Connect with us

Події

В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася виставка про прийняття свого тіла та самопізнання

Published

on


В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася дебютна персональна виставка Анни Антонюк «Я є – хочеш ти цього чи ні». Експозиція присвячена жіночому тілу, його змінам упродовж життя та прийняттю його.

Художниця порівняла людське тіло з плантаном, який нерідко називають «безсоромником». Це дерево отримало таке прізвисько через свою особливість – розростатися вшир, скидати кору, оголюючи химерні візерунки на своєму стовбурі. Люди підрізають його, залишаючи рвані рани, а на корі – подряпини, вирізьблені імена, хрести. Ці сліди залишаються назавжди. Людське тіло переживає схожий досвід – воно постійно змінюється, трансформується, набуває нових форм. Його вкривають зморшки, рубці, синці, воно не залишається незайманим. Ми постійно оновлюємось – фізично, емоційно, психологічно.

Інколи зміни відбуваються не за нашою волею – під тиском суспільства, чужих поглядів, нав’язаних уявлень про те, якими ми «повинні» бути. Нас оцінюють, дають нам прізвиська, аналізують наш вигляд, мову, поведінку. Інші люди залишають на нас свої сліди – не завжди видимі, але завжди відчутні. Випадкові слова, несвідомі дії, жорстокі судження залишають довічні шрами, глибокі і болісні, особливо на тих частинах нас, які найбільш тендітні й незахищені.

Виставка Анни Антонюк «Я є — хочеш ти цього чи ні» – це процес внутрішньої реінкарнації. Це спроба подивитися на себе інакше, прийняти власну історію, а можливо, навіть ненавидіти себе трохи менше. Художниця веде відвертий діалог із собою, порівнюючи своє тіло з платаном – деревом, що не вписується у стандарти ідеалу, але від цього не втрачає своєї значущості – з ціллю навчитись у нього приймати себе.

Ця виставка – не лише про тілесність. Вона про проживання почуттів, осмислення власних ран і шрамів, про дотик до своєї історії. Це подорож до самопізнання, де кожен образ стає частиною глибокого внутрішнього монологу.





Джерело

Події

На нараді послів обговорили нові підходи до культурної дипломатії

Published

on



Україна планує активніше використовувати інструменти «м’якої сили» для зміцнення свого міжнародного іміджу та розширення підтримки партнерів.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці за підсумками сьогоднішньої наради посів повідомила заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська.

Читайте також: Бережна обговорила з керівниками мистецьких установ пріоритети на 2026-2027 роки

«Сьогодні на нараді послів обговорили культурну дипломатію та ініціативи, які допоможуть зміцнити імідж нашої країни та домогтися посилення допомоги з боку партнерів. Україна вже здобула суб’єктність. Наступний важливий крок – позиціонувати нас не як жертву, а як сильну країну з багатою культурою, історією, потужним мілтеком та Збройними силами», – зазначила Ковальська.

За її словами, для цього потрібно задіяти всі види soft power: культурну, релігійну, спортивну, дипломатичну.

«У нас є культурний продукт, який ми зможемо запропонувати дипломатам для налагодження зв’язків та вирішення конкретних завдань у будь-якій країні. Саме про ці можливості й йшла розмова з нашими послами», – підсумувала заступниця керівника ОПУ.

Як повідомлялося, раніше Ковальська наголошувала, що культурна дипломатія є інструментом «м’якої сили», який формує імідж України та полегшує досягнення зовнішньополітичних цілей.

Фото: Helen Kovalska, Facebook



Джерело

Continue Reading

Події

Сиквел про Людину-павука зібрав за тиждень понад $1 мільярд і став найкасовішим фільмом року

Published

on



Стрічка «Людина-павук: Абсолютно новий день» (Spider-Man: Brand New Day) зібрала за перший тиждень кінопрокату понад $1 мільярд і став найкасовішим фільмом цього року.

Про це повідомило Variety, передає Укрінформ.

Сиквел про «Людину-павука» від Sony та Marvel за участю акторів Тома Голланда та Зендаї на сьогодні (за перший тиждень прокату) приніс $1,155 мільярда касових зборів, включаючи $449 мільйонів на внутрішньому ринку Північної Америки та ще $706,3 мільйона на міжнародному.

Таким чином «Людина-павук: Абсолютно новий день» вже став найкасовіший фільмом цього року.

Крім цього, ця стрічка найшвидше (лише за чотири дні) зібрала $400 мільйонів у Північній Америці.

«Людина-павук: Абсолютно новий день» став лише другим фільмом, який перетнув позначку в $1 мільярд за шість днів прокату.

Збори від продажів квитків у кінотеатрах на цей сиквел перевищують показники «Історії іграшок 5» від Disney, яка із червня заробила $1,067 мільярда.

Читайте також: Вийшов трейлер мультфільму «Angry Birds у кіно 3»

Як повідомляв Укрінформ, американська кіностудія Sony Pictures презентувала трейлер фільму пригодницького комедійного фільму «Джуманджі: Відкритий світ» (Jumanji: Open World) із голлівудською зіркою Двейном Джонсоном у головній ролі.

Фото: Sony Pictures



Джерело

Continue Reading

Події

археологи зробили низку важливих висновків

Published

on



На стародавньому городища «Дикий Сад» у Миколаєві за час повномасштабної війни археологи дослідили низку археологічних об’єктів, які дають уявлення про достатньо високий рівень розвитку і наявність соціального та майнового розшарування тогочасного суспільства.

Про це йдеться у публікації Укрінформу “Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники “Дикого Саду” змінюють уявлення про найдавнішу історію України”.

“За роки війни на “Дикому Саду” нам вдалося дослідити новий об’єкт – так зване приміщення №23, яке розташоване у ближньому передмісті. Також цього року почали вивчати ділянку між дальнім і ближнім передмістями. І тепер можемо припустити, що саме в цьому місці знаходився третій рів, який розділяв ближнє та дальнє передмістя”, – розповів відомий археолог, дослідник городища “Дикий Сад”, старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили Кирило Горбенко.

За його словами, хоча останнім часом було знайдено менше артефактів, водночас вдалося по-новому подивитися і переосмислити окремі знахідки та всю архітектурну структуру поселення. Саме це дало змогу зробити низку важливих висновків.

“Однією з ознак розвитку “Дикого Саду” було соціальне та майнове розшарування суспільства. Воно, зокрема, проявлялося і в тому, де саме мешкали представники різних соціальних груп. А рови городища виконували не лише оборонну функцію, а й розділяли різні прошарки його мешканців”, – наголосив Горбенко.

Він зазначив, що у цитаделі проживала еліта, частина якої була майстрами високого рівня і володіла технологіями виготовлення бронзових та рогових виробів, кераміки тощо.

У ближньому передмісті також селилися ремісники. Археологи знайшли тут будинок майстра з обробки рогу та кістки, а неподалік — будинок майстра-ливарника. На думку дослідників, саме ці фахівці становили своєрідний «середній клас».

У дальньому передмісті жили прості мешканці городища, а посад заселяв найменш заможний люд.

Читайте також: У Дубенському замку завершилася археологічна експедиція – що знайшли

Як повідомлялося, одним із резонансних висновків останніх років під час дослідження стародавнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві стало те, що його засновниками не були кіммерійці, як це припускали раніше.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.