Війна
В ISW проаналізували, для чого Кремль звинувачує Україну в ударах по енергетиці
Російські офіційні особи продовжують використовувати нечіткі умови нинішнього перемир’я щодо ударів по енергетичній інфраструктурі та переговори про припинення вогню, намагаючись представити Україну, не Росію як таку, що не бажає брати участь у конструктивному діалозі.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали заяви речника Путіна Дмитра Пєскова, який заявив 13 квітня, що Україна «або не може, або не хоче» дотримуватися умов мораторію на енергетичні удари. Представник МЗС РФ Олексій Поліщук також бездоказово заявив, що українські сили порушили мораторій на удари по енергетиці понад 60 разів.
«Російські посадовці, схоже, використовують нечіткі умови перемир’я та відсутність незалежних механізмів моніторингу для того, щоб наповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про нібито порушення режиму припинення вогню з боку України», – йдеться у звіті.
В ISW також зазначили, що будь-яке майбутнє загальне припинення вогню або мирна угода повинна включати надійні механізми моніторингу, враховуючи постійні зусилля Кремля, спрямовані на представлення України як такої, що порушує режим припинення вогню.
В Інституті зазначають, що залишається незрозумілим, які механізми Захід міг би використати для забезпечення та моніторингу майбутнього загального припинення вогню, і чи погодиться Кремль на будь-які такі механізми.
«Російські офіційні особи можуть спробувати заповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про порушення режиму припинення вогню з боку України і в майбутньому, якщо загальне припинення вогню не включатиме надійних незалежних механізмів моніторингу. У разі майбутнього загального припинення вогню російські війська можуть здійснити атаки під чужими прапорами вздовж лінії фронту, щоб звинуватити Україну в порушенні режиму припинення вогню і виправдати відновлення конфлікту», – вважають аналітики.
Як повідомляв Укрінформ, 18 березня, президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським лідером Путіним. У Білому домі заявили, що у Москві погодилися на обмежене припинення вогню по об’єктах енергетики та інфраструктури в Україні.
За аналізом видання The Telegraph, кількість ударів російських безпілотників по Україні зросла більш ніж на 50% з моменту початку мирних переговорів під проводом США в середині лютого.
Фото: flickr
Підрозділи Сил оборони України уразили у тимчасово окупованому Севастополі російський швидкісний патрульний катер “Мангуст”.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.
8 вересня та в ніч на 9 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих об’єктів ворога.
Так, у районі тимчасово окупованого Донецька було уражене місце зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА.
У Козачій бухті Севастополя Сили оборони уразили швидкісний патрульний катер проєкту 12150 “Мангуст”.
Ступінь завданих пошкоджень уточнюється.
“Мангуст” – російський патрульний катер, призначений для патрулювання, охорони морських районів та боротьби з маломірними цілями. Довжина – близько 20 м, максимальна швидкість – до 50 вузлів (понад 90 км/год), екіпаж – до 6 осіб.
В Оленівці (тимчасово окупований Крим) уражений антенний комплекс радіоелектронної розвідки, а у Вітіному – антена в радіопрозорому куполі окремого командно-вимірювального комплексу.
В Докучаєвську Донецької області Сили оборони уразили склад БПЛА, у Фащівці Луганської області – склад боєприпасів підрозділу “Рубікон”, а в Селидовому на Донеччині – ще один склад боєприпасів.
Ступінь завданих збитків уточнюється.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони уразили в Новоросійську нафтовий термінал, військові кораблі та носії “Калібрів”.
Мав плани, мрії, прагнув жити повноцінним життям
Максим народився 16 лютого 2004 року в селі Сокиринці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. У 2021 році закінчив місцеву школу та вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України. У навчальному закладі його характеризували як старанного, відповідального, щирого та товариського курсанта, друзі згадували його як світлого хлопця з добрим серцем.
29 березня 2025 року Максим отримав диплом і офіцерське звання лейтенанта. Для продовження служби він сам обрав бойовий підрозділ – став заступником начальника третьої прикордонної застави комендатури швидкого реагування 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого, що дислокувався в Мені на Чернігівщині.
Із 17 серпня 2025 року вже у званні старшого лейтенанта виконував бойові завдання на Покровському напрямку.
1 вересня поблизу села Веселе його група, переміщуючись між позиціями після короткого стрілецького бою, потрапила у ворожу засідку. За даними Книги пам’яті МВС, Максим, уже зазнавши поранень, залишився прикривати відхід побратима з радіостанцією та продовжував вести бій. Через інтенсивні мінометні та авіаційні удари евакуація була неможливою. Під час евакуаційних заходів наступного ранку з’ясувалося, що Максим загинув на місці від вибухової травми та уламкових поранень.
5 вересня 2025 року рідне село провело Героя в останню путь. Йому назавжди 21 рік. У Максима залишилися мама, бабуся та молодша сестра.
Посмертно Максима Шмирка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У квітні 2026 року державну нагороду передали його родині представники Державної прикордонної служби.
Вічна пам’ять і шана Воїну!
Фото: ДПСУ
За матеріалами: Книга памʼяті МВС, Державна прикордонна служба, Суспільне Хмельницький, Vsim.ua
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
У Національній гвардії повертають близько половини військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину.
Як передає Укрінформ, про це командувач Нацгвардії Олександр Півненко повідомив в інтерв’ю на Ютуб-каналі
«Якщо у нас певна кількість пішла у СЗЧ, там 100 військовослужбовців, 50 ми вже повернули», – сказав Півненко.
За словами командувача, військовослужбовців, які пішли у СЗЧ, зокрема, знаходять на блокпостах, де представники Нацгвардії працюють спільно з поліцією. Він наголосив, що військовослужбовців потрібно повертати.
Водночас Півненко пов’язав проблему СЗЧ із мотивацією військовослужбовців та ситуацією у піхоті.
Півненко також вважає, що командуванню потрібно надати законну можливість звільняти військовослужбовців, які не виконують свої функції та не вмотивовані.
«Якщо людина не вмотивована, тоді дайте мені можливість звільнити по закону – і все», – сказав він.
Півненко зазначив, що йдеться, зокрема, про військовослужбовців, які, на його думку, не впливають на розвиток певних дій. Він припускає, що вивільнені кошти на їхнє грошове забезпечення можна було б спрямувати військовослужбовцям піхоти.
Командувач також додав, що немотивовані військовослужбовці впливають на загальну статистику та можуть демотивувати інших.
Як повідомляв Укрінформ, 26 серпня у Міністерстві оборони нагадали, що військові, які самовільно залишили частини, мають усього 25 днів, аби на особливих умовах повернутися на службу.
-
Суспільство1 тиждень agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Події1 тиждень agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Політика1 тиждень agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Політика1 тиждень agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Відбудова1 тиждень agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Усі новини6 днів agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Усі новини7 днів agoвийшов перший трейлер серіалу «Гаррі Поттер» від НВО