Події
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася виставка про прийняття свого тіла та самопізнання
В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася дебютна персональна виставка Анни Антонюк «Я є – хочеш ти цього чи ні». Експозиція присвячена жіночому тілу, його змінам упродовж життя та прийняттю його.
Художниця порівняла людське тіло з плантаном, який нерідко називають «безсоромником». Це дерево отримало таке прізвисько через свою особливість – розростатися вшир, скидати кору, оголюючи химерні візерунки на своєму стовбурі. Люди підрізають його, залишаючи рвані рани, а на корі – подряпини, вирізьблені імена, хрести. Ці сліди залишаються назавжди. Людське тіло переживає схожий досвід – воно постійно змінюється, трансформується, набуває нових форм. Його вкривають зморшки, рубці, синці, воно не залишається незайманим. Ми постійно оновлюємось – фізично, емоційно, психологічно.
Інколи зміни відбуваються не за нашою волею – під тиском суспільства, чужих поглядів, нав’язаних уявлень про те, якими ми «повинні» бути. Нас оцінюють, дають нам прізвиська, аналізують наш вигляд, мову, поведінку. Інші люди залишають на нас свої сліди – не завжди видимі, але завжди відчутні. Випадкові слова, несвідомі дії, жорстокі судження залишають довічні шрами, глибокі і болісні, особливо на тих частинах нас, які найбільш тендітні й незахищені.
Виставка Анни Антонюк «Я є — хочеш ти цього чи ні» – це процес внутрішньої реінкарнації. Це спроба подивитися на себе інакше, прийняти власну історію, а можливо, навіть ненавидіти себе трохи менше. Художниця веде відвертий діалог із собою, порівнюючи своє тіло з платаном – деревом, що не вписується у стандарти ідеалу, але від цього не втрачає своєї значущості – з ціллю навчитись у нього приймати себе.
Ця виставка – не лише про тілесність. Вона про проживання почуттів, осмислення власних ран і шрамів, про дотик до своєї історії. Це подорож до самопізнання, де кожен образ стає частиною глибокого внутрішнього монологу.
Визначили переможців всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2025».
Про це повідомляється на сайті конкурсу, передає Укрінформ.
Номінація «Хрестоматія»
«Художня класика»:
- Іван Багряний. Тигролови. Ілюстратор Денис Темний; Іван Нечуй-Левицький. Кайдашева сім’я. Ілюстраторка Валерія Ляшенко; Валер’ян Підмогильний. Місто. Ілюстратор Максим Павлюк; Леся Українка. Лісова пісня. Ілюстраторка Поліна Дорошенко; Тарас Шевченко. Катерина. Ілюстратор Микола Толмачов. – К.: Основи, 264+176+272+152+40 с. (о+п);
- Галина Журба. Доктор Качіоні; Іван Нечуй-Левицький. Над Чорним морем; Михайло Грушевський. Під зоряним небом; Олена Пчілка. Маскарад. – Х.: Віват, 320+352+336+528 с.
«Життєписи»:
- В’ячеслав Брюховецький. Віктор Петров у двобої з Левіафаном: біографічні розвідки й літературознавчі констатації. – К.: Дух і Літера, 592 с.
«Літературознавство / критика»:
- Історія української літератури у 12 томах. Т.9. Література кінця ХІХ – початку ХХ століття (1890–1910-ті роки). У 2 книгах; Т.12. Література після 1991 року. – К.: Інститут літератури НАНУ; Наукова думка, 763+774+1008 с.
Номінація «Красне письменство»
«Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія»:
- Марія Матіос. Жінці можна довіряти. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 640 с.
«Жанрова література»:
- Василь Шкляр. Рік Шершня. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 496 с.
«Сучасна зарубіжна проза / есеїстика / драматургія»:
- Ласло Красногоркаї. Меланхолія опору. – К.: Комора, 416 с.
«Поезія / афористика»:
- Ярина Чорногуз. Нічийний шафран. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 96 с.
Номінація «Софія»
«Філософія / антропологія / психологія»:
- Маркус Вілашек. Кант. Революція мислення. – К.: Темпора, 464 с.
«Політологія / соціологія / культурологія»:
- Юрґен Бравер, Губерт ван Тейлл. Замки, битви й авіабомби. Як економічна теорія тлумачить військову історію. – К: Ніка-Центр, 456 с.
Номінація «Минувшина»
«Популярні видання / історична публіцистика»:
- Сергій Плохій. Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 224 с;
- Пітер Померанцев. Як виграти інформаційну війну. Пропагандист, який перехитрив Гітлера. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 400 с.
«Дослідження / документи»:
- Радомир Мокрик. Культурна колонізація. Страх, приниження та опір України в радянській імперії. – Л.: Локальна історія, 432 с.
«Біографії / мемуари»:
- Володимир В’ятрович. Генерал Кук. Біографія покоління УПА. – Х.: Віват, 944 с.
Номінація «Обрії»
«Науково-популярна література»:
- Джим Голт. Чому існує світ? Екзистенційний детектив. – Л.: Контур, 382 с;
- Анна Євгенія Янченко. 29 століть. Віднайдена історія вина в Україні. – Х.: Віват, 272 с.
«Бізнес / економіка / успіх»:
- Ендрю Шонфілд. Повоєнна економіка: історія європейських економічних див. –К.: Наш Формат, 528 с.
«Публіцистика / сучасні мемуари»:
- Валерій Залужний. Моя війна. – Івано-Франківськ: Вавилонська бібліотека, 248 с.
«Спеціальна й адаптаційна література / стиль життя»:
- Олег Однороженко, Валерій Поцелуйко, Олексій Руденко, Олексій Шереметьєв. Inhocsignovinces.Історія підрозділів сухопутних військ Збройних сил України в знаках і символах. – Х.: Фоліо, 397 с.
Номінація «Дитяче свято»
«Книжки для малечі»:
- Романа Романішин, Андрій Лесів. З півслова. Про спілкування та розуміння одне одного. – Л.: Видавництво Старого Лева, 128 с.
«Література для молодших школярів»:
- Френк Баум / Іван Сулима. Чарівник країни Оз. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 120 с.
«Література для школярів середніх класів та підлітків»:
- Катя Штанко. Вершники дощу. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 416 с.
«Нонфікшн»:
- Наталія Савчук. Тато мій Петлюра. – Тернопіль: Богдан, 56 с.
Номінація «Візитівка»
«Малярство / фотографія / пластика»:
- Френсіс Архипенко-Ґрей. Моє життя з Олександром Архипенком. – К.: Дух і Літера, 216 с.
- Марчела Можина. Ніл Хасевич. – К.: Projector Publishing, 280 с.
«Архітектура / місто / дизайн»:
- Андрій Пучков. Український архітектурний стиль. Візії, модуси, століття. – К.: Родовід, 276 с.
- Михайло Бокотей. Студійне скло в Україні. – К.: ArtHuss, 360 с.
«Кіно / театр / музика / мистецька культурологія»:
- Аль Пачіно. Сонні-бой. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 362 с.
- Станіслав Цалик. Коли кролик з’їв сценарій та інші епізоди з історії українського кіно. – Х.: Фоліо, 416 с.
«Етнографія / історія повсякдення / мандри»:
- Єва Райська. Бахтало. Історії українських ромів. – Брустури: Дискурсус, 192 с.
Як повідомляв Укрінформ, премія книжкових блогерів від фестивалю «Книжкова країна» оголосила короткі списки.
Фото: pixabay.com
Видання Forbes.Ukraine оприлюднило перелік бестселерів українських авторів-військовослужбовців, що мали найбільші продажі протягом 2022-2025 років.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Для формування переліку, у Forbes звернулися до 24 видавництв із проханням дати інформацію про їхні пʼятірки книг, написані українськими військовими та ветеранами. На запит дали відповідь 14 видавців – “Ранок”, “Фоліо”, Vivat, “Видавництво Старого Лева”, Bookchef, “Наш Формат”, “РМ”, “Лабораторія”, “Фабула”, Nebo Booklab Publishing, “Видавництво 21”, “Апріорі” та “Вавилонська бібліотека”.
Окрім того, використовували дані з відповідей видавців на попередні запити Forbes і публічної інформації від авторів, а також інформацію, зібрану в матеріалі Читомо “25 українських романів сучасних письменників, які українці найбільше читали”.
До десятки найпопулярніших книжок авторів-військових увійшли:
- “Я бачу, вас цікавить пітьма” Ілларіона Павлюка, Видавництво Старого Лева;
- “Танці з кістками” Андрія Семʼянківа, “Віхола”;
- “Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР” Вахтанга Капіані, Vivat;
- “Гемінґвей нічого не знає” Артура Дроня, Видавництво Старого Лева;
- “Динамо Харків” Сергія Жадана, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА;
- “Моя війна” Валерія Залужного, “Вавилонська бібліотека”;
- “Білий попіл”, Ілларіона Павлюка, Видавництво Старого Лева;
- “Книга Еміля”, Ілларіона Павлюка, Видавництво Старого Лева;
- “Танець недоумка”, Ілларіона Павлюка, Видавництво Старого Лева;
- “Вірші з бійниці” Максима Кривцова”, “Наш Формат”.
Як повідомляв Укрінформ, вистава “Я бачу, вас цікавить пітьма” режисера Максима Голенка, створена в копродукції незалежного Дикого театру та Національного театру імені Марії Заньковецької вирушила в тур по чотирнадцяти містах України.
Лавреаткою премії імені Леся Курбаса у 2026 році стала режисерка Ніна Хижна за танцювальну виставу «Тут буде сад» із використанням жестової мови за мотивами текстів Олівії Ленґ.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти за результатами засідання Комітету з присудження премії.
«Цьогоріч члени Комітету ретельно розглянули 19 заявок, які надійшли до Держмистецтв від театрів державної, комунальної сфери та приватного сектору, і шляхом відкритого голосування визначили переможця. У творчому змаганні зійшлися митці з дуже різними, подекуди навіть полярними художніми рішеннями», – ідеться в повідомленні.
Ніна Хижна – режисерка та акторка альтернативного незалежного театру «Нафта», заснованого у Харкові у 2018 році. Працює з такими темами, як політичне тіло, війна, безпека, екологія та дбайливість.
Також члени комітету серед претендентів відзначили високий рівень професійної майстерності Дмитра Некрасова «Тіні забутих предків» (Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна) та Станіслава Іванова «Наш клас» (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка), які, на жаль, не набрали необхідної кількості голосів.
У Держмистецтв принагідно нагадали, що цього року українська театральна спільнота відзначає 30-річчя з моменту першого вручення премії імені Леся Курбаса, яка стала одним із ключових знаків професійного визнання у сфері театрального мистецтва, символом сміливого мислення та художнього пошуку.
Ця державна нагорода була заснована для вшанування митців, які успадковують традиції українського авангарду та впроваджують новітні естетичні форми в сучасному театрі.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році лавреатом премії імені Леся Курбаса став режисер Дмитро Захоженко за виставу «Птахи».
Фото: Олександр Осіпов, зі сторінки Театр «Нафта»
-
Усі новини1 тиждень agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини1 тиждень agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Усі новини1 тиждень agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — на фронті загинули молоді захисниці Кара і Лайза
-
Суспільство1 тиждень agoМинулого місяця вразливі родини Одеси отримали 62 млн грн міжнародної допомоги
-
Війна5 днів agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Одеса1 тиждень ago
Вибух авто в Одесі — затримали підозрюваного
-
Політика1 тиждень agoЯкщо Росія не припиняє вторгнення, то обсяг допомоги мав би тільки зростати