Війна
В ISW проаналізували, для чого Кремль звинувачує Україну в ударах по енергетиці
Російські офіційні особи продовжують використовувати нечіткі умови нинішнього перемир’я щодо ударів по енергетичній інфраструктурі та переговори про припинення вогню, намагаючись представити Україну, не Росію як таку, що не бажає брати участь у конструктивному діалозі.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали заяви речника Путіна Дмитра Пєскова, який заявив 13 квітня, що Україна «або не може, або не хоче» дотримуватися умов мораторію на енергетичні удари. Представник МЗС РФ Олексій Поліщук також бездоказово заявив, що українські сили порушили мораторій на удари по енергетиці понад 60 разів.
«Російські посадовці, схоже, використовують нечіткі умови перемир’я та відсутність незалежних механізмів моніторингу для того, щоб наповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про нібито порушення режиму припинення вогню з боку України», – йдеться у звіті.
В ISW також зазначили, що будь-яке майбутнє загальне припинення вогню або мирна угода повинна включати надійні механізми моніторингу, враховуючи постійні зусилля Кремля, спрямовані на представлення України як такої, що порушує режим припинення вогню.
В Інституті зазначають, що залишається незрозумілим, які механізми Захід міг би використати для забезпечення та моніторингу майбутнього загального припинення вогню, і чи погодиться Кремль на будь-які такі механізми.
«Російські офіційні особи можуть спробувати заповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про порушення режиму припинення вогню з боку України і в майбутньому, якщо загальне припинення вогню не включатиме надійних незалежних механізмів моніторингу. У разі майбутнього загального припинення вогню російські війська можуть здійснити атаки під чужими прапорами вздовж лінії фронту, щоб звинуватити Україну в порушенні режиму припинення вогню і виправдати відновлення конфлікту», – вважають аналітики.
Як повідомляв Укрінформ, 18 березня, президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським лідером Путіним. У Білому домі заявили, що у Москві погодилися на обмежене припинення вогню по об’єктах енергетики та інфраструктури в Україні.
За аналізом видання The Telegraph, кількість ударів російських безпілотників по Україні зросла більш ніж на 50% з моменту початку мирних переговорів під проводом США в середині лютого.
Фото: flickr
Росія разом із Білоруссю використовує спільні ядерні навчання не лише як військову демонстрацію, а й як інструмент тиску на країни Європейського Союзу. За оцінками українських експертів, головна мета таких дій — налякати Захід і вплинути на політичні настрої всередині європейських країн.
Як розповів керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко у коментарі виданню “РБК-Україна”, Росія використовує ядерну тему як спосіб тиску і залякування. Водночас вона намагається подати свої дії як захисні, хоча фактично створює образ “жертви”.
“РФ перекручує реальність так, що ніби це вимушена дія захисту. Вони пробують перетворити себе з агресора на жертву, і так у всьому”, — пояснив він.
За його словами, участь Білорусі в цих навчаннях свідчить про її сильну залежність від Росії. Попри заяви про самостійність, білоруська армія та її керівництво значною мірою орієнтуються на Москву. Також Коваленко додав, що багато білоруських військових мають освіту в російських військових закладах і підтримують тісні зв’язки з російським командуванням. Так, до прикладу міністр оборони РБ Віктор Хренін є “повністю російською людиною”, а секретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович є другом начальника генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова і помічника глави Кремля Миколи Патрушева.
Та все ж, Коваленко припустив, що ці навчання можуть бути частиною ширшого тиску на ЄС, оснвона мета якого:
- створити страх;
- вплинути на громадську думку та підтримку влади в європейських країнах;
- а також посилити проросійські політичні сили.
Водночас в Україні, за його словами, такі інформаційні кампанії мають обмежений ефект, оскільки суспільство вже адаптоване до подібних загроз.
Нагадаємо, що у Росії з 19 по 21 травня проходять масштабні навчання із застосування ядерних сил. До них залучили понад 64 тисячі військових, стратегічні ракетні війська, флот, дальню авіацію, а також сотні одиниць техніки, кораблів і літаків. У Міністерстві оборони РФ заявили, що мета маневрів — перевірка готовності військового управління та підрозділів до реагування на умовну “загрозу агресії”, а також відпрацювання взаємодії між різними компонентами ядерних сил. Окремо під час навчань передбачено практичні пуски балістичних і крилатих ракет, а також відпрацювання спільного застосування ядерної зброї, розміщеної на території Білорусі.
До цього Міністерство оборони Білорусі оголосило про початок тренувань військових частин бойового застосування ядерної зброї та ядерного забезпечення.
Ба більше, в Білорусі раніше запровадили обмеження на відвідування лісів у прикордонних районах на тлі військової активності та навчань.
Війна
Сили оборони уразили командний пункт росіян у Курській області та понтонні переправи на ТОТ Донеччини
Сили оборони України 18 травня уразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Тьоткіного Курської області РФ та ще низку ворожих об’єктів на території Херсонської, Сумської, Дніпропетровської та Донецької областей.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Оновлюється…
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика6 днів agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Події1 тиждень agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Усі новини6 днів agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Події1 тиждень agoXIV книжковий фестиваль VinBookFest пройде 16-17 травня
-
Одеса6 днів ago
Небезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)