Війна
В ISW проаналізували, для чого Кремль звинувачує Україну в ударах по енергетиці
Російські офіційні особи продовжують використовувати нечіткі умови нинішнього перемир’я щодо ударів по енергетичній інфраструктурі та переговори про припинення вогню, намагаючись представити Україну, не Росію як таку, що не бажає брати участь у конструктивному діалозі.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали заяви речника Путіна Дмитра Пєскова, який заявив 13 квітня, що Україна «або не може, або не хоче» дотримуватися умов мораторію на енергетичні удари. Представник МЗС РФ Олексій Поліщук також бездоказово заявив, що українські сили порушили мораторій на удари по енергетиці понад 60 разів.
«Російські посадовці, схоже, використовують нечіткі умови перемир’я та відсутність незалежних механізмів моніторингу для того, щоб наповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про нібито порушення режиму припинення вогню з боку України», – йдеться у звіті.
В ISW також зазначили, що будь-яке майбутнє загальне припинення вогню або мирна угода повинна включати надійні механізми моніторингу, враховуючи постійні зусилля Кремля, спрямовані на представлення України як такої, що порушує режим припинення вогню.
В Інституті зазначають, що залишається незрозумілим, які механізми Захід міг би використати для забезпечення та моніторингу майбутнього загального припинення вогню, і чи погодиться Кремль на будь-які такі механізми.
«Російські офіційні особи можуть спробувати заповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про порушення режиму припинення вогню з боку України і в майбутньому, якщо загальне припинення вогню не включатиме надійних незалежних механізмів моніторингу. У разі майбутнього загального припинення вогню російські війська можуть здійснити атаки під чужими прапорами вздовж лінії фронту, щоб звинуватити Україну в порушенні режиму припинення вогню і виправдати відновлення конфлікту», – вважають аналітики.
Як повідомляв Укрінформ, 18 березня, президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським лідером Путіним. У Білому домі заявили, що у Москві погодилися на обмежене припинення вогню по об’єктах енергетики та інфраструктури в Україні.
За аналізом видання The Telegraph, кількість ударів російських безпілотників по Україні зросла більш ніж на 50% з моменту початку мирних переговорів під проводом США в середині лютого.
Фото: flickr
Україна почала і задає напрямок змін у веденні бойових дій, військовій підготовці та розвитку оборонних технологій. Війну в Україні стала найважливішим для НАТО процесом військового “навчання” за останні 30 років.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав відомий у Туреччині експерт і стратег у галузі оборонних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки Альпер Озбілен.
“Україна почала і задає напрямок цих змін (ведення бойових дій, військової підготовки та розвитку оборонних технологій – ред.). Я розглядаю війну в Україні як найважливіший для НАТО процес військового “навчання” за останні 30 років”, – сказав Альпер Озбілен.
За його словами, вперше в умовах війни високої інтенсивності одночасно й у таких масштабах застосовуються традиційні види озброєнь, штучний інтелект, безпілотні системи, комерційні космічні технології, засоби радіоелектронної боротьби та розвідка з відкритих джерел (OSINT).
“Уже сьогодні багато країн НАТО переглядають програми підготовки військовослужбовців, підходи до планування запасів боєприпасів, розвиток спроможностей у сфері радіоелектронної боротьби, архітектуру протиповітряної оборони та доктрини застосування безпілотних систем, спираючись на практичний досвід, отриманий Україною на полі бою”, – зазначив Озбілен.
Серед найціннішого він називає швидкість навчання, оскільки більше жодна військова доктрина більше не зможе десятиліттями залишатися незмінною, а адаптація перестала бути разовим процесом і перетворилася на безперервне поле конкурентної боротьби.
Як повідомляв Укрінформ, експерт і стратег у галузі оборонних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки Альпер Озбілен сказав, що війна в Україні довела перевагу швидкості адаптація армії за її чисельність.
Війна Росії проти України показала, що вирішальне значення на сучасному полі бою мають не чисельність військ чи кількість озброєння, а здатність армії швидко адаптуватися до нових викликів і впроваджувати здобутий досвід.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав експерт і стратег у галузі оборонних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки Альпер Озбілен.
“Головний урок війни в Україні полягає в тому, що сьогодні перебіг війни визначає вже не чисельність армій, а швидкість їхньої адаптації до змін. Ця війна чітко продемонструвала: суперництво великих держав більше не можна оцінювати лише за кількістю військовослужбовців, танків чи літаків”, – зазначив Озбілен.
За словами експерта, перевагу на сучасному полі бою забезпечує здатність інтегрувати людський потенціал і традиційні види озброєнь із системами ухвалення рішень на основі штучного інтелекту, безпілотними платформами, засобами радіоелектронної боротьби та даними в режимі реального часу.
“Україна ще раз довела, що війна – це не статичний процес, а середовище безперервного навчання та трансформації. Здатність у найкоротші терміни перетворювати інформацію з поля бою на нові тактичні рішення й технологічні оновлення забезпечила їй не лише оперативну гнучкість, а й перевагу в ухваленні рішень”, – наголосив Озбілен.
Водночас він вважає, що війна не зменшила значення стандартизації, а навпаки – підтвердила, що стандарти залишаються незамінними для спільних операцій, логістики та взаємосумісності.
“Однак справжню конкурентну перевагу матимуть ті армії, які, зберігаючи ці стандарти, водночас розвиватимуть високу здатність до адаптації. Тому війна в Україні не змінила моїх поглядів, а підтвердила й поглибила їх реальним бойовим досвідом”, – додав Озбілен.
Турецький експерт також наголосив, що головний внесок України в сучасну військову думку полягає в доведенні того, що здатність до адаптації та інновацій є стратегічним ресурсом, не менш важливим, а подекуди й важливішим за вогневу міць.
“Можливо, саме цей урок у майбутньому найчастіше звучатиме у військових академіях: «Силу армії визначає не лише кількість її платформ, а й те, наскільки швидко вона вчиться, реагує на зміни та впроваджує цей досвід на полі бою»”, – підкреслив Озбілен.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони України від початку року кодифікувало та допустило до використання тисячу зразків озброєння і військової техніки. Більшість із них – новітні засоби, які відповідають вимогам сучасної війни високої інтенсивності.
Командувач ВМС ЗСУ віцеадмірал Олексій Неїжпапа привітав військових та цивільних моряків з нагоди Дня Військово-морських сил Збройних сил України та вручив їм державні нагороди і відомчі відзнаки.
Як передає Укрінформ, про це Неїжпапа повідомив у Фейсбуці.
Участь у заході взяли також начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер та начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак.
«Від перших днів масштабної збройної агресії ми даємо жорстку відсіч окупанту. Ми зробили те, чого ще не робив ніхто – відправили на дно ворожий флагманський крейсер. Сьогодні міць та професіоналізм українських ВМС визнані у всьому світі», – наголосив командувач.
За його словами, «це результат не лише нашої військової роботи, а й великої спільної праці. Тому свої нагороди також отримали й ті, хто пліч-о-пліч з нами боронить українське море та забезпечує безперебійну роботу портів. Серед нагороджених – фахівці Морської пошуково-рятувальної служби та Адміністрації морських портів України, а також побратими з Морської охорони Державної прикордонної служби та Служби безпеки України».
«Наша міць – у єдності. Разом переможемо! Слава Військово-морським силам! Слава Україні», – наголосив Неїжпапа.
Як повідомлялося, День Військово-морських сил Збройних сил України – це професійне свято, яке відзначається щорічно у першу неділю липня. Згідно з указом Президента України, свято встановлене для вшанування вагомого внеску українських військових моряків.
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Спорт1 тиждень agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoТоп 3 смартфонів за середньою ціною та з найкращим акумулятором: Poco, Realme, Motorola (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoкоролі Великої Британії більше не мешкатимуть у Букінгемському палаці
-
Події1 тиждень agoВінницький краєзнавчий музей отримав скарб XIV-XV століть
-
Події1 тиждень agoФільм «Killhouse» уже доступний на платформі Netflix
-
Усі новини6 днів agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки