Події
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася виставка про прийняття свого тіла та самопізнання
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася дебютна персональна виставка Анни Антонюк «Я є – хочеш ти цього чи ні». Експозиція присвячена жіночому тілу, його змінам упродовж життя та прийняттю його.
Художниця порівняла людське тіло з плантаном, який нерідко називають «безсоромником». Це дерево отримало таке прізвисько через свою особливість – розростатися вшир, скидати кору, оголюючи химерні візерунки на своєму стовбурі. Люди підрізають його, залишаючи рвані рани, а на корі – подряпини, вирізьблені імена, хрести. Ці сліди залишаються назавжди. Людське тіло переживає схожий досвід – воно постійно змінюється, трансформується, набуває нових форм. Його вкривають зморшки, рубці, синці, воно не залишається незайманим. Ми постійно оновлюємось – фізично, емоційно, психологічно.
Інколи зміни відбуваються не за нашою волею – під тиском суспільства, чужих поглядів, нав’язаних уявлень про те, якими ми «повинні» бути. Нас оцінюють, дають нам прізвиська, аналізують наш вигляд, мову, поведінку. Інші люди залишають на нас свої сліди – не завжди видимі, але завжди відчутні. Випадкові слова, несвідомі дії, жорстокі судження залишають довічні шрами, глибокі і болісні, особливо на тих частинах нас, які найбільш тендітні й незахищені.
Виставка Анни Антонюк «Я є — хочеш ти цього чи ні» – це процес внутрішньої реінкарнації. Це спроба подивитися на себе інакше, прийняти власну історію, а можливо, навіть ненавидіти себе трохи менше. Художниця веде відвертий діалог із собою, порівнюючи своє тіло з платаном – деревом, що не вписується у стандарти ідеалу, але від цього не втрачає своєї значущості – з ціллю навчитись у нього приймати себе.
Ця виставка – не лише про тілесність. Вона про проживання почуттів, осмислення власних ран і шрамів, про дотик до своєї історії. Це подорож до самопізнання, де кожен образ стає частиною глибокого внутрішнього монологу.
На Прикарпатті, у селі Крилос поблизу міста Галич, археологи виявили колекцію скляних намистин X-XIII століть, що слугували прикрасою жінок княжої доби. Артефакти передали до музею.
Про це у Фейсбуці повідомляє Національний заповідник «Давній Галич», передає Укрінформ.
«У Крилосі – серці літописного Галича – виявлено колекцію скляних намистин X-XIII століть, що колись прикрашали жінок княжої доби. Ці маленькі артефакти – мовчазні свідки часу, коли Галич був важливим центром торгівлі між Візантією, Центральною Європою та Сходом… Щиро дякуємо Мар’яні Коваль за передані до музею цінні артефакти», – йдеться у повідомленні заповідника.
Тут зауважили, що смарагдово-зелені, темно-зелені, кобальтово-сині, жовті та білі намистини зберегли на собі сліди століть – патину, іризацію скла та навіть тріщини, які сьогодні допомагають дослідникам розкривати секрети давнього склоробства.
Зазначається, що серед знахідок є велика намистина жовтуватого кольору, ймовірно, з бурштину, а також кам’яна.
За інформацією Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Мар’яна Коваль – молодша наукова співробітниця науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич».
Як повідомляв Укрінформ, біля Галича археологи виявили залишки дороги часів княжої доби.
Фото: Національний заповідник «Давній Галич»
У Києві в Будинку кіно 18 березня відбудеться показ фільму «Крим, як це було» та зустріч з творчим колективом фільму на чолі з режисером Костянтином Кляцкіним.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.
«Крим, як це було» – повнометражний документальний фільм 2016 року про українських військовослужбовців (офіцерів, солдатів та матросів), які під час захоплення Криму російськими військами не зрадили присягу на вірність народу України й продовжували виконання своїх військових обов`язків на землі, морі та в повітрі.
Прем’єра фільму, знятого студією DOCNOTEFILMS та об’єднанням BABYLON’13, відбулась в Києві, 16 березня 2016 року.
Стрічка отримала у 2016 році нагороду Rivne International Film Festival «Dreams city».
Покази фільму відбулися у Бельгії, Польщі, Ізраїлі, Німеччині, Канаді, Іспанії, Литві та Португалії.
Як повідомляв Укрінформ, у столичному кінотеатрі «Жовтень» 18 березня відбудеться закритий показ документального фільму «Вона» режисерки Тетяни Станєвої.
Оголосили цьогорічних «переможців» 46-ї американської сатиричної антипремії «Золота малина», яка вручається за сумнівні досягнення в галузі кінематографії.
Про це повідомляється на офіційному сайті премії, передає Укрінформ.
«Фільм «Війна світів» беззаперечно переміг на 46-й церемонії вручення! Майже миттєво ставши культовою класикою, стрічка «Війна світів» (версія 2025 року) увійшла в історію премії «Золота малина» як майже повний володар наших нагород вартістю 4,97 долара», – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що стрічка забрала премії у номінаціях – найгірший фільм, найгірший рімейк, найгірший сценарій та найгірший режисер.
«Режисер Річ Лі повністю знищив класичний роман Герберта Веллса, обираючи безглуздий трюк, халтурні діалоги та особливо кумедну гру головного героя, щоб захопити найбільшу кількість статуеток», – зазначається в релізі.
«Золоту малину» у номінації «Найгірший актор» отримав Айс К’юб за виконання головного героя у кінострічці «Війна світів».
«Ще одним переосмисленим «переможцем» стала версія «Білосніжки» від Disney 2025 року, штучні гноми якої не змогли уникнути отримання кількох трофеїв», – зазначають критики.
Пояснюється, що члени журі премії «Золота малина» (1 223 особи з усіх 50 штатів США та понад двох десятків інших країн) голосують онлайн, обираючи по п’ять номінантів у дев’яти категоріях, а «переможців» оголошують вже традиційно у день, який передує врученню «Оскара».
Повний список лауреатів 46-ї премії «Золота малина» виглядає так:
Найгірший фільм – «Війна світів» (2025);
Найгірший актор – Айс Кьюб / «Війна світів» (2025);
Найгірша актриса – Ребел Вілсон / «Шпигунка на весіллі»;
Найгірша актриса другого плану – Скарлет Роуз Сталлоне / «Стрільці»;
Найгірший актор другого плану – всі сім штучних гномів / «Білосніжка»;
Найгірше екранне поєднання – всі сім штучних гномів / «Білосніжка»;
Найгірший пріквел, ремейк, плагіат або сиквел – «Війна світів» (2025);
Найгірший режисер – Річ Лі / «Війна світів» (2025);
Найгірший сценарій – «Війна світів» (2025) / Кенні Голде, Марк Хайман.
«Золоту малину» за відновлення репутації, якою відзначають артистів, які змогли повернутися до успіху, здобути повагу критиків та глядачів після минулих провалів, отримала актриса Кейт Гадсон за фільм «Пісня любові».
Як повідомляв Укрінформ, 98-та церемонія вручення кінопремії «Оскар» відбудеться 15 березня у театрі «Долбі» у Лос-Анджелесі. Подія транслюватиметься у прямому ефірі АВС та у понад 200 країнах. Її ведучим стане популярний американський комік ірландського походження й телеведучий Конан О’Браєн.
Кадр з фільму
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Одеса1 тиждень ago
Чого одесити очікують від весни 2026 року
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Усі новини5 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoМарченко розповів про управління держборгом
-
Усі новини1 тиждень agoВартість життя в Італії в 2026 році — житло, продукти, розваги