Connect with us

Події

В музеї Блещунова відкрилася виставка художниці-реставраторки Інни Русіної

Published

on


В Одеському муніципальному музеї особистих колекцій ім. О.В. Блещунова відкрилася унікальна виставка «Відновлення-Натхнення» художниці-реставраторки Інни Русіної, на якій предсиавлені роботи з музейних фондів 19-го століття.

Експозиція продемонструє багатогранний талант майстрині, яка поєднує високий професіоналізм у реставрації творів мистецтва та індивідуальне художнє бачення. Інна Аркадіївна Русіна стояла біля витоків створення Одеської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України та з 1987 року невпинно працює в ньому. За багаторічний внесок у розвиток важливого для країни центру у 2008 році вона
була нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Виставка буде представлена у двох залах:
Зал «Відновлення». Експозиція включає шість робіт зі збірки музею, які пройшли реставрацію в період 1992–2023 років під керівництвом Інни Русіної. Кожен експонат супроводжується стендами з фотографіями та анотаціями, що розповідають про стан твору до реставрації, етапи процесу та кінцевий результат.

Сьогодні, в умовах воєнного стану в Україні, роль реставраційних центрів набуває особливого значення. Інна Русіна підкреслює: окрім планових робіт, фахівці займаються обстеженням музейних колекцій, евакуацією та збереженням мистецьких творів.

“Експонати повинні бути ретельно та грамотно упаковані, аби зберігатися в належному мікрокліматі”, — наголошує вона.

За її словами, на відміну від минулих десятиліть, сьогодні в цій галузі працюють висококваліфіковані кадри: “Реставратори з Харкова співпрацюють з нашим центром уже понад десять років. А раніше я проводила стажування для багатьох художників, які прагнули стати реставраторами. Проте художники не завжди можуть бути реставраторами, а от реставратори можуть бути художниками”, — додає Русіна з усмішкою.

Зал «Натхнення».
У цій частині виставки відвідувачі можуть ознайомитися з живописним доробком Інни Русіної. П’ятнадцять робіт у жанрах натюрморту, портрету та пейзажу відображають її авторський стиль, сформований за роки творчості.

Художниця зізнається, що особливий вплив на неї мав Сандро Боттічеллі, чиї твори
вона двічі бачила в Галереї Уффіці у Флоренції: “Картини потрібно бачити наживо. Враження від них неможливо передати словами”, — ділиться Інна Русіна.





Джерело

Події

У Стокгольмі відкрили щорічний фестиваль «Українська весна»

Published

on


На головній концертній сцені Швеції, у Королівському концертному холі, втретє відкрили масштабний фестиваль «Українська весна».

Як передає кореспондент Укрінформу, цьогорічна тема фестивалю «О, ти українець? – Українські зірки на світових сценах» має на меті підкреслити вагомий внесок українських митців у світову культурну спадщину, розкриваючи невідоме українське коріння видатних митців.

Організатором події є Український інститут у Швеції.

Художня керівниця фестивалю, шведсько-українська піаністка Наталія Пасічник наголосила, що метою заходу є ознайомлення шведської публіки з видатними українськими іменами, які збагатили європейську та світову культуру.

«Стокгольм втретє стане центром української культури в Європі, приймаючи вже втретє найбільший україноцентричний фестиваль континенту. Програма фестивалю включає 12 різноманітних культурних подій. “Українська весна” – це данина стійкості, мистецькому баченню та цілій палітрі українських голосів, що віками впліталися в культурну спадщину Європи. Ми прагнемо зробити видимою багату українську традицію та тих митців, чиє українське походження часто залишалося непоміченим. Багато з них жили далеко від рідної землі, інші залишалися невідомими світові, оскільки були змушені творити під російською окупацією, яка тривала століттями на території сучасної України», – сказала Пасічник.

Перед урочистим концертом, що відкривав подію, відбулася відкрита дискусія щодо ролі української культури у виживанні та збереженні ідентичності нації. У дискусії взяли участь шведські та українські експерти, зокрема професор східних студій Уппсальського університету Стефан Гедлунд, президент Королівської шведської академії музики Стефан Форсберг, креативна директорка Українського інституту в Києві, співзасновниця Інституту Малевича Тетяна Філевська та журналістка, головна редакторка онлайн-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва. Модерувала розмову шведська журналістка та письменниця Ліза Б’юрвальд.

Серед питань, що обговорювали учасники: чи можна культуру використовувати як зброю у російсько-українській війні, чи слід розділяти культуру та політику, чому Росія так прагне знищити українське мистецтво тощо.

Зазначалося, що у Європі звикли сприймати культуру як «щось хороше й невинне» і те, що має позитивні цінності та приносить порозуміння, зближує людей і встановлює довіру між країнами. Водночас наголошувалося, що культуру можна використовувати як зброю, як інструмент допиту, втручання у внутрішні справи, і це – те, в чому росіяни справді добре розбираються, те, що вони практикують століттями.

У своєму виступі Філевська підкреслила, що це добре знають українці.

«До початку війни в Україні у 2014 році більшість українців позитивно ставилися до Росії, справді захоплювалися й добре знали російську культуру. Її було більше в Україні, ніж власне української. Російська культура залишалася домінуючою культурою, незважаючи на те, що ми були незалежною державою. Було дуже важко конкурувати з російською, бо вона більш “винахідливою”. Тож коли почалася війна, спочатку на сході України та окупація Криму, ми просто не могли в це повірити. Тож саме в той момент ми подумали: можливо, вивчення та знання російської культури – це погано для українців? Ми зрозуміли, що до того, як росіяни почали окуповувати українську землю, на наших книжкових полицях та екранах з’явилися Путін, Пушкін та Достоєвський», – наголосила Філевська.

Вона акцентувала, що після десяти років з початку вторгнення Росії можна чітко констатувати, що росіяни ставляться до об’єктів української культурної спадщини як до своїх цілей. «Коли росіяни окуповують українські міста та села, вони насамперед знищують музеї, спалюють українські книжки. Вони виносять з них, з бібліотек, вони виносять книги зі шкіл, спалюють їх і замінюють їх російськими книгами та російськими шкільними підручниками. Загалом росіяни вже знищили в Україні 1400 об’єктів культурної спадщини», – сказала Філевська.

Після дискусії фестиваль урочисто відкрив виступ камерного оркестру Львівської національної філармонії. Оркестр виконав твори трьох найвидатніших сучасних українських композиторів, яких часто називають «трьома “С”»: Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича та Мирослава Скорика. Разом ці троє композиторів утворюють музичну тріаду, яка є основою сучасної української музики та її майбутнього розвитку.

Читайте також: Український інститут у Швеції та Львівська філармонія оголосили конкурс для молодих піаністів

Шведську публіку також ознайомили з творам Леонарда Бернстайна та Джорджа Гершвіна – двох видатних композиторів з українським корінням. Прозвучала й «Колискова» Василя Барвінського – твір, який надихнув Гершвіна на створення його найбільшого хіта «Літо». Музику Барвінського спалила російська влада, а його самого разом з усією родиною депортували до Сибіру.

У концерті взяли участь відомі шведські митці: мецо-сопрано Анне Софі фон Оттер, піаніст Бенгт Форсберг, гітарист Фабіан Фредрікссонс та акторка Стіна Екблад. Вони, зокрема, виконували твори на вірші Лесі Українки у перекладі шведською мовою.

Серед публіки були присутні українські військовослужбовці, які були тяжко поранені у боях та нині лікуються і проходять реабілітацію у Стокгольмі, українські родини, яких прихистила під час війни Швеція, представники волонтерських організацій, що допомагають Україні.







У Стокгольмі відкрили щорічний фестиваль «Українська весна» (уточнено) / Фото: Mikael Karlin

Як повідомляв Укрінформ, шведський уряд оголосив про виділення фінансової підтримки Українському інституту в Швеції – 9 млн шведських крон (понад 800 тис. євро) для втілення проєктів, спрямованих на промоцію української культури.

Український інститут у Швеції – громадська організація, заснована у Стокгольмі у 2014 році українсько-шведською піаністкою Наталією Пасічник з метою поширення культурної спадщини України та сприяння кращому розумінню і знанням української культури та історії у Швеції. Організація, зокрема, забезпечує присутність України на міжнародних культурних майданчиках та підвищення обізнаності про нашу країну в Європі та водночас зменшує вплив російської дезінформації.



Джерело

Continue Reading

Події

ВВС за допомогою штучного інтелекту «оживила» Агату Крісті

Published

on


Британська компанія ВВС запустила курс із написання детективів, який викладає письменниця Агата Крісті, яку відтворили за допомогою технології штучного інтелекту.

Про це повідомляє Engadget, передає Укрінформ.

У межах курсі від ВВС Maestro, що складається з 11 уроках, королева детективу презентує свої поради щодо написання творів цього жанру.

Крісті, яка померла у 1976 році, була відстворена на основі ліцензійних зображень, лімітованих відеоматеріалів та аудіозаписів. Слова письменниці на відео начитує акторка Вів’єн Кін.

У ВВС зазначили, що усі поради щодо написання книг взяті безпосередньо з творів Крісті, її нотаток та архівних інтерв’ю. Творці курсу стверджують, що штучний інтелект не заповнював прогалин і не робив припущень щодо стилю письма авторки чи порад, які вона могла б дати.

ВВС Maestro пропонує понад 40 курсів у форматі майстер-класу. Для створення курсу з Крісті команда була збільшена до 100 осіб, включаючи експертів із візуалізації штучного інтелекту та звукорежисерів для створення переконливого образу письменниці.

Читайте також: Письменник Мартин Якуб заснував видавництво

Як повідомляв Укрінформ, материнська компанія Facebook – Meta Platforms – запустила окремий застосунок Meta AI на основі штучного інтелекту, подібний до тих, які пропонують OpenAI від Microsoft та Google від компанії Alphabet.

Фото: ВВС Maestro



Джерело

Continue Reading

Події

На війні загинув актор молодіжного театру з Дніпра Максим Ковтун

Published

on



На фронті загинув актор Дніпропетровського академічного обласного українського молодіжного театру Максим Ковтун.

Як передає Укрінформ, про це ідеться на сторінці театру у Фейсбуці.

Як зазначили в театрі, Максим грав для дітей і дорослих, даруючи радість, сміх і глибокі емоції та “пішов на фронт, щоб захистити нашу країну, нашу свободу, наше майбутнє. Він віддав найцінніше – своє життя – за мирне небо над нами”.

Читайте також: За час повномасштабної війни загинули 200 українських митців і 103 медійники

Як повідомляв Укрінформ, на фронті 29 квітня загинув спортивний журналіст Володимир Коцур.

Фото із соцмереж



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.