Події
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася виставка про прийняття свого тіла та самопізнання
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася дебютна персональна виставка Анни Антонюк «Я є – хочеш ти цього чи ні». Експозиція присвячена жіночому тілу, його змінам упродовж життя та прийняттю його.
Художниця порівняла людське тіло з плантаном, який нерідко називають «безсоромником». Це дерево отримало таке прізвисько через свою особливість – розростатися вшир, скидати кору, оголюючи химерні візерунки на своєму стовбурі. Люди підрізають його, залишаючи рвані рани, а на корі – подряпини, вирізьблені імена, хрести. Ці сліди залишаються назавжди. Людське тіло переживає схожий досвід – воно постійно змінюється, трансформується, набуває нових форм. Його вкривають зморшки, рубці, синці, воно не залишається незайманим. Ми постійно оновлюємось – фізично, емоційно, психологічно.
Інколи зміни відбуваються не за нашою волею – під тиском суспільства, чужих поглядів, нав’язаних уявлень про те, якими ми «повинні» бути. Нас оцінюють, дають нам прізвиська, аналізують наш вигляд, мову, поведінку. Інші люди залишають на нас свої сліди – не завжди видимі, але завжди відчутні. Випадкові слова, несвідомі дії, жорстокі судження залишають довічні шрами, глибокі і болісні, особливо на тих частинах нас, які найбільш тендітні й незахищені.
Виставка Анни Антонюк «Я є — хочеш ти цього чи ні» – це процес внутрішньої реінкарнації. Це спроба подивитися на себе інакше, прийняти власну історію, а можливо, навіть ненавидіти себе трохи менше. Художниця веде відвертий діалог із собою, порівнюючи своє тіло з платаном – деревом, що не вписується у стандарти ідеалу, але від цього не втрачає своєї значущості – з ціллю навчитись у нього приймати себе.
Ця виставка – не лише про тілесність. Вона про проживання почуттів, осмислення власних ран і шрамів, про дотик до своєї історії. Це подорож до самопізнання, де кожен образ стає частиною глибокого внутрішнього монологу.
Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” 5 та 6 вересня проведе “Вихідні з ОКО” .
Про це повідомило Державне агентство України з питань кіно, передає Укрінформ.
За словами організаторів, кінофестиваль бере паузу від великої фестивальної едиції і виходить до відвідувачів з новим форматом спілкування. У Києві відбудуться «Вихідні з ОКО» — зустріч друзів, партнерів, кінематографістів і глядачів для спеціальних кінопоказів, розмов, гостини та спільного осмислення теми дому.
Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” народився у багатокультурному Болграді на Одещині, де сформувалися його головні цінності: повага до культурної спадщини, діалог між народами та збереження власної ідентичності.
“Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, фестиваль переосмислює тему дому як символу пам’яті, культури й приналежності для мільйонів українців, змушених залишити рідні домівки”, – зауважили у агентстві.
Цього року команда кінофестивалю “ОКО” збере свою спільноту в Києві та привезе туди частинку бессарабської гостинності та болгарської культури, щоб знову об’єднати друзів, партнерів і глядачів навколо спільних цінностей.
Протягом двох днів на гостей заходу “Вихідні з ОКО” чекатимуть спеціальні покази українського та болгарського кіно
Як повідомляв Укрінформ, торік VI Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО”, який поєднує кіно, музику, мистецькі акценти та культурну дипломатію, уперше пройшов у Києві.
Фото: Unsplash
На Алеї київських князівен на території Національного заповідника “Софія Київська” висадили дуб на честь Анни Київської, доньки Великого князя Київського Ярослава Мудрого та королеви Франції.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, дерево на честь королеви висадив посол Франції в Україні Гаель Вейсьєр.
У Софії Київській висадили дерево на честь Анни Ярославни / Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ
1 / 9
Акція пройшла в межах проєкту «Алея київських князівен», започаткованого Національним заповідником «Софія Київська» для вшанування доньок князя Ярослава Мудрого, які через династичні шлюби стали королевами європейських держав.
«Анна вийшла заміж у Парижі, приїхала звідси з Києва. Вона тут виховувалась, тут ходила до школи», – зазначила генеральна директорка нацзаповідника Неля Куковальська.
«Анна Ярославна є покровителькою нашої присутності в Україні, причому в усіх сферах. Як ви знаєте, наш ліцей носить ім’я Анни Київської. Це свята покровителька усіх добрих справ, які ми робимо в Україні. А це дерево символізуватиме життєздатність відносин між Францією та Україною», – додав посол Вейсьєр.
Куковальська розповіла, що раніше посол Швеції висаджував дерево на честь дружини Ярослава Інгігерди, посол Угорщини – на честь Анастасії Ярославни, яку видали за угорського короля Андрія I, а посол Норвегії – на честь найстаршої доньки Єлизавети, що вийшла за норвезького конунга Гаральда ІІІ Суворого, засновника Осло.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві Дуб Пимоненка набув статусу пам’ятки природи місцевого значення.
Фото: Юлія Овсяннікова/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Про це йдеться у переданому Укрінформу пресрелізі.
Подію організовує Національна оперета України спільно з Бучанською міською радою.
За словами організаторів, проєкт покликаний продемонструвати міжнародну підтримку України під час повномасштабної війни та роль культури як інструменту єднання і відновлення суспільства. Концерт відбудеться за підтримки посольств Азербайджану, Естонії, Італії, Іспанії, Латвії, Литви, Молдови, а також Польського інституту у Києві.
«Наш міський парк приймає великий міжнародний проєкт «Сила відродження» та митців із десяти країн, і це доказ того, що місто живе, розвивається та повертається до активного культурного життя», – зазначив міський голова Бучі Олександр Федорук.
За його словами, культура під час війни є не лише творчістю, а й способом підтримувати стійкість суспільства.
У концерті візьмуть участь лауреати міжнародних конкурсів, зокрема Юстина Буяк (Польща), Янне Шевченко (Естонія), Марія Запата (Іспанія), Ієва Сумея (Латвія), Йонас Сакалаускас (Литва), Анастасія Леньо (Молдова), Вілле Салонен (Фінляндія та Лю Тао (Китай).
Також до заходу долучиться італійський режисер, театральний діяч і дослідник Лоренцо Понте. Колективним учасником стане Оркестр Національних збройних сил Латвії.
Разом із міжнародними гостями виступатимуть солісти, хор, артисти балету та оркестр Національної оперети України.
«Буча стала символом незламності українського народу, а участь міжнародних митців є свідченням солідарності з Україною та підтримки її на шляху відновлення», – наголосив генеральний директор-художній керівник Національної оперети України Богдан Струтинський.
За його словами, для Національної оперети міжнародний фестиваль «O-Fest» є не лише доброю традицією, а й важливою культурною платформою.
Як повідомляв Укрінформ, у Римі пройшов благодійний вечір «Український код нації».
Фото ілюстративне
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою