Події
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася виставка про прийняття свого тіла та самопізнання
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася дебютна персональна виставка Анни Антонюк «Я є – хочеш ти цього чи ні». Експозиція присвячена жіночому тілу, його змінам упродовж життя та прийняттю його.
Художниця порівняла людське тіло з плантаном, який нерідко називають «безсоромником». Це дерево отримало таке прізвисько через свою особливість – розростатися вшир, скидати кору, оголюючи химерні візерунки на своєму стовбурі. Люди підрізають його, залишаючи рвані рани, а на корі – подряпини, вирізьблені імена, хрести. Ці сліди залишаються назавжди. Людське тіло переживає схожий досвід – воно постійно змінюється, трансформується, набуває нових форм. Його вкривають зморшки, рубці, синці, воно не залишається незайманим. Ми постійно оновлюємось – фізично, емоційно, психологічно.
Інколи зміни відбуваються не за нашою волею – під тиском суспільства, чужих поглядів, нав’язаних уявлень про те, якими ми «повинні» бути. Нас оцінюють, дають нам прізвиська, аналізують наш вигляд, мову, поведінку. Інші люди залишають на нас свої сліди – не завжди видимі, але завжди відчутні. Випадкові слова, несвідомі дії, жорстокі судження залишають довічні шрами, глибокі і болісні, особливо на тих частинах нас, які найбільш тендітні й незахищені.
Виставка Анни Антонюк «Я є — хочеш ти цього чи ні» – це процес внутрішньої реінкарнації. Це спроба подивитися на себе інакше, прийняти власну історію, а можливо, навіть ненавидіти себе трохи менше. Художниця веде відвертий діалог із собою, порівнюючи своє тіло з платаном – деревом, що не вписується у стандарти ідеалу, але від цього не втрачає своєї значущості – з ціллю навчитись у нього приймати себе.
Ця виставка – не лише про тілесність. Вона про проживання почуттів, осмислення власних ран і шрамів, про дотик до своєї історії. Це подорож до самопізнання, де кожен образ стає частиною глибокого внутрішнього монологу.
Події
У Німеччині відкрилась найбільша у світі виставка відеоігор Gamescom
Найбільша у світі виставка відеоігор Gamescom відкрилася у середу в німецькому місті Кельн з рекордною кількістю експонентів, де понад 1700 компаній, асоціацій та інших організацій представили свої електронні продукти на п’ятиденному заході.
Про це повідомляє dpa з посиланням на організаторів заходу, передає Укрінформ.
Зазначається, що попередній рекорд участі у найбільшій у світі щорічній міжнародній виставці відеоігор та інтерактивних розваг у Кельні було встановлено минулого року – 1568 учасників.
Усього кілька тижнів тому організатори говорили про понад 1600 експонентів, але після цього кількість учасників стрімко зросла.
Тема цьогорічного Gamescom – «Ігри запалюють ентузіазм щодо майбутнього». Очікується щонайменше 350 тисяч відвідувачів, деякі з них – у барвистих костюмах для косплею. Дві третини експонентів приїжджають з-за кордону, причому значною мірою представлені компанії з Азії.
У середу виставка була відкрита лише для відвідувачів-фахівців та фанатів зі спеціальними квитками.
Організатори розраховують зустрічати сотні тисяч шанувальників з четверга, коли Gamescom відкриє свої двері для широкої публіки.
Відмічається зростання інтересу до виставки з боку політиків. У середу на Gamescom очікували віцеканцлера Німеччини Ларса Клінгбайля, прем’єр-міністра землі Північний Рейн-Вестфалія Хендріка Вюста та віцепрезидента Європейської комісії Хенну Вірккунен. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр оголосив, що завітає на захід у четвер.
Ігри – це багатомільярдний бізнес, значення якого зростає в цифрову епоху: візуальна якість покращується, і все більше людей беруть до рук смартфон чи консоль, або сідають за настільний ПК, щоб пограти.
Ігри також вважаються важливими для просування демократії, зокрема через «серйозні ігри» – ігри з освітньою цінністю, наприклад, критичне обговорення ультраправого екстремізму та спонукання гравців до роздумів. Такі серйозні ігри є центральною темою цьогорічного Gamescom.
Як повідомляв Укрінформ, на платформі Steam вийшла українська гра The Hollow, натхненням для якої став роман Івана Багряного “Тигролови”.
Фото: AA
Події
До 170-річчя Івана Франка записали серію VR-синглів на його слова
До 170-річчя від дня народження Івана Франка проєкт FRANKO: Sound Continuum 360° представить 12 імерсивних VR-синглів для голосу та фортепіано на слова видатного письменника.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на комунікаційну кураторку проєкту Ольгу Стельмашевську.
До серії увійдуть десять романсів і солоспівів українських композиторів ХІХ-ХХ століть, а також два нові твори, спеціально написані для проєкту сучасними композиторами Олександром Чорним і Тетяною Хорошун.

Серед авторів музики – Микола Лисенко, Денис Січинський, Ярослав Лопатинський, Станіслав Людкевич, Борис Лятошинський, Федір Надененко, Анатолій Кос-Анатольський, Василь Барвінський, Богдана Фільц і Леся Дичко.

Кожен сингл матиме VR-візуалізацію. Записи відбулися 2 серпня на сцені Національної філармонії України за участю музикантів, звукорежисера Андрія Мокрицького та VR-художників.

Ідея проєкту належить піаністці та концертмейстерці Марії Прилипко. Вона працювала над записами разом із молодими вокалістами, яких відібрали під час відкритого онлайн-кастингу.

«Позаду десятки прослуховувань, знайомство з новими голосами, хвилювання, роздуми й непрості рішення. Найцікавішим і водночас найскладнішим завданням для мене було не лише обрати виконавців, а й знайти для кожного саме той романс, у якому його голос, темперамент і музична індивідуальність зможуть розкритися найповніше», – зазначила Прилипко.

За словами авторів, проєкт має на меті поєднати камерно-вокальну традицію із сучасними композиторськими практиками та імерсивними технологіями.
FRANKO: Sound Continuum 360° реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Як повідомляв Укрінформ, 25 серпня в Івано-Франківську стартував п’ятиденний FRANKOFEST-170, мета якого – відкрити Івана Франка через сучасне мистецтво.
Фото: Наталія Ткачук
Події
Для літературної премії «Воля» відібрали 95 книжок-претенденток
Журі державної літературної премії «Воля» розгляне 95 книжок, які номінували українські видавництва, а 5 жовтня оголосить довгі списки у трьох категоріях.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
Загалом українські видавництва номінували на премію «Воля» 106 книжок. Із них 10 не пройшли технічний відбір: книжки вийшли поза встановленим періодом, видавництва не надали необхідні документи, або жанр не збігався з категорією.
«Через літературу Україна розповідає про себе світові й осмислює власний досвід. 95 книжок у відборі літературної премії «Воля» – це різні погляди на нашу історію, культуру, людей, час, у якому ми живемо. Прагнемо, щоб премія відкривала книжки про Україну і від українських авторів ширшій аудиторії та давала їм більше простору для звучання», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Цьогоріч премія відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у трьох категоріях.
Найчисленнішою стала категорія «Найкраща українська прозова книжка», у якій журі розгляне 49 назв. У категорії «Найкраща українська документальна книжка» – 40 номінантів.
У категорії «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою» змагатимуться шість видань.
У цій номінації представлені книжки, вперше перекладені та опубліковані з 1 травня 2023 року до 30 квітня 2026 року.
«Сильні, цікаві, складні книжки здатні підтримати нас у найважчі часи. Я певна, що саме такі ми додамо в свої переліки читання на осінь завдяки довгим спискам «Волі». Розумію, що в умовах втрат, з якими зіткнулася книжкова сфера через російські обстріли, кожен акцент на українській книжці є ще й способом підтримати ринок», – наголосила заступниця міністра культури Богдана Лаюк.
Цьогоріч до складу журі премії «Воля» входять:
Ростислав Семків – голова журі, літературознавець і видавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент НаУКМА;
- Олександр Михед – письменник і військовослужбовець, лауреат премії імені Шевельова, член Українського ПЕН;
- Уям Блекер – шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL;
- Ірина Славінська – письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура, членкиня Українського ПЕН;
- Богдана Романцова – літературна критикиня, редакторка видавництва «Темпора», ведуча подкасту «Висока полиця».
Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет «Києво-Могилянська академія» започаткували ще одну державну літературну нагороду – премію «Воля».
Фото ілюстративне: Дія
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Усі новини6 днів agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Війна1 тиждень agoдо експлуатації у ЗСУ допустили дрон «Довбуш Т40»
-
Усі новини1 тиждень agoЗагинув Анатолій Ткач – що відомо про музиканта
-
Політика1 тиждень agoекснардеп заявив, що закликає своїх дітей емігрувати через війну
-
Політика1 тиждень agoЗеленська назвала ключову тему Саміту перших леді та джентльменів
-
Усі новини1 тиждень agoчому не варто витрачати на них гроші (фото)
