Події
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася виставка про прийняття свого тіла та самопізнання
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася дебютна персональна виставка Анни Антонюк «Я є – хочеш ти цього чи ні». Експозиція присвячена жіночому тілу, його змінам упродовж життя та прийняттю його.
Художниця порівняла людське тіло з плантаном, який нерідко називають «безсоромником». Це дерево отримало таке прізвисько через свою особливість – розростатися вшир, скидати кору, оголюючи химерні візерунки на своєму стовбурі. Люди підрізають його, залишаючи рвані рани, а на корі – подряпини, вирізьблені імена, хрести. Ці сліди залишаються назавжди. Людське тіло переживає схожий досвід – воно постійно змінюється, трансформується, набуває нових форм. Його вкривають зморшки, рубці, синці, воно не залишається незайманим. Ми постійно оновлюємось – фізично, емоційно, психологічно.
Інколи зміни відбуваються не за нашою волею – під тиском суспільства, чужих поглядів, нав’язаних уявлень про те, якими ми «повинні» бути. Нас оцінюють, дають нам прізвиська, аналізують наш вигляд, мову, поведінку. Інші люди залишають на нас свої сліди – не завжди видимі, але завжди відчутні. Випадкові слова, несвідомі дії, жорстокі судження залишають довічні шрами, глибокі і болісні, особливо на тих частинах нас, які найбільш тендітні й незахищені.
Виставка Анни Антонюк «Я є — хочеш ти цього чи ні» – це процес внутрішньої реінкарнації. Це спроба подивитися на себе інакше, прийняти власну історію, а можливо, навіть ненавидіти себе трохи менше. Художниця веде відвертий діалог із собою, порівнюючи своє тіло з платаном – деревом, що не вписується у стандарти ідеалу, але від цього не втрачає своєї значущості – з ціллю навчитись у нього приймати себе.
Ця виставка – не лише про тілесність. Вона про проживання почуттів, осмислення власних ран і шрамів, про дотик до своєї історії. Це подорож до самопізнання, де кожен образ стає частиною глибокого внутрішнього монологу.
Під час відбудови музею Шухевича у Білогорщі виявили ймовірну криївку, історики вивчають знайдені речі.
Про це у Фейсбуці повідомила Львівська міська рада, передає Укрінформ.
“Під час розбирання паркету на території музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Білогорщі робітники виявили у фундаменті обкладене каменем приміщення глибиною майже 2 метри. Під час розкопок археологи не знайшли цінних історичних артефактів. Тому зараз історики досліджують можливе призначення цієї будівлі і її зв’язок з генерал-хорунжим армії УПА”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що місто планує накрити цей простір склом і зберегти його для відвідувачів.
Як повідомляв Укрінформ, роботи з відновлення музею Романа Шухевича після російського удару 1 січня 2024 року розпочали цьогоріч на початку березня. Виявлення криївки дещо змістило терміни виконання робіт. Проте вже до кінця червня тут планують вибудувати стіни та накрити музей.
У КНУ імені Тараса Шевченка до Дня Африки відкрилась виставка «Африканські маски: етнофілософія, правосвідомість, культура та живі традиції».
Як передає Укрінформ, виставка покликана представити культурне, символічне та світоглядне розмаїття Африканського континенту, а також привернути увагу до розвитку африканських студій в Україні як важливого напряму сучасних академічних і міжнародних досліджень.
Центральною частиною виставки стала унікальна приватна колекція африканських масок Івана Стамова, доповнена матеріалами Центру досліджень країн Африки Київського національного університету імені Тараса Шевченка – автентичними предметами, зібраними під час польових досліджень у різних регіонах континенту.
Виставка стала результатом співпраці колекціонера Стамова та Центру досліджень країн Африки КНУ: науковці отримали можливість працювати з унікальною збіркою, а під час відкриття представлені перші результати цього дослідження й наукової колаборації.
У відкритті взяли участь представники дипломатичного корпусу, наукового та експертного середовища, дослідники й фахівці з африканістики, державні і культурні діячі та урядовці.
За інформацією КНУ імені Тараса Шевченка, виставка відкрилась 27 травня у мистецькому салоні (авдиторія 321) в головному корпусі університету (вул. Володимирська, 60). Вона триватиме до 29 травня.
Як повідомляв Укрінформ, до Дня Києва на станції метро «Золоті Ворота» відкрилася виставка художніх робіт «Незламне місто».
Фото Укрінформу можна купити тут
«Українсько-єврейська Зустріч» та громадська організація «Форум видавців» оголосили склад міжнародного журі цьогорічної премії «Зустріч» у категорії нонфікшн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті премії.
Зазначається, що «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» покликана відзначити спільний досвід українців та євреїв упродовж століть, виражений у друкованому слові.
Вона присуджується щорічно за найвпливовіший твір художньої літератури та літератури нонфікшн (почергово в різні роки), що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства.
Цього року премією будуть відзначені твори в категорії нонфікшн – історичні праці, біографії, мемуари, публіцистика, есеїстика.
До складу міжнародного журі увійшли:
- професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», professor emeritus Варшавського університету, есеїстка, перекладачка, громадська діячка, членкиня українського і польського ПЕНів, Оля Гнатюк (Польща-Україна, голова журі премії);
- віцепрезидент Української асоціації юдаїки, викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Гірік (Україна);
- історикиня, дослідниця Центру міської історії у Львові, доцентка кафедри історії і керівниця Єврейських студій Українського католицького університету Владислава Москалець (Україна).
«Українці та євреї майже два тисячоліття живуть пліч-о-пліч на території сучасної України. Нарізно й спільно вони сплели полотно, яке назавжди увійшло в культурну, мовну й історичну спадщину України. Тривалі періоди мирного співіснування супроводжувалися також роками трагедій, які розділяли ці два народи різними історичними переживаннями й наративами. Та все ж тепер, коли триває XXI століття, а Україна та Ізраїль формують свою ідентичність як незалежні держави, плетиво спільної підоснови залишається, даючи нове розуміння минулого», – зауважили організатори премії.
Нагородження переможців премії відбудеться у вересні 2026 року на 33-му Львівському міжнародному фестивалі BookForum.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році переможцем літературної премії «Зустріч» стала антологія «Століття присутності. Єврейський світ в українській короткій прозі 1880-х – 1930-х» за редакцією Христини Семерин.
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Політика1 тиждень agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила павільйон на Всесвітньому урбаністичному форумі у Баку
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістики
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Політика1 тиждень agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Суспільство1 тиждень agoПодарунки, 21 авто та 171 мільйон у готівці: як жила політична еліта Миколаївської міськради Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoАліна Гросу народила – як назвали дитину