський танк, два квадроцикли і два мотоцикли.
Як повідомляв Укрінформ, російська армія від початку доби 143 рази атакувала позиції українських оборонців. Найбільше ворог тисне на Покровському напрямку, підвищену активність проявляє на Гуляйпільському, Костянтинівському й Олександрівському.
Фото: Генштаб ЗСУ, ілюстративне
Війна
Сили безпілотних систем показали, як уразили ворожих операторів дронів під час запуску «Гербер»
Оператори 1-го окремого центру безпілотних систем Збройних сил України 28 березня завдали ураження по російському екіпажу безпілотників під час запуску дронів типу “Гербера”.
Як передає Укрінформ, про це 1-й окремий центр БПС СБС повідомив у Фейсбуці та оприлюднив відповідне відео.
“1 Окремий центр СБС (14 полк) береже ваш сон. Особливо той, де горить Росія – такі сни не можна переривати”, – йдеться у дописі.
“Ми знаємо, як важко було цього тижня. Ворог серед білого дня знову б’є по мирних людях і містах – руйнує українські мрії, вбиває наших людей”, – зазначили військові і додали, що “за кожен такий удар буде у стократ сильніша відповідь”.
“Відплата не змусила себе чекати. Ми зупинили ворога ще до того, як у небо піднялись “Шахеди”. Тепер менше дронів полетять у наші міста, де не будуть лунати сигнали повітряних тривог“, – підкреслили в 1-му окремому центрі БПС.
Як повідомляв Укрінформ, бійці полку “Рейд” Сил безпілотних систем Збройних сил України уразили низку складових системи зв’язку, яку російська армія почала використовувати після втрати можливості повноцінно користуватися терміналами Starlink.
Фото ілюстративне
Як і багато співвітчизників, добровільно змінив мирне життя на боротьбу за Україну
Андрій народився 2 квітня 1989 року у Тернополі, зростав у родині двох знаних у місті лікарів. Він навчався у Чортківській гімназії «Рідна школа», згодом – у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника та Вищій суспільно-природничій школі імені Вінцента Поля в Любліні.
Фото: Фейсбук-сторінка Чортківський ліцей N1 імені Маркіяна Шашкевича
«У спогадах педагогів Андрій назавжди залишиться усміхненим, спокійним, урівноваженим, розумним та допитливим учнем; в спогадах однокласників – надійним та вірним товаришем. Так складно і боляче писати про учнів «був»… Але в наших серцях Андрій завжди буде живим Героєм», – йдеться у дописі Чортківського ліцею №1 ім. Маркіяна Шашкевича.
Життя хлопця могло бути пов’язане з професійною реалізацією у цивільній сфері, однак війна змінила все. У вересні 2024 року Андрій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив зовнішнім пілотом (оператором) БПЛА взводу БПаК мотопіхотного батальйону у званні молодшого сержанта.
Разом із побратимами брав участь у бойових діях на різних напрямках фронту – у Харківській, Дніпропетровській, Херсонській та Запорізькій областях. Чітко виконував бойові завдання та залишався вірним присязі до останнього.
У ніч на 11 березня 2026 року Андрій Степаненко загинув поблизу населеного пункту Юрківка Запорізької області внаслідок влучання ворожого FPV-дрона.
Фото: Чортківська міська рада
«Андрію Степаненку було лише 36 років. Молодий, освічений, відповідальний і добрий. Таким людям тільки жити, творити власну долю, розбудовувати Україну. Але страшна війна забирає найкращих», – написала у Фейсбуці Зіна Кушнірук.
«Лишень минулого тижня Андрій отримував відзнаку «За честь і відвагу» з рук міського голови Володимира Шматька, коли волонтерська команда БФ «Покрова Чортків» відвідувала наших захисників на фронті…», – згадують у Чортківській міській раді.
Із захисником попрощалися 16-17 березня у Чорткові.
Вічна слава і шана Герою!
За матеріалами Чортків.City, Чортківська міська рада
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Суспільство5 днів agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoКомпактний Honor Magic 9 отримає потрійну 200-Мп камеру і батарею 8000 мАг: що відомо про смартфон
-
Суспільство1 тиждень agoДеякі села відрізані від решти території через сильне підтоплення на Одещині
-
Відбудова1 тиждень agoЩе 13 проєктів у межах Програми відновлення України III отримають фінансування
-
Події1 тиждень agoНа міжнародному анімаційному форумі у Франції презентували український мультфільм «Наша Файта»
-
Війна1 тиждень agoАеродром Раменське — біля Москви РФ розширює секретну авіабазу
-
Усі новини1 тиждень agoНРК Mamont – для ЗСУ створили тяжкий наземний дрон – фото
-
Політика1 тиждень agoЯкщо буде чітка дата вступу України до ЄС, Росія не зможе заблокувати це рішення