Connect with us

Події

В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася виставка про прийняття свого тіла та самопізнання

Published

on


В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася дебютна персональна виставка Анни Антонюк «Я є – хочеш ти цього чи ні». Експозиція присвячена жіночому тілу, його змінам упродовж життя та прийняттю його.

Художниця порівняла людське тіло з плантаном, який нерідко називають «безсоромником». Це дерево отримало таке прізвисько через свою особливість – розростатися вшир, скидати кору, оголюючи химерні візерунки на своєму стовбурі. Люди підрізають його, залишаючи рвані рани, а на корі – подряпини, вирізьблені імена, хрести. Ці сліди залишаються назавжди. Людське тіло переживає схожий досвід – воно постійно змінюється, трансформується, набуває нових форм. Його вкривають зморшки, рубці, синці, воно не залишається незайманим. Ми постійно оновлюємось – фізично, емоційно, психологічно.

Інколи зміни відбуваються не за нашою волею – під тиском суспільства, чужих поглядів, нав’язаних уявлень про те, якими ми «повинні» бути. Нас оцінюють, дають нам прізвиська, аналізують наш вигляд, мову, поведінку. Інші люди залишають на нас свої сліди – не завжди видимі, але завжди відчутні. Випадкові слова, несвідомі дії, жорстокі судження залишають довічні шрами, глибокі і болісні, особливо на тих частинах нас, які найбільш тендітні й незахищені.

Виставка Анни Антонюк «Я є — хочеш ти цього чи ні» – це процес внутрішньої реінкарнації. Це спроба подивитися на себе інакше, прийняти власну історію, а можливо, навіть ненавидіти себе трохи менше. Художниця веде відвертий діалог із собою, порівнюючи своє тіло з платаном – деревом, що не вписується у стандарти ідеалу, але від цього не втрачає своєї значущості – з ціллю навчитись у нього приймати себе.

Ця виставка – не лише про тілесність. Вона про проживання почуттів, осмислення власних ран і шрамів, про дотик до своєї історії. Це подорож до самопізнання, де кожен образ стає частиною глибокого внутрішнього монологу.





Джерело

Події

У Тернополі суд щодо прав на картини Марчука перенесли через неявку відповідача

Published

on


У Тернопільському міськрайонному суді перенесли судове засідання у цивільній справі за позовною заявою художника Івана Марчука через неявку одного з відповідачів – сина колишнього народного депутата Михайла Апостола Ігоря.

Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.

Раніше суд призначив проведення експертизи підпису Ігоря Апостола на ліцензійному договорі, який передбачає передачу майнових авторських прав на зображення картин Марчука іншим особам.


“В ухвалі про призначення експертизи було зобов’язано відповідача Апостола з’явитися на судове засідання, щоб суд у процесуальному порядку відібрав у нього вільні зразки почерку та підпису. Разом із тим, суд зазначає, що відповідач Апостол на судове засідання не з’явився. До суду надійшло клопотання від представника відповідача Ігоря Апостола адвоката Притули Оксани Богданівни про відкладення розгляду справи”, – зазначив суддя Тарас Якімець.


За його словами, зважаючи на клопотання про перенесення розгляду справи, а також те, що ще не надійшов до суду один з документів, який був витребуваний для отримання зразків підпису Ігоря Апостола, розгляд справи переноситься на наступне судове засідання, яке відбудеться 6 травня.

“При цьому неявку на наступне судове засідання Апостола суд буде вважати таким, що є зловживанням процесуальними правами, та буде застосовувати заходи процесуального примусу”, – додав Якімець.

Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору 11 липня 2025 року. Відповідачами у справі є Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович та Стрипко Тамара Олексіївна.

Про спробу заволодіння авторськими правами на його твори іншими особами Іван Марчук повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці.

Читайте також: Зеленський підписав закон про інтелектуальну власність, створену військовими

Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.

Слідчі Шевченківського управління поліції ГУ Нацполіції у Києві проводять розслідування у кримінальному провадженні, яке розпочали на підставі заяви художника Мархудожник

чука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою.

Фото: Юлія Томчишин/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Марина Ер Горбач отримала нагороду на престижному кінофестивалі в Лос-Анджелесі

Published

on


Українську режисерку, авторку фільмів «Клондайк» та «Ротація» Марину Ер Горбач відзначили премією SEEfest Legacy Award 2026 року. 

Про це повідомляє Укрінформ.

Під час церемонії відкриття XXI Південно-Східного Європейського кінофестивалю SEEfest 29 квітня українській режисерці було вручено нагороду фестивалю «За досягнення».

«Цьогоріч фестиваль SEEfest вшановує молоду режисерку з України, чиї фільми та масштаб творчості вже вивели її в число провідних представників свого покоління. Шість років тому наш фестиваль уперше представив її з фільмом (“Омар і ми” ред.) 2020 року створеним у співавторстві з її чоловіком і творчим партнером Мехметом Багадиром Ером. Її наступний фільм, “Клондайк”, увібрав у себе весь жах і трагедію країни, розірваної напередодні вторгнення. Він здобув головні нагороди на фестивалі “Санденс” і став важливою віхою у її кінематографічній творчості, звертаючись до теми війни в Україні. Її голос став голосом її покоління та її країни. Ми пишаємося тим, що показували фільми Марини Ер Горбач у Лос-Анджелесі, і присуджуємо їй премію SEEfest Legacy Award 2026 року», – коментують організатори фестивалю.

Серед відзначених нагородою Legacy Awards на SEEfest за 21 рік існування фестивалю лише дві українки – акторка Оксана Черкашина та режисерка Марина Ер Горбач.

Читайте також: Українська стрічка «Ілюзія тихої ночі» отримала спецвідзнаку фестивалю у Швейцарії

SEEfest триватиме до 6 травня в Лос-Анджелесі. Серед програми – українське документальне кіно – стрічки «Мілітантропос» Єлизавети Сміт, Аліни Горлової та Семена Мозгового й «З любовʼю з фронту» Аліси Коваленко.

Як повідомляв Укрінформ, Марина Ер Горбач – українська режисерка та сценаристка. Володарка нагороди за найкращу режисуру на фестивалі Sundance та Призу екуменічного журі секції «Панорама» Берлінського міжнародного кінофестивалю за фільм «Клондайк», який також був обраний офіційним представником України на “Оскар”-2023 у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».

Фото надані Мариною Ер Горбач





Джерело

Continue Reading

Події

У бібліотеці Рима знайшли втрачений рукопис англійської поеми VII століття

Published

on


Дослідники з Триніті-коледжу Дубліна (Ірландія) виявили у римській бібліотеці втрачену копію поеми, написану у сьомому столітті пастухом Кедмоном з англосаксонського королівства Нортумбрії – найдавнішого збереженого вірша англійською мовою.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.

Середньовічний теолог Беда Преподобний, якого шанують як батька англійської історії, у VIII столітті записав латинський переклад цього вірша у своїй праці «Церковна історія народу англів», але не включив оригінальну староанглійську версію.

За словами Беди, Кедмон побачив «божественне явище», яке і надихнуло його написати та заспівати гімн, який вихваляє Бога за створення світу.


Фото: Trinity College Dublin


Вважається, що Кедмон був неписьменним пастухом, який працював в абатстві Вітбі в Північному Йоркширі.

Зазначається, що давньоанглійський варіант, знайдений у римській бібліотеці, був переписаний ченцем у північній Італії між 800 і 830 роками нашої ери.

Це третій найстаріший збережений текст поеми після старіших копій, які зберігаються в Кембриджі та Санкт-Петербурзі.

Читайте також: Археологи за допомогою ШІ візуалізували жертву виверження вулкана у Помпеях

В інших версіях поема написана латиною, а староанглійський текст додано на полях або в кінці.

За словами дослідників, те, що знайшли у бібліотеці є важливим, оскільки вірш містить давньоанглійську версію в основній частині тексту, що відображає зростаючий статус мови в IX столітті.

Як повідомляв Укрінформ, команда археологів з Іспанії та Єгипту виявила в Оксирінху мумію з фрагментом давньогрецької поеми Гомера «Іліада».

Перше фото: Rome, National Central Library



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.