Війна
В ISW проаналізували, для чого Кремль звинувачує Україну в ударах по енергетиці
Російські офіційні особи продовжують використовувати нечіткі умови нинішнього перемир’я щодо ударів по енергетичній інфраструктурі та переговори про припинення вогню, намагаючись представити Україну, не Росію як таку, що не бажає брати участь у конструктивному діалозі.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали заяви речника Путіна Дмитра Пєскова, який заявив 13 квітня, що Україна «або не може, або не хоче» дотримуватися умов мораторію на енергетичні удари. Представник МЗС РФ Олексій Поліщук також бездоказово заявив, що українські сили порушили мораторій на удари по енергетиці понад 60 разів.
«Російські посадовці, схоже, використовують нечіткі умови перемир’я та відсутність незалежних механізмів моніторингу для того, щоб наповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про нібито порушення режиму припинення вогню з боку України», – йдеться у звіті.
В ISW також зазначили, що будь-яке майбутнє загальне припинення вогню або мирна угода повинна включати надійні механізми моніторингу, враховуючи постійні зусилля Кремля, спрямовані на представлення України як такої, що порушує режим припинення вогню.
В Інституті зазначають, що залишається незрозумілим, які механізми Захід міг би використати для забезпечення та моніторингу майбутнього загального припинення вогню, і чи погодиться Кремль на будь-які такі механізми.
«Російські офіційні особи можуть спробувати заповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про порушення режиму припинення вогню з боку України і в майбутньому, якщо загальне припинення вогню не включатиме надійних незалежних механізмів моніторингу. У разі майбутнього загального припинення вогню російські війська можуть здійснити атаки під чужими прапорами вздовж лінії фронту, щоб звинуватити Україну в порушенні режиму припинення вогню і виправдати відновлення конфлікту», – вважають аналітики.
Як повідомляв Укрінформ, 18 березня, президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським лідером Путіним. У Білому домі заявили, що у Москві погодилися на обмежене припинення вогню по об’єктах енергетики та інфраструктури в Україні.
За аналізом видання The Telegraph, кількість ударів російських безпілотників по Україні зросла більш ніж на 50% з моменту початку мирних переговорів під проводом США в середині лютого.
Фото: flickr
Війна
Сили оборони уразили місця запуску дронів, вузол зв’язку і командно-спостережний пункт росіян
Підрозділи Сил оборони України 31 серпня та в ніч на 1 вересня завдали ураження по місцях запуску безпілотників, вузлу зв’язку, командно-спостережному пункту і складах росіян у Белгородській області та на тимчасово захоплених територіях України.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.
У тимчасово окупованому Донецьку і Гвардійському (тимчасово окупований Крим) уражені місця зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА.
У Мирному (Крим) уражений вузол зв’язку армії РФ.
Крім того, у Пологах Запорізької області Сили оборони уразили командно-спостережний пункт російських загарбників.
У Верхньокам’янці Луганської області уражений район зосередження військової техніки росіян.
У Борисівці Бєлгородської області РФ уражений склад паливно-мастильних матеріалів російської армії.
Ступінь завданих збитків уточнюється.
За результатами аналізу додаткових даних підтверджено ураження 30 серпня пускової установки та місця зберігання БПЛА в районі Цимбулової Орловської області РФ.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони уразили РЛС, командно-штабну машину комплексу С-400 та склади росіян.
Війна
Сили оборони влучили у бункерні містечка окупантів на ТОТ Херсонщини
Сили оборони влучили у бункерні містечка окупантів у Новій Каховці на ТОТ Херсонщини.
Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці журналіст Олег Батурін.
«Вчора було гучно і в Новій Каховці. Наші успішно влучають по підземних норах (бункерних містечках) болотних мальчіков в трусіках», – написав журналіст.
За його словами, напередодні це було поруч із лісом на «Соколі» за Новою Каховкою. Батурін наголосив, що палало добряче, детонувало довго.
Він пояснив, що місцеві називали ці підземні бункери окупантів «піонєрлагєрь».
Також журналіст повідомив, що у селищі Любимівка Каховського району сталися прильоти по будівлях, зайнятих російськими окупантами та колаборантами.
«У селищі Любимівка Каховського району на ТОТ Херсонщині було пекло – у російських окупантів і їхніх посіпак», – ідеться у повідомленні.
Як наголошується, горіло все, що було зайнято представниками окупаційної влади і російськими військовими.
«Було вчора і вночі гаряче як ніколи», – підсумували співрозмовники журналіста.
Зокрема, як зазначається, кілька прильотів зафіксували по будинку колаборанта Сергія Циганова.
Як повідомляв Укрінформ, ЗСУ восени 2022 року визволили правобережну частину Херсонської області, включно з Херсоном. Частина області, розташована на лівому березі Дніпра, тимчасово захоплена російськими військами. Водночас українські підрозділи утримують там свої позиції.
Війна
В Україні у липні зменшилася середня зарплата
У липні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні становила 32 243 грн, що на 1,6% менше показника червня.
Про це у Фейсбуці повідомила Державна служба статистики, передає Укрінформ.
Згідно з оприлюдненими даними, у липні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні склала 32 243 грн проти 32 783 грн у червні (-1,6%).
За інформацією Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві (49 463 грн), у Луганській (35 367 грн) та Київській (33 268 грн) областях. Найнижчий рівень оплати – у працівників Чернівецької (23 354 грн) та Кіровоградської (23 532 грн) областей.
За видами економічної діяльності найвищу середню заробітну плату традиційно отримували фахівці у сфері інформації та телекомунікацій – 78 716 грн (+1%). Найнижчою оплата праці є у освіти – 20 237 грн.
Станом на 1 серпня заборгованість із виплати заробітної плати станом складає 3,8 млрд грн.
Як повідомлялося, середня заробітна плата штатних працівників в Україні у червні 2026 року становила 32 783 гривень, що на 5,9% більше показника травня.
Фото: pixabay
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін спрямував ще понад ₴5,1 мільярда на виплату компенсацій за знищене росіянами житло
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400
-
Політика1 тиждень agoПрезидент Литви виголосив у Києві промову українською
-
Події1 тиждень agoУ Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
