Події
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася виставка про прийняття свого тіла та самопізнання
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася дебютна персональна виставка Анни Антонюк «Я є – хочеш ти цього чи ні». Експозиція присвячена жіночому тілу, його змінам упродовж життя та прийняттю його.
Художниця порівняла людське тіло з плантаном, який нерідко називають «безсоромником». Це дерево отримало таке прізвисько через свою особливість – розростатися вшир, скидати кору, оголюючи химерні візерунки на своєму стовбурі. Люди підрізають його, залишаючи рвані рани, а на корі – подряпини, вирізьблені імена, хрести. Ці сліди залишаються назавжди. Людське тіло переживає схожий досвід – воно постійно змінюється, трансформується, набуває нових форм. Його вкривають зморшки, рубці, синці, воно не залишається незайманим. Ми постійно оновлюємось – фізично, емоційно, психологічно.
Інколи зміни відбуваються не за нашою волею – під тиском суспільства, чужих поглядів, нав’язаних уявлень про те, якими ми «повинні» бути. Нас оцінюють, дають нам прізвиська, аналізують наш вигляд, мову, поведінку. Інші люди залишають на нас свої сліди – не завжди видимі, але завжди відчутні. Випадкові слова, несвідомі дії, жорстокі судження залишають довічні шрами, глибокі і болісні, особливо на тих частинах нас, які найбільш тендітні й незахищені.
Виставка Анни Антонюк «Я є — хочеш ти цього чи ні» – це процес внутрішньої реінкарнації. Це спроба подивитися на себе інакше, прийняти власну історію, а можливо, навіть ненавидіти себе трохи менше. Художниця веде відвертий діалог із собою, порівнюючи своє тіло з платаном – деревом, що не вписується у стандарти ідеалу, але від цього не втрачає своєї значущості – з ціллю навчитись у нього приймати себе.
Ця виставка – не лише про тілесність. Вона про проживання почуттів, осмислення власних ран і шрамів, про дотик до своєї історії. Це подорож до самопізнання, де кожен образ стає частиною глибокого внутрішнього монологу.
Американська кіностудія Sony Pictures презентувала трейлер фільму пригодницького комедійного фільму «Джуманджі: Відкритий світ» (Jumanji: Open World) із голлівудською зіркою Двейном Джонсоном у головній ролі.
Про це повідомило Variety, передає Укрінформ.
Третій і завершальний фільм франшизи «Джуманджі» є продовженням світового успіху фільмів «Джуманджі: Поклик джунглів» (2017) та «Джуманджі: Наступний рівень» (2019), які разом зібрали понад $1,7 мільярда касових зборів у світовому прокаті.
Ккрім Джонсона, до акторського складу також увійшли відомий американський комік і актор Кевін Гарт, Джек Блек та Карен Гіллан.
Також у «Джуманджі: Відкритий світ» побачать легенду Голлівуду Денні ДеВіто.
Спочатку реліз фільму був запланований на 11 грудня, але його перенесли на Різдво.
Згідно з новим різдвяним релізом, «Джуманджі 3» вийде в кінотеатрах одразу після прем’єр 18 грудня фільмів «Дюна: Частина третя» та «Месники: Судний день».
Як повідомляв Укрінформ, американська кіностудія Sony Pictures презентувала перший трейлер фільму «Людина-павук: Абсолютно новий день» (Spider-Man: Brand New Day) із голлівудським актором Томом Голландом у головній ролі.
Фото: скриншот відео/Sony Pictures/IMDb
Новий випуск спільного проєкту Укрінформу та Українського інституту національної пам’яті «Правда чи міф. Совєтська епоха» буде присвячений українському поету, шістдесятнику та одному з лідерів Народного руху України Івану Драчу.
У новому епізоді голова УІНП Олександр Алфьоров і журналістка Укрінформу Ярина Скуратівська спробують відповісти на запитання, чи був Іван Драч людиною радянської системи, чи одним із тих, хто наближав відновлення незалежності України. Чому поет-шістдесятник, який певний час вірив у радянські ідеали, згодом став одним із лідерів демократичних змін?
Автори проєкту розкажуть про драматичний вибір поета після протесту під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у 1965 році, його покаянний лист, участь у русі шістдесятників, відносини з радянською владою та шлях до лідерства в НРУ.
У випуску також ітиметься про те, чи означало офіційне визнання радянською владою співпрацю із системою, чому українські інтелектуали нерідко були змушені шукати компроміси для виживання та яку роль у відновленні української державності відіграли представники різних середовищ – від безкомпромісних дисидентів до тих, хто діяв усередині радянської системи.
Цей епізод програми пропонує поглянути на постать Івана Драча без чорно-білих оцінок, спираючись на історичні факти, контекст епохи та свідчення сучасників.
Новий випуск проєкту «Правда чи міф. Совєтська епоха» вийде у вівторок, 28 липня, о 17:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький доручив Мінкульту і Мінфіну підготувати механізм державної підтримки книговидавничої галузі.
Як передає Укрінформ, про це Корецький повідомив у Фейсбуці.
“Росія системно знищує українське книговидання. Росіяни постійно атакують друкарні, видавництва та книжкові склади. Лише за липень знищені 1,5 мільйона примірників українських книжок, а збитки обчислюються сотнями мільйонів гривень”, – зазначив Корецький.
Під час атаки 19 липня одна із друкарень втратила виробничі приміщення та понад 400 тисяч шкільних підручників. Постраждали й інші підприємства галузі.
“Навіть в умовах обмежених бюджетних ресурсів держава знайде можливість підтримати українську книгу. Це допоможе підприємствам відновити роботу, поповнити фонди публічних бібліотек і зберегти спроможність українського книговидання”, – наголосив Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, понад 1,5 мільйона книжок і підручників українських видавництв знищені внаслідок російських атак у липні.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса1 тиждень agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство4 дні ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події5 днів agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події5 днів agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Одеса4 дні ago
Уночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Україна4 дні agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга