Світ
В Молдові затримали проросійську політикиню Євгенію Гуцул

За даними ЗМІ, Гуцул збиралася покинути Республіку Молдова та летіти до Стамбула нібито “в інтересах роботи”.
В аеропорту Кишинева затримали проросійську голову Гагаузії Євгенію Гуцул. Про це повідомляє TV8 з посиланням на прес-секретаря Національного антикорупційного центру Молдови Анжелу Старинську.
Повідомляється, що Гуцул збиралася покинути Республіку Молдова та летіти до Стамбула, “в інтересах роботи”, коли її зупинили правоохоронці.
Раніше Національний центр боротьби з корупцією в Молдові завершив подання доказів у справі проти Гуцул про незаконне фінансування забороненої в Молдові проросійської партії “Шор”. За версією звинувачення, Гуцул, працюючи секретарем цієї партії, систематично ввозила до Молдови гроші, отримані від організованої злочинної групи з Росії.
Нагадаємо, що раніше повідомлялося, що в Кремлі намагаються використовувати Придністров’я і Гагаузію для дестабілізації становища в Молдові.
Раніше глава Гагаузії погрожувала, що у разі об’єднання Молдови з Румунією Гагаузія відокремиться від Молдови. А жителі суміжних молдавських і болгарських сіл підтримають владу регіону.
Світ
Китай здійснює “тиху експансію” Сибіру та Далекого Сходу Росії, — керівник ЦПД Коваленко

Спрощення візового режиму між Росією та Китаєм використовується Пекіном для “повзучої” міграції. Адже вже зараз у цих регіонах РФ формуються китайські анклави із власними школами та бізнесами.
З 15 вересня для росіян діє безвіз до КНР, а Москва готує дзеркальний крок для громадян Китаю. “Це новий етап “тихої експансії”, – вважає керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО України Андрій Коваленко.
Пост Андрія Коваленко
Фото: Скріншот
На його думку безвізовий режим, який вводить для громадян Росії Китай майже нічого не змінює, адже і раніше отримання візи займало лише кілька днів. А от для Китаю це стратегічний канал для “повзучої” міграції в Сибір і на Далекий Схід.
Коваленко нагадав, що у Сибіру та на Далекому Сході РФ вже формуються китайські анклави зі своїми школами, бізнесом і культурою.
“Місцевих туди не беруть, навіть лісоруби їдуть з Китаю. Прибутки повертаються назад у Пекін”, – розповів Коваленко.
На його думку, до 2030 року Сибір може отримати сотні тисяч китайських переселенців. Адже в умовах демографічної кризи РФ не здатна заселити власні території і вакуум будуть заповнювати інші.
“Справжня картина така: Кремль не “піднімає” регіон, а віддає його на розселення іноземцям. Сибір і Далекий Схід — стратегічні землі, які Москва плавно здає. І це добре”, – резюмував Коваленко.
Нагадаємо, про повільну експансію Китаєм Росії писали багато експертів. Але цифри говорять самі за себе, так у 2018 році озеро Байкал, що розташоване на кордоні Іркутської області та Республіки Бурятія, відвідало близько півтора мільйона туристів. Переважна більшість – з Китаю. Для порівняння – у 2016 році в Іркутській області побували 26 тисяч, у 2017-му – 23,5 тисячі китайських туристів.
Китайскі туристи на Байкалі
Фото: Комсомольська правда
Росія має 4 209 кілометрів спільного кордону з Китаєм і деякі російські території у Пекіні вважають “спірними”.
Китайці повільно окуповують Сибір
А у Сибіру, від Далекого Сходу до Уралу, живе лише 37 мільйонів людей – тобто на 78 відсотках площі Росії живуть лише 25 відсотків її населення. Це приблизно два-три не дуже великих китайських міста. Ще на початку 2025 року місцеві мешканці скаржилися, що саме китайці скуповують місцеві землі і з’являються готелі, магазини, ресторани, до яких росіян просто не пускають.
Нагадаємо, ще у 2023 році Фокус писав про те, як порт Владивосток фактично стає китайським. Політичний експерт Ростислав Демчук вважав, що КНР розгортає стратегічну кампанію з розвитку своїх північних і східних провінцій, які прилягають до Монголії та Росії.
А після масштабного параду в Пекіні у китайських соцмережах заборонили шукати “150 років”, адже саме можливість дожити до цього віку обговорювали Сі Цзіньпін та Володимир Путін.
Світ
Трамп знову заявив, що помирив Азербайджан і Албанію (відео)

Президент США Дональд Трамп знову розповів про те, як йому вдалося закінчити війну між Азербайджаном і Албанією. Вочевидь, він мав на увазі Вірменію, – проте помилився з її назвою вже вдруге.
Війна “між Азербайджаном і Албанією” тривала довгі роки, і це здавалося суцільною безвихіддю, заявив Трамп у етері телеканалу Fox News. Він нагадав, що нещодавно прем’єр-міністр та президент колись ворожих країн були в його кабінеті. Спочатку вони сиділи на великій відстані, і він сказав їм “сідати ближче одне до одного”. Йшлося про візит до Вашингтону президента Азербайджана Ільгама Алієва та прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, який відбувся у серпні нинішнього року.
“Їхні народи роками вбивали одне одного, але я сказав їм – хлопці, обіймемося і розв’яжемо цю проблему”, – заявив Дональд Трамп.
Нагадаємо, раніше Вірменія та Азербайджан підписали угоду про припинення бойових дій. Ільгам Алієв та Нікол Пашинян зустрілися у Білому домі у присутності Трампа, зобов’язались взаємно поважати територіальну цілісність обох країн і навіть домовились відкрити двосторонню торгівлю.
Щодо Вірменії, то президент США вже не вперше називає її Албанією. Ще у серпні, після зустрічі Алієва і Пашиняна і підписання ними мирної угоди, Трамп похвалився, що зупинив війну між “Абербайджаном” і Албанією. Тобто, тоді він помилився із обома назвами кавказьких країн, адже назву «Азербайджан» він теж вимовив неправильно.
Світ
журналісти вказують на строковика РФ

У мережі з’явилося відео стосунків полковника білоруської армії Павла Матукевича з чоловіком. За даними журналістів, партнером міг бути російський строковик, який прибув до Білорусі на спільні навчання з армією РФ.
Про скандальне відео повідомив український журналіст Роман Цимбалюк, опублікувавши його у своєму Telegram-каналі. За його інформацією, чоловіком на кадрах є 42-річний Павло Матукевич — начальник 1-го польового вузла зв’язку 83-го центру радіозв’язку спецпризначення Генштабу ЗС Білорусі.
За даними Цимбалюка, партнером білоруського офіцера міг бути російський військовослужбовець-строковик, який приїхав до Білорусі для участі у спільних з РФ військових навчаннях “Захід-2025”. Російські підрозділи вже почали прибувати для підготовки до маневрів, запланованих на вересень.
Журналіст також стверджує, що Матукевич використовує у соцмережі “ВКонтакте” псевдонім “Павел Мирный”. На цій сторінці він нібито шукав стосунків у Санкт-Петербурзі, Мінську та Гродно.
“Матукевич на парадах — строгий офіцер, вдома — зразковий чоловік і батько, а на навчаннях — інструктор з “особливих навичок” для братського народу”, – іронічно написав Цимбалюк.
Фото сім’і Павла Матукевича
Фото: Скриншот
Цимбалюк також пише, що полковник Матукевич вважається наближеним до військово-політичного керівництва: свого часу він проходив підвищення кваліфікації в Санкт-Петербурзі, а президент Олександр Лукашенко особисто нагородив його медаллю “За бездоганну службу”.
За інформацією Романа Цимбалюка, Павло Станіславович Матукевич народився 3 листопада 1982 року в селі Новодубова Гродненської області. Нині він обіймає посаду начальника 1-го польового вузла зв’язку 83-го центру радіозв’язку спецпризначення. Служить у Головному розвідувальному управлінні Генштабу ЗС Білорусі.
Як повідомляв Фокус, Росія почала заводити у Білорусь техніку й особовий склад для спільних навчань, активна фаза яких має відбутись у вересні.
Фокус також писав про можливі провокації Росії на кордоні з Білоруссю під час навчань “Запад 2025”.
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Усі новини1 тиждень ago
Крихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Події1 тиждень ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Війна1 тиждень ago
ЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Події1 тиждень ago
Оголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
-
Усі новини1 тиждень ago
Жінка знайшла дивний предмет у пральні: інтернет розгадав, що це
-
Політика1 тиждень ago
Світлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Відбудова1 тиждень ago
Банки профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴27,1 мільярда