У аборигенів Австралії є дивний і красивий міф — майже філософська притча, замаскована під космогонію. Він існує в різних версіях. Я розповім одну з них:

“На початку часів світ був сухим і твердим. У ньому жили ящірки — істоти землі, тепла, сонця і стабільності. А ще в ньому жили качкодзьоби — дивні, неправильні істоти води, нір, річок і підземних течій. Між ними виник конфлікт.

Ящірки вважали світ своїм: він має бути сухим, передбачуваним, придатним для повзання і лежання на камінні. Качкодзьоби ж хотіли води. Багато води. Вони знали таємниці підземних джерел і вміли проривати ходи вглиб землі.

У якийсь момент качкодзьоби відкрили приховані водяні жили — і почався потоп. Вода хлинула на поверхню, затопила рівнини, зруйнувала старий порядок. Ящірки або загинули, або втекли на височини. Світ став іншим: з’явилися річки, болота, озера, нові форми життя. Потоп не був покаранням богів. Це була війна “мокрих” істот з істотами “сухого” світу”.

Усе. Міф закінчився, тепер починаються мої міркування. Деякі історії настільки передбачувані, що повз них не пройшла жодна цивілізація. Концепція Бога, який створив усе. Концепція загробного світу. Війна світла і темряви.

Знаєте, що таке міф про війну качкодзьобів і ящірок? А це концепція Хартленда і Римленда, переформульована на новому рівні. І таких примітивних концепцій, які все пояснюють, — величезна кількість навколо нас. Геополітичний брат-близнюк Хартленда: таласократії проти телурократій. Афіни проти Спарти, Британія проти континенту, США проти Євразії.

Думка про те, що світ бінарний і ділиться на два без залишку, настільки убога й примітивна, що навіть якось ніяково витрачати час на доказ очевидного — не так усе працює. Світ і люди не діляться на Захід і Схід, на сакральне і профанне, на природу проти культури, на індивіда проти колективу, на прогрес проти занепаду. Людина, яка починає ділити людей на демократів і республіканців, на правих і лівих чинить насильство над розумом і очевидністю. Люди влаштовані набагато складніше — одна й та сама людина може підтримувати якісь ідеї і з лівого, і з правого порядку денного.

Чесне мислення починається тоді, коли ви перестаєте обирати або/або і починаєте утримувати в голові принципово різні концепції, не втрачаючи при цьому здатності думати. Перемога однієї сторони не встановлює істину — вона просто змінює умови гри. Вода приходить, але суша не зникає, а світ залишається складним.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело

Важливо

Наразі повідомляється про 39 загиблих і десятки поранених унаслідок залізничної катастрофи в Іспанії. Люди вилітали через вікна і їхні тіла були знайдені за сотні метрів від місця аварії. Міністр транспорту Іспанії Оскар Пуенте заявив, що причина аварії залишається загадкою, назвавши смертельне зіткнення “воістину дивним” інцидентом, оскільки залізничні колії було відремонтовано лише рік тому, повідомляє Daily Mail.

Аварія сталася ввечері 18 січня, коли о 19:45 хвостова частина поїзда, що перевозив близько 300 пасажирів за маршрутом Малага — столиця Мадрид, зійшла з рейок. У потяг, що зійшов з рейок, який прямував з Мадрида в Уельву і перевозив близько 200 пасажирів, врізався поїзд, що наближався. Зіткнення сталося недалеко від Адамуза, міста в провінції Кордова, приблизно за 370 км на південь від Мадрида.

За словами Пуенте, основний удар припав на другий поїзд, який унаслідок зіткнення зніс перші два вагони з рейок і кинув їх униз схилом заввишки 4 метри.

Пуенте заявив, що, вочевидь, найбільша кількість смертей сталася саме в цих вагонах.

За даними Міністерства транспорту Іспанії, у момент зіткнення обидва потяги рухалися зі швидкістю понад 190 км на годину.

Альваро Фернандес, президент компанії Renfe, заявив, що обидва поїзди рухалися значно нижче від дозволеної швидкості в 250 км на годину, він також зазначив, що “людська помилка виключена”.

“Цей інцидент, мабуть, пов’язаний із рухомою технікою компанії Iryo або з інфраструктурою”, — заявив президент Renfe.

Причину аварії поки не встановлено, розслідування триватиме щонайменше місяць. Вона сталася після спроб саботажу на польській залізничній гілці в листопаді 2025 року.

Вибух на лінії Варшава-Люблін, що з’єднує столицю з Києвом, був названий прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском “безпрецедентним актом саботажу”.

Цей інцидент минулого року стався після хвилі підпалів, диверсій і кібератак у Польщі та інших європейських країнах. Тож багато експертів говорять про саботаж, вказуючи, що на одному з фото з місця аварії поїздів явно видно пошкодження рейок.

При цьому машиністи щодня повідомляли про свої побоювання оператору поїздів, але жодних заходів вжито не було. Вони стверджували, що їм доводиться значно знижувати швидкість на деяких ділянках дороги.

Машиніст поїзда, який регулярно проїжджає через місце аварії, заявив, що трагедія його “не здивувала”. Він заявив, що стан залізниці “поганий” і наголосив, що “необхідна ретельна перевірка”.

“Постійне зіткнення з тимчасовими обмеженнями швидкості через дефекти стрілок або вибоїни на рейках — це ненормально. Ми нормалізували стан високошвидкісних залізничних ліній, але це не найкращий стан”, — заявив він.

Машиніст також зазначив, що рухаючись залізничними коліями в бік Мадрида, незадовго до аварії, почув “дивний шум”, але тоді “не надав цьому особливого значення”.

За даними Європейського союзу, Іспанія володіє найбільшою в Європі залізничною мережею для поїздів, що рухаються зі швидкістю понад 250 км/год, протяжністю понад 3000 кілометрів.

Ця мережа є популярним, конкурентоспроможним за ціною та безпечним видом транспорту. Компанія Renfe повідомила, що у 2024 році понад 25 мільйонів пасажирів скористалися одним з її високошвидкісних поїздів.

Нагадаємо, Фокус писав про катастрофу поїздів в Іспанії. Досі невідома точна кількість жертв.

Ми також розповідали про смертельну аварію в Польщі, внаслідок якої загинуло шестеро людей.

Зокрема, цей лист від декількох чиновників отримав американський журналіст Нік Шіфрін та опублікував його на своїй сторінці в X.

Як стверджується, документ був оформлений від імені президента США та розісланий співробітниками Ради національної безпеки кільком європейським послам у Вашингтоні. Дипломатів просили передати зміст звернення керівникам урядів або держав.

У листі Дональд Трамп звертається безпосередньо до прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере. Президент США заявляє, що рішення не присуджувати йому Нобелівську премію миру стало для нього переломним моментом, а також, наголосив. що, на його думку, заслуговував на нагороду за припинення восьми воєн.

“Дорогий Йонасе! Враховуючи, що ваша країна вирішила не давати мені Нобелівську премію миру за те, що я зупинив 8 воєн PLUS, я більше не відчуваю обов’язку думати виключно про мир, хоча він завжди буде домінуючим, а тепер можу думати про те, що добре і належно для Сполучених Штатів Америки”, — написав у листі президент США.

У зв’язку з цим Трамп зазначає, що більше не вважає себе зобов’язаним думати виключно про мир, хоча підкреслює, що ця тема й надалі залишатиметься для нього важливою. Водночас він заявляє, що тепер може зосередитися на тому, що вважає правильним і необхідним для Сполучених Штатів Америки.

Крім того, окремий блок у цьому листі присвячений Гренландії. Там Трамп зазначає, що Данія не здатна ефективно захистити острів від можливих загроз з боку Росії або Китаю. Він також ставить під сумнів право Данії на володіння цією територією, заявляючи, що не існує письмових документів, які б однозначно це підтверджували, а історичні аргументи, на його думку, не є переконливими.

“Я зробив для НАТО більше, ніж будь-яка інша людина з моменту його заснування, і тепер НАТО має зробити щось для Сполучених Штатів. Світ не буде безпечним, якщо ми не матимемо повного та тотального контролю над Гренландією. Дякую! Президенте DJT”, — додав посадовець.

Станом на зараз офіційних коментарів від Білого дому, а також від урядів Норвегії чи Данії щодо автентичності та змісту цього листа не оприлюднювали.

Нагадаємо, що після переговорів у Білому домі Данія і США так і не змогли узгодити свої позиції щодо майбутнього Гренландії. Та все ж попри заявлену “конструктивність” переговорів, Данія не забуває про численні погрози президента США, і почала посилювати оборону острова.

Також Фокус писав, що Дональд Трамп звинуватив Данію в тому, що впродовж 20 років країна нібито нічого не робила з російською загрозою для Гренландії.