Події
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася виставка про прийняття свого тіла та самопізнання
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася дебютна персональна виставка Анни Антонюк «Я є – хочеш ти цього чи ні». Експозиція присвячена жіночому тілу, його змінам упродовж життя та прийняттю його.
Художниця порівняла людське тіло з плантаном, який нерідко називають «безсоромником». Це дерево отримало таке прізвисько через свою особливість – розростатися вшир, скидати кору, оголюючи химерні візерунки на своєму стовбурі. Люди підрізають його, залишаючи рвані рани, а на корі – подряпини, вирізьблені імена, хрести. Ці сліди залишаються назавжди. Людське тіло переживає схожий досвід – воно постійно змінюється, трансформується, набуває нових форм. Його вкривають зморшки, рубці, синці, воно не залишається незайманим. Ми постійно оновлюємось – фізично, емоційно, психологічно.
Інколи зміни відбуваються не за нашою волею – під тиском суспільства, чужих поглядів, нав’язаних уявлень про те, якими ми «повинні» бути. Нас оцінюють, дають нам прізвиська, аналізують наш вигляд, мову, поведінку. Інші люди залишають на нас свої сліди – не завжди видимі, але завжди відчутні. Випадкові слова, несвідомі дії, жорстокі судження залишають довічні шрами, глибокі і болісні, особливо на тих частинах нас, які найбільш тендітні й незахищені.
Виставка Анни Антонюк «Я є — хочеш ти цього чи ні» – це процес внутрішньої реінкарнації. Це спроба подивитися на себе інакше, прийняти власну історію, а можливо, навіть ненавидіти себе трохи менше. Художниця веде відвертий діалог із собою, порівнюючи своє тіло з платаном – деревом, що не вписується у стандарти ідеалу, але від цього не втрачає своєї значущості – з ціллю навчитись у нього приймати себе.
Ця виставка – не лише про тілесність. Вона про проживання почуттів, осмислення власних ран і шрамів, про дотик до своєї історії. Це подорож до самопізнання, де кожен образ стає частиною глибокого внутрішнього монологу.
Події
У Миколаївському театрі Різдвяний вертеп заговорив жестовою мовою
У Миколаївському академічному художньому драмтеатрі відбувся Різдвяний вертеп, який вперше проходив з перекладом жестовою мовою.
Про це повідомляє Департамент соціального захисту населення Миколаївської ОДА у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Різдво у Миколаївському академічному художньому драматичному театрі цього року стало особливим. Різдвяне дійство «Український традиційний вертеп» було представлено з перекладом жестовою мовою, аби кожен глядач – незалежно від особливостей сприйняття – міг відчути святкову атмосферу та глибину українських традицій”, – йдеться у повідомленні.
Зазначено, що це стало можливим завдяки підписанню меморандуму про співпрацю між театром та ГО «Миколаївська обласна організація УТОГ». У межах партнерства відбувся показ вертепної вистави для людей з порушеннями слуху з професійним сурдоперекладом.
Ще одним кроком до відкритості стало створення спільного рекламного відеоролика з інформацією про всі вистави репертуару театру, адаптованого жестовою мовою. Відтепер його щодня демонструють у касовій залі театру, щоб кожен відвідувач міг легко ознайомитися з афішею.
Це перший досвід такої співпраці для театру, але він уже має продовження: сторони домовилися про регулярні покази різних вистав із перекладом на жестову мову.
Як повідомлялося, у Головному управлінні Державної податкової служби Миколаївській області розпочав роботу сервіс із перекладу жестової мови.
Фото: facebook.com/sotszahist
Події
Національний рейтинг «Книжковий інфобум-2025» оголосив переможців
У середу, 24 грудня, Національний рейтинг Укрінформу «Книжковий інфобум-2025» оголосив переможців.
Про це повідомляє Укрінформ.
Книжкові експерти визначили переможців у чотирьох номінаціях: «Найкраща книга для дітей та юнацтва», «Найкраща поетична книга», «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» та «Найкраща прозова книга».
Також у кожній із номінацій Національне українське інформаційне агентство визначило переможців у спеціальній відзнаці «Вибір Укрінформу».
За словами голови оргкомітету «Книжкового інфобуму» Любові Базів, у національному рейтингу брали участь книги українських авторів, що вийшли друком у 2025 році. Загалом до довгого списку увійшли: 27 прозових книг, 42 книги у жанрі публіцистики, нонфікшн, 30 книг для дітей та юнацтва і 19 книг поезії, надрукованих видавництвами Харкова, Києва, Одеси, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Тернополя, Житомира, Ужгорода та Бучі.
Переможцем у номінації «Найкраща прозова книга» стала книга «Гемінґвей нічого не знає» (Артур Дронь, Видавництво Старого Лева);
У номінації «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» перемогла книга «Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії» (Радомир Мокрик, «Локальна історія»);
У номінації «Найкраща книга для дітей та юнацтва» – «Музиканти. Четвертий дарунок» (Володимир Аренєв, Видавництво Старого Лева);
У номінації «Найкраща поетична книга» – «Нічийний шафран» (Ярина Чорногуз, Meridian Czernowitz).
У спеціальній номінації «Найкраща прозова книга. Вибір Укрінформу» переможцем стала книга «Вівці цілі» (Євгенія Кузнєцова, Видавництво Старого Лева);
У номінації «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн. Вибір Укрінформу» – «Не народжені для війни» (Артем Чапай, Видавництво ХХІ);
У номінації «Найкраща книга для дітей та юнацтва. Вибір Укрінформу» – «Вершники дощу» (Катерина Штанко, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА);
У номінація «Найкраща поетична книга. Вибір Укрінформу» – «Путівник по урвищу і околицях» (Марина Пономаренко, Видавництво Старого Лева).
Як повідомляв Укрінформ, рейтинг «Книжковий інфобум» започатковано у 2025 році з метою популяризації української літератури.
Експертами Національного рейтингу Укрінформу «Книжковий інфобум-2025» стали: Ростислав Мельників, літературознавець, завідувач кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди; Ганна Улюра, літературознавиця, літературна критикиня; Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги; Тетяна Трофименко, літературознавиця, літературна критикиня, голова літературознавчої секції Харківського історико-філологічного товариства; Наталя Марченко, книгознавиця, літературна критикиня; Ірина Старовойт, літературознавиця, доцентка кафедри культурології Українського католицького університету; Ярослава Стріха, літературна оглядачка, докторка філософії Гарвардського університету; Радослава Кабачій, культурна менеджерка, експертка Українського інституту книги та Українського культурного фонду; Анастасія Герасимова, літературна оглядачка, арткритикиня; Вікторія Наріжна, культурна менеджерка, співзасновниця міжнародного книжкового фестивалю Book Space; Тетяна Пушнова, журналістка, медіаменеджерка; Ярина Скуратівська, журналістка, авторка проєкту «Правда чи міф»; Тетяна Власова, культурна менеджерка, засновниця всеукраїнського літературно-мистецький проєкт «ІншіВірші»; Тетяна Гонченко, книжкова блогерка, авторка телеграм-каналу «Непозбувний книгочитун».
Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ
Фото Укрінформу можна купити тут.
Події
PEN Ukraine назвала найкращі українські книжки 2025 року
Український ПЕН увосьме уклав список найкращих вітчизняних видань, що вийшли протягом року, до нього увійшли 252 книжки.
Як передає Укрінформ, перелік оприлюднено на сайті організації.
“Цьогоріч, попри російські атаки на друкарні, бібліотеки та книжкові склади, в Україні пишуть і друкують багато цікавих книжок. До актуального переліку входять прозові й поетичні новинки, переклади, драматургія, нонфікшн, твори для дітей, мистецькі видання і гуманітаристика”, – ідеться у повідомленні.
Так, серед найкращих книжок у номінації “Художня література” до 37 українських прозових творів увійшли, зокрема, книги Андрія Любки, Анки Вознюк, Сергія Демчука, Тамари Горіха-Зерня, Євгенії Кузнєцової, Івана Нечуя-Левицького, Лєни Лягушонкової. До 18 поетичних українських творів увійшли книги Івана Андрусяка, Ірини Цілик, Ганни Осадко, Лесика Панасюка, Марини Пономаренко.
До списку в жанрі “Нон-фікш” потрапили книги В’ячеслава Брюховецького, Лесі Бондарук, Кшиштофа Чижевського, Марчіна Заремби.
Серед есеїстики виділено твори Артема Чеха, Артура Дроня, Віри Агеєвої, Мирослава Лаюка, Оксани Забужко.
У категорії біографія / мемуари / інтерв’ю / епістолярій / щоденники (українською і переклади) – видання “Вільні голоси Криму”, “Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система”, “Приватний Шевченко. Збірник статей про повсякденне життя поета”.
До списку найкращих видань для дітей та підлітків увійшли твори Анастасії Єрмалаєвої, Анатолія Дністровий, Галини Ткачук, Каті Штанко, Оксани Лущевської, Тані П’янкової.
З повним списком найкращих книжок 2025 року можна ознайомитись за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, дві українські книги – “Листи до України” Юрія Андруховича та “Арабески” Сергія Жадана увійшли до переліку 60 найкращих книг 2025 року за версією польського тижневика Tygodnik Powszechny.
-
Усі новини1 тиждень agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Війна5 днів agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова чоловік – Еден Пассареллі їде до України
-
Усі новини1 тиждень agoексперти розповіли скільки радіації вони випромінюють
-
Україна1 тиждень agoмолодик підпалив відділення Укрпошти в Києві
-
Політика1 тиждень agoЄС долучається до фінансування Міжнародної компенсаційної комісії для України
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розширив перелік безкоштовних медпослуг для ветеранів
-
Усі новини1 тиждень agoКомпанія подарувала співробітникам смартфони, які їх розлютили: в чому справа (фото)
