Події
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася виставка про прийняття свого тіла та самопізнання
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася дебютна персональна виставка Анни Антонюк «Я є – хочеш ти цього чи ні». Експозиція присвячена жіночому тілу, його змінам упродовж життя та прийняттю його.
Художниця порівняла людське тіло з плантаном, який нерідко називають «безсоромником». Це дерево отримало таке прізвисько через свою особливість – розростатися вшир, скидати кору, оголюючи химерні візерунки на своєму стовбурі. Люди підрізають його, залишаючи рвані рани, а на корі – подряпини, вирізьблені імена, хрести. Ці сліди залишаються назавжди. Людське тіло переживає схожий досвід – воно постійно змінюється, трансформується, набуває нових форм. Його вкривають зморшки, рубці, синці, воно не залишається незайманим. Ми постійно оновлюємось – фізично, емоційно, психологічно.
Інколи зміни відбуваються не за нашою волею – під тиском суспільства, чужих поглядів, нав’язаних уявлень про те, якими ми «повинні» бути. Нас оцінюють, дають нам прізвиська, аналізують наш вигляд, мову, поведінку. Інші люди залишають на нас свої сліди – не завжди видимі, але завжди відчутні. Випадкові слова, несвідомі дії, жорстокі судження залишають довічні шрами, глибокі і болісні, особливо на тих частинах нас, які найбільш тендітні й незахищені.
Виставка Анни Антонюк «Я є — хочеш ти цього чи ні» – це процес внутрішньої реінкарнації. Це спроба подивитися на себе інакше, прийняти власну історію, а можливо, навіть ненавидіти себе трохи менше. Художниця веде відвертий діалог із собою, порівнюючи своє тіло з платаном – деревом, що не вписується у стандарти ідеалу, але від цього не втрачає своєї значущості – з ціллю навчитись у нього приймати себе.
Ця виставка – не лише про тілесність. Вона про проживання почуттів, осмислення власних ран і шрамів, про дотик до своєї історії. Це подорож до самопізнання, де кожен образ стає частиною глибокого внутрішнього монологу.
Творчу майстерню «Аґрафка» Романи Романишин і Андрія Лесіва номінували на Меморіальну премію імені Астрід Ліндґрен (ALMA) 2027 року в категорії «Ілюстратори».
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура.
Загалом на премію 2027 року номінували 227 кандидатів із 80 країн та регіонів. Серед них – письменники, ілюстратори, оповідачі та організації, які популяризують читання.
Переможця оголосять 6 квітня 2027 року. Його визначить експертне журі з 20 учасників. Лавреат отримає kr5 мільйонів – близько ₴22,3 мільйона.
Меморіальна премія імені Астрід Ліндґрен – щорічна шведська нагорода, заснована урядом Швеції у 2002 році на честь дитячої письменниці Астрід Ліндґрен. Нею відзначають досягнення у літературі для дітей та юнацтва. Премію присуджують авторам, ілюстраторам, оповідачам та організаціям за твори високого художнього рівня, що відповідають гуманістичним цінностям. Нагороду вручає Шведська рада мистецтв.
Майстерня «Аґрафка» – творчий та сімейний тандем художників Романи Романишин і Андрія Лесіва. Вони є одними з найбільш популярних українських ілюстраторів не лише в межах України, а в усьому світі.
У 2012 році казка «Ріпка» у переказі Івана Франка та ілюстративному втіленні «Аґрафки» увійшла до світового каталогу найкращих дитячих книжок «Білі круки».
З 2013 року «Аґрафка» співпрацює із «Видавництвом Старого Лева»: саме тоді вийшла збірка «П’ятикнижжя» Грицька Чубая в оформленні Романи Романишин і Андрія Лесіва.
У вересні 2023 року «Аґрафка» вдруге отримала відзнаку на літфестивалі в Берліні за німецьке видання книги «Війна, що змінила Рондо». Окрім цього, в листопаді 2023 року майстерня здобула премію від видання «Читомо» в номінації «Амбасадор української книги».
Творча майстерня «Аґрафка» отримувала чотири нагороди BolognaRagazzi Awards 2026 року. Зокрема, у 2026 році – за книгу «З півслова». Також це видання у червні здобуло відзнаку European Design Awards 2026.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшли «Арабески» Сергія Жадана та «Мої жінки» Юлії Ілюхи.
Фото: Суспільне Культура
На Миколаївщині археологи завершили розкопки і передадуть музею доісторичний кромлех, вік якого перевищує 5 тисяч років.
Про це повідомляє ГО «Гард туристичний» у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Миколаївська експедиція археологічного інституту НАН України цьогоріч досліджувала багатошарове поселення Гард-1, розташоване в нижній частині схилу правого берега р. Південний Буг навпроти скель Пугач, Сова та Брама. На шляху до буго-дністровського культурного шару, на глибині близько одного метра, натрапили на кромлех епохи енеоліту – кільце з кам’яних брил, яке мало сакральне значення», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що ця знахідка належить до періоду переходу від епохи міді до ранньої бронзи, тобто датується приблизно 3200 роком до нашої ери.
Перші елементи кромлеха були знайдені ще у 2023 році, а цьогоріч його розкопали повністю. Щоб зберегти старовинну сакральну знахідку, археологи запропонували передати цей кромлех Південноукраїнському міському історичному музею. Кожен камінь вони акуратно пронумерували та нанесли його розташування на папір у відповідному масштабі.
Активісти вже знайшли спонсорів, які допоможуть з технікою, щоб перевезти камені кромлеху з правого берега на лівий та доставити їх на територію музею. Після чого камені будуть вкопані за відтвореним планом.
Як повідомляв Укрінформ, новітні генетичні дослідження антропологічного матеріалу, який брали з розкопок стародавнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві, засвідчили, що предками українців були індоєвропейці.
Фото: ГО «ГАРД туристичний»
У Миколаєві розпочався ІІ фестиваль книги і читання «Вештанка на Бузі», який триватиме п’ять днів.
Про це йдеться на сторінці Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Відбулося урочисте відкриття фестивалю «Вештанка на Бузі», а першою подією стала відкрита розмова «Символ національної честі» з Тарасом Кремінем — автором книги «Шевченківські лауреати Миколаївщини», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що говорили про Тараса Шевченка, українську гідність, видатних людей краю та культурну спадщину, яку важливо знати, берегти й передавати наступним поколінням.
Особливою частиною зустрічі стала урочиста передача книг публічним бібліотекам міста до 65-річчя Національної премії України імені Тараса Шевченка.
«Вештанка на Бузі» – це п’ять днів зустрічей, книжок, відкриттів і розмов, які об’єднують навколо української культури. Вона триватиме з 14 до 18 жовтня.
У програмі – творчі зустрічі з письмениками, презентації книг, різноманітні виставки, психологічно-рольові ігри тощо.
Як повідомлялося, у Житомирі 19-21 вересня пройшов IV книжковий форум «Відсіч. Право на гідність».
Фото: Центральна бібліотека ім. М. Л. Кропивницького
-
Суспільство1 тиждень agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Війна5 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оприлюднили стратегію про розширення: Україні запропонують дорожню карту
-
Усі новини1 тиждень agoНавколосвітня подорож — Карл Бушбі з Британії провів у дорозі 28 років
-
Суспільство5 днів agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Відбудова5 днів agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Суспільство5 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів