Суспільство
В Одесі провели другу екскурсію центром на колісних кріслах Анонси
Екскурсовод Євгеній Грінкевич повів екскурсію для людей з інвалідністю на колісних кріслах центром Одеси, перевіривши таким чином центр міста на інклюзивність.
Разом з учасниками екскурсії маршрут пройшла кореспондентка Інтента.
Цього разу Євгеній Грінкевич повів туристів з Грецької площі по Грецькій вулиці, а звідти на Європейську вулицю й нею до Дерибасівської.
Як зазначив один з учасників екскурсії Андрій, йому було цікаво, а пересуватись містом було легше ніж, наприклад, у Львові, де йому було незручно через бруківку.
“Екскурсія мені сподобалася й ми проїжджали більш-менш доступними місцями. Я для себе багато цікавого дізнався. Взагалі доступність центру в нас 50 на 50. Я собі вже знайшов маршрути, якими мені зручно пересуватись і я ними їжджу”, – зазначив він.
Також в екскурсії взяли участь депутати міської ради Лілія Леонідова й Олексій Осауленко. Депутати висловили свою думку по різному. Наприклад, на думку Лілії Леонідової міська рада піклується про доступність й робить багато для її забезпечення.
“Місто багато робить для доступності, але треба трохи допрацювати окремі локації”, – зазначила депутатка.
Натомість за словами Олексія Асауленка, муніципалітету треба максимально залучати людей в колісних кріслах для моніторингу доступності тротуарів та доріг міста.
“Моніторинг треба робити саме з людьми в колісному кріслі, тому що саме вони знають на що звернути увагу! Наприклад, стоки для води там, де постелена нова плитка, повинні бути накриті вузенькими ґратами для зручного проїзду! Нам здається, що не страшно, а насправді реальна проблема! І якщо на тротуарі нерівності або відсутні плитки, теж небезпечно!”, – наголосив він.
Попередню екскурсію проводили з представником урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Одеській ОВА, громадським діячем Олегом Соколовим у травні 2024 року. Тоді екскурсанти пройшли від Соборної площі, на Дерибасівську, звідти через міський сад на вулицю Гоголя та вулиця Гоголя до Шацького дворця. Й тоді на маршруті були виявлені проблеми, які наразі вже здебільшого виправили.
Одеса
Удар по Одесі: кількість постраждалих, внаслідок атаки, зростає
Люди виходять із зруйнованого будинку. Фото: Новини.LIVE
Одеса пережила важку ніч після масованої атаки дронів. Кількість постраждалих продовжує зростати. Люди звертаються по допомогу, серед них є діти. Медики надають необхідне лікування всім потерпілим.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
Постраждалі від атаки
Кількість постраждалих в Одесі зросла до 14 осіб. Серед них двоє дітей. Пʼятеро людей, переважно з осколковими пораненнями, госпіталізовані. Їм надають необхідну медичну допомогу в лікарнях міста. Інші постраждалі отримали допомогу амбулаторно.
Що відомо про атаку
У ніч на 27 квітня російські дрони масовано атакували Одесу. Під ударом опинилися житлові квартали, готель, склади та припортова інфраструктура. Найбільше руйнувань зафіксували у Приморському, Хаджибейському та Київському районах.
У місті вибито вікна, пошкоджено багатоповерхівки та приватні будинки. У частині будівель зруйновані поверхи або дахи. Після ударів виникло кілька пожеж — горіли житлові будинки, автомобілі та господарчі споруди. Рятувальники швидко ліквідували займання. На місцях працювали медики, комунальні служби та психологи.
Читайте також:
Як повідомляли Новини.LIVE, під час дронової атаки РФ у ніч на 25 квітня по Одещині у небо над Румунією піднімали два винищувачі Eurofighter Typhoon. Пілоти отримали дозвіл на можливе ураження безпілотників, які наблизилися до повітряного простору сусідньої країни.
Також Новини.LIVE писали, що у ніч на 26 квітня російські війська вкотре дронами масовано атакували портову, цивільну та промислову інфраструктуру на Одещині. Відомо щонайменше про одну постраждалу людину. У житловому секторі вибито вікна у п’ятиповерховому будинку, пошкоджено легковий автомобіль. Також ушкодження зазнав один із промислових об’єктів області.
Суспільство
Свириденко розповіла про зміни у забезпеченні Сил оборони
Кабінет Міністрів України вніс низку змін у сферу забезпечення Сил оборони України для дерегуляції та адаптації процедур до вимог воєнного часу у ключових напрямках.
Про це у Телеграмі повідомила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Укрінформ.
Зокрема Кабмін ухвалив зміни до порядку координації міжнародної військової допомоги в період воєнного стану.
«Міністерство оборони стає «єдиним вікном» для всіх складових Сил оборони України. Воно узагальнюватиме потреби сектору безпеки і оборони, включно з Національною гвардією, Державною прикордонною службою, Службою безпеки України та іншими формуваннями», – зазначила Свириденко.
За її словами, оновлений механізм дозволить формувати та надавати донорам узгоджені Україною пропозиції щодо використання міжнародного фінансування, щоб підвищити ефективність його залучення.
Агенція оборонних закупівель ДОТ зможе здійснювати закупівлі за кошти іноземних донорів в інтересах усіх складових сектору безпеки і оборони.
Також уряд визначив процедуру кодифікації вибухових речовин українського виробництва як окремих предметів постачання. Це дозволить закуповувати їх під конкретні потреби підрозділів, тоді як раніше вони обліковувалися лише у складі боєприпасів.
«Процедура підтвердження характеристик для виробників залишається без змін. Кодифікація має відбуватися протягом 10 днів після отримання висновку за результатами випробувань», – прокоментувала Свириденко.
Уряд вніс зміни до обігу знеболювальних препаратів для військових частин і медичних підрозділів, які працюють на передовій, на стабпунктах і складах бойових бригад.
«Міністерство оборони отримує можливість самостійно визначати порядок забезпечення наркотичними лікарськими засобами, психотропними речовинами і прекурсорами для підрозділів у зонах бойових дій. Вимоги мирного часу, які ускладнювали роботу в польових умовах, тимчасово скасовуються», – підкреслила Свириденко.
Норма діятиме протягом воєнного стану та ще 60 днів після його завершення.
«Бойові медики повинні мати всі інструменти і можливості надавати допомогу там, де це критично важливо, без зайвих бюрократичних процедур», – зауважила Прем’єр-міністерка.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський повідомив про затвердження формату армійської реформи, яка має бути остаточно оформлена у травні, а її практичні зміни стануть відчутними вже з червня цього року.
Фото: КМУ
Суспільство
Суддю з Криму звинуватили у воєнному злочині Анонси
СБУ оголосила підозру громадянці України, яка після окупації Криму працює “суддею” в підконтрольних росії структурах. За даними слідства, вона причетна до переслідування українців та примусу їх до служби в армії держави-агресора.
Про це свідчить підозра Офісу Генпрокурора.
Головне слідче управління СБУ в АР Крим повідомило про підозру Наталії Кветкіній, яка обійняла посаду “судді” в окупованому півострові. Слідство встановило, що не пізніше липня 2015 року вона почала працювати у незаконно створеному Керченському міському суді, а вже наприкінці 2018 року була призначена указом президента рф на посаду “судді” Залізничного районного суду Сімферополя.
За даними правоохоронців, у 2024 році Кветкіна розглядала справу проти громадянина України 2005 року народження, якого окупаційна влада звинуватила в ухиленні від служби в російській армії. Хлопець після анексії проживав у Криму, однак із 2023 року його почали змушувати до мобілізації. Через неявку за повістками проти нього відкрили кримінальне провадження.
За рішенням так званої судді юнака оштрафували на 20 тисяч рублів. Побоюючись подальшого переслідування, він залишив Крим і через територію росії та Білорусі виїхав на підконтрольну Україні територію.
Слідчі вважають, що дії підозрюваної сприяли реалізації політики держави-окупанта щодо примусового залучення місцевого населення до служби в армії рф, що є порушенням норм міжнародного гуманітарного права. Їй інкримінували колабораціонізм та воєнний злочин.
Водночас відомо, що до окупації Криму Кветкіна перебувала у списках кандидатів на посаду судді в Україні, проходила підготовку в Національній школі суддів та була пов’язана з Міністерством культури АР Крим.
Також окупаційна влада Криму почала готувати інфраструктуру для майбутніх призовних кампаній. Передбачається залучення призовників до роботи на підприємствах і в установах.
Таким чином окупаційна адміністрація формує повний механізм контролю над людьми призовного віку — від військової служби до альтернативної, що дозволяє залучати мешканців півострова до роботи на потреби окупаційної системи навіть у разі відмови служити в армії.
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Політика1 тиждень agoУкраїна у Міжпарламентському союзі руйнує міф про «щасливе життя» в окупованому Криму
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море і курортний сезон: чи готова Одеса приймати туристів
-
Одеса1 тиждень agoВисадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
-
Війна6 днів agoРосіяни у Малі — Африканський корпус втратив гелікоптер
