Водночас Губарєв вважає, що такі дії не матимуть реальних наслідків. Протокол було зареєстровано у Таганскому суді Москви. Про це повідомило російське медіа “РБК”.

Відповідно до Кодексу РФ про адміністративні порушення, йому загрожує штраф до 50 тисяч рублів.

Сам Губарєв заявив, що не знає, з чим саме пов’язано складання на нього протоколу.

“Чи був це чийсь умисел, не знаю, можу тільки припускати, що комусь не сподобались мої тексти. Факт оцінюю як дурню. Жодних наслідків для себе не очікую”, — зазначив Губарєв.

Хто такий Павло Губарєв

Павло Губарєв відомий як сепаратист і учасник терористичного угруповання “ДНР”. У березні 2014 його проголосили “народним губернатором” під час мітингів проросійських сил у Донецьку. Однак жодної посади у так званому “уряді” так званої “ДНР” Губарєв не отримав.

Губарєв активно агітував за приєднання Донецької області до Росії. З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну році воює на боці окупантів як навідник зенітної гармати.

Нагадаємо, що 21 липня 2023 року, співробітники правоохоронних органів затримали терориста Ігоря Стрєлкова-Гіркіна. За попередніми даними, затримання проводилося за заявою колишнього співробітника ПВК “Вагнер”.

На наступний день Губарєв прибув під будівлю суду в Москві, щоб підтримати свого соратника, однак там пов’язали і його.

У травні 2025 Губарєв закликав російських військових не складати зброю в разі підписання мирної угоди та “заморожування” війни в Україні.

44-річний капітан вантажного судна, згідно з обвинувальним актом Гонконгу, з яким ознайомилося агентство Reuters, вчинив “необережно” та “без законної причини пошкодив майно, що належить іншій особі”.

Фінські слідчі заявили, що контейнеровоз відрізав якір, щоб перерізати газопровід Balticconnector. Пізніше фінська поліція витягла зламаний якір з морського дна поблизу трубопроводу, а технічні експертизи показали, що він належав контейнеровозу, у якого не було якоря.

Адвокат Вана раніше заявив, що 18 свідків обвинувачення будуть викликані для надання свідчень у справі. Воно включає одне звинувачення у заподіянні шкоди, а також два звинувачення у недотриманні судном вимог безпеки згідно з Міжнародною конвенцією з охорони людського життя на морі.

Ван також не визнав себе винним за цими двома пунктами звинувачення. Наступне слухання відбудеться 5 травня. Серед свідків є члени екіпажу, посадовці Гонконгу та експерти з морських питань.

Балтійський регіон перебуває у стані підвищеної готовності до саботажу після серії перебоїв у роботі силових кабелів, газопроводів та телекомунікаційних ліній з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Нагадаємо, що у Фінляндії затримали судно Fitburg із громадянами Росії на борту, яке підозрюють у пошкодженні підводного кабелю 31 грудня 2025 року. Судно прямувало з Санкт-Петербурга до Хайфи. Фінська влада вважає, що воно могло пошкодити кабель передачі даних між Гельсінкі та Талліном.

Раніше ми також інформували, що у Балтійському морі пошкодили кабель передачі даних C-Lion1 поблизу стратегічного шведського острова Готланд. Цей кабель з’єднує Фінляндію та Німеччину. Шведська влада пов’язує інцидент із загостренням безпекової ситуації в регіоні.

Як пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, мюнхенський стартап Hypersonica провів перший успішний випробувальний політ прототипу гіперзвукової ракети з норвезького космодрому Андейя.

У статті зазначається, що хоч компанія була заснована лише у 2024 році, за дев’ять місяців вона змогла пройти шлях від перших креслень до повноцінного льотного тесту. Ба більше, під час випробування ракета розігналася до швидкості понад 7 400 кілометрів на годину та подолала дистанцію більш як 300 кілометрів.

У Hypersonica зазначають, що ключові параметри системи були перевірені в реальних гіперзвукових умовах — аж до рівня окремих компонентів. Зокрема, це дозволило підтвердити працездатність основних технологічних рішень і вийти на наступний етап розробки.

За твердженнями FAZ, Досягнутий результат робить Hypersonica першою приватно фінансованою компанією в Європі, яка змогла продемонструвати гіперзвуковий політ такого рівня. Засновник і генеральний директор стартапу Філіп Керт у коментарі виданню назвав це значним проривом для галузі, де створення подібних систем зазвичай займає роки.

“Нам знадобилося лише дев’ять місяців від першого креслення до готового прототипу. Це великий успіх”, – сказав він

Успіх компанії підтверджується й фінансовою підтримкою, оскільки під час інвестиційного раунду серії A Hypersonica залучила 23,3 мільйона євро від фондів General Catalyst та Plural, а також Федерального агентства Німеччини з проривних інновацій SPRIND. За словами Керта, мета компанії — до 2029 року забезпечити європейські країни відносно недорогими та маневреними гіперзвуковими ракетами як елементом стримування.

Також Керт розповів FAZ, що класичні оборонні програми вимагають мільярдних витрат і надто багато часу, чого Європа нині не має, тому Hypersonica робить ставку на альтернативні підходи, які здатні суттєво зменшити вартість розробки без втрати бойових характеристик.

Ключовою перевагою розробки стартапу він називає поєднання гіперзвукової швидкості з високою маневреністю. За його словами, самі по собі швидкості понад 6 000 кілометрів на годину не є новими, однак можливість точно керувати ракетою на таких режимах значно ускладнює її перехоплення системами протиповітряної оборони.

Для порівняння Керт згадує російські ракети “Іскандер” і “Кинжал”, які досягають гіперзвукових швидкостей, але мають обмежену маневреність. Натомість американська система LRHW (“Темний орел”), яку планують розмістити в Німеччині, є значно ефективнішою, однак, за оцінками експертів, вартість одного її запуску сягає близько 40 мільйонів доларів.

На цьому тлі Європа поки не має власних порівнянних рішень. Саме тому Hypersonica робить акцент на європейському суверенітеті — незалежності у виробництві та ланцюгах постачання. Крім того, компанія має німецько-британську структуру та бере участь у британській гіперзвуковій програмі з бюджетом близько одного мільярда фунтів стерлінгів.

За словами керівника стартапу, попит на гіперзвукові системи вже формується серед європейських країн, а вимоги до таких можливостей визначені й у межах НАТО.

“Наші технології надають цим країнам доступ до гіперзвукових систем. Саме тому ми застосовуємо загальноєвропейський підхід”, – каже Керт.

Нагадаємо, що французькі політики вже протягом 2025 року говорять про створення аналога російського ракетного комплексу “Орешник”. Однак, наразі подібні заяви залишаються радше на рівні політичних декларацій, ніж реальних технологічних рішень.

Також Фокус писав, що росіяни почали випробовувати експериментальну протидронову систему, яка замість традиційних лопатей використовує обертові троси. Загалом, на цю дивну розробку від FPV-дронів росіяни витратили більше ніж 2 роки.