Події
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася виставка про прийняття свого тіла та самопізнання
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася дебютна персональна виставка Анни Антонюк «Я є – хочеш ти цього чи ні». Експозиція присвячена жіночому тілу, його змінам упродовж життя та прийняттю його.
Художниця порівняла людське тіло з плантаном, який нерідко називають «безсоромником». Це дерево отримало таке прізвисько через свою особливість – розростатися вшир, скидати кору, оголюючи химерні візерунки на своєму стовбурі. Люди підрізають його, залишаючи рвані рани, а на корі – подряпини, вирізьблені імена, хрести. Ці сліди залишаються назавжди. Людське тіло переживає схожий досвід – воно постійно змінюється, трансформується, набуває нових форм. Його вкривають зморшки, рубці, синці, воно не залишається незайманим. Ми постійно оновлюємось – фізично, емоційно, психологічно.
Інколи зміни відбуваються не за нашою волею – під тиском суспільства, чужих поглядів, нав’язаних уявлень про те, якими ми «повинні» бути. Нас оцінюють, дають нам прізвиська, аналізують наш вигляд, мову, поведінку. Інші люди залишають на нас свої сліди – не завжди видимі, але завжди відчутні. Випадкові слова, несвідомі дії, жорстокі судження залишають довічні шрами, глибокі і болісні, особливо на тих частинах нас, які найбільш тендітні й незахищені.
Виставка Анни Антонюк «Я є — хочеш ти цього чи ні» – це процес внутрішньої реінкарнації. Це спроба подивитися на себе інакше, прийняти власну історію, а можливо, навіть ненавидіти себе трохи менше. Художниця веде відвертий діалог із собою, порівнюючи своє тіло з платаном – деревом, що не вписується у стандарти ідеалу, але від цього не втрачає своєї значущості – з ціллю навчитись у нього приймати себе.
Ця виставка – не лише про тілесність. Вона про проживання почуттів, осмислення власних ран і шрамів, про дотик до своєї історії. Це подорож до самопізнання, де кожен образ стає частиною глибокого внутрішнього монологу.
Американська академія кінематографічних мистецтв і наук у четвер оголосила список номінантів на 98 премію «Оскар».
Список оголосили актори Даніель Брукс та Льюїс Пуллман під час прямої трансляції на сайті кіноакадемії, передає Укрінформ.
Зокрема, за нагороду у категорії «Найкращий фільм року» змагатимуться «Бугонія», «Формула 1», «Франкенштейн», «Гамнет», «Марті Супрім. Геній комбінацій», «Одна битва за іншою», «Таємний агент», «Сентиментальна цінність», «Грішники», «Потяг у снах».
Звання найкращого режисера можуть отримати Хлоя Чжао («Гамнет»), Джош Сафді («Марті Супрім. Геній комбінацій»), Пол Томас Андерсон («Одна битва за іншою»), Йоахім Трієр («Сентиментальна цінність»), Раян Куглер («Грішники»).
Нагороду за найкращу чоловічу роль можуть отримати Тімоті Шаламе («Марті Супрім. Геній комбінацій»), Леонардо Ді Капріо («Одна битва за іншою»), Ітан Гоук («Блакитний місяць»), Майкл Б. Джордан («Грішники»), Вагнер Моура («Таємний агент»).
В аналогічній «жіночій» категорії за перемогу змагатимуться Джессі Баклі («Гамнет»), Роуз Бірн («Я не залізна»), Кейт Гадсон («Пісня любові»), Ренате Реінсве («Сентиментальна цінність»), Емма Стоун («Бугонія»).
На нагороду у номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» претендують Ель Феннінг та Інґа Ібсдоттер Ліллеаас («Сентиментальна цінність»), Емі Мадіґан («Зброя»), Вунмі Мосаку («Грішники»), Теяна Тейлор («Одна битва за іншою»).
Золоту статуетку за найкращу чоловічу роль другого плану можуть отримати Бенісіо дель Торо («Одна битва за іншою»), Джейкоб Елорді («Франкенштейн»), Делрой Ліндо («Грішники»), Шон Пенн («Одна битва за іншою»), Стеллан Скашгорд («Сентиментальна цінність»).
У категорії «Найкращий міжнародний художній фільм» представлені «Таємний агент» (Бразилія), «Це був просто нещасний випадок» (Франція), «Сентиментальна цінність» (Норвегія), «Сират» (Іспанія), «Голос Хінд Раджаб» (Туніс).
На нагороду у номінації «Найкращий анімаційний повнометражний фільм» висунуті «Арко», «Еліо», «K-Pop Мисливиці на демонів», «Маленька Амелі або Характер дощу», «Зоотрополіс 2».
Документальна стрічка українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» не потрапила до п’ятірки номінантів у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм».
Із повним списком номінантів премії можна ознайомитися на сайті Американської кіноакадемії.
Як повідомляв Укрінформ, 98 церемонія вручення кінопремії «Оскар» відбудеться 15 березня 2026 року у театрі «Долбі» у Лос-Анджелесі. Подія транслюватиметься у прямому ефірі АВС та у понад 200 країнах. Її ведучим стане популярний американський комік ірландського походження й телеведучий Конан О’Браєн.
Фото: flickr.com/Prayitno
У віці 24 років від тяжкої хвороби помер режисер Сергій Сасін.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на допис брата режисера у Фейсбуці.
Сергій Сасін народився 23 травня 2001 року в Києві.
“Попри молодий вік він встиг зробити вагомий внесок у розвиток сучасного українського мистецтва”, – ідеться у повідомленні.
Сасін працював у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. Він обіймав посаду керівника літературно-драматургічної частини, координував роботу з молодими митцями і розвивав нові театральні проєкти.
Здобув визнання як режисер фільму “Несміяна” (2022 р.). Зазначається, що це “стрічка про 13-річну танцівницю Лесю, яка шукає свободу у світі власної уяви, стала помітним висловлюванням на теми психологічної вразливості та дорослішання”.
Митець помер після тривалої боротьби з онкологічним захворюванням.
Колеги згадують Сергія як надзвичайно світлу людину і професіонала, який тонко відчував драматургію та вмів створювати глибокі образи навіть у короткому метрі.
Як повідомляв Укрінформ, 20 січня пішов з життя засновник видавництва “Наш Формат” та громадської організації “Реформація” Владислав Кириченко.
Фото: Facebook/Serhii Sasyn
Археологи знайшли споруду, описану римським архітектором та інженером Марком Вітрувієм Полліоном.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Artnet.
У центрі міста Фано в Італії були виявлені залишки 2000-річної базиліки, а разом з ними й зв’язок з архітектором зі Стародавнього Риму – Вітрувієм.
Споруду виявили під час реконструкції площі Андреа Коста в самому центрі міста Фано.
Руїна базиліки має прямокутний план, а також 12 колон по периметру: вісім колон на довгих сторонах та чотири – на коротких.
Дослідники порівняли споруду з планом Вітрувія та підтвердили автентичність базиліки. Це відкриття є частиною досліджень, що тривають уже декілька років.
Здогадка про існування базиліки вперше з’явилась у 2022 році, коли під час розкопок на сусідній вулиці Віа Вітрувіо були виявлені стінові конструкції та тротуари, виготовлені з цінного мармуру, що свідчило про наявність високої споруди десь поблизу.
Як повідомляв Укрінформ, на Вінниччині громаді повернули землю з прадавніми курганами.
Фото: Italian Cultural Ministry
-
Відбудова1 тиждень agoУ Миколаєві почали відновлювати водопостачання в три мікрорайони
-
Політика1 тиждень agoМельник в Радбезі ООН закликав союзників негайно передати Україні ППО та посилити санкції проти РФ
-
Усі новини1 тиждень agoНацвідбір на Євробачення 2026 – KHAYAT став десятим фіналістом
-
Одеса1 тиждень agoЛанжерон після обстрілу: уламки дронів на пляжі
-
Події1 тиждень agoВісім українських ілюстраторів увійшли до короткого списку Болонської виставки
-
Одеса1 тиждень ago
ДСНС Одеси працює під час атак РФ і негоди
-
Політика1 тиждень agoНавроцький вважає, що лише Трамп може зупинити Путіна
-
Політика1 тиждень agoРада звільнила Федорова з посади глави Мінцифри