Події
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася виставка про прийняття свого тіла та самопізнання
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася дебютна персональна виставка Анни Антонюк «Я є – хочеш ти цього чи ні». Експозиція присвячена жіночому тілу, його змінам упродовж життя та прийняттю його.
Художниця порівняла людське тіло з плантаном, який нерідко називають «безсоромником». Це дерево отримало таке прізвисько через свою особливість – розростатися вшир, скидати кору, оголюючи химерні візерунки на своєму стовбурі. Люди підрізають його, залишаючи рвані рани, а на корі – подряпини, вирізьблені імена, хрести. Ці сліди залишаються назавжди. Людське тіло переживає схожий досвід – воно постійно змінюється, трансформується, набуває нових форм. Його вкривають зморшки, рубці, синці, воно не залишається незайманим. Ми постійно оновлюємось – фізично, емоційно, психологічно.
Інколи зміни відбуваються не за нашою волею – під тиском суспільства, чужих поглядів, нав’язаних уявлень про те, якими ми «повинні» бути. Нас оцінюють, дають нам прізвиська, аналізують наш вигляд, мову, поведінку. Інші люди залишають на нас свої сліди – не завжди видимі, але завжди відчутні. Випадкові слова, несвідомі дії, жорстокі судження залишають довічні шрами, глибокі і болісні, особливо на тих частинах нас, які найбільш тендітні й незахищені.
Виставка Анни Антонюк «Я є — хочеш ти цього чи ні» – це процес внутрішньої реінкарнації. Це спроба подивитися на себе інакше, прийняти власну історію, а можливо, навіть ненавидіти себе трохи менше. Художниця веде відвертий діалог із собою, порівнюючи своє тіло з платаном – деревом, що не вписується у стандарти ідеалу, але від цього не втрачає своєї значущості – з ціллю навчитись у нього приймати себе.
Ця виставка – не лише про тілесність. Вона про проживання почуттів, осмислення власних ран і шрамів, про дотик до своєї історії. Це подорож до самопізнання, де кожен образ стає частиною глибокого внутрішнього монологу.
На Дерибасівській знову відкривається виставка антивоєнного мистецтва просто неба у вітринах колишнього ресторану “Стейк-Хаус”. Куратор проєкту “Воля не смерть” одеський художник Володимир Уманенко відкрив виставку у 2022 році і пауза наступила тільки під час 2026 Нового Року, коли Одеська військова адміністрація розмістила новорічні банери замість робіт художників.
За час існування проєкту в ньому взяли участь більше сотні художників. Спочатку вулична галерея була на ринку “Книжка”, а потім перемістилася на Дерибасівську.
«Супер Маріо: Галактика в кіно» (The Super Mario Galaxy Movie) – анімаційний фільм, заснований на всесвіті культової однойменної гри, став найкасовішим голлівудським фільмом 2026 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.
З моменту виходу в кінотеатрах «Супер Маріо: Галактика в кіно» вже зібрав у світовому прокаті 629 млн дол.
Зазначається, що сиквел домінував у міжнародному прокаті протягом другого тижня після релізу, зібравши 83,5 млн дол. у 81 країні.
Нині сімейний фільм заробив вже понад 320 млн дол. за кордоном та 308 млн дол. у Північній Америці.
Серед ринків із найбільшими касовими зборами – Мексика (47,8 млн дол.), Велика Британія та Ірландія (37,4 млн дол.), Німеччина (29 млн дол.) і Франція (23,9 млн дол.).
Попередня пригодницька стрічка кінокомпанії Universal про Маріо – фільм «Брати Супер Маріо в кіно» (2023) – стала другим за касовими зборами того року.
Тоді анімаційний фільм зібрав 1,3 млрд дол.
Друге місце у рейтингу найприбутковіших голлівудських фільмів цього року посідає «Проєкт: Аве Марія» з Раяном Гослінгом у головній ролі.
Фільм зібрав уже понад 500 млн дол.
Як повідомляв Укрінформ, «Зоотрополіс 2» став найкасовішим анімаційним фільмом в історії Голлівуду, зібравши 1,7 млрд дол. у світовому прокаті.
Фото: imdb.com
Комітет з присудження Премії імені Фелікса Соболєва Національної спілки кінематографістів України (НСКУ) оголосив конкурс на здобуття премії 2026 року – за вагомі досягнення в неігровому кіно.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила НСКУ.
Премія присуджується кінематографістам лише за завершені та оприлюднені оригінальні кінотвори у неігровому виді кіномистецтва, а саме – науково-просвітницькому та документальному кіно, позначені високим професіоналізмом і новаторством, створені упродовж останніх двох років, але не пізніше ніж за пів року до подання на конкурс, які здобули широке громадське визнання.
Премія може присуджуватися за окремий кінотвір або за вагомий внесок у світове та українське неігрове кіно. Вона може бути присуджена громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах – як окремим діячам кінематографії, так і групі митців (або творчим колективам).
Кожен правовласник для участі в конкурсі може одночасно висувати лише один твір. Під час висування твору правовласник вказує його автора або колектив авторів – не більше трьох осіб.
Пропозиції щодо кандидатів на здобуття премії 2026 року подаються до Національної спілки кінематографістів України творчими спілками, кіностудіями, мистецькими закладами, Національною академією наук, науковими та творчими громадськими організаціями, засобами масової інформації, діючими лавреатами цієї премії, а також безпосередньо членами Комітету з премії імені Фелікса Соболєва до 1 червня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, Гран-прі першої Української джазової премії у номінації “Найкращий український джазовий гурт 2025” здобуло тріо Hyphen Dash.
Фото ілюстративне: Vika Myronenko/Facebook
-
Війна1 тиждень agoВорог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Усі новини7 днів agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Події4 дні agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Одеса1 тиждень agoДоходи одеської депутатки Большедворової: мільйонів немає
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Відбудова1 тиждень agoУ Костянтинівці за програмою «єВідновлення» нарахували понад ₴1,54 мільярда компенсацій
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спростив правила публічних закупівель для захисту критичної інфраструктури